До історії створення архітектурної експозиції Музею народної архітектури та побуту України

Цього року святкує 40-річний ювілей Музей народної архітектури та побуту України, що розмістився на околиці м. Києва біла селища Пирогів. Це один з найбільших музеїв просто неба або скансенів, не лише в Україні, а й у Європі. Його експозиція займає територію близько 150 га і нараховує понад 300 унік...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Прибєга, Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2009
Теми:	Музеї та музейна справа
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17590
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	До історії створення архітектурної експозиції Музею народної архітектури та побуту України / Л. Прибєга // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 14-18. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-17590
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-175902011-03-05T12:02:42Z До історії створення архітектурної експозиції Музею народної архітектури та побуту України Прибєга, Л. Музеї та музейна справа Цього року святкує 40-річний ювілей Музей народної архітектури та побуту України, що розмістився на околиці м. Києва біла селища Пирогів. Це один з найбільших музеїв просто неба або скансенів, не лише в Україні, а й у Європі. Його експозиція займає територію близько 150 га і нараховує понад 300 унікальних пам’яток народної архітектури, які в поєднанні з предметами традиційного вжитку віддзеркалюють національну культуру українців різних історико-етнографічних регіонів держави. 2009 Article До історії створення архітектурної експозиції Музею народної архітектури та побуту України / Л. Прибєга // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 14-18. — Бібліогр.: 4 назв. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17590 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Музеї та музейна справа Музеї та музейна справа
spellingShingle	Музеї та музейна справа Музеї та музейна справа Прибєга, Л. До історії створення архітектурної експозиції Музею народної архітектури та побуту України
description	Цього року святкує 40-річний ювілей Музей народної архітектури та побуту України, що розмістився на околиці м. Києва біла селища Пирогів. Це один з найбільших музеїв просто неба або скансенів, не лише в Україні, а й у Європі. Його експозиція займає територію близько 150 га і нараховує понад 300 унікальних пам’яток народної архітектури, які в поєднанні з предметами традиційного вжитку віддзеркалюють національну культуру українців різних історико-етнографічних регіонів держави.
format	Article
author	Прибєга, Л.
author_facet	Прибєга, Л.
author_sort	Прибєга, Л.
title	До історії створення архітектурної експозиції Музею народної архітектури та побуту України
title_short	До історії створення архітектурної експозиції Музею народної архітектури та побуту України
title_full	До історії створення архітектурної експозиції Музею народної архітектури та побуту України
title_fullStr	До історії створення архітектурної експозиції Музею народної архітектури та побуту України
title_full_unstemmed	До історії створення архітектурної експозиції Музею народної архітектури та побуту України
title_sort	до історії створення архітектурної експозиції музею народної архітектури та побуту україни
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2009
topic_facet	Музеї та музейна справа
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17590
citation_txt	До історії створення архітектурної експозиції Музею народної архітектури та побуту України / Л. Прибєга // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 14-18. — Бібліогр.: 4 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT pribêgal doístoríístvorennâarhítekturnoíekspozicíímuzeûnarodnoíarhítekturitapobutuukraíni
first_indexed	2025-07-02T18:45:44Z
last_indexed	2025-07-02T18:45:44Z
_version_	1836561931703418880
fulltext	МУЗЕЇ ТА МУЗЕЙНА СПРАВА Öього року святкує 40Eрічний ювілей Музей народної арE хітектури та побуту України, що розмістився на околиці м. Києва біла селища Пирогів. Це один з найбільших музеїв просто неба або скансенів, не лише в Україні, а й у Європі. Його експозиція займає териE торію близько 150 га і нарахоE вує понад 300 унікальних пам’яток народної архітектури, які в поєднанні з предмеE тами традиційного вжитку віддзеркалюють націоE нальну культуру українців різних історикоEетнограE фічних регіонів держави. І хоча чимало науковців та пам’яткоохоронців доE лучалися до висвітлення історії та методики формуE вання архітектурноEетногE рафічної експозиції київE ського скансена, зокрема З. Гудченко, В. Шмельов, С. Верговський, С. Смолінський, Г. Скрипник, Л. Прибєга та ін. [1], окремі сторінки історичної біографії музею залишаються нерозкритими й маловідомими. Створення Державного музею народної архітектури та побуту України в Києві офіційно бере свій відлік від 28 лютого 1969 р., коли з ініціативи щойно заснованого Українського тоE вариства охорони пам’ятників історії та