Про обмежені розв'язки різницевого рівняння зі змінним операторним коефіцієнтом

Исследуется вопрос о существовании единственного ограниченного решения одного разностного уравнения с переменным операторным коэффициентом в конечномерном банаховом пространстве....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2017
Hauptverfasser: Городній, М.Ф., Гончар, І.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут математики НАН України 2017
Schriftenreihe:Нелінійні коливання
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177293
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Про обмежені розв'язки різницевого рівняння зі змінним операторним коефіцієнтом / М.Ф. Городній, І.В. Гончар // Нелінійні коливання. — 2017. — Т. 20, № 1. — С. 66-73 — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-177293
record_format dspace
spelling irk-123456789-1772932021-02-15T01:26:31Z Про обмежені розв'язки різницевого рівняння зі змінним операторним коефіцієнтом Городній, М.Ф. Гончар, І.В. Исследуется вопрос о существовании единственного ограниченного решения одного разностного уравнения с переменным операторным коэффициентом в конечномерном банаховом пространстве. We study the problem of existence of a unique bounded solution of a difference equation with variable operator coefficient in a finite-dimensional Banach space. 2017 Article Про обмежені розв'язки різницевого рівняння зі змінним операторним коефіцієнтом / М.Ф. Городній, І.В. Гончар // Нелінійні коливання. — 2017. — Т. 20, № 1. — С. 66-73 — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1562-3076 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177293 517.929.2 uk Нелінійні коливання Інститут математики НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Исследуется вопрос о существовании единственного ограниченного решения одного разностного уравнения с переменным операторным коэффициентом в конечномерном банаховом пространстве.
format Article
author Городній, М.Ф.
Гончар, І.В.
spellingShingle Городній, М.Ф.
Гончар, І.В.
Про обмежені розв'язки різницевого рівняння зі змінним операторним коефіцієнтом
Нелінійні коливання
author_facet Городній, М.Ф.
Гончар, І.В.
author_sort Городній, М.Ф.
title Про обмежені розв'язки різницевого рівняння зі змінним операторним коефіцієнтом
title_short Про обмежені розв'язки різницевого рівняння зі змінним операторним коефіцієнтом
title_full Про обмежені розв'язки різницевого рівняння зі змінним операторним коефіцієнтом
title_fullStr Про обмежені розв'язки різницевого рівняння зі змінним операторним коефіцієнтом
