Майбутнє Садиби Кесслера — романтичний замок чи потворна руїна?
Кожна десята пам’ятка в Криму становить загрозу для життя. Про це заявив заступник міністра з будівельної політики та архітектури Крима Степан Лапичак. За його словами, напівзруйновані споруди можуть будь-якої хвилини впасти. Декілька таких аварійно1небезпечних об’єктів є й у Симферополі та його пер...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17588 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Майбутнє Садиби Кесслера — романтичний замок чи потворна руїна? // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 9-11. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-17588 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-175882011-03-05T12:02:36Z Майбутнє Садиби Кесслера — романтичний замок чи потворна руїна? Червона книга Кожна десята пам’ятка в Криму становить загрозу для життя. Про це заявив заступник міністра з будівельної політики та архітектури Крима Степан Лапичак. За його словами, напівзруйновані споруди можуть будь-якої хвилини впасти. Декілька таких аварійно1небезпечних об’єктів є й у Симферополі та його передмістях. 2009 Article Майбутнє Садиби Кесслера — романтичний замок чи потворна руїна? // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 9-11. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17588 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Червона книга Червона книга |
| spellingShingle |
Червона книга Червона книга Майбутнє Садиби Кесслера — романтичний замок чи потворна руїна? |
| description |
Кожна десята пам’ятка в Криму становить загрозу для життя. Про це заявив заступник міністра з будівельної політики та архітектури Крима Степан Лапичак. За його словами, напівзруйновані споруди можуть будь-якої хвилини впасти. Декілька таких аварійно1небезпечних об’єктів є й у Симферополі та його передмістях. |
| format |
Article |
| title |
Майбутнє Садиби Кесслера — романтичний замок чи потворна руїна? |
| title_short |
Майбутнє Садиби Кесслера — романтичний замок чи потворна руїна? |
| title_full |
Майбутнє Садиби Кесслера — романтичний замок чи потворна руїна? |
| title_fullStr |
Майбутнє Садиби Кесслера — романтичний замок чи потворна руїна? |
| title_full_unstemmed |
Майбутнє Садиби Кесслера — романтичний замок чи потворна руїна? |
| title_sort |
майбутнє садиби кесслера — романтичний замок чи потворна руїна? |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Червона книга |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17588 |
| citation_txt |
Майбутнє Садиби Кесслера — романтичний замок чи потворна руїна? // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 9-11. — укp. |
| first_indexed |
2025-07-02T18:45:39Z |
| last_indexed |
2025-07-02T18:45:39Z |
| _version_ |
1836561927014187008 |
| fulltext |
червона книга
9
Çдалеку ця споруда наE
гадує загадковий замок
середньовіччя. В отоE
ченні крон могутніх вікових деE
рев, вона розташована непоE
далік кримської столиці за сеE
лищем Лозове і добре прогляE
дається з траси СимфероE
поль — Алушта. Це, без сумE
ніву, один з найромантичніших
зразків кримського зодчества:
своїми абрисами будинок
раніше чимось нагадував знаE
мените Ластівчине гніздо. НаE
родна фантазія подарувала йоE
му декілька назв — і Мисливський замок, і
Будинок з привидами, й Палац лісової феї.
Будівля так вдало вписана в ландшафт, що
її можна вважати справжнім шедевром
архітектури. Але милувати око мандрівE
ників їй лишилося недовго: споруду наE
стільки занедбано, що вона осьEось повалиться.
Офіційно цей культурноEісторичний об’єкт має дві назви — будиE
нок Ферсмана й Садиба Кесслера — й одержав статус пам’ятки
національного значення. Засновник садиби, генералEлейтенант
Кавказької армії, посланник Росії в Туреччині Едуард Федорович
Кесслер переїхав разом із сім’єю на постійне проживання до Криму
в 60Eі рр. ХІХ ст. Він оселився тут, в селищі ЕскіEОрда (нині — ЛозоE
ве), побудував власний заміський будинок, зерносховище, млин,
розвів форельне хазяйство (від нього залишилися кам’яні ринви й
ставок). Навколо дачі заклав парк та фруктовий сад на 10 десятинах
землі. Залишки парка деEінде проглядаються й досі: каштанова
алея, старі сосни й могутній грецький горіх пам’ятають колишню
велич садиби, що була одним із наукових центрів не лише Криму,
але й усієї Російської імперії. В будинку була перша наукова лабоE
раторія сина хазяїна Олександра Кесслера, хіміка й метеоролога,
засновника першої метеорологічної станції в Криму, учня знамениE
того Бутлерова. Поруч із садибою, за крок від курної гамірливої доE
роги, що веде до кар’єру, відкритого його племінником, — могила
Майбутнє
Садиби Кесслера:
романтичний замок чи потворна руїна?
