Порівняльна синфітоіндикаційна оцінка рослинності Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму

На основі методики синфітоіндикації здійснено порівняльну бальну оцінку типових угруповань Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму за 12-ма провідними екофакторами, що відображають градієнт змін у межах кожної гірської системи, тобто характеризують beta-ценорізноманітність. Визначено лі...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автори:	Дідух, Я.П., Четвертних, І.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2015
Назва видання:	Український ботанічний журнал
Теми:	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177774
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Порівняльна синфітоіндикаційна оцінка рослинності Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму / Я.П. Дідух, І.С. Четвертних // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 3. — С. 203-217. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-177774
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1777742021-02-17T01:26:56Z Порівняльна синфітоіндикаційна оцінка рослинності Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму Дідух, Я.П. Четвертних, І.С. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу На основі методики синфітоіндикації здійснено порівняльну бальну оцінку типових угруповань Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму за 12-ма провідними екофакторами, що відображають градієнт змін у межах кожної гірської системи, тобто характеризують beta-ценорізноманітність. Визначено лімітувальні межі показників екофакторів для обраних синтаксонів, ступінь кількісної екологічної відмінності між угрупованнями цих гірських територій, характер залежностей між провідними екофакторами для кожної гірської системи, а також екологічну специфіку розглядуваних гірських систем. Зокрема, відображено важливі закономірності щодо зміни показників основних кліматичних чинників, які визначають місцезнаходження цих гірських систем у глобальному екопросторі. Отримані дані важливі для розробки заходів щодо охорони біотопів і прогнозування їх можливих змін. На основе метода синфитоиндикации проведена сравнительная бальная оценка типичных сообществ Польских Татр, Украинских Карпат и Горного Крыма по 12-ти ведущим экофакторам, которые отражают градиент изменений в пределах каждой горной системы, то есть β-ценоразнообразие. Установлены лимитирующие границы показателей экофакторов для выбранных синтаксонов, степень количественного экологического отличия сообществ этих горных территорий, характер зависимостей между ведущими экофакторами для каждой горной системы, а также экологическая специфика анализируемых горных систем. В частности, отражены важные закономерности, касающиеся изменения показателей основных климатических факторов, которые определяют местоположение этих горных систем в глобальном экопространстве. Полученные данные важны для разработки мероприятий по охране биотопов и прогнозирования их возможных изменений. Based on the methodology synphytoindication the comparative numerical score of model groups Polish Tatras, Ukrainian Carpathian, Mountain Crimea for 12 leading ecological factors reflecting the gradient changes within each mountain system (β-coenodiversity) was conducted. The limiting boundaries of indicators of ecological factors for selected syntaxa, degree of quantitative ecological differences between communities in these mountain areas, the nature of relationships between leading ecological factors for each mountain system and ecological specificity of these mountain systems were established. In particular, important patterns related to changing the parameters of the main climatic factors that determine the location of the mountain systems in the global ecological space were reflected. These data are important for the development of measures to protect biotops and prediction of its possible changes. 2015 Article Порівняльна синфітоіндикаційна оцінка рослинності Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму / Я.П. Дідух, І.С. Четвертних // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 3. — С. 203-217. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 0372-4123 DOI: doi.org/10.15407/ukrbotj72.03.203 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177774 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Дідух, Я.П. Четвертних, І.С. Порівняльна синфітоіндикаційна оцінка рослинності Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму Український ботанічний журнал
description	На основі методики синфітоіндикації здійснено порівняльну бальну оцінку типових угруповань Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму за 12-ма провідними екофакторами, що відображають градієнт змін у межах кожної гірської системи, тобто характеризують beta-ценорізноманітність. Визначено лімітувальні межі показників екофакторів для обраних синтаксонів, ступінь кількісної екологічної відмінності між угрупованнями цих гірських територій, характер залежностей між провідними екофакторами для кожної гірської системи, а також екологічну специфіку розглядуваних гірських систем. Зокрема, відображено важливі закономірності щодо зміни показників основних кліматичних чинників, які визначають місцезнаходження цих гірських систем у глобальному екопросторі. Отримані дані важливі для розробки заходів щодо охорони біотопів і прогнозування їх можливих змін.
format	Article
author	Дідух, Я.П. Четвертних, І.С.
author_facet	Дідух, Я.П. Четвертних, І.С.
author_sort	Дідух, Я.П.
title	Порівняльна синфітоіндикаційна оцінка рослинності Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму
title_short	Порівняльна синфітоіндикаційна оцінка рослинності Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму
title_full	Порівняльна синфітоіндикаційна оцінка рослинності Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму
title_fullStr	Порівняльна синфітоіндикаційна оцінка рослинності Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму
title_full_unstemmed	Порівняльна синфітоіндикаційна оцінка рослинності Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму
title_sort	порівняльна синфітоіндикаційна оцінка рослинності польських татр, українських карпат і гірського криму
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177774
citation_txt	Порівняльна синфітоіндикаційна оцінка рослинності Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму / Я.П. Дідух, І.С. Четвертних // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 3. — С. 203-217. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv	AT díduhâp porívnâlʹnasinfítoíndikacíjnaocínkaroslinnostípolʹsʹkihtatrukraínsʹkihkarpatígírsʹkogokrimu AT četvertnihís porívnâlʹnasinfítoíndikacíjnaocínkaroslinnostípolʹsʹkihtatrukraínsʹkihkarpatígírsʹkogokrimu
first_indexed	2025-07-15T15:59:52Z
last_indexed	2025-07-15T15:59:52Z
_version_	1837729257332146176
