Кореляційно-регресійний аналіз ознак насіннєвої продуктивності Medicago sativa L.
При відсутності чіткої дивергенції сортозразків люцерни за ознаками насіннєвої продуктивності селекційне їх покращення повинно базуватися на використанні внутрішньопопуляційної мінливості. Насіннєва продуктивність в значній мірі залежить від досягнутого рівня селекційного покращення, головним чин...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2010
|
| Назва видання: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177562 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Кореляційно-регресійний аналіз ознак насіннєвої продуктивності Medicago sativa L. / В.І. Янчук, В.С. Мамалига // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 8. — С. 272-278. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-177562 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1775622021-02-17T01:26:03Z Кореляційно-регресійний аналіз ознак насіннєвої продуктивності Medicago sativa L. Янчук, В.І. Мамалига, В.С. Аналіз та оцінка генетичних ресурсів При відсутності чіткої дивергенції сортозразків люцерни за ознаками насіннєвої продуктивності селекційне їх покращення повинно базуватися на використанні внутрішньопопуляційної мінливості. Насіннєва продуктивність в значній мірі залежить від досягнутого рівня селекційного покращення, головним чином, двох основних складових — “число бобів в китиці” і “число насінин в бобі”. При отсутствии строгой дивергенции сортообразцов люцерны по признакам семенной продуктивности селекционное их улучшение должно базироваться на использовании внутрипопуляционной изменчивости. Семенная продуктивность в значительной степени зависит от достигнутого уровня селекционного улучшения, главным образом двух составляющх — “количество бобов в соцветии” и “количество семян в бобе”. At absence strict divergention Grade a sample of Lucerne to attributes of seed efficiency their selection improvement should be based on use Inside population of variability. The seed efficiency substantially depends on the achieved level of selection improvement mainly two compound — “quantity of beans in flovers” and “quantity seeds in a bean”. 2010 Article Кореляційно-регресійний аналіз ознак насіннєвої продуктивності Medicago sativa L. / В.І. Янчук, В.С. Мамалига // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 8. — С. 272-278. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2219-3782 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177562 uk Фактори експериментальної еволюції організмів Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Аналіз та оцінка генетичних ресурсів Аналіз та оцінка генетичних ресурсів |
| spellingShingle |
Аналіз та оцінка генетичних ресурсів Аналіз та оцінка генетичних ресурсів Янчук, В.І. Мамалига, В.С. Кореляційно-регресійний аналіз ознак насіннєвої продуктивності Medicago sativa L. Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description |
При відсутності чіткої дивергенції сортозразків люцерни за ознаками насіннєвої
продуктивності селекційне їх покращення повинно базуватися на використанні
внутрішньопопуляційної мінливості. Насіннєва продуктивність в значній мірі
залежить від досягнутого рівня селекційного покращення, головним чином, двох
основних складових — “число бобів в китиці” і “число насінин в бобі”. |
| format |
Article |
| author |
Янчук, В.І. Мамалига, В.С. |
| author_facet |
Янчук, В.І. Мамалига, В.С. |
| author_sort |
Янчук, В.І. |
| title |
Кореляційно-регресійний аналіз ознак насіннєвої продуктивності Medicago sativa L. |
| title_short |
Кореляційно-регресійний аналіз ознак насіннєвої продуктивності Medicago sativa L. |
| title_full |
Кореляційно-регресійний аналіз ознак насіннєвої продуктивності Medicago sativa L. |
| title_fullStr |
Кореляційно-регресійний аналіз ознак насіннєвої продуктивності Medicago sativa L. |
| title_full_unstemmed |
Кореляційно-регресійний аналіз ознак насіннєвої продуктивності Medicago sativa L. |
| title_sort |
кореляційно-регресійний аналіз ознак насіннєвої продуктивності medicago sativa l. |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Аналіз та оцінка генетичних ресурсів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177562 |
| citation_txt |
Кореляційно-регресійний аналіз ознак насіннєвої
продуктивності Medicago sativa L. / В.І. Янчук, В.С. Мамалига // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 8. — С. 272-278. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Фактори експериментальної еволюції організмів |
| work_keys_str_mv |
AT ânčukví korelâcíjnoregresíjnijanalízoznaknasínnêvoíproduktivnostímedicagosatival AT mamaligavs korelâcíjnoregresíjnijanalízoznaknasínnêvoíproduktivnostímedicagosatival |
| first_indexed |
2025-07-15T15:43:21Z |
| last_indexed |
2025-07-15T15:43:21Z |
| _version_ |
1837728218470154240 |
| fulltext |
272
Резюме
В работе представлены данные влияния изменения паттерна метилирования
генома на различные признаки растений. Обработка 5-azaC индуцирует наследуемые
эпигенетические и эпипластомные изменения у сахарной свеклы по следующим
признакам: миксоплоидность клеточных популяций, содержание сахара в корне,
раздельно-сростноцветковость (РЦ-СЦ), время вступление в фазу цветения.
