Постанова колегії Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури “Про внесення пам'яток до Червоної книги культурної спадщини України
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17587 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Постанова колегії Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури “Про внесення пам'яток до Червоної книги культурної спадщини України // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 5-8. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-17587 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-175872011-03-05T12:02:28Z Постанова колегії Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури “Про внесення пам'яток до Червоної книги культурної спадщини України Червона книга 2009 Article Постанова колегії Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури “Про внесення пам'яток до Червоної книги культурної спадщини України // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 5-8. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17587 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Червона книга Червона книга |
| spellingShingle |
Червона книга Червона книга Постанова колегії Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури “Про внесення пам'яток до Червоної книги культурної спадщини України |
| format |
Article |
| title |
Постанова колегії Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури “Про внесення пам'яток до Червоної книги культурної спадщини України |
| title_short |
Постанова колегії Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури “Про внесення пам'яток до Червоної книги культурної спадщини України |
| title_full |
Постанова колегії Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури “Про внесення пам'яток до Червоної книги культурної спадщини України |
| title_fullStr |
Постанова колегії Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури “Про внесення пам'яток до Червоної книги культурної спадщини України |
| title_full_unstemmed |
Постанова колегії Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури “Про внесення пам'яток до Червоної книги культурної спадщини України |
| title_sort |
постанова колегії головної ради українського товариства охорони пам'яток історії та культури “про внесення пам'яток до червоної книги культурної спадщини україни |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Червона книга |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17587 |
| citation_txt |
Постанова колегії Головної ради Українського товариства охорони пам'яток історії та культури “Про внесення пам'яток до Червоної книги культурної спадщини України // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 5-8. — укp. |
| first_indexed |
2025-07-02T18:45:37Z |
| last_indexed |
2025-07-02T18:45:37Z |
| _version_ |
1836561924591976448 |
| fulltext |
5
Колегія Головної ради Товариства
ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Підтримати пропозицію Київської міської
організації Українського товариства охорони
пам’яток історії та культури про внесення до ЧерE
воної книги культурної спадщини України
пам’яток історії та культури м. Києва:
Особняк на вул. Шовковичній, 17/2 (“ШоколадE
ний будинок”, колишній Палац одружень (арх.
В. Ніколаєв), пам’ятка арх., історії, мистецтва);
Будинок родини Сікорських на вул. Ярославів
Вал, 15. У 1889–1912 рр. в цьому будинку мешE
кав Ігор Сікорський, всесвітньовідомий авіаE
конструктор (пам’ятка історії);
Житловий будинок на вул. Саксаганського,
34. Одна з кращих споруд у забудові вулиці
поч. ХХ ст. (арх. Ф. Троуп’янський, пам’ятка
арх., історії);
Будинок на вул. Костянтинівській, 5. Колишня
Духовна семінарія. Будівля добудована у
другій половині ХІХ ст. (1874–1876 рр.)
(арх. М. Іконников, пам’ятка арх., історії);
Садиба міська (1909–1910 рр.) на вул. ЛютеE
ранській, 32 (прибуткові будинки, 32Eа, 32Eб)
(арх. Ф. Олтаржевський, пам’ятка арх., історії);
Житловий будинок на вул. Михайлівській, 10
(кінець ХІХ ст.), в якому містилася редакція
газети “Громадська думка”, журналу “Нова
громада”) (арх. М. Казанський, пам’ятка арх.,
історії);
Будинок на вул. Івана Мазепи (колишня СічнеE
вого повстання), 11. В минулому прибутковий
будинок Микільського монастиря (1910 р.)
(арх. Є. Єрмаков, пам’ятка арх., історії);
Будинок на вул. Набережне шосе, 4. ДвопоE
верховий дерев’яний будинок, прикрашений
чудовим різьбленням (1878 р.). Належав
Київводоканалу. Зараз — у напівзруйнованоE
му стані (арх. А. Геккер, пам’ятка промислоE
вої архітектури);
Будинок на вул. Набережне шосе, 8. Колишня
нижня машинна станція Київського водогону
(кінець ХІХ ст.) (пам’ятка промислової архіE
тектури).
2. Звернутись до державних пам’яткоохоронE
них органів з вимогою вжити невідкладних заE
ходів з приведення названих пам’яток до належE
ного стану.
