Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Водзинський, Є.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2009
Теми:	Архітектура та історичні ландшафти
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17591
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення / Є. Водзинський // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 19-25. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-17591
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-175912011-03-05T12:02:45Z Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення Водзинський, Є. Архітектура та історичні ландшафти 2009 Article Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення / Є. Водзинський // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 19-25. — Бібліогр.: 10 назв. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17591 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Архітектура та історичні ландшафти Архітектура та історичні ландшафти
spellingShingle	Архітектура та історичні ландшафти Архітектура та історичні ландшафти Водзинський, Є. Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення
format	Article
author	Водзинський, Є.
author_facet	Водзинський, Є.
author_sort	Водзинський, Є.
title	Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення
title_short	Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення
title_full	Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення
title_fullStr	Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення
title_full_unstemmed	Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення
title_sort	ландшафт давнього вишгорода як цілісне природне і культурне утворення
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2009
topic_facet	Архітектура та історичні ландшафти
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17591
citation_txt	Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення / Є. Водзинський // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 19-25. — Бібліогр.: 10 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT vodzinsʹkijê landšaftdavnʹogovišgorodaâkcílísneprirodneíkulʹturneutvorennâ
first_indexed	2025-07-02T18:45:46Z
last_indexed	2025-07-02T18:45:46Z
_version_	1836561934390919168
fulltext	19 Äавньоруський Вишгород постав на праE вому березі Дніпра невдовзі після засE нування Києва. Виникненню поселення на цьому місці ще в давніші часи сприяли, крім розташування на перехресті важливих суходольE ного і водного торговельних шляхів [1], дуже сприятливі для проживання і захисту ландшафтні особливості місцевості. Первісне поселення зайE мало мисоподібне пасмо високого берега Дніпра, обмежене з протилежного боку глибокиE ми ярами. Походження топоніму “Вишгород” пов’язують з ландшафтними і географічними особливостяE ми міста: з підвищеним рельєфом місцевості, де засновано городище (прямий переклад — “місто на горі”), і з ситуацією розташування відносно Києва, тобто вище за течією Дніпра. Формування архітектурноEрозпланувальної структури ВишгоE родського городища та його активне функціонуE вання як північного форпосту Києва датується Х–ХІІІ ст. Однією з головних причин виникнення і розвитку Вишгорода є його воєнноEстратегічне положення відносно Києва [2]. Міцні укріплення Вишгорода слугували надійною перепоною на підступах до столиці Стародавньої Русі . АРХІТЕКТУРА ТА ІСТОРИЧНІ ЛАНДШАФТИ Вишгород на плані Гійома Л. де Боплана 1650 р. Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення Євген Водзинський Найвищий розквіт Вишгорода припав на період феодальної роздрібненості [3, 4, 5]. ВелиE ке Вишгородське городище Х–ХІІІ ст. складалося з дитинця, окольного міста і посаду. Висота плато городища на правому березі Дніпра сягала 80 м над його рівнем. Дитинець мав розміри близько 350х250 м і займав підвищену частину плато. Він являв собою адміністративноEгромадський центр міста, де було побудовано величний БориE соглібський храм. Завдяки розташуванню на паE горбі та своїй надзвичайній висоті храмEмавзоE лей був містобудівною домінантою, що панувала над містом і Дніпром. Природні і розпланувальні особливості ВишE города зберігались без суттєвих змін до середиE ни минулого століття. У 1960Eі роки внаслідок будівництва Київської ГЕС її водосховище дещо зменшило піднесення вишгородських пагорбів над водними