fulltext	203ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3) УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу © Я.П. ДІДУХ, І.С. ЧЕТВЕРТНИХ, 2015 http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.03.203 Я.П. ДІДУХ, І.С. ЧЕТВЕРТНИХ Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна ya.didukh@gmail.com ПОРІВНЯЛЬНА СИНФІТОІНДИКАЦІЙНА ОЦІНКА РОСЛИННОСТІ ПОЛЬСЬКИХ ТАТР, УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ І ГІРСЬКОГО КРИМУ Дідух Я.П., Четвертних І.С. Порівняльна синфітоіндикаційна оцінка рослинності Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму. — Укр. ботан. журн. — 2015. — 72(3): 203—217. На основі методики синфітоіндикації здійснено порівняльну бальну оцінку типових угруповань Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму за 12-ма провідними екофакторами, що відображають градієнт змін у межах кожної гірської системи, тобто характеризують β-ценорізноманітність. Визначені лімітувальні межі показників екофакторів для обраних синтаксонів, ступінь кількісної екологічної відмінності між угрупованнями цих гірських територій, характер залежностей між провідними екофакторами для кожної гірської системи, а також екологічну специфіку розглядуваних гірських систем. Зокрема, відображені важливі закономірності щодо зміни показників основних кліматичних чинників, які визначають місцезнаходження цих гірських систем у глобальному екопросторі. Отримані дані важливі для розробки заходів щодо охорони біотопів і прогнозування їхніх можливих змін. К л ю ч о в і с л о в а: Татри, Карпати, Крим, рослинність, екологічна диференціація, порівняльний аналіз, синфітоіндикація Вступ На су час но му ета пі роз ви тку еко ло гії важ ли ву роль ві ді гра ють кіль кіс ні ме то ди ана лі зу, які да ють змо гу по рів ню ва ти еко систе ми, оці ню ва ти вплив різ них фак то рів, а від так роз роб ля ти про гно зи по тен цій- них змін. Така оцін ка мож ли ва в двох ас пек тах: як по рів нян ня і вста нов лен ня міс ця еко систем се ред собі по діб них, так і ви зна чен ня їхньо го міс ця в гра ді єн тах змі ни зов ніш ніх еко ло гіч них фак то рів. І в пер шо му, і в дру го му ви пад ках не об хід но опе- ру ва ти кіль кіс ни ми по каз ни ка ми, шка лою ви мі- ру. Якщо в пер шо му ви пад ку та кою шка лою мо- жуть бути по каз ни ки по діб ності ви до во го скла ду, сис те ма тич ної, гео гра фіч ної струк ту ри флор, то в дру го му — не об хід но за без пе чи ти кіль кіс ну оцін- ку по каз ни ків пев них еко ло гіч них фак то рів, що є да ле ко не простим зав дан ням, тому за мість пря мих ви мі рів ви ко ристо ву ють ся баль ні шка ли. В ос та- точ но му під сум ку це дає мож ли вість ві доб ра жа ти міс це кож ної еко систе ми сто сов но по каз ни ків змі- ни пев но го еко ло гіч но го фак то ра. Та ким ме то дом кіль кіс ної оцін ки еко фак то рів є син фі то ін ди ка ція, яка ап ро бо ва на на мо дель них об’єктах різ но го ран гу син так со нів та їх те ри то рі- аль но-ланд шафт но го роз по ді лу в пев них ре гіо нах (Didukh, 2012). Од нак мож ли вості цьо го ме то ду знач но шир ші. Він дає змо гу по рів ню ва ти не лише ок ре мі еко систе ми між со бою чи їхню змі ну в ме- жах пев но го ре гіо ну, а й усю су куп ність еко систем до во лі від да ле них ре гіо нів. Особ ли во це ак ту аль- но для гірських сис тем, які ха рак те ри зу ють ся дос- татньо ге те ро ген ним рос лин ним по кри вом. Зок- ре ма, ми шу ка ли від по ві ді на пи тан ня: на скіль ки еко систе ми Кри му від різ няють ся від та ких Кар пат чи Татр? Яке міс це по сі да ють ці гірські ре гіо ни в сис те мі гло баль но го еко просто ру біо сфе ри? Ме то ди ка та об’єкт до слі джень Об’єктом до слі джень є рос лин ність від по від них гірських ма си вів (Польських Татр, Ук ра їнських Кар пат, Гірсько го Кри му), що ві доб ра жає спе ци- фі ку їх ніх еко систем. Од нак якщо рос лин ність Ук- ра їнських Кар пат і Гірсько го Кри му охо п лює всі гірські поя си (ри сун ки 1, 2), то в Тат рах (рис. 3) — 204 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3) Рис. 1. Висотна поясність Українських Карпат Fig. 1. Altitudinal zonation of the Ukrainian Carpathians Рис. 2. Висотна поясність Гірського Криму Fig. 2. Altitudinal zonation of Mountain Crimea Рис. 3. Висотна поясність Татр Fig. 3. Altitudinal zonation of the Tatras 205ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3) лише до суб ні валь но го та ні валь но го поя сів, а вище 2250 м н.р.м. рос лин ність уза га лі від сут ня. Еко- систе ми цих верх ніх поя сів, за на шим трак ту ван- ням, є лі то то па ми, а не біо то па ми (Didukh, 2012), і в цій стат ті не ана лі зу ють ся. Ви со та Польських Татр ся гає 2499 м (г. Рисі) (Pryroda…, 1996), Ук ра- їнських Кар пат — 2022 м (г. Го вер ла), Гірсько го Кри му — 1545 м (г. Ро ман-Кош). Ок рім різ ної ви- сот ності, ці гірські сис те ми від різ няють ся за ти пом ви сот ної по яс ності. Для Татр і Кар пат ха рак тер ний ат лан тич ний або гу мід ний тип (Grebenshchikov, 1957; Walter, 1982), а Гірський Крим представ ле ний ва рі ан та ми від гу мід но го (пів ніч ний мак ро схил) до ксе ро фіт но го (пів ден ний мак ро схил) се ред зем- но морсько го типу (Grebenshchikov, 1974; Didukh, 1992). Та кий то по ло гіч ний роз по діл біо то пів ми трак тує мо як ана ліз це но ме рів, що ві доб ра жає β-це но різ но ма ніт ність. Змі на ви сот ної по яс ності роз гля да єть ся як мак ро ком бі на ції, а ха рак тер ви- сот ної по яс ності для кож ної гірської сис те ми за- га лом — як ме га ком бі на ція (Didukh, 1995). Отже, верх ня межа рос лин ності для Татр і Кар пат — це аль пійський пояс, а для Гірсько го Кри му — луч- но-сте по вий яй линський. Ниж ній пояс лі сів Татр і Кар пат — ду бо ві ліси Quercetea pubescenti — petraeae, а для Кри му — ялів це ві рід ко ліс ся пів ден но го уз бе- реж жя. По ряд із ви сот ною по яс ністю особ ли вістю гірських сис тем щодо рів нин них є на яв ність спе ци- фіч них уг ру по вань на скель ної рос лин ності, тому ос тан ня та кож була об’єктом на ших до слі джень. Ра зом з тим для кож ної гірської сис те ми ха рак- тер ний свій тип гід ро філь них еко систем, що теж ма ють пев ну спе ци фі ку. На прик лад, у Кар па тах і Тат рах на яв ні бо ло та, які від сут ні в Кри му. В го рах вод ні еко систе ми (гірські ріки та озе ра) це но тич но на ба га то бід ні ші, ніж на рів ни ні. Хоча ці особ ли- вості й важ ли ві, од нак че рез низьку ре пре зен та тив- ність гід ро філь них еко систем вони не були за лу че- ні до ана лі зу. В цій ро бо ті ми об ме жи ли ся влас не ана лі зом ти по вих син так со нів, що ха рак те ри зу ють ви сот ну по яс ність і гео мор фо ло гіч ні, лі то ло гіч ні особ ли вості гірських сис тем, і не до лу ча ли син так- со ни гід ро морф но го типу. Наш ана ліз пе ред ба чав за галь ну оцін ку гра ді єн- та (роз мах ам п лі туд) за про від ни ми еко фак то ра ми та оцін ку їх усе ред не но го зна чен ня, що ві доб ра жає β-це но різ но ма ніт ність. Слід за ува жи ти, що хоча ма те рі ал для кож ної із гірських сис тем має різ ну ре пре зен та тив ність й ана лі зу вав ся на рів ні різ них син так со но міч них ка те го рій, од нак це не по зна- чи ло ся на за галь них ви снов ках. Для Татр ми ви ко- риста ли 163 гео бо та ніч ні опи си, для Кар пат — 454, Гірсько го Кри му — 790. Ок рім влас них опи сів, що охо п лю ють різ ні син так со ни цих гірських сис- тем, було за лу че но лі те ра тур ні дже ре ла (Szafer et al., 1923; Szafer, Sokołowski, 1925; Pawłowski et al., 1927; Balcerkiewicz, 1984; Malynovskyi, Krichfalushii, 2002; Solomacha et al., 2004; Chornei et al., 2005; Klimuk et al., 2006; Derzhypilskyi et al., 2011; Kobiv, 2014) — лише з ме тою до дат ко во го от ри ман ня ре- пре зен та тив них да них (не мен ше 10 опи сів кож но- го син так со на). Якщо для Татр і Кар пат ос нов ною по рів няль ною син так со но міч ною ка те го рі єю був рі вень кла сів рос лин ності, то для Кри му — сою- зів. Про те різ ний сту пінь де та лі за ції не має зна- чен ня для за галь но го по рів нян ня син так со нів цих гірських сис тем. Син так со но міч на схе ма об ра них для ана лі зу рос лин них уг ру по вань А. Польські Тат ри 1. Loiseurio-Vaccinietea Eggler ex Schubert 1960 2. Tlaspietea rotundifolii Br.-Bl. 1948 3. Salicetea herbaceaе Br.-Bl. 1948 4. Juncetea trifidi Hadač in Klika et Hadač 1944 5. Elyno-Seslerietea Br.-Bl. 1948 6. Asplenietea trichomanis (Br.-Bl. in Meier et Br.-Bl. 1934) Oberd. 1977 7. Mulgedio-Aconitetea Hadač et Klika in Klika et Hadač 1944 8. Vaccinio-Piceetea Br.-Bl. in Br.-Bl. et all. 1939 9. Querco-Fagetea Br.