Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті (до 70-річчя Ужгородського національного університету)

Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті (до 70-річчя Ужгородського національного університету)

У статті наведено короткий огляд цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки Ужгородського національного університету – першого вишу, заснованого на Закарпатті після Другої світової війни. Автор у ретроспективному аналізі сфокусовує увагу на визначальних етапах розвитку кафедри ботаніки і я...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2015
Автор: Чубірко, М.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2015
Назва видання:Український ботанічний журнал
Теми:
Історія науки
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177928
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті (до 70-річчя Ужгородського національного університету) / М.М. Чубiрко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 5. — С. 511-515. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-177928
record_format dspace
spelling irk-123456789-1779282021-02-18T01:26:21Z Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті (до 70-річчя Ужгородського національного університету) Чубірко, М.М. Історія науки У статті наведено короткий огляд цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки Ужгородського національного університету – першого вишу, заснованого на Закарпатті після Другої світової війни. Автор у ретроспективному аналізі сфокусовує увагу на визначальних етапах розвитку кафедри ботаніки і яскравих постатях науковців університету. В статье приведен краткий очерк цитоэмбриологических исследований на кафедре ботаники Ужгородского национального университета – первого вуза, созданного в Закарпатской области после Второй мировой войны. Автор в ретроспективном анализе фокусирует внимание на определяющих этапах развития кафедры ботаники и ярких личностях ученых университета. A brief rewiev on the development of cytological and embriological investigations at the Department of Botany of Uzhhorod National University is presented. A short retrospective analysis is focused on the development stages of the Department and leading scientists of the University. 2015 Article Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті (до 70-річчя Ужгородського національного університету) / М.М. Чубiрко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 5. — С. 511-515. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177928 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Історія науки
Історія науки
spellingShingle Історія науки
Історія науки
Чубірко, М.М.
Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті (до 70-річчя Ужгородського національного університету)
Український ботанічний журнал
description У статті наведено короткий огляд цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки Ужгородського національного університету – першого вишу, заснованого на Закарпатті після Другої світової війни. Автор у ретроспективному аналізі сфокусовує увагу на визначальних етапах розвитку кафедри ботаніки і яскравих постатях науковців університету.
format Article
author Чубірко, М.М.
author_facet Чубірко, М.М.
author_sort Чубірко, М.М.
title Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті (до 70-річчя Ужгородського національного університету)
title_short Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті (до 70-річчя Ужгородського національного університету)
title_full Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті (до 70-річчя Ужгородського національного університету)
title_fullStr Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті (до 70-річчя Ужгородського національного університету)
