Топологічна ентропія динамічної системи на просторі одновимірних відображень

Дослiджуються властивостi топологiчної ентропiї вiдображення F : φ 7→ f ◦ φ, φ ∈ C(I), що породжуються фiксованим неперервним вiдображенням f ∈ C(I) вiдрiзка прямої. Зокрема, показано, що топологiчна ентропiя h(F) > 0 тодi i тiльки тодi, коли h(f) > 0...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2004
1. Verfasser: Коляда, С.Ф.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут математики НАН України 2004
Schriftenreihe:Нелінійні коливання
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177004
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Топологічна ентропія динамічної системи на просторі одновимірних відображень / С.Ф. Коляда // Нелінійні коливання. — 2004. — Т. 7, № 2. — С. 180-187. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-177004
record_format dspace
spelling irk-123456789-1770042021-02-09T20:39:51Z Топологічна ентропія динамічної системи на просторі одновимірних відображень Коляда, С.Ф. Дослiджуються властивостi топологiчної ентропiї вiдображення F : φ 7→ f ◦ φ, φ ∈ C(I), що породжуються фiксованим неперервним вiдображенням f ∈ C(I) вiдрiзка прямої. Зокрема, показано, що топологiчна ентропiя h(F) > 0 тодi i тiльки тодi, коли h(f) > 0 We study the topological entropy of a dynamical system on the space of continuous maps on the interval. In particular, we show that zero topological entropy of a continuos map f ∈ C(I) on the interval implies zero topological entropy of the map F : φ 7→ f ◦ φ, φ ∈ C(I) on the space of continuos maps. 2004 Article Топологічна ентропія динамічної системи на просторі одновимірних відображень / С.Ф. Коляда // Нелінійні коливання. — 2004. — Т. 7, № 2. — С. 180-187. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1562-3076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177004 517.9 uk Нелінійні коливання Інститут математики НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Дослiджуються властивостi топологiчної ентропiї вiдображення F : φ 7→ f ◦ φ, φ ∈ C(I), що породжуються фiксованим неперервним вiдображенням f ∈ C(I) вiдрiзка прямої. Зокрема, показано, що топологiчна ентропiя h(F) > 0 тодi i тiльки тодi, коли h(f) > 0
format Article
author Коляда, С.Ф.
spellingShingle Коляда, С.Ф.
Топологічна ентропія динамічної системи на просторі одновимірних відображень
Нелінійні коливання
author_facet Коляда, С.Ф.
author_sort Коляда, С.Ф.
title Топологічна ентропія динамічної системи на просторі одновимірних відображень
title_short Топологічна ентропія динамічної системи на просторі одновимірних відображень
title_full Топологічна ентропія динамічної системи на просторі одновимірних відображень
title_fullStr Топологічна ентропія динамічної системи на просторі одновимірних відображень
title_full_unstemmed Топологічна ентропія динамічної системи на просторі одновимірних відображень
title_sort топологічна ентропія динамічної системи на просторі одновимірних відображень
publisher Інститут математики НАН України
publishDate 2004
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177004
citation_txt Топологічна ентропія динамічної системи на просторі одновимірних відображень / С.Ф. Коляда // Нелінійні коливання. — 2004. — Т. 7, № 2. — С. 180-187. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series Нелінійні коливання
