Як нам рятувати історичний Львів

Львів. Неперевершена архітектурна перлина України. Місто, яке можна вважати одним із чудес України, чиї архітектурні шедеври стоять поруч з шедеврами Праги, Кракова, Кельна, Каркассона. Площа Ринок, міський Арсенал, Порохова вежа, Вірменська церква, Чорна кам’яниця, каплиця Боймів і ще десятки уніка...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Пустовалов, С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17618
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Як нам рятувати історичний Львів / С. Пустовалов // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 6-10. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-17618
record_format dspace
spelling irk-123456789-176182011-03-05T12:03:32Z Як нам рятувати історичний Львів Пустовалов, С. Червона книга культурної спадщини Львів. Неперевершена архітектурна перлина України. Місто, яке можна вважати одним із чудес України, чиї архітектурні шедеври стоять поруч з шедеврами Праги, Кракова, Кельна, Каркассона. Площа Ринок, міський Арсенал, Порохова вежа, Вірменська церква, Чорна кам’яниця, каплиця Боймів і ще десятки унікальних архітектурних пам’яток, зосереджених в одному місті. Львів — це підручник архітектури, це сама історія України, відтворена у камені. Місто, яке залишено нам у спадок нашими пращурами, людьми багатьох культур, що тут мешкали. Місто, яке ми повинні зберегти для нащадків. 2010 Article Як нам рятувати історичний Львів / С. Пустовалов // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 6-10. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17618 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Червона книга культурної спадщини
Червона книга культурної спадщини
spellingShingle Червона книга культурної спадщини
Червона книга культурної спадщини
Пустовалов, С.
Як нам рятувати історичний Львів
description Львів. Неперевершена архітектурна перлина України. Місто, яке можна вважати одним із чудес України, чиї архітектурні шедеври стоять поруч з шедеврами Праги, Кракова, Кельна, Каркассона. Площа Ринок, міський Арсенал, Порохова вежа, Вірменська церква, Чорна кам’яниця, каплиця Боймів і ще десятки унікальних архітектурних пам’яток, зосереджених в одному місті. Львів — це підручник архітектури, це сама історія України, відтворена у камені. Місто, яке залишено нам у спадок нашими пращурами, людьми багатьох культур, що тут мешкали. Місто, яке ми повинні зберегти для нащадків.
format Article
author Пустовалов, С.
author_facet Пустовалов, С.
author_sort Пустовалов, С.
title Як нам рятувати історичний Львів
title_short Як нам рятувати історичний Львів
title_full Як нам рятувати історичний Львів
title_fullStr Як нам рятувати історичний Львів
title_full_unstemmed Як нам рятувати історичний Львів
title_sort як нам рятувати історичний львів
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate 2010
topic_facet Червона книга культурної спадщини
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17618
citation_txt Як нам рятувати історичний Львів / С. Пустовалов // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 6-10. — укp.
work_keys_str_mv AT pustovalovs âknamrâtuvatiístoričnijlʹvív
first_indexed 2025-07-02T18:46:51Z
last_indexed 2025-07-02T18:46:51Z
_version_ 1836562002106908672
fulltext 6 Вищезгадані пам’ятки історії та культури ще можна повернути до життя, але робити це потрібно швидко – інакше Київ втратить їх назавжди. До речі, в одній із таких будівель можна було б розмістити багатостраждальний Музей історії Києва, якому ніяк не можуть знайти достойного місця серед столичної забудови. Є в столиці і навмисно знищені споруди. Це унікальна пам’ятка архітектури радянського періо! ду – Сінний ринок. Зруйнова! ний він був при потуранні місь! кої влади 23 серпня 2005 р. З тих пір – це відкрита рана на тілі Києва: будівельне сміття до цих пір не вивезене. На акціях про! тесту киян можновладці запев! няли, що вони його віднов! лять – обдурили. Адже прек! расно збережена споруда мог! ла б впродовж всього цього ча! су слугувати населенню. Ніхто за це не був покараний. Іншим яскравим прикладом є нещодав! но знищена пам’ятка архітектури на вул. Великій Васильківській (Червоноармійській), 35. Поряд з будинком 37, який частково об! валився у 2004 