title_full_unstemmed Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті (до 70-річчя Ужгородського національного університету)
title_sort розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в ужгородському університеті (до 70-річчя ужгородського національного університету)
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2015
topic_facet Історія науки
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177928
citation_txt Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті (до 70-річчя Ужгородського національного університету) / М.М. Чубiрко // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 5. — С. 511-515. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT čubírkomm rozvitokcitoembríologíčnihdoslídženʹnakafedríbotaníkivužgorodsʹkomuuníversitetído70ríččâužgorodsʹkogonacíonalʹnogouníversitetu
first_indexed 2025-07-15T16:14:02Z
last_indexed 2025-07-15T16:14:02Z
_version_ 1837730148327096320
fulltext 511ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(5) Цьо­го­року­Уж­го­родський­на­ціо­наль­ний­уні­вер­си­тет­ свят­кує­своє­70-річ­чя.­Пер­ший­в­іс­то­рії­За­кар­пат- тя­ ви­щий­ нав­чаль­ний­ за­клад­ був­ ство­ре­ний­ з­ іні- ціа­ти­ви­міс­це­вої­вла­ди­та­ін­те­лі­ген­ції­за­під­трим­ки­ уря­ду­Ук­ра­їнської­РСР.­У­по­во­єн­но­му,­зли­ден­но­му­ 1945-му­він­фак­тич­но­ви­рос­тав­на­го­ло­му­міс­ці.­А­ нині­ це­ ві­до­мий­ ос­віт­ній­ і­ нау­ко­вий­ за­клад­ із­ ба- гать­ма­фа­куль­те­та­ми,­від­ді­лен­ня­ми­та­ви­знач­ни­ми­ до­сяг­нен­ня­ми­в­різ­них­га­лу­зях­нау­ки.­ Ва­го­мою­скла­до­вою­ус­пі­хів­уні­вер­си­те­ту­є­його­ ви­кла­дацький­ склад­ —­ пе­да­го­ги­ та­ нау­ков­ці.­ За- без­пе­чен­ням­ ви­шів­ не­об­хід­ни­ми­ кад­ра­ми­ в­ 1945­ році­ опі­ку­ва­ло­ся­ Го­лов­не­ управ­лін­ня­ уні­вер­си­те- тів.­ Зав­дя­ки­ його­ опе­ра­тив­ній­ ро­бо­ті­ в­ но­воство- ре­но­му­Уж­го­родсько­му­уні­вер­си­те­ті­були­сфор­мо- ва­ні­ всі­ не­об­хід­ні­ під­роз­ді­ли­ —­ від­ рек­то­ра­ту­ і­ до­ тех­ніч­них­ пра­ців­ни­ків­ та­ до­по­між­но­го­ пер­со­на­лу­ ка­федр.­З­різ­них­ку­точ­ків­Ра­дянсько­го­Сою­зу,­але­ зде­біль­шо­го­ з­ Ук­ра­ї­ни,­ до­ Уж­го­ро­да­ при­їха­ло­ чи- ма­ло­фа­хів­ців­з­ви­щої­ос­ві­ти.­Ма­буть,­це­роз­ма­їт- тя­—­як­гео­гра­фіч­не,­так­ і­про­фе­сій­не­—­спри­яло­ швид­ко­му­ пос­ту­пу­ уні­вер­си­те­ту.­ Адже­ тут­ були­ представ­ле­ні­ фа­хів­ці­ різ­них­ рів­нів,­ різ­них­ нау­ко- вих­шкіл­і­на­прям­ків,­які­мог­ли­реа­лі­зу­ва­ти­ся­саме­ в­умо­вах­но­воство­ре­но­го­вишу.­Яс­к­ра­вим­при­кла- дом­ слу­гує­ фі­зич­ний­ фа­куль­тет­ Ужгородського­ національного­ університету­ (на­ той­ час­ —­ Ужгородського­державного­університету­(УжДУ)),­ де­мо­ло­ді,­ам­біт­ні­нау­ков­ці,­кот­рі­сюди­при­їха­ли­у­ 60-х­ро­ках­ми­ну­ло­го­сто­літ­тя,­а­зго­дом­—­і­та­ла­но- ви­ті­ ви­пу­ск­ни­ки­ фі­зич­но­го­ фа­куль­те­ту,­ за­сну­ва­ли­ шко­ли­ з­ но­віт­ніх­ фі­зич­них­ на­прям­ків,­ які­ при- нес­ли­вишу­ви­знан­ня­і­сла­ву­не­тіль­ки­на­те­ре­нах­ СРСР,­а­й­поза­йо­го­ме­жа­ми.­Чи­ма­лий­від­со­ток­в­ УжДУ­ста­но­ви­ли­ви­кла­да­чі,­для­яких­За­кар­пат­тя­в­ часи­ре­пре­сив­но­го­ра­дянсько­го­ре­жи­му­вия­ви­ло­ся­ міс­цем­«по­чес­но­го­за­слан­ня».­То­були­гли­бо­ко­по- ряд­ні,­ ін­те­лі­гент­ні,­ ви­со­ко­ос­ві­че­ні­ про­фе­сіо­на­ли,­ кот­рі­ дос­ко­на­ло­ во­ло­ді­ли­ сво­їм­ пред­ме­том.­ Нам­ ве­ли­кою­мі­рою­по­та­ла­ни­ло­спіл­ку­ва­ти­ся­з­та­ки­ми­ настав­ни­ка­ми­ в­ пед­ко­лек­ти­ві­ уні­вер­си­те­ту.­ Тре­тю­ ка­те­го­рію­пе­да­го­гів­на­шо­го­вишу­ста­но­ви­ли­міс­це- ві­фа­хів­ці.­На­стар­то­во­му­пе­ріо­ді­то­була­кіль­кіс­но­ най­мен­ша­гру­па­ви­кла­да­чів.­Ви­пу­ск­ни­ки­за­хід­но- єв­ро­пейських­ ви­шів­ —­ Пра­ги,­ Від­ня,­ Бу­да­пеш­та,­ Бер­лі­на,­Па­ри­жа­тощо­—­вони­не­мали­до­ві­ри­у­ра- М.