Академік Дмитро Костьович Зеров (до 120-річчя від дня народження)

У статті дано розлогий огляд наукової та науково-організаційної діяльності визначного флористасистематика, академіка АН УРСР Д.К. Зерова. У багатій творчій спадщині вченого автор огляду виокремлює його фундаментальні дослідження сфагнових і печіночних мохів. Упродовж 1921—1923 років як науковий сп...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Партика, Л.Я.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2015
Назва видання:	Український ботанічний журнал
Теми:	Історія науки
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177946
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Академік Дмитро Костьович Зеров (до 120-річчя від дня народження) / Л.Я. Партика // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 6. — С. 610-618. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-177946
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1779462021-02-19T01:26:32Z Академік Дмитро Костьович Зеров (до 120-річчя від дня народження) Партика, Л.Я. Історія науки У статті дано розлогий огляд наукової та науково-організаційної діяльності визначного флористасистематика, академіка АН УРСР Д.К. Зерова. У багатій творчій спадщині вченого автор огляду виокремлює його фундаментальні дослідження сфагнових і печіночних мохів. Упродовж 1921—1923 років як науковий співробітник Комісії з вивчення спорових рослин Д.К. Зеров досліджував сфагнові мохи не лише України, а й інших регіонів СРСР. Розробив типологію боліт і виявив основні фази їхнього розвитку. Отримані результати дали змогу визначити генезис українських боліт, з'ясувати закономірності динаміки їх рослинного покриву під впливом меліорації. Д.К. Зеров був засновником болотознавства в Україні. Учений відомий своїми плідними дослідженнями в галузі палеоботаніки та фітогеографії. У його публікаціях, присвячених споровопилковому аналізу, висвітлюються питання формування й умови розвитку сфагнових боліт України, основні риси післяльодовикової рослинності від періоду максимального зледеніння. У 1963 р. в Інституті ботаніки створюється відділ історії флори та палеоботаніки під керівництвом Д.К. Зерова. Вчений є засновником Бріологічного гербарію Інституту. Від 1946-го і протягом сімнадцяти років Д.К. Зеров очолював Інститут ботаніки АН УРСР, який під його керівництвом виріс у провідний багатогалузевий центр ботанічної науки в Україні. Учений-енциклопедист, блискучий ерудит, видатний педагог, людина глибинної інтелігентності й шляхетної душі, – таким постає перед нами Д.К. Зеров у пропонованому огляді. В статье представлен обширный обзор научной и научно-организационной деятельности выдающегося флориста-систематика, академика АН УССР Д.К. Зерова. В богатом творческом наследии ученого автор обзора выделяет его фундаментальные исследования сфагновых и печеночных мхов. На протяжении 1921—1923 гг. как научный сотрудник Комиссии по изучению споровых растений Д.К. Зеров исследует сфагновые мхи не только Украины, но и других регионов СССР. Он разрабатывает типологию болот и определяет основные фазы их развития. Полученные результаты помогли прояснить генезис украинских болот, установить закономерности динамики их растительного покрова под влиянием мелиорации. Д.К. Зеров был основателем болотоведения в Украине. Ученый известен своими плодотворными исследованиями и в сфере палеоботаники и фитогеографии. В его публикациях, посвященных спорово-пыльцевому анализу, освещены вопросы формирования и условия развития сфагновых болот Украины, основные черты послеледниковой растительности от периода максимального обледенения. В 1963 г. в Институте ботаники создается отдел истории флоры и палеоботаники под руководством Д.К. Зерова. Ученый основал также Бриологический гербарий Института. С 1946 г. и на протяжении семнадцати лет Д.К. Зеров возглавлял Институт ботаники АН УССР, который под его руководством вырос в ведущий многоотраслевой центр ботанической науки в Украине. Ученый-энциклопедист, блестящий эрудит, выдающийся педагог, человек глубинной интеллигентности и благородной души, — таким является перед нами Д.К. Зеров в предлагаемом обзоре. The article presents an extensive review of scientific and organizational activities of an outstanding florist and taxonomist, Academician of the Ukrainian Academy of Sciences, D.K. Zerov. In rich heritage of the scientist, the author highlights his fundamental research on sphagnum mosses and liverworts. During 1921–1923, as a researcher of the Commission for study of spore plants D.K. Zerov explores sphagnum mosses not only in Ukraine, but also in other regions of the USSR. He developed a typology of swamps and identified the main phases of their development. The results helped to clarify the genesis of Ukrainian wetlands, establish the patterns of vegetation dynamics under the influence of reclamation. D.K. Zerov was a founder of wetlands science in Ukraine. The scientist is also known for his fruitful research in paleobotany and phytogeography. In his publications on pollen analysis, he addressed the issues of formation and development conditions of sphagnum bogs Ukraine, as well as the main features of the post-glacial vegetation since glacial maximum period. In 1963, at the Institute of Botany a Department of history of flora and paleobotany was established and led by D.K. Zerov. The scientist also founded Briological Herbarium of the Institute. Since 1946 and throughout 17 years, D.K. Zerov was a Director of the Institute of Botany of the Ukrainian Academy of Sciences, which under his leadership has grown into a leading center of botanical science in Ukraine. A giant of erudition, a brilliant scientist, an outstanding educator, a man of deep intelligence and noble soul — this is how one can see D.K. Zerov in the review. 2015 Article Академік Дмитро Костьович Зеров (до 120-річчя від дня народження) / Л.Я. Партика // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 6. — С. 610-618. — укр. 0372-4123 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177946 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія науки Історія науки
spellingShingle	Історія науки Історія науки Партика, Л.Я. Академік Дмитро Костьович Зеров (до 120-річчя від дня народження) Український ботанічний журнал
description	У статті дано розлогий огляд наукової та науково-організаційної діяльності визначного флористасистематика, академіка АН УРСР Д.К. Зерова. У багатій творчій спадщині вченого автор огляду виокремлює його фундаментальні дослідження сфагнових і печіночних мохів. Упродовж 1921—1923 років як науковий співробітник Комісії з вивчення спорових рослин Д.К. Зеров досліджував сфагнові мохи не лише України, а й інших регіонів СРСР. Розробив типологію боліт і виявив основні фази їхнього розвитку. Отримані результати дали змогу визначити генезис українських боліт, з'ясувати закономірності динаміки їх рослинного покриву під впливом меліорації. Д.К. Зеров був засновником болотознавства в Україні. Учений відомий своїми плідними дослідженнями в галузі палеоботаніки та фітогеографії. У його публікаціях, присвячених споровопилковому аналізу, висвітлюються питання формування й умови розвитку сфагнових боліт України, основні риси післяльодовикової рослинності від періоду максимального зледеніння. У 1963 р. в Інституті ботаніки створюється відділ історії флори та палеоботаніки під керівництвом Д.К. Зерова. Вчений є засновником Бріологічного гербарію Інституту. Від 1946-го і протягом сімнадцяти років Д.К. Зеров очолював Інститут ботаніки АН УРСР, який під його керівництвом виріс у провідний багатогалузевий центр ботанічної науки в Україні. Учений-енциклопедист, блискучий ерудит, видатний педагог, людина глибинної інтелігентності й шляхетної душі, – таким постає перед нами Д.К. Зеров у пропонованому огляді.
format	Article
author	Партика, Л.Я.
author_facet	Партика, Л.Я.
author_sort	Партика, Л.Я.
title	Академік Дмитро Костьович Зеров (до 120-річчя від дня народження)
title_short	Академік Дмитро Костьович Зеров (до 120-річчя від дня народження)
title_full	Академік Дмитро Костьович Зеров (до 120-річчя від дня народження)
title_fullStr	Академік Дмитро Костьович Зеров (до 120-річчя від дня народження)
title_full_unstemmed	Академік Дмитро Костьович Зеров (до 120-річчя від дня народження)
title_sort	академік дмитро костьович зеров (до 120-річчя від дня народження)
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Історія науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177946
citation_txt	Академік Дмитро Костьович Зеров (до 120-річчя від дня народження) / Л.Я. Партика // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 6. — С. 610-618. — укр.