- Bl. et Vlieger in Vlieger 1937 В. Ук ра їнські Кар па ти 1. Asplenietea trichomanis (Br.-Bl. in Meier et Br.-Bl. 1934) Oberd. 1977 2. Tlaspietea rotundifolii Br.-Bl. 1948 3. Salicetea herbaceaе Br.-Bl. 1948 4. Juncetea trifidi Hadač in Klika et Hadač 1944 5. Carici rupestris-Kobresietea bellardii Ohba 1974 6. Elyno-Seslerietea Br.-Bl. 1948 7. Mulgedio-Aconitetea Hadač et Klika in Klika et Hadač 1944 8. Loiseurio-Vaccinietea Eggler ex Schubert 1960 9. Molinio-Arrhenatheretea R. Tx. 1937 10. Calluno-Ulicetea Br.-Bl. et R. Tx. ex Westhoff et al. 1946 11. Vaccinio-Piceetea Br.-Bl. in Br.-Bl. et all. 1939 12. Quercetea robori-petraeae Br.-Bl. et R. Tx. 1943 13. Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieger in Vlieger 1937 14. Quercetea pubescenti-petraeae (Oberdofer 1948) Jakucs 1960 206 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3) С. Гірський Крим 1. Querco-Fagetea, Dentario quinquefoliae-Fagion sylvaticae Didukh 1996 (Lathyro aurei-Fagetum Borhidi 1962) 2. Querco-Fagetea, Dentario quinquefoliae-Fagion sylvaticae (Ranunculo constantinopolitani — Fraxinetum excelse Didukh 1996) 3. Querco-Fagetea, Dentario quinquefoliae-Fagion sylvaticae (Lasero trilobi- Carpinetum betuli Didukh 1996) 4. Querco-Fagetea, Paeonio dauricae-Quercion petraeae Didukh 1996 5. Quercetea pubescenti — petraeae, Carpino orientalis— Quercion pubescentis Korzh. et Shelyag 1983 (Carici michelii - Quercetum pubescentis Didukh 1996) 6. Quercetea pubescenti- petraeae, Elytrigio nodosae — Quercion pubescentis Didukh 1996 7. Quercetea pubescenti- petraeae, Carpino orientalis— Quercion pubescentis Korzhenevski et Shelyag 1983 (Physospermo-Carpinetum orientalis Didukh 1996) 8. Erico-Pinetea, Carici humilis-Pinion kochianae Didukh 2003 9. Erico-Pinetea, Brachypodio rupestris-Pinion pallasianae Didukh 2003 10. Quercetea pubescenti — petraeae, Jasmino-Juniperion excelsae Didukh et al. 1986 Didukh 1996 11. Molinio-Arrhenatheretea, Arrhenatheretalia, Trifolio (pratense)-Brizion elatioris Didukh, Kuzemko 2009 та Helictotricho (compressi)-Bistortion officinalis Didukh, Kuzemko 2009 12. Festuco-Brometea, Androsaco - Caricion humilis Didukh 2014 13. Festuco-Brometea, Adonidi-Stipion tirsae Didukh 2014 14. Festuco-Brometea, Veronici multifidae- Stipion ponticae Didukh 2014 15. Chenopodietea, Sisymbrietalia officinale, Bromo- Hordeion murini Hejný 1978 16. Alysso-Sedetea, Drabo cuspidatae -Campanulion tauricae Ryff 2000. 17. Festuco-Brometea, Bromopso tauricae- Asphodelinetum tauricae Didukh et Mucina 2014) 18. Drypsidetea (Onosmato polyphyllae-Ptilostemonetea Korzhenevsky 1990), Ptilostemonion echinocephali Korzhenevsky 1990. Гео бо та ніч ні опи си ми вве ли до бази да них ТURBOVEG, до якої адап то ва на база да них еко ло- гіч них шкал ЕCODID, що дало змо гу засто су ва ти син фі то ін ди ка цій ний ана ліз із ви ко ристан ням ар- се на лу різ но ма ніт них ма те ма тич них ме то дів — від- по від но до про грам DJUCE, Statistica 07 тощо. Ре зуль та ти до слі джен ь та їх об го во рен ня Як вид но з рис. 4, ам п лі ту да по каз ни ків для син- так со нів кож ної гірської сис те ми за ок ре ми ми фак то ра ми ва рі ює у пев них ме жах. При цьо му спос те рі га ють ся сут тє ві від мін ності щодо по каз- ни ків біль шості еко ло гіч них фак то рів для гірських ре гіо нів Цен траль ної Єв ро пи та Се ред зем но мор’я, а для Татр і Кар пат вони до во лі по діб ні. Так, роз- мах ам п лі туд во ло гості Татр дещо шир ший, аніж Кар пат, — че рез знач ну різ но ма ніт ність у Тат рах су хі ших уг ру по вань Asplenietea trichomanis (10,5) і во ло гі ших Mulgedio-Aconietea (12,75 бала). Се ред нє зна чен ня (еко фон) по каз ни ків цих гірських сис тем міс тить ся в зоні 11,7 бала, що від по ві дає не мо раль- ним лі сам. На то мість у Гірсько му Кри му по люс ні типи уг ру по вань представ ле ні най во ло гі ши ми лі- са ми (Dentario quinquefoliae-Fagion sylvaticae, 11,7) та най су хі ши ми сте па ми (Veronici multifidae-Stipion ponticae, 8,0) і скель ни ми уг ру по ван ня ми (Drabo- Campanulion tauricaе та Ptilostemonion echinocephali 8,0 ба лів). По каз ни ки еко фо ну тут ста нов лять 9,85 бала, що від по ві да ють ге мік се ро філь ним лі сам Quercetea pubescenti-petreae, а се ред трав’яних — луч ній рос лин ності кл. Molinio Arrhenatheretea, хоча ці уг ру по ван ня в Кри му зроста ють у різ них ви сот- них поя сах. Змін ність зво ло жен ня (fH) че рез від сут ність гід- ро філь них це но зів ко ли ва єть ся у вуж чих ме жах, їхні по каз ни ки ближ чі між со бою і знач ною мі- рою пе ре кри ва ють ся. Так, ви яв ле но, що для рос- лин ності Татр цей по каз ник ва рі ює в ме жах 1 бала (4,5—5,5), а еко фо но ве зна чен ня до рів нює 5,0 ба лів, що ха рак тер но для уг ру по вань кар бо нат- них скель Elyno-Seslerietea. Кар па ти від різ няють ся най шир шою ам п лі ту дою (4,0—6,5 бала), а се ред нє зна чен ня має той са мий клас Elyno-Seslerietea. Хоча в Кри му ця ам п лі ту да теж вузька (5,0—6,0 балів), най ниж чі по каз ни ки ха рак тер ні для не мо раль них лі сів Dentario-Fagion і най су хі ших хаз мо фіт них уг- ру по вань Ptilostemonion echinocephali, в яких во ло га на ще бе нистих оси пах не за три му єть ся, a най ви- щі — для луч них уг ру по вань Molino-Arrhenatheretea, де про тя гом се зо ну по каз ни ки во ло гості най біль- ше ко ли ва ють ся. Оп ти маль не еко фо но ве зна чен ня при та ман не лі сам із до мі ну ван ням Quercus petraea та Carpinus orientalis. 207ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3) Ta 1 Ta 2 Ta 3 Ta 4 Ta 5 Ta 6 Ta 7 Ta 8 Ta 9 K a1 K a2 K a3 K a4 K a5 K a6 K a7 K a8 K a9 K a1 0 K a1 1 K a1 2 K a1 3 K a1 4 K r1 K r2 K r3 K r4 K r5 K r6 K r7 K r8 K r9 K r1 0 K r1 1 K r1 2 K r1 3 K r1 4 K r1 5 K r1 6 K r1 7 K r1 8 Hd 7.0 7.5 8.0 8.5 9.0 9.5 10.0 10.5 11.0 11.5 12.0 12.5 13.0 13.5 14.0 Ta 1 Ta 2 Ta 3 Ta 4 Ta 5 Ta 6 Ta 7 Ta 8 Ta 9 K a1 K a2 K a3 K a4 K a5 K a6 K a7 K a8 K a9 K a1 0 K a1 1 K a1 2 K a1 3 K a1 4 K r1 K r2 K r3 K r4 K r5 K r6 K r7 K r8 K r9 K r1 0 K r1 1 K r1 2 K r1 3 K r1 4 K r1 5 K r1 6 K r1 7 K r1 8 fH 3.0 3.5 4.0 4.5 5.0 5.5 6.0 6.5 7.0 7.5 Ta 1 Ta 2 Ta 3 Ta 4 Ta 5 Ta 6 Ta 7 Ta 8 Ta 9 K a1 K a2 K a3 K a4 K a5 K a6 K a7 K a8 K a9 K a1 0 K a1 1 K a1 2 K a1 3 K a1 4 K r1 K r2 K r3 K r4 K r5 K r6 K r7 K r8 K r9 K r1 0 K r1 1 K r1 2 K r1 3 K r1 4 K r1 5 K r1 6 K r1 7 K r1 8 Ae 4.5 5.0 5.5 6.0 6.5 7.0 7.5 8.0 Ta 1 Ta 2 Ta 3 Ta 4 Ta 5 Ta 6 Ta 7 Ta 8 Ta 9 K a1 K a2 K a3 K a4 K a5 K a6 K a7 K a8 K a9 K a1 0 K a1 1 K a1 2 K a1 3 K a1 4 K r1 K r2 K r3 K r4 K r5 K r6 K r7 K r8 K r9 K r1 0 K r1 1 K r1 2 K r1 3 K r1 4 K r1 5 K r1 6 K r1 7 K r1 8 Rc 4.0 4.5 5.0 5.5 6.0 6.5 7.0 7.5 8.0 8.5 9.0 9.5 10.0 Ta 1 Ta 2 Ta 3 Ta 4 Ta 5 Ta 6 Ta 7 Ta 8 Ta 9 K a1 K a2 K a3 K a4 K a5 K a6 K a7 K a8 K a9 K a1 0 K a1 1 K a1 2 K a1 3 K a1 4 K r1 K r2 K r3 K r4 K r5 K r6 K r7 K r8 K r9 K r1 0 K r1 1 K r1 2 K r1 3 K r1 4 K r1 5 K r1 6 K r1 7 K r1 8 Sl 4.0 4.5 5.0 5.5 6.0 6.5 7.0 7.5 8.0 8.5 9.0 9.5 10.0 Ta 1 Ta 2 Ta 3 Ta 4 Ta 5 Ta 6 Ta 7 Ta 8 Ta 9 K a1 K a2 K a3 K a4 K a5 K a6 K a7 K a8 K a9 K a1 0 K a1 1 K a1 2 K a1 3 K a1 4 K r1 K r2 K r3 K r4 K r5 K r6 K r7 K r8 K r9 K r1 0 K r1 1 K r1 2 K r1 3 K r1 4 K r1 5 K r1 6 K r1 7 K r1 8 Ca 3.0 3.5 4.0 4.5 5.0 5.5 6.0 6.5 7.0 7.5 8.0 8.5 9.0 9.5 10.0 10.5 11.0 Рис. 4. Екологічні амплітуди та оптимуми синтаксонів рослинності Польських Татр (Ta), Українських Карпат (Ka) і Гірського Криму (Kr) за екологічними факторами: а) вологість ґрунту, б) змінність зволоження в ґрунтах, в) аерація, г) кислотність ґрунту, д) сольовий режим, е) вміст карбонатів у ґрунтах Fig. 4. Ecological amplitudes and optima of vegetation syntaxa of the Polish Tatras (Tа), the Ukrainian Carpathian (Ka), Mountain Crimea (Kr) for ecological factors: а) soil humidity, б) variability of humidity, в) aeration, г) acidity, д) total