М.­ЧУБІРКО Ужгородський­національний­університет вул.­Волошина,­34,­м.­Ужгород,­88000,­Україна РОЗВИТОК ЦИТОЕМБРІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА КАФЕДРІ БОТАНІКИ В УЖГОРОДСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ­ (до 70-річчя Ужгородського національного університету) Чубiрко­ М.М.­ Розвиток цитоембріологічних досліджень на кафедрі ботаніки в Ужгородському університеті (до 70-річчя Ужгородського національного університету).­ —­ Укр.­ ботан.­ журн.­ –­ 2015.­­—­72(5):­511—515. У­ статті­ наведено­ короткий­ огляд­ цитоембріологічних­ досліджень­ на­ кафедрі­ ботаніки­ Ужгородського­національного­університету­–­першого­вишу,­заснованого­на­Закарпатті­після­ Другої­ світової­ війни.­ Автор­ у­ ретроспективному­ аналізі­ сфокусовує­ увагу­ на­ визначальних­ етапах­розвитку­кафедри­ботаніки­і­яскравих­постатях­науковців­університету. К­л­ю­ч­о­в­і­­с­л­о­в­а:­цитологія,­ембріологія,­Ужгородський­університет ©­М.М.­ЧУБІРКО,­2015 512 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(5) дянської­вла­ди,­вва­жа­ли­ся­«бур­жу­аз­ни­ми­на­ціо­на- ліста­ми».­Їх­за­ра­хо­ву­ва­ли­на­ро­бо­ту­лише­у­ви­му- ше­них­си­туа­ці­ях­і­три­ма­ли­під­пиль­ним­оком­КДБ.­ Зде­біль­шо­го­то­були­ви­кла­да­чі­іно­зем­них­мов,­зок- ре­ма­кла­сич­ної­ла­ти­ни­та­грецької,­знав­ці­міс­це­вих­ фло­ри­ та­ фау­ни,­ ви­со­ко­клас­ні­ ме­ди­ки,­ іс­то­ри­ки,­ ма­те­ма­ти­ки.­ Та­ким­ чи­ном,­ па­літ­ра­ ви­кла­да­чів­ уні­вер­си­те­ту­ була­ до­во­лі­ яс­к­ра­вою.­ Мо­но­літ­ним­ пе­да­го­гіч­ний­ ко­лек­тив­став­тоді,­коли­пер­шу­хви­лю­ви­кла­да­чів­ по­пов­ни­ли­та­ла­но­ви­ті­ви­пу­ск­ни­ки,­які­про­дов­жу- ва­ли­пра­цю­ва­ти­в­аль­ма-ма­тер­або­от­ри­ма­ли­нау- ко­ві­сту­пе­ні­в­про­від­них­нау­ко­вих­ус­та­но­вах­і­нав- чаль­них­за­кла­дах­ко­лишньо­го­СРСР. З­чо­тирьох­за­по­чат­ко­ва­них­у­1945­році­фа­куль- те­тів­ —­ іс­то­рич­но­го,­ фі­ло­ло­гіч­но­го,­ ме­дич­но­го­ та­ біо­ло­гіч­но­го­ —­ най­ус­піш­ні­шим­ був­ ос­тан­ній.­ Це­ част­ко­во­по­яс­ню­ва­ло­ся­тим,­що­біо­фак­не­пот­ре- бу­вав­тоді­вар­тіс­них­при­ла­дів,­апа­ра­ту­ри,­ос­кіль­ки­ об’єктом­його­до­слі­джень­ста­ла­нав­ко­лиш­ня­при- ро­да.­Пот­ріб­ні­були­ви­кла­да­чі,­які­мали­до­свід­ро- бо­ти­у­ви­шах­та­ор­га­ні­за­торські­здіб­ності.­Саме­та­кі­ фа­хів­ці­з’явилися­тоді­в­Уж­го­ро­ді­і­за­кла­ли­на­дій­ний­ фун­да­мент­ на­шо­го­ фа­куль­те­ту.­ Це­ Х.Ю.­ Ру­ден­ко­ (1945)­і­П.Д.­Яро­шен­ко­(1947)­з­Киє­ва,­І.Г.­Ро­галь­ з­ Хер­со­на­ (1945),­ С.Ф.­ Се­ге­да­ з­ Хар­ко­ва­ (1946),­ І.І.­Ко­лю­шев­з­Томська­(1947),­Н.В.­Ату­рі­на­з­Ле- нін­гра­да­ (1948),­ Г.В.­ Тка­чен­ко­ та­ К.К.­ Фа­су­ла­ті­ з­ Ме­лі­то­по­ля­ (1949).­Слід­за­зна­чи­ти,­що­П.Д.­Яро- шен­ко­ був­ єди­ним­ про­фе­со­ром,­ док­то­ром­ наук­ у­ то­го­час­но­му­ ви­кла­дацько­му­ шта­ті­ УжДУ.­ Він­ чи- ма­ло­пос­при­яв­фор­му­ван­ню­ка­фед­ри­бо­та­ні­ки­біо- фа­ку,­ хоча­ й­ пра­цю­вав­ в­ Уж­го­ро­ді­ не­пов­ний­ рік.­ Уже­пі­сля­його­від’їзду,­в­1947-му,­ви­йшов­дру­ком­ «Ко­рот­кий­ ви­знач­ник­ рос­лин­ За­кар­пат­тя»,­ який­ був­ настіль­ною­ кни­гою­ у­ вив­чен­ні­ ви­дів­ фло­ри­ ре­гіо­ну­ до­ поя­ви­ ін­ших­ дру­ко­ва­них­ дже­рел­ ук­ра- їнською­мо­вою. Най­біль­ший­ об­сяг­ ор­га­ні­за­торської­ ро­бо­ти,­ а­ отже,­і­від­по­ві­даль­ності,­взяв­на­себе­Х.Ю.­Ру­ден- ко­—­за­снов­ник­і­кер­ма­нич­ка­фед­ри­бо­та­ні­ки­про- тя­гом­сім­на­дця­ти­ро­ків.­ Сім­ро­ків­перебування­і­нав­чан­ня­в­Киє­ві­іс­тот- но­ впли­ну­ли­ на­ фор­му­ван­ня­ сві­до­мості­ та­ ви­бір­ по­даль­шо­го­жит­тє­во­го­шля­ху­Хоми­Руденка.­Адже­ Київ­у­30—40-х­ро­ках­ХХ­сто­­літ­тя­був­од­ним­з­ос- нов­них­ос­віт­ніх­і­нау­ко­вих­цен­трів­не­тіль­ки­Ук­ра- ї­ни,­а­й­Ра­дянсько­го­Сою­зу.