Володимир Войцюк. Педагог і меценат

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Гаврилів, Б.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2008
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17571
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Володимир Войцюк. Педагог і меценат / Б. Гаврилів // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 66-68. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-17571
record_format dspace
spelling irk-123456789-175712011-03-03T12:03:52Z Володимир Войцюк. Педагог і меценат Гаврилів, Б. Українські меценати 2008 Article Володимир Войцюк. Педагог і меценат / Б. Гаврилів // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 66-68. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17571 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Українські меценати
Українські меценати
spellingShingle Українські меценати
Українські меценати
Гаврилів, Б.
Володимир Войцюк. Педагог і меценат
format Article
author Гаврилів, Б.
author_facet Гаврилів, Б.
author_sort Гаврилів, Б.
title Володимир Войцюк. Педагог і меценат
title_short Володимир Войцюк. Педагог і меценат
title_full Володимир Войцюк. Педагог і меценат
title_fullStr Володимир Войцюк. Педагог і меценат
title_full_unstemmed Володимир Войцюк. Педагог і меценат
title_sort володимир войцюк. педагог і меценат
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate 2008
topic_facet Українські меценати
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17571
citation_txt Володимир Войцюк. Педагог і меценат / Б. Гаврилів // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 66-68. — укp.
work_keys_str_mv AT gavrilívb volodimirvojcûkpedagogímecenat
first_indexed 2025-07-02T18:44:57Z
last_indexed 2025-07-02T18:44:57Z
_version_ 1836561882599653376
fulltext 66 УКРАЇНСЬКІ МЕЦЕНАТИУКРАЇНСЬКІ МЕЦЕНАТИ Патріотизм, патріот... Як часто вжи� ваються зараз ці слова. Що ж вони означають? Відкриваємо енцикло� педію... Патріотизм (від грецького рatrio — батьківщина, вітчизна) — любов до вітчиз� ни, свого народу, до кращих національних традицій. Саме ці якості у ще недавні зло� пам’ятні часи кваліфікувались як націона� лізм, і люди, які мали сміливість бути пат� ріотами свого краю, жорстоко переслідува� лись. Зараз не досить говорити рідною мо� вою та розпинатися про любов до України. Зараз для неї треба працювати. Зараз кож� ний, хто вважає себе патріотом, повинен за� питати себе: “А що я зробив для свого краю?” Не із службових обов’язків, не для кар’єри, а безкорисливо, з любові до свого народу, як мати любить свою дитину. Скільки у нас таких патріотів? На жаль, не так багато, як хотілось би. Саме до них належить пан Володи� мир Войцюк. Здобувши важкою фізич� ною працею на чужині невеликі зао� щадження, такі необхідні в його похи� лому віці, він не забув про рідний край. Меценатство простого американсь� кого двірника просто вражає: ма� теріальна допомога у створенні патріотичних кінострічок “Голод�33”, “Нескорений” та “Атентат”, будів� ництво пам’ятників Т. Шевченку та І. Франку в Єзуполі, спонсорування газифікації селища, видання книги Г. Кушнір “Єзупіль в роки незалеж� ності”, матеріальна допомога сім’ям єзупільчан. І це ще не весь перелік ви� яву доброї волі п. Войцюка. За власні кошти меценат спорудив погруддя ук� раїнському бджоляреві П. Прокопо� вичу в обласному центрі Прикарпаття. Тож хто він такий, цей патріот? Звідки в нього така любов до рідного краю? Предки пана Володимира походили зі Східної України і були козацького роду. Прадід Марко Войцюк був шанованою в містечку людиною, знався на лікарських травах, володів таїнами народної медици� ни. Місце в єзупільському лісі, де він збирав лікарські трави, досі зберегло назву “Марків щовп”. Батько мецената Семен був активним громадським діячем, членом “Просвіти”, зумів згуртувати молодь у това� риство “Січ”, що обрало його кошовим. Дядько Володимира по материній лінії Во� лодимир Магун був членом ОУН, відомим інженером�економістом. Богдан Гаврилів ВОЛОДИМИР ВОЙЦЮК — П Е Д А Г О Г І М Е Ц Е Н АТ 9 червня 1930 року в родині Семена Войцюка, сина Федора і Марії, дочки Микити з дому Магун, народився син, якого назвали Володимиром. Чарівна при� рода околиць Єзуполя, патріотичні родинні традиції, вроджена працелюбність сформу� вали з дитини справжнього патріота. Закінчивши міську початкову школу, вже під час німецької окупації вступив до Стані� славівської української гімназії, де вчився відмінно. Та прихід Червоної армії переш� кодив подальшому навчанню у Станісла� вові. Восени 1944 року в Єзуполі відкри� вається середня школа, і Володимир всту� пає до восьмого класу. Тут він стає членом підпільної організації юнацтва ОУН, сумлінно виконує всі її доручення. Після закінчення Єзупільської СШ навчається на фізико�математичному факультеті Стані� славського учительського інституту. Виїзд з Єзуполя на навчання до Станіслава