Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи

Отримано умови появи з точки ε = 0 множини обмежених на всiй осi R розв’язкiв слабкозбурених систем лiнiйних звичайних диференцiальних рiвнянь у випадку, коли вiдповiдна незбурена однорiдна лiнiйна диференцiальна система є експоненцiально-дихотомiчною на пiвосях R+ та R−. Вказано кiлькiсть лiнiйно...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2003
Автор: Бойчук, А.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут математики НАН України 2003
Назва видання:Нелінійні коливання
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176941
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи / А.О. Бойчук // Нелінійні коливання. — 2002. — Т. 5, № 4. — С. 309-318. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-176941
record_format dspace
spelling irk-123456789-1769412021-02-10T01:26:27Z Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи Бойчук, А.О. Отримано умови появи з точки ε = 0 множини обмежених на всiй осi R розв’язкiв слабкозбурених систем лiнiйних звичайних диференцiальних рiвнянь у випадку, коли вiдповiдна незбурена однорiдна лiнiйна диференцiальна система є експоненцiально-дихотомiчною на пiвосях R+ та R−. Вказано кiлькiсть лiнiйно незалежних обмежених на R розв’язкiв та наведено алгоритм їх побудови For weakly perturbed systems of linear differential equations, we find conditions for the point ε = 0 to bifurcate into a set of solutions that are bounded on the whole line R in the case where the corresponding unperturbed homogeneous linear differential system is exponentially dichotomous on the half-lines R+ and R−. We determine the number of linearly independent solutions that are bounded on R and give an algorithm for finding these solutions 2003 Article Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи / А.О. Бойчук // Нелінійні коливання. — 2002. — Т. 5, № 4. — С. 309-318. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1562-3076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176941 517.9 uk Нелінійні коливання Інститут математики НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Отримано умови появи з точки ε = 0 множини обмежених на всiй осi R розв’язкiв слабкозбурених систем лiнiйних звичайних диференцiальних рiвнянь у випадку, коли вiдповiдна незбурена однорiдна лiнiйна диференцiальна система є експоненцiально-дихотомiчною на пiвосях R+ та R−. Вказано кiлькiсть лiнiйно незалежних обмежених на R розв’язкiв та наведено алгоритм їх побудови
format Article
author Бойчук, А.О.
spellingShingle Бойчук, А.О.
Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
Нелінійні коливання
author_facet Бойчук, А.О.
author_sort Бойчук, А.О.
title Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
title_short Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
title_full Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
title_fullStr Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