Кожна десята пам’ятка в Криму становить загрозу для
життя. Про це заявив заступник міністра з будівельної
політики та архітектури Крима Степан Лапичак1. За його
словами, напівзруйновані споруди можуть будь1якої хви1
лини впасти. Декілька таких аварійно1небезпечних
об’єктів є й у Симферополі та його передмістях.
1 Крымские памятники опасны для жизни // Росбалт. Новости. 25.09.2008.
10
червона книга
рідного брата матері академіка
Ферсмана Едуарда Кесслера,
неподалік — ще декілька старих
могил, повз які безперервно
їдуть важкі вантажівки.
Саме в Криму вирішилася
доля майбутнього видатного
радянського геолога, популяE
ризатора мінералогічних знань,
дослідника природних покE
ладів Радянського Союзу, перE
шовідкривача хібінських апаE
титів і багатьох інших родовищ,
академіка Олександра ЄвгеноE
вича Ферсмана (1883–1945).
Він називав Крим своїм перE
шим університетом, а у своєму
юнацькому щоденнику залиE
шив запис: “Одна симфероE
польская горушка определила
всю мою дальнейшую жизнь”.
Проводячи літні канікули у своE
го дядька О. Кесслера й прогуE
люючись територією садиби,
маленький Саша захопився
мінералами. Ці дитячі прогуE
лянки лягли в основу однієї з
його перших наукових праць —
“Минералогия окрестностей
Симферополя”, започаткували
низку наукових експедицій,
відкриттів і, врештіEрешт, наE
родження нової науки. На його
честь названо не лише садибу,
а й розташоване поруч невеE
личке селище Ферсманово. Ім’я
Олександра Євгеновича увічнеE
но в назвах двох мінералів —
ферсманіту та ферсмиту.
Геніальний Вернадський назE
вав Ферсмана своїм найкраE
щим учнем.
Садибі пощастило пережити
революцію, буремні роки гроE
мадянської та Великої ВітчизняE
ної воєн. Одразу після встановE
лення в Криму радянської влаE
ди садибу націоналізували. У
1922 р. там відкрили курси з
підготовки вчителів для таE
тарських шкіл, але проіснували
вони недовго. Перед війною
будинок займали військові, а в
1941 р., коли німці захопили
півострів, там розташувалися
гітлерівці. На диво, будинок пеE
режив і це: можливо, завдяки
авторитету колишніх власників.
Після війни в будинкуEзамку
оселилися діти загиблих партиE
зан — для них тут було влаштоE
вано інтернат. У 1957 р. він
розрісся, з’явилися нові корпуE
си. На другому поверсі коE
лишньої дачі Кесслера залишиE
лися дитячі спальні, на першоE
му — проживали декілька вчиE
тельських сімей.
У 1970Eх рр. в одній із кімнат
першого поверху було cтворено
шкільний краєзнавчий музей
імені академіка Ферсмана. ДоE
ки існував музей, діти збирали
каміння, описували знахідки,
готували доповіді до щорічних
ферсманівських читань. ПриїзE
дили сюди й відомі вчені, був
постійний зв’язок із СимфероE
польським університетом. За
спогадами вчителів, вся ця
діяльність відбувалася від 1970Eх
до років перебудови з її екоE
номічними й політичними негаE
раздами. У 1985 р. перспективи
видавались майже райдужниE
ми: будинок ще був міцним, реE
гулярно проводилися поточні
ремонти. Було прийнято рішенE
ня про створення на базі садиби
геологічного музею, але для
цього треба було відселити три
вчительські сім’ї, на що держаE
ва навіть виділила кошти, але
йшов 1990 рік, і подальші істоE
ричні перипетії поховали благі
починання. Почав протікати
дах, замокали стіни. Дітей з
другого поверху відселили. МуE
зей припинив своє існування —
частину експонатів було втрачеE
но, інші передали до КримськоE
го республіканського краєзнавE
чого музею (тепер — ЦентральE
ний музей Тавриди). ВчиE
тельські сім’ї відселили, але
грошей вже не було навіть на
ремонт даху, почалася поступоE
ва руйнація.