work_keys_str_mv AT kolâdasf topologíčnaentropíâdinamíčnoísisteminaprostoríodnovimírnihvídobraženʹ
first_indexed 2025-07-15T14:57:48Z
last_indexed 2025-07-15T14:57:48Z
_version_ 1837725352167735296
fulltext УДК 517.9 ТОПОЛОГIЧНА ЕНТРОПIЯ ДИНАМIЧНОЇ СИСТЕМИ НА ПРОСТОРI ОДНОВИМIРНИХ ВIДОБРАЖЕНЬ С. Ф. Коляда Iн-т математики НАН України Україна, 01601, Київ 4, вул. Терещенкiвська, 3 We study the topological entropy of a dynamical system on the space of continuous maps on the interval. In particular, we show that zero topological entropy of a continuos map f ∈ C(I) on the interval implies zero topological entropy of the map F : φ 7→ f ◦ φ, φ ∈ C(I) on the space of continuos maps. Дослiджуються властивостi топологiчної ентропiї вiдображення F : φ 7→ f ◦ φ, φ ∈ C(I), що породжуються фiксованим неперервним вiдображенням f ∈ C(I) вiдрiзка прямої. Зокрема, показано, що топологiчна ентропiя h(F ) > 0 тодi i тiльки тодi, коли h(f) > 0. Нехай C(X) — множина всiх неперервних вiдображень компактного метричного просто- ру (X, ρ) в себе. Позначимо через CU (X) та CH(X) простори на цiй множинi, що надiленi вiдповiдно рiвномiрною та хаусдорфовою метриками. Розглянемо двi природнi можли- востi задати динамiчну систему на цих просторах, що породжуються деяким фiксованим вiдображенням f ∈ C(X). A. Нехай вiдображення Ψ ∈ C(C(X), C(X)) таке, що Ψ : φ 7→ φ ◦ f для будь-якої φ ∈ C(X). Безпосередньо за означенням вiдображення Ψ є рiвномiрно неперервним на метричному просторiCU (X). Вiдповiднi динамiчнi системи топологiчно простi в сенсi, що їх топологiчна ентропiя дорiвнює нулю, незалежно вiд значення топологiчної ентропiї породжуючого вiдображення f : X → X . Бiльш того, якщо f сюр’єктивне, то система (CU (X),Ψ) є iзометрiєю. Зазначимо, що коли φ ∈ C(X,C), то вiдповiдне вiдображення Ψ асоцiюється з лiнiйним оператором i має широке застосування, зокрема, в ергодичнiй теорiї (див., наприклад, [1 – 3]). Б. Нехай вiдображення F ∈ C(C(X), C(X)) таке, що F : φ 7→ f ◦ φ для будь-якої φ ∈ ∈ C(X). Наскiльки автору вiдомо, вперше такого роду вiдображення (для одновимiрного випадку) почали дослiджувати О. М. Шарковський та його учнi (див., наприклад, [4 – 6]). Оскiльки вiдображення F : φ 7→ f ◦ φ рiвномiрно неперервне на метричних просто- рах CH(X) та CU (X), то можемо дослiджувати його топологiчну ентропiю (за означен- ням Боуена – Дiнабурга, див.[2]), незважаючи на компактнiсть цих просторiв. Питання, що було поставлене автору О. М. Шарковським та спонукало до написання цiєї статтi, є таким: чи iснує залежнiсть мiж значеннями топологiчної ентропiї h(F ) та h(f), зокрема, коли простiр X є вiдрiзком прямої? Перш нiж сформулювати головний результат роботи, наведемо iнший, бiльш фор- мальний, пiдхiд, в який, зокрема, вкладається спосiб Б. Нехай X — компактний метричний простiр, а 2X — компактний простiр усiх замкне- них пiдмножин iз X у топологiї Хаусдорфа. Для динамiчної системи (X,T ), де T ∈ C(X), фактор-вiдображенням називають неперервне сюр’єктивне вiдображення π : X 7→ Y та- ке, що S ◦ π = π ◦ T для деякого вiдображення S ∈ C(Y ). У свою чергу вiдображення S називають фактором T . Для будь-якої точки y ∈ Y множина π−1(y) блукає по точках c© С. Ф. Коляда, 2004 180 ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2004, т . 