Словацький Бардіїв — історична оаза в сучасному міському ландшафті

Серед багатьох історико-культурних об’єктів, які особливо запали в душу, знайшлося місце й невеликому, але напрочуд гармонійному місту Бардіїв, що одержало золоту медаль ЮНЕСКО за збереження культурної спадщини, донесло до нашого часу своє історичне осереддя — архітектуру пізнього середньовіччя....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Збруцький, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2009
Теми:	Подорожі
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17602
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Словацький Бардіїв — історична оаза в сучасному міському ландшафті / О. Збруцький // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 68-71. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-17602
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-176022011-03-05T12:03:22Z Словацький Бардіїв — історична оаза в сучасному міському ландшафті Збруцький, О. Подорожі Серед багатьох історико-культурних об’єктів, які особливо запали в душу, знайшлося місце й невеликому, але напрочуд гармонійному місту Бардіїв, що одержало золоту медаль ЮНЕСКО за збереження культурної спадщини, донесло до нашого часу своє історичне осереддя — архітектуру пізнього середньовіччя. 2009 Article Словацький Бардіїв — історична оаза в сучасному міському ландшафті / О. Збруцький // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 68-71. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17602 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Подорожі Подорожі
spellingShingle	Подорожі Подорожі Збруцький, О. Словацький Бардіїв — історична оаза в сучасному міському ландшафті
description	Серед багатьох історико-культурних об’єктів, які особливо запали в душу, знайшлося місце й невеликому, але напрочуд гармонійному місту Бардіїв, що одержало золоту медаль ЮНЕСКО за збереження культурної спадщини, донесло до нашого часу своє історичне осереддя — архітектуру пізнього середньовіччя.
format	Article
author	Збруцький, О.
author_facet	Збруцький, О.
author_sort	Збруцький, О.
title	Словацький Бардіїв — історична оаза в сучасному міському ландшафті
title_short	Словацький Бардіїв — історична оаза в сучасному міському ландшафті
title_full	Словацький Бардіїв — історична оаза в сучасному міському ландшафті
title_fullStr	Словацький Бардіїв — історична оаза в сучасному міському ландшафті
title_full_unstemmed	Словацький Бардіїв — історична оаза в сучасному міському ландшафті
title_sort	словацький бардіїв — історична оаза в сучасному міському ландшафті
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2009
topic_facet	Подорожі
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17602
citation_txt	Словацький Бардіїв — історична оаза в сучасному міському ландшафті / О. Збруцький // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 68-71. — укp.
work_keys_str_mv	AT zbrucʹkijo slovacʹkijbardíívístoričnaoazavsučasnomumísʹkomulandšaftí
first_indexed	2025-07-02T18:46:14Z
last_indexed	2025-07-02T18:46:14Z
_version_	1836561962918477824
fulltext	Ïозаминулого року група київських архітекторів і мисE тецтвознавців відвідала СлоE ваччину з метою ознайомлення із найвідомішими історичними центрами і місцевим досвідом охорони культурної спадщини. Наша туристичноEпізнавальна подорож охоплювала цілий ряд великих і малих міст та зовE сім невеличких селищ. Ми позE найомились з безліччю цікавих об’єктів: середньовічними замE ками, королівськими палацаE ми, величними костелами, люE бовно збереженими вуличкаE ми з історичною забудовою. Враження від цікавої та корисE ної подорожі не полишають нас і сьогодні. Серед багатьох істоE рикоEкультурних об’єктів, які особливо запали в душу, 68 подорожі Олексій Збруцький Словацький Бардіїв — історична оаза в сучасному міському ландшафті знайшлося місце й невеликому, але напрочуд гармонійному місту Бардіїв, що одержало золоту медаль ЮНЕСКО за збереження