Створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків
Aim. The first step towards the creation of donors is to identify and create sources of genetic selection of features. The aim of the research was to determine genetic value of multigerm pollinators of sugar beet and create genetic sources of high yield and sugar content signs. Methods. Selection...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2016
|
| Назва видання: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177597 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків / М.О. Корнєєва, О.В. Ненька // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 97-101. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-177597 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1775972021-02-17T01:25:42Z Створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків Корнєєва, М.О. Ненька, О.В. Прикладна генетика і селекція Aim. The first step towards the creation of donors is to identify and create sources of genetic selection of features. The aim of the research was to determine genetic value of multigerm pollinators of sugar beet and create genetic sources of high yield and sugar content signs. Methods. Selection of genetic sources of productivity was carried amongst interline hybrids derived from diallel crosses (n2 combinations). Results. The article presents results on the selection of sources of high productivity among interline hybrids of sugar beet, which components were evaluated by diallel scheme. It discusses the genetic determination of agronomic traits taking into consideration additive gene actions in female component as well as significant effect of inadditive interactions between components of hybridization. Revealed is the positive effect of cytoplasm in phenotypic yield manifestations, on sugar content and sugar yield in direct hybrids in reciprocal crosses. Conclusions. Based on the obtained results, samples BZ1/BZ2 and BZ1/BZ4 combining both high yield and sugar content among diallel hybrids were selected, which can serve as sources of genes of high productivity. Female component of the hybrid combinations (line BZ1) was notable for high general combining ability for yield, and lines BZ2 and BZ4 for sugar content and sugar yield, respectively. Keywords: sugar beet, pollinators, combination ability, heterosis, diallel hybrids. 2016 Article Створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків / М.О. Корнєєва, О.В. Ненька // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 97-101. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2219-3782 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177597 633.63:631.52:575.125 uk Фактори експериментальної еволюції організмів Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Прикладна генетика і селекція Прикладна генетика і селекція |
| spellingShingle |
Прикладна генетика і селекція Прикладна генетика і селекція Корнєєва, М.О. Ненька, О.В. Створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description |
Aim. The first step towards the creation of donors is to identify and create sources of genetic selection of features. The
aim of the research was to determine genetic value of multigerm pollinators of sugar beet and create genetic sources of
high yield and sugar content signs. Methods. Selection of genetic sources of productivity was carried amongst interline
hybrids derived from diallel crosses (n2
combinations). Results. The article presents results on the selection of sources of
high productivity among interline hybrids of sugar beet, which components were evaluated by diallel scheme. It discusses
the genetic determination of agronomic traits taking into consideration additive gene actions in female component as
well as significant effect of inadditive interactions between components of hybridization. Revealed is the positive effect
of cytoplasm in phenotypic yield manifestations, on sugar content and sugar yield in direct hybrids in reciprocal crosses.
Conclusions. Based on the obtained results, samples BZ1/BZ2 and BZ1/BZ4 combining both high yield and sugar content
among diallel hybrids were selected, which can serve as sources of genes of high productivity. Female component of the
hybrid combinations (line BZ1) was notable for high general combining ability for yield, and lines BZ2 and BZ4 for sugar
content and sugar yield, respectively.
Keywords: sugar beet, pollinators, combination ability, heterosis, diallel hybrids. |
| format |
Article |
| author |
Корнєєва, М.О. Ненька, О.В. |
| author_facet |
Корнєєва, М.О. Ненька, О.В. |
| author_sort |
Корнєєва, М.О. |
| title |
Створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків |
| title_short |
Створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків |
| title_full |
Створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків |
| title_fullStr |
Створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків |
| title_full_unstemmed |
Створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків |
| title_sort |
створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Прикладна генетика і селекція |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177597 |
| citation_txt |
Створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків / М.О. Корнєєва, О.В. Ненька // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 97-101. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Фактори експериментальної еволюції організмів |
| work_keys_str_mv |
AT kornêêvamo stvorennâgenetičnihdžerelselekcíjnocínnihlíníjzapilûvačívnaosnovídíalelʹnihgíbridívcukrovihburâkív AT nenʹkaov stvorennâgenetičnihdžerelselekcíjnocínnihlíníjzapilûvačívnaosnovídíalelʹnihgíbridívcukrovihburâkív |
| first_indexed |
2025-07-15T15:45:23Z |
| last_indexed |
2025-07-15T15:45:23Z |
| _version_ |
1837728346184613888 |
| fulltext |
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 97
© КОРНЄЄВА М.О., НЕНьКА О.В.
