Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області
З'ясовано, що природні популяції Schizophyllum commune Fr., які зростають на півночі Донецької обл., мають високий поліморфізм (75 %) - в середньому 3 алелі на локус. Надлишок гетерозигот свідчить про суттєве значення статевого процесу в обміні генетичною інформацією, а інтенсивний потік генів...
Збережено в:
Дата: | 2015 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2015
|
Назва видання: | Український ботанічний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177827 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області / С.М. Бойко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 3. — С. 252-256. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-177827 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1778272021-02-17T01:29:08Z Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області Бойко, С.М. Спорові рослини та гриби З'ясовано, що природні популяції Schizophyllum commune Fr., які зростають на півночі Донецької обл., мають високий поліморфізм (75 %) - в середньому 3 алелі на локус. Надлишок гетерозигот свідчить про суттєве значення статевого процесу в обміні генетичною інформацією, а інтенсивний потік генів уможливлює концентрацію 96 % усієї генетичної різноманітності виду в кожній із досліджуваних популяцій. Кластерний аналіз допоміг встановити відособленість популяції в районі с. Дронівка через механічне перешкоджання розповсюдженню генетичного матеріалу. Низький рівень індексу фіксації (Fst) надає змогу припустити щодо наявності єдиної популяції Sch. commune. Установлено, что естественные популяции Schizophyllum commune Fr., произрастающие на севере Донецкой обл., имеют высокий полиморфизм (75 %) и в среднем три аллеля на локус. Излишек гетерозигот свидетельствует о существенной роли полового процесса в обмене генетической информацией, а интенсивный поток генов позволяет концентрировать 96 % всего генетического разнообразия вида в каждой из исследуемых популяций. Кластерный анализ помог установить обособленность популяции в районе с. Дроновка из-за механической помехи распространению генетического материала. Низкий уровень индекса фиксации (Fst) позволяет предположить, что мы имеем дело с единой популяцией Schizophyllum commune. Natural populations of Schizophyllum commune Fr. in the north of Donetsk Region demonstrate high polymorphism (75 %). An average of three alleles per locus was established. The excess of heterozygotes suggests an important role of the sexual process in the exchange of genetic information, and the intensity of gene flow allows to concentrate 96 % of the genetic diversity of the species in each of the studied population. Cluster analysis revealed isolation of populations within the area near Dronovka village, due to mechanical interference of the spread of genetic material. Low levels of fixation index (Fst) suggests that we are dealing with a single population of Schizophyllum commune. 2015 Article Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області / С.М. Бойко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 3. — С. 252-256. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.03.252 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177827 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби |
spellingShingle |
Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби Бойко, С.М. Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області Український ботанічний журнал |
description |
З'ясовано, що природні популяції Schizophyllum commune Fr., які зростають на півночі Донецької обл., мають високий поліморфізм (75 %) - в середньому 3 алелі на локус. Надлишок гетерозигот свідчить про суттєве значення статевого процесу в обміні генетичною інформацією, а інтенсивний потік генів уможливлює концентрацію 96 % усієї генетичної різноманітності виду в кожній із досліджуваних популяцій. Кластерний аналіз допоміг встановити відособленість популяції в районі с. Дронівка через механічне перешкоджання розповсюдженню генетичного матеріалу. Низький рівень індексу фіксації (Fst) надає змогу припустити щодо наявності єдиної популяції Sch. commune. |
format |
Article |
author |
Бойко, С.М. |
author_facet |
Бойко, С.М. |
author_sort |
Бойко, С.М. |
title |
Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області |
title_short |
Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області |
title_full |
Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області |
title_fullStr |
Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області |
title_full_unstemmed |
Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області |
title_sort |
генетична різноманітність популяцій schizophyllum commune (basidiomycetes) на півночі донецької області |
publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
publishDate |
2015 |
topic_facet |
Спорові рослини та гриби |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177827 |
citation_txt |
Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі Донецької області / С.М. Бойко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 3. — С. 252-256. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
series |
Український ботанічний журнал |
work_keys_str_mv |
AT bojkosm genetičnaríznomanítnístʹpopulâcíjschizophyllumcommunebasidiomycetesnapívnočídonecʹkoíoblastí |
first_indexed |
2025-07-15T16:03:26Z |
last_indexed |
2025-07-15T16:03:26Z |
_version_ |
1837729481639329792 |
fulltext |
252 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3)
Вступ
Мікобіота є суттєвою частиною біоценозів як за
своєю біомасою, так і за функціональним наван
таженням.Щорокуз'являютьсявідомостіпронові
види та їхні місцезнаходження (Khouksvort, 1992;
Kaounasetal.,2011;Dudkaetal.,2013; Hernández
Restrepo et al., 2014; Prydiuk, 2014; Lombard et al.,
2015).Водночасдослідженнягрибівнарівніпопу
ляційнинізалишаютьсянечисленними.Цепояс
нюється особливостями будови та фізіології гри
бів,атакожпрацеємністюсамогопроцесуїхнього
вивчення. У природі іноді досить важко відокре
мити грибні індивідууми один від одного. Деякі
особливості грибів, зокрема статева та вегетатив
на сумісність, інбридинг, багатостатевість, дають
підстави говорити про відмінність таких вибірок
від «класичних» моделей популяційної генетики.