title_full_unstemmed Про обмежені розв'язки різницевого рівняння зі змінним операторним коефіцієнтом
title_sort про обмежені розв'язки різницевого рівняння зі змінним операторним коефіцієнтом
publisher Інститут математики НАН України
publishDate 2017
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177293
citation_txt Про обмежені розв'язки різницевого рівняння зі змінним операторним коефіцієнтом / М.Ф. Городній, І.В. Гончар // Нелінійні коливання. — 2017. — Т. 20, № 1. — С. 66-73 — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Нелінійні коливання
work_keys_str_mv AT gorodníjmf proobmeženírozvâzkiríznicevogorívnânnâzízmínnimoperatornimkoefícíêntom
AT gončarív proobmeženírozvâzkiríznicevogorívnânnâzízmínnimoperatornimkoefícíêntom
first_indexed 2025-07-15T15:20:11Z
last_indexed 2025-07-15T15:20:11Z
_version_ 1837726760982020096
fulltext УДК 517.929.2 ПРО ОБМЕЖЕНI РОЗВ’ЯЗКИ РIЗНИЦЕВОГО РIВНЯННЯ ЗI СТРИБКОМ ОПЕРАТОРНОГО КОЕФIЦIЄНТА М. Ф. Городнiй, I. В. Гончар Київ. нац. ун-т iм. Т. Шевченка вул. Володимирська, 64, Київ, 01033, Україна We study the problem of existence of a unique bounded solution of a difference equation with variable operator coefficient in a finite-dimensional Banach space. Исследуется вопрос о существовании единственного ограниченного решения одного разностно- го уравнения с переменным операторным коэффициентом в конечномерном банаховом про- странстве. Нехай X — скiнченновимiрний комплексний банахiв простiр iз нормою ‖ · ‖ i нульовим елементом 0̄; A, B — лiнiйнi оператори в X, для яких iснують оберненi оператори A−1, B−1; I — одиничний оператор в X. Розглянемо рiзницеве рiвняння xn+1 = Axn + yn, n ≥ 1, xn+1 = Bxn + yn, n ≤ 0, (1) в якому {yn, n ∈ Z} — задана, а {xn, n ∈ Z} — шукана послiдовнiсть елементiв просто- ру X. Мета цiєї статтi — отримати необхiднi i достатнi умови на оператори A, B, при вико- наннi яких справджується наступна умова. Умова 1. Для довiльної обмеженої в X послiдовностi {yn, n ∈ Z} рiвняння (1) має єдиний обмежений розв’язок {xn, n ∈ Z} у просторi X. Аналогiчне питання дослiджувалося, зокрема, в [1 – 3] для рiзницевого рiвняння зi ста- лими i в [2, 4 – 6] зi змiнними операторними коефiцiєнтами. У роботi [6, с. 250] доведено, що для рiзницевого рiвняння xn+1 = Tnxn + yn, n ∈ Z, (2) умова iснування єдиного обмеженого розв’язку еквiвалентна умовi дискретної дихото- мiї для послiдовностi операторiв {Tn, n ∈ Z}. Останню умову важко перевiряти. Iнший пiдхiд до дослiдження питання про iснування єдиного обмеженого розв’язку рiвняння (2) запропоновано в [2, с. 25]. Цей пiдхiд розвивається i використовується в данiй роботi. У випадку, коли вiдповiдне