працюють над створенням таких ліній ди- і те-
траплоїдного рівня, які повинні характеризува-
тися достатньою базисною продуктивністю, ви-
сокою комбінаційною здатністю і технологічною
якістю коренеплодів, високою пилкоутворюваль-
ною здатністю і високою плідністю клубочків.
Для вивчення генетичного контролю цих госпо-
дарсько-цінних ознак застосовують різні схеми
схрещування (полікроси, топкроси, сітпроси та
діалельні схрещування) [4].
Найбільш інформативними відносно цього
є діалельні схрещування. Після визначення ге-
нетичної цінності за певними корисними ознака-
ми цих матеріалів (багатонасінних запилювачів)
через рекомбігенез у діалельних гібридів і оцін-
ку конкретних генотипів на їх основі можна віді-
брати експериментальні популяції запилювачів з
певним рівнем урожайності і цукристості, які ма-
ють підвищену концентрацію добросприятливих
генів, тобто генетичні джерела селекційно значу-
щих ознак. Вони є етапом до створення донорів
покращених ознак і складовими ознакових ко-
лекцій цукрових буряків.
Метою дослідження було визначення гене-
тичної цінності багатонасінних запилювачів цу-
крових буряків та створення генетичних джерел
ознак підвищеної урожайності і цукристості.
Матеріали і методи
Селекційну роботу проводили на Уман-
ській дослідно-селекційній станції упродовж
2011–2014 рр. Добір генетичних джерел висо-
кої продуктивності здійснювали серед міжліній-
них гібридів, отриманих на основі діалельних
схрещувань (n2-комбінацій) [5]. Випробування гі-
бридних комбінацій проводили у триразовій пов-
торності за методикою [6]. Генетичну цінність
шести ліній-запилювачів визначали на основі ви-
користання моделі Хеймана [7] з інтерпретацією
результатів за Методикою селекційного експери-
менту (у рослинництві) [8].
При формуванні конкурентоздатних гібри-
дів потрібно мати повну інформацію про вихід-
ний матеріал, а також про компоненти, які вико-
ристовуються для цієї мети. Селекціонери потре-
бують знання селекційних матеріалів не лише за
їх фенотиповим проявом, але і за генетичними
особливостями. Тобто потрібна така система ви-
вчення, яка б дозволила при дослідженні обме-
женої кількості спеціально підібраних ліній най-
більш повно виявити їх генотиповий потенціал з
тим, щоб у селекційні програми залучити гени,
що відіграють ключову роль у розвитку особливо
важливих господарсько-корисних ознак.
Останнім часом вагомого значення для се-
лекції сільськогосподарських культур, у тому
числі і цукрових буряків, набувають ознако-
ві колекції. Іншими словами, це донори госпо-
дарсько-цінних ознак, тобто «лінії або зразки з
високим значенням ознак, які здатні порівняно
легко передавати їх іншим селекційним матері-
алам, при цьому не передаючи разом з цим не-
бажані ознаки, від яких важко або навіть немож-
ливо позбутися без одночасної втрати переданої
корисної ознаки» [1]. Першим етапом на шляху
створення донорів є виявлення і створення гене-
тичних джерел селекційно цінних ознак. Джере-
лами називають такі зразки, які мають бажаний
рівень вираженості тієї чи іншої ознаки, що у по-
дальшому досліджуються генетичними метода-
ми, доводячи їх до гомозиготного стану [2]. Із
цього визначення випливає необхідність знання
їх генетичного контролю, особливостей успад-
кування і мінливості цих ознак при застосуванні
адекватних методів їх вивчення.
Багатонасінні запилювачі у сучасному се-
лекційному процесі використовуються як ком-
поненти гібридизації при створенні високопро-
дуктивних гетерозисних ЧС гібридів цукрових
буряків. За генетичною структурою найбільш
ефективними є лінійні матеріали [3]. На Уман-
ській дослідно-селекційній станції селекціонери
Корнєєва М.О., Ненька О.В.
Створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків
УДК 633.63:631.52:575.125
КОРНЄЄВА М.О.1, НЕНьКА О.В.2
1 Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України,
Україна, 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25, еmail: mira31@ukr.net
2 Уманський національний університет садівництва,
Україна, 20305, м. Умань, вул. Інститутська, 1, email: nenka88@i.ua
mira31@ukr.net, (067) 5960872
СТВОРЕННЯ ГЕНЕТИЧНИХ ДжЕРЕЛ
СЕЛЕКЦІйНО-ЦІННИХ ЛІНІй ЗАПИЛЮВАЧІВ
НА ОСНОВІ ДІАЛЕЛьНИХ ГІбРИДІВ ЦУКРОВИХ бУРЯКІВ
98 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18
Корнєєва М.О., Ненька О.В.
