Динаміка віталітетних параметрів популяцій лісоутворювальних видів Новгород-Сіверського Полісся: теоретичні засади та способи оцінки

Рассмотрены теоретические аспекты изменения виталитетных параметров во времени. На примере естественного возобновления лесов Новгород-Северского Полесья показано, что виталитетные характеристики (виталитет особей, соотношение в составе когорты растений разных классов виталитета, величина индекса кач...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Скляр, В.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2013
Назва видання:	Український ботанічний журнал
Теми:	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176619
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Динаміка віталітетних параметрів популяцій лісоутворювальних видів Новгород-Сіверського Полісся: теоретичні засади та способи оцінки / В.Г. Скляр // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 5. — C. 624-629. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-176619
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1766192021-02-07T01:26:05Z Динаміка віталітетних параметрів популяцій лісоутворювальних видів Новгород-Сіверського Полісся: теоретичні засади та способи оцінки Скляр, В.Г. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Рассмотрены теоретические аспекты изменения виталитетных параметров во времени. На примере естественного возобновления лесов Новгород-Северского Полесья показано, что виталитетные характеристики (виталитет особей, соотношение в составе когорты растений разных классов виталитета, величина индекса качества Q) очень динамичны. Наиболее часто по этапам данного процесса происходит изменение как виталитетной структуры когорт растений, представленных в составе популяций лесообразующих видов, так и значений индекса качества Q. Для оценки степени и характера изменения величин индекса качества во времени, а также по этапам эколого-ценотических процессов предложено использовать специальный показатель — индекс виталитетной динамики (IVD). Theoretical aspects of the change of vital parameters in time are considered. On the example of natural forest regrowth in Novgorod-Siversky Polissya it is shown that vitality characteristics (vitality of individuals, the ratio in the plant cohort of different vitality classes, the quality index) are very dynamic. The most frequent in the stages of this process is the change in vitality structure of plant cohorts represented in the populations of fo- rest-forming species and values of the quality index. It is proposed to use a special index, the index of vitality dynamics (IVD), to evaluate the extent and nature of changes in the index values of quality during a period of time and in the stages of ecological and coenotic processes. 2013 Article Динаміка віталітетних параметрів популяцій лісоутворювальних видів Новгород-Сіверського Полісся: теоретичні засади та способи оцінки / В.Г. Скляр // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 5. — C. 624-629. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176619 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Скляр, В.Г. Динаміка віталітетних параметрів популяцій лісоутворювальних видів Новгород-Сіверського Полісся: теоретичні засади та способи оцінки Український ботанічний журнал
description	Рассмотрены теоретические аспекты изменения виталитетных параметров во времени. На примере естественного возобновления лесов Новгород-Северского Полесья показано, что виталитетные характеристики (виталитет особей, соотношение в составе когорты растений разных классов виталитета, величина индекса качества Q) очень динамичны. Наиболее часто по этапам данного процесса происходит изменение как виталитетной структуры когорт растений, представленных в составе популяций лесообразующих видов, так и значений индекса качества Q. Для оценки степени и характера изменения величин индекса качества во времени, а также по этапам эколого-ценотических процессов предложено использовать специальный показатель — индекс виталитетной динамики (IVD).
format	Article
author	Скляр, В.Г.
author_facet	Скляр, В.Г.
author_sort	Скляр, В.Г.
