Архівні раритети Національного художнього музею України

У 110-у річницю Національного художнього музею України (НХМУ) слушно ще раз звернутись до його фондів, що є одними з найбільших художніх зібрань в Україні. Окрім основних образотворчих матеріалів, а це твори іконопису, живопису, скульптури і графіки, до яких в першу чергу звертаються дослідники та ш...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Амеліна, Л.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Schlagworte:	Перлини музейних колекцій
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17620
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Архівні раритети Національного художнього музею України / Л. Амеліна // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 13-17. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-17620
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-176202011-03-05T12:03:40Z Архівні раритети Національного художнього музею України Амеліна, Л. Перлини музейних колекцій У 110-у річницю Національного художнього музею України (НХМУ) слушно ще раз звернутись до його фондів, що є одними з найбільших художніх зібрань в Україні. Окрім основних образотворчих матеріалів, а це твори іконопису, живопису, скульптури і графіки, до яких в першу чергу звертаються дослідники та шанувальники вітчизняного мистецтва, також існує документально-архівний фонд. 2010 Article Архівні раритети Національного художнього музею України / Л. Амеліна // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 13-17. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17620 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Перлини музейних колекцій Перлини музейних колекцій
spellingShingle	Перлини музейних колекцій Перлини музейних колекцій Амеліна, Л. Архівні раритети Національного художнього музею України
description	У 110-у річницю Національного художнього музею України (НХМУ) слушно ще раз звернутись до його фондів, що є одними з найбільших художніх зібрань в Україні. Окрім основних образотворчих матеріалів, а це твори іконопису, живопису, скульптури і графіки, до яких в першу чергу звертаються дослідники та шанувальники вітчизняного мистецтва, також існує документально-архівний фонд.
format	Article
author	Амеліна, Л.
author_facet	Амеліна, Л.
author_sort	Амеліна, Л.
title	Архівні раритети Національного художнього музею України
title_short	Архівні раритети Національного художнього музею України
title_full	Архівні раритети Національного художнього музею України
title_fullStr	Архівні раритети Національного художнього музею України
title_full_unstemmed	Архівні раритети Національного художнього музею України
title_sort	архівні раритети національного художнього музею україни
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2010
topic_facet	Перлини музейних колекцій
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17620
citation_txt	Архівні раритети Національного художнього музею України / Л. Амеліна // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 13-17. — укp.
work_keys_str_mv	AT amelínal arhívníraritetinacíonalʹnogohudožnʹogomuzeûukraíni
first_indexed	2025-07-02T18:46:56Z
last_indexed	2025-07-02T18:46:56Z
_version_	1836562006921969664
fulltext	Ó110!у річницю На! ціонального худож! нього музею України (НХМУ) слушно ще раз зверну! тись до його фондів, що є од! ними з найбільших художніх зібрань в Україні. Окрім основ! них образотворчих матеріалів, а це твори іконопису, живопи! су, скульптури і графіки, до яких в першу чергу звертаються дослідники та шанувальники вітчизняного мистецтва, також існує документально! архівний фонд. Його матеріали менш відомі широкому загалу, але жоден серйозний нау! ковець не може їх об! минути, адже докумен! ти є важливим джере! лом для вивчення біог! рафії та творчості мит! ця, дають уявлення про художнє життя й мис! тецькі події. Маємо понад 8 ти! сяч одиниць зберігання: руко! писні та письмові оригінали, фо! тографії, рисунки, друковані ма! теріали тощо. Музейний архів художників охоплює 1678–2008 роки. Переважна більшість ма! теріалів зберігається у фондах особового походження, коли фондоутворювачами виступа! ють окремі художники, власне, це їхні архіви. Наразі раритетні документи містяться у фондах відомих українських худож! ників ХІХ–ХХ століть, таких як М. Бойчук, К. Костанді, Л. Кра! маренко, А. Маневич, О. Му! рашко, М. Мурашко, Г. Нарбут, О. Павленко, А. Петрицький, М. Пимоненко, О. Сахновська, С. Світославський, К. Трутовсь! кий, О. Хвостенко!Хвостов, М. Яровий та ін. Ці матеріали пе! редані до музею їхніми нащад! ками. Вони включають рукопи! си, спогади, статті, щоденники, особисті документи, епістолярну спадщину, фотографії, ма! теріали щодо творчості, виставок тощо, інколи оригінальні роботи. Найдавнішим документом музею є лист 1678 р. ніжинського 13 ПЕРЛИНИ МУЗЕЙНИХ КОЛЕКЦІЙ Національного художнього музею України Архівні раритети Лариса Амеліна Герб Нарбутів і його опис. 1787 р. Із “Acta Narbutorum”. Том 1, сторінка 61 (З архіву художника Георгія Нарбута). Титул альбому до 10Fліття Київської рисувальної школи М. Мурашка з фотоF портретом І. Терещенка. Акварельний малюнок Є. Вжеща. 