лами високих значень можуть бути міжлінійні гі-
бриди, а за цукристістю – як міжлінійні гібриди,
так і самі високоцукристі лінії.
Групу добору селекційних матеріалів за
урожайністю, цукристістю та збором цукру фор-
мували відповідно з крайніми «правими» значен-
нями емпіричного розподілу (рис. 1–3).
Як видно з рис. 1, відібрано всього сім висо-
коврожайних гібридних комбінацій, урожайність
п’яти з них була у межах 44,8…46,8 т/га, два ін-
ших перевищували ці значення. Проте за більш
суворого добору нами було відібрано два міжлі-
нійних гібриди, значення урожайності яких були
у класі 46,8…48,8 т/га. Це були гібриди БЗ1/БЗ2
та БЗ1/БЗ4.
Рис. 1. Відповідність теоретичного й емпірично-
го розподілу діалельних гібридів за урожайністю,
2011–2013 рр.
Урожайність цих гібридів була обумовле-
на високою загальною комбінаційною здатністю
(ефект ЗКЗ = +1,07*) лінії БЗ1, яка слугувала їх
материнською формою. Ефекти взаємодії ком-
понентів були або достовірно високими, або та-
кими, що істотно не відрізнялися від середньо-
популяційного значення. Цікаво зазначити, що
джерелами високої урожайності відібрано пря-
мі гібриди, зворотні ж гібриди були низьковро-
жайними – відповідно 41,9 та 39,9 т/га. Це є свід-
Результати та обговорення
У результаті гібридизації за діалельною схе-
мою було отримано 30 міжлінійних гібридів і
6 ліній-запилювачів, розмножених «у чистоті».
Генетико-статистичні параметри елементів про-
дуктивності (урожайності і цукристості), а також
збору цукру наведено у табл. 1.
Як видно з табл. 1, урожайність діалельних
гібридів коливалася у межах 36,8…48,8 т/га при
середньому значенні 41,8 т/га, що є свідченням
варіювання генотипів. Коефіцієнт варіації уро-
жайності був найвищим серед ознак, з яких фор-
мується продуктивність, і становив 7,6%. Діапа-
зон мінливості гібридів за ознакою цукристість
за середнього значення становив за дослідом
17,2%, коливався від 16,2 до 18,2%. Оскільки
діалельні гібриди випробовувалися за однако-
вих умов, то можна стверджувати, що їх мінли-
вість також залежала в основному від генотипу
схрещуваних форм. Коефіцієнт варіації за цу-
кристістю завжди є нижчим, ніж за урожайністю.
У цьому досліді він становив 2,8%. Збір цукру за
довірчого інтервалу 7,0…7,43 т/га і середньопо-
пуляційного значення 7,2 т/га змінювався у ши-
рокому діапазоні – 6,3…8,8 т/га. Коефіцієнт варі-
ації був найвищим і становив 8,9%.
Необхідно зазначити, що власна урожай-
ність ліній була нижчою (38,9…40,4 т/га), ніж
середнє значення за діалельними гібридами, що
свідчить про ефект, обумовлений гібридизацією
компонентів. За ознакою цукристість такої тен-
денції не відзначено, тобто лінії БЗ2 та БЗ6 ха-
рактеризувалися значенням ознаки, що переви-
щувала середнє з усіх гібридів. Значення цукри-
стості цих ліній становили відповідно 17,9 і 17,5
порівняно з 17,2%. Проте перевищення за окре-
мими гібридними комбінаціями було досить сут-
тєве і становило 0,9…1,0% (за абсолютним зна-
ченням). За ознакою збір цукру на рівні серед-
ньопопуляційного значення була лише лінія БЗ2
(7,2 т/га), всі інші лінії за цією ознакою харак-
теризувалися нижчими значеннями. Це свідчить
про те, що за урожайністю і збором цукру джере-
Таблиця 1
Генетико-статистичні параметри діалельних гібридів цукрових буряків, УДСС, 2011–2013 рр.
Ознаки Середнє зна-
чення
Довірчий інтервал на 95%
рівні ймовірності Мінімум Максимум Стандартне від-
хилення
Коефіцієнт
варіації, %
від до
Урожайність, т/га 41,8 40,8 42,9 36,8 48,8 3,18 7,6
Цукристість, % 17,2 17,0 17,4 16,2 18,2 0,47 2,8
Збір цукру, т/га 7,2 7,0 7,43 6,3 8,8 0,64 8,9
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 99
Створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків
Рис. 2. Відповідність теоретичного й емпіричного
розподілу діалельних гібридів за цукристістю, 2011–
2013 рр.