Для їх дослідження часто застосовують молеку
лярні методи, які уможливлюють вивчення мно
жинних молекулярних форм ферментних систем
(Lindeetal.,1990;Shnyrevaetal.,2004;Boiko,2011).
Наявністьгаплоїдноїтадиплоїдноїфазужиттєво
муциклігрибівдаєзмогувивчатидинамікуалелів
у природних популяціях. Володіючи знаннями з
якісного складу певних ендоферментних систем
грибів,якіреалізуютьсякодомінантно,можнадо
слідити зміни, що відбуваються в межах виду, та
визначититериторіальнімежіпопуляції.
Мета даної роботи — здійснити порівняльний
аналіз природних популяцій Schizophyllum commu-
neFr.,якізростаютьнапівночіДонецькоїобласті.
Об’єкти та ме то ди до слі джень
Ми вивчали дикаріотичні культури Sch. commune,
виділені з плодових тіл грибів, виявлених на де
ревнихпородахнапівночіДонецькоїобл.Умовно
зразкиподілилинатрипопуляції,якізросталибіля
м. Святогірська (вісім базидіокарпів), с. Щурове
(сімбазидіокарпів)іс.Дронівка(шістьбазидіокар
пів)(рис.1).Відстаньміжзразкамивкожнійпопу
ляціїбула50—70м.
Виділення чистої культури здійснювали за за
гальновідомими методами з використанням пе
роксидуводню(Bilai,1982).Одержанучистукуль
туру вирощували поверхнево на рідкому глюко
зопептонному живильному середовищі (глюко
за—10,0г/л;пептон—3,0г/л;К
2
НРО
4
—0,4г/л;
MgSO
4
×7H
2
O—0,5г/л;ZnSO
4
×7H
2
O—0,001г/л;
CaCl
2
—0,05г/л),якерозливалипо50млуколби
Ерленмейєра ємністю 250 мл. Початковий рівень
рНживильногосередовищастановив5,0одиниць.
Культивування відбувалося за температури 28°С
протягом15—18діб(Boiko,2011).
Монокаріотичні культури отримували методом
спорових відбитків. Чистоту та належність їх до
моноспорових культур контролювали за допомо
гоюмікроскопії.Загальнакількістьдикаріотичних
http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.03.252
С.М.БОЙКО
ІнститутеволюційноїекологіїНАНУкраїни
вул.Акад.Лебедєва,37,м.Київ,03143,Україна
bsm73@ukr.net
ГЕНЕТИЧНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЙ SCHIZOPHYLLUM COMMUNE
(BASIDIOMYCETES) НА ПІВНОЧІ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Бойко С.М. Генетична різноманітність популяцій Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на півночі
Донецької області. —Укр.ботан.журн.—2015.—72(3):252—256.
З'ясовано, що природні популяції Schizophyllum commune Fr., які зростають на півночі
Донецькоїобл.,маютьвисокийполіморфізм(75%)івсередньомутриалеліналокус.Надлишок
гетерозиготсвідчитьпросуттєвезначеннястатевогопроцесувобмінігенетичноюінформацією,
аінтенсивнийпотікгенівуможливлюєконцентрацію96%усієїгенетичноїрізноманітностівиду
в кожній із досліджуваних популяцій. Кластерний аналіз допоміг встановити відособленість
популяціїврайоніс.Дронівкачерезмеханічнеперешкоджаннярозповсюдженнюгенетичного
матеріалу. Низький рівень індексу фіксації (Fst) дозволяє припустити, що ми маємо справу з
єдиноюпопуляцієюSch. commune.