1885 р. (З архіву художника Михайла Ярового). полковника Я. М. Жураховського до козака Мой! сея Нарбута із сімейного архіву Георгія Нарбута, видатного українського графіка. До речі, в цих “Актах Нарбутових” є Універсал, власноруч підписаний Іваном Мазепою. Взагалі, треба по! дякувати Федору Ернсту, відомому мистецтвоз! навцю, завідувачу музею, який після смерті Ге! оргія Нарбута зібрав усі ма! теріали і влаштував у 1926 р. велику виставку його творів у залах музею. За фотог! рафіями цієї посмертної екс! позиції можна скласти уяв! лення про ті роботи графіка, які не збереглися. Комплектування особо! вих архівів художників при! падає на післявоєнний пері! од, коли Київський держав! ний музей українського мис! тецтва (нині НХМУ) став центральним художнім му! зеєм. Увійшло в традицію за рахунок виставкової та нау! кової діяльності комплекту! вати фонди, і завдяки нау! ковцям музею, в тому числі відомим мистецтвознавцям Л. Міляєвій, Л. Чле! новій, Д. Горбачову маємо документи, на базі яких стало можливим видання ґрунтовних мис! тецтвознавчих праць, монографій та альбомів. Багатющий матеріал містить фонд Миколи Івановича Мурашка, художника!педагога, зас! новника Київської рисувальної школи. Це — що! денники, рукописи статей і лекцій, документи щодо діяльності школи та її учнів, фотографії, рисунки тощо. Рисувальна школа на чолі з М. Мурашком сприяла розвитку національної шко! ли реалістичного живопису, а її учні стали відо! мими художниками, серед яких були навіть Ка! зимир Малевич та Михайло Врубель. Велике значення мають три щоденника Мурашка за період 1866!1909 рр., частина одного з них була опублікована автором статті (часопис “Студії мистецтвознавчі”. Число 1, 2008). В них не тільки факти особистого життя і творчості художника, але й роздуми про сучасне йому мистецтво та ок! ремих митців, події із художнього життя Києва, виставки тощо. У музеї зберігається також великий архів племінника Миколи Мурашка, визначного ук! раїнського живописця Олександра Мурашка. Біографічні матеріали, листування, документи щодо його педагогічної практики, зокрема, в Ук! раїнській академії мистецтв і виставкової діяльності за кор! доном, дають повне уявлення про місце корифея вітчизняно! го живопису в європейській культурі. Відомо, що він брав активну участь у численних виставках в Росії, Німеччині, Італії та Франції, і його карти! ни скрізь одержували високу оцінку, що засвідчує диплом про відзнаку золотою медал! лю картини “Карусель” на Міжнародній виставці 1903 року в Мюнхені. На жаль, місцезнаходження твору від післявоєнного часу залишаєть! ся невідомим. Інша картина художника “На терасі”, яка до! тепер також не знайдена, в 14 Рада Київської рисувальної школи: М. Мурашко, Х. Платонов, І. Селезньов, М. Пимоненко, П. Натансон, В. Фабріциус. Фото кін. ХІХ ст. (З архіву Миколи Мурашка). М. Мурашко, І. Рєпін та А. Прахов. 1880Fі рр. (Фото з архіву Миколи Мурашка). Микола Пимоненко під час роботи над картиною “Біля криниці”. 1909 р. (Фото з архіву М. Пимоненка). 1911 р. успішно експонувалась на Венеціанському Бієннале. Серед епістолярної спадщини маємо автогра! фи знаних у всьому світі російських митців: І. Ай! вазовського, В. Васнєцова, М. Ге, В. Кандинсько! го, К. Коровіна, К. Малевича, М. Нєстєрова, В. Полєнова, І. Рєпіна, М. Волошина. Коли береш до рук ці аркуші, мимоволі відчу! ваєш хвилювання, адже на світових аукціонах вони поціновуються надзви! чайно високо і користуються великим попитом, як і твори цих митців. Майже кожен лист містить цікаву інформацію. Так, славетний мариніст Айвазовський у своєму листі до Миколи Мурашка щиро дякує останньому за організацію в Києві виставки його творів. Михайло Нєстєров у своїх листах до Олександра Мурашка жалкує з приводу того, що найкращі картини українського ху! дожника залишаються за кордоном. Один із засновників авангарду Ва! силь Кандинський у своєму листі 1910 р. до одеського художника Б. Егіза зауважує, що не Париж, а Росія стає центром су! часного мистецтва. В епістолярії, який цікавий передусім для розуміння особистості митця, інколи зустріча! ються факти, що стосуються суспільно! політичного життя та побуту. Зокрема, в листах знаного поета і художника Максиміліана Во! лошина йдеться про землетрус 1927 р., який мало висвічувався навіть у спеціальній літе! ратурі. А в архіві визначного українського перлини музейних колекцій Автограф мариніста І. Айвазовського. Лист до М. Мурашка. (З архіву І. Терещенка). Автограф Максиміліана Волошина. Лист до А. Кіпена від 9.10.1928 р. (З архіву А. Кіпена). Автограф художника Казимира Малевича. Лист до Л. Крамаренка від 9.06.1930 р. (З архіву Л. Крамаренка). Автограф художника Віктора Васнєцова. Лист до І. Терещенка від 14.04.1892 р. (З архіву І. Терещенка). 