series	Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv	AT partikalâ akademíkdmitrokostʹovičzerovdo120ríččâvíddnânarodžennâ
first_indexed	2025-07-15T16:15:10Z
last_indexed	2025-07-15T16:15:10Z
_version_	1837730220042354688
fulltext	610 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(6) Л.Я. ПАРТИКА АКАДЕМІК ДМИТРО КОСТЬОВИЧ ЗЕРОВ (до 120-річчя від дня народження) Партика Л.Я. Академік Дмитро Костьович Зеров (до 120-річчя від дня народження). — Укр. ботан. журн. — 2015. — 72(6): 610—618. У статті дано розлогий огляд наукової та науково-організаційної діяльності визначного флориста- систематика, академіка АН УРСР Д.К. Зерова. У багатій творчій спадщині вченого автор огляду виокремлює його фундаментальні дослідження сфагнових і печіночних мохів. Упродовж 1921—1923 років як науковий співробітник Комісії з вивчення спорових рослин Д.К. Зеров досліджував сфагнові мохи не лише України, а й інших регіонів СРСР. Розробив типологію боліт і виявив основні фази їхнього розвитку. Отримані результати дали змогу визначити генезис українських боліт, з'ясувати закономірності динаміки їх рослинного покриву під впливом меліорації. Д.К. Зеров був засновником болотознавства в Україні. Учений відомий своїми плідними дослідженнями в галузі палеоботаніки та фітогеографії. У його публікаціях, присвячених спорово- пилковому аналізу, висвітлюються питання формування й умови розвитку сфагнових боліт України, основні риси післяльодовикової рослинності від періоду максимального зледеніння. У 1963 р. в Інституті ботаніки створюється відділ історії флори та палеоботаніки під керівництвом Д.К. Зерова. Вчений є засновником Бріологічного гербарію Інституту. Від 1946-го і протягом сімнадцяти років Д.К. Зеров очолював Інститут ботаніки АН УРСР, який під його керівництвом виріс у провідний багатогалузевий центр ботанічної науки в Україні. Учений-енциклопедист, блискучий ерудит, видатний педагог, людина глибинної інтелігентності й шляхетної душі, – таким постає перед нами Д.К. Зеров у пропонованому огляді. К л ю ч о в і с л о в а: Д.К. Зеров, історія флори, філогенія спорових рослин, палеоботаніка, сфагнові мохи, печіночники © Л.Я. ПАРТИКА, 2015 Ака де мік АН УРСР, док тор біо ло гіч них наук, про- фе сор, лау ре ат Дер жав них пре мій Ук ра ї ни, За слу- же ний діяч нау ки Ук ра ї ни, Д.К. Зе ров на ле жить до плея ди вче них-ен цик ло пе дистів із над зви чай- но ши ро ким і роз ма ї тим ко лом нау ко вих ін те ре сів. Во ло дію чи по туж ним ін те лек том, ба га то гран ною еру ди ці єю, фе но ме наль ною пам'яттю і ди во виж- ною пра це здат ністю, він до сяг ви знач них ус пі хів у різ них га лу зях бо та ніч ної нау ки. Дмит ро Костьо- вич був бли ску чим фло ристом-сис те ма ти ком і знав цем бо та ніч ної гео гра фії та фі ло ге нії спо ро вих рос лин, ви дат ним фа хів цем у ца ри ні фло ри квіт- ко вих рос лин. Яс к ра вим є його вне сок у роз ви ток віт чиз ня но го бо ло то знавст ва, іс то рії фло ри та па- лео бо та ні ки. Д.К. Зе ров — най кра щий зна вець іс- то рії бо та ніч ної нау ки в Ук ра ї ні, твор цем якої він був уп ро довж півсто літ тя. Але, ма буть, най біль ше його ці ка ви ли мо хо- по діб ні, зок ре ма сфаг но ві та пе чі ноч ні мохи, які вче ний до слі джу вав усе своє жит тя, їм при свя тив біль шу час ти ну нау ко вої спад щи ни. Д.К. Зе ров був од ним із най ви дат ні ших сфаг но ло гів і ге па ти ко ло- гів сві ту. На ро див ся Дмитро Костьович 20 ве рес ня 1895 року в м. Зінь ко ві на Пол тав щи ні, в ро ди ні вчи те- ля. За кін чив ши в 1914 р. Ох тирську гім на зію, всту- пає на при род ни чий від діл фі зи ко-ма те ма тич но го фа куль те ту Ки ївсько го уні вер си те ту Св. Во ло ди- ми ра. 611ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(6) В уні вер си те ті він слу хав лек ції ви дат них про фе- со рів — С.Г. На ва ши на та О.В. Фо мі на, які сут тє во впли ну ли на фор му ван ня його нау ко вих ін те ре сів. А в чу до вій, друж ній ро ди ні Зе ро вих сфор му ва ли- ся такі цін ні та при ваб ли ві риси ха рак те ру Дмит ра Костьо ви ча, як скром ність, прин ци по вість, над- зви чай но ви со ка пра це здат ність, від да ність нау ці, доб ро зич ли ве став лен ня до лю дей. У 1922 р. Д.К. Зе ров за кін чив уні вер си тет (то ді — Ки ївський інсти тут на род ної ос ві ти) і був при зна- че ний асистен том ка фед ри мор фо ло гії та сис те ма- ти ки рос лин. Дмит ро Костьо вич по чав до слі джу ва ти сфаг но- ві мохи ще сту ден том за про по зи ці єю і під ке рів- ництвом сво го вчи те ля ака де мі ка О.В. Фо мі на. Ця гру па мо хо по діб них, як, до речі, й інші гру пи, була на той час май же не вив че ною. Д.К. Зе ров енер гій- но взяв ся за цю ро бо ту і роз по чав її з до слі джен ня сфаг но вих мо хів око лиць м. Киє ва. Уп ро довж 1921–1923 ро ків як нау ко вий спів- ро біт ник Ко мі сії з вив чен ня спо ро вих рос лин Д.К. Зе ров здій снив низ ку ек спе ди цій, зі брав ве- ли ку ко лек цію сфаг но вих мо хів, про вів де таль- ні та ре зуль та тив ні спос те ре жен ня за еко ло гі єю сфаг нів, оп ра цю вав ба га то зраз ків ін ших ко лек- то рів. Ці ма те ріа ли ста ли ос но вою стат ті «Тор фо- ві мохи (Sphagnales) око лиць м. Киє ва» (1924). Уже в цій пер шій пра ці з бріо ло гії Д.К. Зе ров вия вив себе спос те реж ли вим до слід ни ком із кри тич ним і нестан дарт ним мис лен ням. Ви зна чаю чи ма те рі ал, він ко ристу вав ся по сіб ни ка ми ві до мо го ні мецько- го бріо ло га Г. Варнстор фа і вже тоді кри тич но пос- та вив ся до ви ді ле них ним чис лен них ва ріє те тів, які той час то опи су вав на підста ві яко їсь од ні єї неста- лої оз на ки — кольо ру рос ли ни, роз мі рів, ві діг ну- тості лис точ ків тощо. Д.