К л ю ч о в і с л о в а:Schizophyllumcommune, популяція, ферментна система, алелі
©С.М.БОЙКО,2015
253ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3)
культур—21,амонокаріотичних,отриманихізба
зидіокарпів,більше180.
Міцелійгрибівтричіпромивалидистильованою
водоютависушувализгіднозметодикоювакуум
ної фільтрації, потім гомогенізували в трисцит
ратнійбуфернійсистемітафільтрували.Кількість
білка,щовносиливлунку,коливаласьумежах40—
60 мкг. Електрофоретичний поділ внутрішньоклі
тиннихбілківвиконувалиу7,5%та11,25%вому
поліакриламідномугелізвикористаннямтрисглі
цинової буферної системи (рН 8,3). Гістохімічно
виявляли зони активності для таких ферментів:
αамілаза (AMY) (КФ 3.2.1.1), супероксиддис
мутаза (SOD) (КФ 1.15.1.1), глутаматоксалоаце
таттрансаміназа (GOT) (КФ 2.6.1.1), кисла фос
фатаза (ACP) (КФ 3.1.3.2) (Korochkin et al., 1977;
Manchenko,2003).
Генетичний контроль за електрофоретичними
варіантамиферментівустановленийунашихпопе
редніхдослідах(Boiko,2011,2015).
Генетичне різноманіття популяцій характери
зували за такими показниками, як поліморфність
локусів (P), середнє число алелів на локус (А),
ефективне число алелів (А
Е
), індекс різноманіття
за Шеноном (I), гетерозиготність, що спостеріга
єтьсятаочікується(Н
о
іН
е
),потікгенів(N
m
),гене
тичнавідстаньНея(D)(Nei,1978).Генетичнуди
ференціацію природних популяцій оцінювали за
допомогоюFстатистикиРайта(Nei,1977).Попу
ляційногенетичніпоказникирозраховувализадо
помогоюпрограмиPOPGENE32(Yehetal.,1999).
Ре зуль та ти до слі джен ня та їх об го во рен ня
Щоб повністю уявити процеси, які відбуваються
нарівніпопуляції,потрібновиявитиознаки,котрі
з'являютьсятанакопичуютьсявособинвиду,зрозу
мітипроцесїхньоїрекомбінаціїтаможливийпотік
генівдоіншихгруп.Миобраливнутрішньоклітин
ніферментнісистемиякознаку,щобезпосередньо
відображає наявну генетичну інформацію, котра
реалізуєтьсянезалежновідзовнішніхфакторів.
У ході електрофоретичного аналізу внут
рішньоклітиннихферментнихсистемкультурSch.
communeзазначенихпопуляційвиявлено12алель
них варіантів, що перебувають під контролем чо
тирьохгенферментнихлокусів(табл.1).
Часткаполіморфнихлокусівстановила75%.В
усіхвибіркахлокусSodбувмономорфним.Часто
тиалелівполіморфнихлокусівдлявсіхпопуляцій
наведені в табл. 2. Якщо розглядати кожну попу
ляціюокремо,торізницябулавиявленалишедля
популяції 2 (с. Щурове), де максимальна частота
(0,4583) відзначена для алеля 2 локусу Got. Що ж
стосуєтьсявсіхпопуляційзагалом,томаксималь
Рис.1.МісцязбираннябазидіокарпівSchizophyllum communeнапівночіДонецькоїобласті
Fig.1.CollectionsitesofthebasidiocarpsofSchizophyllum communeinthenorthofDonetskRegion
254 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3)
на частота спостерігається для алеля 3 локусу Got
(0,4286).Такожможнавідзначитисуттєвенакопи
ченняувсіхпопуляціяхалеляAcp100(0,8333).
Середнєчислоалелівналокус(А)дляпопуляцій
Sch. commune становить3,0,аефективнечисло—
1,65(табл.3).Загальнегенетичнерізноманіття(I)
для всіх популяцій за ізоферментними локусами
було вищим (0,5719), ніж для кожної окремої ви
бірки (наприклад, для популяцій поблизу с. Дро
бівка—0,5141;с.Щурове—0,5284).