вряту� вав Володимира: 11 березня 1948 року чле� ни єзупільської підпільної організації ОУН були заарештовані органами НКВС і засуд� жені на 25 років каторжних робіт кожен. Закінчивши у 1949 році інститут, п. Вой� цюк починає свою педагогічну діяльність вчителем фізики і математики у Поберезь� кій (Тисменицький р�н) семирічній школі. З 1 квітня по 31 вересня 1950 року — вчи� тель математики Деліївської семирічної школи (Галицький р�н). У 1950–1951 роках він уже завуч семирічної школи у с. Ган� нусівка Тисменицького району. З 1951 по 1954 рік відбуває строкову службу в Радян� ській Армії. Після демобілізації працює вчителем математики та астрономії Рошнів� ської СШ та директором Милуванської се� мирічної школи того ж району. З жовтня 1959 року п. Войцюк — вчитель математи� ки і креслення Жовтневої (так тоді називав� ся Єзупіль) середньої школи робітничої мо� лоді, а з 1961 року і до закриття школи у 1968 році — її директор. Пізніше, аж до ви� ходу на пенсію, у 1990 році, викладає математику і креслення в Єзупільській середній школі. Прекрас� ний знавець свого предме� та, він не тільки давав міцні знання учням (його вихованці займали призові місця на районних та об� ласних олімпіадах з мате� матики), але й був добрим вихователем. Намагався прищепити дітям любов до рідного краю, проводив ту� ристичні походи, за власні кошти організовував поїздки по визначних місцях України та за її межами. З 1944 року пан Войцюк захопився пасічництвом. Закінчивши у 1948 році річні курси з бджільництва при Київському Пам’ятники Т.Г. Шевченку та І.Я. Франку — дар рідному Єзуполю від п. В. Войцюка. В. Войцюк біля пам’ятника на честь столиці ЗУНР в ІваноEФранківську, встановленого на його кошти у 2003 р. сільськогосподарському інституті, він не тільки завів велику пасіку (200 бджо� лосімей), але й проводив наукові досліджен� ня з розведення карпатських бджолиних маток. Як бджоляр п. Войцюк був відомий не тільки в Україні, але й за її межами. Тож нічого дивного, що третім пам’ятником, встановленим 9 червня 2002 р. в Івано� Франківську коштом Володимира Войцю� ка, є погруддя українського бджоляра�вче� ного Петра Прокоповича. Володимир Федорович активно включив� ся до державотворчого процесу, що почався наприкінці вісімдесятих років минулого століття. Одним із перших вступив до осе� редку Товариства української мови ім. Т. Шевченка, який у 1989 році було створено в Єзупільській школі, з квітня 1990 р. став членом Української Республіканської пар� тії, організував екскурсію на Козацькі мо� гили в Берестечку, брав активну участь в усіх патріотичних заходах, які проводи� лись у селищі, а також у відкритті першого пам’ятника Степану Бандері в с. Старий Уг� ринів. Вийшовши на пенсію, Володимир Вой� цюк виїхав до хворої матері у США та сер� цем залишився на Прикарпатті. Працюючи двірником у Нью�Йорку, майже всі свої зао� щадження витрачав на матеріальну допомо� гу своїм землякам, рідному містечку. У 2001 році сесія Єзупільської селищної ради вирішила визнати п. Володимира Войцюка почесним жителем Єзуполя. У 2002 році Войцюку за активну участь у розвитку краєзнавчого руху та збереження історико�культурної спадщини присвоєно звання “Почесний член Спілки краєзнавців Прикарпаття”. В наступні роки зароблені кошти меценат щорічно виділяв відомому режисерові Олесеві Ярчуку на створення українських художньо�документальних фільмів, а також на пам’ятник борцям за волю України на території Моршинського санаторію “Говерла”. У 2003 році п. В.Вой� цюк повністю профінансував спорудження пам’ятника на честь столиці ЗУНР у Станіславові (1919 р.), який було урочисто відкрито за його участю 1 листопада 2003 року в Івано�Франківську з нагоди 85�річчя Західно�Української народної республіки. У власному двоповерховому будинку з його ініціативи було влаштовано історико� краєзнавчий музей селища Єзуполя, а в да� рунок місцевій школі, де здобував освіту, а пізніше пропрацював вчителем 34 роки, він закупив обладнання для учительської та кабінету математики. Тому не випадково депутати Єзупільсь� кої селищної ради Тисмянецького району підтримали ініціативу громадськості щодо встановлення за життя пам’ятника Володи� миру Войцюку, який відкрили 1 серпня 2004 року на подвір’ї місцевої школи з наго� ди 75�річчя від дня його народження. Под� вижницька безкорислива та доброчинна діяльність педагога, мецената та патріота В. Войцюка належно оцінена і на державно� му рівні. На початку 2006 року за значний особистий внесок у культурний розвиток Івано�Франківської області та з нагоди Дня Соборності Указом Президента України члена Спілки краєзнавців Прикарпаття Во� лодимира Войцюка було нагороджено орде� ном “За заслуги” ІІІ ступеня. 68 УКРАЇНСЬКІ МЕЦЕНАТИ Пам’ятник видатному українському вченому і пасічнику П. Прокоповичу — дар місту ІваноE Франківську від п. В. Войцюка Володимир Войцюк — Почесний член Спілки краєзнавців Прикарпаття