К. Зе ров до вів, що га бі тус, ко лір і на віть ана то міч на бу до ва сфаг нів знач ною мі рою за ле жать від умов іс ну ван ня, зок ре ма во ло ги й ос віт лен ня. Тому він за ува жу вав, що ве ли ка кіль- кість опи са них Г. Варнстор фом ва ріє те тів і на віть дея ких ви дів — це просто міс це ві фор ми, на слі док без по се редньо го впли ву нав ко лишньо го се ре до ви- ща. Від 1931 року Дмит ро Костьо вич обі ймає по са- ду стар шо го нау ко во го спів ро біт ни ка та за ві ду ва ча від ді лу бріо ло гії в Інсти ту ті бо та ні ки АН УРСР, де пра цю вав до кін ця жит тя. Він про дов жує до слі джу ва ти сфаг но ві мохи і в 1928 р. ви дає мо но гра фію «Тор фо ві мохи Ук ра їни», де уза галь не но всі ві до мі на той час дані про сфаг- но ві мохи на шої кра ї ни, здій сне но їх ній ґрун то- вний ана ліз. У фор мо тво рен ні сфаг но вих мо хів, на дум ку ав то ра, го лов ну роль ві ді гра ють зво ло жен ня й ос- віт лен ня. Од нак, за зна чає уче ний, по при ве ли ку пластич ність, ок ре мі види сфаг но вих мо хів сфор- му ва ли ся й іс ну ють із дав ніх гео ло гіч них ча сів. Вони ма ють дуже ши ро кі цир кум по ляр ні, час то ро зі рва ні, ареа ли, ви ник нен ня яких не мож на по- яс ни ти пе ре не сен ням за чат ків рос лин віт ром чи пта ха ми. Отже, у сфаг нів іс ну ють ста рі види, що сфор му ва ли ся дав но, і хоча во ни знач но ва рію ють, але пе ре важ но в пев них ме жах виду. У 1935 р. ви хо дить під го тов ле ний Д.К. Зе ро- вим «Ви знач ник сфаг но вих (тор фо вих) мо хів Ук- ра ї ни» — пер ший та кий до від ник із мо хо по діб них Ук ра ї ни, в яко му під су мо ва но всі на яв ні на той час дані про сфаг но ві мохи. Він став цін ним по сіб ни- ком для по даль шо го до слі джен ня цих рос лин. Заповідник «Хомутовський степ», Донецька обл. 1956 рік 612 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(6) Д.К. Зе ров про дов жує вив ча ти сфаг но ві мохи Ук ра ї ни і пуб лі кує низ ку но вих ма те ріа лів, які до- пов ню ють ві до мості про їхню фло ру (1947, 1948). Не об ме жую чись за галь ни ми пи тан ня ми фло ри та сис те ма ти ки цієї гру пи рос лин, ве ли ку ува гу вче- ний при ді ляє пи тан ням гео гра фіч но го та іс то рич- но го ха рак те ру. За гео гра фіч ним по ши рен ням він ви зна чає три ос нов ні гру пи ви дів сфаг нів. 1. Види, роз по всю дже ні по всій Го ларк ти ці або у біль шій її час ти ні. В Ук ра ї ні вони пе ре бу ва ють на пів ден ній межі сво го єв ро пейсько го ареа лу. По- ши рен ня дея ких з них на рів нин ній час ти ні Ук ра- ї ни об ме жу єть ся По ліс сям. Інші ви ди по до ли нах Дніп ра, Сіверського Дін ця та їх ніх при ток за хо дять да ле ко на пів день — у сте по ву сму гу. 2. Види, по ши ре ні в Го ларк ти ці тіль ки в тих час- ти нах кон ти нен тів, які тя жі ють до океа нів, — океа- ніч ні. На те ри то рії Ук ра ї ни про хо дить пів ден но- схід на межа їхньо го ареа лу. 3. Гірські види, які в Ук ра ї ні тра п ляють ся тіль ки в Кар па тах. Д.К. Зе ров вив чає сфаг но ві мохи не лише Ук ра ї- ни, а й ін ших ре гіо нів ко лишньо го СРСР. У 1935 р. з'являється його ці ка ва стат тя «Сфаг но ві мохи Кав ка зу», де за лі те ра тур ни ми да ни ми та ма те ріа- ла ми, оп рацьо ва ни ми ав то ром, на ве де но 20 ви дів сфаг но вих мо хів, опи са но їх по ши рен ня на Кав- ка зі, умо ви зростан ня, уточ не но сис те ма ти ку та но менк ла ту ру, про ве де но ареа ло гіч ний ана ліз. Ок- рім того, ви слов ле ні ці ка ві мір ку ван ня про іс то рію поя ви та роз се лен ня сфаг нів на Кав ка зі. На дум ку вче но го, су час на ізольо ва ність сфаг нів Кав ка зу свід чить про те, що по ши ри ли ся вони тут, най імо- вір ні ше, у тре тин ний пе рі од зі спіль них цен трів За хід ної Єв ро пи. Під час чет вер тин них зле де нінь сфаг но ва фло ра Кав ка зу за зна ла кіль кох мі гра цій. Мож ли во, внас лі док цьо го вона збід ні ла на ряд ви- дів і в польо до ви ко вий пе рі од зна йшла собі при ту- лок по части в гірських умо вах, по части — на бо ло- тах Кол хідської ни зо ви ни. Вив чаю чи сфаг но ві мохи, Дмит ро Костьо вич за ці ка вив ся гіп но во-осо ко ви ми та сфаг но ви ми бо ло та ми. Саме в той час були за по чат ко ва ні ба- га то річ ні до слі джен ня бо літ Ук ра ї ни: вив че ні їхні фло ра і рос лин ність, опи са ні спе ци фіч ні типи рос лин них ком плек сів, стра ти гра фія від кла дів, з'ясовані власти вості тор фів і за про по но ва на їхня кла си фі ка ція. Вста нов ле ні за ко но мір ності роз по- ді лу бо літ на те ри то рії Ук ра ї ни та сфор мульо ва ні ос нов ні прин ци пи їх ра йо ну ван ня. Д.К. Зе ров роз- ро бив ти по ло гію бо літ і вия вив го лов ні фази їхньо- го роз ви тку. От ри ма ні дані да ли змо гу ви зна чи ти по хо джен ня та ге не зис ук ра їнських бо літ, з'ясувати за ко но мір ності ди на мі ки їх рос лин но го по кри- ву під впли вом ме ліо ра ції. Д.К. Зе ров був за снов- ни ком бо ло то знавст ва в Ук ра ї ні. Його кла сич на пра ця «Бо ло та УРСР. Рос лин ність і стра ти гра фія» (1938), яку він за хис тив як док торську ди сер та цію, спра ви ла ви зна чаль ний вплив на роз ви ток цьо го на прям ку в Ук ра ї ні. Вона ста ла настіль ною кни гою ук ра їнських бо ло то знав ців і досі не втра ти ла сво єї ак ту аль ності в розв'язанні важ ли вих тео ре тич них і прак тич них пи тань. До слі джен ня стра ти гра фії та ге не зи су бо літ сти- му лю ва ли ін те рес до іс то рії фло ри та рос лин ності. Так з'явилися нові на прям ки в нау ко вій ді яль ності вче но го — па лео бо та ніч ний і фі то гео гра фіч ний. Д.К. Зе ров по чи нає вив ча ти іс то рію роз ви тку фло ри та рос лин но го по кри ву Ук ра ї ни та су між них те ри то рій із за про ва джен ням ме то ду спо ро во-пил- ко во го ана лі зу. Йому на ле жить про від на роль у роз- роб ці цих пи тань у на шій кра ї ні. У пра цях, при свя- че них спо ро во-пил ко во му ана лі зу, ви світ лю ють ся час фор му ван ня й умо ви роз ви тку сфаг но вих бо літ Ук ра ї ни, ос нов ні риси піс ляльо до ви ко вої рос лин- ності від пе ріо ду мак си маль но го зле де нін ня. Було по ка за но, що клі мат у го ло це ні на те ри то рії Ук ра ї- ни змі ню вав ся від су хо го, різ ко кон ти нен таль но го до по мір но во ло го го, менш кон ти нен таль но го. В іс то рії роз ви тку рос лин но го по кри ву на шої кра ї- ни в піс ляльо до ви ко вий пе рі од Д.