Враховуючи генетичну цінність ліній-ком-
понентів відібраних джерел високої урожайності
і цукристості, цілком природно можна допустити,
що ці міжлінійні гібриди будуть виділятися і за
високим збором цукру. На рис. 3 видно, що най-
більш численний клас (11 гібридів) припадає на
низьку продуктивність (6,30…6,72 т/га), проте дві
комбінації перебувають у крайньому правовому
класі 8,38…8,80 т/га і характеризуються найви-
щим показником. У генетичному контролі збору
ченням впливу цитоплазми на фенотип гібридів.
Використання діалельних схрещувань дозволило
виявити реципрокний ефект. Для гібридів БЗ1/
БЗ2 та БЗ1/БЗ4 він становив відповідно +2,4 та
+4,4 (табл. 2).
За ознакою цукристості у групу добо-
ру 17,9…18,2% попали 5 селекційних номерів
(рис. 2). Проте кращими міжлінійними гібри-
дами, цукристість яких перевищила позначку
18,0%, виявилися ці ж самі гібриди, які було ві-
дібрано як джерела високої урожайності. Висока
цукристість гібридної комбінації БЗ1/БЗ2 була зу-
мовлена переважно достовірно високими ефекта-
ми адитивної дії і неадитивної генів (ЗКЗ-ефекти
компонентів становили відповідно 0,10* та 0,35*,
СКЗ-ефект 0,21*), у той час як у комбінації БЗ1/
БЗ4 був досить високий позитивний ефект цито-
плазми прямої комбінації (0,65) (табл. 2). Необ-
хідно зазначити, що у відібраних джерел високої
цукристості спостерігався гетерозисний ефект за
цукристістю. У комбінації БЗ1/БЗ2 батьківські
форми мали цукристість відповідно 17,1 та 17,9%,
у гібриді цукристість виявилася 18,2%, тобто тип
успадкування – гетерозис (ступінь домінування
hp =1,75). Інший міжлінійний гібрид – БЗ1/БЗ4 –
теж проявив гетерозис, батьківські форми мали
середню цукристість відповідно 17,1 та 16,2%, а
гібрид – високу 18,1% (hp = 3,0).
Таблиця 2
Генетична обумовленість господарсько-цінних ознак діалельних гібридів, відібраних як джерела високої продук-
тивності, УДСС, 2011–2013 рр.
Гібрид Напрям
добору
ЗКЗ компонентів СКЗ
компонентів
Реципрокний ефект гібридів
материнського батьківського прямих зворотних
БЗ1/БЗ2 Е 1,07* –0,64 2,08* 2,40 –2,40
БЗ1/БЗ4 Е 1,07* 1,31* –0,84 4,40 –4,40
БЗ1/БЗ2 Z 0,10* 0,35* 0,21* 0,37 –0,37
БЗ1/БЗ4 Z 0,10* 0,0 0,0 0,65 –0,65
БЗ1/БЗ2 N 0,23* 0,0 0,47* 0,58 –0,58
БЗ1/БЗ4 N 0,23* 0,20* 0,40* 1,07 –1,07
П р и м і т к а. * – достовірно високі значення на 5%-му рівні значущості.
Таблиця 3
Продуктивність кращих міжлінійних гібридів як джерел високих значень господарсько-цінних ознак, УДСС,
2014 р.
Джерела високої
продуктивності
Продуктивність гібридів (абс. знач.) Продуктивність гібридів, % до групового
стандарту
урожайність, т/га цукристість, % збір цукру, т/га урожайність цукристість збір цукру
БЗ1/БЗ2 59,6 18,9 11,3 115,2 103,8 120,2
БЗ1/БЗ4 57,3 19,3 11,1 110,8 106,0 118,1
Груповий стандарт 51,7 18,2 9,4 100 100 100
100 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18
Корнєєва М.О., Ненька О.В.
вого стандарту перевищували його за урожайні-
стю відповідно на 10,8 і 15,3%, за цукристістю –
на 3,8 і 6,0%. Збір цукру у цих гібридів становив
відповідно 120,2 і 118,1% до групового стандар-
ту, що дає підстави використовувати їх у селек-
ційному процесі як джерела високої продуктив-
ності.