salt regime, е) carbonate content in soil а) б) в) г) д) е) 208 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3) Mean±SE Mean±SD Ta 1 Ta 2 Ta 3 Ta 4 Ta 5 Ta 6 Ta 7 Ta 8 Ta 9 K a1 K a2 K a3 K a4 K a5 K a6 K a7 K a8 K a9 K a1 0 K a1 1 K a1 2 K a1 3 K a1 4 K r1 K r2 K r3 K r4 K r5 K r6 K r7 K r8 K r9 K r1 0 K r1 1 K r1 2 K r1 3 K r1 4 K r1 5 K r1 6 K r1 7 K r1 8 Nt 3.0 3.5 4.0 4.5 5.0 5.5 6.0 6.5 7.0 7.5 Mean±SE Mean±SD Ta 1 Ta 2 Ta 3 Ta 4 Ta 5 Ta 6 Ta 7 Ta 8 Ta 9 K a1 K a2 K a3 K a4 K a5 K a6 K a7 K a8 K a9 K a1 0 K a1 1 K a1 2 K a1 3 K a1 4 K r1 K r2 K r3 K r4 K r5 K r6 K r7 K r8 K r9 K r1 0 K r1 1 K r1 2 K r1 3 K r1 4 K r1 5 K r1 6 K r1 7 K r1 8 Tm 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Mean±SE Mean±SD Ta 1 Ta 2 Ta 3 Ta 4 Ta 5 Ta 6 Ta 7 Ta 8 Ta 9 K a1 K a2 K a3 K a4 K a5 K a6 K a7 K a8 K a9 K a1 0 K a1 1 K a1 2 K a1 3 K a1 4 K r1 K r2 K r3 K r4 K r5 K r6 K r7 K r8 K r9 K r1 0 K r1 1 K r1 2 K r1 3 K r1 4 K r1 5 K r1 6 K r1 7 K r1 8 Om 9.0 9.5 10.0 10.5 11.0 11.5 12.0 12.5 13.0 13.5 14.0 14.5 15.0 15.5 16.0 16.5 17.0 Mean±SE Mean±SD Ta 1 Ta 2 Ta 3 Ta 4 Ta 5 Ta 6 Ta 7 Ta 8 Ta 9 K a1 K a2 K a3 K a4 K a5 K a6 K a7 K a8 K a9 K a1 0 K a1 1 K a1 2 K a1 3 K a1 4 K r1 K r2 K r3 K r4 K r5 K r6 K r7 K r8 K r9 K r1 0 K r1 1 K r1 2 K r1 3 K r1 4 K r1 5 K r1 6 K r1 7 K r1 8 Kn 5.0 5.5 6.0 6.5 7.0 7.5 8.0 8.5 9.0 9.5 10.0 10.5 11.0 11.5 12.0 Mean±SE Mean±SD Ta 1 Ta 2 Ta 3 Ta 4 Ta 5 Ta 6 Ta 7 Ta 8 Ta 9 K a1 K a2 K a3 K a4 K a5 K a6 K a7 K a8 K a9 K a1 0 K a1 1 K a1 2 K a1 3 K a1 4 K r1 K r2 K r3 K r4 K r5 K r6 K r7 K r8 K r9 K r1 0 K r1 1 K r1 2 K r1 3 K r1 4 K r1 5 K r1 6 K r1 7 K r1 8 Сr 6.0 6.5 7.0 7.5 8.0 8.5 9.0 9.5 10.0 10.5 Mean±SE Mean±SD Ta 1 Ta 2 Ta 3 Ta 4 Ta 5 Ta 6 Ta 7 Ta 8 Ta 9 K a1 K a2 K a3 K a4 K a5 K a6 K a7 K a8 K a9 K a1 0 K a1 1 K a1 2 K a1 3 K a1 4 K r1 K r2 K r3 K r4 K r5 K r6 K r7 K r8 K r9 K r1 0 K r1 1 K r1 2 K r1 3 K r1 4 K r1 5 K r1 6 K r1 7 K r1 8 Lc 3.0 3.5 4.0 4.5 5.0 5.5 6.0 6.5 7.0 7.5 8.0 8.5 9.0 є) ж) з) и) і) к) Mean±SE Mean±SD Ta 1 Ta 2 Ta 3 Ta 4 Ta 5 Ta 6 Ta 7 Ta 8 Ta 9 K a1 K a2 K a3 K a4 K a5 K a6 K a7 K a8 K a9 K a1 0 K a1 1 K a1 2 K a1 3 K a1 4 K r1 K r2 K r3 K r4 K r5 K r6 K r7 K r8 K r9 K r1 0 K r1 1 K r1 2 K r1 3 K r1 4 K r1 5 K r1 6 K r1 7 K r1 8 Сr 6.0 6.5 7.0 7.5 8.0 8.5 9.0 9.5 10.0 10.5 209ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3) Продовження рис. 4. Екологічні амплітуди та оптимуми синтаксонів рослинності Польських Татр (Ta), Українських Карпат (Ka) і Гірського Криму (Kr) за екологічними факторами: є) вміст азоту в ґрунтах, ж) терморежим, з) омброрежим (гумідність), и) континентальність, і) кріорежим, к) освітленість Сontinuation fig. 4. Ecological amplitudes and optima of vegetation syntaxa of the Polish Tatras (Tа), the Ukrainian Carpathian (Ka), Mountain Crimea (Kr) by ecological factors: є) nitrogen content in soil, ж) thermal climate, з) humidity, и) continental climate, і) cryo-climate, к) light Ta1 — Loiseurio-Vaccinietea, Ta2 — Tlaspietea rotundifolii, Ta3— Salicetea herbacea, Ta4 — Juncetea trifidi, Ta5 — Elyno- Seslerietea,Ta6 — Asplenietea trichomanis,Ta7 — Mulgedio-Aconitetea,Ta8 — Vaccinio-Piceetea, Ta9 — Querco-Fagetea, Ka1 — Asplenietea trichomanis, Ka2 — Thlaspietea rotundifolii, Ka3 — Salicetea herbaceae, Ka4 — Juncetea trifidi, Ka5 — Carici rupestris-Kobresietea bellardii, Ka6 — Elyno-Seslerietea, Ka7 — Mulgedio-Aconitetea, Ka8 — Loiseleurio-Vaccinietea, Ka9— Molinio-Arrhenatheretea, Ka10 — Calluno-Ulicetea, Ka11 — Vaccinio-Piceetea, Ka12 — Quercetea robori- petraeae, Ka13 — Querco-Fagetea, Ka14 — Quercetea pubescenti-petraeae, Kr1 — Querco-Fagetea, Dentario quinquefoliae-Fagion sylvaticae (Lathyro aurei-Fagetum), Kr2 — Q.-F., Dentario-Fagion (Ranunculo—Fraxinetum excelse), Kr3 — Q.-F., Dentario-Fagion (Lasero trilobi- Carpinetum betuli), Kr4 — Q.-F., Paeonio dauricae-Quercion petraeae, Kr5-Quercetea pubescenti — petraeae, Carpino orientalis— Quercion pubescentis (Carici michelii-Quercetum pubescentis), Kr6 — Quercetea pubescenti- petraeae, Elytrigio nodosae — Quercion pubescentis, Kr7 — Quercetea pubescenti- petraeae, Carpino orientalis— Quercion pubescentis (Physospermo-Carpinetum orientalis), Kr8 — Erico-Pinetea, Carici humilis-Pinion kochianae, Kr9 — Erico-Pinetea, Brachypodio rupestris-Pinion pallasianae, Kr10 — Quercetea pubescenti — petraeae, Jasmino-Juniperion excelsae, Kr11 — Molinio- Arrhenatheretea, Arrhenatheretalia, Trifolio-Brizion elatioris, Helictotricho-Bistortion officinalis, Kr12 — Festuco-Brometea, Androsaco - Caricion humilis, Kr13 — Festuco-Brometea, Adonidi-Stipion tirsae, Kr14 — Festuco-Brometea, Veronici multifidae- Stipion ponticae, Kr15 — Chenopodietea, Sisymbrietalia officinale, Bromo-Hordeion murini, Kr16 — Alysso-Sedetea, Drabo cuspidatae-Campanulion tauricae, Kr17 — Festuco-Brometea, Bromopso tauricae, Asphodelinetum tauricae, Kr18 — Drypsidetea, Ptilostemonion echinocephali Сут тє во пе ре кри ва ють ся ам п лі ту ди по каз ни ків ае ра ції ґрун тів (Ае) та вмісту мі не раль но го азо ту (Nt), що пов’язано з ре жи мом зво ло жен ня. При цьо му по каз ни ки ае ра ції для Татр і Кар пат збі га- ють ся: Тат ри — (5,5 бала Asplenietea trichomanis; 7,25 — Mulgedio-Aconietea; 6,37 — еко фо но ві Elyno-Seslerietea та Juncetea trifidi); Кар па ти (5,5 — Thlaspietеа rotundifoliае, 7,3 —Vaccinio-Piсееtеа; 6,4 — еко фо но ві Loiseleurio-Vaccinietea). Для Гірсько- го Кри му че рез су хі ші умо ви ці по каз ни ки дещо змі ще ні в бік ви щої ае ра ції — від 5,0 (Ptilostimion) до 6,9 (Dentario quinquefoliae — Fagion sylvaticae: Ranunculo constantinopolitanus — Fraxinetum excelsa, 5,95 — еко фо но ві Quercetea pubescenti-petraeae та Molinio-Arrhenatheretea). За вмістом мі не раль них форм азо ту (Nt) ці ам п лі ту ди фак тич но пов ністю пе ре кри ва ють- ся. Так, най бід ні ши ми в Тат рах є уг ру по ван ня Loiseleurio-Vaccinietea (3,75), най ба гат ши ми — Mulgedio-Aconitetea (6,7), оп ти маль ні — Thlaspietea rotundifolii (5,22); від по від но для Кар пат це Juncetea trifidi (3,75) — Querco-Fagetea (6,5), оп ти маль ні — Asplenietea trichomanis (5,1). Тоб то для обох гірських сис тем оп ти мум ха рак тер ний для та ких бід них скель них уг ру по вань, у трі щи нах або між улам ка- ми яких аку му лю єть ся ба га тий на гу мус ґрунт. Хоча для Гірсько го Кри му аб со лют ні по каз ни ки близькі, але типи уг ру по вань тут зов сім інші, най бід ні- ши ми є сухі на скель ні: Drabo-Campanulion taurica (4,0), а най ба гат ши ми — ясе не ві ліси (Ranunculo constantinopolitanus — Fraxinetum excelsa) (6,9), еко- фо но ві зна чен ня (5,45) при та ман ні лі сам пів ніч- но го мак ро схи лу з до мі ну ван ням Quercus pubescens сою зу Carpino orientalis— Quercion pubescentis. Знач но різ кі шим гра ді єн том ха рак те ри зу ють ся змі ни тро фіч них фак то рів, хоча по каз ни ки Татр і Кар пат дос татньо пе ре кри ва ють ся. Так, ам п лі ту- да ки слот ності ґрун тів (Rc) най шир ша для Татр, ос кіль ки тут на яв ні як від кла ди луж них, так і кис- лих по рід. Най більш аци до фіт ні умо ви (4,5 бала) при та ман ні уг ру по ван ням Loiseurio-Vaccinietea, а най більш ба зи фіт ні (8,1) — Asplenietea trichomanes, для оп ти маль них умов (6,3) ін ди ка тор ні син так- со ни від сут ні, ос кіль ки, як вид но з рис. 4, г, на діа го на лі Rc уг ру по ван ня чіт ко роз по ді ле ні на дві гру пи: ба зи філь ну й аци до філь ну. На то мість у Кар па тах у най більш аци до фіт них умо вах зроста- ють уг ру по ван ня Juncetea trifidi (4,9), у най більш ба зи фіт них — Asplenietea trichomanis (8,0), а в оп- ти маль них — Elyno-Seslerietea (6,45). У Гірсько му Кри му мі ні маль ні по каз ни ки ки слот но го ре жи му від по ві да ють мак си маль ним Татр (лі си Quercetea