рiвнянню (2) однорiдне рiвняння xn+1 = Tnxn, n ∈ Z, є екс- поненцiально дихотомiчним на пiвосях Z−, Z+ з проекторами Q,P вiдповiдно i оператор D = P − (I − Q) є нормально розв’язним, питання про iснування обмежених розв’язкiв рiзницевого рiвняння (2), вiдповiдних заданiй обмеженiй послiдовностi {yn, n ∈ Z}, роз- глядалось у роботах [7 – 10]. c© М. Ф. Городнiй, I. В. Гончар, 2017 66 ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2017, т . 20, N◦ 1 ПРО ОБМЕЖЕНI РОЗВ’ЯЗКИ РIЗНИЦЕВОГО РIВНЯННЯ . . . 67 Допомiжнi твердження. Покладемо Q− = { z ∈ X ∣∣ sup k≥1 ∥∥∥Akz∥∥∥ < ∞} , Q−n− = { z ∈ X ∣∣ sup k≥1 ∥∥∥AkBnz ∥∥∥ < ∞} , n ≥ 1, Q+ = { z ∈ X ∣∣ sup k≥1 ∥∥∥B−kz∥∥∥ < ∞} , Qn+ = { z ∈ X ∣∣ sup k≥1 ∥∥∥B−kA−nz∥∥∥ < ∞} , n ≥ 1. Усi цi множини лiнiйнi, а отже, є пiдпросторами скiнченновимiрного простору X. У подальшому використовуються наступнi леми. Лема 1. Якщо виконується умова 1, то X = Q−+̇Q+, тобто X є прямою сумою Q− та Q+. Доведення. Зафiксуємо u ∈ X i доведемо, що знайдуться такi α ∈ Q−, β ∈ Q+, що u = α+ β. Розглянемо рiвняння un+1 = Aun, n ≥ 1, u1 = Bu0 + u, un+1 = Bun, n ≤ −1. За умовою 1 воно має єдиний розв’язок {un, n ∈ Z}. Тодi u0 належитьQ+, оскiльки u−k = = B−ku0, k ≥ 1. Iз того, що u0 ∈ Q+, випливає, що Bu0 ∈ Q+. Також u1 належить Q−, оскiльки uk+1 = Aku1, k ≥ 1. Отже, u = α+ β, де α = u1, β = −Bu0. Доведемо єдинiсть розкладу. Припустимо, що u = α1 + β1 = α2 + β2. Тодi α1 − α2 = = β2 − β1, причому α1 − α2 ∈ Q−, β2 − β1 ∈ Q+. З iншого боку, якщо iснує u 6= 0̄, u ∈ Q− ∩Q+, то однорiдне рiвняння xn+1 = Axn, n ≥ 1, xn+1 = Bxn, n ≤ 0, має окрiм нульового ненульовий обмежений розв’язок{ . . . , B−2u,B−1u, u︸︷︷︸ 1 , Au,A2u, . . . } . Прийшли до суперечностi. Лему 1 доведено. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2017, т . 20, N◦ 1 68 М. Ф. ГОРОДНIЙ, I. В. ГОНЧАР Лема 2. Якщо X = Q−+̇Q+, то X = Q−+̇Qn+ = Q−n− +̇Q+ для довiльного n ≥ 1. Доведення. Зафiксуємо n ≥ 1 i доведемо, що X = Q−n− +̇Q+. Припустимо, що iснує u 6= 0̄, u ∈ Q−n− +̇Q+. Тодi Bnu 6= 0̄, Bnu ∈ Q− ∩Q+. Суперечнiсть. Також для кожного u ∈ X iснує зображення u = u−−n + u+−n, де u−−n ∈ Q−n− , u+−n ∈ ∈ Q+. Дiйсно, оскiльки X = Q−+̇Q+, то знайдуться такi w− ∈ Q−, w + ∈ Q+, що Bnu = = w−+w+. Покладемо u−−n = B−nw−. Тодi u−−n ∈ Q−n− , а також (u−u−−n) ∈ Q+, оскiльки Bn(u− u−−n) = w+ ∈ Q+. Лему 2 доведено. Лема 3. Якщо виконується умова 1, то спектри σ(A), σ(B) операторiв A, B не пере- тинаються з одиничним колом S = { λ ∈ C ∣∣ |λ| = 1 } . Доведення. Припустимо, вiд супротивного, що iснує λ ∈ S ∩ σ(A). Зафiксуємо ба- зис e1, e2, . . . , em в X, у якому A має жорданову нормальну форму. Нехай простiр X є m-вимiрним, а числу λ вiдповiдає клiтина Жордана розмiру k × k. Базис в X вибираємо так, щоб у ньому оператору A вiдповiдала матриця λ 1 0 . . . 