Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області

З'ясовано, що природні популяції Schizophyllum commune Fr., які зростають на півночі Донецької обл., мають високий поліморфізм (75 %) - в середньому 3 алелі на локус. Надлишок гетерозигот свідчить про суттєве значення статевого процесу в обміні генетичною інформацією, а інтенсивний потік генів...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2015
Автор: Бойко, С.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2015
Назва видання:Український ботанічний журнал
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177827
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області / С.М. Бойко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 3. — С. 252-256. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-177827
record_format dspace
spelling irk-123456789-1778272021-02-17T01:29:08Z Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області Бойко, С.М. Спорові рослини та гриби З'ясовано, що природні популяції Schizophyllum commune Fr., які зростають на півночі Донецької обл., мають високий поліморфізм (75 %) - в середньому 3 алелі на локус. Надлишок гетерозигот свідчить про суттєве значення статевого процесу в обміні генетичною інформацією, а інтенсивний потік генів уможливлює концентрацію 96 % усієї генетичної різноманітності виду в кожній із досліджуваних популяцій. Кластерний аналіз допоміг встановити відособленість популяції в районі с. Дронівка через механічне перешкоджання розповсюдженню генетичного матеріалу. Низький рівень індексу фіксації (Fst) надає змогу припустити щодо наявності єдиної популяції Sch. commune. Установлено, что естественные популяции Schizophyllum commune Fr., произрастающие на севере Донецкой обл., имеют высокий полиморфизм (75 %) и в среднем три аллеля на локус. Излишек гетерозигот свидетельствует о существенной роли полового процесса в обмене генетической информацией, а интенсивный поток генов позволяет концентрировать 96 % всего генетического разнообразия вида в каждой из исследуемых популяций. Кластерный анализ помог установить обособленность популяции в районе с. Дроновка из-за механической помехи распространению генетического материала. Низкий уровень индекса фиксации (Fst) позволяет предположить, что мы имеем дело с единой популяцией Schizophyllum commune. Natural populations of Schizophyllum commune Fr. in the north of Donetsk Region demonstrate high polymorphism (75 %). An average of three alleles per locus was established. The excess of heterozygotes suggests an important role of the sexual process in the exchange of genetic information, and the intensity of gene flow allows to concentrate 96 % of the genetic diversity of the species in each of the studied population. Cluster analysis revealed isolation of populations within the area near Dronovka village, due to mechanical interference of the spread of genetic material. Low levels of fixation index (Fst) suggests that we are dealing with a single population of Schizophyllum commune. 2015 Article Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області / С.М. Бойко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 3. — С. 252-256. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.03.252 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177827 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Спорові рослини та гриби
Спорові рослини та гриби
spellingShingle Спорові рослини та гриби
Спорові рослини та гриби
Бойко, С.М.
Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області
Український ботанічний журнал
description З'ясовано, що природні популяції Schizophyllum commune Fr., які зростають на півночі Донецької обл., мають високий поліморфізм (75 %) - в середньому 3 алелі на локус. Надлишок гетерозигот свідчить про суттєве значення статевого процесу в обміні генетичною інформацією, а інтенсивний потік генів уможливлює концентрацію 96 % усієї генетичної різноманітності виду в кожній із досліджуваних популяцій. Кластерний аналіз допоміг встановити відособленість популяції в районі с. Дронівка через механічне перешкоджання розповсюдженню генетичного матеріалу. Низький рівень індексу фіксації (Fst) надає змогу припустити щодо наявності єдиної популяції Sch. commune.
format Article
author Бойко, С.М.
author_facet Бойко, С.М.
author_sort Бойко, С.М.
title Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області
title_short Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області
title_full Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області
title_fullStr Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області
title_full_unstemmed Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області
title_sort генетична різноманітність популяцій schizophyllum commune (basidiomycetes) на півночі донецької області
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2015
topic_facet Спорові рослини та гриби
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177827
citation_txt Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області / С.М. Бойко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 3. — С. 252-256. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT bojkosm genetičnaríznomanítnístʹpopulâcíjschizophyllumcommunebasidiomycetesnapívnočídonecʹkoíoblastí
first_indexed 2025-07-15T16:03:26Z
last_indexed 2025-07-15T16:03:26Z
_version_ 1837729481639329792
fulltext 252 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3) Вступ Мі­ко­біо­та­ є­ сут­тє­вою­ час­ти­ною­ біо­це­но­зів­ як­ за­ сво­єю­ біо­ма­сою,­ так­ і­ за­ функ­ціо­наль­ним­ на­ван­ та­жен­ням.­Що­ро­ку­з'являються­ві­до­мості­про­нові­ ви­ди­ та­ їхні­ міс­це­зна­хо­джен­ня­ (Khouksvort,­ 1992;­ Kaounas­et­al.,­2011;­Dudka­et­al.,­2013; Hernández­ Restrepo­ et­ al.,­ 2014;­ Prydiuk,­ 2014;­ Lombard­ et­ al.,­ 2015).­Вод­но­час­до­слі­джен­ня­гри­бів­на­рів­ні­по­пу­ ля­цій­нині­за­ли­ша­ють­ся­не­чис­лен­ни­ми.­Це­по­яс­ ню­єть­ся­ особ­ли­востя­ми­ бу­до­ви­ та­ фі­зіо­ло­гії­ гри­ бів,­а­та­кож­працеємністю­са­мо­го­про­це­су­їхньо­го­ вив­чен­ня.­ У­ при­ро­ді­ іно­ді­ до­сить­ важ­ко­ ві­до­кре­ ми­ти­ гриб­ні­ ін­ди­ві­дуу­ми­ один­ від­ од­но­го.­ Дея­кі­ особ­ли­вості­ гри­бів,­ зок­ре­ма­ статева­ та­ ве­ге­та­тив­ на­ су­міс­ність,­ ін­бри­динг,­ ба­га­тоста­те­вість,­ дають­ підстави­ го­во­ри­ти­ про­ від­мін­ність­ та­ких­ ви­бі­рок­ від­ «кла­сич­них»­ мо­де­лей­ по­пу­ля­цій­ної­ ге­не­ти­ки.­ Для­ їх­ до­слі­джен­ня­ час­то­ засто­со­ву­ють­ мо­ле­ку­ ляр­ні­ ме­то­ди,­ які­ уможливлюють­ вив­чення­ мно­ жин­них­ мо­ле­ку­ляр­них­ фор­м­ фер­мент­них­ сис­тем­ (Linde­et­al.,­1990;­Shnyreva­et­al.,­2004;­Boiko,­2011).­ На­яв­ність­га­п­ло­їд­ної­та­ди­п­ло­їд­ної­фаз­у­жит­тє­во­ му­цик­лі­гри­бів­дає­змогу­вив­ча­ти­ди­на­мі­ку­але­лів­ у­ при­род­них­ по­пу­ля­ці­ях.­ Во­ло­дію­чи­ знан­ня­ми­ з­ якіс­но­го­ скла­ду­ пев­них­ ен­до­фер­мент­них­ сис­тем­ гри­бів,­які­реа­лі­зу­ють­ся­ко­до­мі­нант­но,­мож­на­до­ слі­ди­ти­ змі­ни,­ що­ від­бу­ва­ють­ся­ в­ ме­жах­ виду,­ та­ визначити­те­ри­то­рі­аль­ні­межі­по­пу­ля­ції. Мета­ да­ної­ ро­бо­ти­ —­ здій­сни­ти­ по­рів­няль­ний­ ана­ліз­ при­род­них­ по­пу­ля­цій­ Schizophyllum commu- ne­Fr.,­які­зроста­ють­на­пів­но­чі­До­нецької­області. Об’єкти та ме то ди до слі джень Ми­ вив­ча­ли­ ди­ка­ріо­тич­ні­ куль­ту­ри­ Sch. commune, ви­ді­ле­ні­ з­ пло­до­вих­ тіл­ гри­бів,­ виявлених­ на­ де­ рев­них­по­ро­дах­на­пів­но­чі­До­нецької­обл.