pubescent-petraeae), мак си мум ам п лі ту ди ся гає 9,3 (на скель ні уг ру по ван ня Drabo-Campanulion tauricae та Ptilostemion echinocephali). Оп ти мум (8,65 бала) при та ман ний су хим ге мік се ро філь ним лі сам Пів- ден но го бе ре га Кри му Elytrigio nodosae-Quercetum pubescentis. Фак тич но ана ло гіч на си туа ція ха рак тер на для по каз ни ків за со лен ня ґрун ту (Sl), де ам п лі ту ди для 210 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3) Татр і Кар пат збі га ють ся: мі ні мум — (4,75) Loiseurio- Vaccinietea (Тат ри), (5,1) Carici rupestris-Kobresietea bellardii (Кар па ти), мак си мум — (6,85) Asplenietea trichomanis (Тат ри), (7,0) Molinio-Arrhenatheretea (Кар па ти). В оп ти маль них для Татр умо вах фор му- ють ся уг ру по ван ня кла су Thlaspietea rotundifolii, а для Кар пат — Elyno-Seslerietea. Для Кри му, як і за по пе ред нім фак то ром, мі ні маль ні по каз ни ки (7,0) збі га ють ся з мак си маль ни ми Татр і Кар пат і ха рак- тер ні для не мо раль них лі сів Dentario-Fagion, Lathyro aurei-Fagetum, Lasero trilobi-Carpinetum betuli, а мак- си маль ні (9,1) — для сте пів Veronici multifidae-Stipion pontica. Оп ти маль ні умо ви за со лен ня власти ві лу- кам Arrhenatheretalia. За кар бо нат ністю ґрун тів (Са) по каз ни ки для різ них гірських сис тем дещо різ нять ся. Так, най- ниж чий вміст кар бо на тів у ґрун ті фік су єть ся в кар патських це но зах — від 4,2 (аль пійські луки Juncetea trifidi) до 7,6 бала (кар бо нат ні від сло нен- ня Asplenietea trichomanis), оп ти мум (5,9) — у від- сло нен нях Elyno-Seslerietea. У Тат рах, як і щодо ки слот ності, син так со ни роз ді ли ли ся на дві гру- пи: кар бо на то фоб ні та кар бо на то фіт ні, що фак- тич но не пе ре кри ва ють ся. Мі ні мум (4,8 бала) ха- рак тер ний для аль пійських хаз мо фіт них Loiseurio- Vaccinietea, а мак си мум (8,2) — для рух ля ків Tlaspietea rotundifolii та від сло нень кар бо нат них по рід Elyno-Seslerietea, для яких у Кар па тах іс ну- ють оп ти маль ні умо ви. У Кри му най ниж чі (7,5) по каз ни ки кар бо нат ності при та ман ні лис тя ним лі сам Lasero trilobi- Carpinetum betuli, а най ви щі (10,3) — уг ру по ван ням кар бо нат них від сло нень Drabo-Campanulion taurica (Seseli — Potentillefolia) та Ptilostemonion, оп ти мум (8,9) ін ди ку єть ся луч ни ми біотопами Arrhenatheretalia. Як і щодо хі міч них ха рак те ристик ґрун тів, до- во лі різ ким гра ді єн том ха рак те ри зу ють ся і клі ма- тич ні по каз ни ки, ос кіль ки Тат ри та Кар па ти роз- та шо ва ні у по мір ній зоні, а Крим — у суб се ре дзем- но морській. Так, по каз ни ки тер мо ре жи му (Tm) для Кар пат і Татр збі га ють ся (слід ще раз за ува жи ти, що уг ру по ван ня суб ні валь но го поя су, ха рак тер ні для Татр, тут не ана лі зу ють ся). Ці по каз ни ки для Татр ко ли ва ють ся від 4,9 (Salicetea herbaceae) — до 8,8 бала (Querco-Fagetea), еко фо но ві зна чен ня ма- ють суб ні валь ні луки Mulgedio-Aconitetea та хвой ні ліси Vaccinio-Piceetea, при та ман ні гірсько му та суб- аль пійсько му поя сам. У Кар па тах най ниж чий (5,1) по каз ник у Carici rupestris-Kobresietea bellardii, а най ви щий (9,0) — Quercetea pubescenti-petraeae, тоді як еко фо но ви ми по каз ни ка ми не пе ре ти на єть- ся жо ден із син так со нів, а до ньо го на бли жа ють- ся, як і в по пе редньо му ви пад ку, кла си Mulgedio- Aconitetea та Vaccinio-Piceetea. У Гірсько му Кри му ниж ні (9,0—9,1 бала) по каз ни ки тер мо ре жи му збі- га ють ся з верх ні ми Кар пат і Татр і ха рак тер ні для кримських лу ків та сте пів (Adonidi-Stipion tirsae, Аrrhenatheretalia) яйли. Най ви щі по каз ни ки (10,7 бала) власти ві ялів це вим рід ко ліс сям нижньо го поя су пів ден но го мак ро схи лу (Jasmino-Juniperion excelsae), еко фо но ві — сте пам ниж ніх поя сів (Veronici multifidae- Stipion pontica). Із тер мо ре жи мом най тіс ні ше ко ре лю ють ха рак- те ристи ки кріо ре жи му, що ві доб ра жа ють се ред- ні зна чен ня най хо лод ні шо го мі ся ця — січ ня. Для Татр най ниж чі (7,1 бала) по каз ни ки кріо ре жи му ха рак тер ні для уг ру по вань трьох кла сів аль пійсько- го поя су (Loiseurio-Vaccinietea, Thlaspietea rotundifolii та Salicetea herbacea) — (суб кріо фіт ні умо ви — 10— 14º С), най ви щі (9,1—ге мік ріо фіт ні — 2—6º С) — для лі сів Querco-Fagetea, а най ближ чі до еко фо ну — хвой ні ліси Vaccinio-Piceetea. Для Кар пат верх ні по- каз ни ки прак тич но збі га ють ся (лі си кла сів Querco- Fagetea, Quercetea pubescenti-petraeae), тоді як ниж- ні дещо те п лі ші (6,6 бала) і ха рак тер ні для кла су Carici rupestris-Kobresietea bellardii, які для Татр не опи су ва ли ся, а най ближ че до по знач ки 7,0 ба лів, як і в Тат рах, зна хо дять ся уг ру по ван ня Loiseurio- Vaccinietea, з яких сніг узим ку зду ва єть ся і вони силь но про мер за ють (Malynovskyi, Krichfalushii, 2000). Най ближ чі до еко фо ну (7,8) по каз ни ки при- та ман ні та кож хвой ним лі сам Vaccinio-Piceetea. Якщо по каз ник ізо тер ми 5 (мік ро терм ний клі- мат — 209 МДж м-2/рік-1) ха рак тер ний для клі ма- ту суб аль пійсько го та аль пійсько го поя сів Кар пат, по каз ник ізо тер ми 9 (суб ме зо терм ний клі мат — 1884 МДж м-2/рік-1) як раз збі га єть ся з ізо хо рою, яка про хо дить біля під ніж жя Кар пат і фік су єть- ся для яйл Кри му, то для Пів ден но го бе ре га Кри- му він ста но вить 11 ба лів — (ме зо терм ний — 2300 МДж м-2/рік-1). На то мість діа па зон ізо хор крі ок лі ма ту в Гірсько- му Кри му роз та шо ва ний знач но вище; най ниж чий по каз ник (8,0 ба лів —6—10ºС) ха рак тер ний для сте пів яйл (Adonidi-Stipion tirsae), а най ви щий — (10 ба лів — 2, +2º С ) — для ялів це вих уг ру по вань Пів- ден но го бе ре га Кри му Jasmino-Juniperion excelsae та лі сів Quercion pubescentis (ви ще — 5ºС). У цьо му ви- пад ку еко фо но ві по каз ни ки від зна ча ють ся у хвой- 211ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3) них лі сах верхньо го лі со во го поя су (Carici humilis- Pinion kochianae). Інші клі ма тич ні чин ни ки (Om, Kn) за ле жать як від тем пе ра ту ри, так і кіль кості опа дів, тому їх ні по каз ни ки ха рак те ри зу ють ся та ки ми са ми ми тен- ден ція ми змін. Зок ре ма, ми спос те рі гає мо най- ниж чі по каз ни ки кон ти нен таль ності (Kn) для кар- патських лу ків аль пійсько го поя су Juncetea trifidi (6,5 бала — 110 %), для тат ранських (6,8 — Juncetea trifidi та Elyno-Seslerietea), а най ви щі — для Кар пат (8,2 — Quercetea pubescenti-petraeae) і Татр (8,4 — 125 % — Asplenietea trichomanis). Еко фо но ві по каз- ни ки Кар пат близькі до ви со ко гір них уг ру по вань Thlaspietea rotundifolii, Loiseurio-Vaccinietea, а для Татр — суб аль пійсько го ви со ко трав'я Mulgedio- Aconitetea. У Кри му по каз ни ки Kn дещо ви щі: мі ні мум —7,6 бала (121 %) для лі сів Dentario quinquefoliae-Fagion sylvaticae, мак си мум — 10,0 (145 %) для сте пів Veronici multifidae-Stipion ponticaе, а се ред ні еко фо- но ві (8,8 бала) ха рак тер ні для лі сів нижньо го поя су Carpino orientalis— Quercion pubescentis і сте пів Ай- Пет рі, які, влас не, не ма ють ні чо го спіль но го. Ом бро ре жим (Om) ще біль ше за ле жить від кіль кості опа дів. Хоча тут спос те рі га єть ся за галь- на тен ден ція, але гра ді єнт змін знач но різ кі ший і за га лом, як і для тер мо ре жи му, ся гає 6 ба лів, змі- нюю чись від най за хід ні ших Татр до Кар пат пос ту- по во та різ ко — щодо Кри му. Най ви щі по каз ни ки ом бро ре жи му (16 ба лів — 600—800 мм) ха рак тер ні для тат ранських ви со ко гір них уг ру по вань Salicetea herbacea, най ниж чі для цих гір — 13 ба лів (0— 200 мм) — для лі сів Querco-Fagetea, еко фо но ві — для Loiseurio-Vaccinietea. Сто сов но Кар пат мак си- маль ні по каз ни ки (15,5 бала) фік су ють для Carici