Козацька тематика в художніх листівках Амвросія Ждахи
Збережено в:
Дата: | 2009 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2009
|
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17596 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Козацька тематика в художніх листівках Амвросія Ждахи / Є. Козловська // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 43-46. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-17596 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-175962011-03-05T12:02:55Z Козацька тематика в художніх листівках Амвросія Ждахи Козловська, Є. Пам’ятки образотворчого мистецтва 2009 Article Козацька тематика в художніх листівках Амвросія Ждахи / Є. Козловська // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 43-46. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17596 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Пам’ятки образотворчого мистецтва Пам’ятки образотворчого мистецтва |
spellingShingle |
Пам’ятки образотворчого мистецтва Пам’ятки образотворчого мистецтва Козловська, Є. Козацька тематика в художніх листівках Амвросія Ждахи |
format |
Article |
author |
Козловська, Є. |
author_facet |
Козловська, Є. |
author_sort |
Козловська, Є. |
title |
Козацька тематика в художніх листівках Амвросія Ждахи |
title_short |
Козацька тематика в художніх листівках Амвросія Ждахи |
title_full |
Козацька тематика в художніх листівках Амвросія Ждахи |
title_fullStr |
Козацька тематика в художніх листівках Амвросія Ждахи |
title_full_unstemmed |
Козацька тематика в художніх листівках Амвросія Ждахи |
title_sort |
козацька тематика в художніх листівках амвросія ждахи |
publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
publishDate |
2009 |
topic_facet |
Пам’ятки образотворчого мистецтва |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17596 |
citation_txt |
Козацька тематика в художніх листівках Амвросія Ждахи / Є. Козловська // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 43-46. — Бібліогр.: 11 назв. — укp. |
work_keys_str_mv |
AT kozlovsʹkaê kozacʹkatematikavhudožníhlistívkahamvrosíâždahi |
first_indexed |
2025-07-02T18:45:58Z |
last_indexed |
2025-07-02T18:45:58Z |
_version_ |
1836561946579566592 |
fulltext |
Äля вивчення історії
козацької доби та
відображення її у
мистецьких творах значний обE
сяг інформації може надати
дослідження поштових листіE
вок, тематика яких пов’язана з
козаками. Поштові листівки як
засіб комунікації, що був деE
шевшим за звичайні листи,
відповідно, доступнішим для
населення, були запроваджені
у широкий обіг наприкінці
ХІХ ст. Спочатку це нововведенE
ня було здійснено в АвстроE
Угорщині у 1869 р.; у 1874 на
Всесвітньому поштовому конгE
ресі було затверджено єдині паE
раметри для листівок. У РоE
сійській імперії “открытое письE
мо” було введено з 1872 р. ПоE
чатково лише поштове відомстE
во мало право видавати бланки
для листівок, а з 1894 р.
уряд дозволив і
приватним видавництвам виE
робляти відкриті листи [11, 7].
Відтоді виготовленням власE
них листівок активно починаE
ють займатися різні українські
видавництва. Серед найбільш
відомих — київські “Час”,
“День”, “Глобус”, “Друкар”,
“Рассвєт”, “Квітка”, кам’янецьE
подільське “Дністер”, львівські
“Русалка”, “Українська хата”,
рогатинське “Журавлі”, переE
мишлецьке “Сучасна штука”,
ужгородське “Українська книE
га”, коломиївське Якова ОренE
штайна. Листівки друкувалися
не лише в Україні, а й у Росії,
Польщі, Австрії, Німеччині,
Швеції та інших країнах [9, 4].
Тематика зображень для
відкритих листів була досить
різноманітною — види українсьE
ких міст і сіл, портрети класиків
української літераE
тури,
ілюстрації до літературних твоE
рів. Значним попитом користуE
валася і тема козацтва, що була
досить популярною наприкінці
ХІХ ст. Сюжети, пов’язані з нею,
використовувалися багатьма тоE
гочасними митцями. Образи коE
заків зустрічаються у різних тиE
пах листівок. За класифікацією,
запропонованою колекціонером
І. Бугаєвичем, листівки поділяE
ють на художні і фотонатурні —
пам’ятки образотворчого мистецтва
43
Козацька тематика
у художніх листівках
Амвросія Ждахи
Євгенія Козловська
Амвросій Ждаха. Автопортрет.