­Умов­но­ зраз­ки­по­ді­ли­ли­на­три­по­пу­ля­ції,­які­зроста­ли­біля­ м.­ Свя­то­гірська­ (ві­сім­ ба­зи­діо­кар­пів),­ с.­ Щу­ро­ве­ (сім­ба­зи­діо­кар­пів)­і­с.­Дро­нів­ка­(шість­ба­зи­діо­кар­ пів)­(рис.­1).­Відстань­між­зраз­ка­ми­в­кож­ній­по­пу­ ля­ції­була­50—70­м. Ви­ді­лен­ня­ чис­тої­ куль­ту­ри­ здій­сню­ва­ли­ за­ за­ галь­но­ві­до­ми­ми­ ме­то­да­ми­ з­ ви­ко­ристан­ням­ пе­ рок­си­ду­вод­ню­(Bilai,­1982).­Одер­жа­ну­чис­ту­куль­ ту­ру­ ви­ро­щу­ва­ли­ по­верх­не­во­ на­ рід­ко­му­ глю­ко­ зо­пеп­тон­но­му­ жи­виль­но­му­ се­ре­до­ви­щі­ (глю­ко­ за­—­10,0­г/л;­пеп­тон­—­3,0­г/л;­К 2 НРО 4­ ­—­0,4­г/л;­ MgSO 4 ×7H 2 O­—­0,5­г/л;­ZnSO 4 ×7H 2 O­—­0,001­г/л;­ CaCl 2 ­—­0,05­г/л),­яке­роз­ли­ва­ли­по­50­мл­у­кол­би­ Ер­лен­мей­є­ра­ єм­ністю­ 250­ мл.­ По­чат­ко­вий­ рі­вень­ рН­жи­виль­но­го­се­ре­до­ви­ща­ста­но­вив­5,0­оди­ниць.­ Куль­ти­ву­ван­ня­ від­бу­ва­ло­ся­ за­ тем­пе­ра­ту­ри­ 28°С­ про­тя­гом­15—18­діб­(Boiko,­2011).­ Мо­но­ка­ріо­тич­ні­ куль­ту­ри­ от­ри­му­ва­ли­ ме­то­дом­ спо­ро­вих­ від­бит­ків.­ Чис­то­ту­ та­ на­леж­ність­ їх­ до­ мо­но­спо­ро­вих­ куль­тур­ кон­тро­лю­ва­ли­ за­ до­по­мо­ гою­мік­ро­ско­пії.­За­галь­на­кіль­кість­ди­ка­ріо­тич­них­ http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.03.252 С.М.­БОЙКО Інститут­еволюційної­екології­НАН­України вул.­Акад.­Лебедєва,­37,­м.­Київ,­03143,­Україна bsm73@ukr.net ГЕНЕТИЧНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЙ SCHIZOPHYLLUM COMMUNE (BASIDIOMYCETES) НА ПІВНОЧІ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ Бойко С.М. Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області. —­Укр.­ботан.­журн.­—­2015.­—­72(3):­252—256.­ З'ясовано,­ що­ природні­ популяції­ Schizophyllum commune­ Fr.,­ які­ зростають­ на­ півночі­ Донецької­обл.,­мають­високий­поліморфізм­(75­%)­і­в­середньому­три­алелі­на­локус.­Надлишок­ гетерозигот­свідчить­про­суттєве­значення­статевого­процесу­в­обміні­генетичною­інформацією,­ а­інтенсивний­потік­генів­уможливлює­концентрацію­96­%­усієї­генетичної­різноманітності­виду­ в­ кожній­ із­ досліджуваних­ популяцій.­ Кластерний­ аналіз­ допоміг­ встановити­ відособленість­ популяції­в­районі­с.­Дронівка­через­механічне­перешкоджання­розповсюдженню­генетичного­ матеріалу.­ Низький­ рівень­ індексу­ фіксації­ (Fst)­ дозволяє­ припустити,­ що­ ми­ маємо­ справу­ з­ єдиною­популяцією­Sch. commune.­ К л ю ч о в і с л о в а:­Schizophyllum­commune, популяція, ферментна система, алелі ©­С.М.­БОЙКО,­2015 253ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3) куль­тур­—­21,­а­мо­но­ка­ріо­тич­них,­от­ри­ма­них­із­ба­ зи­діо­кар­пів,­біль­ше­180.­ Мі­це­лій­гри­бів­три­чі­про­ми­ва­ли­дис­тильо­ва­ною­ во­дою­та­ви­су­шу­ва­ли­згід­но­з­ме­тодикою­ва­ку­ум­ ної­ фільт­ра­ції,­ по­тім­ го­мо­ге­ні­зу­ва­ли­ в­ трис­цит­ рат­ній­бу­фер­ній­сис­те­мі­та­фільт­ру­ва­ли.­Кіль­кість­ біл­ка,­що­вно­си­ли­в­лун­ку,­ко­ли­ва­лась­у­ме­жах­40— 60­ мкг.