rupestris-Kobresietea bellardii, мі ні маль ні (12,5) — Asplenietea trichomanis, еко фо но ві (14,0) — Salicetea herbacea та Elyno-Seslerietea. На то мість кримські уг ру по ван ня різ ко від різ- няють ся від по пе ред ніх. Їхні мак си маль ні зна чен ня ле жать ниж че (12,4) мі ні му му Татр і Кар пат і при- та ман ні не мо раль ним ме зо фіт ним лі сам Dentario — Fagion, а най ниж чі (10,0) — су хим ксе ро фіт ним рід ко ліс сям Jasmino-Juniperion excelsae. До еко фо- но вих най біль ше на бли жа ють ся по каз ни ки пет- ро фіт них уг ру по вань Drabo-Campanulion taurica (Seseli-Potentillefolia), що по ши ре ні від нижньо го до верхньо го поя сів. Як вид но з рис. 5, у на прям ку від Татр до Кар пат і Кри му під ви щу ють ся се ред ні по каз ни ки тер мо ре- жи му, кріо ре жи му та кон ти нен таль ності, на то мість зни жу ють ся — ом бро ре жи му, що ві доб ра жає міс- це цих гірських сис тем у гло баль но му еко просто- рі. Всі ці по каз ни ки ле жать у ме жах 40—60 % від шкал, тоб то в оп ти маль них, ком форт них умо вах, хоча за кріо ре жи мом Гірський Крим ви хо дить за межу 60 %, ос кіль ки на ле жить до об лас ті те п лі ших зим се ред зем но морсько го клі ма ту, а за ом бро ре жи- мом вище ці єї межі — по каз ни ки Польських Татр, де від чу ва єть ся вплив гу мід но го ат лан тич но го клі- ма ту. Важ ли ві за ко но мір ності від кри ва ють ся на ос но- ві ана лі зу ден д ро грам (рис. 6) щодо роз по ді лу еко- фак то рів. Як вид но з рис. 6 а, б, ден д ро гра ми Татр і Кар пат дуже по діб ні: ок ре мий кластер фор му ють Hd та Om, ви со ку спо рід не ність ма ють Nt-fH, Ae- Sl-Rc-Ca і Kn-Cr. Міс це Tm і Lc сут тє во змі ню єть ся. На то мість у Гірсько му Кри му по каз ник во ло гості ґрун ту (Hd) тіс но ко ре лює з клі ма тич ни ми (Om, Cr, Tm), отже, змі на ос тан ніх іс тот но по зна чить ся на ве ли чи ні во ло гості в ґрун ті. Хі міч ні власти вості ґрун ту тіс но пов'язані між со бою та з кон ти нен- таль ністю клі ма ту. Швид кість роз кла ду азо ту за ле- жить від змін ності зво ло жен ня, ае ра ції та ос віт ле- ності в це но зах. Отже, важ ли вим ви снов ком є те, що роз клад ор га ні ки в усіх ви пад ках пов'язаний Рис. 5. Розподіл середніх значень (у % від шкали) основних кліматичних показників: 1 — Польські Татри, 2 — Українські Карпати, 3 — Гірський Крим Fig. 5. Distribution of mean values (in% of scale) of the main climatic indicators: 1 — the Polish Tatras, 2 — the Ukrainian Carpathian, 3 — Mountain Crimea 212 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3) не стіль ки з на яв ністю чи від сут ністю во ло ги, як з її різ кою змін ністю, тоб то з се зон ним роз по ді лом опа дів. На рос тан ня кон ти нен таль ності спри чи нює під ви щен ня кон цен тра ції солі, збіль шен ня по каз- ни ка pH, що є дуже не ба жа ним для пів дня Ук ра ї ни. За га лом мож на вва жа ти, що по каз ни ки еко фо ну ха рак тер ні для межі гірських хвой них лі сів та суб- аль пійських лук, а для Гірсько го Кри му — сте по- вих уг ру по вань і кам’янистих від сло нень. Про ана лі зу вав ши за галь ні тен ден ції та роз по діл син так со нів сто сов но змі ни кон крет них еко фак то- рів, роз гля не мо ха рак тер зв’язку між ос тан ні ми за ком плекс ною оцін кою цих фак то рів. Син так со ни (рис. 6, г) роз по ді ляють ся по осі Х від най тер мо- філь ні шо го та най ксе ро філь ні шо го Ptilostemonion echinocephali, який по ши ре ний на кам’янистих ще бе нистих оси пах Пів ден но го бе ре га Кри му, до ви со ко гір них кріо філь них Loiseleurio-Vaccinietea аль пійсько го поя су Татр. Отже, та кий роз по діл ви- зна ча єть ся змі ною клі ма тич них по каз ни ків, що зу- мов лює ви сот ну по яс ність гір. Ден д ро гра ма роз би ва єть ся на дві ве ли кі гру- пи на рів ні (D > 75). Пер шу (А) (рис. 4, г) фор му- ють кримські суб се ре дзем но морські уг ру по ван ня, до яких входять ліси нижньо го поя су (Quercetea pubescenti-petraeae), хвой ні ліси (Erico-Pinetea), сте- Карпати Ward`s method Euclidean distances Cr Kn Tm Lc Ca Sl Rc Ae Nt fH Om Hd 0 10 20 30 40 50 60 70 Li nk ag e D is ta nc e Гірський Крим Ward`s method Euclidean distances Lc Nt Ae fH Sl Ca Kn Rc Om Cr Tm Hd 0 10 20 30 40 50 60 Li nk ag e D is ta nc e Tree Diagram for 41 Variables Ward`s method Euclidean distances K r1 8 K r1 7 K r1 6 K r1 2 K r1 5 K r1 4 K r1 0 K r1 3 K r1 1 K r9 K r8 K r7 K r6 K r5 K r3 K r2 K r1 K r4 K a1 4 K a1 K a1 2 K a1 3 Ta 9 Ta 7 K a9 Ta 6 Ta 5 Ta 2 K a1 0 K a7 K a1 1 Ta 8 K a3 K a6 K a2 K a5 Ta 3 K a4 Ta 4 K a8 Ta 1 0 10 20 30 40 50 60 70 80 Li nk ag e D is ta nc e а) б) в) г) Рис. 6. Дендрограми евклідової дистанції за методом Варда: подібність екологічних факторів за характером змін їхніх показників для Польських Татр (а), Українських Карпат (б) та Гірського Криму (в); г) — подібність синтаксонів (класів і союзів) за результатами фітоіндикації цих трьох регіонів (умовні позначення наведені в підписах до рис. 4) Fig. 6. Dendrograms of Euclidean distance for the Ward method: resemblance of ecological factors for the nature of change their performance. The Polish Tatras (а), the Ukrainian Carpathian (б), Mountain Crimea (в); г) — syntaxa resemblance (classes and unions) on the phytoindication results of these three regions (symbols listed in the legend to Fig. 4) 213ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3) пи та на скель ні уг ру по ван ня. До дру гої гру пи (В) на ле жать усі уг ру по ван ня Татр і Кар пат, а та кож кримські не мо раль ні ліси Querco-Fagetea. Це ціл- ком ло гіч но і свід чить про те, що вплив еда фіч- них фак то рів, а не те ри то рі аль ні від ме жу ван ня є ви зна чаль ним у син так со но міч ній ди фе рен ціа ції рос лин ності. У свою чер гу, гру па В на рів ні D > 35 роз ді ля єть ся на дві. До пер шої (В1) вхо дять не мо- раль ні ліси, суб аль пійські луки та на скель ні уг ру- по ван ня лі со во го поя су, а до дру гої (В2) — хвой ні ліси та уг ру по ван ня ви со ко гір’я Кар пат і Татр. На рів ні D > 10 кож на гру па роз ді ля єть ся на дві: А11 — кримські сте по ві, са ва но їд ні, на скель ні уг ру по ван- ня та А12 — суб се ре дзем но морські лис тя ні та хвой- ні ліси, а та кож луки і луч ні сте пи. Від зна чи мо, що трав’яні уг ру по ван ня за еко ло- гіч ни ми по каз ни ка ми ближ чі до лі со вих ниж чих поя сів, аніж тих, які роз та шо ва ні в да но му поя сі. Гру па А11 роз ді ля єть ся на дві: до пер шої на ле жать пет ро фіт ні на скель ні уг ру по ван ня Ptilostemonion, Bromopsido tauricae—Asphodelinetum tauricae, Drabo- Campanulion tauricae Androsacio-Caricion humilis та ялів це ві рід ко ліс ся Jasmino-Juniperion excelsae, до дру гої — сте по ві уг ру по ван ня нижньо го поя- су Veronico multifidae-Stipion ponticae і са ва но ї ди Bromo-Hordeion murini. Зок ре ма, уг ру по ван ня ялів- це вих рід ко лісь Jasmino-Juniperion excelsae ві ді йшли до цієї гру пи, а не су сідньої, де зна хо дять ся ліси кл.Quercetea pubescenti-petraeae. Це під твер джує дум ку тих єв ро пейських фі то це но ло гів, які роз- гля да ють цей союз у скла ді кла су Junipero sabinae- Pinetea sylvestris, а не Quercetea pubescenti-petraeae, і свід чить про те, що син так со но мія цих ти пів уг ру по вань пот ре бує кри тич но го пе ре гля ду, і це вже здій сню єть ся в рам ках під го тов ки «Prodromus Vegetation Europеae». Ціл ком до пус ти мим є і те, що уг ру по ван ня сою- зу Androsaco-Caricion humilis за еко ло гіч ни ми ха- рак те ристи ка ми вия ви ли ся ближ чи ми до на скель- них, аніж до ти по вих сте по вих, бо роз гля да ють ся нами у скла ді по ряд ку Stipo pulcherrimae-Festucetalia pallentis, а не Festucetalia valesiacae. На цьо му ж рів ні (D > 10) у гру пі В1 ви ді ля єть ся кластер В11 — не мо раль ні ліси Кри му, Кар пат і Татр (Querco-Fagetea, Quercetea robori-petraeaе, Quercion petraeae (ос тан ній хоч і від но сять до кл. Quercetea рubescenti-petraeae, але це пи тан ня дис ку сій не), а та кож на скель ні уг ру по ван ня кл. Asplenietea trichomanis, а до дру го го класте ра В12 — луки та на- скель ні уг ру по ван ня Татр. Гру па В2 роз ді ли ла ся на дві: В21 — хвой ні ліси Кар пат і Татр, суб аль пійські уг ру по ван ня кри во- ліс ся Mulgedio-Aconitetea та В22, що охо п лює на- скель ні уг ру по ван ня Кар пат й аль пійські уг ру по- ван ня кла сів Juncetea trifidi та Loiseleurio-Vaccinietea Татр і Кар пат. Да ний роз по діл є ціл ком ло гіч ним, хоч ок ре мі син так со ни скель но го типу де що по ру- шу ють таку ло гі ку, що по яс ню єть ся їхньою спе ци- фі кою, бід ним фло ристич ним скла дом, а та кож не- дос татньою ре пре зен та тив ністю ви бір ки. При на- гід но за ува жи мо, що фор ма класте ра вкла да єть ся в пра ви ло «кас ка ду под во єнь» (ко жен наступ ний роз по діл від бу ва єть ся на рів ні, вдві чі ви що му, ніж по пе ред ній) і за слу го вує на ок ре мий ана ліз із по- зи цій фрак таль ної гео мет рії. Наступ ний етап ана- лі зу — це оцін ка ко ре ля ції між змі ною по каз ни ків ок ре мих фак то рів. Як вид но з ко ре ля цій ної мат ри ці (рис. 7), усі гра фі ки мож на роз по ді ли ти на кіль ка груп: 1. З лі ній ною за леж ністю (пря мою чи обер не ною) ко ре ля ці єю всіх трьох ре гіо нів: Ca-Hd, Hd-Ae, Nt-Lc, Nt-Ae, Rc-Om, Sl-Kn, Sl-Om, Sl-Kn, Sl-Tm, Om-Kn, Tm-Om, Tm-Kn, Tm-Cr 2. Ко ре ля ція спос те рі га єть ся лише в ме жах пев ної гірської сис те ми: Кар пат — Татр: Rc-Nt, Nt-Tm, Nt-Om, Om-Cr, Tm-Lc, Om-Lc, Lc-Cr; Гірсько го Кри му: Hd-Rc, Hd-Sl, Hd-Ca, Hd-Nt, Hd-Om, Ca- Nt, Ca-Om, Ca-Kn, Nt-Om, Nt-Kn, Lc-Hd, Lc-Ae, Lc-Sl, Lc-Ca, Om-Lc, Lc-Kn 3. Ко ре ля ція від сут ня (для всіх по каз ни ків fH та ін.). Тра п ляють ся ви пад ки, коли в єв ро пейських по мір них і суб се ре дзем но морській гірських сис- те мах спос те рі га єть ся про ти леж на ко ре ля ція (на- прик лад, Lc-Om, Nt-Rc, Nt-Sl, Nt-Ca, Tm-Ae — для Кар пат—Татр пря мо лі ній на, а для Гірсько го Кри- му —обер не но лі ній на, або змі ню єть ся один із фак- то рів (Tm-Hd — для Кри му во ло гість, для Кар пат— Татр — тер мо ре жим). За ко но мір ності змі ни от ри ма них по каз ни ків за- свід чу ють, що між не мо раль ною та суб се ре дзем но- морською зо на ми іс нує ве ли ка від мін ність у гід ро- тер міч них по каз ни ках, які зу мов лю ють ха рак тер транс фор ма ції азот них спо лук, а ос кіль ки ос тан ні пов'язані з транс фор ма ці єю енер гії, то це важ ли во вра хо ву ва ти у про гно зу ван ні. За під ви щен ня по- каз ни ків тер мо ре жи му, змен шен ня — ом бро ре жи- му, дос татньої во ло гості азот ні спо лу ки в Кар па тах і Тат рах роз кла да ти муть ся швид ше, а в Кри му, за де фі ци ту во ло гості, на впа ки, — по віль ні ше. Ін ши- ми сло ва ми, не тер мо ре жим і не во ло гість ок ре мо, 214 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3) Татри 12v163c Hd fH Ae Rc Sl Ca Nt Tm Om Kn Cr Lc Карпати 12v454c Hd fH Ae Rc Sl Ca Nt Tm Om Kn Cr Lc Рис. 7. Кореляційні матриці: а) Польських Татр, б) Українських Карпат Fig. 7. Correlation matrices: а) the Polish Tatras, б) the Ukrainian Carpathian а) б) 215ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3) Гірський Крим 12v*454c Hd fH Ae Rc Sl Ca Nt Tm Om Kn Cr Lc Татри (чер.), Карпати (син.), Крим (зел.) Hd fH Ae Rc Sl Ca Nt Tm Om Kn Cr Lc Рис. 7. Кореляційні матриці: в) Гірського Криму, г) загальна для цих трьох регіонів Fig. 7. Correlation matrices: в) Mountain Crimea, г) common for these three regions в) г) 216 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3) а спів від но шен ня між ними, тоб то гід ро тер міч- ний ре жим (зок ре ма, під ви щен ня по каз ни ків ом- бро ре жи му), є лі мі ту валь ним фак то ром роз кла ду ор га ні ки, а отже, опо се ред ко ва но впли ває на сук- це сій ні змі ни рос лин ності. Якщо в Кар па тах і Тат- рах змі на кон ти нен таль ності й ом бро ре жи му не позначається на сольо вому ре жимі і ки слот ності ґрун тів, то в арид них ре гіо нах Кри му та кий вплив має сут тє ве зна чен ня. Його зни жен ня під ви щує по каз ни ки цих хі міч них фак то рів, як і збіль шен ня кон ти нен таль ності клі ма ту. Як ба чи мо, з'ясування та ких за ко но мір ностей дуже важ ли ве для роз роб ки різ них про гно зів. Скла даю чи про гно зи, слід ви хо ди ти з того, що одні фак то ри мо жуть роз гля да ти ся сто сов но ін ших в ас пек ті при чин но-пос лі дов них зв’язків, хоча та ка пос лі дов ність є не зов сім пря мо лі ній ною. На цьо му аж ніяк не ви чер пу ють ся мож ли вості по рів няль но го ана лі зу, бо, як вид но з от ри ма них да них, такі за леж ності є склад ни ми, не лі ній ни ми і ма ють ком плекс ний ха рак тер. Їх вста нов лен ня від кри ває нові ас пек ти ор га ні за ції та струк ту ро ва- ності рос лин но го по кри ву на ре гіо наль но му рів ні. Ви снов ки На ос но ві ти по вих син так со нів дано по рів няль- ну син фі то ін ди ка цій ну оцін ку по каз ни ків 12-ти еко фак то рів Польських Татр, Ук ра їнських Кар пат і Гірсько го Кри му, що ві доб ра жає за ко но мір ності ди фе рен ціа ції еко систем у ме жах кож ної гірської сис те ми і від мін ності між ними. По каз ни ки еда фіч них і клі ма тич них фак то рів до во лі близькі для Татр і Кар пат і знач но від різ- няють ся від по каз ни ків Кри му, ос кіль ки ці гірські сис те ми зна хо дять ся в різ них клі ма тич них зо нах. Вста нов ле но ха рак тер ко ре ля ції між по каз ни ка- ми різ них фак то рів. Вплив еко ло гіч них фак то рів, а не те ри то рі аль ні від ме жу ван ня, є ви зна чаль ним у син так со но міч ній ди фе рен ціа ції рос лин ності. У на прям ку від Татр до Кар пат і Кри му під ви щу- ють ся се ред ні по каз ни ки тер мо ре жи му, кріо ре жи- му та кон ти нен таль ності, на то мість зни жу ють ся — ом бро ре жи му, що ві доб ра жає роз та шу ван ня цих гірських сис тем у гло баль но му еко просто рі. Всі ці по каз ни ки ле жать у ме жах 40—60 % від шкал, тоб- то в оп ти маль них, ком форт них умо вах. Од нак за кріо ре жи мом Гірський Крим ви хо дить за 60 %, ос- кіль ки тут спос те рі га ють ся те п лі ші зими се ред зем- но морсько го клі ма ту, а за ом бро ре жи мом вище ці єї межі — по каз ни ки Польських Татр, де від чу ва єть ся вплив гу мід но го ат лан тич но го клі ма ту. Лі мі ту валь ним фак то ром роз кла ду ор га ні ки, а отже, опо се ред ко ва них сук це сій них змін рос- лин ності за на яв ності ґрун тів ав то ген но го типу, є гід ро тер міч ний ре жим, що пов’язаний із клі ма- тич ни ми фак то ра ми. Змі на кон ти нен таль ності й ом бро ре жи му не впли ває на сольо вий ре жим і ки- слот ність ґрун тів у Кар па тах і Тат рах. На то мість в арид них ре гіо нах Кри му такий вплив має сут тє ве зна чен ня і його зни жен ня під ви щує по каз ни ки цих хі міч них фак то рів. Вста нов лен ня та ких за ко но мір- ностей не об хід не для роз роб ки різ них про гно зів, оцін ки лі мі ту валь них меж дії пев но го еко фак то ра. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Balcerkiewicz S. Roślinność wysokogórska Doliny Pięciu Stawów Polskich w Tatrach i jej przemiany antropogenic- zne. — Wyd. Naukowe UAM. — Ser. Biol. — 1984. — T. 25. — S. 1—191. Chornei I.I., Budzhak V.V., Yakushenko D.M., Korzhyk V.P., Solomakha V.A., Sorokan Iu.I., Tokariuk A.I., Soloma- kha T.D., 2005. — Pryrodno-zapovidni terytorii Ukrainy. Roslynnyi svit. — Vyp. 4. — K.: Fitosotsiotsentr, 2005. — 248 p. [Чорней І.І., Буджак В.В., Якушенко Д.М., Кор- жик В.П., Соломаха В.А., Сорокан Ю.І., Токарюк А.І., Соломаха Т.Д. Національний природний парк «Виж- ницький» // Природно-заповідні території України. Рослинний світ. — Вип. 4. — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — 248 с.]