Чигирин: signifikatio loci

Чигирин належить до найбільш відомих в історії України міст: як перша столиця козацької держави він відіграв важливу роль у подіях третьої чверті XVII ст., саме із ним пов’язані імена гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Юрченко, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Теми:	У пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17624
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Чигирин: signifikatio loci / С. Юрченко // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 29-33. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-17624
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-176242011-03-05T12:03:39Z Чигирин: signifikatio loci Юрченко, С. У пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття Чигирин належить до найбільш відомих в історії України міст: як перша столиця козацької держави він відіграв важливу роль у подіях третьої чверті XVII ст., саме із ним пов’язані імена гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка. 2010 Article Чигирин: signifikatio loci / С. Юрченко // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 29-33. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17624 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	У пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття У пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття
spellingShingle	У пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття У пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття Юрченко, С. Чигирин: signifikatio loci
description	Чигирин належить до найбільш відомих в історії України міст: як перша столиця козацької держави він відіграв важливу роль у подіях третьої чверті XVII ст., саме із ним пов’язані імена гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Петра Дорошенка.
format	Article
author	Юрченко, С.
author_facet	Юрченко, С.
author_sort	Юрченко, С.
title	Чигирин: signifikatio loci
title_short	Чигирин: signifikatio loci
title_full	Чигирин: signifikatio loci
title_fullStr	Чигирин: signifikatio loci
title_full_unstemmed	Чигирин: signifikatio loci
title_sort	чигирин: signifikatio loci
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2010
topic_facet	У пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17624
citation_txt	Чигирин: signifikatio loci / С. Юрченко // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 29-33. — укp.
work_keys_str_mv	AT ûrčenkos čigirinsignifikatioloci
first_indexed	2025-07-02T18:47:06Z
last_indexed	2025-07-02T18:47:06Z
_version_	1836562017883783168
fulltext	У ПОШУКАХ ІСТИНИ: ДИСКУСІЇ, ГІПОТЕЗИ, ВІДКРИТТЯ ×игирин належить до найбільш відомих в історії України міст: як перша столиця козацької дер! жави він відіграв важливу роль у подіях третьої чверті XVII ст., саме із ним пов’язані імена гетьманів Богдана Хмельниць! кого, Івана Виговського, Петра Дорошенка. Задум сигніфікації цього історичного місця виник у сере! довищі української інтелігенції ще у 1980!і роки. Спочатку, у 1989 р., в Чигирині було ство! рено історико!культурний за! повідник, якому у 1995 році указом Президента України Ле! оніда Кучми надано статус Національного. Ідея створення архітектурно! го комплексу “Резиденція Богда! на Хмельницького” була вироблена і остаточно оформлена праців! никами заповідника під керівництвом Василя Полтавця разом із гру! пою науковців науково!дослідного інституту історії та теорії архітек! тури і містобудування у “Комплексній програмі розвитку історико! архітектурного комплексу “Резиденція Богдана Хмельницького” на 2004–2010 роки”, затвердженій 2.06.2004 р. Кабінетом Міністрів Ук! раїни, очолюваним на той час В. Януковичем. Цією програмою, між іншим, передбачалося створення цілісного архітектурного середови! ща, що мало давати наочне уявлення про забудову та архітектурні особливості садиби українського шляхтича середини XVII ст. Наукову концепцію створення комплексу було розроблено фахівцями НДІТІАМ під орудою архітектора Миколи Андрущенка. Історико!