7, N◦ 2 ТОПОЛОГIЧНА ЕНТРОПIЯ ДИНАМIЧНОЇ СИСТЕМИ НА ПРОСТОРI ОДНОВИМIРНИХ ВIДОБРАЖЕНЬ 181 множини 2X i T дiє на цих множинах подiбно тому, як S на Y . Квазiфактором системи (X,T ) називають будь-яку пiдсистему (2X , T ). Незважаючи на те, що динамiчнi власти- востi системи та її факторiв пов’язанi мiж собою, цього, взагалi кажучи, не можна сказати про систему та її деякий квазiфактор (бiльш детально див. [7 – 10]). Нехай (X, g) та (X, f) — динамiчнi системи, де X — компактний метричний простiр, а g, f ∈ C(X). Розглянемо добуток-систему (X2, g × f), де X2 := X ×X . Задавши вiдобра- ження g×f на просторiX2, ми тим самим задамо його на будь-якiй його пiдмножинi (в то- му числi i на всiх множинах, якi будуть розглядатися нами пiзнiше). Бiльш того, оскiльки g× f — неперервне вiдображення на X2, то воно рiвномiрно неперервне на пiдмножинах X2 у метрицi Хаусдорфа. Позначимо через gr(φ) графiк вiдображення φ ∈ C(X), тобто gr(φ) := {(x, y) ∈ X2 : y ∈ φ(x)}. Множина графiкiв усiх неперервних вiдображень Gr(X) := {gr(φ) : φ ∈ C(X)} є пiдмножиною в 2X 2 . Коли g — гомеоморфiзм, тодi одним iз квазiфакторiв динамiчної системи (X2, g × f) є i динамiчна система (Gr(X), g × f). Зокрема, якщо g — тотожне вiдображення, то маємо ту саму ситуацiю, що i у випадку Б. Далi будемо розглядати лише цей випадок i писати, що маємо вiдображення F : φ 7→ f ◦ φ, уточнюючи, коли потрiбно, на якому просторi. Основною метою цiєї статтi є дослiдження такого питання: чи iснує взаємозв’язок мiж топологiчною ентропiєю динамiчних систем (X, f) та (C(X), F )? Зокрема, дається вичерпна вiдповiдь на поставлене питання для одновимiрної динамiчної системи (I, f), де I — вiдрiзок прямої. Теорема 1. Нехай X — компактний метричний простiр, f ∈ C(X), а F ∈ C(CH(X), CH(X)) таке, що F : φ 7→ f ◦ φ для довiльного φ ∈ C(X). Тодi топологiчна ентропiя h(F ) є додатною, якщо h(f) — додатна. Якщо X = I , то h(F ) > 0 тодi i тiльки тодi, коли h(f) > 0, i може набувати лише значення 0 або +∞. Топологiчна ентропiя. Нагадаємо означення Боуена – Дiнабурга топологiчної ентро- пiї (див. [2]). Нехай (Z, ρ) — метричний простiр, а f : Z → Z — рiвномiрно неперервне вiдобра- ження. Для будь-якого цiлого n ≥ 1 функцiя ρn(x, y) := max 0≤j≤n−1 ρ(f j(x), f j(y)) задає метрику на Z , що є еквiвалентною до ρ. Зафiксуємо n ≥ 0 та ε > 0 i нехай K — деякий компакт у Z. Пiдмножину E ⊂ K називають (n, f, ε)-роздiленою, якщо для будь-яких двох рiзних точок x, y ∈ E ρn(x, y) > > ε. Пiдмножина F ⊂ Z (n, f, ε)-стягує K, якщо для довiльної точки x ∈ K iснує точка y ∈ F така, що ρn(x, y) ≤ ε. Зауважимо, що оскiльки K — компакт, то множини E та F є скiнченними. Позначимо через sn(f, ε;K) максимальне число серед потужностей множин, що є (n, f, ε)-роздiленими пiдмножинами з компакту K, а через rn(f, ε;K) мiнiмальне число серед потужностей множин, якi (n, f, ε)-стягують компакт K. Зауважимо, що для довiльного ε > 0 та n ≥ 0 rn(f, ε;K) ≤ sn(f, ε;K) ≤ rn(f, ε/2;K), ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2004, т . 