title	Динаміка віталітетних параметрів популяцій лісоутворювальних видів Новгород-Сіверського Полісся: теоретичні засади та способи оцінки
title_short	Динаміка віталітетних параметрів популяцій лісоутворювальних видів Новгород-Сіверського Полісся: теоретичні засади та способи оцінки
title_full	Динаміка віталітетних параметрів популяцій лісоутворювальних видів Новгород-Сіверського Полісся: теоретичні засади та способи оцінки
title_fullStr	Динаміка віталітетних параметрів популяцій лісоутворювальних видів Новгород-Сіверського Полісся: теоретичні засади та способи оцінки
title_full_unstemmed	Динаміка віталітетних параметрів популяцій лісоутворювальних видів Новгород-Сіверського Полісся: теоретичні засади та способи оцінки
title_sort	динаміка віталітетних параметрів популяцій лісоутворювальних видів новгород-сіверського полісся: теоретичні засади та способи оцінки
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176619
citation_txt	Динаміка віталітетних параметрів популяцій лісоутворювальних видів Новгород-Сіверського Полісся: теоретичні засади та способи оцінки / В.Г. Скляр // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 5. — C. 624-629. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series	Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv	AT sklârvg dinamíkavítalítetnihparametrívpopulâcíjlísoutvorûvalʹnihvidívnovgorodsíversʹkogopolíssâteoretičnízasaditasposobiocínki
first_indexed	2025-07-15T14:25:30Z
last_indexed	2025-07-15T14:25:30Z
_version_	1837723320501403648
fulltext	624 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2013, 70(5) © В�Г� СКЛЯР, 2013 Вступ Одним із проявів внутрішньопопуляційної різно- манітності є диференціація особин за рівнем життє- вості� Це одна з базових передумов щодо системної організації популяцій та прояву в них процесів ав- торегуляції [6—8]� У сучасних дослідженнях оцінку життєвості часто здійснюють з опорою на віталітет- ний аналіз, теоретичні засади та алгоритм якого роз- роблені Ю�А� Злобіним [8—10]� Результати вивчен- ня рослин, різних за рівнем організації, життєвими формами, екологічними параметрами, ступенем рідкісності, довели високий рівень інформативності цього аналізу [1, 4, 11—14, 16, 18—22]� Однак нині значна частка наукових розробок має на меті визна- чення віталітетних характеристик особин та попу- ляцій лише на певний, конкретний, час спостере- жень� Питання зміни віталітетних параметрів (рівня віталітету особин, співвідношення в популяції рос- лин класів «а», «b» та «с» віталітету, значення індек- су якості популяцій Q, належності популяцій до якісної категорії процвітаючих, урівноважених чи депресивних) у часі залишається малодослідженим� Оцінка ступеня та характеру динаміки зазначених показників, зокрема, є актуальною для з’ясування особливостей і закономірностей природного понов- лення деревних порід, а отже, реалізації лісовими екосистемами здатності до сталого існування� Природне поновлення деревостану в лісових фі- тоценозах — це довготривалий багаторічний про- цес, у результаті якого материнський деревостан заміщується новим поколінням лісоутворюваль- них видів [17, 23]� Перш ніж досягнути ярусу де- ревостану, молоді рослини зазнають чимало різно- манітних перетворень [3], які полягають не лише в їх онтогенетичному розвиткові, зміні розмірних параметрів і місця в складі лісового фітоценозу, а й у певній динаміці віталітету� Відповідно, дослі- дження природного поновлення дає змогу роз- крити низку теоретичних та практичних аспектів, пов’язаних з оцінкою зміни віталітетних характе- ристик популяцій або певних сукупностей рослин, представлених у їхньому складі� Мета публікації — проаналізувати динаміку ві- талітетних параметрів молодого покоління лісоут- ворювальних видів за етапами природного понов- лення та розглянути можливість використання для оцінки ступеня і спрямованості зазначених змін об’єктивних кількісних показників� Об’єкти та методи досліджень Факти й узагальнення, представлені в публіка- ції, є результатами десятирічних досліджень стану насіннєвого природного поновлення провідних лісоутворювальних видів Pinus sylvestris L� і Acer platanoides L. у лісових фітоценозах Новгород-Сі- верського Полісся� Природне поновлення супроводжується посту- повим проходженням особинами