Забута велич Корсунського парку

“Немає нічого більш цікавого й чудового, ніж це місце зі стежками через острови, містками, скелями, каскадами, лебедями і розташованою серед скель дюжиною водяних млинів, що працюють і взимку, і влітку…” — захоплено писав про Корсунський парк один із його авторів, інженер і художник Жан Мюнц....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Щербатюк, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Schlagworte:	Подорожуємо Україною
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17628
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Забута велич Корсунського парку / О. Щербатюк // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 44-46. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-17628
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-176282011-03-05T12:03:44Z Забута велич Корсунського парку Щербатюк, О. Подорожуємо Україною “Немає нічого більш цікавого й чудового, ніж це місце зі стежками через острови, містками, скелями, каскадами, лебедями і розташованою серед скель дюжиною водяних млинів, що працюють і взимку, і влітку…” — захоплено писав про Корсунський парк один із його авторів, інженер і художник Жан Мюнц. 2010 Article Забута велич Корсунського парку / О. Щербатюк // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 44-46. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17628 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Подорожуємо Україною Подорожуємо Україною
spellingShingle	Подорожуємо Україною Подорожуємо Україною Щербатюк, О. Забута велич Корсунського парку
description	“Немає нічого більш цікавого й чудового, ніж це місце зі стежками через острови, містками, скелями, каскадами, лебедями і розташованою серед скель дюжиною водяних млинів, що працюють і взимку, і влітку…” — захоплено писав про Корсунський парк один із його авторів, інженер і художник Жан Мюнц.
format	Article
author	Щербатюк, О.
author_facet	Щербатюк, О.
author_sort	Щербатюк, О.
title	Забута велич Корсунського парку
title_short	Забута велич Корсунського парку
title_full	Забута велич Корсунського парку
title_fullStr	Забута велич Корсунського парку
title_full_unstemmed	Забута велич Корсунського парку
title_sort	забута велич корсунського парку
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2010
topic_facet	Подорожуємо Україною
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17628
citation_txt	Забута велич Корсунського парку / О. Щербатюк // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 44-46. — укp.
work_keys_str_mv	AT ŝerbatûko zabutaveličkorsunsʹkogoparku
first_indexed	2025-07-02T18:47:16Z
last_indexed	2025-07-02T18:47:16Z
_version_	1836562028797362176
fulltext	Êажуть, відомий у XVIII столітті віщун Верни! гора передбачив поя! ву в Корсуні, на одному з дев'яти островів річки Рось, пишного па! лацу, відвідини якого вважати! муть за честь навіть королі. 320 років тому в надзвичайно гарному, але безлюдному місці (на той час Корсунь занепав через епідемії, які принесли ро! сійські війська) найбільш віро! гідний спадкоємець польської корони, князь Станіслав Поня! товський заклав свою літню ре! зиденцію. Крім палацу, побудо! ваного в новітньому на той час готично!мавританському архі! тектурному стилі, на кількох ост! ровах з'явилося не менш екзо! тичне диво — пейзажний парк. За задумом князя він мав нагаду! вати і власникам, і гостям країни, які вони відвідали раніше, або ті, про які вони мріяли. “Немає нічого більш цікавого й чудового, ніж це місце зі стеж! ками через острови, містками, скелями, каскадами, лебедями і розташованою серед скель дю! жиною водяних млинів, що пра! цюють і взимку, і влітку…” — за! хоплено писав про Корсунський парк один із його авторів, інже! нер і художник Жан Мюнц. Сучасники стверджували, що “Корсунь не йшов ні в яке порівняння зі штучним Повон! зеком, Мокотовом або Ар! кадією”. Навіть уманська “Со! фіївка” не могла суперничати з парком на Росі. — Корсунські пейзажні садів! ники тільки дбайливо підправ! ляли і завершували розпочате природою, — розповідає науко! вий працівник Корсунь!Шев! ченківського історико!культур! ного заповідника Галина Дави! денко. — Окрім художньої майстерності, вони мали во! лодіти ще й неабиякими знан! нями з ботаніки. Садівники, що працювали у Корсунському парку, вважали за краще спалити власний дім, ніж знищити старе благородне дерево. Мабуть, тому і сьогодні ще вражають нас і алея ялин, яким близько 200 років, і вікові дерева лип, тріпотливі тополі і кущі бузку на горі Янталка. Всі, хто відвідує Корсунський палацово!