просторами. Історична частина міста, що включає ВишгоE родське городище, пам’ятку археології націоE нального значення, і розташовану в його центрі на фундаментах давньоруського храму церкву святих Бориса і Гліба й тісно пов’язані з ними істоE ричне розпланування та забудову, знаходиться в природному вузлі зайнятої містом місцевості. архітектура та історичні ландшафти Вишгород на плані Ушакова 1655 р. Схематичний план Вишгородського давньоруського городища: А — дитинець, Б — окольне місто, В — посад 20 21 Вона обіймає видовжений у напрямку північEпівдень лесоE вий останець [6], найвища часE тина якого із залишками гороE дища видалена в бік Дніпра і виE ходить до Київського водосхоE вища крутими схилами, а південний пологий схил зорієнтований у бік Києва, з яким візуально, стратегічно, функціонально і транспортно (Дніпро і його рукав ПочайE на) [7] Вишгород був тісно пов’язаний з найдавніших часів. Структура давнього міста, а в наступні часи села Вишгород, збережена протягом століть, зазнала радикальних змін в 1960Eі та 1970Eі роки у зв’язку з будівництвом Київської ГЕС та поселення будівельників і наE данням у 1968 р. Вишгороду статусу міста. Активний розвиE ток міста продовжується і поE нині. Його результатом стало формування суто нової за своїми забудовою і розплануE ванням частини міста та її різке розмежування з його історичE ною частиною. Давній центр міста опинився на периферії сучасного Вишгорода і поза сферою його активного розвитE ку. Але тим самим були збереE жені його видатні пам’ятки, давнє розпланування, стара заE будова, цілісність і традиційний характер історичного середоE вища і своєрідність ландшафту. Давньоруське городище і археE ологічний культурний шар коE лишніх посадів дуже тісно пов’язані з добре збереженою архітектура та історичні ландшафти Церква 1862 р. і храм святих Бориса і Гліба 1074–1112 рр. Вид з Вишгорода на Київське море. структурою і природними особE ливостями найдавнішої частини міста. Вона і посьогодні дає яскE раве уявлення як про оборонну систему цього визначного княE жого міста, так і про його уклад за наступних часів. Особливо яскраво сприймається історичне утворення завдяки його своєрідE ності і контрасту щодо сучасної частини міста. Підтримання його традиційного характеру дає змогу зберегти архітектурноE ландшафтні риси давнього ВишE города і роль літописного міста в природному оточенні. Вишгород розташований на північному краї Київського плаE то, що є частиною ПридніпровсьE кої височини [8]. Його історична частина знаходиться на крутому правому березі Дніпра, на паE горбі, що найбільшою мірою виступає в долину Дніпра. Разом з Київськими горами, які теж суттєво видаються у її простір, він замикає величезний п’ятнадE цятикілометровий амфітеатр дніпровської долини, обмежеE ний високим схилом правого беE рега, що плавною дугою простягE нувся від Вишгородської до СтаE рокиївської гори. Давні ВишгоE род і Київ, що розташовані один проти одного, увінчували високі крайні точки цього амфітеатру, панували в ньому, захищали йоE го заселений простір. Поверхня лесового пагорба, на якому сформувалось давнє місто, рівнинна, хвиляста, розE членована ярами і балками [8]. Вишгородське городище, що міститься на найбільш видаE леній в долину Дніпра горі, і стародавні частини міста віддіE лені від основного масиву Київського плато глибокими ярами, якими протікає невелиE кий струмок. Городище має ухил на південь у бік названого амфітеатру, і тому ця мальовE нича місцевість із завершуючою її панорамою Києва добре огE лядається з більшої частини найдавніших територій ВишгоE рода. Городище прилягає до крутих схилів правого берега Дніпра, які за давньоруською традицією були максимально використані у побудові його оборонної системи. Берегові схили Вишгородського пагорба і прилеглі до них збережені ділянки заплави Дніпра мають велику природну та історичну цінність [9]. Вишгород був свідомо сформований як могутній форE пост Києва, враховуючи його важливу стратегічну роль і близькість до стольного града, з яким він мав прямий візуальE ний зв’язок. Він захищав і контE ролював важливу давню перепE раву біля нього, а також щільно заселену правобережну долину між ним і Києвом. 