7, N◦ 2 182 С. Ф. КОЛЯДА а величини log s0(f, ε;K) та log r0(f, ε;K) також називають вiдповiдно ε-ємнiстю та ε-ентропiєю (K, ρ) за Колмогоровим – Тiхомiровим [11]. Вiдповiдно ε-ємнiсть (K, ρn) = = log sn(f, ε;K) i ε-ентропiя (K, ρn) = log rn(f, ε;K). Визначимо тепер топологiчну ентропiю h(f,K) для компактної пiдмножиниK ⊂ Z як h(f,K) := lim ε→0 lim sup n→∞ 1 n log sn(f, ε;K) = lim ε→0 lim sup n→∞ 1 n log rn(f, ε;K), або h(f,K) = lim ε→0 lim sup n→∞ 1 n [ε— ентропiя (K, ρn)] = lim ε→0 lim sup n→∞ 1 n [ε— ємнiсть (K, ρn)]. Топологiчна ентропiя h(f) вiдображення f : Z → Z визначається за формулою hρ(f) = h(f) := sup{h(f,K) : K ⊂ Z i K — компакт}. Якщо r′n(f, ε;K) позначає мiнiмальне число серед потужностей множин iз K, якi (n, f, ε)-стягують компакт K, то тодi теж r′n(f, ε;K) ≤ sn(f, ε;K) ≤ r′n(f, ε/2;K) i h(f,K) = limε→0 lim supn→∞ 1 n log r′n(f, ε;K) (див. [2]). Вiдомо також, що для рiвномiрно еквiвалентних метрик ρ1 та ρ2 (тобто таких, що вiдображення id : (X, ρ1) → (X, ρ2) та id : (X, ρ2) → (X, ρ1) є рiвномiрно неперервними) топологiчна ентропiя hρ1(X, f) = hρ2(X, f). Коли ж метрика ρ1 є сильнiшою за метрику ρ2, тодi hρ1(X, f) ≥ hρ2(X, f) (див., наприклад, [2]). Нагадаємо означення метрик, що використовуються. Нехай ∆(ρ,A,B) позначає вiд- стань Хаусдорфа мiж множинами A i B: ∆(ρ,A,B) := max{sup a∈A inf b∈B ρ(a, b); sup a∈B inf b∈A ρ(a, b)}. Тодi метрику dH(φ1, φ2) := ∆(ρ, grφ1, grφ2) називають метрикою Хаусдорфа на множинi C(X), а d(φ1, φ2) := max x∈X ρ(φ1(x), φ2(x)) — рiвномiрною метрикою на множинi C(X). Легко перевiрити, що вiдображення F : φ 7→ f ◦ φ рiвномiрно неперервне на обох метричних просторах CH(X), CU (X), i ми можемо дослiджувати його топологiчну ен- тропiю. Безпосередньо за означенням метрика Хаусдорфа є не слабкiшою за рiвномiрну ме- трику, тобто d(φ1, φ2) ≥ dH(φ1, φ2) для будь-яких φ1, φ2 ∈ C(X). Бiльш того, вони є еквi- валентними на будь-якiй сiм’ї одностайно неперервних вiдображень з C(X), а отже, i на будь-якiй компактнiй пiдмножинi з C(X). Таким чином, за означення топологiчної ентро- пiї (CU (X), F ) та (CH(X), F ) маємо таку рiвнiсть: hU (F ) := h(F,CU (X)) = h(F,CH(X)) =: hH(F ). ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2004, т . 7, N◦ 2 ТОПОЛОГIЧНА ЕНТРОПIЯ ДИНАМIЧНОЇ СИСТЕМИ НА ПРОСТОРI ОДНОВИМIРНИХ ВIДОБРАЖЕНЬ 183 Простори CU (X) та CH(X) взагалi можуть бути не компактними. Наприклад, коли X = I є вiдрiзком прямої, тодi простiр CU (X) є повним метричним простором, але не цiл- ком обмеженим, в той час як простiрCH(X) не є повним метричним простором, але є цiл- ком обмеженим. Проте навiть у загальному випадку (оскiльки X — компактний метрич- ний простiр) простiр CH(X) ⊃ CH(X), що є замиканням пiдмножини C(X) компактного простору 2X у метрицi Хаусдорфа, є очевидно компактним. Рiвномiрно неперервне вi- дображення F : φ 7→ f ◦ φ на метричному просторi CH(X) однозначно продовжується до неперервного вiдображення на компактному просторi CH(X) (для зручностi будемо його також позначати через F ). Використавши такий загальний факт: коли компактний простiр Y є замиканням прос- тору Z, тодi для довiльного неперервного вiдображення T ∈ C(Y ) топологiчна ентропiя h(T, Y ) = h(T,Z) (див., наприклад, [12]) ; як наслiдок маємо h(F ) := hU (F ) = hH(F ) = h(F,CH(X)). Виникає питання: чи є залежнiсть мiж ентропiєю h(F ) та h(f)? Оскiльки, як ми побачимо трохи пiзнiше, позитивнiсть топологiчної ентропiї h(f) є очевидною достатньою