Цікаві значенняпоказалаFстатистика.Серед
нєзначенняF
is
нарівні—0,3384свідчитьпронад
лишокгетерозиготукожнійпопуляції.Цепідтвер
джуєтакожіпереважаючийрівеньгетерозигот,що
спостерігаються(Н
о
),надрівнемїхньогоочікуван
ня(Н
е
).Індексфіксації(F
st
),якийоцінюєступінь
генетичної диференціації між вибірками, був до
волінизькийісвідчивпроте,щоприблизно96%
усього генетичного різноманіття можна знайти
всерединікожноїпопуляції.Усецевказуєнасут
тєвийвнесокстатевогопроцесуврозвитоккожної
популяції. Крім того, високе значення потоку ге
нів(5,9389)міжпопуляціямисвідчитьпрозначну
інтенсивність обміну генетичним матеріалом. У
міжпопуляційну складову мінливості найбільшим
євнесоклокусуAcp(F
st
=0,087).
Кластерний аналіз (UPGMAалгоритм) на ос
нові генетичної відстані за Неєм допоміг встано
витидеякувідособленістьпопуляції зс.Дронівка
(рис.2).Досліджуваніпопуляціїзростаютьпоблизу
русла р. Сіверський Донець і розміщені за течією
в такій послідовності: м. Святогірськ, с. Щурове,
с. Дронівка (рис. 1). За таких умов течія відіграє
суттєвурольурозповсюдженнігенетичногомате
ріалу,щовідбуваєтьсяабочерезспоровумасу,або
Таблиця 1.Ферменти, локуси й алелі з їх електро
форетичними швидкостями Schizophyllum commune
Назва Абревіатура Локуси
Алелі(номер—
відносна
рухливість)
Rf
αамілаза AMY Amy2
1—95 0,39
2—100 0,41
3—106 0,43
4—110 0,45
Глутамат
оксалоацетат
трансаміназа
GOT Got
1—82
0,27
0,33
2—91 0,30
3—100
0,30
0,33
4—109
0,30
0,36
Кисла
фосфатаза
ACP Acp
1—94 0,36
2—100
0,36
0,39
0,42
3—108 0,42
Супероксид
дисмутаза
SOD Sod 100
0,15
0,18
0,22
0,25
0,28
Таблиця 2.Частота алелів ізоферментних локусів
Sch. commune
Алель
Локуси
Amy2 Got Acp Sod
1 0,0714 0,1429 0,1429 1,0000
2 0,8095 0,4048 0,8333 —
3 0,0952 0,4286 0,0238 —
4 0,0238 0,0238 — —
Таблиця 3.Генетичне різноманіття та Fстатистика за Райтом природних популяцій Sch. commune на півночі Донецької
області
Локус А А
Е
I H
o
H
e
FстатистиказаРайтом
F
is
F
it
F
st
N
m
Amy2 4,0 1,4924 0,6725 0,3333 0,3380 0,1391 0,1117 0,0241 10,1256
Got 4,0 2,7138 1,0962 0,9048 0,6469 0,4917 0,4500 0,0279 8,7071
Acp 3,0 1,3978 0,5189 0,3333 0,2915 0,2230 0,1166 0,0870 2,6237
Sod 1,0 1,0000 0,0000 0,0000 0,0000 — — 0,0000 —
Середнє значення 3,0 1,6510 0,5719 0,3929 0,3191 0,3384 0,2843 0,0404 5,9389
Примітка:А—середнєчислоалелівналокус;А
Е
—ефективнечислоалелівналокус;I—індексгенетичного
різноманіттязаШеноном;Н
о
—гетерозиготність,щоспостерігається;Н
е
—гетерозиготність,якаочікується;F
is
—
відхиленнявідчастотитрапляннягенотипівзавипадковогосхрещуваннявідповіднодорівнянняХарді—Вайнберга;
F
it
—зниженнярівнягетерозиготностізаумовиневипадковихсхрещуваньумежахпопуляції;F
st
—мірагенетичної
диференціаціїміжсубпопуляціями;N
m
—потікгенів.
255ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3)
частинами талому. Відокремлення популяції 3 (с.
Дронівка)можнапояснитинаявністюдамби,роз
ташованоїпоблизусмтРайгородок,щоєперешко
дою для вільного пересування генетичного мате
ріалу.Проте,якзазначалосявище,потікгенівміж
популяціями доволі високий (N
m
) і не дає змоги
суттєвонакопичувативбудьякійізних«особливі»
ознаки.