­У­його­ви­шах­і­нау­ко- вих­установах­ще­плід­но­тру­ди­ла­ся­ви­со­ко­ос­ві­че­на­ елі­та­ Ро­сійської­ ім­пе­рії,­ яка­ смі­ли­во­ від­кри­ва­ла­ пер­спек­ти­ви­ роз­ви­тку­ но­віт­ніх­ га­лу­зей­ біо­ло­гії­ —­ ци­то­ло­гії,­ ем­бріо­ло­гії,­ ге­не­ти­ки.­ Зга­дай­мо,­ що­ саме­в­Киє­ві­в­1898­р.­про­фе­сор­С.Г.­На­ва­шин­до- по­вів­про­від­крит­тя­ним­яви­ща­под­вій­но­го­за­плід- нен­ня­в­рос­лин,­що­і­до­ни­ні­вва­жа­єть­ся­ви­знач­ною­ по­ді­єю­у­біо­ло­гії.­А­в­ті­часи­це­від­крит­тя­спри­яло­ по­пов­нен­ню­ ря­дів­ ци­то­ем­бріо­ло­гів­ як­ та­ла­но­ви- тою­мо­лод­дю,­так­і­фа­хів­ця­ми­з­ін­ших­га­лу­зей­бо- та­ні­ки.­ Так,­ зок­ре­ма,­ ві­до­мий­ фло­рист­ про­фе­сор­ В.В.­ Фінн­ за­хо­пив­ся­ ем­бріо­ло­гі­єю­ рос­лин­ і­ встиг­ чи­ма­ло­до­сяг­ти­в­цій­га­лу­зі. У­твор­чій­ат­мо­сфе­рі,­під­впли­вом­ін­те­лек­ту­аль- ної­аури­Киє­ва,­Хома­Ру­ден­ко­не­міг­не­за­ці­ка­ви- тись­ем­бріо­ло­гі­єю­рос­лин.­І­В.В.­Фінн­у­1927­р.­за- про­сив­його­до­ас­пі­ран­ту­ри­Ки­ївсько­го­дер­жав­но- го­ уні­вер­си­те­ту.­ Ди­сер­та­цій­ну­ ро­бо­ту­ на­ здо­бут­тя­ нау­ко­во­го­сту­пе­ня­кан­ди­да­та­біо­ло­гіч­них­наук­він­ при­свя­тив­роз­ви­тку­чо­ло­ві­чо­го­га­ме­то­фі­ту­ран­ни- ко­вих­й­ус­піш­но­за­хис­тив­її­у­1931­р.­У­по­даль­шо­му­ мо­ло­дий­уче­ний­пра­цю­вав­у­ви­шах­Киє­ва,­ви­кла- дав­на­ка­фед­рах­бо­та­ні­ки.­Саме­в­цей­час­про­я­вив- ся­ор­га­ні­за­торський­та­лант­до­цен­та­Х.Ю.­Ру­ден­ка.­ Тому­не­див­но,­що­вже­в­1938­році­він­стає­заступ- ни­ком­ ди­рек­то­ра­ з­ нау­ко­вої­ ро­бо­ти­ Бо­та­ніч­но­го­ саду­іме­ні­ака­де­мі­ка­О.В.­Фо­мі­на­Ки­ївсько­го­дер- жа­вно­го­уні­вер­си­те­ту,­де­пра­цю­вав­до­по­чат­ку­Ве- ли­кої­Віт­чиз­ня­ної­вій­ни. До­ро­га­ми­вій­ни­Х.Ю.­Ру­ден­ко,­який­на­той­час­ уже­мав­ро­ди­ну,­дру­жи­ну­і­двох­си­нів,­прой­шов­від­ літа­1941-го­до­дня­ка­пі­ту­ля­ції­Ні­меч­чи­ни.­У­Бер­лі- ні­ра­зом­із­по­бра­ти­ма­ми­зуст­рів­пе­ре­мо­гу.­Мав­чис- лен­ні­на­го­ро­ди,­які­він,­як­гли­бо­ко­ци­віль­на­лю­ди- на,­ні­ко­ли­не­вистав­ляв­на­по­каз. Пі­сля­ де­мо­бі­лі­за­ції­ у­ лис­то­па­ді­ 1945­ р.­ до­цен­та­ Х.Ю.­ Ру­ден­ка­ при­зна­ча­ють­ за­ві­ду­ва­чем­ ка­фед­ри­ бо­та­ні­ки­у­щой­но­від­кри­то­му­Уж­го­родсько­му­уні- вер­си­те­ті.­ По­годь­те­ся,­ для­ пер­спек­тив­но­го­ нау- ков­ця­ з­ Киє­ва­ це­ при­зна­чен­ня­ ста­ло­ шо­ком.­ То­ були­ро­ки­роз­гу­лу­ли­сен­ків­щи­ни,­і­«від­ря­джен­ня»­ на­ За­кар­пат­тя­ зу­мов­лю­ва­ло­ся­ пе­ре­слі­ду­ван­ням­ в­ СРСР­ ге­не­ти­ків,­ ци­то­ло­гів,­ ем­бріо­ло­гів.­ Адже­ вже­ 1941­ року­ нау­ко­вий­ ке­рів­ник­ Хоми­ Юхи­мо- ви­ча,­за­слу­же­ний­діяч­нау­ки­про­фе­сор­В.В.­Фінн,­ ко­рін­ний­кия­нин,­який­уп­ро­довж­40­ро­ків­ви­кла- дав­ у­ КДУ,­ був­ пе­ре­ве­де­ний­ до­ Жи­то­мирсько­го­ сільсьгос­пінсти­ту­ту.­ Того­ ж­ 1941-го,­ під­ час­ ек- спе­ди­ції­в­Кар­па­тах,­був­за­ареш­то­ва­ний­ і­ за­ги­нув­ у­ Са­ра­товській­ в’язниці­ вче­ний­ сві­то­во­го­ ви­мі­ру­ М.І.­ Ва­ви­лов.­ Апо­ге­єм­ цих­ пе­ре­слі­ду­вань­ ста­ла­ сум­ноз­віс­на­се­сія­ВАСГ­НІЛ­(1948),­коли­всі­вче­ні­ 513ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(5) ци­то­ге­не­тич­но­го­на­прям­ку­були­дис­ква­лі­фі­ко­ва­ні­ та­звіль­не­ні­з­ро­бо­ти.­То­та­лі­тар­ний­ре­жим­СРСР­на­ кіль­ка­де­ся­ти­літь­за­галь­му­вав­роз­ви­ток­ге­не­ти­ки­в­ кра­ї­ні. Зва­жив­ши­ всі­ обста­ви­ни­ і­ не­ впа­даю­чи­ у­ від- чай,­ Х.Ю.­ Ру­ден­ко­ ра­зом­ із­ ро­ди­ною­ пе­ре­їз­дить­ до­Уж­го­ро­да­і­з­1­лис­то­па­да­1945­р.­очо­лює­ка­фед- ру­ бо­та­ні­ки­ біо­ло­гіч­но­го­ фа­куль­те­ту­ уні­вер­си­те­ту.­ З­ власти­вою­ йому­ енер­гі­єю­ він­ взяв­ся­ до­ ро­бо­ти,­ ство­рюю­чи,­ влас­не,­ з­ «ну­ля»­ нову­ ка­фед­ру.