Еколого-територіальна диференціація рослинного покриву модельного полігону "Ромашково" в долині р. Савранки (Вінницька обл.)

В статье приведено классификационную схему растительности урочища Ромашково, которая представлена 8 классами, включающими 8 порядков, 10 союзов и 11 ассоциаций. Также разработаны карта растительного покрова и ряд экологических карт, на основе которых осуществлена оценка дифференциации растительног...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автори:	Польовий, Є.В., Дідух, Я.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2014
Теми:	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177069
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Еколого-територіальна диференціація рослинного покриву модельного полігону "Ромашково" в долині р. Савранки (Вінницька обл.) / Є.В. Польовий, Я.П. Дідух // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 6. — С. 647-659. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-177069
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1770692021-02-11T01:28:59Z Еколого-територіальна диференціація рослинного покриву модельного полігону "Ромашково" в долині р. Савранки (Вінницька обл.) Польовий, Є.В. Дідух, Я.П. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу В статье приведено классификационную схему растительности урочища Ромашково, которая представлена 8 классами, включающими 8 порядков, 10 союзов и 11 ассоциаций. Также разработаны карта растительного покрова и ряд экологических карт, на основе которых осуществлена оценка дифференциации растительного покрова в пределах урочища в зависимости от изменений показателей экофакторов. The article gives the vegetation classification scheme of the Romashkovo parcel (model site). The vegetation is represented by 8 classes that include 8 orders, 10 unions and 11 associations. We have also elaborated vegetation map and a set of ecological maps which were used for subsequent assessment of vegetation differentiation in relation with the changes of ecological factors on the studied area. 2014 Article Еколого-територіальна диференціація рослинного покриву модельного полігону "Ромашково" в долині р. Савранки (Вінницька обл.) / Є.В. Польовий, Я.П. Дідух // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 6. — С. 647-659. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177069 uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Польовий, Є.В. Дідух, Я.П. Еколого-територіальна диференціація рослинного покриву модельного полігону "Ромашково" в долині р. Савранки (Вінницька обл.)
description	В статье приведено классификационную схему растительности урочища Ромашково, которая представлена 8 классами, включающими 8 порядков, 10 союзов и 11 ассоциаций. Также разработаны карта растительного покрова и ряд экологических карт, на основе которых осуществлена оценка дифференциации растительного покрова в пределах урочища в зависимости от изменений показателей экофакторов.
format	Article
author	Польовий, Є.В. Дідух, Я.П.
author_facet	Польовий, Є.В. Дідух, Я.П.
author_sort	Польовий, Є.В.
title	Еколого-територіальна диференціація рослинного покриву модельного полігону "Ромашково" в долині р. Савранки (Вінницька обл.)
title_short	Еколого-територіальна диференціація рослинного покриву модельного полігону "Ромашково" в долині р. Савранки (Вінницька обл.)
title_full	Еколого-територіальна диференціація рослинного покриву модельного полігону "Ромашково" в долині р. Савранки (Вінницька обл.)
title_fullStr	Еколого-територіальна диференціація рослинного покриву модельного полігону "Ромашково" в долині р. Савранки (Вінницька обл.)
title_full_unstemmed	Еколого-територіальна диференціація рослинного покриву модельного полігону "Ромашково" в долині р. Савранки (Вінницька обл.)
title_sort	еколого-територіальна диференціація рослинного покриву модельного полігону "ромашково" в долині р. савранки (вінницька обл.)
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177069
citation_txt	Еколого-територіальна диференціація рослинного покриву модельного полігону "Ромашково" в долині р. Савранки (Вінницька обл.) / Є.В. Польовий, Я.П. Дідух // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 6. — С. 647-659. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT polʹovijêv ekologoteritoríalʹnadiferencíacíâroslinnogopokrivumodelʹnogopolígonuromaškovovdolinírsavrankivínnicʹkaobl AT díduhâp ekologoteritoríalʹnadiferencíacíâroslinnogopokrivumodelʹnogopolígonuromaškovovdolinírsavrankivínnicʹkaobl
first_indexed	2025-07-15T15:01:49Z
last_indexed	2025-07-15T15:01:49Z
_version_	1837725605805686784
fulltext	647ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Вступ У Лі состе по вій зоні луч ні сте пи як зо наль ний тип рос лин ності були зни ще ні, вони тра п ляю ть ся лише зрід ка по схи лах бе ре гів рі чок, ба лок. При- кла дом та ких є уро чи ще Ро маш ко во — бо та ніч на пам'ятка при ро ди за галь но дер жав но го зна чен ня (12,57 га), що зна хо дить ся в ме жах На ціо наль но го при род но го пар ку «Кар ме лю ко ве По діл ля». Те ри- то рія до слі джен ня ви різ ня є ть ся знач ною роз чле- но ва ністю рель є фу, що, влас не, і спри яло кра що му збе ре жен ню ланд шафт них при род них ком плек сів Пів ден но го Лі состе пу, де на яв на по пу ля ція Carlina onopordifolia Besser ex DC. Цю ді лян ку об ра ли як мо дель ний по лі гон для кар то гра фу ван ня при род- ної рос лин ності. Мета до слі джень по ля га ла в роз роб ці син так- со но міч ної схе ми рос лин ності, оцін ці за ко но мір- ностей і сту пе ня ди фе рен ціа ції рос лин них уг ру- по вань за ме то ди кою ве ли ко мас штаб но го кар то- гра фу ван ня рос лин ності, а та кож у під го тов ці се рії еко ло гіч них карт, які ві доб ра жа ють ха рак тер ди- фе рен ціа ції сто сов но змі ни по каз ни ків ос нов них еко фак то рів. Такі еко ло го-це но тич ні до слі джен ня і кар ту ван ня важ ли ві для по даль шо го мо ні то рин гу та роз роб ки за хо дів щодо охо ро ни луч них сте пів. Об’єкт і ме то