Творець музейної Мекки. До 85-річчя від дня народження Михайла Сікорського
Gespeichert in:
Datum: | 2008 |
---|---|
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2008
|
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17574 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Творець музейної Мекки. До 85-річчя від дня народження Михайла Сікорського // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 76-78. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-17574 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-175742011-03-03T12:03:52Z Творець музейної Мекки. До 85-річчя від дня народження Михайла Сікорського Знаменні дати 2008 Article Творець музейної Мекки. До 85-річчя від дня народження Михайла Сікорського // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 76-78. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17574 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Знаменні дати Знаменні дати |
spellingShingle |
Знаменні дати Знаменні дати Творець музейної Мекки. До 85-річчя від дня народження Михайла Сікорського |
format |
Article |
title |
Творець музейної Мекки. До 85-річчя від дня народження Михайла Сікорського |
title_short |
Творець музейної Мекки. До 85-річчя від дня народження Михайла Сікорського |
title_full |
Творець музейної Мекки. До 85-річчя від дня народження Михайла Сікорського |
title_fullStr |
Творець музейної Мекки. До 85-річчя від дня народження Михайла Сікорського |
title_full_unstemmed |
Творець музейної Мекки. До 85-річчя від дня народження Михайла Сікорського |
title_sort |
творець музейної мекки. до 85-річчя від дня народження михайла сікорського |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
publishDate |
2008 |
topic_facet |
Знаменні дати |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17574 |
citation_txt |
Творець музейної Мекки. До 85-річчя від дня народження Михайла Сікорського // Відлуння віків. — 2008. — № 2(10). — С. 76-78. — укp. |
first_indexed |
2025-07-02T18:45:04Z |
last_indexed |
2025-07-02T18:45:04Z |
_version_ |
1836561890379038720 |
fulltext |
76
ЗНАМЕННІ ДАТИЗНАМЕННІ ДАТИ
П
ереяслав�Хмельницький, що на
Київщині, називають містом�му�
зеєм, містом небачених скарбів, а
іноді й музейною Меккою. І у цьому місто
завдячує видатному музеєзнавцю, Почесно�
му члену Українського товариства охорони
пам’яток історії та культури і одному з його
найактивніших фундаторів, лауреату
премії імені Дмитра Яворницького Всеук�
раїнської спілки краєзнавців, лауреату
Національної премії України імені Тараса
Шевченка, заслуженому працівникові
культури України, Герою України Михайлу
Івановичу Сікорському, якому виповнилось
85 років.
Народився Михайло Іванович 13 жовтня
1923 року в історичному Чигирині. В ди�
тинстві чув немало розповідей, легенд про
славного гетьмана Богдана Хмельницького,
про визвольні походи, очолювані ним, про
Коліївщину. Все це запало у допитливу ди�
тячу душу. І так глибоко, що проніс він їх
крізь багато випробувань — безрадісне
сирітство (у сім років помер батько, а три
роки по тому, у 1933, голод забрав матір),
перебування у дитячому будинку, а піз�
ніше — важку, але завжди на совість вико�
нувану фізичну працю на оборону Вітчизни
у майстернях авіаційного технікуму, ева�
куйованого до сибірського міста Омськ.
Дитяча допитливість переросла у за�
повітну мрію — вивчити, а потім написати
історію Чигирина. То ж, повернувшись до
рідних країв, поспішив до Київського дер�
жавного університету імені Т.Г. Шевченка і
вступив на історичний факультет. Невдовзі
підготував і курсову роботу “Пам’ятні
місця Чигиринщини”. І все так доладно по�
дав, що вона вразила викладачів і формою
викладу, і знанням матеріалу, якого поде�
куди не знайдеш ані у книжці, ані в архіві.
Високу оцінку дали авторитетні нау�
ковці і його дипломній роботі “Гайдамаччи�
на”. На кафедрі історії України Михайла
Сікорського запросили до навчання в
аспірантурі. А за кілька днів до розподілу
молодих спеціалістів в обкомі партії запро�
понували їхати до Переяслава налагоджу�
вати справи у місцевому музеї. І він пого�
дився, помінявши престижне навчання і
перспективу здобуття наукового ступеня у
столиці на скромну посаду завідувача му�
зею. Не знав, як усе складеться, але відчу�
вав, що на самостійній роботі в такому бага�
тому на історичні події місті, як Переяслав,
зможе більше здійснити.
ТВОРЕЦЬ
МУЗЕЙНОЇ
МЕККИ
ТВОРЕЦЬ
МУЗЕЙНОЇ
МЕККИ
До 85�річчя
від дня народження
Михайла Сікорського Фото Бориса Войцехівського
Пізніше, коли вже набув практичного
досвіду, став відомим серед музейників,
його знову викликали у столичні інстанції,
пропонуючи і трикімнатну квартиру у
Києві, і персональну службову машину, і
більшу зарплату. Але тепер він ще впев�
неніше відмовляється — адже, долаючи всі
труднощі, з якими не раз зустрічався, зумів
разом з колективом домогтися того, що Пе�
реяслав по�новому засвітився на всю
країну, привертаючи увагу новими і новими
музеями. Спочатку відродив історичний,
тут же виокремив кімнати, де проживав Та�
рас Шевченко і написав “Заповіт”. Далі —
музеї етнографії, українського народного
одягу Середньої Наддніпрянщини кінця
ХІХ ст., музей археології над розкопаними
залишками давньоруської Спаської церкви,
музей народного прикладного мистецтва
Київщини, меморіальні музеї — філософа
Г.С. Сковороди, архітектора В.Г. Заболот�
ного, видатного класика єврейської літера�
тури Шолом�Алейхема, музей�діорама
“Битва за Дніпро в районі Переяслава�
Хмельницького. 1943 р.”, Пантеон Слави.