К. Зе ров ви ді лив чо ти ри фази: 1) вер бо во-бе ре зо во-со сно ву, 2) со с- но ву, 3) ду бо во-со сно ву та 4) гра бо во-ду бо во-со с- но ву. Піз ні ше він ви ок рем лює три фази роз ви тку рос лин ності на те ри то рії Ук ра ї ни, об'єднуючи вер- бо во-бе ре зо во-со сно ву та со сно ву в одну. У 1963 р. в Інсти ту ті бо та ні ки на базі спо ро во- пил ко вої ла бо ра то рії ство рю єть ся від діл іс то рії фло ри та па лео бо та ні ки під ке рів ництвом Д.К. Зе- ро ва. У ньо му ве дуть ся до слі джен ня за кіль ко ма на прям ка ми, що знач но роз ши рює їхню те ма ти ку. Зок ре ма, за по чат ко ва но вив чен ня тре тин ної фло- ри та рос лин ності на те ри то рії кра ї ни. Це дало змо- гу з'ясувати пое тап ну іс то рію роз ви тку фло ри та рос лин ності Ук ра ї ни в па лео ге ні—нео ге ні, шля хи їх ви ник нен ня та фор му ван ня. Вод но час Дмит ро Костьо вич Зе ров про дов жує дос лі джен ня сфаг но вих і пе чі ноч них мо хів. У 1939 р. він ви дав «Ви знач ник пе чі ноч них мо- хів УРСР», яким за по чат ку вав низ ку важ ли вих 613ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(6) праць, при свя че них цій ма ло вив че ній на той час гру пі мо хо по діб них. На сам пе ред слід зга да ти по ві- дом лен ня про зна хід ку на око ли цях м. Ка не ва се- ред зем но морсько го пе чі ноч ни ка Oxymitra paleacea Bisch. Знан ня еко ло гії та гео гра фії цьо го виду да- ло підста ви для при пу щен ня про його іс ну ван ня в ін ших міс цях до ли ни се редньо го Дніп ра, що й під твер ди ли по даль ші до слі джен ня ав то ра. Зго- дом O. paleacea була ви яв ле на в уро чи щі Груш ки Ка нівсько го за по від ни ка. По ряд із нею зроста ли Riccia ciliifera Link. і Mannia fragrans (Balb.) Frye & Clark. Дмит ро Костьо вич про во дить ці ле спря мо ва- ні до слі джен ня в пів ден ній час ти ні Ук ра ї ни, в ре- зуль та ті яких Oxymitra paleacea та її су пут ни ки були ви яв ле ні в низ ці пунк тів, на сам пе ред у ме жах Ук- ра їнсько го криста ліч но го ма си ву. На дум ку ав то ра, ця своє рід на си ну зія ксе ро філь них пе чі ноч ни ків — O. paleacea, Riccia ciliifera і Mannia fragrans — у спе- ци фіч них умо вах Пів дня Ук ра ї ни іс нує, оче вид но, з тих ча сів, коли в при чор но морських сте пах вста- но вив ся по суш ли вий клі мат, тоб то при найм ні з пліо це ну. Як біо ло гіч ну особ ли вість цих пе чі ноч- ни ків ав тор від зна чає їхню над зви чай ну стій кість до ви си хан ня. Дмит ро Костьо вич на віть про вів до- слі ди з реа ні ма ції зраз ків цих ви дів, що пе ре бу ва- ли в гер ба рії вже кіль ка ро ків. Так, зраз ки Oxymitra paleacea та Mannia fragrans вда ло ся «ожи ви ти» за 3,5 року, а Riccia ciliifera — че рез 4,5 року збе рі ган ня їх у гер ба рії. Д.К. Зе ров на да вав важ ли во го зна чен ня вив чен ню ксе ро філь них пе чі ноч ни ків Пів дня Ук- ра ї ни як дже ре ла но вих знань про чет вер тин ну іс- то рію на шої кра ї ни. Уп ро довж 1955–1956 ро ків уче ний до слі джу вав пе чі ноч ни ки Кри му. За влас ни ми ма те ріа ла ми та лі те ра тур ни ми да ни ми він на во дить для пів ос т ро ва 28 ви дів пе чі ноч ни ків. Дмит ро Костьо вич упер ше здій снив гео гра фіч ний ана ліз пе чі ноч ни ків Ук ра ї- ни, ви ді лив ши ві сім еле мен тів: 1 — кос мо по лі ти та ге мі кос мо по лі ти, 2 — види з ши ро ким го ларк тич- ним розповсюджен ням, 3 — єв ро пейсько-пів ніч- но азійські види, 4 — єв ро пейсько-пів ніч но аме ри- кансько-схід ноа зійські, 5 — єв ро пейсько-пів ніч- но аме ри канські, 6 — єв ро пейські, 7 — се ред зем- но морсько-єв ро пейські, 8 — се ред зем но морські види. По рів нюю чи фло ру пе чі ноч ни ків Кри му із фло ра ми су сід ніх кра їн, ав тор до хо дить ви снов ку про те, що фло ра пе чі ноч ни ків пів ос т ро ва сфор му- ва лась, оче вид но, в тре тин но му пе ріо ді та ге не тич- но тіс но пов'язана із се ред зем но морською фло рою. Уза галь нюю чою пра цею Д.К. Зе ро ва, яка під су- мо вує ре зуль та ти ба га то річ них до слі джень сфаг- но вих і пе чі ноч них мо хів Ук ра ї ни, є мо но гра фія «Фло ра пе чі ноч них і сфаг но вих мо хів Ук ра ї ни» (1964). У ній на ве де но 35 ро дин, 67 ро дів і 172 види пе чі ноч ни ків, по да них за ори гі наль ною сис те мою ав то ра, 2 види ан то це ро то вих і 32 — сфаг но вих мо- хів. Зве де но си но ні мі ку ви дів, для ба гатьох зроб- ле но при міт ки щодо їх сис те ма ти ки, мін ли вості тощо. За тео ре тич ним зна чен ням ця праця на дов- го буде дже ре лом пі знан ня печіночних і сфагнових мохів, ос но вою для їх по даль шо го до слі джен ня. Ува гу Д.К. Зе ро ва здав на при вер та ла бріоф ло ра Кар пат, вив чен ню якої він при свя тив ос тан ні роки сво го жит тя. Мені по щасти ло ра зом із Дмит ром Костьо ви чем пра цю ва ти над цією те мою, до слі- джую чи справж ні мохи, по бу ва ти з ним у кіль кох ек спе ди ці ях, ос тан ня з яких здій сне на в 1969 р. На жаль, Дмит ру Костьо ви чу не до ве ло ся за вер ши- ти ро бо ту над мо но гра фі єю «Мо хо по діб ні Ук ра- їнських Кар пат» (1975), під го ту ва ти її до дру ку — це ви па ло на мою долю. Але він встиг ба га то зро би ти: було ви яв ле но ви до вий склад пе чі ноч них і сфаг- но вих мо хів, по да но еко ло го-це но тич ну ха рак те- ристи ку мо хо вої фло ри, по ши рен ня мо хо по діб них за ви сот ни ми поя са ми, за ори гі наль ною схе мою гео гра фіч них еле мен тів, роз роб ле ною Д.К. Зе ро- вим, здій сне но гео гра фіч ний ана ліз. Ос нов ною оди ни цею у гео гра фіч но му ана лі зі Дмит ро Костьо- вич вва жав еле мент фло ри, що ха рак те ри зу єть ся пев ним ти пом ареа лу. Отже, тип ареа лу є го лов ною ха рак те ристи кою еле мен ту фло ри. Еле мен ти фло- ри вче ний ви ді ляв за їх нім по ши рен ням у ме жах од ні єї або кіль кох фло ристич них об лас тей, тоб то за ре гіо наль ним прин ци пом. Ана ліз гео гра фіч них еле мен тів до по міг пі дій ти до роз крит тя шля хів фор му ван ня бріоф ло ри Ук ра їнських Кар пат, що ми й спро бу ва ли зро би ти в на шій пра ці. Шко да, що Дмит ро Костьо вич не по ба чив її над ру ко ва ною, як і свою чи не най го лов ні шу мо но гра фію — «Очерк филогении бессосудистых растений» (1972). Про- бле ма фі ло ге нії та по хо джен ня рос лин є до мі нант- ною в твор чості Д.