Пам’яті видатного міколога Асі Сергіївни Бухало (29.10.1932—05.08.2014)
5 серпня 2014 р. на 82-му році життя перестало битися серце видатного українського міколога, знаного і замежами нашої країни, доктора біологічних наук, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреата премії імені М.Г. Холодного НАН України, головного на...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2014
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176963 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам’яті видатного міколога Асі Сергіївни Бухало (29.10.1932—05.08.2014) // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 4. — С. 524-525. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-176963 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1769632021-04-12T21:07:56Z Пам’яті видатного міколога Асі Сергіївни Бухало (29.10.1932—05.08.2014) Втрати науки 5 серпня 2014 р. на 82-му році життя перестало битися серце видатного українського міколога, знаного і замежами нашої країни, доктора біологічних наук, професора, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреата премії імені М.Г. Холодного НАН України, головного наукового співробітника відділу мікології Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України Асі Сергіївни Бухало. 2014 Article Пам’яті видатного міколога Асі Сергіївни Бухало (29.10.1932—05.08.2014) // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 4. — С. 524-525. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176963 uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Втрати науки Втрати науки |
| spellingShingle |
Втрати науки Втрати науки Пам’яті видатного міколога Асі Сергіївни Бухало (29.10.1932—05.08.2014) |
| description |
5 серпня 2014 р. на 82-му році життя перестало битися
серце видатного українського міколога, знаного і замежами
нашої країни, доктора біологічних наук, професора,
лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки,
лауреата премії імені М.Г. Холодного НАН України, головного
наукового співробітника відділу мікології Інституту ботаніки
імені М.Г. Холодного НАН України Асі Сергіївни Бухало. |
| format |
Article |
| title |
Пам’яті видатного міколога Асі Сергіївни Бухало (29.10.1932—05.08.2014) |
| title_short |
Пам’яті видатного міколога Асі Сергіївни Бухало (29.10.1932—05.08.2014) |
| title_full |
Пам’яті видатного міколога Асі Сергіївни Бухало (29.10.1932—05.08.2014) |
| title_fullStr |
Пам’яті видатного міколога Асі Сергіївни Бухало (29.10.1932—05.08.2014) |
| title_full_unstemmed |
Пам’яті видатного міколога Асі Сергіївни Бухало (29.10.1932—05.08.2014) |
| title_sort |
пам’яті видатного міколога асі сергіївни бухало (29.10.1932—05.08.2014) |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Втрати науки |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/176963 |
| citation_txt |
Пам’яті видатного міколога Асі Сергіївни Бухало (29.10.1932—05.08.2014) // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 4. — С. 524-525. — укр. |
| first_indexed |
2025-07-15T14:55:02Z |
| last_indexed |
2025-07-15T14:55:02Z |
| _version_ |
1837725178493140992 |
| fulltext |
524 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(3)
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ Втрати науки
ПАМ’ЯТІ ВИДАТНОГО МІКОЛОГА АСІ СЕРГІЇВНИ БУХАЛО
(29.10.1932—05.08.2014)
5 серп ня 2014 р. на 82-му році жит тя пе реста ло би-
ти ся сер це ви дат но го ук ра їнсь ко го мі ко ло га, зна-
но го і за ме жа ми на шої кра ї ни, док то ра біо ло гіч-
них наук, про фе со ра, лау реа та Дер жав ної пре мії
Ук ра ї ни в га лу зі нау ки і тех ні ки, лау реа та пре мії
іме ні М.Г. Хо лод но го НАН Ук ра ї ни, го лов но го
нау ко во го спів ро біт ни ка від ді лу мі ко ло гії Інсти ту-
ту бо та ні ки іме ні М.Г. Хо лод но го НАН Ук ра ї ни Асі
Сер гі їв ни Бу ха ло.
Ася Сер гі їв на була яс к ра вою, не пе ре січ ною осо-
бистістю. Її не ви черп на енер гія, воля, ви со ка ін-
те лі гент ність, ве ли ка пра це здат ність, ор га ні зо ва-
ність, від да ність нау ці, лю дя ність, мис тецтво спіл-
ку ван ня з нав ко лиш ні ми при ваб лю ва ли ко лег та
чис лен них уч нів, для яких вона зав жди була гід ним
взір цем лю ди ни і вче но го.