. Derzhypilskyi L.M., Tomych M.V., Yusyp S.V., Losiuk V.P., Yakushenko D.M., Danylyk I.M., Chornei I.I., Budzhak V.V., Kondratiuk S.Ia., Nyporko S.O., Vir chenko V.M., Mykhailiuk T.I., Dariienko T.M., Solomakha T.D., Tokariuk A.I., 2011. — Natsionalnyi pryrodnyi park «Hutsulshchyna» // Pryrodno-zapovidni terytorii Ukrainy. Roslynnyi svit. — Vyp. 9. — K.: Fitosotsiotsentr. — 360 p. [Дер- жипільський Л.М., Томич М.В., Юсип С.В., Ло- сюк В.П., Якушенко Д.М., Данилик І.М., Чорней І.І., Буджак В.В., Кондратюк С.Я., Нипорко С.О., Вір- ченко В.М., Михайлюк Т.І., Дарієнко Т.М., Соло- маха Т.Д., Токарюк А.І. Національний природний парк «Гуцульщина» // Природно-заповідні території України. Рослинний світ. — Вип. 9. — К.: Фітосоціо- центр, 2011. — 360 с.]. Didukh Ia.P., 1992. — Rastitelnyi pokrov Gornogo Kryma (struktura, dinamika, evoliutciia i okhrana). — Kiev: Nauk. dumka. — 256 p. [Дидух Я.П. Растительный по- кров Горного Крыма (структура, динамика, эволю- ция и охрана). — Киев: Наук. думка, 1992. — 256 с.]. Didukh Ia.P., 1995. — Ekologіia і noosferologіia. — 1(1) — 2. — P. 56 — 73 [Дидух Я.П. Структу- ра классификационных единиц растительности и ее таксономические категории // Екологія і ноосферологія. — 1995. — 1(1) — 2. — С. 56 — 73]. Didukh Ia.P., 2012. — Osnovy bioindykatsii. — K.: Nauk. dumka. — 342 p. [Дідух Я.П. Основи біоіндикації. — К.: Наук. думка, 2012. — 342 с.]. Didukh Ia.P., Chetvertnykh I.S., Boratynski A., 2015. — Visnyk Lviv. un-tu.— Ser. biol. — Vyp. 67. — P. 35—47 [Дідух Я.П., Четвертних І.С., Боратинські А. Син- фітоіндикаційна оцінка рослинності північно- го макросхилу Татр та прилеглих територій // Вісник Львів. ун-ту.— Сер. біол. — 2015. — Вип. 67. — С. 35—47]. 217ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3) Grebenshchikov O. S., 1957. — Botan. zhurn. — 42(6). — P. 834 — 854 [Гребенщиков О. С. Вер- тикальная поясность растительности в горах восточной части Западной Европы // Ботан. журн. —1957. — 42(6). — С. 834 — 854.]. Grebenshchikov O.S., 1974. — Probl. botaniki. — 12(12). — P. 128—134 [Гребенщиков О.С. О поясно- сти растительного покрова в горах Средиземно- морья в широтной полосе 35—40˚ с.ш. // Пробл. ботаники. — 1974. — 12(12). — С. 128—134]. Klimuk Iu.V., Miskevych U.D., Yakushenko D.M., Chornei I.I., Budzhak V.V., Nyporko S.O., Shpilchak M.B., Cherniavskyi M.V., Tokariuk A.I., Oleksiv T.M., Tymchuk Ia.Ia., Solomakha V.A., Solomakha T.D., Maior R.V., 2006. — Pryrodno-zapovidni terytorii Ukrainy. Roslynnyi svit. — Vyp. 6. — K.: Fitosotsiotsentr, 2006. — 400 p. [Клімук Ю.В., Міскевич У.Д., Якушенко Д.М., Чор- ней І.І., Буджак В.В., Нипорко С.О., Шпільчак М.Б., Чернявський М.В., Токарюк А.І., Олексів Т.М., Тим- чук Я.Я., Соломаха В.А., Соломаха Т.Д., Майор Р.В. Природний заповідник «Ґорґани» // Природно-за- повідні території України. Рослинний світ. — Вип. 6. — К.: Фітосоціоцентр, 2006. — 400 с.]. Kobiv Iu.I., 2014. — Populiatsii ridkisnykh vydiv roslyn Ukrainskykh Karpat: struktura, dynamika, zberezhennia: Dys… d-r. biol. nauk. — K. — 457 p. [Кобів Ю.Й. По- пуляції рідкісних видів рослин Українських Карпат: структура, динаміка, збереження: Дис… д-р. біол. наук. — К., 2014. — 457 с.]. Malynovskyi K.A., Krichfalushii V.V., 2002. — Roslynni uhrupovannia vysokohir’ia Ukrainskykh Karpat. — Uzhhorod: Karpatska Vezha. — 244 p. [Малиновсь- кий К.А., Крічфалушій В.В. Рослинні угруповання високогір’я Українських Карпат. — Ужгород: Кар- патська Вежа, 2002. — 244 с.]. Pawłowski B., Sokołowski M., Wallisch K. Zespoły roślin w Tatrach. Cz. VII. Zespoły roślinne i flora Doliny Mor- skiego Oka. Rozpr. — Wydz. Matem.-Przyr. PAU. — T. 67. — Ser. A/B 1927. — S. 171—311. Przyroda Tatrzańskiego Parku Narodowego / Red. Z. Mirka. — Kraków; Zakopawe: Tatrański Park Narodowy, 1996. — 787 S. Solomakha V.A., Yakushenko D.M., Kramarets V.O., Milkina L.I., Vorontsov D.P., Vorobiov Ie.O., Voitiuk B.Iu., Vinnychenko T.S., Kokhanets M.I., Solomakha I.V., Solomakha T.D., 2004. — Pryrodno-zapovidni terytorii Ukrainy. Roslynnyi svit. — Vyp. 2. — K.: Fitosotsiotsentr, 2004. — 240 p. [Соломаха В.А., Якушенко Д.М., Крама- рець В.О., Мілкіна Л.І., Воронцов Д.П., Воробйов Є.О., Войтюк Б.Ю., Вінниченко Т.С., Коханець М.І., Соло- маха І.В., Соломаха Т.Д. Національний природний парк «Сколівські Бескиди» // Природно-заповідні території України. Рослинний світ. — Вип. 2. — К.: Фітосоціоцентр, 2004. — 240 с.]. Szafer W., Pawłowski B., S. Kulczyňski M. Zespoły roślin w Tatrach. Cz.I. Zespoły roślin w dolinie Chochołowskiej. Rozpr. — Wydz. Matem.-Przyr. PAU. —1923. — T. 63. — Ser. B. — S. 1—66. Szafer W., Sokołowski M. Zespoły roślin w Tatrach. Cz.V. Zespoły roślin w dolinach położonych na północ od Giewontu. Rozpr. — Wydz. Matem.-Przyr. PAU. — 1925. —T. 30. — Ser. B., tab.6. Valter G., 1982. — Obshchaia geobotanika. — M.: Mir. — 423 p. [Вальтер Г. Общая геоботаника. — М.: Мир, 1982. — 423 с.]. Рекомендує до друку Надійшла 12.02.2015 р. О.О. Кагало Дидух Я.П., Четвертных И.С. Сравнительная синфитоиндикационная оценка растительности Польских Татр, Украинских Карпат и Горного Крыма. — Укр. ботан. журн. — 2015. — 72(3): 203—217. Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины, г. Киев На основе метода синфитоиндикации проведена срав- нительная бальная оценка типичных сообществ Поль- ских Татр, Украинских Карпат и Горного Крыма по 12-ти ведущим экофакторам, которые отражают гра- диент изменений в пределах каждой горной системы, то есть β-ценоразнообразие. Установлены лимитирую- щие границы показателей экофакторов для выбранных синтаксонов, степень количественного экологического отличия сообществ этих горных территорий, характер зависимостей между ведущими экофакторами для каж- дой горной системы, а также экологическая специфика анализируемых горных систем. В частности, отражены важные закономерности, касающиеся изменения по- казателей основных климатических факторов, которые определяют местоположение этих горных систем в гло- бальном экопространстве. Полученные данные важны для разработки мероприятий по охране биотопов и про- гнозирования их возможных изменений. К л ю ч е в ы е с л о в а: Татры, Карпаты, Крым, растительность, экологическая дифференциация, сравнительный анализ, синфитоиндикация. Didukh Ya.P., Chetvertnykh I.S. Comparative synphytoindication assessment of vegetation of the Polish Tatras, the Ukrainian Carpathians, and Mountain Crimea. — Ukr. Bot. J. — 2015. —72(3): 203—217. M.G. Kholodny Institute of Botany of National Academy of Science of Ukraine, Kyiv Based on the methodology synphytoindication the compara- tive numerical score of model groups Polish Tatras, Ukrainian Carpathian, Mountain Crimea for 12 leading ecological fac- tors reflecting the gradient changes within each mountain sys- tem (β-coenodiversity) was conducted. The limiting bound- aries of indicators of ecological factors for selected syntaxa, degree of quantitative ecological differences between com- munities in these mountain areas, the nature of relationships between leading ecological factors for each mountain system and ecological specificity of these mountain systems were es- tablished. In particular, important patterns related to chang- ing the parameters of the main climatic factors that determine the location of the mountain systems in the global ecological space were reflected. These data are important for the devel- opment of measures to protect biotops and prediction of its possible changes. K e y w o r d s: Tatras, Carpathian, Crimea, vegetation, ecological differentiation, comparative analysis synphytoindication.

Порівняльна синфітоіндикаційна оцінка рослинності Польських Татр, Українських Карпат і Гірського Криму

Репозитарії

Схожі ресурси