умовою для того, щоб h(F ) > 0, то насправдi проблема полягає в тому, чи є ця умова необхiдною. Хоча автор не знає вiдповiдi на питання: якi умови повинен задовольняти простiр X , щоб умова h(f) > 0 була необхiдною, колиX = I є вiдрiзком прямої, позитивну вiдповiдь дає теорема 1, до доведення якої ми переходимо. Доведення тeорeми 1. Пeрш за все зауважимо, що h(F ) ≥ h(F |Ccon(X)), деCcon(X) := := {φ ∈ C(X) : φ(x) ≡ c, c ∈ X}. Множина Ccon(X) є замкненою i F -iнварiантною пiдмножиною в CH(X). Оскiльки в цьому випадку dH(φ1, φ2) = |c1 − c2|, то h(F |Ccon(X) ) = = h(f). Тодi очевидно, що з h(f) > 0 випливає h(F ) > 0. Для доведення другої частини теореми будемо розглядати компактний метричний простiр (I2, ρ) з евклiдовою метрикою ρ. Нам також будуть потрiбнi допомiжнi конст- рукцiї, аналогiчнi до [13] (див. також [14, 15]), де впeршe було провeдeно дослiдження ε-ентропiї та ε-ємностi, зокрeма, для простору CH(I). Розглянемо множину всiх замкнених кривих Kp(I2) ⊂ I2, що мають такi властивостi: якщо γ ∈ Kp(I2), то для кожного x ∈ I в γ iснує точка з абсцисою x (тобто для довiльного x ∈ I γ(x) 6= ∅); якщо γ ∈ Kp(I2), то множина точок в γ, що мають одну i ту ж фiксовану абсцису, є замкненим вiдрiзком, що може бути точкою (тобто для довiльного x ∈ I γ(x) — зв’язна множина). Множину {(x, y) ∈ I2 : x ∈ A, y ∈ B, де A,B ⊂ I є скiнченними i включають кiнцi I} будемо називати решiткою квадрата I2, а через R будемо позначати множину всiх решi- ток I2. Далi будемо використовувати множини кривих K1 := {γ : ∃γ1 ∈ Kp(I2),∃γ2 ∈ R такi, що γ = γ1 ∩ γ2 i γ(x) є непорожньою зв’язною множиною для всiх x ∈ I} = {γ : ∃γ0 ∈ R така, що γ ∈ γ0 i γ(x) є непорожньою замкненою зв’язною множиною для всiх x ∈ I} та K2 := {γ : ∃γ0 ∈ R така, що γ ∈ γ0 i γ(x) є непорожньою замкненою множи- ною для всiх x ∈ I}. Легко перевiрити, що K1 ⊂ K2. Очевидно, що будь-яку криву γ з K1 можна як завгодно точно апроксимувати графi- ком деякого неперервного вiдображення з C(I) в метрицi Хаусдорфа. Тому вона є графi- ком деякого (багатозначного) вiдображення з CH(I). У той час цього не можна сказати про довiльну криву γ з K2 \ K1, хоча вона також є графiком деякого (багатозначного) вiдображення, але такого, що не належить до CH(I). ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2004, т . 7, N◦ 2 184 С. Ф. КОЛЯДА Позначимо через C∗H(I) простiр всiх (багатозначних) вiдображень, графiком яких є деяка крива з K2, що надiлений хаусдорфовою метрикою. Зауважимо, що оскiльки вi- дображення F є рiвномiрно неперервним на множинi K2 в хаусдорфовiй метрицi, то воно рiвномiрно неперервне i на просторi C∗H(I). A. Спочатку доведемо, що з h(f) > 0 випливає h(F ) = +∞. Зафiксуємо ε > 0 та n ≥ 0. Розiб’ємо квадрат I2 максимальним числом вертикальних лiнiй x = αi так, щоб вiдстань мiж сусiднiми була бiльшою за ε (будемо вважати, що кiнцi вiдрiзка I та- кож належать до цiєї множини, i позначимо кiлькiсть цих лiнiй через s0(ε; I)). Розiб’ємо його також горизонтальними лiнiями y = βi, i = 1, 2, ..., sn(f, ε; I), де βi — точки з де- якої пiдмножини Sep(n, f, ε; I) ∈ I , що є (n, f, ε)-роздiленою i має потужнiсть sn(f, ε; I) (максимальну серед усiх (n, f, ε)-роздiлених пiдмножин з I). Це розбиття задає вiдповiдну решiтку множини ΠA = {(x, y) ∈ I2 : x ∈ I, min 1≤i≤sn(f,ε;I) βi ≤ y ≤ max 1≤i≤sn(f,ε;I) βi} (позначимо її через PA). Розглянемо пiдмножину K1(PA) всiх замкнених кривих з K1, що належать до решiтки PA. Очевидно, що кожна крива з K1(PA) є графiком деякого (багатозначного) вiдобра- ження з CH(I). Розглянемо пiдмножину зCH(I), елементами якої є всi вiдображення, графiком яких є крива з K1(PA). Безпосередньо з побудови видно, що ця множина є (n, F, ε)-роздiленою. Позначимо її через Sep(n, F, ε;CH(I)) i наведемо очевидне (хоча i досить грубе) обме- ження знизу кiлькостi її елементiв. Для зручностi позначимо p = sn(f, ε; I), q = s0(ε; I). Тодi # Sep(n, F, ε;CH(I)) ≥ pq−1. Оскiльки sn(F, ε;CH(I)) ≥ # Sep(n, F, ε;CH(I)) i за припущенням топологiчна ентропiя h(f) := limε→0 lim supn→∞ 1 n log rn(f, ε; I) > 0, то h(F ) = h(F,CH(X)) = lim ε→0 lim sup n→∞ 1 n log sn(F, ε;CH(I)) ≥ ≥ lim ε→0 lim sup n→∞ 1 n log # Sep(n, F, ε;CH(I)) ≥ ≥ lim ε→0 lim sup n→∞ s0(ε; I)− 1 n log sn(f, ε; I) = +∞. Б. Для доведення теореми залишилось показати, що з h(f) = 0 випливає h(F ) = 0. Знову, як i в попередньому пунктi, зафiксуємо ε > 0 та n ≥ 0. Розiб’ємо певним чином квадрат I2 мiнiмальним числом вертикальних лiнiй x = αi так, щоб вiдстань мiж сусiднi- ми була не бiльшою за ε. Позначимо їх кiлькiсть через r0(ε; I)) та будемо вважати, що кiнцi вiдрiзка I також належать цьому розбиттю. Розiб’ємо також I2 горизонтальними лiнiями y = βi, i = 1, 2, ..., rn(f, ε; I), де βi — точки з деякої пiдмножини Sp(n, f, ε; I) ⊂ I , ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2004, т . 7, N◦ 2 ТОПОЛОГIЧНА ЕНТРОПIЯ ДИНАМIЧНОЇ СИСТЕМИ НА ПРОСТОРI ОДНОВИМIРНИХ ВIДОБРАЖЕНЬ 185 що (n, f, ε)-стягує I i має потужнiсть rn(f, ε; I) (мiнiмальну кiлькiсть елементiв серед усiх (n, f, ε)-стягуючих пiдмножин з I). Це розбиття задає вiдповiдну решiтку множини ΠB = {(x, y) ∈ I2 : x ∈ I, min 1≤i≤rn(f,ε;I) βi ≤ y ≤ max 1≤i≤rn(f,ε;I) βi} (позначимо її через PB). Iз множини кривих K2 виберемо пiдмножину K2(PB) всiх тих кривих, що належать решiтцi PA. Очевидно, що кожна така крива є графiком певного (багатозначного) вiдоб- раження, що належить до C∗H(I). Покажемо, що iснує деяка (скiнченна) пiдмножина в C∗H(I), елементами якої є вiдоб- раження, графiки яких — деякi множини з K2(PB), яка (n, F, 2ε)-стягує компакт CH(I) 1. Однiєю з таких (n, F, 2ε)-стягуючих компакт CH(I) множин може бути пiдмножи- на вiдображень (позначимо її через Sp(n, F, 2ε;CH(I))), вiдповiдною множиною графiкiв якої є пiдмножина з K2(PB) (позначимо її через SpB) {γ ∈ K2(PB) : γ(x) ≡ Ai, x ∈ [αi, αi+1], де Ai ⊂ Sp(n, f, ε; I), i = 1, ..., r0(ε; I)}. Щоб довести це, достатньо довiльному вiдображенню з CH(I) вказати деякий елемент iз множини Sp(n, F, 2ε;CH(I)), який (n, F, 2ε)-стягує його, що ми зараз i зробимо. Нехай φ — довiльне вiдображення з CH(I). Для деякої компактної пiдмножини A ⊂ ⊂ I позначимо через Sp(n, f, ε;A) пiдмножину тих елементiв множини Sp(n, f, ε; I), що (n, f, ε)-стягують A. Визначимо множину ξ(φ) := {(x, y) : y = Ai ∀x ∈ [αi, αi+1], де Ai = Sp(n, f, ε;φ(x)), i = 1, ..., r0(ε; I)}. Tодi, очевидно, ξ(φ) ∈ SpB i є графiком певного вiдображення ξ ∈ Sp(n, F, 2ε;CH(I)). З побудови ξ видно, що для будь-якої точки zφ ∈ gr(φ) ρn(zφ, gr(ξ)) := max 0≤j≤n−1 ρ(F j(zφ), gr(F j(ξ))) ≤ ε, а для будь-якої точки zξ ∈ gr(ξ) ρn(zξ, gr(φ)) := max 0≤j≤n−1 ρ(F j(zξ), gr(F j(φ))) < 2ε. Звiдси випливає, що множина Sp(n, F, 2ε;CH(I)) (n, F, 2ε)-стягує CH(I). Незважаючи на те, що точнi оцiнки потужностi (кiлькостi елементiв) множини Sp(n, F, 2ε;CH(I)) отримати важко, наведемо очевидне обмеження зверху, достатнє для наших цiлей. Для зручностi позначимо p = rn(f, ε; I), q = r0(ε; I). Тодi # Sp(n, F, 2ε;CH(I)) ≤ (( p 2 ) + p )q−1 ≤ p2(q−1). 