На ро ди лась А.С. Бу ха ло в м. Дніп ро пет ровську
в сім’ї нау ков ця. В 1939 р. ро ди на пе ре їха ла до
Киє ва, з яким пов’язане все по даль ше жит тя Асі
Сер гі їв ни. Пі сля за кін чен ня в 1955 р. з від зна кою
біо ло го-ґрун то знав чо го фа куль те ту Ки ївсь ко-
го дер жав но го уні вер си те ту іме ні Т.Г. Шев чен ка
вона пра цю ва ла у від ді лі біо хі мії Інсти ту ту фі зіо-
ло гії рос лин та аг ро хі мії АН УРСР, а від 1956 р. —
у від ді лі мі ко ло гії Інсти ту ту бо та ні ки АН УРСР. У
1957 р. всту пи ла до ас пі ран ту ри цьо го від ді лу, який
тоді очо лю вав проф. С.Ф. Мо роч ковський. Під
його ке рів ництвом Ася Сер гі їв на під го ту ва ла кан-
ди датську ди сер та цію на тему «Мі коф ло ра лі сів
се ред ньої те чії р. Вор ск ли», яку ус піш но за хис ти-
ла в 1962 р. Наступ но го року пере йш ла на ро бо ту
до від ді лу ек спе ри мен таль ної мі ко ло гії Інсти ту ту
мік ро біо ло гії та ві ру со ло гії іме ні Д.К. За бо лот но-
го АН УРСР, а в 1976 р. до слід ни ця по вер ну ла ся до
від ді лу мі ко ло гії Інсти ту ту бо та ні ки і вся її по даль-
ша нау ко ва ді яль ність була пов’язана з цим мі ко-
ло гіч ним цен тром Ук ра ї ни. Саме тут у 1986 р. вона
за хис ти ла док торську ди сер та цію на тему «Высшие
съедобные базидиомицеты в чистой куль ту ре».
Ос нов ні на пря ми ро біт А.С. Бу ха ло — вив чен ня
біо різ но ма ніт ності, так со но мії, еко ло гії, мор фо ло-
гії, он то ге не зу, фі зіо ло го-біо хі міч них власти востей
та біо тех но ло гіч но го ви ко ристан ня куль тур гри бів,
зде біль шо го ви щих ба зи діо мі це тів. Пер ші мі ко ло-
гіч ні до слі джен ня Асі Сер гі їв ни (1958—1960 рр.),
уза галь не ні в її кан ди датській ди сер та ції, при свя-
чу ва ли ся пі знан ню мі ко біо ти лі со вих фі то це но зів
Лі во бе реж но го Лі состе пу в ме жах се ред ньої те чії
р. Вор ск ли на Пол тав щи ні. В ре зуль та ті в цьо му ре-
гіо ні було ви яв ле но по над 450 ви дів гри бів із різ них
так со но міч них груп. Три види ро дів Cercosporella
525ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 4
Sacc., Kabatia Bubák та Cercospora Fresen були опи-
са ні А.С. Бу ха ло як нові для нау ки.
Від 1976 р. дослідниця вив чає мак ро ско піч ні
гри би від ді лу Basidiomycota. Вона ак тив но ство рює
нау ко ві за са ди гли бин но го куль ти ву ван ня ша пин-
ко вих гри бів з ме тою одер жан ня хар чо вих діє тич-
них до ба вок та біо ло гіч но ак тив них ре чо вин, роз-
ро би ла прин ци пи від бо ру про ду цен тів, що було
під су мо ва но в ко лек тив ній мо но гра фії «Высшие
сьедобные базидиомицеты в по верх ност ной и глу-
бин ной куль ту ре» (1983). Ре зуль та ти ба га то річ них
до слі джень А.С. Бу ха ло ви кла де ні в ще од ній мо-
но гра фії — «Высшие съедобные базидиомицеты в
чис той куль ту ре» (1988) та чис лен них пуб лі ка ці ях,
ав торських сві доцтвах.
Ася Сер гі їв на бра ла ак тив ну участь у роз роб ці
та ви ко нан ні про ек тів, спря мо ва них на ши ро ко-
мас штаб не ви ро щу ван ня їс тів них гри бів. У 1981 р.
ра зом з І.О. Дуд кою та С.П. Вас се ром вона одер-
жа ла ака де міч ну пре мію іме ні М.Г. Хо лод но го за
мо но гра фію «Промышленное культивирование
съедобных грибов» (1978) та низ ку праць з цієї
проб ле ми. А за цикл ро біт «Ство рен ня нау ко вих
ос нов гли бин но го куль ти ву ван ня їс тів них ба зи ді-
аль них гри бів і роз роб ка спо со бу одер жан ня цін-
но го хар чо во го про дук ту» в скла ді ко лек ти ву ав то-
рів була удостоє на зван ня лау реа та Дер жав ної пре-
мії Ук ра ї ни в га лу зі нау ки і тех ні ки (1990).