Ви снов ки
Дослідження показали, що природні популяції
Sch. commune з півночі Донецької обл. мають ви
сокий поліморфізм (75 %) та в середньому три
алелі на локус. Отримані результати дуже близькі
до одержаних раніше нами та іншими авторами
(Jamesetal.,1999;Boiko,2015).Надлишокгетеро
зиготсвідчитьпросуттєвурольстатевогопроцесу
в обміні генетичною інформацією, а інтенсивний
потікгенівдаєзмогуконцентрувати96%усієїге
нетичної різноманітності виду в кожній із до
сліджених популяцій. Кластерний аналіз допоміг
виявити відособленість популяції 3 (с. Дронівка)
від інших через механічну перешкоду розповсю
дженню генетичного матеріалу. Низький рівень
індексуфіксації (F
st
)дозволяєприпустити,щоми
маємосправузєдиноюпопуляцієюSch. commune.
СПИСОКЛІТЕРАТУРИ
Bilai V.I., 1982. — Kiev: Nauk. dumka. — 550 p. [Би-
лай В.И. Методыэкспериментальноймикологии.—
Киев:Наук.думка,1982.—550с.].
Boiko S.M., 2011. — Ukr. botan. zhurn. — 68(4). —
P. 598—603 [Бойко С.М. Зміна ізоферментного
складу культури гриба Schizophyllum commune Fr.
(Basidiomycetes)залежновідвікуміцелію//Укр.бо
тан.журн.—2011.—68(4).—С.598—603].
Boiko S.M. Allozyme polymorphism in mono and
dikaryotic cultures of fungus Schizophyllum
commune Fr. / (Basidiomycetes) // Cytology and
Genetics.—2015.— 49(1).—P.27—31.
Dudka I.O., Haiova V.P., Korytnianska V.H.,2013.—Ukr.
botan.zhurn.—70(6).—P.776—780[Дудка І.О., Гайо-
ва В.П., Коритнянська В.Г. ПершавУкраїнізнахідка
Peronospora verbenae на Verbena officinalis // Укр. бо
тан.журн.—2013.—70(6).—С.776—780].
Hernández-Restrepo M., Gené J., Castañeda-Ruiz R. F.,
Kirk P. M.; Guarro J.AnewspeciesofCorynesporopsis
fromSpain//Mycotaxon.—2014.—127.—P.155—160.
James T.Y., Porter D., Hamrick J.L., Vilgalys R. Evi
dence for limited intercontinental gene flow in the
cosmopolitan mushroom Schizophyllum commune //
Evolution.—1999.—53.—Р.1665—1677.
Kaounas V., Assyov B., Alvarado P.Newdataonhypogeous
fungifromGreecewithspecialreferencetoWakefieldia
macrospora(Hymenogastraceae, Agaricales)andGeopora
clausa (Pyronemataceae, Pezizales) // Mycologia
Balcanica.—2011.—8.—P.105—113.
Khouksvort D.L.,1992.—Mikol.ifitopatol.—26(2).—
P.152—166[Хоуксворт Д.Л.Общееколичествогри
бов, их значение в функционировании экосистем,
сохранение и значение для человека // Микол. и
фитопатол.—1992.—26(2).—С.152—166].
Korochkin L.I., Serov O.L., Pudovkin A.I., Aronshtam A.A.,
Borkin L.Ia., Maletckii S.I., Poliakova E.V., Man-
chenko G.P., 1977. — M.: Nauka. — 275 p. [Короч-
кин Л.И., Серов О.Л., Пудовкин А.И., Аронштам А.А.,
Боркин Л.Я., Малецкий С.И., Полякова Е.В., Ман-
ченко Г.П. Генетика изоферментов. — М.: Наука,
1977.—275с.].
Linde D.C., Groth J.V., Roelfs A.P.Thegeneticbasisofisozyme
variationinthebeanrustfungus(Uromyces appendiculatus)
//J.ofHeredity.—1990.—81.—P.134—138.
Lombard L., Chen S.F., Mou X., Zhou X.D., Crous P.W.,
Wingfield M.J.Newspecies,hyperdiversityandpotential
importanceofCalonectriaspp.fromEucalyptusinSouth
China//StudiesinMycology.—2015.—80.—P.151—188.
Manchenko G.P. Handbook of detection of enzymes on
electrophoreticgels.—CRCPress,2003.—553р.
Nei M. Fstatistics and analysis of gene diversity
in subdivided populations // Ann. Hum.
Genet.—1977.—41.—P.225—233.
Nei M. Estimation of average heterozygosity and genetic
distancefromasmallnumberofindividuals//Genetics.