title_full_unstemmed Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
title_sort множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
publisher Інститут математики НАН України
publishDate 2003
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176941
citation_txt Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи / А.О. Бойчук // Нелінійні коливання. — 2002. — Т. 5, № 4. — С. 309-318. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Нелінійні коливання
work_keys_str_mv AT bojčukao množinaobmeženihrozvâzkívlíníjnoíslabkozburenoísistemi
first_indexed 2025-07-15T14:53:42Z
last_indexed 2025-07-15T14:53:42Z
_version_ 1837725094065995776
fulltext УДК 517.9 МНОЖИНА ОБМЕЖЕНИХ РОЗВ’ЯЗКIВ ЛIНIЙНОЇ СЛАБКОЗБУРЕНОЇ СИСТЕМИ А. О. Бойчук Iн-т математики НАН України Україна, 01601, Київ 4, ул. Терещенкiвська, 3 For weakly perturbed systems of linear differential equations, we find conditions for the point ε = 0 to bifurcate into a set of solutions that are bounded on the whole line R in the case where the corresponding unperturbed homogeneous linear differential system is exponentially dichotomous on the half-lines R+ and R−. We determine the number of linearly independent solutions that are bounded on R and give an algorithm for finding these solutions. Отримано умови появи з точки ε = 0 множини обмежених на всiй осi R розв’язкiв слабкозбу- рених систем лiнiйних звичайних диференцiальних рiвнянь у випадку, коли вiдповiдна незбурена однорiдна лiнiйна диференцiальна система є експоненцiально-дихотомiчною на пiвосях R+ та R−. Вказано кiлькiсть лiнiйно незалежних обмежених на R розв’язкiв та наведено алгоритм їх побудови. 1. Незбурена задача. Вiдомо [1], що cистема ẋ = A(t)x, A(t) ∈ BC(J), (1) є експоненцiально-дихотомiчною (е-дихотомiчною) на iнтервалi J , якщо iснує проектор P (P 2 = P ) та константи K ≥ 1 i α > 0 такi, що для будь-яких t, s ∈ J справджуються оцiнки ‖X(t)PX−1(s)‖ ≤ Ke−α(t−s), t ≥ s, ‖X(t)(I − P )X−1(s)‖ ≤ Ke−α(s−t), s ≥ t , де X(t) — нормальна (X(0) = I) фундаментальна матриця системи (1); A(t) — матриця розмiрностi n × n, компоненти якої належать банаховому простору BC(J) дiйcних, не- перервних та обмежених на J функцiй. Нижче пiд J будемо розумiти один з iнтервалiв R = (−∞,+∞), R+ = [0,+∞) або R− = (−∞, 0]. Задача про iснування розв’язкiв x : R → Rn, x(·) ∈ BC1(R), з банахового простору BC1(R) неперервно диференцiйовних на R вектор-функцiй, обмежених разом зi своєю похiдною, неоднорiдної системи ẋ = A(t)x+ f(t), f : R → Rn, f(t) ∈ BC(R), A(t) ∈ BC(R), (2) вивчалась у роботах [2, 3]. У випадку, коли однорiдна система (1) не є е-дихотомiчною на R, у роботi [4, c. 245] отримано умови нетеровостi цiєї задачi. На пiдставi цього результату, використовуючи теорiю псевдообернених матриць, можно довести таке твердження [5]. Лема. Нехай лiнiйний оператор (L0x)(t) = ẋ(t)−A(t)x(t) : BC1(R) → BC(R) (3) c© А. О. Бойчук, 2003 ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 309 310 А. О. БОЙЧУК є е-дихотомiчним на пiвосях R+ та R− з проекторами P i Q вiдповiдно. Tодi: а) система (1) має r-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв : Xr(t)cr ∀cr ∈ Rr ( r = dimL0 = rank [PPN(D)] = rank [(I −Q)PN(D)]); Xr(t) = X(t)[PPN(D)]r = X(t)[(I−Q)PN(D)]r — матриця розмiрностi n×r, стовпцi якої є повною системою r лiнiйно незалежних обмежених на R розв’язкiв системи (1); б) спряжена до (1) система ẋ = −A∗(t)x, A(t) ∈ BC(J), (4) має d-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв: Hd(t)cd ∀cd ∈ Rd ( d = dimL∗0 = rank [PN(D∗)(I − P )] = rank [PN(D∗)Q] ); Hd(t) = X∗−1(t)[Q∗PN(D∗)]d = X∗−1(t)[(I − P ∗)PN(D∗)]d — матриця розмiрностi n × d, стовпцi якої є повною системою d лiнiйно незалежних обмежених наR розв’язкiв систе- ми (4), спряженої до (1); в) оператор L0 нетерiв з iндексом ρ: indL0 =dimL0 − dimL∗0 = rank [PPN(D)]− rank [PN(D∗)(I − P )] = =rank [(I −Q)PN(D)]− rank [PN(D∗)Q] = ρ = r − d; крiм того, f ∈ ImL0 тодi й тiльки тодi, коли ∞∫ −∞ H∗d(s)f(s)ds = 0, (5) H∗d(t) = [X∗−1(t)[Q∗PN(D∗)]d]∗ — матриця розмiрностi d×n, рядки якої є повною систе- мою d лiнiйно незалежних обмежених на R розв’язкiв системи (4); г) при умовi (5) неоднорiдна система (2) має r-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв : x(t, cr) = Xr(t)cr + (G(f))(t) ∀cr ∈ Rr, (6) ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 МНОЖИНА ОБМЕЖЕНИХ РОЗВ’ЯЗКIВ ЛIНIЙНОЇ СЛАБКОЗБУРЕНОЇ СИСТЕМИ 311 де (G(f))(t) = =X(t)  t∫ 0 PX−1(s)f(s)ds− ∞∫ t (I − P )X−1(s)f(s)ds+ + PD+  0∫ −∞ QX−1(s)f(s)ds+ ∞∫ 0 (I − P )X−1(s)f(s)ds  , t ≥ 0; t∫ −∞ QX−1(s)f(s)ds− 0∫ t (I −Q)X−1(s)f(s)ds+ + (I −Q)D+  0∫ −∞ QX−1(s)f(s)ds+ ∞∫ 0 (I − P )X−1(s)f(s)ds  , t ≤ 0, (7) — узагальнений оператор Грiна задачi про обмеженi на R розв’язки системи (2), який задовольняє властивостi (LG[f ])(t) = f(t), t ∈ R, (G[f ])(0 + 0)− (G[f ])(0− 0) = ∞∫ −∞ H∗(s)f(s)ds. Тут D = P − (I − Q) — матриця розмiрностi n × n, а D+ — її псевдообернена за Муром – Пенроузом [6]; PN(D) та PN(D∗) — матрицi розмiрностi n × n (ортопроекто- ри P 2 N(D) = PN(D) = P ∗N(D), P 2 N(D∗) = PN(D∗) = P ∗N(D∗)), якi проектують Rn на ядро kerD = N(D) та коядро cokerD = kerD∗ = N(D∗) матрицi D; [ ◦ ]d — матриця роз- мiрностi n × d, яка складається з максимальної кiлькостi d лiнiйно незалежних стовпцiв матрицi [ ◦ ]; символ ∗ означає операцiю транспонування; ImL0 — образ оператора L0. Збурена задача. Розглянемо слабкозбурену лiнiйну неоднорiдну систему ẋ = A(t)x+ εA1(t)x+ f(t), A(t), A1(t), f(t) ∈ BC(R). (8) Будемо припускати, що породжуюча система (2), яка отримується з (8) при ε = 0 та задовольняє умови наведеної вище леми, не має oбмежених на всiй осi розв’язкiв при довiльних неоднорiдностях f(t) ∈ BC(R). Згiдно з лемою це означає, що критерiй (5) розв’язностi задачi (2) не виконується (внаслiдок довiльностi f(t) ∈ BC(R)). Знайдемо умови на збурюючий доданок A1(t), при яких система (8) буде мати при довiльних неоднорiдностях f(t) ∈ BC(R) хоча б один oбмежений на всiй осi розв’язок у просторi BC1(R) неперервно диференцiйовних на R вектор-функцiй, обмежених разом зi своєю похiдною. Встановимо кiлькiсть обмежених на R лiнiйно незалежних розв’язкiв та наведемо алгоритм вiдшукання таких розв’язкiв. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 312 А. О. БОЙЧУК При цьому будемо використовувати матрицю розмiрностi d× r B0 = ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)Xr(τ)dτ, (9) яка будується за допомогою збурюючого коефiцiєнта A1(t) системи (8). Нагадаємо, що через PN(B0) та PN(B∗0 ) позначено ортопроектори (матрицi розмiрностi r × r та d× d), якi проектують Rr та Rd на ядро та коядро матрицi B0 вiдповiдно. Теорема. Нехай система (8) така, що породжуюча система (1) є е-дихотомiчною на R+ та R− з проекторами P та Q вiдповiдно, а система (2) при довiльних неоднорiд- ностях f ∈ BC(R) не має обмежениx на всiй осi розв’язкiв. Tодi якщо виконано умову PN(B∗0 ) = 0, (10) то для достатньо малих ε ∈ (0, ε0] : 1) оператор Lε : BC1(R) → BC(R), визначений згiдно з формулою Lεx = ẋ−A(t)x− εA1(t)x, є нетеровим з iндексом ρ ind Lε = dim ker Lε − dim ker L∗ε = ρ = r − d, ind L0 = dim ker L0 − dim ker L∗0 = ρ = r − d, де оператор L∗ε є спряженим до Lε (dim ker L0 = r, dim ker L∗0 = d); 2) однорiдна задача ẋ = A(t)x+ εA1(t)x, A(t), A1(t),∈ BC(R), (11) має ρ-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв x(t, ε) = x0(t, ε, cρ) з простору x0(·, ε, cρ) ∈ BC1(R), x0(t, ·, cρ) ∈ C(0, ε0] у виглядi ряду x0(t, ε, cρ) = ∞∑ i=−1 εiX̄i(t)PBρcρ ∀ cρ ∈ Rρ (ρ = dim kerLε); (12) 3) задача, спряжена до (11), має тiльки тривiальний обмежений розв’язок (dim ker L∗ε = = 0, ε ∈ (0, ε0]); 4) для довiльних f(t) ∈ BC(R) система (8) має ρ-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв x(t, ε) = x(t, ε, cρ) з простору x(·, ε, cρ) ∈ BC1(R), x(t, ·, cρ) ∈ C(0, ε0] ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 МНОЖИНА ОБМЕЖЕНИХ РОЗВ’ЯЗКIВ ЛIНIЙНОЇ СЛАБКОЗБУРЕНОЇ СИСТЕМИ 313 у виглядi ряду x(t, ε, cρ) = ∞∑ i=−1 εi[x̄i(t, c̄i) + X̄i(t)PBρcρ] ∀ cρ ∈ Rρ. (13) Ряди (12) та (13) є рiвномiрно збiжними для t ∈ R та достатньо малих ε ∈ (0, ε0], а коефiцiєнти x̄i(t, c̄i), c̄i, X̄i(t) визначаються за формулами x̄i(t, c̄i) = Xr(t)c̄i + (G[A1(·)x̄i−1(·, c̄i−1)])(t), c̄i = −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)(G[A1(·)x̄i−1(·, c̄i−1)])(τ)dτ, i = 1, 2, . . . , (14) X̄i(t) = { Xr(t) [ Ir −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)(G[A1(·)X̄i−1(·)])(τ)dτ ] + + (G[A1(·)X̄i−1(·)])(t) } PN(B0)ρcρ i = 0, 1, . . . , X̄−1(t) = Xr(t). Доведення. Розв’язок x(t, ε) системи (8) будемо шукати у виглядi ряду Лорана [7] за степенями малого параметра ε зi скiнченним числом доданкiв, якi мають вiд’ємнi сте- пенi ε : x(t, ε) = ∞∑ i=−1 εixi(t). (15) Пiдставимо ряд (15) в систему (8) та прирiвняємо коефiцiєнти при однакових степенях ε. Для