Ве ли ку ува гу А.С. Бу ха ло при ді ля ла елек трон-
но-мік ро ско піч ним до слі джен ням струк тур ве-
ге та тив но го мі це лію ви щих ба зи діо мі це тів та їх
зна чен ню для оцін ки так со но міч но го і фі зіо ло гіч-
но го ста ту су куль тур, кон тро лю їх ньої чис то ти у
біо тех но ло гіч но му про це сі. З ви ко ристан ням ска-
ну валь ної елек трон ної мік ро ско пії вона до слі ди ла
по над 100 ви дів, що зна йшло ві доб ра жен ня в мо-
но гра фії «Microstructures of vegetative mycelium of
macromycetes in pure cultures» (2009). А.С. Бу ха ло
була іні ціа то ром роз по ча тих у 1997 р. між на род ним
ко лек ти вом нау ков ців з Ук ра ї ни, Із ра ї лю, Ні меч-
чи ни та США до слі джень мі ко біо ти гі пер со ло ної
во дой ми — Мерт во го моря, яке до ос тан ньо го часу
вва жа ло ся по збав ле ним жит тя. Пер ші зна хід ки в
ньо му гри бів ста ли сен са ці єю, про яку по ві до ми-
ли в престиж них між на род них жур на лах. Усьо го
в Мерт во му морі вже ви яв ле но по над 50 ви дів мі-
це лі аль них гри бів, до слі дже ні еко ло гіч ні та фі зіо-
ло го-біо хі міч ні ха рак те ристи ки їх ніх куль тур, ізо-
льо ва них з цієї уні каль ної в еко ло гіч но му пла ні во-
дой ми. Ма те ріа ли до слі джень мі ко біо ти Мерт во го
моря ввійш ли до чис лен них пуб лі ка цій, зок ре ма
мо но гра фії «Evolutionary Theory and Processes»
(1999), «Journey to Diverse Microbal Worlds» (2000).
Про без меж ну від да ність об ра ній га лу зі нау ки —
мі ко ло гії — та за хо п лен ня гри ба ми свід чить на віть
пе ре лік ре гіо нів, куди Ася Сер гі їв на здій сни ла ек-
спе ди ції, зок ре ма це Да ле кий Схід, Ал тай, Мон го-
лія тощо.
В ос тан нє де ся ти літ тя А.С. Бу ха ло з ко лек ти вом
спів ро біт ни ків про во ди ла ши ро кі ці ле спря мо ва ні
до слі джен ня ша пин ко вих гри бів, що ма ють лі ку-
валь ні власти вості, з ме тою їх біо тех но ло гіч но го
засто су ван ня для от ри ман ня пло до вих тіл, лі ку-
валь но-про фі лак тич них діє тич них до ба вок, фар-
ма ко ло гіч них пре па ра тів.
Знач ним вне ском Асі Сер гі їв ни в за без пе чен ня
су час них і май бут ніх мі ко ло гіч них та біо тех но ло-
гіч них до слі джень мак ро мі це тів є ство рен ня уні-
каль ної в Ук ра ї ні і од ні єї з най біль ших в Єв ро пі
ко лек ції куль тур ша пин ко вих гри бів, кот ра от ри-
ма ла ста тус на ціо наль но го над бан ня і має дер жав-
ну під трим ку. Ася Сер гі їв на була пос тій ним ку ра-
то ром цієї ко лек ції, в якій на лі чу є ть ся по над 900
шта мів 169 ви дів із 73 ро дів гри бів (Basidiomycota,
Ascomycota). В ній збе рі га є ть ся ге но фонд рід кіс них
гри бів і тих, що зни ка ють, а та кож ба га то цін них
їс тів них і лі карських ви дів, що про ми сло во куль ти-
ву ю ть ся у сві ті та засто со ву ю ть ся в на род ній і тра-
ди цій ній ме ди ци ні.
Ася Сер гі їв на була пре крас ним пе да го гом і
настав ни ком, праг ну ла пе ре да ти влас ні знан ня і
до свід ін шим. Ба га то ро ків вона була чле ном ред-
ко ле гії, заступ ни ком го лов но го ре дак то ра «Ук ра-
їнсь ко го бо та ніч но го жур на лу», чле ном ред ко ле-
гії «International Journal of Medicinal Mushrooms»
(США). А.С. Бу ха ло — ав тор по над 200 нау ко вих
праць, у тому чис лі 11 мо но гра фій, 20 ав торських
сві доцтв і па тен тів СРСР, Ук ра ї ни, США. Ася Сер-
гі їв на була учас ни ком чис лен них між на род них мі-
ко ло гіч них кон гре сів та кон фе рен цій, чи ма ло ува ги
при ді ля ла по пу ля ри за ції су час них знань про гри би.
Ук ра їнські мі ко ло ги впев не ні в тому, що спра ву
А.С. Бу ха ло про дов жать їі учні та ко ле ги, а пра ці
вче но го ста нуть взір цем для на щад ків. Ми збе ре-
же мо в на ших сер цях світ лий об раз цієї не за бут ньої
лю ди ни — талановитого до слід ни ка, гар ної, доб рої
жін ки — Асі Сер гі їв ни Бу ха ло.
КОЛЕКТИВ ВІДДІЛУ МІКОЛОГІЇ
Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного
|