Репродукція 1989 р. із фондів
УкрІнформу
за способом відображення зовE
нішнього світу; художні, відпоE
відно, на оригінальні, коли хуE
дожник створює певний твір
спеціально, враховуючи спеE
цифіку та вимоги даного виду
графіки, і репродукційні, коли
відтворюється вже виконаний
мистецький твір [2, 12–13]. У цій
статті буде розглянуто художні
листівки, як оригінальні, так і
репродукційні, присвячені коE
зацькій тематиці, що були ствоE
рені наприкінці ХІХ — на початE
ку ХХ ст.
Досить популярниE
ми зображеннями були портреE
ти козацьких гетьманів. Як праE
вило, листівка виглядала насE
тупним чином: портрет гетьмаE
на (інколи у віньєтці), під ним —
ім’я та роки життя. Часто на
одній листівці було декілька
портретів. Серії із зображенняE
ми гетьманів друкували різні
видавництва, зустрічаються і
окремі зображення (не серійні).
Серед серій, що збереглися до
нашого часу, є наступні: 10
кольорових портретів, виконаE
них художником Г. Коваленком
(видавництво Маркевича, ПолE
тава, 1904 р.), 8 кольорових
портретів О. Красовського (виE
давництво Б. Тищенка, Відень,
1920 р.), 6 зображень, створеE
них за старовинними гравюраE
ми (видавництво “Українська
старовина”, 1911 р.), та портрети
видавництва Я. Оренштайна
(Коломия, 1902 р.) [8, 70–71].
Для листівок використовуваE
лись малюнки М. Самокиша та
С. Васильківського, які вони
створили для видання “Із укE
раїнської старовини”. На цих
малюнках — різні типи населення
доби Гетьманщини. 1902 р. у
Львові у видавництві “Сокіл”
вийшло 20 листівок. Ще раз ці
зображення були використані
Яковом Оренштайном для
кольорової серії “Козаччина”,
виданої у Берліні у 1921 р. [8, 75].
Зображення козаків зустріE
чаємо на листівках В. Корнієнка,
О. Литвиненка, С. Турбацького,
Л. Жемчужнікова. Значна кільE
кість відкритих листів із козацьE
кою тематикою відтворювала
роботи А. Манастирського. СеE
ред них — картини “Козак” (друк
“Базар”, Львів, 1920 р.), “Козак
коня напуває” (видав І. Стовпюк,
Відень, 1921 р.), “Повернення з
війни” (видавництво “Русалка”,
Польща, 1929 р.), “Серед степу”
(друк “Базар”, Львів, 1918 р.),
“Козацька школа” (видав Гр.
Грануляк, Львів, 1924 р.). ХаракE
терною рисою цих зображень є
гармонійне поєднання постатей
з оточуючим їх природнім сереE
довищем — яскраві кольори
одягу контрастують з більш хоE
лодними кольорами пейзажу.
Більшості листівок притаманна
ліричність образів.
Яковом Оренштайном ще до
Першої світової війни у КолоE
миї було видано серію “ЗапоE
розька Січ”, яка складалась із 14
тонованих листівок [8, 76]. СеE
ред художників, чиї роботи виE
користали для серії — І. ЇжакеE
вич, В. Ковальов, І. Репін,
С. Чуприненко, А. Ждаха, В. БоE
ратинський та інші. На цих
листівках досить різнопланово
представлено явище запорозьE
кого козацтва. Є зображення
Чортомлицької Січі та інших
місць, пов’язаних із козацьким
минулим України, зображення
морського походу запорожців
та підготовки до нього, повсякE
денного побуту та розваг, певE
них історичних подій, як ось осE
тання рада на Запорожжі та
руйнування Січі. Окрасою серії
була листівка з репродуковаE
ною картиною І. Репіна “ЗапоE
рожці пишуть листа турецькому
султану”.
У цьому ж видавництві у
1902 і 1910 рр. вийшли 3 серії
44
пам’ятки образотворчого мистецтва
листівок (чорноEбілих та кольоE
рових), що відтворювали ілюстE
рації О. Сластіона до “ГайдаE
мак” Т. Шевченка. На час ствоE
рення цих ілюстрацій фактично
не існувало серій малюнків на
тему української стародавньої
історії [11, 162], однак дозволити
купити собі книгу могли лише
заможні українці. Тому випуск
листівок, що були значно деE
шевшими, відкривав доступ до
мистецьких творів і менш забезE
печеним верствам населення.