3. Передбачити в пам’яткоохоронних програE
мах Товариства на 2010 рік підготовку до виданE
ня Червоної книги культурної спадщини УкE
раїни.
Голова Товариства,
академік НАН України Толочко П. П.
Вчений секретар Товариства,
кандидат історичних наук Титова О. М.
м. Київ, № 42/3, 13 лютого 2009 р.
ЧЕРВОНА КНИГА
Про внесення пам’яток
до Червоної книги культурної
спадщини України
ПОСТАНОВА КОЛЕГІЇ ГОЛОВНОЇ РАДИ
УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА ОХОРОНИ
ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ
Ñтаровинний особняк на
розі вулиць ШовковичE
ної й Пилипа Орлика
відомий серед загалу як ШокоE
ладний будинок. Цю назву він
одержав за традиційно брунатE
ний колір і численні скульптурні
оздоблення фасаду, що наче й
насправді зроблені з дорогого
фігурного шоколаду. Колись
він був однією з архітектурних
перлин аристократичних ЛиE
пок, а сьогодні, на тлі любовно
відреставрованих спорудEсусіE
дів (як от розташований поруч
т.зв. особняк Ковалинського, у
недалекому минулому — приміщення МЗС, а нині фонд колишньE
ого Президента України Леоніда Кучми “Україна”; трохи далі вуE
лицею П. Орлика — Кловський палац з оновленим розкішним фаE
садом і не менш розкішними залами для розміщення служб ВерE
ховного суду України) виглядає занехаяним і кинутим напризвоE
ляще пасинком, що вирізняється серед інших будівель хіба що поE
лущеними стінами та брудними, а подекуди й вибитими шибками.
Цей невеликий палац (бо збудовано його у стилі справжнього
італійського палаццо) має довгу й надзвичайно насичену подіями
історію. Його автор — один із найвизначніших київських архітекE
торів другої половини ХІХ ст. В. М. Ніколаєв. Замовник — не менш
знаний у Києві багатий підприємець і щедрий меценат, громадсьE
кий діяч С. С. Могильовцев (досить сказати, що на його кошти буE
ло побудовано Педагогічний музей у Києві, лікарню на 40 місць,
він брав участь чи не в усіх міських благодійних акціях); у післяреE
волюційний період тут жили працівники ВУАН, потім, після
капітального ремонту, хазяїном особняка став НКВС; перед війною
в будинку було розташовано Всесоюзне товариство культурних
зв'язків із закордоном, а з 1960 по 1980 рр. групові фотографії у
білій залі й на мармурових сходах стали обов'язковими реліквіями
сімейних альбомів багатьох киян — тут розміщався міський Палац
одружень; нарешті, у 1989 р. будинок передали Дитячій картинній
галереї1. Окрім непересічної історії та імпозантного фасаду, будиE
нок має справжні скарби, сховані за солідними зовнішніми стінаE
ми — такого колоритного ансамблю вишуканих інтер'єрів у Києві
годі шукати. Зали другого поверху особняка задумано хазяїном і
блискуче втілено архітектором (ось де у повній мірі виявився таE
лант В.НіколаєваEхудожника) у різноманітних художньоEісторичE
них стилях. Розкішний ренесанс, витончене французьке бароко,
екзотичний мавританський, яскрава стилізація російського стилю,
новий на той час модерн — симфонія фарб, скульптурного декору,
вишуканих вітражів вражає і захоплює.
Споруда за свій довгий вік пережила декілька ремонтів і реставE
рацій: остання розпочалася у 1989, але не була завершеною — у
1996 р. роботи призупинили через відсутність коштів. На той час буE
ло відремонтовано й реставровано близько 70 відсотків площ друE
6
червона книга
1 Ольга Друг, Дмитро Малаков. Особняки Києва. — Київ, 2004.
До наведеного скорботного
переліку, на жаль, можна (й
треба) додати ще десятки
київських адрес — для цього
не обов'язково бути фахівцемE
пам'яткоохоронцем. Досить
здійснити пішохідну подорож
вулицями й подвір'ями староE
го міста. Майже у кожному
кварталі зустрічаємо факти
злочинно байдужого ставленE
ня до історичної спадщини:
гарні добротні споруди, побуE
довані наприкінці ХІХ — на
поч. ХХ ст., стоять обшарпані,
розорені й сумно дивляться
сліпими очимаEвікнами, тихо
конаючи під вітром і дощами.