К. Зе ро ва. Він не од но ра зо во по- вер та єть ся до неї, щоб зно ву і зно ву пе ре ос мис ли ти склад ні фі ло ге не тич ні про бле ми, вра хо вую чи нові фак ти та по гля ди, які з'явилися в сві то вій лі те ра ту- рі. Пер ша його стат тя, при свя че на про бле мі по хо- джен ня ар хе го ні ат них рос лин, ви йш ла дру ком ще в 1945 р. У 1951 та 1953 ро ках опуб лі ко ва ні пра ці з 614 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(6) пи тань фі ло ге нії мо хо по діб них, у 1964 та 1966 рр. — фі ло ге нії пе чі ноч них мо хів. Мо но гра фія «Очерк фи ло ге нии бессосудистых рас те ний» вва жа єть ся вер ши ною нау ко вої твор- чості вче но го, його «ле бе ди ною піс нею», як її на- звав І.П. Бі ло кінь. Ця пра ця ви різ ня єть ся ви со ким сту пе нем нау ко вої но виз ни, ори гі наль ністю по- гля дів ав то ра на ряд важ ли вих пи тань. Д.К. Зе ров був пер шим уче ним у ко лишньо му СРСР, який при йняв і вті лив у сво їй твор чості но вий на той час прин цип по ді лу ор га ніч но го сві ту на три від ді- ли — царст ва. Ба га то но во го він вніс у ро зу мін ня фі ло ге не тич них зв'язків ок ре мих груп во до рос тей, гри бів, ли шай ни ків і мо хо по діб них, іс тот но мо дер- ні зу вав їхні сис те ми. Мо но гра фія ви зна на в сві ті, пе ре кла де на чеською мо вою, пе ре ви да на в Пра зі (1977), ре ко мен до ва на мі ністерст вом ос ві ти ко- лишньої Че хо сло вач чи ни як під руч ник для ви щих нав чаль них за кла дів. Вона є ос но вою ви кла дан ня лек цій них кур сів із фі ло ге нії та по хо джен ня рос- лин у ви шах біо ло гіч но го про фі лю Ук ра ї ни. Д.К. Зе ров за ли шив нам не тіль ки ба га то гран- ну нау ко во-лі те ра тур ну спад щи ну, а й та кий без- цін ний скарб, як бріо ло гіч ний гер ба рій. Ви дат ний уче ний-бо та нік ро зу мів ве ли чез ну цін ність і зна- чен ня гер ба рію. Він був пе ре ко на ний у тому, що, не зва жаю чи на все біч не роз ши рен ня ар се на лу ме- то дів бо та ніч ної сис те ма ти ки — ци то ло гіч них, ге- не тич них, біо хі міч них, ос но вою праць у цій галузі і в май бутньо му за ли шить ся гер ба рій. Саме Д.К. Зе ров за сну вав Бріо ло гіч ний гер ба рій Інсти ту ту бо та ні ки іме ні М.Г. Хо лод но го НАН Ук- ра ї ни. Гер ба рій справж ніх мо хів ви ник за його іні- ціа ти вою і без по се редньою участю, а пе чі ноч них і сфаг но вих мо хів — ціл ком і пов ністю ство ре ний Дмит ром Костьо ви чем — по чи наю чи від збо ру ма- те ріа лу та його оп ра цю ван ня і за вер шую чи мон ту- ван ням й упо ряд ку ван ням. Про тя гом півсто літ тя вче ний зби рав, по по вню- вав і з лю бов'ю ком плек ту вав гер ба рій пе чі ноч них і сфаг но вих мо хів. Пер ший гер бар ний зра зок він зі- брав у 1920 р., ос тан ній — у 1970-му. Ві до мо, як ба- га то Д.К. Зе ров ек скур су вав від по чат ку сво єї нау- ко вої ді яль ності й до ос тан ніх ро ків жит тя. І зав жди з ек спе ди цій та ек скур сій при во зив ве ли чез ну кіль- кість гер бар но го ма те ріа лу. Ос нов на час ти на гер- ба рію, ство ре но го Дмит ром Костьо ви чем, — то ре- зуль та ти цих ек скур сій і ек спе ди цій. При род но, що в ньо му най кра ще представ ле на фло ра пе чі ноч них і сфаг но вих мо хів Ук ра ї ни. В гер ба рії на лі чу єть ся близько 3 тис. зраз ків пе чі ноч них і 2,5 тис. — сфаг- но вих мо хів, зі бра них в Ук ра ї ні. Крім Ук ра ї ни, Д.К. Зе ров до слі джу вав різ ні ре- гіо ни ко лишньо го СРСР. Він по бу вав у За кав каз зі, на Пів ніч но му Ал таї, а в роки Ве ли кої Віт чиз ня ної вій ни, під час ева куа ції Інсти ту ту бо та ні ки до Уфи, вив чав пе чі ноч ни ки та сфаг ни Баш ки рії та Пів ден- но го При урал ля. Збо ри з цих те ри то рій по по вню- ва ли гер ба рій Інсти ту ту. Дмит ро Костьо вич на да вав ве ли ко го зна чен ня роз ши рен ню та зба га чен ню гер ба рію шля хом об- мі ну з бо та ніч ни ми ус та но ва ми ко лишньо го СРСР і ба гатьох кра їн сві ту. Об мі ном гер бар ни ми зраз ка- ми вче ний за ймав ся сам: від би рав пот ріб ний ма те- рі ал, пи сав ети кет ки ла ти ною. Не зва жаю чи на ви нят ко ву за ван та же ність, Дмит ро Костьо вич завжди зна хо див час для ро бо- ти з гер ба рі єм. Він з ве ли кою лю бов'ю ста вив ся до гер бар ної спра ви, на да вав їй над зви чай но важ ли- во го зна чен ня і май же все ро бив влас но руч: зби рав і ви зна чав ма те рі ал, пи сав ети кет ки, про во див ін- се ра цію, над пи су вав вклад ни ки. Пра ця з гер ба рі- єм при но си ла йому за до во лен ня та за спо кою ва ла. Коли він був сто мле ний і чи мось знер во ва ний чи за сму че ний, то брав ся за гер ба рій, і його настрій від ра зу ж по ліп шу вав ся. Нині гер ба рій на ра хо вує 6,5 тис. зраз ків пе чі- ноч ни ків й ан то це ро то вих, майже 5 тис. — сфаг- но вих і близько 26,5 тис. брієвих мохів. Упо ряд ко- ва ний цей гер ба рій за сис те мою Д.К. Зе ро ва. На ньо го за ве де на кар то те ка, яку та кож за по чат ку вав Дмит ро Костьо вич. Не дар ма він так тур бот ли во пік лу вав ся про гер ба рій: Бріо ло гіч ний гер ба рій на- шо го Інсти ту ту є од ним із най ба гат ших се ред кра їн ко лишньо го СРСР. Він від по ві дає ос нов ним ви- мо гам, які став лять ся до ве ли ких гер ба рі їв, а саме: пов но та зі бра них ко лек цій, ви со кий рі вень нау ко- во го оп ра цю ван ня ма те ріа лів, якість зраз ків, дос- туп ність гер бар них ма те ріа лів для різ но ма ніт них до ві док та ознайомлення з ними, тоб то зраз ко вий по ря док гер ба рію у сис те ма тич но му та гео гра фіч- но му ас пек тах. Д.