Серед листівок, що ілюструE
вали народну творчість, виділяE
лися роботи талановитого
одеського художника Амвросія
Ждахи, який виконав декілька
серій з ілюстраціями до народE
них пісень, переважна більE
шість яких стосується козацької
тематики. Для листівок викоE
ристовувалися і його ілюстрації
до історичних повістей “При
битій дорозі”, “Оповідання про
Антона Головатого” та роману
“Чорна рада”. Але найбільше
визнання принесли художнику
ілюстрації, створені спеціально
для листівок.
Ілюструвати народні пісні
митець розпочав за порадою
М. Лисенка, що активно зайE
мався записуванням та гарE
монізацією народних пісень,
був одним із відомих музичних
фольклористів. Ідея поєднання
якісної ілюстрації з нотами заE
безпечила листівкам Ждахи веE
лику популярність серед насеE
лення. Вона також відповідала
переконанням самого художE
ника, що прагнув зображувати
героїчне минуле українського
народу і поширювати найкращі
взірці народної культури. У
майбутньому твори Ждахи праE
витимуть за взірець для виданE
ня листівок за мотивами народE
них українських пісень [1, 20].
Однак згадана серія ілюстE
рацій довго очікувала свого виE
ходу з друку. У 1896 р. у журE
налі “По морю и по суше” для
статті про композитора і письE
менника П. Ніщинського було
використано малюнок А. ЖдаE
хи “Ой, не знав козак, ой, да не
знав Супрун” [7, 205].
Повна серія ілюстрацій
вийшла стотисячним накладом
значно пізніше, у 1910 р., у
Лейпцигу. Київська газета “РаE
да” так відгукнулась на цю
подію:
“Українське видавництво
“Час” випустило до Різдва
прекрасну серію українських
карток (10 штук) за малюнкаE
ми артистаEмаляра А. Ждахи
на тематику українських
пісень. Їхні назви: “Ой, не гаE
разд, запорожці”, “Ой, у полі,
та й у Баришполі”, “У діброві
чорна галка”, “Засвистали коE
заченьки в похід з полуночі”,
“Стогне вітер вільний в полі”,
“Гей, не дивуйте, добрії люE
ди”, “Ой, не світи, місяченьE
ку”, “За Сибіром сонце схоE
дить”, “Ой, запив козак, заE
пив”, “Ой, не знав козак, ой,
да не знав Супрун”.
З кожної пісні Ждаха вибрав
найсильніші місця і ілюстрував
їх дуже влучно. Окрім розкішно
виданих малюнків (німецькою
фірмою) до кожного додано на
нотах мотив пісні і початкові її
слова, на деяких зображено
рамку з українського орнаменE
ту” [6, 8].
В ілюстраціях художник виE
користав орнаментальні прикE
раси, у назвах пісень — укE
раїнські історичні шрифти.
Друга серія, до якої входило
12 листівок, з’явилася друком у
1912 р. Високохудожні якості і
національний характер зумовиE
ли її популярність, що не постуE
палася першій серії. До другої
серії листівок входили наступні
екземпляри: “Ой, три сестриціE
жалібниці”, “Ой, на горі огонь
горить”, ”Чорнобривець”, “Ой,
на горі та й женці жнуть”, “Ой, у
полі могила”, “Стоїть явір над
водою”, “Пасітеся, сірі воли”,
“Добрий вечір тобі, зелена
діброво”, “Ой, ти дівчино, моя
ти зоре”, “У містечку БогуславE
ку”, “Ой, біда, біда чайціEнеE
бозі”, “Козак”.
Ілюстрація “Ой, біда, біда
чайціEнебозі” викликала гостру
реакцію з боку царської цензуE
ри, що було пов’язано з виразE
ним національним характером
зображення та можливістю
прочитання ідеї листівки як висE
ловлення критики самодержавE
ства. У листі 31 березня 1913 р.
голова товариства “Час”
Лук’янов пише: “Нам бажано,
аби (в серії) карток було не
менше як 10, бо як часом з
якоюEнебудь карткою трапитьE
ся певна пригода, як з карткою
№21 (“Ой, біда, біда чайціEнеE
бозі”), що її не пропускає ценE
зура в Росію — то все ж таки
серія буде повненька” [цит. за
5, 93].
пам’ятки образотворчого мистецтва
45
Є відомості про повторний
друк у 1918 р. першої серії
ілюстрацій до українських
пісень — видання планувалоE
ся у формі переписних карток
у Лейпцигу. Одночасно у
Празі замовлено повторення
другої серії [3, 415]. У 1919 р.