Таку невеселу прогулянку стаE
родавнім Києвом здійснила
журналістка, яка давно перейE
мається архітектурною спадE
щиною столиці, Ірина КармаE
нова. ЇЇ репортаж ми розмістиE
мо в наступному номері журE
налу.
Серед довгого списку істоE
рично значущих об'єктів, що
потребують негайної допомоE
ги, є справжні шедеври, призE
начення яких — бути спраE
вжньою окрасою міста, предE
метом гордості киян і привабE
ливим об'єктом захоплення
для численних гостей міста.
7
гого поверху. Реставрація проE
водилися ретельно, з усіма неE
обхідними науковими доE
сліженнями, на об'єкті працюваE
ли найкращі реставратори. ДоE
сить сказати, що для розкриття
автентичних розписів стін було
знято від 8 до 20 шарів тиньку —
відкрилися оригінальні художні
композиції, і реставровані зали
постали у первісному рокішному
вбранні. В усіх приміщеннях буE
ло відновлено й паркетне покE
риття підлоги з цінних пород деE
рева. А далі…
Реставраційні роботи факE
тично треба розпочинати споE
чатку, адже будинок простояв
без допомоги довгі 13 років.
Протікав дах, у стінах з'явилися
тріщини, місцями вже обсиE
пається фарба, на першому поE
версі осьEось впадуть балки пеE
рекриття. За новим кошториE
сом для наведення ладу в
унікальній пам'ятці необхідно
від 10 до 35 млн грн.
Весь цей час будівля перебуE
ває на балансі Головного упE
равління культури Київської
міської адміністрації. В ньому
розміщується (фактично, в одній
кімнаті першого поверху) Дитяча
картинна галерея. Щорічно
КМДА обіцяє виділити кошти
для завершення ремонту й
відкрити галерею для відвідуE
вачів. Періодично видаються
відповідні розпорядження, де
вказуються терміни відкриття,
але жодного разу гроші так і не
було виділено: руки реставраE
торів так і не торкнулися ані
зовнішніх стін, ані внутрішніх
приміщень. Проблиск надії
з'явився у 2008 році, коли буE
динок включили до списку
об'єктів, які потрібно відреставE
рувати до ЄвроE2012. Головне
управління культури підготуваE
ло й подало заявку на фінансуE
вання, але черга так і не дійшла
(щоправда, пообіцяли на насE
тупний рік).
8
Сьогодні з'явилася нова перспектива у справі
порятунку пам'ятки — 2 квітня нинішнього року за
поданням комісії з питань культури ухвалено
рішення Київської міської ради щодо передачі
“Шоколадного будинку” Київському музею
російського мистецтва для розміщення фондових
колекцій. Відповідний проект підтримали 113 деE
путатів із 117 присутніх у залі засідань.
Голова постійної комісії Київради Олександр
Бригінець повідомив, що Дитячу картинну галеE
рею буде реорганізовано й приєднано до музею
як філію з обов'язковим збереженням всього її
майна. За його даними, в проекті рішення мова
йде про загальну площу приміщень біля
1,3 тис.кв.м. Як підкреслив О. Бригінець, це
рішення робить майже(?) неможливими спроби
окремих зацікавлених осіб звільнити особняк,
позбувшись якимось чином дитячої галереї.
Мовляв, філію авторитетного музею виселити з
пам'ятки історії та культури буде значно важче.
Хотілося б вірити…
Викликає деяку тривогу, що у забезпеченні
реставраційних і ремонтних робіт велику надію
покладають на “успішний щодо питань фінансуE
вання” музей російського мистецтва. Але ж хіба
ті суми, що озвучено в кошторисі, під силу навіть
досить заможному музею? Мимоволі виникає
питання: а що, як музей не впорається з надтяжE
ким завданням? Чи не з'являться нові (або старі)
претенденти на ласий об'єкт нерухомості у надзE
вичайно престижному районі столиці?
Фоторепортаж В. Чешко
червона книга
|