ди до слі джень Уро чи ще Ро маш ко во роз та шо ва не на пів дні Лі- состе по вої зони, в Ко димсько-Сав рансь ко му ра- йо ні Пів ден но по дільсь ко го ок ру гу ду бо вих лі сів та луч них сте пів [2]. Воно за ймає схи ли бал ки, яка тяг не ть ся вздовж при то ки р. Сав ран ки від с. Ва си- лів ка до м. Че чель ник і має дов жи ну 2,4 км та ши- ри ну 0,4 км. Схи ли бал ки не знач ної кру тиз ни, від 5 до 25°, хоча є ді лян ки кру тиз ною до 45°. Більш- менш рів ний рель єф схи лів пе ре ти на ють не гли бо кі ярки, по яких сті кає вода, що спри чи ни ло ди фе- рен ціа цію рель є фу. Схи ли цих яр ків по кри ті рос- лин ністю, від сло нень чи об ри вів тут прак тич но не має. За хід ний схил бал ки ін тен сив но ви па са є ть- ся, ве ли ку пло щу за йма ють пе ре ло ги, на то мість на схід но му схи лі сте по ва рос лин ність до б ре збе ре гла- ся, тому, влас не, тут було за кла де но по лі гон (коор- ди на ти: I — 48°15'32.56"Пн / 29°18'10.61"С, II — 48°14'48.84"Пн / 29°18'26.37"С, III — 48°15'25.80"Пн / 29°17'57.47"С; роз мі ри: 1,5 × 0,4 км; пло ща 60 га) Є.В. ПОЛЬОВИЙ, Я.П. ДІДУХ Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна nice__job@ukr.net ya.didukh@gmail.com ЕКОЛОГО-ТЕРИТОРІАЛЬНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ МОДЕЛЬНОГО ПОЛІГОНУ «РОМАШКОВО» В ДОЛИНІ р. САВРАНКИ (ВІННИЦЬКА ОБЛ.) К л ю ч о в і с л о в а: еколого-ценотичний профіль, картування, рослинність, синтаксономія, синфітоіндикація, екологічні фактори, Лісостеп © Є.В. ПОЛЬОВИЙ, Я.П. ДІДУХ, 2014 648 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) (рис. 6, а). Особ ли востя ми уро чи ща є від сут ність ти по вих для По діл ля луч но-сте по вих це но зів, які фор му ю ть ся на гли нистих ле со вих ґрун тах, і на яв- ність лег ких ле со по діб них суг ли нисто-су пі ща них по рід, що до б ре дре ну ю ть ся. Гео бо та ніч ні до слі джен ня на те ри то рії уро чи- ща ра ні ше про во ди ли Я.П. Ді дух, А.А. Ку зем ко, М.М. Фе до рон чук, О.Г. Яворська, J. Dengler [10]. Ко рот кі ві до мості про уро чи ще як клю чо ву те ри- то рію еко ме ре жі Він ни цької об лас ті зна хо ди мо у пуб лі ка ції А.А. Ку зем ко та ін. [3]. Та кож дея ка ін- фор ма ція про рос лин ний по крив уро чи ща на во- дить ся в ро бо тах В.І. Мель ни ка, І.О. Ско ро пляс, В.Д. Ва ко люк [6]. Під час до слі джен ня рос лин но го по кри ву уро- чи ща засто со ва но як по льо ві (про ве ден ня гео бо- та ніч них опи сів, за клад ка еко ло го-це но тич но го про фі лю та кар то гра фу ван ня за до по мо гою GPS- на ві га то ра), так і ка ме раль ні ме то ди (за не сен ня гео бо та ніч них опи сів до бази да них та їхня об роб- ка із засто су ван ням син фі то ін ди ка цій но го, ор ди- на цій но го, кластер но го ана лі зу, ство рен ня се рії карт і ле ген ди до них) [1, 8]. Для вив чен ня рос лин- ності уро чи ща ви ко риста но 83 стан дарт них гео- бо та ніч них опи сів, ви ко на них ав то ра ми про тя гом 2013—2014 рр. Син так со ни рос лин ності ви ді ля ли за до по мо гою па ке та про грам JUICE 7.0.83 і ме- то ду дво фак тор но го ін ди ка тор но го ана лі зу ви дів (TWINSPAN) [11], а та кож з ви ко ристан ням лі те- ра тур них дже рел [4, 5, 7]. У ме то ди ці пос лу гову ва ли ся та ки ми па ке та ми про грам но го за без пе чен ня: Turboveg for Windows, Statistica 6.0, ArcGIS 9.3.1, Photoshop CS2, Microsoft Office Excel та Word 2007 [9]. Ре зуль та ти до слі джень та їхнє об го во рен ня Рос лин ний по крив уро чи ща представ ле ний луч- ни ми сте па ми, ос теп не ни ми лу ка ми (Festuco- Brometea), ксе ро фіт ни ми ча гар ни ка ми (Rhamno- Prunetea), рос лин ністю уз лісь (Trifolio-Geranietea sanguinei), а на дни щі до лин — справж ні ми лу ка ми (Molinio-Arrhenatheretea). Вздовж во до то ку фор му є- ть ся при бе реж но-вод на ви со ко трав на рос лин ність (Phragmitо-Magnocaricetea). Фраг мен тар но тра п- ляю ть ся кур ти ни де рев із до мі ну ван ням Quercus robur L., а на пів но чі по лі го ну на яв ні штуч ні на са- джен ня Robinia pseudoacacia L. Рос лин ність уро чи ща на ле жить до 8 кла сів, що охо п лю ють 8 по ряд ків, 10 сою зів та 11 асо ціа цій. Син так со но міч на схе ма рос лин ності уро чи ща Ро- маш ко во Cl. Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieg. 1937 Ord. Quercetalia pubescenti-petraeae Klika 1933 All. Convallario majali-Quercion robori Shevchyk et V. Solomakha 1996 Ass. Convallario majali-Quercetum robori Shevchyk et V. Solomakha 1996 Cl. Robinietea Jurko ex Hada et Sofron 1980 Ord. Chelidonio-Robinietalia Jurko ex Hada et Sofron 1980 All. Chelidonio-Robinion Hada et Sofron 1980 Ass. Chelidonio-Robinietum Jurko 1963 Cl. Rhamno-Prunetea Rivas Goday et Carb. 1961 Ord. Prunetalia Tx. 1952 All. Prunion spinosae Soó 1950 Ass. Prunetum spinosae R. Tx 1952 Cl. Trifolio-Geranietea Th. Müller 1962 Ord. Origanetalia vulgaris Th. Müller 1962 All. Geranion sanguinei R. Tx. in Th. Müller 1962 Ass. Campanulo bononiensis- Vicietum tenuifoliae Krausch in Th. Müller 1962 Cl. Festuco-Brometea Br.-Bl. et R. Tx. in Br.-Bl. 1949 Ord. Festucetalia valesiacae Br.-Bl. et R. Tx. 1943 All. Fragario viridis-Trifolion montani Korotchenko, Didukh, 1997 Ass. Salvio pratensis-Poёtum angustifoliae Korotchenko, Didukh, 1997 All. Artemisio marschalliani-Elytrigion intermediae Korotchenko, Didukh, 1997 Ass. Astragalo dasyanthi-Elytrigietum intermediae Korotchenko, Didukh, 1997 All. Festucion valesiacae Klika 1931 Ass. Bothriochloetum ischaemi Krist 1937 Ass. Festuco valesiacae-Stipetum capillatae Sill. 1937 Cl. Agropyretea repentis Oberd., Th. Mull. et Görs in Oberd. et al. 1967 Ord. Agropyretalia repentis Oberd., Th. Mull. et Görs in Oberd. et al. 1967 All. Convolvulo arvensis-Agropyrion repentis Görs 1966 Ass. Convolvulo arvensis - Elytrigietum repentis Feldföldy (1942) 1943 Cl. Phragmito-Magnocaricetea Klika in Klika et Novak 1941 Ord. Phragmitetalia W. Koch 1926 All. Phragmition communis W. Koch 1926 Ass. Phragmitetum communis (Gams 1927) Schmale 1939 Cl. Galio-Urticetea