­ Елек­тро­фо­ре­тич­ний­ по­діл­ внут­рішньо­клі­ тин­них­біл­ків­ви­ко­ну­ва­ли­у­7,5­%­­та­11,25­%­во­му­ по­ліа­кри­ла­мід­но­му­гелі­з­ви­ко­ристан­ням­трис­глі­ ци­но­вої­ бу­фер­ної­ сис­те­ми­ (рН­ 8,3).­ Гіс­то­хі­міч­но­ ви­яв­ляли­ зони­ ак­тив­ності­ для­ та­ких­ фер­мен­тів:­ α­амі­ла­за­ (AMY)­ (КФ­ 3.2.1.1),­ су­пер­ок­сид­дис­ му­та­за­ (SOD)­ (КФ­ 1.15.1.1),­ глу­та­ма­ток­са­ло­аце­ тат­тран­са­мі­на­за­ (GOT)­ (КФ­ 2.6.1.1),­ кис­ла­ фос­ фа­та­за­ (ACP)­ (КФ­ 3.1.3.2)­ (Korochkin­ et­ al.,­ 1977;­ Manchenko,­2003). Ге­не­тич­ний­ кон­троль­ за­ елек­тро­фо­ре­тич­ни­ми­ ва­рі­ан­та­ми­фер­мен­тів­ус­та­нов­ле­ний­у­на­ших­по­пе­ ред­ніх­до­слі­дах­(Boiko,­2011,­2015). Ге­не­тич­не­ різ­но­ма­ніт­тя­ по­пу­ля­цій­ ха­рак­те­ри­ зу­ва­ли­ за­ та­ки­ми­ по­каз­ни­ка­ми,­ як­ по­лі­морф­ність­ ло­ку­сів­ (P),­ се­ред­нє­ чис­ло­ але­лів­ на­ ло­кус­ (А),­ ефек­тив­не­ чис­ло­ але­лів­ (А Е ),­ ін­декс­ різ­но­ма­ніт­тя­ за­ Ше­но­ном­ (I),­ ге­те­ро­зи­гот­ність,­ що­ спос­те­рі­га­ єть­ся­та­очі­ку­єть­ся­(Н о ­і­Н е ),­по­тік­ге­нів­(N m ),­ге­не­ тич­на­відстань­Нея­(D)­(Nei,­1978).­Ге­не­тич­ну­ди­ фе­рен­ціа­цію­ при­род­них­ по­пу­ля­цій­ оці­ню­ва­ли­ за­ до­по­мо­гою­F­ста­тисти­ки­Рай­та­(Nei,­1977).­По­пу­ ля­цій­но­ге­не­тич­ні­по­каз­ни­ки­розрахову­ва­ли­за­до­ по­мо­гою­про­гра­ми­POPGENE32­(Yeh­et­al.,­1999). Ре зуль та ти до слі джен ня та їх об го во рен ня Щоб­ пов­ністю­ уявити­ про­це­си,­ які­ від­бу­ва­ють­ся­ на­рів­ні­по­пу­ля­ції,­пот­ріб­но­вия­ви­ти­оз­на­ки,­кот­рі­ з'являються­та­на­ко­пи­чу­ють­ся­в­осо­бин­виду,­зро­зу­ мі­ти­про­цес­їхньої­ре­ком­бі­на­ції­та­мож­ли­вий­по­тік­ ге­нів­до­ін­ших­груп.­Ми­об­ра­ли­внут­рішньо­клі­тин­ ні­фер­мент­ні­сис­те­ми­як­оз­на­ку,­що­безпосередньо­ ві­доб­ра­жає­ на­яв­ну­ ге­не­тич­ну­ ін­фор­ма­цію,­ кот­ра­ реа­лі­зу­єть­ся­не­за­леж­но­від­зов­ніш­ніх­фак­то­рів. У­ ході­ елек­тро­фо­ре­тич­но­го­ ана­лі­зу­ внут­ рішньо­клі­тин­них­фер­мент­них­сис­тем­куль­тур­Sch. commune­за­зна­че­них­по­пу­ля­цій­ви­яв­ле­но­12­алель­ них­ ва­рі­ан­тів,­ що­ пе­ре­бу­ва­ють­ під­ кон­тро­лем­ чо­ тирьох­ген­фер­мент­них­ло­ку­сів­(табл.­1). Част­ка­по­лі­морф­них­ло­ку­сів­ста­но­ви­ла­75­%.­В­ усіх­ви­бір­ках­ло­кус­Sod­був­мо­но­морф­ним.­Час­то­ ти­але­лів­по­лі­морф­них­ло­ку­сів­для­всіх­по­пу­ля­цій­ на­ве­де­ні­ в­ табл.­ 2.­ Якщо­ роз­гля­да­ти­ кож­ну­ по­пу­ ля­цію­ок­ре­мо,­то­різ­ни­ця­була­ви­яв­ле­на­лише­для­ по­пу­ля­ції­ 2­ (с.­ Щу­ро­ве),­ де­ мак­си­маль­на­ час­то­та­ (0,4583)­ від­зна­че­на­ для­ але­ля­ 2­ ло­ку­су­ Got.­ Що­ ж­ сто­су­єть­ся­всіх­по­пу­ля­цій­за­га­лом,­то­мак­си­маль­ Рис.­1.­Місця­збирання­базидіокарпів­Schizophyllum commune­на­півночі­Донецької­області Fig.­1.­Collection­sites­of­the­basidiocarps­of­Schizophyllum commune­in­the­north­of­Donetsk­Region 254 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3) на­ час­то­та­ спос­те­рі­га­єть­ся­ для­ але­ля­ 3­ ло­ку­су Got­ (0,4286).