The paper presents a data of influence of genome methylation pattern on different
characters of sugar beet. 5-azaC tereatment induce inherited epigenetic and epiplastom
changes: it influences on the number of sub-cellular organelles in cytoplasm, on sugar
content in roots, on choriflowered-symflowered (mono- and polygerm) character, hastens
the early flowering of sugar beet, decreases the amount of not-flowering plants (flowerless,
stemless).
ЯНЧУК В.І., МАМАЛИГА В.С.
Вінницький національний аграрний університет,
Україна, 21008, Вінниця, вул. Сонячна, 3, yanvlad@rambler.ru
КОРЕЛЯЦІЙНО-РЕГРЕСІЙНИЙ АНАЛІЗ ОЗНАК НАСІННЄВОЇ
ПРОДУКТИВНОСТІ MEDICAGO SATIVA L.
Вивчення структури популяцій за кількісними ознаками передбачає
встановлення між ними зв’язків. Такий аналіз має важливе значення в селек-
ційній роботі. Він дає можливість використати його для вирішення задач
практичної селекції, пов’язаних з:
а) виявленням відмінностей між сортами чи групами сортів;
б) аналізом структури спряженої мінливості корелюючих ознак;
в) вивченням впливу різних факторів на величину і напрямок зв’язку
корелюючих ознак.
Коефіцієнти фенотипових кореляцій мають, як відомо, не тільки складну
генотипову, але й паратипову обумовленість [1]. Значний практичний інтерес
має виявлення кореляцій між морфологічними і господарсько — цінними
ознаками [2], що дає можливість проводити непрямий добір. Наявність
тісних негативних зв’язків між ознаками може створювати і певні усклад-
нення в селекції. В цих ситуаціях при поліпшенні однієї ознаки іде погір-
шення іншої. У цукрових буряків, наприклад, добір за масою коренеплоду
супроводжується зниженням вмісту цукру [2].
Багатьма дослідниками [1, 2] відмічається значна мінливість коефіці-
єнтів кореляції в залежності від сортових особливостей та умов зовнішнього
середовища. Багаточисельні дані показують, що між двома ознаками може
існувати від’ємна генотипова кореляція, тоді як фенотипова може бути
позитивною. В більшості випадків кореляції між ознаками виникають на
основі плейотропного ефекту не одного, а багатьох генів, які складають генні
системи, сформовані в процесі еволюції.
273
Жученко А.А. [3] показав, що коефіцієнти кореляцій при певних умовах
можуть бути ефективно використані в селекційному процесі при індивідуаль-
них і масових, непрямих і прямих оцінках напрямків зміни досліджуваних
ознак. Встановлення характеру і напрямків кореляційних зв’язків між озна-
ками, які визначають пристосованість рослин до конкретних умов сере-
довища, відіграє також важливу роль в побудові оптимальних моделей сорту
і агроценозу, виборі методів селекції, розробці принципів диференційованої
агротехніки, тобто комплексного вирішення задач по підвищенню загальної
і специфічної адаптивності видів, які культивуються, в цілому.
Матеріали і методи
В наших дослідженнях був проведений кореляційний аналіз між основ-
ними ознаками насіннєвої продуктивності (число продуктивних стебел рос-
лини — ЧПС, число китиць на рослині — ЧКР, число квіток в китиці —
ЧКК, число бобів в китиці — ЧБК, число насінин в бобі — ЧНБ і маса насіння
з рослини — МНР) у 18 сортозразків різного еколого-географічного поход-
ження.
На першому етапі нами був проведений кореляційний аналіз зв’язків
між ознаками у всіх зразків по кожному року досліджень окремо. Дані аналізу
показали, що величина і, навіть, напрямок кореляційних зв’язків між озна-
ками насіннєвої продуктивності в значній мірі залежить від умов року. При-
чому, у різних сортозразків зміни спряженості ознак по роках не завжди
мають однакову спрямованість. Все це значно утруднювало можливості пред-
ставлення отриманих результатів в узагальненій формі.