культури (1966 р.) і клопотаннями Міністерства культури, Академії наук та Держбуду Рада Міністрів Української РСР прийE няла постанову “Про створення ДерE жавного музею народної архітектури та побуту УРСР”. Однак перші кроки Леонід ПрибєгаДо історії створення архітектурної експозиції Музею народної архітектури та побуту України Воскресенська церква в с. Кисоричі Рівненської обл. (1789 р.). Фрагмент стіни. Воскресенська церква з с. Кисоричі після перевезення та реставрації в експозиції Національного музею народної архітекту; ри та побуту в м. Києві. музеї та музейна справа на шляху створення музею просто неба у Києві були розпочаті ще у 1967 р. під егідою тодішнього голови Українського товариства охорони пам’ятників П. Т. Тронька групою відомих науE ковців, діячів культури, архітекторів, зокрема П. Г. Юрченка, Г. Н. Логвина, П. Ф. Костирка, В. П. Самойловича та ін. Вони започаткували розE робку програми майбутньої архітектурноEетногE рафічної експозиції, й розпочалися пошуки місця для її розміщення. Ідея формування музею на узбіччі Голосіївського лісу біля селища Пирогів належить П. Г. Юрченку, і на початку 1969 р. вона отримала підтримку й схвалення. Водночас Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етE нографії ім. М. Т. Рильського АН України була розроблена тематична програма архітектурної експозиції музею. Доречно відзначити, що П. Ф. Костирко і В. П. Самойлович — професори Київського дерE жавного художнього інституту — широко залуE чали до пошуку ідей організації музейної експоE зиції студентів архітектурного факультету. СеE ред дипломних робіт випуску 1970 р. привертаE ють увагу кілька проектів Республіканського муE зею народної архітектури та побуту у Києві. Найбільше схвальних відгуків отримав проект випускника В. О . Романова, виконаний в майсE терні професора П. Ф. Костирка під керівництE вом професора В. П. Самойловича і певною мірою використаний для подальшого проектуE вання музею. Покровська церква в с. Канора Закарпатської обл. (1792 р.) Покровська церква з с. Канора після перевезення та реставрації в експозиції Національного музею народної архітектури та побуту в м. Києві. Вітряний млин в с. Городище Вінницької обл. (XIX ст.). Демонтаж вітряного млина в с. Городище. Вітряний млин з с. Городище після перевезення та реставрації в експозиції Національного музею народної архітектури та побуту в м. Києві. 16 На основі попередніх наукоE воEобгрунтованих програм та концептуальних проектних розE робок у 1970 р. Київський науE ковоEдослідний і проектний інститут містобудування розпоE чав розробку генерального плаE ну музейного комплексу, пізніше доопрацьованого в проектному інституті УкрНДІПцивільсільбуд. Одночасно з початком форE мування архітектурної експоE зиції у 1970 р. для забезпечення натурних досліджень, розробE ки проектноEреставраційної документації та виконання ресE тавраційних робіт на об’єктах традиційного будівництва, що відбиралися для формування експозиції, в системі УкраїнсьE кого товариства охорони паE м’ятників було створено РесE публіканське спеціальне будіE вельноEреставраційне управE ління, згодом реорганізоване у Спеціальну науковоEреставE раційну виробничу майстерню з проектним сектором, осноE вою якої став архітектурноEресE тавраційний відділ для провеE дення досліджень та розробки проектноEреставраційної докуE ментації на архітектурні експоE нати музею. У 1973 р. його очоE лив випускник архітектурного факультету художнього інстиE туту Л. В. Прибєга. Миколаївська церква з с. Зелене Тернопільської обл. (1817 р.) під час реставрації в експозиції Національного музею народної архітектури та побуту в м. Києві. Хата з с. Розтоки Закарпатської обл. (XIX ст.) під час реставрації в експозиції Національного музею народної архітектури та побуту в м. Києві. До розробки генерального плану, виявлення та відбору архітекE турних експонатів, їх натурних досліджень, обмірів, розробки проеE ктноEреставраційної документації й загалом формування характерE ного традиційного середовища з перевезених пам’яток, облаштуE вання інтер’єрів та водночас створення просторового ансамблю всього музейного утворення було залучено великий загін фахівців — архітекторів, істориків, етнографів, реставраторів, будівельників тоE що, згуртована праця яких дозволила вже в липні 1976 року відкриE ти для відвідувачів першу чергу експозиції музею. Попри низку критичних зауважень, будівництво музею продовE жувалося, бо така форма збереження пам’яток традиційної архітектури була на той час єдино можливою. Сьогодні, на відстані часу, наш сучасник має можливість проаналізувати та дати власну якісну оцінку проведеним пам’яткоохоронним заходам, усвідомиE ти значимість музейної експозиції. Вже за часів незалежної української держави, коли суспільство оцінило значимість музейної експозиції як ефективної форми збереE ження й пропагування пам’яток національної культури, за значний 17 музеї та музейна справа внесок у проектування і будівництво Державного музею народної архітектури та побуту України у місті