архівні вишукування та методичне забезпечення виконав знаний український історик архітектури Володимир Ленченко. На цьому початковому етапі садиба розглядалася як приватне помеш! кання гетьмана і мала включати відповідні будівлі та споруди: крім Сергій Юрченко Чигирин: signifikatio loci Вигляд комплексу від Тясмину. Проектна пропозиція, фотомонтаж. Генеральний план комплексу. Фото автора 30 у пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття Початкова стадія будівництва. Канцелярія в процесі будівництва. Канцелярія після закінчення будівництва. головного дерев’яного будинку, до її складу входили ряд госпо! дарських споруд — льодовня, комора, стайня тощо. У 2005 р. працівниками того ж інституту під керівництвом автора цієї статті розроблено передпроектні пропозиції, які у подальшому лягли в основу проекту та робочої докумен! тації. На цей час вже було май! же завершено збір архівних та літературних матеріалів, який дозволив окреслити дві групи джерел, що проливають світло на характер архітектури геть! манської садиби — нарративні та графічні. До перших нале! жать спогади та щоденники су! часників, з яких лише частково можна судити про форми бу! динку: це була, швидше за все, дерев’яна хата “на дві полови! ни”, в якій мешкала родина гетьмана і де одночасно він приймав гостей. Єдиним вияв! леним зображенням є план Чи! гирина, що зберігається у Па! рижі, на якому можна бачити невеликий, схематично зобра! жений “будинок Дорошен! ка” — можливий наступник, як припускають, садиби Хмель! ницького. Звичайно, при такій обме! женій кількості інформації не могло бути й мови про відтво! рення споруд садиби, оскільки відтворити можна лише те, що добре зафіксоване фотознімка! ми, кресленнями, малюнками з натури тощо. Тому авторами бу! ло прийнято рішення про ство! рення не конкретно!історично! го, а узагальненого архітектур! у пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття 31 ного образу гетьманської рези! денції, котрий відображує су! часний рівень наукових знань із даного предмету. Методо! логічно тут йдеться про узагаль! нення наших відомостей на під! ставі археографічно підтверд! жених форм будівництва вказа! ної доби — своєрідного інфор! мативного “зрізу”, методу, що типологічно тотожний із відо! мим реставраційним методом проектування за аналогами. При розробці передпроект! них пропозицій були внесені суттєві корективи до попе! редньої концепції, що полягали у принциповій зміні розуміння садиби не тільки як приватного помешкання, але й як певного громадського центру. Такий функціональний синкретизм є характерним для того часу. На території майбутнього будівництва було проведено археологічні розкопки, які вия! вили лише два муровані фун! даменти прямокутної форми — XVII та XVIII ст. Їх передбачено музеєфікувати. Робоча документація роз! роблялась у 2006–2007 рр. під керівництвом автора, який ви! конував функції головного архітектора проекту. Історико! архівні вишукування, як і збір аналогів, здійснив вже згаданий Володимир Ленченко. Архітек! турні робочі креслення розроб! ляли архітектори Олег Лихвар (поварня, людська), Олег Спінул (канцелярія, шпихлір), Наталія Черній (вартівня, стайня, лямус), Галина Александрова (скарбни! ця, будинок гетьмана, канце! лярія), Андрій Подольський Надбудова рундука над тильним тамбуром будинку гетьмана. Парадний двір після закінчення будівництва. Будинок батьків в процесі будівництва. (курінь, будинок гетьмана). Конструкторський розділ по мурованих будинках виконувала Олена Ярко, по дерев’яних — Маїса Бордзиловська. Інженерні розділи розробляли Лариса Коб’юк (ге! неральний план та організація будівництва), Ла! риса Овчар (електропостачання), Катерина Бази! левич (водопостачання та каналізація), Лариса Рибалко (теплопостачання), Любов Певченко (газопостачання), Тетяна Мачкова (зв’язок та сигналізація). Запроектована садиба складаєть! ся із двох дворів: парадного, звер! неного до скверу на розі нинішніх вулиць Богдана Хмельницько! го та Гетьманської, та гос! подарчого, що знаходиться позаду. Центральною спорудою парадного двору є будинок гетьмана, в плануванні якого використано характерний для XVII ст. розплануваль! ний тип із сінями посередині та попарними симет! ричними приміщеннями з боків. За аналог об’ємно!просторового рішення було взято буди! нок Якова Лизогуба в Чернігові кінця XVII ст. Архітектурне декорування фасадів у першому варіанті також наслідувало форми вказаної пам’ят! ки, проте згодом, на наступних етапах, було зміне! не на більш стримане: тут було взято за основу фасади трапезної і будинку настоятеля монас! тиря в Новгороді!Сіверському та фасади півден! ної частини Ковнірівського корпусу Києво!Пе! черської Лаври. Проектуючи віконні прорізи пер! шого та цокольного поверхів автори використали мотиви подібних прорізів будинку митрополита Києво!