культурної спадщини, донесло до нашого часу своє історичне осеE реддя — архітектуру пізнього середньовіччя. Бардіїв був вже третім пунктом Словаччини, що входив до програми наших архітектурних досліджень. У Кошицях і Пряшеві ми спостерігали лише поодинокі фрагменти фортифікаційних споE руд, натомість, сакральних об’єктів, на наш погляд, було забагато. Композиційними центрами старовинних міст були й залишилися величезні готичні костели, саме вони домінують серед житлової забудови XVI–XVIII ст. Бардіїв не є в цьому сенсі виключенням, але в ньому добре збереглися й розташовані поруч з цивільними споE рудами стіни й башти укріплень, які оточували місто. Історично достовірне міське середовище — ось що захопило нас на декілька Ф от о Р. Т ан сю ри Макет міста часів пізнього середньовіччя годин. Перше враження — тут нічого не змінюваE лося принаймні від XVII ст. Серед україномовної літератури відповідної тематики є цікава, із ґрунтовно викладеним маE теріалом, книга Володимира Січинського “Архітектура міста Бардієва”, що була видана у Львові 1931 р. Опираючись на значну кількість документальних джерел, вправно використовуE ючи цитати, автор детально висвітлює окремі сторінки багаторічної історії міста. Деякі моменти у книзі Січинського з позиції сучасних досліджень підлягають уточненню, але свідчення загально історичного характеру видаються доE сить достовірними. Заснування Бардієва у XIII ст. було пов’язане із Кляштором цистерціянців, що був знищений 1241 р. монголоEтатарами. Угорські королі заохочували німців осідати на землях підконтрольної їм Словаччини (як і ТрансільE ванії). Перетворюючи впродовж XIV–XV ст. місто на свій осередок, німецькі коE лоністи активно його забудовували, зводячи веE ликий костел та кам’яні оборонні споруди навкоE ло. “У 1376 р. Бардіїв дістає титул вільного коE ролівського міста” [c.7]. “В XVI ст. німецьке насеE лення міста переважало, і лише у XVIII ст. Бардіїв почав мадяризуватися” [c.2]. Німецька культурна та, врешті, й архітектурна експансія у вигляді міських осередків визнається й у сучасних навE чальних історичних виданнях Польщі (IlustroE wany atlas historii Polski tom I Od z‘ro‘del po schylek Jagiellono‘w, Warszawa, 2006, s.29). Приємний перепочинок від експресії бароко, переважаючого в архітектурі міста, — знайомство з пам’яткою XIV ст. — базилікою Св. Егідія. ЗавдяE ки своїм розмірам — її башта має висоту 72 м (раE зом з хрестом — 76 м) — споруда належить до найвищих костелів Словаччини. У цьому тринавному головному костелі міста, на відміну від переважної більшості храмів СлоE ваччини, збережено 11 оригінальних готичних вівтарів з автентичним розписом по дереву , що робить її одним із найунікальніших культових споруд Європи. І все ж тривалість зведення вплиE нула й на будівлю базиліки. Вона постраждала від руйнації, а можливо й від реставрації XIX ст., коли було відтворено башту, що завалилася у XVIII ст. Костел не втратив своєї соціальної цінності й тоді, коли католики втрачали свої позиції у місті. Так, відомо, що споруда декілька разів переходила до протестантів, і лише австрійське військове втруE чання допомогло повернути храм католицькій громаді. Найдавніші документи з історії костелу датуються XV ст., але є відомості, що будівництво могло розпочатися і у другій половині XIV ст. Залишки франE цисканського моE настиря у вигляді подорожі 69 Фасад костела. Фото С. Юрченка Оборонний пояс міста. Фото С. Юрченка костелу Івана Хрестителя нагадали нам ситуацію зі збереженням багатьох архітектурних пам’яток в Україні: відсутність значE ного числа вітражів, тріщини на стіні, жерстяне покриття даху — усім своїм виглядом храм наE тякає на необхідність фунE даментальної реставрації. На щастя, костел розташоE ваний поза головною плоE щею історичного міста і не заважає милуватись усім центральним міським анE самблем. У книзі В. СічинE ського знаходимо відоE мості про пам’ятку: “ДокуE ментальні звістки про кляштор походять з