­Та­кож­мож­на­від­зна­чи­ти­сут­тє­ве­на­ко­пи­ чен­ня­у­всіх­по­пу­ля­ці­ях­але­ля­Acp100­(0,8333). Се­ред­нє­чис­ло­але­лів­на­ло­кус­(А)­для­по­пу­ля­цій­ Sch. commune­ ста­но­вить­3,0,­а­ефек­тив­не­чис­ло­—­ 1,65­(табл.­3).­За­галь­не­ге­не­тич­не­різ­но­ма­ніт­тя­(I)­ для­ всіх­ по­пу­ля­цій­ за­ ізо­фер­мент­ни­ми­ ло­ку­са­ми­ було­ ви­щим­ (0,5719),­ ніж­ для­ кож­ної­ ок­ре­мої­ ви­ бір­ки­ (на­прик­лад,­ для­ по­пу­ля­цій­ по­бли­зу­ с.­ Дро­ бів­ка­—­0,5141;­с.­Щу­ро­ве­—­0,5284).­ Ці­ка­ві­ зна­чен­ня­по­ка­за­ла­F­ста­тисти­ка.­Се­ред­ нє­зна­чен­ня­F is ­на­рів­ні­—­0,3384­свід­чить­про­над­ ли­шок­ге­те­ро­зи­гот­у­кож­ній­по­пу­ля­ції.­Це­під­твер­ джує­та­кож­і­пе­ре­ва­жаю­чий­рі­вень­ге­те­ро­зи­гот,­що­ спос­те­рі­га­ють­ся­(Н о ),­над­рів­нем­їхньо­го­очі­ку­ван­ ня­(Н е ).­Ін­декс­фік­са­ції­(F st ),­який­оці­нює­сту­пінь­ ге­не­тич­ної­ ди­фе­рен­ціа­ції­ між­ ви­бір­ка­ми,­ був­ до­ во­лі­низький­і­свід­чив­про­те,­що­при­близ­но­96­%­ усьо­го­ ге­не­тич­но­го­ різ­но­ма­ніт­тя­ мож­на­ знай­ти­ все­ре­ди­ні­кож­ної­по­пу­ля­ції.­Усе­це­вка­зує­на­сут­ тє­вий­вне­сок­ста­те­во­го­про­це­су­в­роз­ви­ток­кож­ної­ по­пу­ля­ції.­ Крім­ того,­ ви­со­ке­ зна­чен­ня­ по­то­ку­ ге­ нів­(5,9389)­між­по­пу­ля­ція­ми­свід­чить­про­знач­ну­ ін­тен­сив­ність­ об­мі­ну­ ге­не­тич­ним­ ма­те­ріа­лом.­ У­ між­по­пу­ля­цій­ну­ скла­до­ву­ мін­ли­вості­ най­біль­шим­ є­вне­сок­ло­кусу­Acp­(F st =0,087). Кластер­ний­ ана­ліз­ (UPGMA­ал­го­ритм)­ на­ ос­ но­ві­ ге­не­тич­ної­ відста­ні­ за­ Неєм­ до­поміг­ вста­но­ ви­ти­дея­ку­ві­до­соб­ле­ність­по­пу­ля­ції­ з­с.­Дро­нів­ка­ (рис.­2).­До­слі­джу­ва­ні­по­пу­ля­ції­зроста­ють­по­бли­зу­ рус­ла­ р.­ Сі­верський­ До­нець­ і­ роз­мі­ще­ні­ за­ те­чі­єю­ в­ та­кій­ пос­лі­дов­ності:­ м.­ Свя­то­гірськ,­ с.­ Щу­ро­ве,­ с.­ Дро­нів­ка­ (рис.­ 1).­ За­ та­ких­ умов­ те­чія­ ві­ді­грає­ сут­тє­ву­роль­у­роз­по­всю­джен­ні­ге­не­тич­но­го­ма­те­ ріа­лу,­що­від­бу­ва­єть­ся­або­че­рез­спо­ро­ву­масу,­або­ Таблиця 1.­Ферменти, локуси й алелі з їх електро­ форетичними швидкостями Schizophyllum commune Назва Абревіатура Локуси Алелі­(номер­—­ відносна­ рухливість) Rf α­амі­ла­за AMY Amy­2 1—95 0,39 2—100 0,41 3—106 0,43 4—110 0,45 Глутамат­ оксалоацетат­ трансаміназа GOT Got 1—82 0,27 0,33 2—91 0,30 3—100 0,30 0,33 4—109 0,30 0,36 Кисла­ фосфатаза ACP Acp 1—94 0,36 2—100 0,36 0,39 0,42 3—108 0,42 Супероксид­ дисмутаза SOD Sod 100 0,15 0,18 0,22 0,25 0,28 Таблиця 2.­Частота алелів ізоферментних локусів Sch. commune­ Алель Локуси Amy2 Got Acp Sod 1 0,0714 0,1429 0,1429 1,0000 2 0,8095 0,4048 0,8333 — 3 0,0952 0,4286 0,0238 — 4 0,0238 0,0238 — — Таблиця 3.