0 0 | 0 λ 1 . . . 0 0 | . . . . . . . . . . . . . . . . . . | 0 0 0 . . . λ 1 | 0 0 0 . . . 0 λ | − − − − − − − − | M  . Тут M — квадратна матриця розмiрностi (m − k) × (m − k) (вiдсутня при m = k) i на незаповнених мiсцях розташовано нулi. Розглянемо послiдовнiсть yn = λne1, n ≥ 1; yn = 0̄, n ≤ 0. (3) За умовою 1 їй вiдповiдає єдиний розв’язок {xn, n ∈ Z} рiвняння (1). З (1), (3) випливає, що для всiх n ≥ 1 xn+1 = Anx1 + nλne1. (4) Нехай x1 = ∑m j=1 tjej . Оскiльки An =  λn C1 nλ n−1 . . . Ck−1n λn−k+1 | 0 λn . . . Ck−2n λn−k+2 | . . . . . . . . . . . . | 0 0 . . . λn | − − − − − − | Mn  , n ≥ 1, то внаслiдок (4) перша координата (xn+1)1 вектора xn+1 набирає вигляду (xn+1)1 = λnt1+ +nλn. Це суперечить обмеженостi послiдовностi {xn, n ∈ Z}. Таким чином, S ∩ σ(A) = ∅. Аналогiчно перевiряється, що S ∩ σ(B) = ∅. Лему 3 доведено. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2017, т . 20, N◦ 1 ПРО ОБМЕЖЕНI РОЗВ’ЯЗКИ РIЗНИЦЕВОГО РIВНЯННЯ . . . 69 Нехай σ−(A), σ−(B) — частини спектрiв операторiвA,B, якi лежать всерединi, а σ+(A), σ+(B) — зовнi кола S. Вважатимемо, що множини σ±(A), σ±(B) непорожнi. Зауважимо, що всi отриманi нижче результати залишаються справедливими i у випадку, коли серед цих множин є порожнi, з очевидними змiнами в отриманих формулах. Внаслiдок леми 3 при виконаннi умови 1 простiр X розкладається в пряму суму iнва- рiантних вiдносно A пiдпросторiв X = X+(A)+̇X−(A) таким чином, що звуження A−, A+ оператора A на X−(A), X+(A) мають спектри σ−(A) σ+(A). Також X = X+(B)+̇X−(B) i звуження B−, B+ оператора B на X−(B), X+(B) мають такi ж властивостi. Зазначимо, що при цьому ряди ∞∑ n=1 ∥∥A−n+ ∥∥ , ∞∑ n=1 ∥∥An−∥∥ , ∞∑ n=1 ∥∥B−n+ ∥∥ , ∞∑ n=1 ∥∥Bn − ∥∥ . (5) збiгаються. Лема 4. Якщо S ∩ σ(A) = ∅, S ∩ σ(B) = ∅, то Q− = X−(A), Q+ = X+(B). Доведення. Внаслiдок збiжностi ряду ∑∞ n=1 ∥∥An−∥∥ послiдовнiсть {‖Anz‖ , n ≥ 1} обме- жена для кожного z ∈ X−(A) : supn≥1 ‖Anz‖ = supn≥1 ∥∥An−z∥∥ < ∞, а отже, X−(A) ⊂ Q−. Також при z ∈ X+(A) ∩Q− ‖z‖ = ∥∥A−n+ An+z ∥∥ ≤ ∥∥A−n+ ∥∥ sup k≥1 ∥∥∥Ak+z∥∥∥ → 0, n → ∞, оскiльки ряд ∑∞ n=1 ∥∥A−n+ ∥∥ збiгається. Таким чином, z = 0̄ i Q− = X−(A). Аналогiчно встановлюємо, що Q+ = X+(B). Лему 4 доведено. Основнi результати. Нехай X = Q−+̇Q+. Зафiксуємо обмежену послiдовнiсть ȳ = = {yn, n ∈ Z} i покладемо ‖ȳ‖∞ = supn∈Z‖yn‖. Внаслiдок леми 2 елементи цiєї послiдов- ностi єдиним чином зображуються у виглядi y0 = y−0 + y+0 , y−0 ∈ Q−, y+0 ∈ Q+; якщо n ≥ 1, то yn = y−n + y+n , y − n ∈ Q−, y + n ∈ Qn+; якщо ж n ≤ −1, то yn = y−n + y+n , y−n ∈ Q−n− , y+n ∈ Q+. Покладемо x1 = y−0 + −1∑ ν=−∞ B|ν|y−ν − ∞∑ ν=1 A−νy+ν , (6) xn = y−n−1 + n−2∑ k=0 An−1−ky−k + −1∑ ν=−∞ An−1B|ν|y−ν − ∞∑ ν=n An−1−νy+ν ∀n ≥ 2, (7) xn = y−n−1 + n−2∑ ν=−∞ B|ν|+n−1y−ν − 0∑ ν=n Bn−1−νy+ν − ∞∑ ν=1 Bn−1A−νy+ν ∀n ≤ 0. (8) Основними результатами статтi є наступнi теореми. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2017, т . 20, N◦ 1 70 М. Ф. ГОРОДНIЙ, I. В. ГОНЧАР Теорема 1. Припустимо, що виконуються такi умови: i) σ(A) ∩ S = ∅, σ(B) ∩ S = ∅, ii) X = X−(A)+̇X+(B). Тодi ряди з (6) – (8) абсолютно збiгаються за нормою i задають вiдповiдний послiдов- ностi {yn, n ∈ Z} обмежений розв’язок {xn, n ∈ Z} рiвняння (1). Цей розв’язок єдиний у класi всiх обмежених в X послiдовностей. Доведення. Покажемо, що ряди з (6) абсолютно збiгаються за нормою. Iз умов i), ii) i леми 4 випливає, що X = Q−+̇Q+. Позначимо через P−, P+ проектори в X на пiд- простори Q−, Q+, що вiдповiдають зображенню X = Q−+̇Q+. При фiксованому n ≥ 1 внаслiдок леми 2 кожен елемент w ∈ X єдиним чином зображується у виглядi w = = w−(n) + w+(n), де w−(n) ∈ Q−, w+(n) ∈ Qn+. При цьому A−nw−(n) ∈ Q−, A−nw+(n) ∈ ∈ Q+ i A−nw = A−nw−(n) +A−nw+(n), а отже, P+A −nw = A−nw+(n). Звiдси w+(n) = AnP+A −nw. (9) Аналогiчно встановлюємо, що w = w−(−n) + w+(−n), де w−(n) ∈ Q−n− , w+(n) ∈ Q+, причому w−(−n) = B−nP−B nw. (10) Внаслiдок (6), (9), (10) x1 = P−y0 + −1∑ ν=−∞ P−B |ν|yν − ∞∑ ν=1 P+A −νyν . (11) Нехай PA− , P A + — проектори в X на X−(A), X+(A), що вiдповiдають зображенню X = = X−(A)+̇X+(A), а PB− , P B + — проектори в X на X−(B), X+(B), що вiдповiдають зобра- женню X = X−(B)+̇X+(B). Тодi PB+ yν ∈ X+(B) = Q+ для кожного ν ≤ −1, звiдки P−B |ν|yν = P−B |ν|PB− yν + P−B |ν|PB+ yν = P−B |ν| − P B − yν . (12) Аналогiчно для кожного ν ≥ 1 P+A −νyν = P+A −ν + PA+ yν . (13) Тому з урахуванням збiжностi рядiв (5) та зображення (11) ряди з (6) абсолютно збiга- ються за нормою, а також ‖x1‖ ≤ ‖ȳ‖∞ ( ‖P−‖ ‖PB− ‖ ∞∑ n=0 ‖Bn −‖+ ‖P+‖ ‖PA+ ‖ ∞∑ n=1 ‖A−n+ ‖ ) . (14) Доведемо, що при фiксованому n ≥ 2 ряди з (7) абсолютно збiгаються за нормою. Зафiксуємо w ∈ X i такi натуральнi числа q, m, що 1 ≤ q < m. За лемою 2 елемент w ∈ X єдиним чином зображується у виглядi w = w−(m) + w+(m), де w−(m) ∈ Q−, w+(m) ∈ Qm+ . Тому Aq−mw = Aq−mw−(m) +Aq−mw+(m), (15) ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2017, т . 20, N◦ 1 ПРО ОБМЕЖЕНI РОЗВ’ЯЗКИ РIЗНИЦЕВОГО РIВНЯННЯ . . . 