молодого поко- ління низки етапів� Перелік основних з них і їхня стисла характеристика, здійснені з опорою як на літературні дані [3, 17], так і на результати власних спостережень, наведені нижче� В�Г� СКЛЯР Сумський національний аграрний університет вул� Кірова, 160, м� Суми, 40021, Україна ДИНАМІКА ВІТАЛІТЕТНИХ ПАРАМЕТРІВ ПОПУЛЯЦІЙ ЛІСОУТВОРЮВАЛЬНИХ ВИДІВ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОГО ПОЛІССЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА СПОСОБИ ОЦІНКИ К л ю ч о в і с л о в а: популяції, віталітетний аналіз, віталітетна структура, природне поновлення лісів, Новгород-Сіверське Полісся УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу 625ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 5 1� Етап формування сходів і 2—3-річних рослин� У зв’язку з коливанням за роками в лісоутворю- вальних видів рівня насіннєвої продуктивності та суттєвою чутливістю наймолодших рослин до еко- лого-ценотичних умов місцезростань ця фаза від- повідає етапу вкрай нестійкого та вразливого при- родного поновлення� 2� Етап дрібного підросту� Рослини цієї категорії молодого покоління здебільшого заввишки 0,1— 0,5 м і входять до складу трав’яно-чагарничкового ярусу� 3� Етап середнього підросту� Особини молодого покоління досягають ярусу підліску та характери- зуються висотою до 2,5 м� 4� Етап великого підросту� Реалізується на рівні верхньої частини ярусу підліску� Рослини заввиш- ки від 2,5 до 8,0 м� 5� Етап формування молодих дерев ярусу дере- востану� Відбувається перехід особин молодого по- коління лісоутворювальних видів з підліску в ярус деревостану� Здебільшого такі молоді дерева ще не вступають у стадію генеративної зрілості� 6� Етап досягнення деревами нового покоління генеративного стану та, відповідно, здатності фор- мувати новий, наступний, цикл природного по- новлення� Ці рослини входять до складу другого та (чи) першого ярусів лісових фітоценозів� На рівні того чи іншого виду рослини, представ- лені на всіх етапах природного поновлення, форму- ють єдину популяцію, однак її особини, що відпо- відають кожному окремому етапу, не є ідентичними й утворюють певні сукупності — когорти� Рослини кожної когорти вирізняються комплексом специ- фічних кількісних та якісних характеристик і в лі- сових екосистемах займають особливу екологічну нішу та мають індивідуальний еколого-ценотичний статус� Оцінка віталітетних параметрів кожної з ко- горт здійснена за вимогами класичного віталітетно- го аналізу, визначеними Ю�А� Злобіним [8, 9]� Результати досліджень та їх обговорення Перехід когорт із попереднього до наступного ета- пу природного поновлення може супроводжувати- ся: • поліпшенням їхньої віталітетної структури та збільшенням індексу якості Q; • погіршенням віталітетної структури і зменшенням індексу якості Q; • відсутністю змін індексу якості Q� Зміна віталітетних параметрів когорт за етапа- ми природного поновлення може бути пов’язана з поліпшенням чи погіршенням еколого-ценотич- них характеристик місцезростань, а також із від- миранням у їхньому складі певної частки рослин (наприклад, найбільш пригнічених)� Стабільним індекс якості когорт може залишатися в тому ви- падку, коли природне поновлення відбувається на тлі сталих еколого-ценотичних умов� За незмінних значень індексу якості не виключені зміни у віталі- тетній структурі когорт, а саме зміна співвідношен- ня між рослинами класів «а» та «b» віталітету� Усі три теоретично можливі варіанти динамі- ки величин індексу якості чітко проявлятимуться лише за умови, якщо початкові значення цього па- раметра когорти не відповідають ні мінімальним (0), ні максимальним величинам (0,5)� Якщо вихід- ні величини індексу якості популяцій є максималь- но можливими або мінімальними, то за етапами природного поновлення можливі два варіанти ди- наміки цього показника� За початкового значення індексу якості 0,5 процес розвитку когорт супро- воджуватиметься або незмінністю значень даного параметра, або його зменшенням� За початкового індексу якості на рівні 0 він може залишатися не- змінним або зростати� Внаслідок прояву віталітет- ної динаміки певний рівень життєвості, притаман- ний когортам на проміжних та (чи) кінцевих етапах природного поновлення, може бути досягнутий за різних попередніх рівнів