22 архітектура та історичні ландшафти Ландшафт Вишгорода: 1 — церква св. Бориса і Гліба; 2 — давньоруське городище; 3 — найбільш видалена у бік Дніпра частина мису; 4 — головний вододіл; 5 — вододіли другого порядку; 6 — кромки схилів; 7 — яри; 8 — струмок; 9 — ліс; 10 — садові ділянки; 11 — озеленені території; 12 — водойми Природні особливості даної місцевості визнаE чені характером побудови Київського плато. ВоE но в районі Києва і Вишгорода виходить до Дніпра високими берегами. Як у Києві, так і у Вишгороді Дніпро повертає, омиваючи ці вистуE пи, які далеко виступають у його простору долиE ну. Із крайніх точок їхніх височин вона добре огE лядається і контролюється як вгору, так і вниз за течією. У районі Вишгорода вихід плато до Дніпра значно скромніший від Київського. І пагорби, і береги нижчі, і останці менші. Але їхні форма і поєднання виявились надзвичайно вдалими для розбудови містаEфортеці. Вишгород став важлиE вим елементом системи оборони давньоруської держави і значним осередком господарської діяльності і торгівлі [2, 5]. Головний вододіл Київського плато, що проE лягає від Києва на північ, в районі Вишгорода круто повертає на південь. Він завершується біля пагорба, на якому склалося місто. Із цим повороE том пов’язана особливість просторової структури Київського плато в районі Вишгорода. Це найвиE ща частина міста, яку найкраще видно з боку Дніпра і Київського водосховища і від самого Києва. Головним ландшафтним об’єктом Вишгорода, що добре оглядається і відіграє провідну роль в образі міста, є пагорб, на якому підносилось давнє місто і найбільший на ті часи храм. ЦінниE ми в природному і пейзажному відношенні об’єктами ландшафту Вишгорода є вільні від заE будови урвисті схили правого берега Дніпра в районі давньої частини міста, які є виразним краєм Київського плато, що підходить тут вприE тул до Дніпра. Цінними є також глибокі заліснені яри, які розчленовують прилеглу до Дніпра ділянку плато на окремі останці. Серед них найбільш крупним, високим і добре оглядуваE ним є прилеглий до Дніпра останець — особливо цінний природний, пейзажний та історичний елемент ландшафту Вишгорода. Він зберіг свій переважно природний характер і підлягає дбайE ливій охороні як яскраво індивідуалізоване клюE чове природне утворення місцевості, пов’язане з краєм Київського плато і давнім Вишгородом, і, разом з тим, як характерний елемент ландшафту Придніпровської височини [10]. Це утворення підлягає охороні і як таке, що визначило створення системи укріплень містаE фортеці і основні елементи його давнього розплаE нування. У побудові укріплень дитинця і окольноE го града були використані круті ескарповані схили дніпровського берега і ярів, що сформували остаE нець. Основні дороги, які вели до міста і прохоE дили біля підніжжя схилів і вздовж вододілу осE танця до фортеці, залишалися незмінними проE тягом століть. Схили ярів і долини струмка визначили межі та лінію укріплень посаду. Ці природні утворення теж були максимально використані в системі оборони міста і його господарському устрої. Поблизу струмка були квартали гончарного центру міста. В цілому ландшафт Нишкового і Вінницького ярів, з якими давньоруське місто межувало з протилежного Дніпру боку, має веE лику природну та історичну цінність. Розташовані в лісовому масиві яри були майже непрохідною перепоною на підходах до міста із заходу з боку плато. Самі яри досить мальовничі, а місцевість біля їх об’єднання разом із ставком на струмку має дуже високі пейзажні якості. Яри Вишгорода і пов’язаний з ними лісовий масив мають бути збережені як цінний історичний ландшафт. В ландшафті Вишгорода величезну роль відіграє Дніпро, а тепер і Київське водосховище, що виникло вище греблі ГЕС. Майже неосяжний простір Київського водосховища тісно межує з високими крутими берегами історичної частини архітектура та історичні ландшафти Схили високого правого берега Дніпра (східний край городища) міста. Давнє городище, акценE товане Борисоглібською церкE вою, мальовничо віддзеркаE люється в ньому. Охорона кращих природних історичних і пейзажних рис ландшафтів є загальновизнаE ною потребою, актуальним завE данням сучасності, чітко визнаE ченим і широко підтримуваним світовою спільнотою. Вона включає “збереження та, коли це можливо, відновлення вигE ляду ландшафтів і місць — приE родних, сільських або міських, існування яких завдячує приE роді або праці людини і які