З подібними труднощами зустрічались і інші дослідники [3], і тому
користувались усередненими показниками.
Нами також були використані середні показники кореляції різних ознак
за три роки досліджень.
Результати та обговорення
Встановлено, що між ознаками насіннєвої продуктивності існують
позитивні кореляційні зв’язки, тіснота яких визначається їх ієрархією в комп-
лексі зв’язків з результуючою ознакою (маса насіння з рослини), сортовими
особливостями і обумовлена мінливістю ознак по роках, тривалістю веге-
таційного періоду (рис.).
Спочатку ми зупинимось на розгляді загальних тенденцій і тісноти
зв’язків між окремими ознаками, а потім відмітимо особливості прояву їх в
окремих зразків. Ознака ‘‘число продуктивних стебел рослини” позитивно
корелювала з іншими п’ятьма ознаками. Значення коефіцієнтів кореляції в
цілому були невисокими. Так, між найближчими в ієрархії ознаками —
числом китиць на рослині і числом квіток в китиці — коефіцієнти кореляції
коливались в межах r = 0,4–0,6. Ще менше (r = 0,3–0,5) дана ознака корелю-
вала з числом бобів в китиці, числом насінин в бобі і масою насіння рослини.
У сорту Йигева-118 відмічений невисокий зв’язок числа продуктивних
стебел з числом китиць на рослині і числом квіток в китиці, де коефіцієнти
у сортів становили 0,13 і 0,19 відповідно, а у сортів Місцева і Mega вони
були найвищими. Ознака ‘‘число китиць на рослині” найбільш тісно корелю-
274
вала (r = 0,68–0,98) з числом квіток у китиці і в меншій мірі з числом насінин
в бобі (r = 0,43–0,87) (за виключеням сорту Ярославна) і масою насіння
рослини (r = 0,61–0,77). Невисокий позитивний зв’язок ця ознака мала з чис-
лом бобів в китиці (r = 0,20–0,60). Тісний позитивний зв’язок (r = 0,60–0,87)
спостерігався між ознаками ‘‘число квіток в китиці” і ‘‘числом насінин в
бобі” та ‘‘масою насіння з рослини” (r = 0,60–0,70). Дещо вищими були кое-
фіцієнти кореляції між цими ознаками у сортів Ярославна, Vertus і Місцева.
Коефіцієнт кореляції між числом бобів в китиці і числом насінин в бобі
був позитивним, але невисоким — на рівні 0,40–0,50. Найбільш тісний
зв’язок між цими ознаками був виявлений лише у сортозразків Sverre, Vella,
AU-PХ, Szarvase-1 i Gulus (r = 0,58–0,80).
Ознака ‘‘маса насіння з рослини” позитивно корелювала з числом бобів
в китиці і числом насінин в бобі. Коефіцієнти кореляції були на рівні 0,6–
Вінничанка (99– 104 дні) Ярославна (108 — 113 днів)
МНР 1
R1.23 = 0,714 R1.23 = 0,827
Yxz = 3,012 + 0,638 Х – 0,157 Z Yxz = 0,928 + 0,907 Х + 0,081 Z
Gulus (121 — 133 дні)
R1.23 = 0,780
Yxz = 1,002 – 0,019 Х + 1,759 Z
ЧБК 3 2 ЧНБ
ЧКК 4 ЧКР 5
6 ЧПС
МНР 1
ЧБК 3 2 ЧНБ
6 ЧПС
ЧКК 4 5 ЧКР
ЧБК 3 2 ЧНБ
ЧКК 4 ЧКР 5
6 ЧПС
МНР 1
Рис. Кореляційні зв’язки між окремими
ознаками насіннєвої продуктивності у
сортів люцерни різних груп скоростиглості
275
0,7. Отже, можна говорити про те, що між ознаками насіннєвої продуктив-
ності в цілому існують позитивні кореляційні зв’язки. Разом з тим, між
окремими групами ми бачимо посилення або послаблення цих зв’язків.
Особливо це проявляється в окремі роки досліджень. Мінливість кореля-
ційних зв’язків між близько структуризованими ознаками може посилювати
або послаблювати тісноту кореляції між іншими ознаками.