віталітетних параметрів� Таким чином, формування й існування в скла- ді лісових фітоценозів когорт молодого покоління лісоутворювальних видів супроводжується реаліза- цією ними віталітетної пластичності та мінливості� Перша з них проявляється в зміні величин індексу якості Q когорт у часі або за різними місцезростан- нями (рис� 1)� Пластичність є більш вираженою в тому випадку, коли зміна величини індексу якості Рис� 1� Ілюстрація одного з теоретично можливих проявів віталітетної пластичності в когорт різних категорій молодого покоління (n 1 , n 2 , n 3 , n 4 , n n — етапи природного поновлення) Fig� 1� Illustration of one of the theoretically possible manifestations of vitality plasticity in cohorts of different categories of young generation (n 1 , n 2 , n 3 , n 4 , n n — stages of natural forest regrowth) 626 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2013, 70(5) апробували спеціальний показник — індекс віталі- тетної динаміки (IVD — index of vitality dynamics)� Він розраховувався за формулою IVD = (Q n — Q p ) / 0,166, де Q n — значення індексу якості Q когорти на наступному етапі природного поновлення (розвит- ку), Q p — значення цього показника на поперед- ньому етапі природного поновлення (розвитку), 0,166 — величина індексу якості, на рівні якого відбувається перехід когорт з одного якісного типу до наступного (згідно з положеннями класичного віталітетного аналізу за величини індексу якості Q від 0 до 0,166 популяція є депресивною; за Q від 0,167 до 0,333 — врівноваженою; за Q від 0,333 до 0,50 — процвітаючою [9])� Загалом значення IVD перебувають у діапазоні від —3,012 до +3,012� Якщо IVD дорівнює 0, то в когорт зміни вели- чини індексу якості Q за етапами природного по- новлення відсутні� Якщо IVD (за модулем) менший за 1, зміни є не- значними� Коли IVD (за модулем) у межах від 1 до 2, зміни стають суттєвими� Рис� 2� Ілюстрація теоретично можливого прояву віталітетної мінливості в когорт різних категорій молодого покоління на тлі сталих величин індексу якості Q� n 1 , n 2 , n 3 , n n — етапи природного поновлення; — значення індексу якості Q на різних етапах природного поновлення; — варіювання в складі когорти частки особин класу «а» віталітету; — варіювання частки особин класу «b» віталітету Fig� 2� Illustration of а theoretically possible manifestation of vitality variability in cohorts of different categories of the younger generation against the backdrop of constant values of magnitude of the quality index Q� n 1 , n 2 , n 3 , n n — stages of natural forest regrowth; — quality index Q at different stages of natural forest regrowth; — variation within a cohort of individuals share class «a» vitality; — variation of individuals share class «b» vitality Таблиця 1. Узагальнені дані щодо прояву віталітетної пластичності та мінливості у процесі просторово-часових змін стану когорт Прояв віталітетної Наслідки прояву різних співвідношень віталітетної пластичності та мінливостіпластичності мінливості + + Зміна віталітетної структури й індексу якості Q — + Зміна віталітетної структури (співвідношення між часткою особин класу «а» та «b») за незмінної величини індексу якості Q — — Незмінність віталітетної структури й індексу якості Q супроводжується зміною і якісного типу даної сукупності рослин (наприклад, її переходом із ка- тегорії депресивних до категорії врівноважених)� Мінливість віталітету виражається зміною спів- відношення в складі когорти частки особин різних класів віталітету (високого — «а», проміжного — «b», низького — «c»)� Динаміка віталітетної струк- тури може проявлятися навіть на тлі сталих вели- чин індексу якості Q� У цьому випадку в когортах змінюється співвідношення між часткою рослин лише класів «а» та «b» віталітету (рис� 2)� Пластичність і мінливість тісно пов’язані між собою� Прояв першої з них неможливий без про- яву другої� Однак мінливість віталітетної структури не завжди супроводжується проявом пластичності� В природних умовах нерідко спостерігаємо від- сутність прояву як віталітетної пластичності, так і мінливості� Такі випадки, зокрема, характерні для когорт, які тривалий час мають мінімальні значен- ня індексу якості, що дорівнюють 0� Теоретично можливі співвідношення між віталітетною плас- тичністю та мінливістю узагальнені