стаE новлять культурний або естеE тичний інтерес чи визначають характер природного середоE вища. Мають бути передбачені особливі положення для забезE печення охорони певних ландE шафтів і місць, таких як міські ландшафти і місця, яким зазвиE чай загрожує найбільша небезE пека, зокрема через будівельні роботи та земельну спекуE ляцію” [11]. У збереженні своєрідності і природних особливостей давE ньої частини Вишгорода особE ливу увагу має бути приділено охороні берегової і прибережE ної зон, що є ландшафтами виE сокої пейзажної якості. НайсуE ворішій охороні підлягає пануюE ча у долині Дніпра ділянка з гоE родищем давньоруського міста Вишгород. Велику природну та історикоEкультурну цінність має високий прибережний останець в цілому, який слід охороняти як цілісне природне і культурне утE ворення [12]. Його найціннішою частиною є зайнята городищем частина останця і прилеглі до неї ділянE ки з потужним археологічним культурним шаром, пам’ятками археології і добре збереженим розплануванням й традиційною забудовою. Ця територія в роE боті, виконаній у 2007 р. НаукоE воEдослідним інститутом теорії та історії архітектури і містобуE дування1 на замовлення ВишгоE родського історикоEкультурноE го заповідника, була визначена 24 архітектура та історичні ландшафти Історичний ареал і зони охорони пам’яток Вишгорода: 1 – територія пам’ятки археології національного значення Вишгородського городища Х–ХІІІ ст.; 2 – археологічний культурний шар давнього Вишгорода; пропоновані зони охорони; 3 – межа історичного ареалу; 4 – межа охоронної зони городища; 5 – межа зони регулювання забудови; 6 – межа зони охоронюваного ландшафту 1 “Історичний ареал міста Вишгород Київської області”. Науковий керівник роботи — Водзинський Є. Є., відповідальний виконавець – Жаворонкова Т. Л., виконавці – Трегубова Т. О., кандидат архітектури, Бреяк О. В. НДІТІАМ, 2007. як історичний ареал міста. В його межах було запE ропоновано деталізований режим охорони і виE користання території з відповідними обмеженняE ми господарської діяльності. Історичний ареал Вишгорода був затверджений Державною служE бою з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України 10 квітня 2008 р. Здійсненими раніше НДІТІАМ за участю ІнституE ту археології НАН України науковими дослідженE нями природних особливостей та історичного розвитку міста було також визначене охоронне зоE нування Вишгорода. Згідно нього вся інша териE торія плато останця включена до зони регулюванE ня забудови з регламентацією в її межах висоти і характеру забудови, а дніпровські схили і яри з ділянками лісу включені до зон охоронюваного ландшафту. Затвердження цих зон і послідовне додержання їх режиму сприятиме охороні багаE тої культурної і природної спадщини давньої частини Вишгорода, цього визначного історичE ного ландшафту, тісно пов’язаного з прибережE ними ландшафтами Києва, які належать до кульE турних ландшафтів всесвітнього значення. архітектура та історичні ландшафти 1. Бреяк О. По шляху із варяг в греки. Туристичний маршрут по правому берегу Дніпра. — К., 2006. — С. 30 — 35. 2. Грищенко А., Шевченко А. Вишгород / Історія міст і сіл Української РСР. Київська область. — К.: УРЕ, 1971. — С. 367–369. 3. Дегтяр Т., Орлов Р. Вишгород. Минуле і сучасне. — К.: “Рада”, 2005. — 294 с. 4. Пироженко І. В., Черняков І. Т. Вишгород. Межигір’я. — К.: Українська видавничо�поліграфічна ком� панія “ЕксОб”, 2007. — 176 с. 5. Толочко П. П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности ХІІ�ХІІІ веков. — К., 1980. — С. 134. 6. Географічна енциклопедія України: в 3�х тт. — Київ: УРЕ, 1989. — Т.1: А�Ж. — С. 180. 7. Вишневський В. І. Малі річки Києва. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2007. — С. 25. 8. Маринич О. М. Природа Київської області / Відп. ред. чл.�кор. АН УРСР О. М. Маринич. — К.: Вид. Київськ. ун�ту, 1972. — С. 8. 9. Романчук С. П. Історичне ландшафтознавство: Теоретико�ландшафтознавчі засади та методика ант� ропогенних реконструкцій давнього природокористування. — К.: РВЦ “Київський університет”, 1998. — 146 с. 10. Курбатов Ю. И. Охрана природного ландшафта и архитектура — Л.: Общество “Знание” РСФСР, Ленингр. орг., 1979. — 35 с. Став у Нишковому яру

Ландшафт давнього Вишгорода як цілісне природне і культурне утворення

Репозитарії

Схожі ресурси