Можливість краще зрозуміти взаємовплив різних ознак на прояв кореля-
ційного зв’язку в системі зв’язків дають частинні та множинні коефіцієнти
кореляцій. Це можна продемонструвати прикладом мінливості показників
кореляції між першою (маса насіння) і другою (число насінин в бобі) ознакою
у сорту Вінничанка в залежності від якоїсь однієї чи двох інших. Нижче для
прикладу приведемо частинні коефіцієнти кореляції різних комбінацій ознак:
r12.3 = 0,52; r12.4 = 0,48; r12.5 = 0,36; r12.6 = 0,63; r12.34 = 0,06; r12.46 = 0,71; r12.56 =
= 0,38 і т.д.
Із приведених на рисунку кореляційних зв’язків можна бачити, що
результуюча ознака — урожай насіння — має найбільш тісні кореляційні
зв’язки з числом бобів в китиці і числом насінин в бобі. В таблиці 1 приведені
частинні та множинні коефіцієнти кореляцій між цими трьома ознаками
насіннєвої продуктивності для всіх вивчених сортозразків.
Таблиця 1
Частинні та множинні коефіцієнти кореляцій деяких господарсько-цінних ознак
у різних сортозразків люцерни
Сортозразки r12.3 r13.2 r23.1 R1.23
Вінничанка 0,470±0,092 0,375±0,096 0,296±0,099 0,714
Йигева-118 0,503±0,098 0,230±0,099 0,309±0,097 0,645
№152 0,362±0,096 0,498±0,089 0,240±0,100 0,703
Жидруне 0,592±0,098 0,360±0,114 0,077±0,122 0,718
Mega 0,519±0,131 0,592±0,124 0,002±0,154 0,789
Ellerslаie-1 0,583±0,124 0,619±0,119 -0,060±0,152 0,826
Vika 0,661±0,084 0,176±0,110 0,259±0,108 0,753
Vertus 0,737±0,081 0,589±0,097 -0,264±0,116 0,843
Місцева 0,548±0,118 0,556±0,117 0,057±0,141 0,804
Ярославна 0,716±0,080 0,490±0,099 -0,109±0,114 0,827
Sverre 0,407±0,108 0,436±0,107 0,302±0,113 0,714
Vella 0,720±0,095 0,202±0,135 0,314±0,130 0,849
Verko 0,685±0,080 0,488±0,096 -0,123±0,109 0,797
Globus 0,594±0,098 0,499±0,106 0,011±0,122 0,780
AU-PX 0,354±0,129 0,537±0,117 0,360±0,129 0,795
Gulus 0,565±0,091 0,144±0,109 0,573±0,089 0,803
Szarvase-1 0,450±0,124 0,529±0,118 0,258±0,134 0,806
Orca 0,575±0,142 0,390±0,160 0,137±0,172 0,745
276
Приведені дані показують, що тіснота кореляційного зв’язку між двома
ознаками в значній мірі залежить від якоїсь третьої. Розглядаючи першу
колонку, можна бачити зменшення тісноти зв’язку між масою насіння рос-
лини і числом насінин в бобі в залежності від числа бобів в китиці.
Така ж тенденція спостерігається по кореляції між масою насіння і чис-
лом бобів в китиці в залежності від числа насінин в бобі (колонка 2 табл. 1).
При цьому можна бачити і сортові відмінності. В одних сортів зменшення
тісноти кореляцій проявляється слабше, у інших — сильніше.
В останній колонці приводяться коефіцієнти множинної кореляції, де
показана тіснота зв’язку маси насіння з рослини із двома іншими ознаками —
числом бобів в китиці і числом насінин в бобі.
Дані аналізу показують, що між сортами існують певні відмінності.
У одних сортів коефіцієнт множинної кореляції має нижче значення, у інших
він досить високий. Цей коефіцієнт ще більш наочно показує, що рівень
насіннєвої продуктивності рослин у всіх сортів визначається впливом цих
двох ознак.
Приведені значення коефіцієнтів кореляції дозволяють судити лише про
ступінь зв’язку у варіації двох чи декількох перемінних величин, або їх
тісноту зв’язку, але не дозволяють судити про те, як кількісно міняється
одна величина в залежності від зміни іншої. Відповідь на це питання можуть
дати розраховані нами рівняння лінійної регресії, які дозволяють визначити
значення функції в залежності від значення аргументу у різних сортів (табл. 2).
