Славний майстер київського іконопису. До 145-річчя від дня народження Івана Їжакевича

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
1. Verfasser:	Кочережко, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Schlagworte:	Знаменні дати
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17630
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Славний майстер київського іконопису. До 145-річчя від дня народження Івана Їжакевича / Н. Кочережко // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 58-61. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-17630
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-176302011-03-05T12:03:45Z Славний майстер київського іконопису. До 145-річчя від дня народження Івана Їжакевича Кочережко, Н. Знаменні дати 2010 Article Славний майстер київського іконопису. До 145-річчя від дня народження Івана Їжакевича / Н. Кочережко // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 58-61. — укp. XXXX-0045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17630 uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Знаменні дати Знаменні дати
spellingShingle	Знаменні дати Знаменні дати Кочережко, Н. Славний майстер київського іконопису. До 145-річчя від дня народження Івана Їжакевича
format	Article
author	Кочережко, Н.
author_facet	Кочережко, Н.
author_sort	Кочережко, Н.
title	Славний майстер київського іконопису. До 145-річчя від дня народження Івана Їжакевича
title_short	Славний майстер київського іконопису. До 145-річчя від дня народження Івана Їжакевича
title_full	Славний майстер київського іконопису. До 145-річчя від дня народження Івана Їжакевича
title_fullStr	Славний майстер київського іконопису. До 145-річчя від дня народження Івана Їжакевича
title_full_unstemmed	Славний майстер київського іконопису. До 145-річчя від дня народження Івана Їжакевича
title_sort	славний майстер київського іконопису. до 145-річчя від дня народження івана їжакевича
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2010
topic_facet	Знаменні дати
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17630
citation_txt	Славний майстер київського іконопису. До 145-річчя від дня народження Івана Їжакевича / Н. Кочережко // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 58-61. — укp.
work_keys_str_mv	AT kočerežkon slavnijmajsterkiívsʹkogoíkonopisudo145ríččâvíddnânarodžennâívanaížakeviča
first_indexed	2025-07-02T18:47:22Z
last_indexed	2025-07-02T18:47:22Z
_version_	1836562034178654208
fulltext	58 Çдокументів видно, що предки Івана Си! доровича були з козаків. Батько Івана не вспадкував собі чумацького ремесла, проте знав усе про чумакування, про козаччину. Доля звела його з високоосвіченим священиком села Довгеньке Мараховським, у якого він пос! ватав дочку Марію. Мараховські були в рідні з Дмитром Березовським, нащадком родини Мак! сима Березовського — геніального творця духов! ної музики. Народила Марія первістка Івана якраз під но! вий, 1864 рік. Чотирикласну школу при церкві Іван закінчив у дванадцять років. У церкві на хорах співали по нотах твори Веделя й Бортнянського, земляка Бе! резовського. У Вишнополі при панських палацах були оркестри і хори класичного співу, що спри! яло формуванню високої музичної культури се! лян. Івана, що мав ідеальний слух, відвезли до дядька!псаломщика, що служив у двох київсь! ких монастирях, а крім служби на крилосі писав ікони, не на левкасі темперою, як то було здавна, а олійними фарбами на полотні. Перебуваючи весь час в колі високих духов! них осіб, маючи доступ до всіх значних скарб! ниць великих храмів — стародруків з унікальни! ми гравюрами, давніх ікон, споглядаючи на древні фрески та мозаїки, зрештою, пізнаючи ви! соку культуру ченців, бачачи людей з усіх сторін краю, що йшли на прощу до Києва, хлопчик став мріяти про життя в Лаврі. У цей час під впливом дядька він робить перші спроби в малюванні і виявляє неабиякий хист. Архімандрит віддає здібного посохоносця до Лаврської іконописної школи. За 5 років він оволодів усім, що знали іконо! писці Лаврської школи і майстерні. Як розповідав мені Іван Сидорович: “Два роки витратив на вміння малювати руки, а ще рік — ступні ніг...”