Passarge ex Kopecky 1969 Ord. Galio-Alliarietalia Oberd. in Görs et T. Müller 1969 All. Sambucion ebuli Elias 1979 Ass. Artemisio-Sambucetum ebuli (Felf. 1942) Elias 1979 649ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 Хо ча для Лі состе пу ха рак тер ні ліси Querco- Fagetea, але в уро чи щі вони від сут ні, є лише фраг мен ти роз рі дже них де ре воста нів із гус тим тра восто єм, умов но від не се них нами до асо ціа- ції Convallario majali-Quercetum robori. Де ре востан представ ле ний Quercus robur зав ви шки 10—15 м, із зімк ну тістю крон 0,4—0,5. Під лі сок (0,2) ре пре зен- тує Swida sanguinea Opiz. Ви со та тра востою до 1 м, з про ек тив ним по крит тям до 60 %. У трав'яному яру- сі тра п ляю ть ся як лі со ві, так і уз ліс ні види: Galium aparine L., G. verum L., Poa nemoralis L., Viola hirta L., Elytrigia repens (L.) Nevski, Bromopsis inermis (Leyss.) Holub та ін. Асо ціа ція Chelidonio-Robinietum — це штуч ні на- са джен ня в пів ніч ній час ти ні уро чи ща. Де ре востан фор мує Robinia pseudoacacia зав ви шки 5—8 м, із зімк ну тістю крон 0,4—0,5. У ча гар ни ко во му яру сі зроста ють Euonymus europaeus L. і Sambucus nigra L. Тра востій ви со кий — 1,5 м, із про ек тив ним по крит- тям 10—50 %. У трав'яному яру сі пре ва жа ють ніт- ро фі ли Chelidonium majus L., Conium maculatum L., Elytrigia repens, Geum urbanum L., Galium aparine, Artemisia vulgaris L., Urtica dioica L., Ballota ruderalis Sw. тощо. Уг ру по ван ня асо ціа ції Prunetum spinosae не ве ли- кими пля ма ми вкли ню є ть ся в сте по ву рос лин ність уро чи ща на схи лах пів ніч но-за хід ної та пів ден но- за хід ної ек спо зи цій кру тиз ною до 15°, на зми тих ти по вих чор но зе мах. Ча гар ни ко вий ярус асо ціа ції на цій те ри то рії представ ле ний Prunus spinosa L. зав ви шки до 3 м, із зімк ну тістю крон 0,5—0,7, а в трав'яному яру сі до мі ну ють ви со кі уз ліс ні види — Vicia angustifolia L., Veronica longifolia L. Уг ру по ван ня асо ціа ції Campanulo bononiensis- Vicietum tenuifoliae до б ре ре пре зен то ва ні по всій те- ри то рії уро чи ща, у зни жен нях ба лок у ниж ній та се ред ній час ти нах схи лу пів ніч но-за хід ної та пів- ден но-за хід ної ек спо зи цій із кру тиз ною від 5 до 10°. Вони ма ють ви гляд плям різ них роз мі рів (0,1— 2 га) або окон ту рю ють ча гар ни ко ві уг ру по ван ня асо ціа ції Prunetum spinosae. Чор но зе ми ти по ві, з ви со ким вмістом кар бо на тів. Про ек тив не по крит- тя трав'яного яру су знач не — від 90 до 100 % — за ра ху нок бо бо вих рос лин: Vicia angustifolia, Lathyrus tuberosus L., Trifolium alpestre L., T. montanum L. Діаг- ностич ни ми ви да ми асо ціа ції висту пають до мі нан- та — Vicia angustifolia (60—100 %), а та кож Origanum vulgare L. та Campanula bononiensis L.. Ін ко ли трап- ляю ть ся види кла су Festuco-Brometea з про ек тив- ним по крит тям до 10 %. Уг ру по ван ня асо ціа ції Bothriochloetum ischaemi пе ре важ но при уро че ні до се ред ньої час ти ни схи- лу. Чис ті мо но до мі нант ні уг ру по ван ня по ши ре ні на кру тих схи лах (22°) за хід ної та пів ден но-за хід ної ек спо зи цій на зми тих лег ко суг ли нистих і пі ща но- се ред ньо суг ли нистих ґрун тах із різ ним рів нем еро- зії. У міс цях із ціл ко ви то зни ще ним рос лин ним по- кри вом та силь но по ру ше ним верх нім ша ром ґрун- ту сфор му ва ли ся фло ристич но най бід ні ші уг ру по- ван ня асо ціа цій зі знач ним про ек тив ним по крит- тям Bothriochloa ischaemum (60—80 %). До їх ньо го скла ду та кож вхо дять види луч но го та сте по во го різ но трав’я — Galium verum, Potentilla argentea L., Linum hirsutum L., Teucrium chamaedrys L., Artemisia campestris L., Salvia nemorosa L., Thalictrum minus L. тощо. Уг ру по ван ня асо ціа ції Festuco valesiacae-Stipetum capillatae при уро че ні до верх ніх або се ред ніх час- тин схи лів пів ден но-за хід ної ек спо зи ції кру тиз ною 7—18°. Ра ні ше вони за йма ли пла кор ні під ви щен ня, але че рез роз ши рен ня сільсь ко гос по дарських угідь їхні пло щі ско ро ти ли ся. Для уг ру по вань ха рак тер- ні ти по ві ма ло гу мус ні та сла бо гу му с ні чор но зе ми, сфор мо ва ні на по мір но дре но ва них ле со вих во до- ді лах і ви со ких ле со вих те ра сах. Для цих ґрун тів при та ман не не гли бо ке за ля ган ня кар бо на тів. Це но зи ви різ няю ть ся до во лі ви со кою за дер- но ва ністю (70—90 %). Се ред до мі нан тів — Stipa capillata L., Festuca valesiaca Schleich. ex Gaudin, Koeleria cristata, Bothriochloa ischaemum, знач ну участь бе руть Stachys recta та Chamaecytisus austriacus. Уг ру по ван ня асо ціа ції Astragalo dasyanthi- Elytrigietum intermediae не ве ли ки ми пля ма ми тра п- ляю ть ся у верх ній час ти ні уро чи ща, на кру тих (20— 40°), до б ре ос віт ле них схи лах пів ден но-за хід ної ек- спо зи ції. Ґрун ти — ти по ві ма ло гу мус ні чор но зе ми, пе ре важ но зми ті внас лі док пос тій ної ін тен сив ної еро зії. Фло ристич ний склад асо ціа ції ста но вить 14—24 ви дів. Тра востій ви со кий (до 1 м) з до б ре ви ра же ною ярус ністю. Про ек тив не по крит тя — 70—90 %. Пер ший під’ярус (60—90 см) ут во ре ний зде біль шо го ко ре не вищ ни ми зла ка ми Elytrigia intermedia (Host) Nevski, E. repens, Bromopsis inermis, а також Artemisia marschalliana Spreng., Coronilla varia L., Salvia verticillata L., Galium verum. Дру гий (20—60 см) сфор мо ва ний Festuca valesiaca, Inula ensifolia L., Euphorbia cyparissias L., зрід ка у ви гля- ді ку щів рос туть Chamaecytisus austriacus (L.) Link та Genista tinctoria L. Тре тій ярус (до 20 см) представ ле- ний та ки ми ви да ми, як Acinos arvensis (Lam.) Dandy, 650 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) Potentilla arenaria Borkh. ex G.Gaertn., B.Mey. & Scherb., Arenaria serpyllifolia L., Viola ambigua Waldst. & Kit. тощо. Уг ру по ван ня асо ціа ції Salvio pratensis-Poёtum angustifoliae, що на ле жать до луч них сте пів і є ти- по ви ми для ре гіо ну, в да но му ви пад ку зба га че ні пса мо фіт ним еле