Таблиця 2
Рівняння лінійної та множинної лінійної регресій для різних сортозразків люцерни
Сортозразок Yx = a + R1 X Yz = a + R2 Z Yxz = a + R1X + R2Z
Вінничанка
Йигева 118
№152
Жидруне
Mega
Ellerslaie-1
Vika
Vertus
Місцева
Ярославна
Sverre
Vella
Verko
Globus
AU-PX
Gulus
Szarvase-1
Orca
Yx = 3,071 + 0,546 X
Yx = 0,430 + 0,911 X
Yx = 2,221 + 0,862 X
Yx = 1,661 + 0,617 X
Yx = 4,999 + 0,040 X
Yx = 4,00 + 0,268 X
Yx = 1,004Х – 0,836
Yx = 0,677 + 0,597 X
Yx = 1,256Х – 4,474
Yx = 0,960Х – 1,058
Yx = 0,209 + 0,701 X
Yx = 0,267 + 0,743 X
Yx = 1,183 + 0,679 X
Yx = 0,717 + 0,527X
Yx = 8,446 + 0,114X
Yx = 0,464 + 0,828 X
Yx = 1,436 + 0,572 X
Yx = 5,743 + 0,02 X
Yz = 4,994 + 0,608 Z
Yz = 0,811 + 1,862 Z
Yz = 2,654 + 1,680 Z
Yz = 2,434 + 1,061 Z
Yz = 4,402 + 0,222 Z
Yz = 2,452 + 0,889 Z
Yz = 4,135 + 0,766 Z
Yz = 2,113 + 0,814 Z
Yz = 0,647 + 1,281 Z
Yz = 4,403 + 0,740 Z
Yz = 1,504Z – 0,859
Yz = 2,765 + 1,046 Z
Yz = 1,943 + 1,510 Z
Yz = 1,435 + 1,171 Z
Yz = 6,073 + 0,379 Z
Yz = 0,949 + 1,731 Z
Yz = 2,313 + 1,046 Z
Yz = 5,211 + 0,165 Z
Yxz = 3,012 +0,638X – 0,157Z
Yxz = 0,941 – 0,062X + 1,965Z
Yxz = 1,821 + 0,258X + 1,364Z
Yxz = 2,118 + 0,185X + 0,761Z
Yxz = 3,652 + 0,075X + 0,238Z
Yxz = 3,856 + 0,224X + 0,996Z
Yxz = -1,234 + 1,161X – 0,198Z
Yxz = 1,118 + 0,382X + 0,309Z
Yxz = 3,903 + 0,922X + 0,522Z
Yxz = 0,928 + 0,907X + 0,081Z
Yxz = 1,242 + 0,362X + 0,925Z
Yxz = 0,581 + 0,619X + 0,201Z
Yxz = 0,628 + 0,340X + 1,007Z
Yxz = 1,050 + 0,530X + 0,616Z
Yxz = 7,227 – 0,222X + 0,558Z
Yxz = 1,002 – 0,019X + 1,759Z
Yxz = 0,203 + 0,468X + 0,586Z
Yxz = 5,496 + 0,050X + 0,204Z
277
Рівняння першої колонки показують залежність маси насіння рослини
від числа бобів в китиці, а в другій колонці — від числа насінин в бобі.
У більшості сортів збільшення числа бобів в китиці або числа насінин в
бобі сприяє підвищенню насіннєвої продуктивності. Але є такі сортозразки,
у яких для підвищення насіннєвої продуктивності вимагається значне
збільшення другої ознаки.
В останній колонці представлені рівняння множинної лінійної регресії,
які описують рівень насіннєвої продуктивності в залежності від числа бобів
в китиці і числа насінин в бобі. З приведених даних можна бачити, що в
окремих сортів, наприклад, у Вінничанки, насіннєва продуктивність більше
залежить від числа бобів в китиці, а у сортів Йигева-118, AU-PX, Ellerslaie-1
i Gulus — від числа насінин в бобі. У сорту Vika спостерігається значне
збільшення числа бобів в китиці. У решти сортів підвищення рівня насін-
нєвої продуктивності можна забезпечити збільшенням двох ознак. Хоча і
тут є свої відмінності, зумовлені більшим впливом тієї чи іншої ознаки.
Висновки
Таким чином, проведені дослідження показали, що між такими кореля-
тивно зв’язаними ознаками як число продуктивних стебел і число китиць
на рослині існує середній рівень міжпопуляційної та внутрішньопопуля-
ційної мінливості. Між ознаками ‘‘число квіток в китиці”, ‘‘число бобів в
китиці” і ‘‘число насінин в бобі” існує низький рівень міжпопуляційної і
середній внутрішньопопуляційної мінливості.