­Генетичне різноманіття та F­статистика за Райтом природних популяцій Sch. commune на півночі Донецької області Локус А А Е I H o H e F­статистика­за­Райтом F is F it F st N m Amy2 4,0 1,4924 0,6725 0,3333 0,3380 ­0,1391 ­0,1117 0,0241 10,1256 Got 4,0 2,7138 1,0962 0,9048 0,6469 ­0,4917 ­0,4500 0,0279 8,7071 Acp 3,0 1,3978 0,5189 0,3333 0,2915 ­0,2230 ­0,1166 0,0870 2,6237 Sod 1,0 1,0000 0,0000 0,0000 0,0000 — — 0,0000 — Середнє значення 3,0 1,6510 0,5719 0,3929 0,3191 ­0,3384 ­0,2843 0,0404 5,9389 П­р­и­м­і­т­к­а:­А­—­середнє­число­алелів­на­локус;­А Е ­—­ефективне­число­алелів­на­локус;­I­—­індекс­генетичного­ різноманіття­за­Шеноном;­Н о ­—­гетерозиготність,­що­спостерігається;­Н е ­—­гетерозиготність,­яка­очікується;­F is ­—­ відхилення­від­частоти­трапляння­генотипів­за­випадкового­схрещування­відповідно­до­рівняння­Харді—Вайнберга;­ F it ­—­зниження­рівня­гетерозиготності­за­умови­невипадкових­схрещувань­у­межах­популяції;­F st ­—­міра­генетичної­ диференціації­між­субпопуляціями;­N m ­—­потік­генів. 255ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3) час­ти­на­ми­ та­ло­му.­ Ві­до­крем­лен­ня­ по­пу­ля­ції­ 3­ (с.­ Дро­нів­ка)­мож­на­по­яс­ни­ти­на­яв­ністю­дам­би,­роз­ та­шо­ва­ної­по­бли­зу­смт­Рай­го­ро­док,­що­є­пе­ре­шко­ дою­ для­ віль­но­го­ пе­ре­су­ван­ня­ ге­не­тич­но­го­ ма­те­ ріа­лу.­Про­те,­як­за­зна­ча­ло­ся­вище,­по­тік­ге­нів­між­ по­пу­ля­ція­ми­ доволі­ ви­со­кий­ (N m )­ і­ не­ дає­ змо­ги­ сут­тє­во­на­ко­пи­чу­ва­ти­в­будь­якій­із­них­«особ­ли­ві»­ оз­на­ки. Ви снов ки До­слі­джен­ня­ по­ка­за­ли,­ що­ при­род­ні­ по­пу­ля­ції­ Sch. commune­ з­ пів­но­чі­ До­нецької­ обл.­ ма­ють­ ви­ со­кий­ по­лі­мор­фізм­ (75­ %)­ та­ в­ се­редньо­му­ три­ але­лі­ на­ ло­кус.­ От­ри­ма­ні­ ре­зуль­та­ти­ дуже­ близькі­ до­ одер­жа­них­ ра­ні­ше­ нами­ та­ ін­ши­ми­ ав­то­ра­ми­ (James­et­al.,­1999;­Boiko,­2015).­Над­ли­шок­ге­те­ро­ зи­гот­свід­чить­про­сут­тє­ву­роль­ста­те­во­го­про­це­су­ в­ об­мі­ні­ ге­не­тич­ною­ ін­фор­ма­ці­єю,­ а­ ін­тен­сив­ний­ по­тік­ге­нів­дає­змогу­кон­цен­тру­ва­ти­96­%­усі­єї­ге­ не­тич­ної­ різ­но­ма­ніт­ності­ виду­ в­ кож­ній­ із­ до­ слідже­них­ по­пу­ля­цій.­ Кластер­ний­ ана­ліз­ допоміг­ вия­ви­ти­ ві­до­соб­ле­ність­ по­пу­ля­ції­ 3­ (с.­ Дро­нів­ка)­ від­ ін­ших­ че­рез­ ме­ха­ніч­ну­ пе­ре­шко­ду­ роз­по­всю­ джен­ню­ ге­не­тич­но­го­ ма­те­ріа­лу.­ Низький­ рі­вень­ ін­дек­су­фік­са­ції­ (F st )­до­зво­ляє­при­пус­ти­ти,­що­ми­ має­мо­спра­ву­з­єди­ною­по­пу­ля­ці­єю­Sch. commune. СПИСОК­ЛІТЕРАТУРИ Bilai V.I.,­ 1982.­ —­ Kiev:­ Nauk.­ dumka.­ —­ 550­ p.­ [Би- лай В.И. Методы­экспериментальной­микологии.­—­ Киев:­Наук.­думка,­1982.­—­550­с.]. Boiko S.M.,­ 2011.­ —­ Ukr.­ botan.­ zhurn.­ —­ 68(4).­ —­ P.­ 598—603­ [Бойко С.М. Зміна­ ізоферментного­ складу­ культури­ гриба­ Schizophyllum commune­ Fr.­ (Basidiomycetes)­залежно­від­віку­міцелію­//­Укр.­бо­ тан.­журн.­—­2011.­—­68(4).­—­С.­598—603]. Boiko S.M.­ Allozyme­ polymorphism­ in­ mono­­ and­ dikaryotic­ cultures­ of­ fungus­ Schizophyllum commune­ Fr.­ /­ (Basidiomycetes)­ //­ Cytology­ and­ Genetics.­—­2015.­— 49(1).­—­P.­27—31. Dudka I.O., Haiova V.P., Korytnianska V.H.,­2013.­—­Ukr.­ botan.­zhurn.­—­70(6).­—­P.­776—780­[Дудка І.О., Гайо- ва В.П., Коритнянська В.Г. Перша­в­Україні­знахідка­ Peronospora verbenae­ на­ Verbena officinalis //­ Укр.­ бо­ тан.­журн.­—­2013.­—­70(6).­—­С.­776—780].