К. Зе ров зав жди охо че і люб'язно по ка зу вав гер ба рій усім, хто ним ці ка вив ся. А ці- ка ви лись і досі ці кав лять ся Бріо ло гіч ним гер ба рі єм на шо го Інсти ту ту фа хів ці не тіль ки з Ук ра ї ни, а й з ін ших кра їн. Д.К. Зе ров був най кра щим знав цем іс то рії бо та- ніч ної нау ки в Ук ра ї ні. Він над ру ку вав низ ку на ри- сів з іс то рії Інсти ту ту бо та ні ки АН УРСР, стат ті про роз ви ток бо та ні ки в Ук ра ї ні, під су му вав вив чен- 615ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(6) ня спо ро вих рос лин і про ана лі зу вав пра ці з іс то рії фло ри та па лео бо та ні ки в Ук ра ї ні за 40 ро ків. Ве ли- ку ува гу Дмит ро Костьо вич при ді ляв ви світ лен ню ді яль ності ви дат них уче них-бо та ні ків — та ких як О.В. Фо мін, А.Л. Криш то фо вич, І.Ф. Шмаль гау- зен, П.Ф. Ок сі юк та ін ших, ви со ко оці нюю чи їх ній вне сок у поступ бо та ніч ної нау ки в на шій кра ї ні. Він мав очо ли ти ро бо ту з на пи сан ня іс то рії роз ви т- ку бо та ніки в Ук ра ї ні й за по чат ку вав пев ні за хо ди в цьо му на пря мі. Д.К. Зе ров — ав тор близько 100 нау ко вих праць, у тому чис лі семи мо но гра фій. Ок рім того, він на пи сав май же 50 ста тей до «Ук- ра їнської ра дянської ен цик ло пе дії» та «Ук ра їнської сільсько гос по дарської ен цик ло пе дії» на теми: «Бо- та ні ка», «Рос ли на», «Рос лин ність», «Бріо ло гія» та інші. Пе ре лік усіх ста тей Д.К. Зе ро ва на ве де ний у пуб лі ка ції «Дмит рий Констан ти но вич Зе ров» із се рії «Биб лио гра фия ученых Украинской ССР» (1988). Вод но час із ши ро кою нау ко вою ді яль ністю Д.К. Зе ров чи ма ло зу силь від да вав плід ній нау ко- во-ор га ні за цій ній ро бо ті. Впро довж 1931—1941 ро ків він за ві дує від ді лом бріо ло гії Інсти ту ту бо- та ні ки, про тя гом 1941–1944 рр. — від ді лом спо ро- вих рос лин, у 1944–1946 рр. — від ді лом бріо ло гії Інсти ту ту бо та ні ки. Вод но час (1933–1957) ке рує ка фед рою ниж чих рос лин Ки ївсько го дер жав но го уні вер си те ту іме ні Т.Г. Шев чен ка, а в 1946 р. Д.К. Зе- ров стає ди рек то ром Інсти ту ту бо та ні ки АН УРСР, який очо лю вав про тя гом 17 ро ків. Під його ке рів- ництвом Інсти тут ви ріс у про від ний ба га то га лу зе- вий центр бо та ніч ної нау ки в Ук ра ї ні. Від 1963 р. Д.К. Зе ров — завідувач ор га ні зо ва- ного ним від ділу іс то рії фло ри та па лео бо та ні ки, яким ке ру вав до ос тан ніх днів сво го жит тя. Дмит ро Костьо вич був од ним із за снов ни ків і впро довж ба гатьох ро ків — не змін ним го ло вою Ук- ра їнсько го бо та ніч но го то ва рист ва, очо лю вав Нау- ко ву про блем ну раду з бо та ні ки, ква лі фі ка цій ну Вче ну раду із за хис ту кан ди датських і док торських ди сер та цій. Май же чверть сто літ тя був го лов ним ре дак то ром «Ук ра їнсько го бо та ніч но го жур на лу». Він та кож очо лю вав ре дак цій ну ко ле гію ба га то- том но го ви дан ня «Фло ра УРСР», був го лов ним ре дак то ром п'ятитомного «Ви знач ни ка гри бів Ук- ра ї ни» та ін ших мо но гра фіч них праць. Д.К. Зе ро ва оби ра ли чле ном ре дак цій ної ко ле гії «Ук ра їнської ра дянської ен цик ло пе дії», а та кож Ре дак цій но-ви- дав ни чої ради АН УРСР. І в якій би га лу зі бо та ніч ної нау ки він не пра цю- вав, якою б спра вою не за ймав ся, скрізь від чу ва- ла ся його без меж на від да ність бо та ні ці, гли бо кий ін те рес до нау ко вих про блем, ви рую ча енер гія, над зви чай на працьо ви тість. Пе ре бу ваю чи на ке рів них по са дах, Дмит ро Костьо вич зав жди за ли шав ся дос туп ною, від кри- тою для спіл ку ван ня, при віт ною і щи рою лю ди- ною. Він ні ко ли не під ви щу вав го лос на під лег ло- го, не ви яв ляв сво го не вдо во лен ня. Звіс но, йому до во ди ло ся ро би ти за ува жен ня спів ро біт ни кам і висту па ти з кри ти кою, але його кри ти ка зав жди була слуш ною і спра вед ли вою, сто су ва лась яки- хось важ ли вих нау ко вих про блем, а го лов не — так тов ною. Один із го лов них етич них прин ци пів Дмит ра Костьо ви ча — в жод но му разі не об ра зи ти і не при ни зи ти лю ди ну. Д.К. Зе ро ва як ке рів ни ка не по бою ва ли ся, його гли бо ко ша ну ва ли, він здо був не за пе реч ний ав то ри тет у спів ро біт ни ків. Фун да мен таль ні знан ня, ши ро ка еру ди ція, обіз- на ність із най но ві ши ми до сяг нен ня ми сві то вої бо та ніч ної нау ки, тактовність і доб ро зич ли вість при ваб лю ва ли до Дмит ра Костьо ви ча спів роз мов- ни ків. До ньо го охо че звер та ли ся за по ра дою і до- по мо гою в розв'язанні різ но ма ніт них нау ко вих пи тань. Две рі ка бі не ту Дмит ра Костьо ви ча зав жди були від чи не ні — він не лю бив за чи не них две рей. На две рях ви сі ла скром на таб лич ка — «Д.К. Зе ров». Від ві ду ва чів Дмит ро Костьо вич зуст рі чав при віт но, з ла гід ною пос міш кою, по-ди тя чо му від вер тою і щи рою. Ча рів ність об ра зу Дмит ра Костьо ви ча по- ля га ла у щас ли во му по єд нан ні муд рості з ду шев- ною чис то тою і без меж ною доб ро зич ли вістю. Мені ви па ло щас тя впро довж ба гатьох ро ків пра- цю ва ти під без по се ред нім ке рів ництвом Д.К. Зе- ро ва, бути йо го уче ни цею у сту дентські й ас пі- рантські роки. Хо четь ся при га да ти, яким Дмит ро Костьо вич був у близько му спіл ку ван ні — як учи- тель, настав ник і просто не пе ре січ на осо бистість. По зна йо ми лась я з Дмит ром Костьо ви чем на пер шо му кур сі біо ло гіч но го фа куль те ту Ки ївсько- го дер жав но го уні вер си те ту. Уже в дру го му се мест рі Д.К. Зе ров по чав чи та ти нам курс ниж чих рос лин. Ма не ра його ви кла дан ня була своє рід ною. Лек ції рад ше на га ду ва ли спо кій ну роз по відь, яка роз кри- ва ла пе ред сту ден та ми нові ці ка ві фак ти над зви- чай но різ но ма ніт но го сві ту ниж чих рос лин. І вод- но час вони від зна ча ли ся гли би ною, змістов ністю і стро гою ло гіч ністю ви кла ду нау ко во го ма те ріа лу. 616 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(6) Про фе сор Д.К. Зе ров чи тав лек ції над зви чай но ці- ка во, склад ні теми ви кла дав лег ко і дос туп но. Бу ду чи про фе со ром і за ві ду ва чем ка фед ри, Д.