Ідеал прекрасного в оповіданні Лесі Українки „Жаль” та повісті Тараса Шевченка „Художник”

Представлено концепції Тараса Шевченка та Лесі Українки, проаналізовано їх світоглядні позиції стосовно предмету естетики, окреслено роль краси в житті людини.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Терехова, І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2007
Теми:	Творчість Лесі Українки в контексті національної літератури
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17785
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Ідеал прекрасного в оповіданні Лесі Українки „Жаль” та повісті Тараса Шевченка „Художник” / І. Терехова // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. — Т. 4, кн. 1. — С. 358-364. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-17785
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-177852011-03-10T12:02:26Z Ідеал прекрасного в оповіданні Лесі Українки „Жаль” та повісті Тараса Шевченка „Художник” Терехова, І. Творчість Лесі Українки в контексті національної літератури Представлено концепції Тараса Шевченка та Лесі Українки, проаналізовано їх світоглядні позиції стосовно предмету естетики, окреслено роль краси в житті людини. The article has presented the conception of beauty of two important artists of Ukrainian literature – Taras Shevchenko and Lesya Ukrainka, their world outlook position concerning the object of aesthetics was analysed, the role of beauty in life of man outlined. 2007 Article Ідеал прекрасного в оповіданні Лесі Українки „Жаль” та повісті Тараса Шевченка „Художник” / І. Терехова // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. — Т. 4, кн. 1. — С. 358-364. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0050 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17785 821.161.2–3.091 uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Творчість Лесі Українки в контексті національної літератури Творчість Лесі Українки в контексті національної літератури
spellingShingle	Творчість Лесі Українки в контексті національної літератури Творчість Лесі Українки в контексті національної літератури Терехова, І. Ідеал прекрасного в оповіданні Лесі Українки „Жаль” та повісті Тараса Шевченка „Художник”
description	Представлено концепції Тараса Шевченка та Лесі Українки, проаналізовано їх світоглядні позиції стосовно предмету естетики, окреслено роль краси в житті людини.
format	Article
author	Терехова, І.
author_facet	Терехова, І.
author_sort	Терехова, І.
title	Ідеал прекрасного в оповіданні Лесі Українки „Жаль” та повісті Тараса Шевченка „Художник”
title_short	Ідеал прекрасного в оповіданні Лесі Українки „Жаль” та повісті Тараса Шевченка „Художник”
title_full	Ідеал прекрасного в оповіданні Лесі Українки „Жаль” та повісті Тараса Шевченка „Художник”
title_fullStr	Ідеал прекрасного в оповіданні Лесі Українки „Жаль” та повісті Тараса Шевченка „Художник”
title_full_unstemmed	Ідеал прекрасного в оповіданні Лесі Українки „Жаль” та повісті Тараса Шевченка „Художник”
title_sort	ідеал прекрасного в оповіданні лесі українки „жаль” та повісті тараса шевченка „художник”
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Творчість Лесі Українки в контексті національної літератури
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17785
citation_txt	Ідеал прекрасного в оповіданні Лесі Українки „Жаль” та повісті Тараса Шевченка „Художник” / І. Терехова // Леся Українка і сучасність: Зб. наук. пр. — Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. — Т. 4, кн. 1. — С. 358-364. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT terehovaí ídealprekrasnogovopovídannílesíukraínkižalʹtapovístítarasaševčenkahudožnik
first_indexed	2025-07-02T18:58:08Z
last_indexed	2025-07-02T18:58:08Z
_version_	1836562711514710016