Видавниче товариство “Час”
у Києві виготовило до друку 3
серії ілюстрацій з нотами до
українських дум та пісень
Ждахи [4, 1151].
Більшість листівок була
присвячена темам, пов’язаE
ним з козаччиною. М. КандиE
ба, один із перших, хто
досліджував творчість митця,
у своїй статті чітко розподіляє
сюжети на такі, що мають
громадськоEполітичний харакE
тер (їх уособлюють, на його
думку, малюнки до пісень “Ой,
не знав козак, ой, да не знав
Супрун”, “Ой, не гаразд, запоE
рожці”, Ой, на горі та й женці
жнуть”, “Ой, у полі могила”,
“Стоїть явір над водою”, “Ой, у
полі, та й у Баришполі”, “Ой, не
дивуйте, добрії люди”) та на
такі, що фіксують соціальні явиE
ща у плані так званого “народE
ного побуту” з ухилом в побутоE
вий етнографізм [5, 91].
З таким розподілом досить
важко погодитись, оскільки
навіть у зображеннях першого
виду характерною рисою є
відповідність історичним детаE
лям; таке уважне ставлення до
зображуваних образів є однією
з рис, притаманних саме творE
чості А. Ждахи. У тих же зобраE
женнях, які Кандиба зараховує
до “побутового етнографізму”,
засобами художньої виразності
Ждаха створює певний настрій,
що дозволяє говорити не лише
про високий рівень зображених
побутових елементів, але й про
певний психологізм малюнка.
Змальовуючи героїчне минуE
ле українського народу, А. ЖдаE
ха передав типові риси пісенноE
го фольклору: образність, глиE
бокий ліризм, простоту і
дохідливість художньої мови,
національну своєрідність.
У листівках художник застоE
совує зразки народних українсьE
ких орнаментів, як геометричE
них, так і рослинних, які він надзE
вичайно майстерно поєднує з реE
алістичним зображенням. ДеE
які орнаменти митець викоE
ристовує з альбому О. Пчілки
“Украинские узоры”, або ж з
одягу, зображеного на картиE
нах (для ілюстрації до пісні
“Три сестриці” художник виE
користовує орнамент з вишиE
ваного жупана козацького
полковника Стефановича) [10,
26]. Використовуючи народні
мотиви, митець, однак, не
просто копіює їх, а комбінує у
певній послідовності, що в реE
зультаті створює враження
цілісного малюнка, де декораE
тивне оформлення доповнює
сприйняття реалістичного сюE
жету.
Популярність листівок маE
ла досить важливе значення
для розповсюдження націоE
нальних ідей. У часи бездерE
жавщини України сюжети на
тему козаччини будили саE
мосвідомість українців, підтриE
мували дух волі та прагнення
до незалежності.
Художні листівки, присвячені
козацькій тематиці, що зберегE
лися у різних виданнях, можуть
надати багато змістовної інфорE
мації для тих, хто цікавиться
історією пошти, українським
друкарством та видавничою
справою. Вони є щедрим джереE
лом матеріалу для досліджень
мистецтвознавців, істориків
мистецтва, оскільки багато твоE
рів, малюнків і графіки, відомі
лише завдяки листівкам.
46
пам’ятки образотворчого мистецтва
1. Беличко Ю. Живая традиция //Декоративное искусство СССР. — К., 1989. — №12 (385). — С. 20–21.
2. Бугаєвич І. В. Українські листівки та філокартія: нотатки колекціонера. — К.: Мистецтво, 1971. — 51 с.
3. Видавнича хроніка // Книгар. — К., 1918. — С. 415–417.
4. Видавнича хроніка // Книгар. — К., 1919. — С. 1154–1156.
5. Кандиба М. Амвросій Ждаха // Металеві дні. — Одеса, 1932. — №9. — С. 87–94.
6. Література, наука, умілість і техніка //Рада. — К., 1910, 25 грудня. — №293.
7. Нищинский П. И. как композитор и писатель // По морю и по суше. — Одесса, 1896. — №12.
8. Україна у старій листівці. Альбом�каталог / Забочень М., Поліщук О., Яцюк В. — К.: Криниця, 2000. —
521 с.
9. Шонк�Русич К. Україна у листівках. — Нью�Йорк, 1981. — 70 с.
10. Шудря Є. Мелодія пісні і орнаменту // Українська культура. — К., 1999, № 6. — С. 24–26.
11. Яцюк В. Шевченківська листівка як пам'ятка історії і культури (1890–1940). — К.: Криниця, 2008. — 567 с.
|