мен том і пе ре хід ні до по ряд ку Galietalia veri. Ця асо ціа ція при уро че на до ниж ньої та се ред ньої час тин схи лу пів ден но-за хід ної ек спо- зи ції кру тиз ною від 5 до 10°, займає пе ре важ но ти- по ві ма ло гу мус ні чор но зе ми. У тра востої особ ли ве міс це по сі дає Salvia pratensis L., яка до во лі час то висту пає в ролі до мі нан та, та кож важ ли ва на яв- ність ме зо фіт но го різ но трав'я (Echium vulgare L., Ranunculus polyanthemos L.). Про ек тив не по крит- тя — 60—90 %. За дер но ва ність від нос но слаб ка, ос кіль ки це но зо у тво рю валь ни ми ви да ми є ко ре- не вищ ні зла ки Poa angustifolia L., Elytrigia repens, E. intermedia. Com. Brachypodium pinnatum представ ле ні не- ве ли ки ми пля ма ми в цен траль ній час ти ні схи лу пів ден но-за хід ної ек спо зи ції кру тиз ною 10—15°. Про ек тив не по крит тя ста но вить 70—90 %. Ок- рім до мі нан та, в це но зі най час ті ше тра п ляю ть ся Poa angustifolia, Bromopsis inermis, Festuca valesiaca, Bothriochloa ischaemum (L.) Keng, Linum hirsutum, Thesium arvense Horv. тощо. Уг ру по ван ня асо ціа ції Convolvulo arvensis- Elytrigietum repentis на те ри то рії уро чи ща по ши ре- ні в ниж ній час ти ні схи лу, вздовж по лів, а та кож на до б ре ос віт ле них по ру ше них ді лян ках на в ко- ло во дойм із су хи ми суг ли нисти ми ґрун та ми. Це зде біль шо го уг ру по ван ня піз ніх сук це сій них ста- дій, сфор мо ва них ви да ми ос теп не них лу ків кла- су Molinio-Arrhenatheretea. Фло ристич ний склад асо ціа ції — 22—27 ви дів. За галь не про ек тив не по- крит тя ся гає 70—100 %. Ос но вою тра востою є ме- зо фіт ні ко ре не вищ ні зла ки Elytrigia repens та Poa angustifolia, які фор му ють пер ший роз рі дже ний ярус із до міш ка ми бур'янів Convolvulus arvensis L., Lactuca serriola L., Erigeron canadensis L. та ін. Вар то від зна чи ти, що на те ри то рії уро чи ща є й луч ні уг ру по ван ня кла су Molinio-Arrhenatheretea, але на по лі го ні вони не представ ле ні, ос кіль ки ці ді лян ки були ро зо ра ні. Уг ру по ван ня асо ціа ції Phragmitetum communis спо ра дич но тра п ляю ть ся у при бе реж ній зоні вздовж рус ла річ ки, що пе ріо дич но за то п лю є ть ся, на му листо-гле йо вих ґрун тах, з різ ким ко ли ван- ням рів ня води. За зви чай уг ру по ван ня цієї асо- ціа ції є мо но до мі нант ни ми. Phragmites australis фор мує ви со кі (до 4,0 м) за рос ті з про ек тив ним по крит тям від 60 до 100 %. Фло ристич ний склад асо ціа ції до во лі бід ний, од но ма ніт ний, на лі чує від 6 до 19 ви дів. Це спри чи не но роз рос тан ням до мі нан та, який при гні чує всі інші ви ди. Ок- рім Phragmites australis (Cav.) Steud., до скла ду це- но зу вхо дять такі ви ди, як Carex acuta L., Urtica dioica, Epilobium palustre L., E. hirsutum L., Scutellaria galericulata L., Calystegia sepium (L.) R.Br., Inula helenium L., Mentha longifolia (L.) Huds., Sonchus palustris L., Poa trivialis L., Cirsium setosum M.Bieb., Symphytum officinale L., Solanum dulcamara L. тощо. Ін ко ли в це но зах з'являються види кла сів Molinio- Arrhenatheretea та Galio-Urticetea. Уг ру по ван ня асо ціа ції Artemisio-Sambucetum ebuli не ве ли ки ми пля ма ми тра п ляю ть ся біля уз біч до ріг, у де пре сі ях та за па ди нах ан тро по ген но го по хо джен- ня в ниж ній час ти ні ді лян ки. Фло ристич ний склад на лі чує від 10 до 17 ви дів. Ви со та тра востою — до 2 м. Про ек тив не по крит тя може ся га ти від 70 до 90 %, у фор му ван ні тра востою ве ли ку роль ві ді- гра ють ви со кі ніт ро філь ні ба га то річ ни ки Sambucus ebulus L., Artemisia vulgaris, Cirsium arvense (L.) Scop., Urtica dioica, Ballota ruderalis, Leonurus quinquelobatus Gilib. В угрупованнях асо ціа ції час то тра п ляю ть- ся види при бе реж них за рос тей Althaea officinalis L., Aristolochia clematitis L., Solanum dulcamara, Calystegia sepium, Lactuca serriola, Eupatorium cannabinum L. тощо. Еко ло го-це но тич на ди фе рен ціа ція рос лин но го по кри ву Для ви яв лен ня за леж ності між еко ло гіч ни ми фак- то ра ми та рос лин ни ми уг ру по ван ня ми, а та кож оцін ки їх ньої ди фе рен ціа ції ми ви ко риста ли ме- то ди ку син фі то ін ди ка ції, а для ві зуа лі за ції от ри- ма них да них — ме то ди ор ди на цій но го та кластер- но го ана лі зу. Як вид но з табл. 1, між еко фак то ра ми за фік со ва ний різ ний сту пінь ко ре ля ції, а ха рак тер роз по ді лу уг ру по вань ві доб ра же но на рис. 1. Най- ви щу пря мо лі ній ну ко ре ля тив ну за леж ність (> 0,7) за кое фі ці єн том Пір со на се ред еко ло гіч них фак- то рів ма ють зво ло же ність ґрун ту (Hd), вміст мі- не раль них форм азо ту в ґрун тах (Nt), ае ра ція (Ae) та ом бро ре жим (Om), а обернено лі ній ну — вміст кар бо на тів у ґрун тах (Ca) та ре жим ос віт лен ня (Lc) (табл. 1). На то мість між змі ною хі міч них власти востей ґрун ту та кої ви со кої ко ре ля ції не спос те рі га є ть- 651ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 ся, але вона пе ре ви щує 0,6. Про яв ля є ть ся пря мо- лі ній на за леж ність між ки слот ністю та вмістом кар бо на тів у ґрун тах (Rc-Ca), со льо вим ре жи мом й ос віт ле ністю (Sl-Lc), а обер не но лі ній на — між ки слот ністю та зво ло же ністю ґрун ту (Rc-Hd), ки с- лот ністю й ом бро ре жи мом (Rc-Om), со льо вим ре- жи мом і вмістом мі не раль них форм азо ту в ґрун тах (Sl-Nt). На цьо му рів ні спос те рі га є ть ся ко ре ля ція і між клі ма тич ни ми та ін ши ми чин ни ка ми: пря- мо лі ній на — між ом бро ре жи мом і вмістом мі не- раль них форм азо ту в ґрун тах (Om-Nt), ом бро ре- жи мом та ае ра ці єю (Om-Ae), кон ти нен таль ністю і со льо вим ре жи мом (Kn-Sl), кон ти нен таль ністю та кон цен тра ці єю кар бо на тів у ґрун тах (Kn-Ca), обер не но лі ній на — між ом бро ре жи мом і ки слот- ністю (Om-Rc), ом бро ре жи мом і со льо вим ре жи- мом (Om-Sl), кон тинен таль ністю та зво ло же ністю ґрун ту (Kn-Hd), але такі фак то ри, як змін ність зво- ло жен ня (Fh), тер мо ре жим (Tm), кріо ре