К. Зе ров із за до во лен ням про во див ла бо ра тор ні за нят тя, ке ру вав ве ли ким прак ти ку мом. Він лю- бив пра цю ва ти зі сту ден та ми. На ла бо ра тор них за- нят тях сту ден ти ка фед ри зна йо ми ли ся з різ ни ми представ ни ка ми ниж чих рос лин, учи ли ся пра цю- ва ти з мік ро ско пом і ви зна ча ти рос ли ни, за мальо- ву ва ти ок ре мі де та лі. Дмит ро Костьо вич під хо див до кож но го з нас, до по ма гав у ви зна чен ні, під ка зу- вав, на які де та лі слід звер ну ти ува гу. На іс пи тах і за лі ках про фе сор був доб ро зич ли- вим, уваж ним, зав жди на ма гав ся до по мог ти сту- ден то ві «на від ним» пи тан ням, спо кій ним го ло сом, ла гід ним по гля дом. Ми ні ко ли не по мі ча ли на його об лич чі яко гось не вдо во лен ня чи роз дра ту ван ня, і це все ля ло в нас упев не ність. Нам зав жди хо ті ло ся по ра ду ва ти на шо го про фе со ра до б ри ми знан ня ми та гар ни ми оцін ка ми. Дмит ро Костьо вич щиро ра- дів кож ній про ду ма ній і пра виль ній від по ві ді на за- пи тан ня, з ве ли ким за до во лен ням ста вив від мін ні оцін ки. Вліт ку сту ден ти-пер шо курс ни ки ви їз ди ли на прак ти ку до Ка нівсько го за по від ни ка. Д.К. Зе- ров про во див з нами ек скур сії за по від ни ком і його око ли ця ми, учив бути спос те реж ли ви ми й уваж ни ми, зби ра ти та ви зна ча ти різ ні гру пи ниж- чих рос лин, роз кри вав нам чу до вий світ при ро ди. Дмит ро Костьо вич во див нас по зна ме ни тих ка- нівських ярах, особ ли во лю бив ек скур су ва ти у Ма- лан чи но му по то ці, де на його во ло гих схи лах і по бе ре гах по тіч ка рос ло ба га то пе чі ноч ни ків. Дмит ро Костьо вич дуже лю бив Ка нів, його щед ру при ро ду. Піз ні ше, вже пра цюю чи в Інсти ту ті бо та ні ки, мені по та ла ни ло не раз бу ва ти ра зом із Д.К. Зе ро вим у цьо му мальов ни чо му ку точ ку Ук ра ї ни. У 1959 р. я по ча ла пра цю ва ти в Інсти ту ті бо- та ні ки під без по се ред нім ке рів ництвом Дмит ра Костьо ви ча — спер шу як ла бо рант, зго дом — ас- пі рант і нау ко вий спів ро біт ник. Дмит ро Костьо- вич дуже уваж но та доб ро зич ли во ста вив ся до сво їх по міч ни ків, ні ко ли не до зво ляв собі під ви щу ва ти го лос або ви яв ля ти не вдо во лен ня, коли хтось із нас у чо мусь про ви нив ся — за піз нив ся на ро бо ту, не встиг або не уваж но ви ко нав до ру че не зав дан ня. Але ми всі настіль ки по ва жа ли і лю би ли Дмит ра Костьо ви ча, що на ма га ли ся вчас но та як най кра ще впо ра ти ся з усім, що він нам до ру чав. І наш учи тель ні ко ли не за бу вав пох ва ли ти кож но го за до б ре ви- ко на ну ро бо ту. Д.К. Зе ров зав жди до по ма гав сво їм уч ням, у ньо го був особ ли вий пе да го гіч ний хист, він умів за хо пи ти, за ці ка ви ти їх, да вав цін ні по ра ди, на що звер ну ти ува гу, що про чи та ти для глиб шо го пі знан- ня пред ме та, про по ну вав ко ристу ва ти ся сво єю ба- га тою біб ліо те кою. При га дую мою пер шу са мостій ну ек спе ди цію до Кри му на пер шо му році ас пі ран ту ри. Я тро хи хви- лю ва ла ся з при во ду того, що мені до ве деть ся од- ній ек скур су ва ти в го рах. Дмит ро Костьо вич по мі- тив моє хви лю ван ня і від ра зу ж за спо ко їв, ска зав, що вже на пи сав лис та Ми ко лі Іва но ви чу Руб цо ву (за ві ду ва че ві від ді лу фло ри та рос лин ності в Ні- кітсько му бо та ніч но му саду) і по про сив його, щоб він до зво лив мені при єд на ти ся до ек спе ди ції, яку здій сню ва ли спів ро біт ни ки від ді лу. М.І. Руб цов дав зго ду, і я про тя гом двох мі ся ців по до ро жу ва ла з до- свід че ни ми фло риста ми та гео бо та ні ка ми, що дуже до по мог ло мені в ро бо ті. Дмит ро Костьо вич, по при ви нят ко ву зай ня- тість (був тоді ди рек то ром Інсти ту ту), зна хо див час, щоб пи са ти мені лис ти, ра див, на що тре ба звер ну ти ува гу, зби раю чи ма те рі ал, в яких міс цях ба жа но по бу ва ти, а та кож про сив над си ла ти йому ко ро тень кі зві ти про те, що і де вда ло ся зі бра ти. А коли я по вер ну ла ся з ек спе ди ції, Дмит ро Костьо- вич ра зом зі мною пе ре гля дав при ве зе ний ма те рі- ал. Особ ли ву ува гу звер тав на пе чі ноч ни ки, які він сам до слі джу вав у Кри му і до б ре знав їх ній ви до вий склад. Якщо тра п ляв ся якийсь ці ка вий або но вий для Кри му вид, ра дів, ві тав мене і хва лив за ре тель- ність. Пам'ятаю, якось він на тра пив на зра зок, що його вель ми за ці ка вив. Спо чат ку уваж но роз гля дав його під бі но ку ля ром, по тім від щип нув шма то чок, узяв до рота і по жу вав (рос ли на гос тра на смак). За смі яв ся і ска зав, що це Porella cordeana — до во лі рід кіс ний гірський вид, ві до мий тіль ки з Кри му та Кар пат. Дмит ро Костьо вич був справж нім уче ним-на ту- ра лістом, який гли бо ко лю бив, знав і ро зу мів при- ро ду. Він не ви зна вав бо та ні ка ка бі нет но го типу, сам ба га то ек скур су вав, їз див у да ле кі ек спе ди ції. Мені по щасти ло впро довж два на дця ти ро ків су- про во джу ва ти Дмит ра Костьо ви ча в усіх ек скур сі- ях й ек спе ди ці ях, які він здій сню вав у той пе рі од. Це дуже ба га то дало ме ні як бріо ло го ві. Д.