­ Спи- раю­чись­ на­ до­свід,­ здо­бу­тий­ у­ Киє­ві,­ Хома­ Юхи- мо­вич­за­сну­вав­ка­фед­ру,­яка­вті­лю­ва­ла­прин­ци­пи­ та­спе­ци­фі­ку­кла­сич­них­бо­та­ніч­них­ка­федр­про­від- них­ви­шів­сто­ли­ці.­Ком­плекс­ний­і­від­по­ві­даль­ний­ під­хід­Х.Ю.­Ру­ден­ка­до­спра­ви­дав­ка­фед­рі­бо­та­ні- ки­та­кий­ім­пульс­роз­ви­тку,­який­за­без­пе­чив­їй­лі- дерст­во­на­біо­фа­ці­УжДУ­про­тя­гом­усіх­сім­де­ся­ти­ ро­ків.­ Пер­шо­ос­но­вою­ іс­ну­ван­ня­ ка­фед­ри­ бо­та­ні­ки­ є­ вив­чен­ня­рос­лин­но­го­сві­ту,­фло­ри,­нав­ко­лишньо- го­ при­род­но­го­ се­ре­до­ви­ща.­ Для­ ци­то­ем­бріо­ло­га­ Х.Ю.­Ру­ден­ка,­як­і­для­всі­єї­ра­дянської­нау­ки,­фло- ра­ щой­но­ при­єд­на­ної­ до­ Ук­ра­ї­ни­ За­кар­патської­ об­лас­ті­була­бі­лою­пля­мою.­Ро­зу­мію­чи­важ­ли­вість­ про­бле­ми,­за­ві­ду­вач­ка­фед­ри­по­си­ле­но­шу­кає­міс- це­вих­знав­ців­фло­ри.­Йому­по­та­ла­ни­ло:­щас­ли­вим­ над­бан­ням­ ка­фед­ри­ став­ учи­тель­ при­ро­до­знавст- ва­Уж­го­родської­се­редньої­шко­ли­№­1,­ви­пу­ск­ник­ Кар­ло­во­го­уні­вер­си­те­ту­Пра­ги­Сте­пан­Сте­па­но­вич­ Фо­дор.­Спо­чат­ку­він­бере­С.С.­Фо­до­ра­у­ство­ре­ний­ 1946­року­бо­та­ніч­ний­сад,­а­зго­дом­—­асистен­том­ на­ка­фед­ру,­де­ко­лиш­ній­учи­тель­ви­ріс­у­ві­до­мо­го­ в­СРСР­і­за­його­ме­жа­ми­вче­но­го­—­док­то­ра­біо­ло- гіч­них­наук,­про­фе­со­ра. Дру­гий­зна­вець­фло­ри­з­міс­це­вих­меш­кан­ців­—­ бо­та­нік-ама­тор­В.О.­Гра­бар­—­пра­цю­вав­на­ка­фед­рі­ ла­бо­ран­том,­а­піз­ні­ше­—­стар­шим­нау­ко­вим­спів- ро­біт­ни­ком­ бо­та­ніч­но­го­ саду­ Уж­ДУ.­ За­ра­хо­ва­ний­ у­1946­році­на­ка­фед­ру­два­дця­ти­річ­ний­ви­пу­ск­ник­ пед­учи­ли­ща­ Е.С.­ Товт­ став­ ква­лі­фі­ко­ва­ним­ знав- цем­і­хра­ни­те­лем­гер­бар­но­го­скар­бу­ка­фед­ри­впро- довж­півсто­літ­тя,­до­ви­хо­ду­на­пен­сію­в­2005­році. Зав­дя­ки­ ор­га­ні­за­торсько­му­ та­лан­ту,­ ін­ту­ї­ції­ і­ вмі­ло­му­ під­хо­ду­ Хоми­ Юхи­мо­ви­ча­ на­ ка­фед­рі­ не­ було­ви­пад­ко­вих­лю­дей.­Його­енер­гія,­нау­ко­ві­ідеї,­ пра­це­здат­ність­і­ви­мог­ли­вість­це­мен­ту­ва­ли­ко­лек- тив­ ка­фед­ри,­ який­ пра­цю­вав­ са­мо­від­да­но,­ ці­ле- спря­мо­ва­но,­як­єди­ний­гурт­од­но­дум­ців. До­сис­тем­но­го­вив­чен­ня­фло­ри­За­кар­пат­тя­була­ за­лу­че­на­вся­ка­фед­ра­на­чолі­із­за­ві­ду­ва­чем.­Ек­спе- ди­ції­в­Кар­па­ти,­збір,­об­роб­ка­і­вив­чен­ня­гер­ба­рію,­ ор­га­ні­за­ція­опор­них­за­кла­дів­—­біо­ба­зи­для­літ­ніх­ нав­чаль­но-польо­вих­прак­тик­сту­ден­тів­у­с.­М.­Бе- рез­ний,­ бази­ на­ по­ло­ни­ні­ Рів­ній­ —­ для­ нау­ко­вих­ до­слі­джень­ ви­со­ко­гір­ної­ рос­лин­ності­ Кар­пат,­ —­ ось­ да­ле­ко­ не­пов­ний­ пе­ре­лік­ реа­лі­за­ції­ іні­ціа­тив,­ за­по­чат­ко­ва­них­ у­ пер­ші­ роки­ іс­ну­ван­ня­ ка­фед­ри­ бо­та­ні­ки­її­не­втом­ним­ке­рів­ни­ком.­У­та­кий­спо­сіб­ був­сфор­мо­ва­ний­один­із­го­лов­них­на­прям­ків­нау- ко­вої­ ді­яль­ності­ ка­фед­ри­ —­ фло­ристич­но-гео­бо- та­ніч­ний.­ Ре­зуль­та­ти­ його­ ін­тен­сив­но­го­ роз­ви­тку­ вра­жа­ли:­вже­пер­ші­ви­пу­ск­ни­ки­ка­фед­ри­бо­та­ні­ки­ УжДУ­бу­ли­ви­зна­ні­в­ака­де­міч­них­ус­та­но­вах­Киє­ва­ най­кра­щи­ми­фло­риста­ми­Ук­ра­ї­ни.­У­май­бутньо­му­ цей­на­пря­мок­став­на­ка­фед­рі­до­мі­ную­чим,­зба­га- тив­ся­ та­ла­но­ви­ти­ми­ нау­ков­ця­ми,­ уч­ня­ми­ ба­га­то- річ­но­го­кер­ма­ни­ча­ка­фед­ри­бо­та­ні­ки­—­про­фе­со­ра­ В.І.­Ко­мен­да­ра.­ За­ ро­дом­ нау­ко­вої­ ді­яль­ності­ в­ Киє­ві­ Х.Ю.­ Ру- ден­ко­не­був­фло­ристом,­але­він­ним­став­в­Уж­го- ро­ді.­Про­це­свід­чить­низ­ка­опуб­лі­ко­ва­них­уче­ним­ нау­ко­вих­ ста­тей­ про­ фло­ру­ і­ рос­лин­ний­ по­крив­ ок­ре­мих­ра­йо­нів­За­кар­пат­тя.­З­1980-х­ро­ків­на­ка- фед­рі­роз­ви­ва­ють­ся­по­пу­ля­цій­ні­до­слі­джен­ня­рід- кіс­них­ефемероїдів­Кар­пат. Ад­мі­ніст­ра­ція­ уні­вер­си­те­ту­ не­ мог­ла­ не­ по­мі- ти­ти­ не­аби­які­ до­сяг­нен­ня­ й­ ор­га­ні­за­торський­ та- лант­ Х.