жим (Cr), ма ють ни зький сту пінь ко ре ля ції, тоб то не за леж ні від ін ших чин ни ків. Ха рак тер роз по ді лу асо ціа цій, за леж но від змі- ни ос нов них еко фак то рів, ві доб ра же но на рис. 2 (а—з). Як ба чи мо, чіт ко просте жу ю ть ся гра ді єнт- ні змі ни від най су хі ших і най бід ні ших сте по вих (Festuco valesiacae-Stipetum capillatae, Bothriochloetum ischaemi, Astragalo dasyanthi-Elytrigietum intermediae, Salvio pratensis-Poёtum angustifoliae) до уз ліс них та лі со вих (Campanulo bononiensis-Vicietum tenuifoliae, Prunetum spinosae, Convolvulo arvensis-Elytrigietum repentis, Convallario majali-Quercetum robori), далі Artemisio-Sambucetum ebuli і Chelidonio-Robinietum, а та кож Phragmitetum communis, які від да ле ні від ін- ших. По яс ню є ть ся це тим, що на по лі го ні від сут- ні луч ні уг ру по ван ня. На то мість ха рак тер змі ни між клі ма тич ни ми й еда фіч ни ми фак то ра ми дещо ін ший (Kn-Nt; Kn-Sl) (рис. 2, ж, з). Якщо по люс най кон ти нен таль ні ших і най бід ні ших умов за йма- ють сте по ві асо ціа ції, то в міру зба га чен ня азо том чи со ля ми ми просте жує мо змі ну їх ви со ко трав'ям Campanulo bononiensis-Vicietum tenuifoliae, за рос тя- ми Prunetum spinosae, луч них Convolvulo arvensis- Elytrigietum repentis, які по тім змі ню ю ть ся ти по ви- Таблиця 1. Ступінь кореляції між показниками екофакторів місцезростань угруповань урочища Ромашково за коефіцієнтом Пірсона Hd Fh Rc Sl Ca Nt Ae Tm Om Kn Cr Lc Hd 1,00 0,33 -0,65 -0,45 -0,90 0,82 0,97 -0,18 0,70 -0,63 0,07 -0,70 Fh 0,33 1,00 -0,26 -0,03 -0,36 0,28 0,27 -0,38 0,33 -0,26 -0,13 -0,02 Rc -0,65 -0,26 1,00 0,58 0,67 -0,61 -0,60 0,33 -0,64 0,54 -0,13 0,63 Sl -0,45 -0,03 0,58 1,00 0,56 -0,61 -0,39 0,22 -0,58 0,61 -0,27 0,68 Ca -0,90 -0,36 0,67 0,56 1,00 -0,87 -0,86 0,18 -0,72 0,66 -0,18 0,73 Nt 0,82 0,28 -0,61 -0,61 -0,87 1,00 0,73 -0,21 0,64 -0,70 0,25 -0,87 Ae 0,97 0,27 -0,60 -0,39 -0,86 0,73 1,00 -0,05 0,66 -0,58 0,10 -0,61 Tm -0,18 -0,38 0,33 0,22 0,18 -0,21 -0,05 1,00 -0,10 0,28 0,38 0,18 Om 0,70 0,33 -0,64 -0,58 -0,72 0,64 0,66 -0,10 1,00 -0,55 0,27 -0,62 Kn -0,63 -0,26 0,54 0,61 0,66 -0,70 -0,58 0,28 -0,55 1,00 -0,31 0,67 Cr 0,07 -0,13 -0,13 -0,27 -0,18 0,25 0,10 0,38 0,27 -0,31 1,00 -0,27 Lc -0,70 0,02 0,63 0,68 0,73 -0,87 -0,61 0,18 -0,62 0,67 -0,27 1,00 Tree Diagram for 12 Variables Ward s̀ method 12 11 9 10 8 7 6 5 4 3 2 1 0 2 4 6 8 10 12 14 16 L in k a g e D is ta n c e Рис. 1. Дендрограма «подібності-відмінності» асоціацій за показниками комплексу екофакторів (евклідові відстані) У м о в н і п о з н а ч е н н я: 1 — Bothriochloetum ischaemi; 2 — Festuco valesiacae-Stipetum capillatae; 3 — Astragalo dasyanthi- Elytrigietum intermediae; 4 — com. Brachypodium pinnatum; 5 — Salvio pratensis-Poёtum angustifoliae; 6 — Campanulo bononiensis- Vicietum tenuifoliae; 7 — Prunetum spinosae; 8 — Convolvulo arvensis-Elytrigietum repentis; 9 — Chelidonio-Robinietum; 10 — Convallario majali-Quercetum robori; 11 — Artemisio-Sambucetum ebuli; 12 — Phragmitetum communis Fig. 1. Dendrogramma of similarities and differences associations in relation with the indication of ecological factors (euclidean distance). 652 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) 4.0 4.5 5.0 5.5 6.0 6.5 7.0 7.5 8.0 8.5 Nt 8 9 10 11 12 13 14 15 16 H d 5 6 7 8 9 10 11 Ae 8 9 10 11 12 13 14 15 16 H d 5.0 5.5 6.0 6.5 7.0 7.5 8.0 8.5 9.0 9.5 Ca 8 9 10 11 12 13 14 15 16 H d 9.5 10.0 10.5 11.0 11.5 12.0 12.5 13.0 13.5 Om 8 9 10 11 12 13 14 15 16 H d Рис. 2. Залежність між екологічними факторами: а — вологістю ґрунту (Hd) та вмістом мінеральних форм азоту (Nt); б — вологістю ґрунту (Hd) й аерацією (Ae); в — вологістю ґрунту (Hd) та концентрацією карбонатів (Ca); г — вологістю ґрунту (Hd) і гумідністю (Om) У м о в н і п о з н а ч е н н я: — 1; — 2; — 3; — 4; — 5; — 6; — 7; — 8; — 9; — 10; — 11; — 12 1 — Bothriochloetum ischaemi; 2 — Festuco valesiacae-Stipetum capillatae; 3 — Astragalo dasyanthi-Elytrigietum intermediae; 4 — com. Brachypodium pinnatum; 5 — Salvio pratensis-Poёtum angustifoliae; 6 — Campanulo bononiensis-Vicietum tenuifoliae; 7 — Prunetum spinosae; 8 — Convolvulo arvensis-Elytrigietum repentis; 9 — Chelidonio-Robinietum; 10 — Convallario majali-Quercetum robori; 11 — Artemisio-Sambucetum ebuli; 12 — Phragmitetum communis Fig. 2. The relationship between ecological factors: a — soil humidity (Hd) and nitrogen content in soil (Nt); б — soil humidity (Hd) and aeration (Ae); в — soil humidity (Hd) and carbonate content in soil (Ca) ; г — soil humidity (Hd) and humidity (Om) а б в г ми для ре гіо ну не мо раль ни ми лі са ми Convallario majali-Quercetum robori. Вони мо жуть вва жа ти ся оп ти му мом для пла кор них умов, бо з під ви щен ням цих по каз ни ків уже з'являються при бе реж ні уг ру- по ван ня Phragmitetum communis. Од нак най більш ев тро фі ко ва ні умо ви за най ви щої кон ти нен таль- ності, що спри яє мі не ра лі за ції азо ту, ха рак тер ні для асо ціа цій Artemisio-Sambucetum ebuli та Chelidonio- Robinietum. За зна чи мо, що тут, на пів дні Лі состе пу, це спри чи не но зміною со льо во го ре жи му, зок ре ма зниженням вмісту кар бо на тів (рис. 2, д, е). На ос но ві ана лі зу про від них фак то рів про ве де но кіль кіс ну оцін ку сту пе ня по діб ності асо ціа цій. На ден д ро гра мі (рис. 1) мож на по ба чи ти, що вона чіт ко по ді ле на на три ос нов ні гру пи. До пер шої ввійш ли ти по ві сте по ві ксе ро терм ні уг ру по ван ня асо ціа цій Festuco valesiacae-Stipetum capillatae, Bothriochloetum ischaemi, Astragalo dasyanthi-Elytrigietum intermediae та com. Brachypodium pinnatum, які до во лі бли зь- кі між собою. Дру га про між на гру па є най біль- шою, вона скла да є ть ся з п'яти класте рів: фо но- вих сте по вих уг ру по вань асо ціа ції Salvio pratensis- 653ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 Poёtum angustifoliae, трав'янистих уг ру по вань уз лісь Campanulo bononiensis-Vicietum tenuifoliae, а та кож уг ру по вань асо ціа цій Convallario