71 причому Aq−mw−(m) ∈ Q−, Aq−mw+(m) ∈ Qq+. Позначимо через P q−, P q + проектори в X, якi вiдповiдають зображенню X = Q−+̇Qq+. Тодi внаслiдок (15) P q+A q−mw = Aq−mw+(m), а отже, w+(m) = Am−qP q+A q−mw = Am−qP q+ ( PA−A q−m − PA−w + PA+A q−m + PA+w ) = = Am−qP q+A q−m + PA+w. (16) Згiдно з (7), (10), (12), (16) при n ≥ 2 маємо xn = Pn−1− yn−1 + n−2∑ k=1 An−1−k− P k−yk +An−1− P−y0+ + −1∑ ν=−∞ An−1− P−B |ν| − P B − yν − ∞∑ ν=n Pn−1+ An−1−ν+ PA+ yν . Тому внаслiдок збiжностi рядiв (5) ряди з (7) абсолютно збiгаються за нормою i для кож- ного n ≥ 2 ‖xn‖ ≤ ‖ȳ‖∞ ( n−1∑ k=0 ‖An−1−k− ‖ ‖P k−‖+ ‖An−1− ‖ ‖P−‖ ‖PB− ‖ ∞∑ k=0 ‖Bk −‖+ +‖Pn−1+ ‖ ‖PA+ ‖ ∞∑ k=1 ‖A−k+ ‖ ) . (17) Тут P 0 − = P−, P 0 + = P+. Аналогiчно до (16), (17) перевiряється, що коли при фiксованих w ∈ X, 1 ≤ q < m позначити через P−q− , P−q+ проектори в X, що вiдповiдають зображенню X = Q−q− +̇Q+, то w єдиним чином зображується у виглядi w = w−(−m) + w+(−m), де w−(−m) ∈ Q−m− , w+(−m) ∈ Q+, причому w−(−m) = Bq−mP−q− Bm−q − PB−w, (18) а також для кожного фiксованого n ≤ 0 ряди з (8) абсолютно збiгаються за нормою i ‖xn‖ ≤ ‖ȳ‖∞ ‖Pn−1− ‖ ‖PB− ‖ ∞∑ k=0 ‖Bk −‖+ |n|∑ k=0 ‖P−k+ ‖ ‖B −|n|−1+k + ‖+ +‖P+‖ ‖PA+ ‖ ‖B −|n|−1 + ‖ ∞∑ ν=1 ‖A−ν+ ‖ ) . (19) Внаслiдок (14), (17), (19) для доведення обмеженостi послiдовностi {xn, n ∈ Z} досить переконатися, що є обмеженими послiдовностi { ‖Pn−‖, n ∈ Z } i { ‖Pn+‖, n ∈ Z } . Оскiльки ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2017, т . 20, N◦ 1 72 М. Ф. ГОРОДНIЙ, I. В. ГОНЧАР P k− + P k+ = I для кожного k ∈ Z, то обмеженiсть вказаних послiдовностей випливає з обмеженостi послiдовностей { ‖P−k− ‖, k ≥ 1 } та { ‖P−k+ ‖k ≥ 1 } . Доведемо обмеженiсть послiдовностi { ‖P−k− ‖, k ≥ 1 } . Iз (10) випливає, що P−k− = = B−kP−B k = I − B−kP+B k для кожного k ≥ 1, а отже, досить перевiрити обмеженiсть послiдовностi { ‖B−kP+B k‖, k ≥ 1 } . Зафiксуємо k ≥ 1.ОскiлькиX = X−(B)+̇X+(B), то в X можна вибрати такий базис g1, g2, . . . , gm, що для деякого натурального r, 1 ≤ r < m, звуження оператора B на X−(B) має жорданову нормальну форму у базисi g1, g2, . . . , gr, а звуження B+ на X+(B) — у базисi gr+1, gr+2, . . . , gm. Тодi для кожного r + 1 ≤ j ≤ m ‖B−kP+B kgj‖ = ‖B−kP+B k +gj‖ = ‖B−kBk +gj‖ = ‖gj‖. (20) Нехай, для визначеностi, матриця оператораB− у базисi g1, g2, . . . , gr є клiтиною Жор- дана розмiру r×r,що вiдповiдає власному числу λ.Тодi при k ≥ r операторуBk − вiдповiдає матриця  λk C1 kλ k−1 . . . Cr−1k λk−r+1 0 λk . . . Cr−2k λk−r+2 . . . . . . . . . . . . 0 0 . . . λk  . Тому B−kP+B kg1 = λkB−k+ P+g1 i для кожного 2 ≤ j ≤ r B−kP+B kgj = B−k+ ( Cj−1k λk−j+1P+g1 + Cj−2k λk−j+2P+g2 + . . . . . .