в табл� 1� Для реалізації віталітетної пластичності важли- ве значення мають: а) кількісний аспект зміни ве- личини індексу якості Q; б) якісний аспект зміни цього параметра� Перший із них відображає, влас- не, те, наскільки змінилася величина даного по- казника� Другий — характер змін (зменшення або збільшення величин Q) і те, чи супроводжувалися ці зміни виходом з діапазону показників певного якісного типу (наприклад, переходом когорт із ка- тегорії врівноважених до категорії депресивних)� Оцінка ступеня та характеру віталітетної плас- тичності в популяційних дослідженнях є достатньо інформативною� Для її отримання ми розробили та 627ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 5 Якщо IVD (за модулем) більший за 2, зміни є значними� За від’ємних значень IVD стан когорти погіршу- ється, за додатних — поліпшується� Найсприятливіші для успішного природного поновлення ті випадки, коли на початкових його етапах молоде покоління вирізняється доволі висо- ким значенням індексу якості Q (бажано не менше «врівноважених» показників) і далі, з кожним новим етапом, поліпшується віталітетна структура когорт і зростає індекс якості� На заключному етапі понов- лення когорти можуть переходити до категорії про- цвітаючих, а у верхніх ярусах лісу відбуватиметься успішне доповнення або заміщення материнського деревостану деревами нового покоління високого рівня віталітету� Відповідно, в ході здійснення цієї моделі значення IVD завжди будуть додатними� Однак того чи іншого рівня віталітетних пара- метрів на кінцевих етапах процесу самопідтриман- ня лісів можна досягати і в разі прояву за етапами природного поновлення динаміки величин індек- су якості Q різного характеру: стабільності, збіль- шення, зменшення� Для успішного перебігу даного процесу вельми важливо, щоб «комбінація» змін різної спрямованості в остаточному підсумку спри- яла суттєвому збільшенню індексу якості Q когорт на завершальних етапах порівняно з початковим� Теоретичні узагальнення, викладені вище, про- ілюструємо на прикладі P. sylvestris та A. platanoides. В умовах Новгород-Сіверського Полісся природне поновлення P. sylvestris, яке супроводжується реаліза- цією всіх основних етапів (від формування сходів до досягнення молодими рослинами генеративної зрі- лості), зафіксовано в угрупованнях асоціації Pinetum (sylvestris) hylocomiosum, а в A. platanoides — в угрупо- ваннях асоціації Acereto (platanoiditis) — Quercetum (roboris) stellariosum (holosteae)� У табл� 2 та на рис� 3 відображена динаміка величин індексу Q, яка най- частіше проявляється в зазначених фітоценозах� Вважаємо, що зареєстрована на перших етапах при- родного поновлення (у P. sylvestris — від сходів до середнього підросту, в A. platanoides — від сходів до дрібного підросту) тенденція до погіршення віталі- тетної структури та зниження значень індексу якос- ті Q є наслідком їх зростання в умовах жорсткої ко- реневої конкуренції з дорослішими особинами (за воду, елементи мінерального живлення) і меншого забезпечення сонячним світлом� Тому здебільшого виживають і виходять у вищі яруси лісу і особини, які вирізняються більшим віталітетом� Це супро- воджується підвищенням значень індексу якості Q в A. platanoides при переході «дрібний підріст à се- редній підріст», а в P. sylvestris — «середній підріст à великий підріст»� У подальшому, завдяки тому, що особини, які репрезентують наступні етапи природ- ного поновлення, зростають за кращого освітлення, ця позитивна тенденція набуває сталого характеру� Причиною того, що у A. platanoides, порівняно з P. sylvestris, вона проявляється на більш ранніх ета- пах поновлення, є притаманні A. platanoides досить швидкий ріст і здатність добре адаптуватися до за- тінення [2, 3, 5, 15]� Отже, за етапами природного поновлення у P. sylvestris та A. platanoides у досліджуваних угрупо- ваннях проявляється зміна і віталітетної структури когорт, і їхнього індексу якості Q, тобто реалізуєть- ся як віталітетна мінливість, так і віталітетна плас- тичність� При цьому зміни величин індексу Q, в основному, є незначними (модуль IVD менший за 1)� Незважаючи на це, динаміка віталітетних пара- метрів за окремими етапами поновлення супрово- джується зміною якісного статусу когорт� Висновки У лісах Новгород-Сіверського