р. через неконт! рольовані внутрішні перебудови приміщень, з’явилася зяюча дірка. Скільки років кияни і чис! ленні гості міста спостерігатимуть це видовище? Чи, може, до ЄВРО!2012 його теж закриють щитами? червона книга культурної спадщини Ëьвів. Неперевершена архітектурна пер! лина України. Місто, яке можна вважа! ти одним із чудес України, чиї архітек! турні шедеври стоять поруч з шедеврами Праги, Кракова, Кельна, Каркассона. Площа Ринок, місь! кий Арсенал, Порохова вежа, Вірменська церква, Чорна кам’яниця, каплиця Боймів і ще десятки унікальних архітектурних пам’яток, зосереджених в одному місті. Львів — це підручник архітектури, це сама історія України, відтворена у камені. Місто, яке залишено нам у спадок нашими пращу! рами, людьми багатьох культур, що тут мешкали. Місто, яке ми повинні зберегти для нащадків. Ще з дитинства мені пощастило ходити бруківкою цих вулиць, тримаючи в руці довідни! ки, книги з історії міста. Потім до нас поверну! лись “Історичні проходи по Львові” Івана Крип’якевича. Разом із цим закоханим у Львів ученим я осягав багатовікову історію міста і долу! чався до його аристократичної краси. Кожна ма! ленька вуличка, кожен сквер є закінченим архітектурним шедевром. Над зовнішнім вигля! дом Львова впродовж сторіч працювали десятки архітекторів, художників, будівельників. Цим містом захоплювались великі письменники, му! зиканти, вчені. Це місто надихало їх на створен! ня нових шедеврів. Як нам рятувати історичний Культурне надбання міста є безцінним. Кар! тинна галерея, унікальний історичний музей, йо! го філії: музеї зброї, меблів, природничий музей, етнографічний музей, музей!аптека, численні со! бори, церкви, костели XIII–XVIII ст. створюють не! повторний колорит. А такі парки Львова, як Стрийський, Залізні Води, Погулянка назавжди залишаються у пам’яті тих, хто хоч раз прогулявся Подвір'я башти Корнякта. ЛЬВIВ? Фото автора Сергій Пустовалов їхніми алеями. Мабуть, саме камені Львова, його музеї значною мірою сприя! ли вибору мого життєвого шляху, вихова! ли мої мистецькі смаки і уподобання. І за Австро!Угорщини, і за Польщі, і за часів Радянського Союзу влада міста на! магалася зберегти його історичне облич! чя. Чорний колір башти Корнякта був обов’язковим елементом краєвиду міста з оглядового майданчика Високого замку, так само, як і крилатий венеціанський лев на фронтоні будинку на площі Ринок й ви! шукана дзвінниця костелу Кларісок на початку Глинянського шляху. Сьогодні фасади будівель на площі Ринок пофарбовано в усі кольори ве! селки. Та чи було так у XVI столітті? Башта Кор! някта стоїть біла!біленька. Але ж відомо, що білі стіни навмисно фарбували спеціальним розчи! ном, щоб мури набули чорного чи темнокорич! невого кольору. Мабуть не варто було все це писати. Це відомі речі, добре описані фахівцями!архітекторами, краєзнавцями, істориками. Але те, що коїться із цим містом останнім часом, змусило взятися за перо. Львів завжди виглядав таким собі збідні! лим аристократом, у якого не вистачає коштів, щоб підтримувати свій колишній блиск. Та сьо! годнішня ситуація викликає не просто сум, а обурення: місто руйнується, ми його втрачаємо. Історичний центр Львова, пам’ятка, що є об’єк! том ЮНЕСКО, просто розвалюється на очах. Приїжджаючи кожного року до Львова, я з жа! хом спостерігаю, як на будинках з’являються все нові пошкодження, відвалюється тиньк, замість каріатид та атлантів з!під балконів стирчать залізні рейки. На подвір’ї над брамою, де знаходиться кап! лиця Трьох Святителів, ще три роки тому на моїх очах впав шар тинька (метра півтора довжиною) ледь не вбивши людину, що проходила попід брамою. У цьому році сті! на вже в трьох місцях об! валена й позбавлена тинькування. І це подвір’я постійно відвідують ту! ристи з різних країн, які йдуть до каплиці! На вули! ці Вірменській поруч із свіжопофарбованими бу! дівлями світять цеглою, як ребрами, будинки із фрон! тонами, що обвалилися. червона книга культурної спадщини Вул. Вірменська, 30. Вул. Вірменська, 13. Вул. Короленка, 11. Гроші на реставрацію статуї діви Марії знайшлися, а ось по! тинькувати поруч — ні. На ву! лиці Короленка під шаром фар! би просвічують ще польські на! писи (буд.№ 11). Можливо, є сенс їх відреставрувати як час! тинку польського Львова. На тій же вулиці балкони у будинку № 15 у жахливому стані. Біля Со! борної площі по вулиці І.