З'явилися і такі унікальні, як “Світопізнан�
ня і мирне освоєння Космосу”, де можна
навіть побачити рідкісний місяцехід.
З кожним роком музейна справа у Пере�
яславі набувала все більшого роз�
маху, розширювалися експо�
зиційні площі. Музей історії хліба
вже обіймав два з половиною гекта�
ра, обійти які не встигнути і за
півдня. Музей М.М. Бенардоса —
винахідника дугового електрозва�
рювання — вражає відтвореною
майстернею, де можна оглянути
справжні акумулятори для зварю�
вання ХIХ ст., генератор електрич�
ного струму.
Діють у Переяславі також музеї
архітектури часів Київської Русі,
трипільської культури, українсько�
го рушника, народних свят та об�
рядів, історії кобзарства, сухопутно�
го транспорту, поштової станції,
бджільництва, історії Української
православної церкви.
Названий перелік — досить
солідний. Однак він ще неповний,
бо тут, що не крок, то музей. І це не
образний вислів. Саме так є в одно�
му з найбільших, на 30�гектарній
площі, — Музеї під відкритим небом, у яко�
му зберігаються старовинні церкви, вітря�
ки, млини, розташовано селянські садиби,
двори ремісників. У кожному об’єкті роз�
горнуто експозиції: ткацтва — у хаті ткача,
бондарства — у хаті бондаря і т. інш. Особ�
ливою гордістю переяславців, Михайла
Івановича і всієї сім’ї музейників є те, що
цей музей�скансен був першим із музеїв та�
кого типу в Україні: його закладено ще у
1964 році.
Взагалі, у музеях Переяслава�Хмель�
ницького багато чого і багато що характе�
ризується словом “вперше” — музеє�
фікація археологічних розкопок, перене�
сення монолітом з Добранічівки Яготинсь�
кого району одного з житлових комплексів
періоду кам'яного віку, відтворення хати
періоду черняхівської культури поч. І тис.
н.е., відновлення козацького постою, зве�
дення козацької сторожової вежі, активне
освоєння під експозиції меморіальних спо�
руд. Часто біля тих чи інших експонатів
екскурсоводи з піднесеним настроєм пові�
домляють: “Єдиний в Україні, єдиний у
світі”.
Тут зібрано одні з найбільших в Україні
колекцій: давньоруських знахідок, старод�
руків, українських рушників, ікон, вітряків,
Улюблена експозиція М. Сікорського — неповторні рушники
Переяславщини
козацької зброї ХVІ–ХVІІІ ст., козацьких
кам'яних стел і хрестів, знарядь праці, му�
зичних інструментів, речей побуту.
Прийшовши до Переяслава у 1951 році,
Михайло Іванович Сікорський застав в істо�
ричному музеї 32 оригінальні експонати. А
тепер у місті 24 тематичні музеї, 400 неру�
хомих пам'яток історії, археології, архітек�
тури, мистецтва, 383 тисячі експонатів. За�
гальна площа заповідника — 3050 га, з якої
420 тис.м — експозиційні площі. Михайло
Іванович багато потрудився, щоб відкрити
буквально під ногами будівлі періоду Київ�
ської Русі — церкву Володимира Монома�
ха, Воскресенську церкву, розкопав залиш�
ки Єпископських воріт з Феодорівською
церквою над ними. За його ініціативою, не�
мало історичних місць, подій увічнено
пам'ятниками і пам'ятними знаками. А у
музеї�скансені росте дендропарк із 45 тисяч
дерев і 36 тисяч кущів. У парку багато кали�
ни. Її Михайло Іванович так любить, що
нею, за його словами, “засадив би всю Ук�
раїну”. Завдяки цьому Переяслав�Хмель�
ницький, перейнявши славу багатьох міст,
став містом�музеєм, знаним у ряді країн
світу. Щороку у Переяславі буває понад 200
тисяч відвідувачів. Історичний музей з роз�
галуженою мережею філіалів перетворився
на історико�культурний заповідник, а нині
є Національним історико�етнографічним
заповідником “Переяслав”.
Знання, талант і праця Михайла Івановича
Сікорського втілені у багатьох музеях Ук�
раїни. Зокрема, на Київщині — композитора
Кирила Стеценка у Веприку Фастівського
району, Катерини Білокур у Богданівці Яго�
тинського району, письменника Андрія Ма�
лишка в Обухові, видатного співака ХХ ст.
Івана Козловського у Мар'янівці на Василь�
ківщині. Допомагав організовувати районні
музеї у Броварах, Іванкові, Кагарлику, Та�
ращі. Із Переяслав�Хмельницького музею ви�
ростав Яготинський історичний музей імені
Тараса Шевченка. І, звичайно, допомагав
створювати музей у рідному Чигирині на Чер�
кащині.
Ось таким щедрим ужинком на музейній
ниві зустрічає своє 85�річчя Михайло Івано�
вич Сікорський — “справжній герой нашого
часу, людина з майбутнього”, як висловив�
ся про нього видатний поет, Герой України
Іван Драч.
Головна рада Українського
товариства охорони пам'яток історії
та культури
Київська обласна організація УТОПІК
78 ЗНАМЕННІ ДАТИ
На IX з’їзді Українського товариства охорони пам’яток історії та культури:
Ліворуч — перший заступник Голови УТОПІК М. Пархоменко, Голова Спілки краєзнавців України,
Герой України П. Тронько, директор НІАЗ “Софія Київська” Н. Куковальська, Голова УТОПІК,
академік АН України П. Толочко, Герой України М. Сікорський, директор Національного КиєвоE
Печерського заповідника С. Кролевець. Фото С. Гладкевича
|