Полісся процес при- родного поновлення провідних лісоутворювальних видів супроводжується широким проявом віталі- тетної мінливості та пластичності� Мінливість про- являється в зміні співвідношення в складі когорт молодого покоління частки особин різних класів віталітету, а пластичність — у зміні величин індексу якості Q когорт у часі або за різними місцезростан- нями� Динаміку величин індексу якості за етапами поновлення можна охарактеризувати за допомо- гою спеціального показника — індексу віталітет- ної динаміки (IVD), що і підтверджено на прикладі Pinus sylvestris та Acer platanoides. Він дає змогу оціни- ти ступінь змін індексу Q та визначити належність їх до певної категорії (незначні, суттєві, значні), а також характер цих змін (стан когорти погіршу- ється або поліпшується)� Застосовуючи цей індекс, доцільно враховувати наявність чи відсутність за етапами природного поновлення зміни якісного статусу когорт, що проявляється в їхній належності до категорій депресивних, урівноважених або про- цвітаючих� Показник IVD можна використовувати і в до- слідженні зміни рівня життєвості когорт за етапами онтогенетичного розвитку� Це передбачає реалі- 628 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2013, 70(5) зацію процедури віталітетного аналізу на рівні су- купностей рослин кожного онтогенетичного стану, наявного в складі популяції� Застосування такого підходу може виявитись інформативним для орга- нізації моніторингових досліджень за популяціями� СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1� Бондарєва Л.М., Злобін Ю.А. Популяції Hypericum perforatum L� (Hypericaceae Juss�) на північному сході Украї- ни // Укр� ботан� журн� — 2001� — 58, № 1� — С� 21—26� 2� Букштынов А.Д. Клен� — М�: Лесная пром-сть, 1982� — 85 с� 3� Восточноевропейские широколиственные леса / Р�В� По- падюк, А�А� Чистякова, С�И� Чумаченко и др� — М�: На- ука, 1994� — 363 с� 4� Гаврилова М.Н. Виталитетная структура ценопопуляций некоторых кустарников в разных районах республики Марий Эл // Вестн� Казанского гос� аграр� ун-та� — 2008� — 7, № 1� — С� 106—111� 5� Дідух Я.П. Якими будуть наші ліси? // Укр� ботан� журн� — 2010� — 67, № 3� — С� 321—343� 6� Жиляєв Г.Г. Життєздатність популяцій // Внутрішньо- популяційна різноманітність рідкісних, ендемічних і реліктових видів рослин Українських Карпат� — Львів: Поллі, 2004� — С� 47—50� 7� Жиляєв Г.Г., Царик Й.В. Концепція життєздатності по- пуляцій // Життєздатність популяцій рослин високо- гір’я Українських Карпат� — Львів: Меркатор, 2009� — С� 7—17� 8� Злобин Ю.А. Теория и практика оценки виталитетного состава ценопопуляций растений // Ботан� журн� — 1989� — 74, № 6� — С� 769—781� 9� Злобин Ю.А. Принципы и методы изучения ценотиче- ских популяций растений� — Казань: КЗУ, 1989� — 146 с� 10� Злобин Ю.А. Популяционная экология растений: совре- менное состояние, точки роста� — Сумы: Универ� книга, 2009� — 264 с� Рис� 3� Зміна індексу якості Q когорт Pinus sylvestris і Acer platanoides за етапами природного поновлення Fig� 3� Changes of the quality index Q for cohorts of Pinus sylvestris and Acer platanoides by the stages natural forest regrowth Таблиця 2. Значення індексу віталітетної динаміки (IVD) та зміна якісного типу когорт Pinus sylvestris і Acer platanoides за етапами природного поновлення1 Угруповання Перехід за етапами природного поновлення сходи à дрібний підріст дрібний підріст à середній підріст середній підріст à великий підріст великий підріст à молоді дерева молоді дерева à дорослі дерева Pinus sylvestris Pinetum (sylvestris) hylocomiosum -0,5422 -0,6024 0,9036 0,3614 0,3614 В-В ВàД ДàВ В-В ВàП Acer platanoides Acereto (platanoiditis) — Quercetum (roboris) stellariosum (holosteae) -0,6627 0,8434 0,1205 0,8434 -0,0602 В-В В-В ВàП П-П П-П П р и м і т к а: для кожного виду в першому рядку наводяться значення IVD, у другому — дані про зміну якісного типу когорти� Д — депре- сивна когорта, В — врівноважена, П — процвітаюча� 629ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 5 11� Злобин Ю.А., Кирильчук К.С. Популяционная структура пойменных луговых фитоценозов // Изв� Гомельского гос� ун-та им� Ф� Скорины� — 2005� — № 6 (33)� — С� 65—70� 12� Кирильчук К.