fulltext	Творчість Лесі Українки в контексті національної літератури 358 УДК 821.161.2–3.091 Ірина Терехова ІДЕАЛ ПРЕКРАСНОГО В ОПОВІДАННІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ „ЖАЛЬ” ТА ПОВІСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА „ХУДОЖНИК” Представлено концепції Тараса Шевченка та Лесі Українки, проаналізовано їх світоглядні позиції стосовно предмету естетики, окреслено роль краси в житті людини. Ключові слова: ідеал, прекрасне, категорія, мистецтво, життя, щастя, художник. Прекрасне є категорією, яка завжди позначається актуаль- ністю та значущістю щодо всіх сфер мистецтва: літератури, живопису та ін. Варто зазначити, що прекрасне посідає неабияке місце у світоглядній позиції людини. Ця естетична категорія „здавна була предметом дискусій, зіткнення різних думок і уявлень. Важко визначити, коли у мові з’явилось поняття пре- красне, однак відомо, що історичні уявлення про красу нерідко суперечать одне одному” [2, 74]. У сучасній практиці існує безліч дефініцій прекрасного, які становлять собою плюралістичну систему з різноманітними, почасти заперечними, взаємовиключними твердженнями. У вітчизняному літературознавстві побутує думка, що пре- красне виражає ту грань естетичного опанування світу, яка відповідає ідеалові людини і супроводжується почуттям есте- тичної насолоди [4, 571]. Критерії прекрасного визначені залеж- но від позицій об’єкта або суб’єкта. „Мірою прекрасного з боку об’єкта є симетрія, гармонія, пропорція, ансамбль його природ- них властивостей, які забезпечують позитивне значенння явищ для людини; з боку суб’єкта мірою прекрасного є духовне багатство вільної особи, яка невимушено, незацікавлено (з прагматичного погляду) сприймає світ” [4, 571]. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 359 Таким чином, категорія прекрасного „характеризує явища з боку досконалості, які мають найвищу естетичну цінність” [8, 271]. Уявлення про ідеали краси на противагу раз і назавжди затвердженим та стабільним категоріям є активною та рухливою конструкцією, оскільки самі погляди на прекрасне постійно перебувають у процесі змін. Зазначена нами категорія дедалі інтенсивніше стає об’єктом дослідження не тільки філософів, але й літературознавців. Це явище спричиняється тим, що „стремління до краси є питоме людині” [6, 37]. Але варто акцентувати увагу на тому, що в першу чергу літератора цікавить краса не заради краси як такої, він сприймає її в філософському сенсі. Отже, прекрасне, будучи філософською категорією, має своє втілення насамперед у літературі. Унікальність (своєрідність) категорії прекрасного полягає в тому, що прекрасне в змозі забезпечити щільний зв’язок між естетикою та літературою. Розглядаючи літературний процес від його витоків і до сучасності, доцільно наголосити на тому, що еволюція уявлень про прекрасне завжди була істотним чинником для розвитку літератури. Осягнути таїну краси серед плеяди українських поетів та письменників намагалися Тарас Шевченко та Леся Українка. Визначальними звучать слова, виголошені устами героїні Лесі Українки: „Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає”. Своє захоплення перед красою виражає і Т. Шевченко: „Я люблю, или лучше сказать обожаю все прекрасное как в самом человеке, начиная с его прекрасной наружности, так само если не больше, и возвышенное, изящное произведение ума и рук человека” [7, 189]. У творчості Т. Шевченка та Лесі Українки можна виокре- мити авторську концепцію прекрасного, що становить собою систему взаємопов’язаних уявлень та понять щодо тлумачення самого предмету естетики. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Творчість Лесі Українки в контексті національної літератури 360 Тарас Шевченко та Леся Українка були прихильниками всього прекрасного як у житті, так і в мистецтві. Їх літературні герої постійно перебувають у пошуках краси, але одночасно з тим ідеал прекрасного завжди присутній в їх духовних світах. І Тарас Шевченко, і Леся Українка у своїй творчості неодноразово наголошували на вагомому впливові прекрасного, яке в свою чергу викликає стан насолоди та підносить людину на значно вищий духовний щабель. Тому можна з упевненістю стверджу- вати, що без переживання краси картина світу, людське світовідчуття неповноцінне. І це чітко простежується у творчо- му доробку Тараса Шевченка та Лесі Українки. Варто також наголосити на тому, що прекрасне має асоціацію з добром, виступає його так званим обов’язковим атрибутом. Не існує краси без добра, і навпаки – відсутність добра призводить до ницості та потворності. Тому герої Тараса Шевченка та