парковий ансамбль, обов'язково хочуть побачити і торкнутися стовбура незвичай! ного дерева гінкго. Назва ця японська, і в перекладі означає 44 ПОДОРОЖУЄМО УКРАЇНОЮ Забута велич Корсунського парку Олександр Щербатюк “срібний абрикос”. На сході це дерево вважають священним. Ще 200 мільйонів років тому динозаври поїдали плоди гінкго… А в Корсуні, за перека! зами, його посадила імперат! риця Марія Федорівна у 1916 році як пам'ять про відвідини міста. Бували тут й інші вінценосні та знамениті особи. Обміркову! вати сенс життя тут полюбляв австрійський імператор Йосиф ІІ, члени російської царської сім'ї, прем'єр!міністр Столипін. Цілими днями пропадав тут і Тарас Шевченко, який приїздив у гості до свого троюрідного брата Варфоломія Шевченка. На той час у Корсунському парку вони могли знайти і ту! рецьку альтанку, і єгипетську піраміду, і давньогрецький храм. Вражав своєю чарівністю і легкістю Чортів міст, який з'єднував найбільший острів зі Швейцарським островом. Він асоціювався з подіями 1799 ро! ку, коли генералісимус Суворов перейшов з армією Чортів міст в Альпах. Того ж року імператор Павло І подарував Корсунське старо! ство у “вічне й спадкоємне” во! лодіння колишньому обер! поліцмейстеру Санкт!Петер! бурга, а потім губернатору Москви Петру Лопухіну, відку! пивши його в “опального” По! нятовського за 600 тис. золо! тих. Такою нечуваною щедрістю Лопухін був зобов'язаний своїй старшій доньці Ганні, яка увійшла в історію як фаворитка Павла І, його останнє кохання. Однак у своєму маєтку найясніший князь бував усього кілька разів. Зоряним часом Корсунської садиби і зокрема парку стало во! лодарювання тут його сина Пав! ла на прізвисько Світський Лев. Учасник Вітчизняної війни 1812 р., генерал!лейтенант наповнив парк, за тогочасною модою, символами російської історії. 45 подорожуємо Україною 46 подорожуємо Україною Змінились архітектура, дерева, але залишився ро! мантизм навколишнього оточення. Усі власники Корсунського маєтку (до встановлення радянської влади), намагалися доповнити його новими ро! мантичними пам’ятками чи ландшафтами. — У парку, який розкинувся на 100 гектарів, можна було побачити статуї й статуетки, — роз! повідає Галина Давиденко. — Вони не зберегли! ся. Але ще стоїть мармуровий пам'ятник з напи! сом французькою мовою: “Тут лежить Мізі — істота розумна, любляча, вірна, віддана”. Мізі бу! ла улюбленою собачкою останньої власниці маєтку Ольги Лопухіної!Демидової. Кожна з ділянок парку мала своє призначення. Алея Кохання, де навесні заливаються солов'ї, сприяє ліричному настрою закоханих. Одна з алей мала назву “Не мешай моему нраву”. Там можна було заспокоїтися від стресу. Сучасна історія парку і палацу це, за словами їхньої дослідниці Тетяни Полякової, “історія руй! нації, знищення дерев і скульптур”. Палацово! парковий ансамбль Корсунського національного історико!культурного за! повідника “безповоротно втратив свою колишню європейську славу”. Однак і працівники заповідника, і науковці у гли! бині душі відмовляються цьому вірити. Дійсний член Української академії ар! хітектури Іван Родичкін ще з 1966 року пле! кав мрію про реконструкцію Корсунського парку. Першою спробою у 1980!х роках ста! ло встановлення альтанок, лав, світиль! ників, упорядкування джерел. У 1996 р. гру! па студентів — учнів Родичкіна — виконала на “відмінно” дипломний проект, який мав стати основою проекту реконструкції. Та результат виявився передбачуваним до банальності — забракло коштів. Нев! довзі цей світ залишив і великий мрійник Іван Родичкін. Але мрія живе, та й статус “Національний”, що б там не казали, зо! бов'язує. Адреса оригіналу статті: http://www.pres!centr.ck.ua/person/10791 Від редакції: Як стало відомо, деякі роботи з облаштування парку останнім часом все ж проF ведено1. Сподіваємося, що знаменитий парк не доведеться вносити до списків нашої “Червоної книги”. На допомогу заповіднику, що переживає постійні труднощі з фінансуванням заходів для збереження й реконструкції парку, прийшла міська влада, мобілізувавши місцеві комуF нальні служби. А фахівцями й технікою корF сунчанам допоміг обласний центр. До роботи також долучилися підприємці обох міст. Ще одна черкаська бригада, відряджена з КП “Черкасиводоканал”, змонтувала перший у Корсуні фонтан — поблизу скульптурної компоF зиції “Ян і Наталка”. Біля цього улюбленого місця відпочинку корсунчан туристам розF повідають романтичну легенду про світле, але трагічне кохання шляхтича Яна та козачки НаF талки. Самі городяни облаштували альтанку заF коханих, де нині фотографуються весільні паF ри, відновили освітлення парку та відремонтуF вали Княжий міст. Зроблено багато, але ще чимало треба зроF бити, аби повністю відродити ландшафтний парк. На черзі — створення затишного куточка відпочинку поблизу джерела цілющої води. Є всі підстави сподіватися, що незабаром ця перF лина садовоFпаркової архітектури знову засяє неповторними барвами. 1 Владислав Кирей, http://www.ukurier.gov.ua/

Забута велич Корсунського парку

Institution

Ähnliche Einträge