За ознакою ‘‘маса насіння з рослини” виявлений середній рівень міжпо-
пуляційної і високий — внутрішньопопуляційної мінливості.
При відсутності чіткої дивергенції сортозразків люцерни за ознаками
насіннєвої продуктивності селекційне їх покращання повинно базуватись
на використанні внутрішньопопуляційної мінливості.
Виявлений поліморфізм окремих популяцій люцерни (Vertus, Vella,
Ellerslaie-1) за такими ознаками як ‘‘число квіток в китиці”, ‘‘число бобів в
китиці” і ‘‘число насінин в бобі”. В цьому відношенні особливої уваги заслу-
говує сорт Ярославна, у якого цей поліморфізм найбільш чітко виражений
(коефіцієнти повторюваності становили відповідно 0,41, 0,43 і 0,77), що,
очевидно, зумовлено частковою його автогамією.
Показано, що результуюча ознака — насіннєва продуктивність —
в значній мірі залежить від досягнутого рівня селекційного покращення,
головним чином, двох її складових — ‘‘число бобів в китиці” і ‘‘число на-
сінин в бобі”. Можливості добору за цими ознаками складають 10–15%.
Література
1. Рокицкий П.Ф. Введение в статистическую генетику. Минск: Вышейшая
школа.— 1974.— 440 с.
2. Лысенко Н.И. Относительная скорость роста семядольных листьев сахарной
свеклы — информативный параметр для прогнозирования гетерозиса // IV съезд
генетиков и селекционеров Украины. Часть 3. Тезисы докл.— К.: 1981.—
С. 198–199.
278
3. Жученко А.А. Экологическая генетика культурных растений (эколого-
генетические основы). Кишинев: Штиинца.— 1980.— 587 с.
4. Помогайбо В.М., Чекалин Н.М., Изучение самонесовместимости и са-
мосовместимости у люцерны. Использование насыщающих скрещиваний и
самосовместимости в селекции сельскохозяйственных растений.— К.: Наукова
думка.— 1975.— С. 195–202.
5. Помогайбо В.М. Изучение взаимосвязи между признаками у синегибридной
люцерны // Цитология и генетика.— 1981.— Т.15.— №4.— С. 58–60.
Резюме
При відсутності чіткої дивергенції сортозразків люцерни за ознаками насіннєвої
продуктивності селекційне їх покращення повинно базуватися на використанні
внутрішньопопуляційної мінливості. Насіннєва продуктивність в значній мірі
залежить від досягнутого рівня селекційного покращення, головним чином, двох
основних складових — “число бобів в китиці” і “число насінин в бобі”.
При отсутствии строгой дивергенции сортообразцов люцерны по признакам
семенной продуктивности селекционное их улучшение должно базироваться на
использовании внутрипопуляционной изменчивости. Семенная продуктивность в
значительной степени зависит от достигнутого уровня селекционного улучшения,
главным образом двух составляющх — “количество бобов в соцветии” и “количество
семян в бобе”.
At absence strict divergention Grade a sample of Lucerne to attributes of seed
efficiency their selection improvement should be based on use Inside population of
variability. The seed efficiency substantially depends on the achieved level of selection
improvement mainly two compound — “quantity of beans in flovers” and “quantity seeds
in a bean”.
RÁCZ F., HIDVÉGI S., SZPKE C., HADI G., PÁL M., MARTON C.L
Agricultural Research Institute of the Hungarian Academy of Sciences,
P.O.B. 19. Martonvásár, 2462 Hungary, email: raczfe@mail.mgki.hu
POLLEN PRODUCTION OF INBRED MAIZE LINES
IN DIFFERENT YEARS
The majority of maize varieties and hybrids are able to produce adequate
quantity of viable pollen under various ecological circumstances, and pollen
production cannot be considered as a limiting factor as far as yield is concerned
(Duvick, 1997, Westgate et al., 2003). However, extreme abiotic stress factors
may cause flowering asynchronism, reducing the chance of fertilization or may
generate the production of less viable pollens in lower quantity.
Plants are the most susceptible to decreased water supply right before and
during the process of flowering. Water deprivation often results in the disorder of
pollen production or even the complete lack of it (Hall et al. 1980, Herrero and
Johnson, 1980), or may delay the development of style. The response of genotypes
depends on the extent of stress, and the inherited traits of the genotype under
|