Лесі Українки, постійно перебуваючи у пошуках краси, виступають ще і сіячами добра. Отже, ці класики постають перед нами великим естетами, які намагаються „відкрити” глибини краси. Слід виокремити й те, що їх концепції прекрасного здобувають яскравого вираження в повісті „Художник” і оповіданні „Жаль”. Ці твори і становлять предмет нашого дослідження. У цій статті робиться спроба розкрити концепцію прекрас- ного персонажів названих творів, виходячи з різних вихідних позицій сприйняття: для героїні Лесі Українки Софії увесь ідеал краси сконцентрований у дійсності, а для художника – персонажа Т. Шевченка – навпаки: уявляється не в дійсності, а в мистецтві. Життя для обох героїв стає виявом найвищої форми людського існування, метою якої є злиття з одвічною гармонією та красою. Вони реалізують себе як особистості у повсякденній боротьбі та пошуках. Прикметною особливістю є те, що і Софія, і молодий художник поставлені в умови духовних змін, перетворень. Першопоштовхом цьому слугувало визволення з неволі: для PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 361 Софії – моральної несвободи, а для художника – як морального, так і фізичного, соціального тиску. Вони стають вільними від будь-яких умовностей. Софія після смерті свого чоловіка вже не вважає себе відкинутою великосвітським суспільством, вона намагається стати повноправним його членом. Для художника життя теж стає відкритою площиною, наповненою глибинним сенсом – самовідданним служінням мистецтву. Водночас для Софії і для художника вихід з неволі є першопочатковим кроком для краси. У свідомості цих людей відбувається певний злам, наслідком якого є прагнення до змін. Софія на рефлексивному рівні відчуває це: „А надто ж вона почувала себе вільною, якою уже давно, якою ніколи ще не була” [5, 282–283]. Для художника теж свобода стає оновлюючим і перетворю- ючим фактором: „Что значит один быстрый месяц свободы между многими тяжелыми длинными годами неволи? Я любовался им в продолжение этого счастливого месяца. Его выразительное юношеское лицо сияло такою светлою радостию, таким полным счастием, что я, прости меня, Господи, позавидовал ему” [7, 139]. І у художника, і у Софії за плечима маячить старе життя, але вони прагнуть покінчити раз і назавжди зі своїм минулим. Софія стає сповненою нових надій і сподівань: „Тепер нове життя, нове і, може, навіть краще воно буде, ніж досі: незалеж- ність, блискуче положення в світі, а може, й нові тріумфи, нове щастя”. Таким чином, Софію приваблює життя великосвітської левиці, яке сповнене перемог, яскравих барв. Вона, наче дитина, тягнеться до краси світу мішури. Софія вважає, що у суспільстві бомонду все справжнє: і зовнішня краса, і гармонія стосунків, і врешті-решт можна здобути своє право жінки на щастя. Але це здається лише тільки ззовні. Світ „могутніх і владних” не підпорядковується законам істинної краси та гармонії . Тому Софія стала жертвою своїх ілюзорних уявлень про прекрасне. «...про Софію ніхто й не згадував, адже її не можна було навіть уважати за „когось”, вона була просто не зрозуміла folie старого PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Творчість Лесі Українки в контексті національної літератури 362 князя, яких же e gards могла вона вимагати від „світу”? – Ба! коли б же то Софія знала всі ті „світові звичаї”» [5, 287]. Художника теж захоплюють мрії про нове життя, Але, на відміну од Софії, світське життя зовсім його не цікавить, реалізацію своїх поривань він вбачає в мистецтві, причому в божественному мистецтві, де визначним критерієм виступає краса. Своє естетичне кредо персонаж виголошує такими словами: „Я самый неистовый поклонник прекрасного как в самой природе, так и в божественном искусстве” [7, 199]. Своєму служінню краси художник віддавався повністю, без останку. Оскільки „он, т. е. мой художник, принадлежал к категории людей страстных, увлекающихся, с воображением горячим” [7, 186]. Але дійсність, нещасливе кохання, а згодом одруження руйнують його талант митця, позбавляють можли- вості сприймати красу та врешті-решт бути її жерцем. Художник не знаходить сил протистояти. Дослідниця Г. Александрова зазначає: „Причиною його трагедії є