С. Вікова та віталітетна структура популя- цій бобових на заплавних луках р� Псел (лісостепова зона) в умовах господарського користування // Укр� бо- тан� журн� — 2007� — 64, № 3� — С� 418 — 425� 13� Клименко Г.О. Структура популяції рідкісного виду Pyrola chlorantha Sw� в умовах Новгород-Сіверського Полісся: Мат-ли ХІІІ з’їзду Укр� ботан� т-ва� — Львів, 2011� — С� 131—132� 14� Коваленко І.М. Структура популяцій домінантів трав’яно- чагарничкового ярусу в лісових фітоценозах Деснян- сько-Старогутського національного природного парку� Віталітетна структура // Укр� ботан� журн� — 2006� — 63, № 3� — С� 376—386� 15� Кохно Н.А. Клены Украины� — Киев: Наук� думка, 1982� — 183 с� 16� Кривец С.А., Бисирова Э.М., Демидко Д.А. Виталитетная структура древостоев кедра сибирского Pinus sibirica Du Tour на юго-востоке Западной Сибири // Вестн� Том- ского ун-та� — 2008� — № 3� — С� 225—231� 17� Писаренко А.И. Лесовосстановление� — М�: Лесная пром-сть, 1977� — 256 с� 18� Скляр Ю.Л. Популяційна структура Nuphar lutea L� (Nymphaeaceae) басейну р� Десни // Укр� ботан� журн� — 2003� — 60, № 2� — С� 175—181� 19� Скляр Ю.Л. Популяційна структура Nymphaea candida J� et C� Presl басейну Десни в межах Північного Сходу України // Укр� ботан� журн� — 2006� — 63, № 4� — С� 495—501� 20� Суетина Ю.Г., Ямбердова Е.И. Онтогенез и возрастно- виталитетная структура популяций лишайника Evernia prunastri (L�) Ach� // Вестн� Удмурт� ун-та� Биология� На- уки о Земле� — 2010� — Вып� 3� — С� 44—49� 21� Тихонова О.М. Віталітетна структура популяцій деяких видів бур’янів у посівах зернових культур // Вісн� Дні- пропетров� ун-ту� Біологія� Екологія� — 2011� — 1, вип� 19� — С� 123—129� 22� Тхазаплижева Л.Х., Чадаева В.А. Виталитетная структу- ра ценопопуляций видов рода Allium L� в условиях Ка- бардино-Балкарии // Вестн� Оренбург� гос� ун-та� — 2010� — №6 (112)� — С� 42—46� 23� Horn H.S. Forest succession // Sci� Amer� — 1975� — 232(5)� — P� 90—98� Рекомендує до друку Надійшла 15�01�2013 р� Д�В� Дубина В.Г. Скляр Сумской национальный аграрный университет, Украина ДИНАМИКА ВИТАЛИТЕТНЫХ ПАРАМЕТРОВ ПОПУ- ЛЯЦИЙ ЛЕСООБРАЗУЮЩИХ ВИДОВ НОВГОРОД- СЕВЕРСКОГО ПОЛЕСЬЯ: ТЕОРЕТИ ЧЕСКИЕ ОСНОВЫ И СПОСОБЫ ОЦЕНКИ Рассмотрены теоретические аспекты изменения виталитетных параметров во времени� На примере естественного возобновления лесов Новгород-Северского Полесья показано, что виталитетные характеристики (виталитет особей, соотношение в составе когорты растений разных классов виталитета, величина индекса качества Q) очень динамичны� Наиболее часто по этапам данного процесса происходит изменение как виталитетной структуры когорт растений, представленных в составе популяций лесообразующих видов, так и значений индекса качества Q� Для оценки степени и характера изменения величин индекса качества во времени, а также по этапам эколого-ценотических процессов предложено использовать специальный показатель — индекс виталитетной динамики (IVD)� К л ю ч е в ы е с л о в а: популяции, виталитетный анализ, виталитетная структура, естественное возобновление лесов, Новгород-Северское Полесье. V.G. Skliar Sumy National Agrarian Unіversity, Ukraine DYNAMICS OF VITALITY PARAMETERS FOR POPU- LATIONS OF THE FOREST-FORMING SPECIES IN NOVGOROD-SIVERSKY POLISSYA: THEORETICAL BA- SIS AND MEANS OF EVALUATION Theoretical aspects of the change of vital parameters in time are considered� On the example of natural forest regrowth in Novgorod-Siversky Polissya it is shown that vitality characteris- tics (vitality of individuals, the ratio in the plant cohort of dif- ferent vitality classes, the quality index) are very dynamic� The most frequent in the stages of this process is the change in vitality structure of plant cohorts represented in the populations of fo- rest-forming species and values of the quality index� It is proposed to use a special index, the index of vitality dynamics (IVD), to evaluate the extent and nature of changes in the index values of quality during a period of time and in the stages of ecological and coenotic processes� K e y w o r d s: population, analysis of vitality, vitality structure, natural forest regrowth, Novgorod-Siversky Polissya.

Динаміка віталітетних параметрів популяцій лісоутворювальних видів Новгород-Сіверського Полісся: теоретичні засади та способи оцінки

Репозитарії

Схожі ресурси