сереE дини XV ст. В 1528 р. косE тел був дуже занедбаний, як то свідчить лист “пріора” шаришського кляштора до міста Бардієва. Весь цей час кляштоE ром володів орден августинів, від котрих монасE тир був відібраний тому, що монахи вели роспусE не життя. Року 1643 заволоділи костелом протесE танти і віддали його “славянам протестантам” і відтоді служба відбувалася в славянській мові. Дня 21 квітня 1670 р. з цісарського уповноваження відібрано костел від славянських протестантів і пеE редано францисканам. Під час великої пожежі міста 1680 р. впало склепіння костела і цілий косE тел вигорів” [c. 34]. Домінантою центральE ної площі Бардієва є міська ратуша — один із перших проявів ренесансу в євроE пейській архітектурі за меE жами Італії. Кам’яні портаE ли намагаються подолати готичні форми, хоча у деяE ких з них це звучить ще не досить виразно. Так, гоE ловні дверні портали ні в якому разі не можна вваE жати ренесансними, в сеE редині ратуші поміж ренеE сансних є й готичний дверний портал. Музей у ратуші відкрито ще на поE чатку XX ст., коли належні їй функції почали здійснюE вати в іншому приміщенні. Серед цікавих архітектурE них прийомів — надзвиE чайно рідкісне “крисE талічне” склепіння на перE шому поверсі, на другоE му — дерев’яні кесони, що прикрашають стелю однієї з кімнат. Багато можуть розповісти і зовнішні стіни, де й досі збереглися маленькі віконні отвори поруч із великими, зробленими значно пізніше — це свідчить про вірогідність розташування на перE шому поверсі тюремного приміщення. Скульптура на фасаді безпосередньо пов’язана з історичними подіями у житті міста. Нове функціональне призначення, окрім раE туші, отримав і так званий “дім ката”, що знахоE диться серед іншої старовинної житлової забуE дови, ближче до Товстої башти (Hruba‘ basta) міських укріплень. Тепер у будинку розташуваE лося артEкафе, де експонуються мистецькі твори. 70 подорожі Інтер’єр базиліки св. Егідія. Фото С. Юрченка Залишки мостового укріплення. Фото С. Юрченка Реставровані фортифікації мають досить приE вабливий вигляд, хоча збереглися й не повністю. Тут не намагаються добудовувати їх із сучасної цегли (як це, скажімо, відбувається в Збаражі або навіть у Києві: башти Бардієва аж ніяк не можна порівнювати із шпитальними укріпленнями нашої столиці, де відбувається фактично новобудова). Залишки стін дбайливо консервують, в усякому разі ми бачимо патину часу, а не прояви антиE архітектурної діяльності. Початок їх зведення відносять до XIV ст., коли 1352 р. король Людовик Перший зажадав, аби місто було зміцнене мурами і вежами. З привілею 1376 р. дізнаємось, що на той час забудова була вже переважно мурованою, на початку XV ст. місто мало п’ять брам. Через постійну небезпеку військових дій, які протягом декількох століть не оминали Бардіїв, на належне утримання фортифікацій виділялися значні суми, самі укріплення час від часу модернізувалися. Дбайливо збережена готична житлова забуE дова навколо прямокутної центральної площі вражає око туристів різноманітними розписами стін (аж ніяк не у сучасному вульгарному роE зумінні), дуже делікатним і обережним, майже непомітним на перший погляд, “пломбуванням” колишніх втрат — прості, невибагливі сучасні “вкраплення” не порушують єдності містоE будівного ансамблю. Всупереч тривалим багаE торічним випробуванням, місту вдалося зберегти традиційну образну модель організації простору. А де ж сучасні багатоповерхівки, невже для них не знайшлося зайвого газону? На щастя, ми навіть не переймалися цими думками, як і у кожE ному місті, що розвивається й має сьогоденні потE реби, є й тут сучасні житлові квартали, тільки знаE ходяться вони на значній відстані від історичного центру, за межі якого наша екскурсія не виходила. Міська ратуша. Фото Р. Тансюри Живописні фасади середньовічних будинків. Фото Р. Тансюри Товста башта. Фото С. Юрченка

Словацький Бардіїв — історична оаза в сучасному міському ландшафті

Репозитарії

Схожі ресурси