знаходження коефiцiєнта x−1(t) ряду (15) при ε−1 приходимо до задачi про обмеженi на всiй осi розв’язки однорiдної системи ẋ−1 = A(t)x−1. (16) Згiдно з лемою задача (16) має ρ-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв x−1 = x−1(t, c−1) = Xr(t)c−1, де r-вимiрний вектор-стовпець c−1 ∈ Rr буде визначено з умови розв’язностi задачi для знаходження коефiцiєнта x0(t) ∈ BC1(R) ряду (15). Для визначення коефiцiєнта x0(t) ряду (15) при ε0 отримуємо задачу про обмеженi на всiй осi розв’язки неоднорiдної системи ẋ0 = A(t)x0 +A1(t)x−1 + f(t). (17) ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 314 А. О. БОЙЧУК Згiдно з лемою критерiй розв’язностi задачi (17) має вигляд ∞∫ −∞ H∗d(τ)(A1(τ)x−1(τ, c−1) + f(τ))dτ = 0, з якого з урахуванням позначень (9) та зображення для x−1(t, c−1) отримаємо алгебраїчну вiдносно c−1 ∈ Rr систему B0c−1 = − ∞∫ −∞ H∗d(τ)f(τ)dτ. Для розв’язностi останньої при довiльнiй f ∈ BC(R) необхiдно й досить, щоб виконува- лась умова (10), яка еквiвалентна умовi rangB0 = d ≤ r. Множина розв’язкiв алгебраїчної вiдносно c−1 ∈ Rr системи має вигляд c−1 = −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)f(τ)dτ + PN(B0)ρcρ = c̄−1 + PN(B0)ρcρ, де B+ 0 — єдина матриця розмiрностi r × d, псевдообернена до B0 [6]; PN(B0)ρ є матрицею розмiрностi r × ρ, яка складається з ρ лiнiйно незалежних ρ = rankPN(B0) = r − rankB0 стовпцiв ортопроектора PN(B0). З урахуванням виразу для c−1 однорiдна задача (16) має ρ-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв x−1(t, cρ) = x̄−1(t, c̄−1) +Xr(t)PN(B0)ρcρ ∀ cρ ∈ Rρ, (18) x̄−1(t, c̄−1) = Xr(t)c̄−1, c̄−1 = −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)f(τ)dτ. Cистема (17) при умовi (10) має r-параметричну сiм’ю обмежених на R розв’язкiв x0(t, c0) = Xr(t)c0 + (G[A1(·)x̄−1(·, c̄−1) + f(·)])(t) + (G[A1(·)Xr(·)])(t)PN(B0)ρcρ, де c0 — r-вимiрний вектор констант, який буде визначено на наступному кроцi з умови розв’язностi задачi для знаходження коефiцiєнта x1(t) ряду (15); (G[∗])(t) — узагальне- ний оператор Грiна (7) задачi про обмеженi на R розв’язки системи (2). Для визначення коефiцiєнта x1(t) ряду (15) при ε1 отримуємо задачу про знаходження обмежених на R розв’язкiв системи ẋ1 = A(t)x1 +A1(t)x0. (19) ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 МНОЖИНА ОБМЕЖЕНИХ РОЗВ’ЯЗКIВ ЛIНIЙНОЇ СЛАБКОЗБУРЕНОЇ СИСТЕМИ 315 При умовi (10) з критерiю розв’язностi системи (19) B0c0 = − ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ){(G[A1(·)x̄−1(·, c̄−1) + f(·)])(τ) + + (G[A1(·)Xr(·)])(τ)PN(B0)ρcρ}dτ визначаємо c0 ∈ Rr ( з точнiстю до довiльної ρ-вимiрної векторної константи з нуль- простору матрицiB0, ρ = dim N(B0) = r−rangB0, PN(B0)c = PN(B0)ρcρ ∀c ∈ Rr, ∀cρ ∈ ∈ Rρ ): c0 = −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ){(G[A1(·)x̄−1(·, c̄−1) + f(·)])(τ) + + (G[A1(·)Xr(·)])(τ)PN(B0)ρcρ}dτ + PN(B0)ρcρ. Таким чином, для коефiцiєнта c0 маємо c0 = c̄0 + [ Ir −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)(G[A1(·)Xr(·)])(τ)dτ ] PN(B0)ρcρ, c̄0 = −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)(G[A1(·)x̄−1(·, c̄−1) + f(·)])(τ)dτ. Отже, остаточно система (17) при умовi (10) має ρ-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв x0(t, cρ) = x̄0(t, c̄0) + X̄0(t)PN(B0)ρcρ, де x̄0(t, c̄0) = Xr(t)c̄0 + (G[A1(·)x̄−1(·, c̄−1) + f(·)])(t), X̄0(t) = { Xr(t) [ Ir −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)(G[A1(·)Xr(·)])(τ)dτ ] + + (G[A1(·)Xr(·)])(t) } PN(B0)ρcρ. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 316 А. О. БОЙЧУК Далi, при умовi (10) система (19) має ρ-параметричну сiм’ю обмежених на R розв’язкiв x1(t, c1) = Xr(t)c1 + (G[A1(·)x̄0(·, c̄0)])(t) + (G[A1(·)X̄0(·)])(t)PN(B0)ρcρ, де c1 — r-вимiрний вектор констант, який буде визначено на наступному кроцi з умови розв’язностi в просторi BC1(R) задачi для знаходження коефiцiєнта x2(t) ряду (15). Аналогiчно викладеному вище, з застосуванням методу математичної iндукцiї доведе- но, що при умовi (10) для визначення коефiцiєнта xi(t) ряду (15) при εi отримуємо задачу про обмеженi на R розв’язки системи ẋi = A(t)xi +A1(t)xi−1. (20) Обмеженi на R розв’язки системи (20) при умовi (10) мають вигляд xi(t, ci) = x̄i(t, c̄i) + X̄i(t)PN(B0)ρcρ, i = 1, 2, . . . , (21) де x̄i(t, c̄i) = Xr(t)c̄(G[A1(·)x̄i−1(·, c̄i−1)])(t), c̄i =−B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)(G[A1(·)x̄i−1(·, c̄i−1)])(τ)dτ, i = 1, 2, . . . , X̄i(t) = { Xr(t) [ Ir −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)(G[A1(·)X̄i−1(·)])(τ)dτ ] + + (G[A1(·)X̄i−1(·)])(t) } PN(B0)ρcρ, i = 0, 1, . . . , X̄−1(t) = Xr(t). Аналогiчно [5] доведено, що при достатньо малих ε ∈ (0, ε0] ряд (13) з коефiцiєнтами, визначеними згiдно з (21), буде рiвномiрно по t ∈ R та ε збiгатися. Розв’язок x(t, ε) однорiдної системи (11) має вигляд ряду (12), який отримується з ряду (13) при f(t) = 0. Оскiльки система (8) має множину обмежених на R розв’язкiв для довiльних f(t) ∈ BC(R), то задача, спряжена до (11), має тiльки тривiальний обмежений розв’язок, що й завершує доведення теореми. Приклад. Проiлюструємо наведенi вище твердження на прикладi системи (8), в якiй A(t) = diag {−th t,−th t, th t}, A1(t) = {aij(t)}3i,j=1 ∈ BC(R). Легко перевiрити, що X(t) = diag {2/(et + e−t), 2/(et + e−t), (et + e−t)/2, }, а однорiдна система (1) є е-дихотомiчною на пiвосях R+ та R− з проекторами P = diag {1, 1, 0} i Q = diag {0, 0, 1} вiдповiдно. Tодi D = 0, D+ = 0, PN(D) = PN(D∗) = I3, r = rankPPN(D) = 2, d = rankPN(D∗)Q = 1, ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 МНОЖИНА ОБМЕЖЕНИХ РОЗВ’ЯЗКIВ ЛIНIЙНОЇ СЛАБКОЗБУРЕНОЇ СИСТЕМИ 317 Xr(t) =  2/(et + e−t) 0 0 2/(et + e−t) 0 0  , Hd(t) =  0 0 2/(et + e−t)  . Неоднорiдна система (2) з вказаною вище матрицеюA(t) має обмеженi на всiй осi розв’яз- ки не при будь-яких неоднорiдностях, а тiльки при тих f(t) = col {f1(t), f2(t), f3(t)} ∈ ∈ BC(R), якi задовольняють умову (5), котра в даному випадку має вигляд +∞∫ −∞ f3(s)/(es + e−s)ds = 0 ∀f1(t) ∈ BC(R), ∀f2(t) ∈ BC(R). Система (11) з вказаними вище коефiцiєнтами буде мати при достатньо малих ε ∈ ∈ (0, ε0] однопараметричну (ρ = dim N(B0) = r− rangB0 = 1) множину обмежених на R розв’язкiв у виглядi збiжного ряду (12), якщо коефiцiєнти a13(t), a23(t) ∈ BC(R) збуреної матрицi A1(t) задовольняють умову (10), де B0 = +∞∫ −∞ H∗d(t)A1(t)Xr(t)dt = 4 +∞∫ −∞ [a31(t)/(et + e−t)2, a32(t)/(et + e−t)2]dt. Якщо a13(t), a23(t) ∈ BC(R) такi, що виконується хоча б одна з нерiвностей +∞∫ −∞ a31(t)/(et + e−t)2dt 6= 0, +∞∫ −∞ a32(t)/(et + e−t)2dt 6= 0, то умова (10) або еквiвалентна їй умова rankB0 = d = 1 теореми виконується i си- стема (11) буде мати однопараметричну (ρ = 1) множину лiнiйно незалежних обмеже- них на R розв’язкiв у виглядi збiжного при достатньо малих ε ∈ (0, ε0] ряду (12). На- приклад, при a31(t) = const 6= 0 або a32(t) = const 6= 0 одна з цих нерiвностей зав- жди виконується, i умова (10) має мiсце при довiльних коефiцiєнтах a11(t), a12(t), a13(t), a21(t), a22(t), a23(t), a33(t) з простору BC(R). У цьому випадку при достатньо малих ε ∈ ∈ (0, ε0] однопараметрична (ρ = 1) множина лiнiйно незалежних обмежених наR розв’яз- кiв неоднорiдної системи (8) при довiльнiй f(t) = col {f1(t), f2(t), f3(t)} ∈ BC(R) визна- чається у виглядi ряду (13). Зазначимо, що згiдно з визначенням однорiдна система (11) в цьому випадку буде слабкорегулярною [2] або, за iншою термiнологiєю, е-трихотомiч- ною [8]. 1. Coppel W.A. Dichotomies in stability theory // Lect. Notes Math. — Berlin: Springer, 1978. — 629. — 98 p. 2. Mитропольский Ю.А., Самойленко А.М., Кулик В.Л. Исследование дихотомии линейных систем диф- ференциальных уравнений с помощью функций Ляпунова. — Kиев: Наук. думка, 1990. — 270 с. 3. Плисс В.А. Ограниченные решения неоднородных линейных систем дифференциальных уравнений. // Проблемы асимптотической теории нелинейных колебаний. — Киев: Наук. думка, 1977. — С. 168 – 173. 4. Palmer K.J. Exponential dichotomies and transversal homoclinic points // J. Different. Equat. — 1984. — 55. — P. 225 – 256. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 318 А. О. БОЙЧУК 5. Самойленко А.М., Бойчук A.A., Бойчук Aн.A. Ограниченные на всей оси решения линейных слабо- возмущенных систем // Укр. мат. журн. — 2002. —54, № 11. —C. 1517 – 1530. 6. Бойчук А.А., Журавлев В.Ф., Самойленко А.М. Обобщенно-обратные операторы и нетеровы краевые задачи. — Киев: Ин-т математики НАН Украины, 1995. — 320 с. 7. Вишик В.И., Люстерник Л.А. Решение некоторых задач о возмущениях в случае матриц и самосо- пряженных и несамосопряженных дифференциальных уравнений // Успехи мат. наук. — 1960. — 15, вып. 3. — C. 3 – 80. 8. Elaidy S., Hajek O. Exponential trichotomy of differential systems // J. Math. Anal. and Appl. — 1988. — 123, № 2. — P. 362 – 374. Одержано 08.10.2002 ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3