Києві група архітекторів: Баранько В. Г., ВерE говський С. В., Прибєга Л. В., Романов В. О., Сікорський В. О., Стамов В. М., Ходаківський М. С., та мистецтвознавець Смолінський С. П. були удостоєні Державної премії України в галузі архітектури 2002 р. Серед численного колекE тиву учасників створення архітектурної експозиції муE зею привертає увагу перелік імен архітекторів — випускE ників різних років Київського державного художнього інституту (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Крім архітекторів, вказаних вище, до створення київсьE кого скансена долучилися З. Гудченко, В. Красенко, П. Лошак, Б. Лук’янчук, А. Матвієнко, П. Вовченко, В. Вечерський, І. Поліщук, В. Останін та ін. На сьогодні Музей народE ної архітектури та побуту УкE раїни є одним із найвідоE міших скансенів світу. В осE нову формування експозиції музею було покладено ідею комплексного збереження та популяризації об’єктів традиційної культури, й базувалася така форма охорони на перенесенні характерних зразків народного будівництва та їх суміщенні в експозиційні утворення на вільних від забудови територіях. АрхітектурноEпланувальна й просторова структура музею, принципи і методи формування експозиції визначалися системою історикоEетE нографічного районування народної культури України з урахуванням особливостей відведеної для будівництва ділянки, Важливою передумовою такого підходу до створення експозиції була й та обставина, що для народної творчості характерні регіональна спільність і усталеність культурних традицій, у тоE му числі й архітектурноEбудівельних. Ці фактори й зумовили визначення головних засад побудови експозиції — розміщення пам’яток народного зодчества за регіональними ознаками у вигляді своєрідних “поселень”, скомпонованих із садиб та осібних споруд. КожE не таке утворення покликане репрезентувати Вітряний млин в с. Нурово Харківської обл. (поч. XX ст.). Вітряний млин з с. Нурово Харківської обл. після перевезення та реставрації в експозиції Національного музею народної архітектури та побуту в м. Києві. 18 музеї та музейна справа архітектурноEбудівельні традиції та побутову культуру селян відповідної історикоEетнографічної зони України: Середньої Наддніпрянщини, Полтавщини і Слобожанщини, Полісся, Поділля, Карпат та Півдня України. Тобто, експозиційну територію, згідно з етнографічним зонуE ванням, поділено на шість секторів. Кожний сектор являє собою композиційно завершений фрагмент традиційної забудови укE раїнського села ХІХ — поч. ХХ ст. і складається з найбільш харакE терних селянських дворів, а також поєднує традиційні громадські та виробничі будівлі. Водночас, традиційне архітектурне середоE вище доповнюють зібрані автентичні предмети селянського побуE ту, зразки народного одягу, знаряддя праці, вироби народних реE месел тощо. Прикрасою та композиційними акцентами зональних експоE зицій Київського скансена стало чимало врятованих визначних пам’яток дерев’яної храмової архітектури, як, наприклад, МиE хайлівська церква (1600 р.) із с. Дорогінка Київської обл., ПокE ровська церква (1792 р.) із с. Плоске Закарпатської обл., або церкE ва Св. Параскеви (1742 р.) із с. Зарубинці Черкаської обл. Роль композиційної домінанти музею, навколо якої компонуE ються регіональні утворення, виконує розміщена на пагорбі група вітряних млинів. Їхні своєрідні форми перегукуються з вітряками, встановленими в зонах. Таким чином сформовано систему лоE кальних домінант, візуальних орієнтирів, що загалом створюють просторову цілісність музейної архітектурної експозиції. Отже, вдале використання ландшафтних особливостей териE торії та дотримання методичних засад пам’яткоохоронної науки дозволили сформувати архітектурноEетнографічне утворення, що історично достовірно віддзеркалює характерні особливості кульE турного середовища українського села ХІХ — поч. ХХ ст., відповідає сучасним вимогам функціональної й естетичної організації музейних експозицій та загалом являє собою унікальний простоE ровий ансамбль, покликаний донести витоки національних траE дицій до нащадків. 1. Гудченко З. С. Музеї на� родної архітектури Ук� раїни. — К.: Будівельник, 1981. — 136 с.; Верговсь� кий С. В. К оценке памят� ников народной архитек� туры Украинского Полесья при создании архитектур� ной экспозиции “Полесье” Музея народной архитек� туры и быта УССР; Тезисы докладов научной конфе� ренции: Музеи народной архитектуры и быта. Прин� ципы создания, проблемы развития. — Киев, 1984; Прибєга Л. В. Методика охорони та реставрації пам'яток народного зодче� ства України. — К.: Мисте� цтво, 1997. — 143 с.: іл.; Скрипник Г. А. Етног� рафічні музеї України. — К.: Наукова думка. 1989. — 304 с.; Шме� лев В. Г. Музеи под откры� тым небом. — К.: Наукова думка, 1983. — 118 с. Хата з с. Рекіти Закарпатської обл. (XIX ст.) після перевезення та рес; таврації в експозиції Національно; го музею народної архітектури та побуту в м. Києві.

До історії створення архітектурної експозиції Музею народної архітектури та побуту України

Репозитарії

Схожі ресурси