­ Hernández-Restrepo M., Gené J., Castañeda-Ruiz R. F., Kirk P. M.; Guarro J.­A­new­species­of­Corynesporopsis­ from­Spain­//­Mycotaxon.­—­2014.­—­127.­—­P.­155—160. James T.Y., Porter D., Hamrick J.L., Vilgalys R.­ Evi­ dence­ for­ limited­ intercontinental­ gene­ flow­ in­ the­ cosmopolitan­ mushroom­ Schizophyllum commune­ //­ Evolution.­—­1999.­—­53.­—­Р.­1665—1677. Kaounas V., Assyov B., Alvarado P.­New­data­on­hypogeous­ fungi­from­Greece­with­special­reference­to­Wakefieldia macrospora­(Hymenogastraceae, Agaricales)­and­­Geopora clausa­ (Pyronemataceae, Pezizales)­ //­ Mycologia­ Balcanica.­—­2011.­—­8.­—­P.­105—113. Khouksvort D.L.,­1992.­—­Mikol.­i­fitopatol.­—­26(2).­—­ P.­152—166­[Хоуксворт Д.Л.­Общее­количество­гри­ бов,­ их­ значение­ в­ функционировании­ экосистем,­ сохранение­ и­ значение­ для­ человека­ //­ Микол.­ и­ фитопатол.­—1992.­—­26(2).­—­С.­152—166]. Korochkin L.I., Serov O.L., Pudovkin A.I., Aronshtam A.A., Borkin L.Ia., Maletckii S.I., Poliakova E.V., Man- chenko G.P.,­ 1977.­ —­ M.:­ Nauka.­ —­ 275­ p.­ [Короч- кин Л.И., Серов О.Л., Пудовкин А.И., Аронштам А.А., Боркин Л.Я., Малецкий С.И., Полякова Е.В., Ман- ченко Г.П. Генетика­ изоферментов.­ —­ М.:­ Наука,­ 1977.­­—­275­с.]. Linde D.C., Groth J.V., Roelfs A.P.­The­genetic­basis­of­isozyme­ variation­in­the­bean­rust­fungus­(Uromyces appendiculatus)­ //­J.­of­Heredity.­—­1990.­—­81.­—­P.­134—138. Lombard L., Chen S.F., Mou X., Zhou X.D., Crous P.W., Wingfield M.J.­New­species,­hyper­diversity­and­potential­ importance­of­Calonectria­spp.­from­Eucalyptus­in­South­ China­//­Studies­in­Mycology.­—2015.­—­80.­—­P.­151—188. Manchenko G.P.­ Handbook­ of­ detection­ of­ enzymes­ on­ electrophoretic­gels.­—­CRC­Press,­2003.­—­553­р. Nei M.­ F­statistics­ and­ analysis­ of­ gene­ diversity­ in­ subdivided­ populations­ //­ Ann.­ Hum.­ Genet.­—­1977.­—­41.­—­P.­225—233. Nei M.­ Estimation­ of­ average­ heterozygosity­ and­ genetic­ distance­from­a­small­number­of­individuals­//­Genetics.­ —­1978.­—­89.­—­P.­583—590. Prydiuk M.P.,­2014.­—­Ukr.­botan.­zhurn.­—­71(1).­—­P.­71— 78­[Придюк М.П. Нові­та­рідкісні­для­України­види­ родини­Coprinaceae.­1.­Роди­Lacrymaria­ та­Panaeolus­ //­Укр.­ботан.­журн.­—­2014.­—­71(1).­—­С.­71—78]. Shnyreva A. V., Belokon Yu. S., Belokon M. M., Altukhov Yu. P.­ Interspecific­genetic­variability­of­the­Oyster­mushroom­ Pleurotus ostreatus­as­revealed­by­allozyme­gene­analysis­//­ Russian­J.­of­Genetics.­—­2004.­—­40 (8).­—­Р.­871—881. Yeh F.C., Yang R., Boyle T.­ POPGENE­ Version­ 1.32.­ Microsoft­window­based­freeware­for­population­genetic­ analysis.­ Univ.­ Alberta.­ Center­ Intern.­ Forestry­ Res.,­ 1999. Рекомендує­до­друку Надійшла­02.03.2015­р. І.О.­Дудка Рис.­2.­UPGMA­дендрограма­генетичної­схожості­попу­ ляцій­ Schizophyllum commune, що­ зростають­ на­ півночі­ Донецької­обл. Fig.­2.­Fig.­2.­UPGMA­dendrogram­of­genetic­similarity­of­ the­ populations­ of­ Schizophyllum commune­ in­ the­ north­ of­ Donetsk­Region 256 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3) Бойко С.