Фран! ка, 2 на фронтоні будинку жіноча фігура ще сяк!так збе! реглася, а ось чоловіча скульп! тура вже перетворилася на невідомо що. Трохи далі по ву! лиці Івана Франка (буд.№ 28) у ніші будинку стоїть скульптура Адама Міцкевича з книжкою віршів у руці. Але балкон над ним у жахливому стані. З чо! тирьох балок лише одна має первинний вигляд. Замість двох стирчать лише рейки, тре! тя напівзруйнована. А що сталося із львівськими тротуарами! Ще у центрі, в історичній частині міста вони якось існують. А на решті ву! лиць? Різнокаліберна плитка, пошматована в результаті ба! гаторазових прокладань різно! манітних підземних комуніка! цій, покладена так, що треба постійно дивитися собі під но! ги, щоб не потрапити у яму або перечепитися за розкидане каміння. Я пройшов лише трьома ву! лицями Львова: Івана Франка, Городоцькій та Пекарській. Архітектурне оздоблення кож! ного будинку є неповторним. Але у якому воно стані! На да! хах ростуть дерева (вул. Фран! ка, 83), палаци польських магнатів (вул. Пекарська, буд. 19), будівлі у стилі ампір, неповторний львівський мо! дерн руйнуються на очах (вул. Городоцька, 87, 117, Фран! ка, 83). А ставок у Стрийсько! му парку перетворився на смердючу калюжу, до якої не ризикують заходити навіть ле! беді. Дивлюся на безногу ди! тину та безрукого Мефістофе! ля на будинку по вулиці Го! родоцькій, 117 і бачу у них всю нашу культуру, яка жебракує попід стінами владних офісів. І це у місті, яке отримує допо! могу від ЮНЕСКО? То ж на що йдуть ці гроші? За межами кордонів істо! ричної частини міста будівлі то! го ж таки XVII—XVIII ст. просто позбавлені тиньку. На вулиці Просвіти, 1/2 у будинку, який належить монастирю, під су! часні вікна у стіні пробиті отво! ри. Ця картина і розчаровує, і 8 червона книга культурної спадщини Вул. Франка, 2. Вул. Франка, 28. Вул. Короленка, 15. 9 обурює, і дивує! Місто Лева завжди славилось висококваліфікованими реставраторами. То де ж вони поділися, що роблять, за які кошти існують?! За десяток кроків від площі Ринок на вулиці Федорова ідуть розкопки. Археологи ретельно досліджують дерев’яний Львів XIII–XIV ст. У роз! копі стоїть вода — і дощова, і ґрунтова. Питаю: — Чому ведуться роботи? Відповідають, що розкоп! ки рятівні. На цьому місці будуватимуть готель до Євро!2012. — Як? У центрі міста, у заповідній зоні? А що станеться із виявленими спорудами? — Мають законсервувати. І зробити експо! зицію. Але хіба для того, щоб зберегти якийсь клап! тик, треба зруйнувати все інше?! Стіна сусідньо! го будинку вивалилася прямо у розкоп, зіпсу! вавши значну частину роботи археологів. Я див! люся на бридкий малюнок на напівзруйнованій стіні, і мені здається, що саме ця потвора руйнує давнє місто. Ось так невдовзі і весь стародавній Львів буде купою сміття та цегли. А на його місці постануть офіси з скла та бетону, як це сталося на площі Міцкевича. І стоїть тепер великий червона книга культурної спадщини Вул. Городоцька, 68. Ставок у Стрийському парку. Вул. Городоцька, 87. Вул. Пекарська, 19. 10 польський поет не на тлі будинку у стилі ампір, а на тлі заможного незграбного банку. Мені мо! жуть зауважити, що Ейфелева вежа теж не відразу всім сподобалась. Але цим будівлям, на мій погляд, дуже далеко до неї. До того ж руй! нується архітектурний ансамбль стародавнього вишуканого міста. Невже культурна деградація та комер! ціалізація суспільного життя зруйнують наш Львів, який пережив і облоги, і війни, і бомбар! дування? На жаль, треба констатувати, що перед шаленими прибутками всі моральні норми відступають. Дивлячись на те, що робиться зі Львовом, усвідомлюєш, наскільки тонким є куль! турний шар у нашій країні, наскільки він є безза! хисним перед надприбутками. До Львова завжди з великою цікавістю стави! лися кінематографісти. Невже ми допустимо, що це місто втратить привабливість для них, для ту! ристів? Місто Львів є багатонаціональним та багато! конфесійним. Так склалося історично. Львів — надбання всіх громадян України. І всі громадяни України, яким не байдужа доля нашої спільної культурної спадщини, мають сказати своє слово на захист стародавнього міста. червона книга культурної спадщини Вул. Городоцька, 117. Вул. Федорова, 30. Вул. Федорова, 20F28.