насамперед відсутність внутрішньої сили, піддатливість зовнішнім обставинам, які не привели його до зради свого покликання, але сприяли деградації особистості і занепаду таланту”. Софія, на противагу художнику, знаходить сили для боротьби за прекрасне. Усвідомлюючи те, що „золотий сон світської розкоші кудись зник, одкотився далеко” [5, 287], героїня перебуває у стані відчаю, безвиході свого становища: „…Її гнітило се несподіване занедбання, се життя в затінку, що так міцно налягало на неї. Тепер вона часто по цілих днях сиділа в будуарі самотня, проходжувалась по холодному, немов порожному салоні, де свічада одбивали раз у раз її самотню постать, їздила самотня по вулицях шумливого, байдужого до неї міста, – і все самотня, і все занедбана!” [5, 288]. Здавалось би, у Софії не залишилося сил для протистояння, краса розкоші промайнула од неї, залишаючи тільки самотність і порожнечу в душі. Щоб повернути втрачену гармонію та наблизитись до ідеалу прекрасного життя, Софія вирушає додому – у те місце, де її завжди люблять та чекають. Але і там вона потрапляє у вир PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com 363 розчарування. „Життя на селі. Нудота страшенна…. Не поховать же себе в селі. Вона буде в місті” [5, 293]. І знов Софія поривається до боротьби. Героїня прагне до самореалізації, до визволення з пут буденщини. Знов розпочинається боротьба за щастя, за прекрасне життя. Але ця боротьба видається нерівною. Дійсність, жорстокі правила великосвітського середовища повністю поглинають Софію. Доля цієї жінки та художника стає трагедією, вони так і не досягають довгоочікуваного ідеалу прекрасного. Такий стан можна охарактеризувати як катарсис. Роблячи спробу набли- ження до абсолюту краси, персонажі все ж таки відчувають своє моральне очищення та полегшення. Прагнення до прекрасного звеличує людину, позбавляючи її духовний світ потворних рис. Таким чином, прекрасне стає рушійним фактором у житті героїв. Як зазначає С. В. Задорожна: „У протистоянні з ницістю, низькими пристрастями краса, благородство духу здебільшого програють двобій, а їх носії почуваються самітниками, сиротами на широкому світі, мучениками, страдниками” [3, 43]. Незважа- ючи на це, краса підносить персонажів над буденністю, надає їх існуванню цілісності та довершеності. Література 1. Александрова Г. Взаємодія художніх систем: „Портрет” Гоголя і „Художник” Шевченка // Тарас Шевченко і народна культура: Зб. пр. міжнар. 35-ї наук. Шевченківської конф.; Черкаси, 20–22 квітня 2004: У 2 кн. / Редкол: Смілянська В. Л. (відпов. ред.) та ін.– Черкаси: Брама – Україна, 2004.– Кн. 2.– С. 261–269. 2. Естетика / За заг. ред. Л. Т. Левчук.– К.: Вища шк., 1997.– 339 с. 3. Задорожна С. В. До питання про психологію творчості Т. Шевченка // Шевченкознавчі студії: Зб. наук. пр.– Вип. 7.– Київ. нац. ун-т, 2005.– С. 40–44. 4. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Кова- лів та ін.– К.: ВЦ „Академія”, 1997.– 752 с. 5. Українка Леся. Зібр. тв.: У 12 т.– Т. 7. Прозові твори. Переклад- на проза.– К.: Наук. думка, 1976.– 567 с. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com Творчість Лесі Українки в контексті національної літератури 364 6. Чижевський Д. До світогляду Шевченка // Українська мова і літ. в шк.– № 3.– 1993.– С. 35–37. 7. Шевченко Т. Г. Повне зібр. тв.: У 12 т. / Редкол.: М. Г. Жулин- ський (голова) та ін.– К.: Наук. думка, 2001.– Т. 4: Повісті.– 600 с. 8. Эстетика: Словарь / Под. общ. ред. А. А. Беляева и др.– М.: Политиздат,1989.– 447 с. Terekhova I. The Conception of Beauty in the Lesya Ukrainka’s Story “What a Pity” and Taras Shevchenko’s Narrative “The Painter”. The article has presented the conception of beauty of two important artists of Ukrainian literature – Taras Shevchenko and Lesya Ukrainka, their world outlook position concerning the object of aesthetics was analysed, the role of beauty in life of man outlined. Key words: ideal, the beautiful, category, art, life, happiness, artist. PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com http://www.pdffactory.com

Ідеал прекрасного в оповіданні Лесі Українки „Жаль” та повісті Тараса Шевченка „Художник”

Репозитарії

Схожі ресурси