majali-Quercetum robori та Convolvulo arvensis-Elytrigietum repentis. Тре- тій блок класте рів представ ле ний ніт ро філь ни- ми уг ру по ван ня ми асо ціа цій Chelidonio-Robinietum та Artemisio-Sambucetum ebuli, до цьо го бло ку та- кож увійш ли уг ру по ван ня асо ціа ції Phragmitetum communis, де знач на участь ніт ро філь них ви дів кла- су Galio-Urticetea. Під крес ли мо, що саме змі на во ло гості та вміст мі не раль них форм азо ту є ви зна чаль ни ми в роз по- ді лі цих син так со нів на го ри зон таль ній осі. На ос но ві ана лі зу ден д ро гра ми «по діб ності-від- мін ності» еко ло гіч них фак то рів (рис. 3) мож на ви- ді ли ти три ос нов ні бло ки класте рів: пер ший, най- мен ший, утво рю ють по каз ни ки во ло гості ґрун ту (Hd) і гу мід ності (Om), дру гий — фор мує така гру- па фак то рів: Ae, Nt, Ca, Lc, Fh, тре тій блок — фак- то ри Cr, Sl, Kn, Tm, Rc. 4.0 4.5 5.0 5.5 6.0 6.5 7.0 7.5 8.0 8.5 Nt 7.8 8.0 8.2 8.4 8.6 8.8 9.0 9.2 9.4 9.6 9.8 10.0 10.2 K n 7.2 7.4 7.6 7.8 8.0 8.2 8.4 8.6 8.8 9.0 9.2 Sl 7.8 8.0 8.2 8.4 8.6 8.8 9.0 9.2 9.4 9.6 9.8 10.0 10.2 K n Продовження рис. 2. Залежність між екологічними факторами: д — вмістом карбонатів (Ca) й аерацією (Ae); е — вмістом карбонатів (Ca) і мінеральних форм азоту (Nt); ж — континентальністю клімату (Kn) і концентрацією мінеральних форм азоту (Nt); з — континентальністю клімату (Kn) і сольовим режимом (Sl) Continuation fig. 2. The relationship between ecological factors: д — carbonate content in soil (Ca) and aeration (Ae); е — carbonate content in soil (Ca) and nitrogen content in soil (Nt); ж — continental climate (Kn) and nitrogen content in soil (Nt); з — continental climate (Kn) and total salt regime (Sl) У м о в н і п о з н а ч е н н я: — 1; — 2; — 3; — 4; — 5; — 6; — 7; — 8; — 9; — 10; — 11; — 12 1 — Bothriochloetum ischaemi; 2 — Festuco valesiacae-Stipetum capillatae; 3 — Astragalo dasyanthi-Elytrigietum intermediae; 4 — com. Brachypodium pinnatum; 5 — Salvio pratensis-Poёtum angustifoliae; 6 — Campanulo bononiensis-Vicietum tenuifoliae; 7 — Prunetum spinosae; 8 — Convolvulo arvensis-Elytrigietum repentis; 9 — Chelidonio-Robinietum; 10 — Convallario majali-Quercetum robori; 11 — Artemisio-Sambucetum ebuli; 12 — Phragmitetum communis ж з 5 6 7 8 9 10 11 Ae 5.0 5.5 6.0 6.5 7.0 7.5 8.0 8.5 9.0 9.5 C a 4.0 4.5 5.0 5.5 6.0 6.5 7.0 7.5 8.0 8.5 Nt 5.0 5.5 6.0 6.5 7.0 7.5 8.0 8.5 9.0 9.5 C a д е 654 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) За ре зуль та та ми три ви мір ної DCA-ор ди на ції (рис. 4) при бе реж но-вод ні уг ру по ван ня пов'язані з фак то ра ми во ло гості й ае ра ції, лі со ві та ру де раль- ні — зі вмістом азо ту та змін ністю зво ло жен ня, а сте по ві — з кон цен тра ці єю кар бо на тів, со льо вим ре жи мом і ки слот ністю. Те ри то рі аль на ди фе рен ціа ція рос лин но го покриву Оцін ка те ри то рі аль ної ди фе рен ціа ції рос лин но го по кри ву ґрун ту є ть ся на ана лі зі просто ро во го роз- мі щен ня син так со нів за леж но від змі ни еко ло гіч- них умов. Ре зуль тат та кої оцін ки ві доб ра же но на ос но ві еко ло го-це но тич но го про фі лю та се рії ство- ре них карт. З ме тою оцін ки за ко но мір ностей по ши рен ня рос лин них уг ру по вань за леж но від змі ни рель- є фу ми за кла ли еко ло го-це но тич ний про філь, який простя га є ть ся з пів ніч но го схо ду на пів ден- ний за хід. За галь на дов жи на про фі лю — близь- ко 180 м, на ньо му ре пре зен то ва но лише ос нов- ні типи рос лин ності (рис. 5). На цьо му про фі- лі не були представ ле ні уг ру по ван ня Artemisio marschalliani-Elytrigion intermediae, які за йма ють най кру ті ші (20—40°) схи ли, Artemisio-Sambucetum ebuli, Chelidonio-Robinietum. Як вид но з про фі лю, най біль ший гра ді єнт ха рак тер ний для по каз ни ків во ло гості, що опус ка є ть ся у пла кор них ді лян ках лісу (Convallario majali-Quercetum robori) до уг ру- по вань Bothriochloetum ischaemi на се ре ди ні схи лу, а по тім різ ко під ні ма є ть ся (>14 ба лів) у за пла ві. Ана ло гіч ною є змі на по каз ни ків мі не раль но го азо- ту в ґрун ті. На то мість по каз ни ки ки слот ності, со- льо во го ре жи му ґрун ту, вмісту кар бо на тів ма ють іншу тен ден цію, вони ся га ють мак си му му в сте по- вих це но зах се ред ньої час ти ни бал ки. Бли зькі, але менш ви ра же ні за ко но мір ності змі ни по каз ни ків ха рак тер ні для ом бро ре жи му, кон ти нен таль ності, тер мо ре жи му. На ос но ві гео бо та ніч них опи сів та по бу до ва ної кар ти рос лин ності, що слу гу ва ла ба зо вою, ство ре- но се рію еко ло гіч них карт (рис. 7, а—д). Кар та рос лин ності уро чи ща представ ле на 10 ви ді ла ми, які від по ві да ють асо ціа ці ям (рис. 6). Як ба чи мо, най біль шу пло щу тут за йма ють уг- ру по ван ня луч них сте пів Salvio pratensis-Poёtum angustifoliae, дещо мен ші — Festuco valesiacae- Stipetum capillatae. До во лі по ши ре ні за рос ті ви со- ко трав'я Campanulo bononiensis-Vicietum tenuifoliae і де гра до ва них лу ків Convolvulo arvensis-Elytrigietum repentis. Реш та уг ру по вань тра п ляю ть ся у ви гля ді не ве ли ких ло ка лі те тів. Луч ні та при бе реж но-вод ні уг ру по ван ня тут від сут ні. Така кар та фік сує су час- ний стан і є важ ли вою для на ла го джен ня по даль- шо го мо ні то рин гу. Еко ло гіч ні кар ти ві доб ра жа ють ха рак тер ди фе- рен ціа ції цих по каз ни ків, що за ле жать від їх ньої за галь ної ам п лі ту ди (мі ні мум — мак си мум), яка роз би ва ла ся на кла си ве ли чи ною: 0,5 (рис. 7, а, г, д), 0,4 (рис. 7, в), 0,3 бала (рис. 7, б). Як вид но з кар ти во ло гості ґрун тів, що охо п лює 7 ви ді лів, гра ді єнт змін ста но вить від 8,0 до 11,5 бала, а крок між ви ді ла ми — 0,5 бала. Най во ло гі- ші ді лян ки (ви ді ли 6 та 7) представ ле ні пе ре важ но Рис. 4. DCA-ординація екологічних факторів. Номери асоціацій та символи скорочень відповідають наведеним у підписах до рис. 2 Fig. 4. DCA-ordination of ecological factors Cr Sl Kn Tm Rc Ae Nt Ca Lc