15 16 пейзажиста Сергія Світославсь! кого є документи, які засвідчу! ють негативне ставлення до нь! ого пролетарської влади (най! вірогідніше, завдяки його дво! рянському походженню). На! віть знаний представник аван! гарду Казимир Малевич в од! ному із своїх листів до Л. Кра! маренка, де зустрічається бага! то українських слів та висловів, зазначав, що знедолений ста! рий Світославський в 1930 р. вимушений був торгувати хро! ном . Між тим, саме Світос! лавського Павло Третьяков наз! вав першим серед українських художників і за дуже висо! ку ціну купував у нього кар! тини для власної галереї (у майбутньому — ”Третья! ковська галерея”). Листи П. Третьякова, які зберіга! ються в музеї, є доказом теплих стосунків, що скла! лися між знаним ко! лекціонером і художником. Серед фондів!колекцій одним із значних за обся! гом документів є архів “То! вариства імені К. К. Кос! танді” (за 1892–1940 рр.), матеріали якого розповіда! ють про діяльність об’єд! нання одеських художни! ків, серед яких були в май! бутньому визнані майстри П. Волокідін, А. Ждаха, Д. Крайнєв, О. Шовкунен! ко. Учні Киріяка Костанді продовжували його ре! алістичні традиції, брали участь у виставках Півден! норосійського товариства передвижників. У фонді є матеріали про увічнення пам’яті К. Костанді. Неабияку цінність складають фотографії, які доносять до нас зов! нішній вигляд художни! ка, портрети його близь! ких і друзів, вигляд місцевості, зображення його творів і таке інше. В цьому плані можемо пи! шатися значним фотозібран! ням, адже серед раритетних маємо не тільки фотографії ху! дожників, але й інших ви! датних українців: В. Тар! новського, М. Коцюбинсь! кого, А. Прахова, М. Біля! шівського, П. Тичини тощо. Гордістю музею є один із найбільших його фон! дів — “Колекція фотог! рафій та репродукцій, зібраних М. Ф. Біляшівсь! ким та Д. В. Щербаківсь! ким” (спочатку зберігалися в бібліотеці музею). Пер! ший директор музею та завідувач відділу, обидва справжні вчені, фотогра! фували все, що стосува! лось старожитностей та мистецтва. Тут є матеріали етнографічних експедицій з різних регіонів України, перлини музейних колекцій Диплом художника Сергія Світославського про участь у Всесвітній виставці в Парижі 1900 р. (З архіву С. Світославського). Екслібрис Карла Болсуновського. Автор С. Яремич (З архіву Є. Кузьміна). Фотографія Василя Тарновського. 1860 р. З дарчим написом І. Д. Крачковському. (З архіву музею). унікальні фотографії Києва кін. ХІХ–поч. ХХ століття. Крім того, архівні фонди збе! рігають матеріали від Є. Кузьми! на, К. Широцького, В. Щавинсь! кого та інших дослідників вітчиз! няної культурної спадщини. Останнім часом музейний архівний фонд поповнюється до! кументами художників із діаспо! ри, і цей процес, скоріше за все, продовжиться, адже з!за кордо! ну повертаються на батьківщину твори вимушених емігрантів — це стосується О. Грищенка, Л. Мо! розової, Лео Мола. Безперечно, як картина без глядача, так і документи без дослідника не мають сенсу. Ок! ремою темою статті може стати використання архівних мате! ріалів у наукових дослідженнях, а також їх експонування на вис! тавках. Науковці, серед яких колишні й нинішні співробітни! ки музею, завжди спиралися в своїх працях на архівні джере! ла. Однак не можна не торкну! тися існуючої у наукових розвідках проблеми — деякої прихованості архівного дже! рела. Далеко не завжди опри! люднюється місцезнаходжен! ня того чи іншого опублікова! ного матеріалу. Думається, що це не на користь науковому рівню дослідження. Тут можна навести приклади і факти, які стосуються використання му! зейного архіву. Так, під час ре! конструкції архітектурних па! м’яток, коли нічого не відомо про первісний вигляд екс! тер’єру чи інтер’єру будівлі, спираються на старі, унікальні за значенням, фотографії. На жаль, про те, що царські врата Михайлівського і Софіївсько! го соборів реконструйовано з використанням музейних рари! тетних фотографій, майже ніко! му не відомо. Однак успішний результат не виключає наукової етики, і прикро констатувати, що в нашому соціумі музеям, архівам, бібліотекам, подекуди відводиться роль анонімного обслуговування. Але світова практика демонструє зовсім інший підхід до архівних доку! ментів: їм надається величезне, іноді першорядне, значення як джерелам безцінної інформації. перлини музейних колекцій 17 Бесарабський ринок з торговими рядами. Фото поч. ХХ ст. (З архіву М. Біляшівського, Д. Щербаківського). Біля фортепіано — художник Б. Яновський. На другому плані — С. Яремич (Фотографія з архіву Є. Кузьмина). Краєвид Києва з Володимирським спуском. Фото 1870Fх рр. (З архіву М. Біляшівського, Д. Щербаківського).

Архівні раритети Національного художнього музею України

Institution

Ähnliche Einträge