. Навчання продовжив у школі Мурашка. Тут він відразу став і учнем старших класів, і репети! тором молодших, що надавало йому право на звільнення від платні та ще й приробіток. Поселившись на квартирі по Фундуклеївській вулиці, неподалік школи, юнак весь вільний час наполегливо малює і невдовзі отримує перше серйозне замовлення — писати ікони для церкви у передмісті. Дев’ятнадцятирічний Їжакевич разом із кіль! кома найбільш обдарованими учнями школи Мурашка запрошується для реставраційних робіт до Кирилівської церкви. Замовником і керівни! ком робіт був Андріан Прахов, котрий жив у Києві і мав тісні зв’язки з Петербурзькою Ака! демією мистецтв. Не маючи досвіду реставрації фресок (а їх там виявилось сотні метрів), Прахов вирішив їх прос! то покрити олифою. Фрески набули червонува! того відтінку і зазнали непоправних втрат. Щоб якось зарадити древньому храму, Прахов вирішив замовити ікони для іконостасу та запи! знаменні дати Славний майстер київського іконопису До 145�річчя від дня народження Івана Їжакевича Нарцис Кочережко Автопортрет. 1950. 59 сати новим живописом втрачені та вільні площи! ни. Для цього було запрошено з Петербурга тала! новитого Михайла Врубеля. Він написав ікони та розпочав розпис на хорах — “Сошестя Святого Духа”. Їжакевича вразила і майстерність, і оригінальність мислення геніального майстра. Мовчазний і відлюдькуватий під час роботи, Вру! бель все ж звернув увагу на Їжакевича. Він запро! понував йому там же, на хорах, написати Бого! матір, і коли була виконана робота, порадив їха! ти до Петербурзької Академії мистецтв, поки там ще працював відомий педагог і художник Павло Чистяков. Двадцятирічним Їжакевич їде до Петербурга. Позбавлений будь!якої матеріальної підтримки, він з перших місяців навчання в Академії (у Чис! тякова) виконує роботи для петербурзьких жур! налів і невдовзі стає найпопулярнішим автором надзвичайно авторитетного журналу “Нива”. Поряд з побутовими картинками з життя ук! раїнських селян за чверть століття він опубліку! вав величезну кількість іконописних творів та картин християнської тематики. Навіть такі того! часні авторитети, як В. Васнєцов та М. Нестеров, дивувались не лише майстерності Їжакевича, а і його надлюдській працьовитості. Під час співпраці з “Нивой” він публікував твори і в ба! гатьох інших виданнях: “Северном сиянии”, “Жи! вописном обозрении”, “Всемирной иллюстра! ции” тощо. Отримавши срібну медаль Академії, Їжакевич полишає навчання. Знайомство і співпраця з видатними майстра! ми М. Реріхом, В. Васнєцовим, І. Рєпіним, М. Нес! теровим, архітектором О. Щусєвим надали Їжа! кевичу можливість вибору цікавих об’єктів для праці в храмах. Окрім храмових розписів, мав замовлення на портрети (ця сторінка його діяль! ності маловідома, але портрети, які він полишив нам, свідчать про досконалу майстерність худож! ника). На початку минулого століття Їжакевич повер! тається до Києва. Йому надають помешкання в Лаврі, і він розпочинає викладання в іконописній школі та приступає до розписів Трапезної церкви над Економічними воротами (Храм Усіх Святих) та фасаду головного входу, а також виконує ряд робіт у правому нефі Успенського собору. Для Трапезної він розробив ескізи для всіх площин, окрім іконостасу, котрий був спроектований Олексієм Щусєвим згодом. Розписи здійснив знаменні дати Розписи Церкви Всіх Святих у КиєвоFПечерській лаврі. Вид знизу на центральний барабан. В куполі — Христос Вседержитель. 