Ю.­ Ру­ден­ка.­ Вже­ в­ лю­то­му­ 1946-го­ його­ при­зна­ча­ють­де­ка­ном­біо­ло­гіч­но­го­фа­куль­те­ту­(до­ 1952­ р.),­ а­ в­ 1954—1956­ ро­ках­ він­ очо­лює­ хі­мі­ко- біо­ло­гіч­ний­фа­куль­тет­УжДУ.­Та­ким­чи­ном,­мож­на­ конста­ту­ва­ти,­що­ре­аль­не­ста­нов­лен­ня­біо­фа­ку­—­ то­знач­ною­мі­рою­за­слу­га­Х.Ю.­Ру­ден­ка. Він­не­тіль­ки­впо­рав­ся­з­ве­ли­чез­ним­за­об­ся­гом­ ад­мі­ніст­ра­тив­ним­і­пе­да­го­гіч­ним­на­ван­та­жен­ням,­а­ й­про­дов­жу­вав­пра­цю­ва­ти­над­пе­ре­рва­ною­вій­ною­ док­торською.­З­пер­ших­днів­пе­ре­бу­ван­ня­в­Уж­го- ро­ді­Хома­Юхи­мович­опі­ку­єть­ся­при­дбан­ням­при- ла­дів­ і­ ре­ак­ти­вів,­ не­об­хід­них­ для­ ем­бріо­ло­гіч­них­ до­слі­джень,­зна­йо­мить­з­мік­ро­ско­піч­ною­тех­ні­кою­ ла­бо­ран­тів­ка­фед­ри.­Вра­жає­не­так­об­шир­нау­ко­вої­ ро­бо­ти­Х.Ю.­Ру­ден­ка,­як­муж­ність­уче­но­го,­який­у­ роки­ роз­гу­лу­ ли­сен­ків­щи­ни­ не­ при­пи­нив­ за­бо­ро- не­ні­ ци­то­ем­бріо­ло­гіч­ні­ до­слі­джен­ня.­ 5­ лис­то­па­да­ 1954­ р.­ у­ Мос­ковсько­му­ дер­жав­но­му­ уні­вер­си­те­ті­ іме­ні­ М.В.­ Ло­мо­но­со­ва­ від­був­ся­ ус­піш­ний­ за­хист­ док­торської­ди­сер­та­ції.­Хома­Юхи­мо­вич­за­вер­шив­ роз­роб­ку­ теми­ «Роз­ви­ток­ чо­ло­ві­чо­го­ га­ме­то­фі­ту­ по­кри­то­на­сін­них»,­ роз­по­ча­ту­ 1927­ року­ спіль­но­ з­ про­фе­со­ром­В.В.­Фін­ном. 514 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(5) За­хист­док­торської­ди­сер­та­ції­став­сти­му­лом­до­ за­сну­ван­ня­ за­мис­ле­но­го­ Х.Ю.­ Ру­ден­ком­ осе­ред­ку­ ци­то­ем­бріо­ло­гіч­них­ до­слі­джень­ в­ УжДУ.­ Цей­ на- пря­мок­ ге­не­ти­ки,­ який­ пот­ре­бує­ для­ до­слі­джень­ ви­со­ко­якіс­них­оп­тич­них­при­ла­дів­і­дос­ко­на­лих­хі- міч­них­ре­ак­ти­вів,­у­ті­часи­роз­ви­вав­ся­в­не­чис­лен- них­ нау­ко­вих­ ус­та­но­вах­ За­хід­ної­ Єв­ро­пи.­ В­ Ро­сії­ він­з’явився­на­при­кін­ці­ХІХ­сто­­літ­тя,­в­СРСР­галь- му­вав­ся­ли­сен­ків­щи­ною­і­по­чав­від­ро­джу­ва­ти­ся­в­ кра­ї­ні­тіль­ки­в­роки­«від­ли­ги»­і­лише­в­ака­де­міч­них­ інсти­ту­тах.­ У­ по­во­єн­ні­ роки­ Уж­ДУ­ був­ єди­ним­ в­ Ук­ра­ї­ні­ви­щим­нав­чаль­ним­за­кла­дом,­де­про­во­ди- ли­ся­ем­бріо­ло­гіч­ні­до­слі­джен­ня­і­чи­тав­ся­спец­курс­ «Ем­бріо­ло­гія­рос­лин». На­при­кін­ці­50-х­ро­ків­про­фе­сор­Х.Ю.­Ру­ден­ко,­ за­ли­шаю­чи­за­со­бою­ке­рів­ництво­ка­фед­рою,­пра- цює­над­роз­ши­рен­ням­нау­ко­вих­до­слі­джень­у­сфе­рі­ ем­бріо­ло­гії­рос­лин.­Зав­дя­ки­цьо­му­в­1952­р.­в­УжДУ­ бу­ла­ від­кри­та­ ас­пі­ран­ту­ра,­ і­ Хома­ Юхи­мо­вич­ за- про­шує­ви­пу­ск­ни­цю­біо­фа­ку­В.Ю.­Ман­д­рик,­якій­ про­по­нує­тему­з­ем­бріо­ло­гії­рос­лин.­У­1959­р.­Мі- ністерст­во­ос­ві­ти­за­до­воль­няє­за­пит­про­фе­со­ра­на­ під­го­тов­ку­ще­двох­ас­пі­ран­тів.­Мрія­про­ство­рен- ня­ ци­то­ло­гіч­ної­ ла­бо­ра­то­рії­ по­ча­ла­ здій­сню­ва­ти- ся.­ Зав­дя­ки­ зу­сил­лям­ й­ ав­то­ри­те­ту­ Х.Ю.­ Ру­ден­ка­ ка­фед­ра­ при­дба­ла­ не­об­хід­ні­ для­ ци­то­ем­бріо­ло­гіч- них­до­слі­джень­мік­ро­ско­піч­ну­тех­ні­ку­та­­­ре­ак­ти­ви,­ та­кож­ ви­ді­ли­ли­ при­мі­щен­ня­ в­ ад­мі­ніст­ра­тив­ній­ бу­дів­лі­ бо­та­ніч­но­го­ саду­ Уж­ДУ.­ По­ча­ла­ся­ ко­піт- ка­ ек­спе­ри­мен­таль­на­ ро­бо­та­ над­ ви­ко­нан­ням­ тем­ ди­сер­та­цій­них­ ро­біт­ ас­пі­ран­та­ми­ М.М.­ Чу­бір­ко­ і­ Й.М.­Чер­не­кі. А­тим­ча­сом­здо­ров’я­про­фе­со­ра,­пі­дір­ва­не­вій- ною­ і­ на­пру­же­ною­ ро­бо­тою­ з­ роз­бу­до­ви­ ка­фед­ри­ бо­та­ні­ки­ і­ біо­фа­ку,­ не­ ви­три­мує­ на­ван­та­жень.­ Не­ по­ли­шаю­чи­ке­рів­ництво­ка­фед­рою­і­ла­бо­ра­то­рі­єю,­ він­де­да­лі­час­ті­ше­йде­на­лі­кар­ня­ний.­Але­не­слаб- шає­сила­ду­ху­цієї­не­ор­ди­нар­ної­лю­ди­ни.