Висновки
Отже, на основі отриманих результатів
можна констатувати, що серед діалельних гібри-
дів виділено зразки БЗ1/БЗ2 та БЗ1/БЗ4, які по-
єднують одночасно високу урожайність і висо-
ку цукристість, вони можуть слугувати джерела-
ми генів високої продуктивності. Материнський
компонент гібридних комбінацій – лінія БЗ1 –
відрізнявся високою загальною комбінаційною
здатністю за урожайністю, а лінія БЗ2 і БЗ4 – від-
повідно за цукристістю і збором цукру. Неади-
тивні ефекти генів були або високими, або ж іс-
тотно не відрізнялися від середньопопуляційного
значення. Високий фенотиповий прояв елемен-
тів продуктивності прямих гібридів значно під-
силювався позитивними ефектами цитоплазми
материнської форми. Виділені джерела генів ви-
сокої продуктивності доцільно використовувати
у селекційному процесі при створенні генетич-
но-цінних ліній-запилювачів цукрових буряків.
цукру основну роль відігравали адитивні ефекти
материнської форми, неадитивні ефекти взаємодії
і позитивний ефект цитоплазми (табл. 2).
Рис. 3. Відповідність теоретичного й емпірично-
го розподілу діалельних гібридів за збором цукру,
2011–2013 рр.
Сортовипробування відібраних міжліній-
них гібридів у 2014 р. підтвердило високі оцінки
як елементів продуктивності, так і комплексного
показника – збору цукру – порівняно з груповим
стандартом (табл. 3).
Як видно з табл. 3, міжлінійні гібриди БЗ1/
БЗ2 та БЗ1/БЗ4 за досить високих значень групо-
ЛІТЕРАТУРА
1. Зарубайло Т.Я. Генетические предпосылки создания продуктивних сортов зерновых культур // Тр. по прикл. бот., ген. и
сел. – 1976. – 58, вып. 1. – С. 3–11.
2. Корнєєва М.О. Іванівська і веселоподільська генплазми як джерела комбінаційно-цінних запилювачів цукрових буряків //
Генетичні ресурси рослин. – 2005. – № 2. – С. 48–54.
3. Бугайов В.Д., Васильківський С.П., Власенко В.А. Спеціальна селекція польових культур: Навч. посібник. – Біла Церква,
2010. – 368 с.
4. Корнєєва М.О., Власюк М.В. Системи контрольованих схрещувань при оцінці комбінаційної здатності селекційних мате-
ріалів цукрових буряків // Фактори експериментальної еволюції організмів: зб. наук. праць / За ред. В.А. Кунаха [та ін.]. –
К.: Аграрна наука, 2004. – С. 227–233.
5. Гопцій Т.І., Проскурін М.В. Генетико-статистичні методи в селекції: Навч. посібник. – Харків, 2003. – 103 с.
6. Методика исследований по сахарной свекле. – К.: ВНИС, 1986. – 294 с.
7. Мазер К., Джинкс Дж. Биометрическая генетика. – М., 1985. – 463 с.
8. Ермантраут Е.Р., Гопцій Т.І., Каленська С.М., Криворученко Р.В., Турчинова Н.П., Присяжнюк О.І. Методика селекційно-
го експерименту (у рослинництві): Навч. посібник. – Харків, 2014. – 229 с.
KORNIEIEVA M.O.1, NENKA O.V.2
1 Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet,
Ukraine, 03141, Kyiv, Klinichna str., 25, еmail: mira31@ukr.net
2 Uman National University of Horticulture,
Ukraine, 20305, Uman, Institutska str., 1, email: nenka88@i.ua
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 101
Створення генетичних джерел селекційно-цінних ліній запилювачів на основі діалельних гібридів цукрових буряків
CREATION OF THE GENETIC RESOURCES OF BREEDING VALUABLE POLLINATOR
LINES BASED ON DIALLEL HYBRIDS OF SUGAR BEET
Aim. The first step towards the creation of donors is to identify and create sources of genetic selection of features. The
aim of the research was to determine genetic value of multigerm pollinators of sugar beet and create genetic sources of
high yield and sugar content signs. Methods. Selection of genetic sources of productivity was carried amongst interline
hybrids derived from diallel crosses (n2 combinations). Results. The article presents results on the selection of sources of
high productivity among interline hybrids of sugar beet, which components were evaluated by diallel scheme. It discusses
the genetic determination of agronomic traits taking into consideration additive gene actions in female component as
well as significant effect of inadditive interactions between components of hybridization. Revealed is the positive effect
of cytoplasm in phenotypic yield manifestations, on sugar content and sugar yield in direct hybrids in reciprocal crosses.
Conclusions. Based on the obtained results, samples BZ1/BZ2 and BZ1/BZ4 combining both high yield and sugar content
among diallel hybrids were selected, which can serve as sources of genes of high productivity. Female component of the
hybrid combinations (line BZ1) was notable for high general combining ability for yield, and lines BZ2 and BZ4 for sugar
content and sugar yield, respectively.
Keywords: sugar beet, pollinators, combination ability, heterosis, diallel hybrids.
|