—1978.—89.—P.583—590.
Prydiuk M.P.,2014.—Ukr.botan.zhurn.—71(1).—P.71—
78[Придюк М.П. НовітарідкіснідляУкраїнивиди
родиниCoprinaceae.1.РодиLacrymaria таPanaeolus
//Укр.ботан.журн.—2014.—71(1).—С.71—78].
Shnyreva A. V., Belokon Yu. S., Belokon M. M., Altukhov Yu. P.
InterspecificgeneticvariabilityoftheOystermushroom
Pleurotus ostreatusasrevealedbyallozymegeneanalysis//
RussianJ.ofGenetics.—2004.—40 (8).—Р.871—881.
Yeh F.C., Yang R., Boyle T. POPGENE Version 1.32.
Microsoftwindowbasedfreewareforpopulationgenetic
analysis. Univ. Alberta. Center Intern. Forestry Res.,
1999.
Рекомендуєдодруку Надійшла02.03.2015р.
І.О.Дудка
Рис.2.UPGMAдендрограмагенетичноїсхожостіпопу
ляцій Schizophyllum commune, що зростають на півночі
Донецькоїобл.
Fig.2.Fig.2.UPGMAdendrogramofgeneticsimilarityof
the populations of Schizophyllum commune in the north of
DonetskRegion
256 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3)
Бойко С.М. Генетическое разнообразие популяций
Schizophyllum commune (Basidiomycetes) на севере
Донецкой области. —Укр.ботан.журн.—2015.—72(3):
252—256.
ИнститутэволюционнойэкологииНАНУкраины,
г.Киев
Установлено, что естественные популяции
Schizophyllum commune Fr., произрастающие на севере
Донецкой обл., имеют высокий полиморфизм (75 %)
и в среднем три аллеля на локус. Излишек гетерозигот
свидетельствуетосущественнойролиполовогопроцес
савобменегенетическойинформацией,аинтенсивный
поток генов позволяет концентрировать 96 % всего ге
нетического разнообразия вида в каждой из исследуе
мых популяций. Кластерный анализ помог установить
обособленность популяции в районе с. Дроновка изза
механической помехи распространению генетического
материала.Низкийуровеньиндексафиксации(F
st
)по
зволяетпредположить,чтомыимеемделосединойпо
пуляциейSchizophyllum commune.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Schizophyllumcommune,
популяция, ферментная система, аллели.
Boiko S.M. Genetic diversity of populations of Schizophyllum
commune (Basidiomycetes) in the north of Donetsk Region. —
Ukr.Bot.J.—2015.—72(30):252—256.
InstituteforEvolutionaryEcology,NationalAcademyof
SciencesofUkraine,Kyiv
Natural populations of Schizophyllum commune Fr. in the
north of Donetsk Region demonstrate high polymorphism
(75%).Anaverageofthreeallelesperlocuswasestablished.
Theexcessofheterozygotessuggestsanimportantroleofthe
sexualprocessintheexchangeofgeneticinformation,andthe
intensityofgeneflowallowstoconcentrate96%ofthege
neticdiversityofthespeciesineachofthestudiedpopulation.
Cluster analysis revealed isolation of populations within the
area near Dronovka village, due to mechanical interference
ofthespreadofgeneticmaterial.Lowlevelsoffixationindex
(F
st
)suggests thatwearedealingwithasinglepopulationof
Schizophyllum commune.
K e y w o r d s:Schizophyllumcommune, population,
ферментная система, alleles.
Актуальні проблеми ботаніки та екології:МатеріалиМіжнародноїконференціїмолодихучених.—Умань:
Видавець«Сочінський»,2014.—180с.
Узбірникувміщеноматеріали,представленінаМіжнароднійконференціїмолодихучених.Праціавто
рівохоплюютьнизкупитань:зокрема,теоретичнітапрактичніаспектимікології,бріології,ліхенології,
альгології,систематикитафлористикисудиннихрослин,екологіїтафітоценології,експериментальної
ботаніки,атакождендрології,інтродукціїрослиніландшафтноїархітектури.
НОВІ ВИДАННЯ
Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин. Збірник:
МатеріалиIIIМіжнародноїнауковоїконференції(4—7червня2014р.,м.Львів).—Львів,2014.—251с.
Видання розраховане на ботаніків, мікологів, екологів, викладачів, аспірантів, студентів природничих
спеціальностей, працівників у сфері охорони природи.
|