­За­ос­тан- ні­ три­ роки­ жит­тя­ Хома­ Юхи­мо­вич­ го­тує­ до­ дру- ку­ і­ пуб­лі­кує­ біль­шість­ ста­тей­ з­ теми­ док­торської­ ди­сер­та­ції.­ Лише­ в­ 1961-му­ ви­йш­ли­ дру­ком­ сім,­ наступ­но­го­року­—­чо­ти­ри,­а­вже­по­смер­ті­про­фе- со­ра­—­ще­три­його­нау­ко­ві­пра­ці­в­со­лід­них­нау­ко- вих­жур­на­лах­Ук­ра­ї­ни­та­СРСР. Ом­рія­на­ і­ за­кла­де­на­ про­фе­со­ром­ Х.Ю.­ Ру­ден- ком­ци­то­ло­гіч­на­ла­бо­ра­то­рія­за­пра­цю­ва­ла­на­пов­ну­ по­туж­ність­пі­сля­за­хис­ту­трьо­ма­ас­пі­ран­та­ми­Хоми­ Юхи­мо­ви­ча­ кан­ди­датських­ ди­сер­та­цій,­ що­ від­бу- ли­ся­на­за­сі­дан­ні­Вче­ної­ради­біо­ло­гіч­но­го­фа­куль- те­ту­ Мос­ковсько­го­ дер­жав­но­го­ уні­вер­си­те­ту.­ Це­ було­в­пер­шій­по­ло­ви­ні­1960-х,­саме­то­ді­УжДУ­пе- ре­жи­вав­злет­сво­єї­ді­яль­ності.­У­ци­то­ло­гіч­ній­ла­бо- ра­то­рії,­яка­на­той­час­уже­ста­ла­час­ти­ною­ка­фед­ри­ бо­та­ні­ки,­ ви­ру­ва­ла­ ек­спе­ри­мен­таль­на­ ро­бо­та­ —­ ви­ко­ну­ва­ли­ся­кур­со­ві­та­ди­плом­ні,­пра­цю­ва­ли­ви- кла­да­чі-ем­бріо­ло­ги.­На­при­кін­ці­1960-х­до­вже­зга- да­них­ нау­ков­ців-ем­бріо­ло­гів­ ка­фед­ри­ до­лу­ча­ють- ся­ пер­спек­тив­ні­ сту­ден­ти­ —­ ви­пу­ск­ни­ки­ біо­фа­ку­ Ю.В.­Ма­нів­чук­і­Ю.Ю.­Пет­рус.­Ре­зуль­та­ти­ем­бріо- ло­гіч­них­до­слі­джень­ла­бо­ра­то­рії­пуб­лі­ку­ють­ся­як­у­ нау­ко­вих­ви­дан­нях­УжДУ,­так­і­на­сто­рін­ках­фа­хо- вих­все­со­юз­них­і­рес­пуб­лі­канських­жур­на­лів­(«Бо- та­ни­че­ский­ жур­нал»,­ «Научные­ доклады­ высшей­ школы»,­«Ук­ра­їнський­бо­та­ніч­ний­жур­нал»­тощо). Ді­яль­ність­ ци­то­ем­бріо­ло­гів­ За­кар­пат­тя­ ви­знав­ ко­ор­ди­на­тор­ нау­ко­вих­ до­слі­джень­ у­ га­лу­зі­ бо­та- ні­ки­ —­ Бо­та­ніч­ний­ інсти­тут­ іме­ні­ В.Л.­ Ко­ма­ро­ва­ АН­СРСР­у­Ле­нін­гра­ді.­Від­1960-х­ро­ків­ми­бра­ли­ участь­в­усіх­все­со­юз­них­на­ра­дах­з­ем­бріо­ло­гії,­які­ пе­ріо­дич­но­від­бу­ва­ли­ся­в­Ле­нін­гра­ді,­Мо­ск­ві,­сто- ли­цях­со­юз­них­рес­пуб­лік­—­від­При­бал­ти­ки­до­Уз- бе­киста­ну.­На­жаль,­у­то­го­час­них­умо­вах­«за­ліз­ної­ за­ві­си»­участь­у­між­на­род­них­сим­по­зіу­мах­у­Фран- ції,­ Іта­лії,­ Ні­дер­лан­дах,­ США,­ Че­хо­сло­вач­чи­ні,­ куди­за­про­шу­ва­ли­на­ших­нау­ков­ців,­об­ме­жу­ва­ла­ся­ публікацією­тез­до­по­ві­дей. Ре­дак­цій­на­ко­ле­гія­Бо­та­ніч­но­го­ інсти­ту­ту­ іме­ні­ В.Л.­ Ко­ма­ро­ва­ АН­ СРСР­ у­ 1980­ році­ за­пла­ну­ва- ла­ ви­дан­ня­ п’ятитомної,­ ілюст­ро­ва­ної­ ри­сун­ка­ми­ ав­то­рів­ мо­но­гра­фії­ «Срав­ни­таль­ная­ эмбриология­ цветковых».­Роз­роб­ку­ок­ре­мих­роз­ді­лів-ро­дин­до- ру­чи­ли­і­нам,­уж­го­родським­ем­бріо­ло­гам.­Ма­те­ріа- ли­на­ших­до­слі­джень­опуб­лі­ко­ва­ні­в­різ­них­то­мах­ цієї­фун­да­мен­таль­ної­пра­ці:­у­томі­ІІ­(1983)­—­ро- ди­на­Theaceae­ (В.Ю.­Ман­д­рик);­у­ІV­(1985)­—­ро- ди­на­Rosaceae­(В.Ю.­Ман­д­рик­і­Ю.Ю.­Пет­рус),­ро- ди­на­Fabaceae­(М.М.­Чу­бір­ко­та­Л.Н.­Кост­ри­ко­ва);­ у­ V­ томі­ (1990)­ —­ ро­ди­ни­ Agavaceae­ і­ Pandanaceae (М.М.­Чу­бір­ко). Це­була­ве­ли­ка­і­від­по­ві­даль­на­ро­бо­та,­що­да­ва- ла­змо­гу­ав­то­рам­ви­кла­де­ні­в­мо­но­гра­фії­ма­те­ріа­ли­ уза­галь­ни­ти­ в­ док­торських­ ди­сер­та­ці­ях.­ Саме­ та- кою­мож­ли­вістю­ско­риста­ла­ся­В.Ю.­Ман­д­рик,­яка­ в­1990­році­у­Бо­та­ніч­но­му­інсти­ту­ті­іме­ні­В.Л.­Ко­ма- ро­ва­АН­СРСР­у­Ле­нін­гра­ді­за­хис­ти­ла­док­торську­ ди­сер­та­цію.­ Влас­не,­ цією­ по­ді­єю­ за­вер­шу­єть­ся­ 30-річ­ний­пе­рі­од­ус­піш­ної­ді­яль­ності­ци­то­ло­гіч­ної­ ла­бо­ра­то­рії­ка­фед­ри­бо­та­ні­ки. Пост­ра­дянські­де­ся­ти­літ­тя­різ­ко­змі­ни­ли­си­туа- цію­ в­ нау­ко­вій­ сфе­рі­ за­га­лом­ і­ в­ уні­вер­си­тетській­ 515ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(5) зок­ре­ма.­ Від­чу­ла­ це­ і­ наша­ ла­бо­ра­то­рія:­ при­пи- ни­ло­ся­ пос­та­чан­ня­ ре­ак­ти­вів,­ но­віт­ніх­ при­ла­дів.