М. Генетическое разнообразие популяций Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на севере Донецкой области. —­Укр.­ботан.­журн.­—­2015.­—­72(3):­ 252—256. Институт­эволюционной­экологии­НАН­Украины,­ г.­Киев Установлено,­ что­ естественные­ популяции­ Schizophyllum commune­ Fr.,­ произрастающие­ на­ севере­ Донецкой­ обл.,­ имеют­ высокий­ полиморфизм­ (75­ %)­ и­ в­ среднем­ три­ аллеля­ на­ локус.­ Излишек­ гетерозигот­ свидетельствует­о­существенной­роли­полового­процес­ са­в­обмене­генетической­информацией,­а­интенсивный­ поток­ генов­ позволяет­ концентрировать­ 96­ %­ всего­ ге­ нетического­ разнообразия­ вида­ в­ каждой­ из­ исследуе­ мых­ популяций.­ Кластерный­ анализ­ помог­ установить­ обособленность­ популяции­ в­ районе­ с.­ Дроновка­ из­за­ механической­ помехи­ распространению­ генетического­ материала.­Низкий­уровень­индекса­фиксации­(F st )­по­ зволяет­предположить,­что­мы­имеем­дело­с­единой­по­ пуляцией­Schizophyllum commune.­ К л ю ч е в ы е с л о в а: Schizophyllum­commune, популяция, ферментная система, аллели. Boiko S.M. Genetic diversity of populations of Schizophyllum commune (Basidiomycetes) in the north of Donetsk Region. — Ukr.­Bot.­J.­—­2015.­—­72(30):­252—256. Institute­for­Evolutionary­Ecology,­National­Academy­of­ Sciences­of­Ukraine,­Kyiv Natural­ populations­ of­ Schizophyllum commune­ Fr.­ in­ the­ north­ of­ Donetsk­ Region­ demonstrate­ high­ polymorphism­ (75­%).­An­average­of­three­alleles­per­locus­was­established.­ The­excess­of­heterozygotes­suggests­an­important­role­of­the­ sexual­process­in­the­exchange­of­genetic­information,­and­the­ intensity­of­gene­flow­allows­to­concentrate­96­%­of­the­ge­ netic­diversity­of­the­species­in­each­of­the­studied­population.­ Cluster­ analysis­ revealed­ isolation­ of­ populations­ within­ the­ area­ near­ Dronovka­ village,­ due­ to­ mechanical­ interference­ of­the­spread­of­genetic­material.­Low­levels­of­fixation­index­ (F st )­suggests­ that­we­are­dealing­with­a­single­population­of­ Schizophyllum commune.­ K e y w o r d s:­­Schizophyllum­commune, population, ферментная система, alleles. Актуальні проблеми ботаніки та екології:­Матеріали­Міжнародної­конференції­молодих­учених.­—­Умань:­ Видавець­«Сочінський»,­2014.­—­180­с.­ У­збірнику­вміщено­матеріали,­представлені­на­Міжнародній­конференції­молодих­учених.­Праці­авто­ рів­охоплюють­низку­питань:­зокрема,­теоретичні­та­практичні­аспекти­мікології,­бріології,­ліхенології,­ альгології,­систематики­та­флористики­судинних­рослин,­екології­та­фітоценології,­експериментальної­ ботаніки,­а­також­дендрології,­інтродукції­рослин­і­ландшафтної­архітектури. НОВІ ВИДАННЯ Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин. Збірник: Матеріали­III­Міжнародної­наукової­конференції­(4—7­червня­2014­р.,­м.­Львів).­—­Львів,­2014.­—­251­с.­ Видання розраховане на ботаніків, мікологів, екологів, викладачів, аспірантів, студентів природничих спеціальностей, працівників у сфері охорони природи.