Директор інтернату Олена
Хіміна, яка працює тут з 1974 р.,
про будинок говорить, як про
живу істоту, що помирає: “ОсE
танні два роки вже ніхто не
приїжджає, ніхто нічого не наE
магається зробити. Про Музей
червона книга
11
мінералогії всі забули, залишиE
лись лише руїни, які грабують
мисливці за металом. Дах проE
валився чотири роки тому, а ще
за два роки, взимку, впала одна
з башт — звук був, як від вибуE
ху.Тепер будинок вже не нагаE
дує Ластівчине гніздо: із чоE
тирьох вціліла лише одна башE
та, товсті стіни дали тріщини,
розсипалися фігурні зубці” .
Весь цей час чиновники пеE
рекидали проблему від одного
відомства до іншого, шукали, з
чийого ж бюджету повинні бути
виділені кошти. У жовтні 2005 р.
постійна комісія Верховної ради
АРК з питань культури, у спраE
вах молоді і спорту, розглядаюE
чи питання про катастрофічне
положення пам’ятки, відмітила,
що споруда стрімко руйнується,
і якщо найближчим часом не
вжити екстрених заходів щодо
створення умов для його проE
дажу або довгострокової аренE
ди, автономія може остаточно
втратити унікальну пам’ятку
архітектури к.ХІХ – поч.ХХ ст.
Пройшло чотири роки, але
“екстрених заходів” будівля так
і не дочекалася.
До 2001 р. пам’ятка перебуваE
ла на балансі Міністерства освіти
і науки, наприкінці 1980Eх на неї
претендував Державний НікітсьE
кий ботанічний сад, потім її було
передано під опіку Міністерства
будівельної політики та архітекE
тури Крима. Як підрахували в
Міністерстві, лише на протиаE
варійні роботи потрібно біля 3
млн грн. Були спроби знайти
інвесторів, пропозиції розміщуE
валися в пресі і на сайті МіністерE
ства, але бажаючих вкласти
мільйони в ремонт аварійної
споруди не знайшлося. Ситуацію
ускладнювало й те, що три
відселені сім’ї залишались проE
писаними в будинку (їм було
надано лише тимчасове житло).
Та ось, нарешті, у 2007 р. мешE
канців забезпечили постійним
житлом — отже, й цю проблему
було вирішено. За інформацією
начальника інспекції з охорони
пам’яток Міністерства М. КутайE
сової, до проекту бюджету
2009 р. закладено кошти на ресE
таврацію пам’ятки, але надії
майже немає — знову ж таки
політичні, економічні причини, є
більш важливі проблеми. Але
сьогодні будівля перебуває в
надаварійному стані — входити
до будинку небезпечно для
життя. За словами голови
комітета з охорони пам’яток
Симферополя О. Сергєєвої, воE
ни неодноразово звертались до
Кабінету Міністрів та Верховної
Ради Крима, переконуючи у неE
обхідності термінової розробки
Регіональної програми з ліквіE
дації аварійності об’єктів (за
офіційним списком, в Криму
нараховується близько 80 аваE
рійноEнебезпечних пам’яток),
але лише на їхню інвентариE
зацію потрібно 4 млн грн. СитуE
ація виглядає безнадійною. Але
якщо опустити руки й чекати доE
помоги від неспроможної влаE
ди, найближчим часом пам’ятка
й насправді завалиться, перетE
ворившись на купу каміння й
пилу, і вже ніхто не озирнеться з
вікна тролейбуса на рукотворне
диво.
Сьогодні ж ще існує поE
тенційна можливість зберегти
цей непересічний історикоEкульE
турний об’єкт. Щоб зацікавити
інвесторів, державні органи проE
понують їм право довгострокоE
вої оренди (на 49 років) або ж
навіть приватизації. Умова лише
одна: виділити у відбудованому
будинку невелику площу для
розміщення експозиції, присвяE
ченої життю й діяльності акаE
деміка О. Є. Ферсмана.
2 Судьбу дачи Кесслера решит
зима // Крым. 25 ноября 2008.
Інформацію для потенційних інвесторів чи меценатів
розміщено:
на сайті Українського товариства охорони пам'яток історії та
культури: www.pamjatky.org.ua
на сайті Міністерства з державної політики та архітектури
Крима: www.minarchitekt.crimea;portal.gou.ua/rus
Адреси та контактні телефони:
01015, Київ, вул. І. Мазепи, 21, корп. 19, тел. 280�64�63;
95001, Крим, м. Симферополь, вул. Леніна, 17, тел. 241�870
|