Fh Om Hd 0 5 10 15 20 25 30 L in k a g e D is ta n c e Tree Diagram for 12 Variables Ward s̀ method Рис. 3. Дендрограма «подібності-відмінності» екологічних факторів за характером зміни їхніх показників (евклідові відстані) Fig. 3. Dendrogramma of similarities and differences ecological factors in relation with their changes (euclidean distance) 655ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 — 1; — 2; — 3; — 4; — 5; — 6; — 7; — 8; — 9; — 10; — 11; — 12; — 13; — 14; — 15; — 16; — 17; — 18; — 19; — 20; — 21; — 22; — 23. Рис. 5. Еколого-геоботанічний профіль північно-східного схилу балки урочища Ромашково. У м о в н і п о з н а ч е н н я: 1 — Quercus robur; 2 — Prunus spinosa; 3 — Vicia angustifolia; 4 — Festuca valesiaca; 5 — Koeleria cristata; 6 — Stipa capillata; 7 — Bothriochloa ischaemum; 8 — Poa angustifolia; 9 — Salvia pratensis; 10 — Elytrigia repens; 11 — Festuca pratensis; 12 — Alopecurus pratensis; 13 — Phragmites australis; 14 — вологість; 15 — змінність зволоження; 16 — кислотність; 17 — сольовий режим; 18 — вміст карбонатів; 19 — вміст азотистих сполук в ґрунті; 20 — омброрежим; 21 — континентальність; 22 — терморежим; 23 — кріорежим. I — Convallario majali-Quercetum robori; II — Prunetum spinosae; III — Campanulo bononiensis-Vicietum tenuifoliae; IV — Festuco valesiacae-Stipetum capillatae; V — Bothriochloetum ischaemi; VI — Salvio pratensis-Poёtum angustifoliae; VII — Convolvulo arvensis-Elytrigietum repentis;VIII — Molinio-Arrhenatheretea; IX — Phragmitetum communis. Fig. 5. Ecologo-coenotic profile of the north — eastern slope of the Romashkovo stow. S у m b o l s i n d i c a t e: 1 – Quercus robur; 2 – Prunus spinosa; 3 – Vicia angustifolia; 4 – Festuca valesiaca; 5 – Koeleria cristata; 6 – Stipa capillata; 7 – Bothriochloa ischaemum; 8 – Poa angustifolia; 9 – Salvia pratensis; 10 – Elytrigia repens; 11 – Festuca pratensis; 12 – Alopecurus pratensis; 13 – Phragmites australis; 14 – soil humidity; ; 15 – variability of humydity; 16 – acidity; 17 – total salt regime; 18 – carbonate content in soil; 19 – nitrogen content in soil; 20 – humidity; 21 – continental climate; 22 – thermal climate; 23 – cryo-climate. I – Convallario majali-Quercetum robori; II – Prunetum spinosae; III – Campanulo bononiensis-Vicietum tenuifoliae; IV – Festuco valesiacae-Stipetum capillatae; V – Bothriochloetum ischaemi; VI – Salvio pratensis-Poёtum angustifoliae; VII – Convolvulo arvensis-Elytrigietum repentis;VIII – Molinio- Arrhenatheretea; IX – Phragmitetum communis. 656 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) Рис. 6. Карта рослинності урочища Ромашково. У м о в н і п о з н а ч е н н я: 1 — Bothriochloetum ischaemi; 2 — Festuco valesiacae- Stipetum capillatae; 3 — Astragalo dasyanthi-Elytrigietum intermediae; 4 — Com. Brachypodium pinnatum; 5 — Salvio pratensis-Poёtum angustifoliae; 6 — Convolvulo arvensis-Elytrigietum repentis; 7 — Campanulo bononiensis-Vicietum tenuifoliae; 8 — Prunetum spinosae; 9 — Chelidonio-Robinietum; 10 — Convallario majali-Quercetum robori; 11 — поле; I,II,II — точки координат Fig. 6. Vegetation map of Romashkovo stow 657ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 б Рис. 7. Серія екологічних карт: а — вологість ґрунту; б — зміна зволоження ґрунтів Легенда до карт: а: 1 — (8—8,5 бала); 2 — (8,5—9,0); 3 — (9,0—9,5); 4 — (9,5—10,0); 5 — (10,0—10,5); 6 — (10,5—11,0); 7 — (11,0—11,5); 8 — поле; б: 1 — (5,9—6,1); 2 — (6,1—6,4); 3 — (6,4—6,7); 4 — (6,7—7,0); 5 — (7,0—7,3); 6 — поле Fig. 7. The set of ecological maps: а — map of soil humidity; б — map of variability of humydity а ме зо фіт ни ми лі со ви ми уг ру по ван ня ми асо ціа цій Convallario majali-Quercetum robori та Chelidonio- Robinietum (10,5—11,5 бала). Менш во ло гі (ви- діл 5) за йма ють уг ру по ван ня асо ціа цій Convolvulo arvensis-Elytrigietum repentis та Prunetum spinosae (10,0—10,5 бала). Дещо ниж чі по каз ни ки (9,5—10,0 ба лів) ха рак тер ні для уз ліс них уг ру по вань асо ці ції Campanulo bononiensis-Vicietum tenuifoliae (ви діл 4). До сить ве ли кі пло щі за йма ють уг ру по ван ня асо- ціа ції Salvio pratensis-Poёtum angustifoliae (ви діл 3) із по каз ни ка ми во ло гості 9,0—9,5 бала. Най су хі ші ді лян ки (ви ді ли 1, 2) представ ле ні уг ру по ван ня ми асо ціа ції Festuco valesiacae-Stipetum capillatae (8,5— 9,0 ба лів) та Bothriochloetum ischaemi (8,0—8,5 бала) (рис. 7, а). Кар та змін ності зво ло жен ня міс тить 5 ви ді лів з гра да ці єю від 5,9 до 7,4 і з кро ком між ви ді ла ми в 0,3 бала. Для біль шості те ри то рії ха рак тер ні гід ро- кон трасто фоб ні умо ви з не рів но мір ним зво ло жен- ням ко ре нев міс но го шару ґрун ту за пов но го його про мо чу ван ня опа да ми і та ли ми во да ми (рис. 7, б). Кар та ае ро ва ності ґрун тів (від 5 до 7 ба лів) має 5 ви ді лів, крок між яки ми — 0,4 бала. Біль шу час ти ну те ри то рії уро чи ща за йма ють до б ре ае ро ва ні ґрун- ти. Най ниж чою ае ро ва ністю ґрун тів ха рак те ри зу- ю ть ся ви ді ли 4 (6,2—6,6 бала) та 5 (6,6—7,0), що зай ня ті ча гар ни ко ви ми та лі со ви ми уг ру по ван ня- ми. Ви діл 1, який має най ви щу ае ро ва ність (5,0— 5,4 бала), представ ле ний уг ру по ван ня ми асо ціа ції 658 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(6) г д Продовження рис. 7. Серія екологічних карт: в — аерованість ґрунтів; г — вміст мінералних форм азоту в ґрунті; д — вміст карбонатів у ґрунті Легенда до карт: в: 1 — (5,0—5,4); 2 — (5,4—5,8); 3 — (5,8— 6,2); 4 — (6,2—6,6); 5 — (6,6—7,0); 6 —поле; г: 1 — (4,5—5,0); 2 — (5,0—5,5); 3 — (5,5—6,0); 4 — (6,0—6,5); 5 — (7,5—8,0); 6 —поле; д: 1 — (6,5—7,0); 2 — (7,0—7,5); 3 — (7,5—8,0); 4 — (8,0—8,5); 5 — (8,5—9,0); 6 — (9,0—9,5); 7 —поле Continuation Fig. 7. The set of ecological maps: в — map of aeration; г — map of nitrogen content in soil; д — map of carbonate content in soil Map key: в: 1 — (5,0—5,4); 2 — (5,4—5,8); 3 — (5,8—6,2); 4 — (6,2—6,6); 5 — (6,6—7,0); 6 —поле; г: 1 — (4,5—5,0); 2 — (5,0—5,5); 3 — (5,5—6,0); 