­ Про­те,­ хоч­ і­ з­ мен­шою­ ак­тив­ністю,­ ро­бо­та­ в­ ци- то­ло­гіч­ній­ ла­бо­ра­то­рії­ три­ва­ла.­ Під­ ке­рів­ництвом­ про­фе­со­ра­ В.Ю.­ Ман­д­рик­ ус­піш­но­ за­хи­щає­ у­ 1996­р.­кан­ди­датську­ди­сер­та­цію­О.Б.­Ко­лес­ник.­У­ по­даль­ші­роки­кіль­кість­ем­бріо­ло­гів­рос­лин­з­нау- ко­вим­сту­пе­нем­зростає­—­це­К.Л.­Крч,­Я.С.­Га­си- нець­і­Г.Б.­По­по­вич.­Усі­вони­пра­цю­ють­на­різ­них­ ка­фед­рах­аль­ма-ма­тер. Збе­ре­жен­ням­ ци­то­ло­гіч­ної­ ла­бо­ра­то­рії­ нині­ опі­ку­єть­ся­ за­ві­ду­вач­ ка­фед­ри­ бо­та­ні­ки­ ем­бріо­лог­ О.Б.­ Ко­лес­ник.­ За­ на­яв­ності­ до­свід­че­них­ фа­хів- ців-ем­бріо­ло­гів­і­по­ліп­шен­ня­фі­нан­су­ван­ня­ви­шів,­ спо­ді­ває­мо­ся,­ци­то­ло­гіч­на­ла­бо­ра­то­рія­при­ка­фед- рі­бо­та­ні­ки­УжНУ­за­пра­цює­з­власти­вою­їй­ак­тив- ністю­і­ре­зуль­та­тив­ністю.­Це­буде­гід­ною­по­дя­кою­ му­дро­му­і­мужньо­му­мрій­ни­ко­ві,­нау­ков­цю­і­пе­да- го­гу­за­ос­ві­тою,­по­кли­кан­ням­і­пристрастю­—­Хомі­ Юхи­мо­ви­чу­Ру­ден­ку­—­від­нас,­ем­бріо­ло­гів­За­кар- пат­тя. Рекомендує­до­друку Надійшла­16.03.2015­р.­ М.В.­Шевера Чубирко­М.М.­Развитие цитоэмбриологических исследований на кафедре ботаники в Ужгородском университете (к 70-летию Ужгородского национального университета).­—­Укр.­ботан.­журн.­—­2015.­—­72(5):­ 511—515. Ужгородский­национальный­университет­ ул.­Волошина,­34,­г.­Ужгород,­88000,­Украина В­ статье­ приведен­ краткий­ очерк­ цитоэмбриологиче- ских­исследований­на­кафедре­ботаники­Ужгородского­ национального­университета­–­первого­вуза,­созданного­ в­ Закарпатской­ области­ после­ Второй­ мировой­ войны.­ Автор­в­ретроспективном­анализе­фокусирует­внимание­ на­определяющих­этапах­развития­кафедры­ботаники­и­ ярких­личностях­ученых­университета. К­л­ю­ч­е­в­ы­е­­с­л­о­в­а:­цитология,­эмбриология,­ Ужгородский­университет. Chubirko­M.M.­The development of cytological and embriological research at the Department of Botany in Uzhhorod University (on the 70th Anniversary of Uzhhorod National University).­­—­Ukr.­Bot.­J.­—­2015.­—­72(5):­ 511—515. Uzhhorod­National­University­ 34,­Voloshyn­Str.,­Uzhhorod,­88000,­Ukraine A­brief­rewiev­on­the­development­of­cytological­and­embrio- logical­ investigations­ at­ the­ Department­ of­ Botany­ of­ Uzh- horod­National­University­is­presented.­A­short­retrospective­ analysis­is­focused­on­the­development­stages­of­the­Depart- ment­and­leading­scientists­of­the­University.­ K­e­y­­w­o­r­d­s:­cytology,­embriology,­Uzhhorod­University. НОВІ ВИДАННЯ Дендрохронологічний каталог природно-заповідного фонду Степу України / С.Ю. Попович, А.С. Василенко, Є.І. Берегута, П.М. Устименко та ін. /­ Ред.­ С.Ю.­ Попович­ /Національний­ університет­ біоресурсів­ та­ природокористування­ України,­ Інститут­ ботаніки­ ім.­ М.Г.­ Холодного­ НАН­ України.­ —­ К.:­ ЦП­ «Компринт»,­2014.­—­888­с У­формі­каталогу­вперше­систематизовано­відомості­щодо­представленості­у­природно-заповідному­ фонді­Степу­України­раритетних­природних­(in­situ)­і­культивованих­(ex­situ,­in­vivo)­видів­деревних­рослин­ і­дендроценозів,­які­мають­офіційний­статус­усіх­рангів­охорони­(міжнародного,­загальнодержавного­та­ регіонального).­ Для­ означеного­ природно-географічного­ регіону­ подано­ конспект­ заповідних­ вікових­ дерев­ та­ чагарників.­ Визначено­ репрезентативність­ адміністративних­ регіонів,­ об’єктів­ і­ категорій­ природно-заповідного­ фонду.­ Наведено­ рейтинговий­ список­ об’єктів­ природно-заповідного­ фонду­ за­ кількістю­ раритетного­ дендрорізноманіття,­ а­ також­ покажчик­ ступеня­ раритетності­ видів­ деревних­ рослин. Видання призначене для фітосозологів, дендрологів, фітоценологів, лісівників, паркознавців, аспірантів і студентів відповідного фаху,

Схожі ресурси