Софійського монастиря. На прохання замовника — обласного УКБ — в процесі будівництва було внесено деякі зміни: простір горища пристосовано для розміщення за! лу та кімнати переговорів, для чого довелося надбудувати тамбур тильного фасаду другим поверхом у вигляді “рундука” для влаштування сходової клітини. Замовник пропонував та! кож змінити форму даху, надавши йому вигляду мансарди, що було відхилено ав! торським колективом як неприйнятне з ог! ляду на нехарактерність такої форми для да! ного періоду. Приміщення першого поверху перекрито хрещатими склепіннями, на пло! щини яких накладено т. зв. “штукатерії” — ге! ометричний орнамент із намистин та “воло! вих очок”, що зустрічаються у деяких спорудах тієї доби. Пофарбування у два кольори: світлий — пло! щини стін і стель — та “цегельний” — виступаючі елементи ліпнини. Головний вхід здійснюється через дерев’яну споруду — вартівню. Середня її частина — двопо! Будинок гетьмана. Перший варіант. Фасад поварні. Проектна пропозиція. Лямус. Проектна пропозиція. у пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття 32 у пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття 33 верхова, завершена банею. Перший варіант архітектурного вирішення передбачав влаштуван! ня ще й третього ярусу — невеликого оглядового майданчика. Проте після перевірки загальної об’ємної композиції шляхом побудови на комп’ютері тривимірної моделі та її вписування в фотографію виявилося, що об’єм вартівні занадто великий, завдяки чому відіграє надто активну роль, відволікаючи увагу від головної споруди комплексу — будинку гетьмана. Було вирішено по! низити обидва поверхи і змінити трактовку фа! садів, надавши їм виразних рис горизонтальності та підпорядкованості. Праворуч від входу на подвір’я знаходиться військова канцелярія — видовжена споруда із анфіладною системою планування. Аналогом для її створення послугували деякі громадські будівлі пізнішого періоду — колегіум у Переяславі та Старо! академічний корпус у Києві. Оформлення віконних та дверних прорізів запроектовано з урахуванням форм аналогічних прорізів Свято!Духівської церк! ви Братського монастиря у Києві. Фронтони канце! лярії та будинку гетьмана мають за прототип архітектурні елементи Іллінської церкви в Суботові. Неподалік канцелярії знаходиться скарбни! ця — невелика споруда на високому цоколі, приз! начена для зберігання цінностей. Із збережених будівель такого типу вирізняється кам’яниця в Покорщині — її планувальна структура взята за основу при складанні проекту. Ліворуч від входу розміщено курінь для про! живання охорони. Це витягнутий у плані прямо! кутник із трьома ґанками, завершеними де! рев’яними фронтонами. У якості аналогів вико! ристано елементи дерев’яних споруд із відомого малюнку XVIII ст. Крупецько!Батуринського мо! настиря. Всередині куреня влаштовуються відкриті горни, що слугували для приготування їжі та обігріву приміщення. Віконні та дверні лиштви мають різьблення, характерне для періоду XVII!XVIII ст., та дерев’яні віконниці. Другий двір — господарський — має свій вхід від вулиці Гетьманської (колишня Радянська). У гли! бині двору знаходиться мурований будинок бать! ків гетьмана, що має планування із двох при! міщень, розділених посередині сіньми. Фронтони обладнано бійницями для рушничного бою. Ліво! руч від будинку — дві однакові дерев’яні споруди: поварня та людська. Вздовж вулиці передбачаєть! ся звести стайню, що має виділену закриту частину для возів. Праворуч розташовуються шпихлір та лямус. Шпихлір — складська споруда для зберіган! ня товарів, в ньому міг використовуватися і горищ! ний поверх, для чого над ґанком влаштовувався спеціальний підйомник для завантаження різних речей. За аналог використано збережений шпихлір Уляновських у Казимирі Дольному. Периметр двору замикає двоповерховий де! рев’яний лямус, призначений також для збе! рігання різних речей. На головному фасаді він має дерев’яну галерею. При проектуванні вико! ристано аналогічний будинок XVII століття, що зберігся в монастирі бригідок у Гродно. Перелічені будинки і споруди формують пев! не середовище, що відповідає сьогоднішнім уяв! ленням науковців про шляхетські двори в Україні XVII ст. Гадаємо, що саме у цілісності сформова! ного таким чином середовища і полягає основне завдання, яке вирішується авторським колекти! вом в процесі реалізації проекту. Після завер! шення робіт комплекс споруд має стати унікаль! ною наочною ілюстрацією побуту, архітектури та звичок козацької старшини і, завдяки цьому, прислужитися справі популяризації серед широ! кої громадськості архітектурних типів будівель та споруд, що вже давно зникли, і уявлення про них можуть дати лише архівні матеріали. Курінь в процесі будівництва. Вартівня в процесі будівництва.

Чигирин: signifikatio loci

Репозитарії

Схожі ресурси