4 — (6,0—6,5); 5 — (7,5—8,0); 6 —поле; д: 1 — (6,5—7,0); 2 — (7,0—7,5); 3 — (7,5—8,0); 4 — (8,0—8,5); 5 — (8,5—9,0); 6 — (9,0—9,5); 7 —field в 659ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 6 Bothriochloetum ischaemi, де пос тій но від бу ва ю ть ся еро зій ні про це си (рис. 7, в). Кар та роз по ді лу уг ру по вань, за леж но від вмісту азо ту в ґрун тах, охо п лює 5 ви ді лів із гра да ці єю від 4,5 до 8 ба лів, а крок між ви ді ла ми ста но вить 0,5 бала. Для біль шої час ти ни те ри то рії (ви ді ли 1—4) ха рак тер ні ге мі ніт ро філь ні умо ви, тоб то пе ре ва- жан ня ґрун тів із від нос но бід ним вмістом мі не- раль них форм азо ту (0,2—0,3 %). Лише ви діл 5 ви- різ ня є ть ся ніт ро філь ни ми умо ва ми (7,5—8,0 балів) із вмістом азо ту в ґрун тах 0,3—0,4 % (рис. 7, г). Кар та кон цен тра ції кар бо на тів у ґрун тах має 6 ви ді лів із гра да ці єю від 6,5 до 9,5 і кро ком 0,5 бала. Най ви щий по каз ник вмісту кар бо на тів (9,0—9,5 бала) ха рак тер ний для уг ру по вань Brachypodium pinnatum (ви діл 6). Ви со кою кон цен тра ці єю кар- бо на тів (8,5—9,0 бала) та кож відзначаю ть ся (ви- діл 5) уг ру по ван ня асо ціа ції Festuco valesiacae- Stipetum capillatae. Най біль шу пло щу за ймає ви- діл 4, що представ ле ний луч но-сте по ви ми Salvio pratensis-Poёtum angustifoliae, уз ліс ни ми асо ціа- ція ми Campanulo bononiensis-Vicietum tenuifoliae та Prunetum spinosae (8,0—8,5 бала). Ви діл 1 від різ ня є- ть ся умо ва ми, бли зьки ми до ге мі кар бо на то фоб но- акар бо на то філь них (6,5—7,0 ба лів) і представ ле- ний уг ру по ван ням асо ціа ції Chelidonio-Robinietum (рис. 7, д). Ви снов ки 1. Уро чи ще Ро маш ко во яв ляє со бою ве ли кий ма- сив луч них сте пів і є уні каль ним для Південного Поділля та вхо дить до скла ду На ціо наль но го при род но го пар ку «Кар ме лю ко ве По діл ля». 2. Луч ні сте пи уро чи ща не ти по ві для Лі состе пу і на си че ні еле мен та ми пса мо фіт но го типу, що по- яс ню є ть ся лег ки ми су пі ща ни ми ґрун та ми, які до б ре дре ну ю ть ся. 3. Ство ре на ве ли ко мас штаб на кар та рос линності та се рія еко ло гіч них карт, що ма ють ве ли ке зна- чен ня для мо ні то рин гу луч но-сте по вої рос лин- ності, яка в лі состе по вій зоні швид ко транс фор- му є ть ся в умо вах гло баль них змін дов кіл ля. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних фак- торів. — К.: Наук. думка, 1994. — 280 с. 2. Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Геоботанічне райо- нування України та суміжних територій // Укр. ботан. журн. — 2003. — 60, № 1. — С. 6—17. 3. Куземко А.А., Яворська О.Г., Ворона Є.І., Чорна Г.А., Фе- дорончук М.М. Ключові території національного рівня на території Вінницької області та їх значення для оп- тимізації мережі природно-заповідного фонду // За- повідна справа в Україні. — 2010. — 16, № 1. — С. 8—93. 4. Куземко А.А. Степова та лучна рослинність долини Гір- ський Тікич // Вісн. Донецького нац. ун-ту. — Сер. А. Природничі науки. — 2011. — № 1.— С. 141—150. 5. Коротченко І.А., Дідух Я.П. Степова рослинність півден- ної частини Лівобережного Лісостепу України. ІІ. Клас Festuco-Brometea // Укр. фітоценол. зб. — К., 1997. — Сер. А. — № 1. — С. 20—40. 6. Мельник В.І., Скоропляс І.О., Ваколюк В.Д., Carlina ono- pordifolia (Asteraceae) на Східному Поділлі // Укр. ботан. журн. — 2014. — 71, № 3. — С. 324—329. 7. Соломаха В.А. Синтаксономія рослинності України. Третє наближення. — К.: Фітосоціоцентр, 2008. — 296 с. 8. Didukh Ya.P. The ecological scales for the species of Ukrainian flora and their use in synphytoindication. — Kyiv: Phytosociocentre, 2011. — 176 p. 9. Hennekens S.M., Schaminée J.H.J. Turboveg, a comprehensive database management system for vegetation data // J. Veg. Sci. — 2001. — 12. — S. 589—591. 10. Kuzemko A.A., Becker T., Didukh Y.P., Ardelean I.A., Be- cker U., Beldean M., Dolnik C., Jeschke M., Naqinezhad A., Ugurlu E., Ünal A., Vassilev K., Vorona E.I., Yavorska O.H., Dengler J. Dry grassland vegetation of Central Podolia (Ukraine) — a preliminary overview on syntaxonomy, ecology and biodiversity // Tuexenia. — 2014. — 34. — S. 391—430. 11. Tichy L. JUICE, software for vegetataion classification // J. Veg. Sci. — 2002. — 13. — S. 451—453. Рекомендує до друку Надійшла 30.12.2014 р. Д.В. Дубина Е.В. Полевой, Я.П. Дидух Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев ЭКОЛОГО-ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ РАСТИТЕЛЬНОГО ПОКРОВА МОДЕЛЬНОГО ПОЛИГОНА «РОМАШКОВО» В ДОЛИНЕ р. САВРАНКИ (ВИННИЦКАЯ ОБЛ.) В статье приведено классификационную схему раститель- ности урочища Ромашково, которая представлена 8 класса- ми, включающими 8 порядков, 10 союзов и 11 ассоциаций. Также разработаны карта растительного покрова и ряд эко- логических карт, на основе которых осуществлена оценка дифференциации растительного покрова в пределах урочи- ща в зависимости от изменений показателей экофакторов. К л ю ч е в ы е с л о в а: эколого-ценотический профиль, картирование, растительность, синтаксономия, синфитоиндикация, экологические факторы, Лесостепь. E.V. Polyowyi, Ya.P. Didukh M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv THE ECOLOGICAL AND SPATIAL VEGETATION COVER DIFFERENTIATION OF ROMASHKOVO MODEL SITE, THE SAVRANKA RIVER VALLEY (VINNYTSIA REGION) The article gives the vegetation classification scheme of the Ro- mashkovo parcel (model site). The vegetation is represented by 8 classes that include 8 orders, 10 unions and 11 associations. We have also elaborated vegetation map and a set of ecological maps which were used for subsequent assessment of vegetation differ- entiation in relation with the changes of ecological factors on the studied area. K e y w o r d s: ecologo-coenotic profile, charting, vegetation, syntaxonomy, synphytoindication, ecological factors, Forest-Steppe.

Еколого-територіальна диференціація рослинного покриву модельного полігону "Ромашково" в долині р. Савранки (Вінницька обл.)

Репозитарії

Схожі ресурси