+ C1 kλ k−1P+gj−1 + λkP+gj ) . Оскiльки |λ| < 1 i ряд ∑∞ k=1 ‖B −k + ‖ збiгається, то sup k≥1,1≤j≤r ‖B−kP+B kgj‖ < ∞. (21) Розглядаючи окремо кожну клiтину Жордана матрицi B− у випадку, коли їх декiлька, i враховуючи оцiнки (20), (21), робимо висновок, що послiдовнiсть { ‖B−kP+B k‖, k ≥ 1 } є обмеженою. Обмеженiсть послiдовностi { ‖P k+‖, k ≥ 1 } перевiряється аналогiчно. Той факт, що {xn, n ∈ Z} задає єдиний у класi обмежених послiдовностей розв’язок рiзницевого рiвняння (1), вiдповiдний обмеженiй послiдовностi {yn, n ∈ Z}, випливає з доведеної в [2, c. 26] теореми 7, якщо додатково скористатися лемою 2. Теорему 1 доведено. Теорема 2. У скiнченновимiрному комплексному банаховому просторi X умова 1 ви- конується тодi i тiльки тодi, коли виконуються умови i), ii) теореми 1. Теорема 2 є безпосереднiм наслiдком лем 1, 3 i теореми 1. Лiтература 1. Городний М. Ф. Ограниченные и периодические решения одного разностного уравнения и его стохас- тического аналога в банаховом пространстве // Укр. мат. журн. — 1991. — 43, № 1. — С. 42 – 46. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2017, т . 20, N◦ 1 ПРО ОБМЕЖЕНI РОЗВ’ЯЗКИ РIЗНИЦЕВОГО РIВНЯННЯ . . . 73 2. Дороговцев А. Я. Периодические и стационарные режимы бесконечномерных детерминированных и стохастических динамических систем. — Киев: Вища шк., 1992. — 319 с. 3. Ким В.С. Об условиях существования ограниченных решений разностного уравнения в банаховом пространстве // Дифференц. уравнения. — 1967. — 3, № 12. — С. 2151 – 2160. 4. Баскаков А. Г., Пастухов А. И. Спектральный анализ оператора взвешенного сдвига с неограничен- ными операторными коэффициентами // Сиб. мат. журн. — 2001. — 42, № 6. — С. 1231 – 1243. 5. Слюсарчук В. Е. Обратимость линейных неавтономных разностных операторов в пространстве огра- ниченных на Z функций // Мат. заметки. — 1985. — 37, вып. 5. — С. 662 – 666. 6. Хенри Д. Геометрическая теория полулинейных параболических уравнений. — М.: Мир, 1985. — 376 с. 7. Бойчук А. А., Журавлев В. Ф., Самойленко А. М. Обобщенно-обратные операторы и нетеровы крае- вые задачи. — Киев: Ин-т математики НАН Украины, 1995. — 318 с. 8. Boichuk O. A., Samoilenko A. M. Generalized inverse operators and boundary-value problems. — Utrecht; Boston, 2004. — 323 p. 9. Boichuk A. A. Solutions of linear and nonlinear difference equations bounded on the whole line // Nonlinear Oscillations. — 2001. — 4, № 1. — P. 16 – 27. 10. Покутний О. О. Розв’язки лiнiйних рiзницевих рiвнянь у просторi Банаха на всiй цiлочисельнiй осi // Вiсн. Київ. ун-ту. Фiз.-мат. науки. — 2006. — № 1. — С. 182 – 188. Одержано 31.10.15, пiсля доопрацювання — 02.06.16 ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2017, т . 20, N◦ 1