1900Fі рр. 60 власноручно. Учні іконописної школи допома! гали розписувати орнаментальні площини. Чотири найбільші композиції за ескізами Їжа! кевича також розписали учні під наглядом ху! дожника Попова, викладача школи. Особливо хочеться наголосити на розписах церкви Всіх Святих. На той час в Києві споруд! жувалось багато будинків стилю модерн. В то! му стилі розвивались графіка і живопис, ство! рювались цілісні інтер’єри. Це розумів і сприй! мав Іван Сидорович: у нових розписах він до! сить тонко модернізував декор храму. Взагалі Їжакевичу, єдиному з тогочасних майстрів, вдалось поєднати майже непоєднуване. Його фігури в розписах несуть у собі водночас типі! зацію, стилізацію і орнаменталізацію. Склад! ний інтер’єр храму Всіх Святих став настільки довершеним при розписах, що може слугува! ти навчальним посібником для майстрів настінного живопису. Багато попрацював митець у київських храмах: Іонівський монастир, Покровська церква, Храм на Пріорці. Іко! ни для більш ніж 20 храмів не всі дійшли до нас, а частина просто втратила авторство. Зберігаю журнал, де ікони Їжакевича позначені “невідо! мим автором”. Але, на щастя, Їжакевич фотографував влас! норучно свої твори, і сотні скелець!негативів чекають своїх дослідників. Маю аль! бом фотографій робіт Івана Сидоровича дореволюційного періоду. Разом із Щусєвим працював Їжакевич в Овручі над рестав! рацією древнього храму. Після Овруча до них приєднався М. Реріх, і вони поїхали до По! чаївської Лаври. Реріх працю! вав над ескізами мозаїчних композицій новозбудованого храму, а Їжакевич виконав роз! знаменні дати Башня Івана Мазепи у КиєвоF Печерській лаврі. 1913. Вітряк. 1915. Могила Аскольда. 1913. 61 писи в переходах древньої свя! тині. Потім разом із Щусєвим розробляв ескізи комплексу на Козацьких могилах у Пляшовій. Здійснено лише частину із цьо! го проекту, а саме, розписи Ге! оргіївської церкви, де, зокре! ма, Їжакевич створив унікаль! ний образ Христа Спасителя. Розписи Рильського духов! ного училища, храму в Красно! дарі, собору нинішнього Дні! пропетровська — це багато со! тень ескізів та персональних виконань. На дев’ятому десятку літ Їжа! кевич пише образ священно! мученика Макарія для одной! менного храму в Києві. Господь дав йому сили та зберіг тверду руку й гострий митецький зір, про що свідчать майстерно на! писані образи для кіотів цього храму. Писались ті ікони за ду! же несприятливих обставин то! гочасного ставлення держави до іконопису. Потрібно було це робити “підпільно”. Щодня ми! тець їхав з дому на Куренівці на Шулявку, на Борщагівську, 135, де й виконував замовлення, ховаючись за воротами при! ватного будинку. Зберіг Іван Сидорович здат! ність високопрофесійно працю! вати аж до своїх 98 років. Зали! шилась на мольберті недописа! на велика картина “Декабристи в Забайкаллі”. Згадаймо і його ілюстрації до “Енеїди”, виконані з таким розмахом, що, здається до майстра повернулась знову молодість, а було це вже після закінчення робіт для Ма! каріївського храму. Залишився сиротливий бу! динок на Бондарському про! вулку, 11, де нам, родичам, так і не вдалося організувати му! зей, хоч і було колись прийня! то рішення міськради. Та й ме! моріальна дошка є лише на но! вому будиночку в кінці садиби, що збудував Їжакевич на деся! тому десятку літ... Добре було б, аби в одному з багатьох приміщень Києво! Печерської Лаври організували хоча б кімнату!музей видатного митця. Ñтепан Петрович Яремич — видатний мисте! цтвознавець, художник, знавець рестав! раційної справи, художній критик, пись! менник, редактор, педагог. Як мовиться, володів щонайменше сімома талантами. У документах ряду архівів, музеїв, бібліотек вражає висока оцінка цієї багатогранної особистості найславетнішими інте! лектуалами. Його називали найвидатнішим, блискучим знав! цем мистецтва, додаючи слова “яких нараховують! ся одиниці”, людиною енциклопедичних знань, першокласним діячем культури. А директор Дер! жавного Ермітажу академік Борис Піотровський (1908–1990) відзначав: “С. П. Яремич — цілковито значуща, цікава і колоритна фігура у художньому світі” [1]. Степан Петрович завдяки природним здібностям, знанням, постійній цілеспрямованій праці опинився в числі перших трьох співробітників знаменні дати Портрет Степана Яремича. 1900. Із фондів Національного художнього музею України. Наталія БулаєвськаЛюдина семи талантів До 140�річчя від дня народження С. П. Яремича

Славний майстер київського іконопису. До 145-річчя від дня народження Івана Їжакевича

Institution

Ähnliche Einträge