1Зауважимо, що знайти в явному виглядi таку множину в самому просторi CH(I), здається, досить важко. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2004, т . 7, N◦ 2 186 С. Ф. КОЛЯДА Оскiльки rn(F, 2ε;CH(I)) ≤ # Sp(n, F, 2ε;CH(I)) i за припущенням топологiчна ентропiя h(f) := limε→0 lim supn→∞ 1 n log rn(f, ε; I) = 0, то h(F ) = h(F,CH(X)) = lim ε→0 lim sup n→∞ 1 n log rn(F, 2ε;CH(I)) ≤ ≤ lim ε→0 lim sup n→∞ 1 n log # Sp(n, F, 2ε;CH(I)) ≤ ≤ lim ε→0 lim sup n→∞ 2(r0(ε, I)− 1) n log rn(f, ε; I) = 0. Теорему доведено. Спорiдненi питання та зауваження. 1. Деколи вiдображення f ∈ C(I) називають то- пологiчно хаотичним, якщо воно має перiодичну орбiту, перiод якої не є степенем 2. Без- посередньо це пов’язано з порядком Шарковського на множинi N ∪ {2∞}: 3 � 5 � 7 � · · · � 2 · 3 � 2 · 5 � 2 · 7 � · · · � 4 · 3 � 4 · 5 � 4 · 7 � · · · � · · · · · · � 2n · 3 � 2n · 5 � 2n · 7 � · · · � · · · � 2∞ � · · · � 2n � · · · � 4 � 2 � 1. Нехай для t ∈ N ∪ {2∞} S(t) = {k ∈ N : t � k} (S(2∞) — позначення для множини {1, 2, 4, . . . , 2k, . . . }) i для f ∈ C(I) P (f) — множина перiодiв його перiодичних точок. Якщо P (f) = S(t), то говорять, що вiдображення f має тип t. Коли говорять про типи вiдображень, тодi розглядають їх впорядкованими за поряд- ком Шарковського. Так, за згаданим означенням хаотичностi вiдображення вiдрiзка має додатну топологiчну ентропiю (топологiчно хаотичне) тодi i тiльки тодi, коли його тип є бiльшим нiж 2∞ (теорема Мiсюревiча, див. [16, с.231]). Зауважимо, що доведення теореми 1 тривiально узагальнюється для динамiчної сис- теми (J × I, id×f), де J, I — довiльнi замкненi вiдрiзки прямої, а f ∈ C(I). Позначимо вiдповiдно через CH(J, I) простiр на множинi C(J, I) неперервних вiдображень простору J у простiр I , що надiлений хаусдорфовою метрикою. Звiдси отримуємо такий наслiдок, що в свою чергу є узагальненням теореми 3 з [6]2. Наслiдок 1. Нехай f ∈ C(I), а F ∈ C(CH(J, I), CH(J, I)) таке, що F : φ 7→ f ◦ φ для довiльного φ ∈ C(J, I). Тодi топологiчна ентропiя h(F ) > 0 тодi i тiльки тодi, коли тип вiдображення f є бiльшим нiж 2∞, i може набувати лише значення 0 або +∞. 2. Насамкiнець повернемось знову до пункту Б. Нехай (I, g) та (I, f) — динамiчнi системи, де g, f ∈ C(I). Розглянемо добуток-систему (I2, g × f). Множина графiкiв усiх неперервних вiдображень на просторi I , тобто Gr(I) := {grφ := {(x, y) ∈ I2 : y ∈ ∈ φ(x)};φ ∈ C(I)}, є пiдмножиною в 2I 2 . Коли g — гомеоморфiзм, тодi квазiфактором динамiчної системи (I2, g × f) є динамiчна система (Gr(I), g × f). Зокрема, коли g — то- тожне вiдображення, тодi, як ми щойно показали, топологiчна ентропiя динамiчної систе- ми (Gr(I), id×f) дорiвнює нулю тодi i тiльки тодi, коли топологiчна ентропiя (I2, id×f) 2Перша частина формулювання теореми 3 мiстить описку, замiсть 0 ≤ i < ∞ повинно бути 0 ≤ i < < k, k ∈ N (див. зауваження 3 пiсля доведення цiєї теореми). ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2004, т . 7, N◦ 2 ТОПОЛОГIЧНА ЕНТРОПIЯ ДИНАМIЧНОЇ СИСТЕМИ НА ПРОСТОРI ОДНОВИМIРНИХ ВIДОБРАЖЕНЬ 187 дорiвнює нулю. Що можна сказати про топологiчну ентропiю квазiфакторiв динамiчної системи (I2, g × f) у бiльш загальних випадках? Автор висловлює щиру подяку О. М. Шарковському за цiкавi стимулюючi дискусiї, Max-Planck-Institut für Mathematik в Боннi (де ця стаття в основному була написана) за чудову атмосферу та сердечну пiдтримку, F. Blanchard, М. Lemanczyk за те, що приверну- ли увагу до роботи [8], а також Ю. Томiлову та L. Snoha за ряд суттєвих зауважень. 1. Szlenk W. On weakly* conditionally compact dynamical systems // Stud. Math. — 1979. — 66. — P. 25 – 32. 2. Walters P. An introduction to ergodic theory. — New York: Springer, 1982. — ix+250 p. 3. Weiss B. Single orbit dynamics // CBMS Region. Conf. Ser. Math. 95. — Providence, RI: Amer. Math. Soc., 2000. — x+113 p. 4. Шарковский А. Н., Майстренко Ю. Л., Романенко Е. Ю. Разностные уравнения и их приложения. — Киев: Наук. думка, 1986. (Engl. transl.: Difference Equations and Their Applications. — Dordrecht: Kluwer acad. publ., 1993. — xii+358 p.) 5. Романенко О. Ю., Шарковський О. М. Вiд одновимiрних до нескiнченновимiрних динамiчних систем: iдеальна турбулентнiсть // Укр. мат. журн. — 1996. — 48, № 12. — С. 1817 – 1842. 6. Sharkovsky А. N., Romanenko E. Yu. Difference equations and dynamical systems generated by certain classes of boundary value problems // Proc. Steklov Inst. Math. — 2004. — 244. — P. 264 – 279. 7. Bauer W., Sigmund K. Topological dynamics of transformations induced on the space of probability measures // Monatsh. Math. — 1975. — 79. — P. 81 – 92. 8. Glasner E., Weiss B. Quasifactors of zero entropy systems // J. Amer. Math. Soc. — 1995. — 8. — P. 665 – 686. 9. Glasner E. Quasifactors of minimal systems // Top. Meth. Nonlinear Anal. — 2000. — 16. — P. 351 – 370. 10. Glasner E. Quasifactors of positive entropy systems // Isr. J. Math. — 2003. — 134. — P. 365 – 380. 11. Колмогоров А. Н., Тихомиров В. М. ε-Энтропия и ε-емкость множеств в функциональных пространс- твах // Успехи мат. наук. — 1959. — 14. — P. 3 – 86. (Engl. transl.: ε-Entropy and ε-capacity of sets in functional spaces. Selected Works of A.N. Kolmogorov. — Dobrecht: Kluwer Acad. Publ., 1993. — 3. — P. 3 – 86.) 12. Kolyada S., Snoha L. Topological entropy of nonautonomous dynamical systems // Random Comput. Dynam. — 1996. — 4. — P. 205 – 233. 13. Сендов Б. Х., Пенков Б. И. ε-Энтропия и ε-емкость множества непрерывных функций // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 1. — 1962. — 3. — С. 15 – 18. 14. Панов А. А. Вычисление ε-энтропии для пространства непрерывных функций с хаусдорфовой метри- кой // Мат. заметки. — 1977. — 21. — С. 39 – 50. 15. Бронштейн Е. М. Метрическая энтропия некоторых множеств // Сиб. мат. журн. — 1997. — 38. — С. 42 – 45. 16. Alsedа L., Llibre J., and Misiurewicz M. Combinatorial dynamics and entropy in dimension one. — River Edge, NJ: World Sci. Publ., 1993. (Second edition. — 2000. — xvi+415 p.) Отримано 15.12.2003, пiсля доопрацювання — 28.05.2004 ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2004, т . 7, N◦ 2