К. Зе- ров нав чив мене зби ра ти ма те рі ал, спос те рі га ти за мо хо по діб ни ми у при ро ді. Крім цін но го нау ко во- 617ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(6) го зна чен ня та ких ек скур сій та ек спе ди цій, вони за ли ши ли не за бут ні вра жен ня від спіл ку ван ня з Дмит ром Костьо ви чем — лю ди ною над зви чай но еру до ва ною, обіз на ною в різ них га лу зях не тіль ки бо та ні ки, а й у склад них пе ріо дах іс то рії Ук ра ї ни. При га ду ють ся дея кі де та лі, що ха рак те ри зу ють Дмит ра Костьо ви ча не лише як ви дат но го вче но го, а й як скром ну, просту та сер деч ну лю ди ну. Його не ля ка ли ні труд но щі гірських мар шру тів, ні не лег ка пра ця в польо вих умо вах, ані по бу то ві не зруч ності ман д рів но го жит тя. Тре ба було ба чи ти, з якою не- втом ністю у свої по над сім де сят Дмит ро Костьо- вич хо див у да ле кі й не лег кі ек скур сії, під ні мав ся на вер ши ни гір і як ра діс но сяя ли його очі, коли вда ва ло ся знай ти рід кіс ний ці ка вий вид! Він міг го- ди на ми си ді ти біля гни ло го стов бу ра або пня, біля скель і ка ме нів, по кри тих мо хо по діб ни ми, хо ди ти по сфаг но вих бо ло тах, опи сую чи, фо то гра фую чи їх, обсте жу вав кож ну за гли бин ку, шу каю чи пе чі- ноч ни ки. Саме на сфаг но вих бо ло тах він зна йшов ба га то пе чі ноч ни ків — но вих для бріоф ло ри Кар- пат Ук ра ї ни за га лом. Дмит ро Костьо вич був дуже скром ним і не ви- баг ли вим у по бу ті. Ми зна ли, як пиль но сте жи ла за його хар чу ван ням дру жи на Ма рія Яків на. Коли ми зби ра ли ся в да ле ку ек спе ди цію в Кар па ти, вона інст рук ту ва ла нас, чим тре ба го ду ва ти Дмит ра Костьо ви ча, при но си ла вів ся ну та гре ча ну кру пи, чай, мед, олію, за бо ро ня ла да ва ти йому кон сер во- ва не м'ясо, так зва ну «ту шон ку» і, не дай Боже, — гри би. У пер ші дні ек спе ди ції ми на ма га ли ся до- т ри му ва ти ся тієї інст рук ції, го ту ва ли для Дмит ра Костьо ви ча каші з олі єю, а самі їли зде біль шо го ма ка ро ни або кар то п лю з «ту шон кою». Але вже на тре тій день Дмит ро Костьо вич «збун ту вав ся» і ска зав, що хар чу ва ти меть ся ра зом з усі ма і їс ти ме те, що й усі чле ни ек спе ди ції. А коли я де лі кат но на га ду ва ла, що йому кон сер вів не мож на, Дмит- ро Костьо вич твер до від по вів: «Ме ні все мож на, коли не має по руч Ма рії Яків ни». І від то ді Дмит ро Костьо вич їв ра зом із нами і ма ка ро ни з «ту шон- кою», і на віть сма же ну кар то п лю з гри ба ми. Єди не, чого ми свя то дот ри му ва ли та від чого він не від- мов ляв ся, — це за го ди ну до сні дан ку, обі ду й ве че- рі ми го ту ва ли йому ве ли кий ку холь міц но го чаю з ме дом. Під час три ва лих пе ре їз дів з од но го ра йо ну в ін- ший Д.К. Зе ров си дів не в ка бі ні, а ра зом з усі ма, хоча там було не так зруч но. Ми ра ді ли, коли він си дів з нами, бо до ро гою Дмит ро Костьо вич ба га то роз по ві дав нам про іс то рич ні по дії, які від бу ва ли- ся в Ук ра ї ні в дав но ми ну лі часи. Іс то рію Дмит ро Костьо вич лю бив і знав бли ску че, пам'ятав усі по- дії, точ но на зи вав їхні да ти й міс ця. Він за хо п лю вав ся ста ро вин ни ми ар хі тек тур- ни ми пам'ятками, на які так ба га ті Кар па ти. Це пе ре важ но де рев'яні церк ви ХVІІ–ХVІІІ сто літь, над зви чай но своє рід ні та мальов ни чі, — справж ні пер ли ни давньо ук ра їнської ар хі тек ту ри. Ми зав- жди зу пи ня ли ся біля них. Дмит ро Костьо вич ми- лу вав ся тво рін ням на род них майст рів і не од мін- но фо то гра фу вав їх. За ба га то ро ків ман д рі вок у ньо го зі бра ла ся чи ма ла ко лек ція світ лин пам'яток давньої ар хі тек ту ри Ук ра ї ни. А ще Дмит ро Костьо вич лю бив бу ва ти на яр мар- ках, де із за хо п лен ням ог ля дав ви ро би на род но го мис тецтва — ви ши ван ня, кар бу ван ня на ме та лі, різьб лен ня по де ре ву тощо. За слу хо ву вав ся ко ло- рит ною мо вою ста рих гу цу лів, а пі сля спіл ку ван- ня з ними дов го зга ду вав сло ва, які йому особ ли во спо до ба лись, од ра зу ж зна хо див їхні ко ре ні, по яс- ню вав по хо джен ня. Вче ний за хо п лю вав ся ети мо- ло гі єю і знав її дос ко на ло, як і все, що його ці ка- ви ло. Дуже лю бив Дмит ро Костьо вич ук ра їнські на- род ні піс ні і знав їх ба га то. Про це пише у сво їх спо га дах донь ка вче но го Ма ри на Дмит рів на Зе ро- ва, зга дую чи, що в ди тинст ві бать ко нав чав її спі- ва ти ук ра їнських на род них пі сень. Це і не див но, адже Дмит ро Костьо вич на ро див ся у спі ву чій ро- ди ні, де гар но спі ва ли його ма ти, бра ти та сест ри. При га дую ек скур сію до Угольсько го за по від ни ка під час на шої ек спе ди ції в Кар па ти. Су про во джу- ва ли нас Сте пан Ми хай ло вич Стой ко та інші спів- ро біт ни ки за по від ни ка. Зу пи ни ли ся ми в мальов- ни чо му ку точ ку в зам ку Кір ха. Я вже не пам'ятаю іс то рію, пов'язану з ним, але при га дую, що був він ве лич ний, по бу до ва ний у го тич но му сти лі й дещо пох му рий. Пі сля три ва лої та важ кої ек скур сії вве- че рі ми від по чи ва ли біля вог ни ща. Гос по да рі за- по від ни ка при го ща ли нас за кар патським ви ном і вель ми смач ни ми міс це ви ми стра ва ми. Ми ще дов го си ді ли біля ба гат тя, роз мов ля ли. А по тім С.М. Стой ко та його спів ро біт ни ки по ча ли спі ва ти ук ра їнських ко зацьких і стрі лецьких пі сень. Спі ва- ли вони ду же гар но, у хлоп ців були чу до ві го ло си. Дмит ро Костьо вич іно ді за пи ту вав, чи зна ють вони та ку-то піс ню і про сив за спі ва ти. До пізньої ночі не зга са ло ба гат тя, за ча ро ва ні чу до вим спі вом, ми- 618 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(6) лу ва ли ся ми яс ним зо ря ним не бом і ра ді ли та ко му спіл ку ван ню. По тім ще дов го зга ду ва ли цей ве чір. Особ ли во ва би ло Дмит ра Костьо ви ча зо ря не небо. Він знав прак тич но всі ос нов ні су зір'я, най- яс к ра ві ші зір ки. Коли ви да ва лись ясні зо ря ні ночі, що в Кар па тах тра п ля єть ся рід ко, ми всі ста ва ли на в ко ло Дмит ра Костьо ви ча і він роз по ві дав нам про кож не су зір'я, по ка зу вав його, на зи вав най- яс к ра ві ші зір ки. Ми за хо п лю ва ли ся його все біч- ни ми знан ня ми та фе но ме наль ною пам'яттю. А коли го во ри ли йому про це, він скром но від по ві- дав: «Та що я, от мій стар ший брат Ми ко ла міг за зір ка ми ви зна чи ти час із точ ністю до хви ли ни, в ньо го справ ді була фе но ме наль на пам'ять». Го во- рив Дмит ро Костьо вич це з гор дістю і вод но час з гли бо ким су мом. Він дуже лю бив сво го та ла но ви- то го бра та, зна ме ни то го пое та і пе ре кла да ча Ми ко- лу Зе ро ва, який без не вин но пост ра ж дав, як і ти ся- чі ін ших жертв ста лінських ре пре сій: був за сла ний до Со ло вецько го конц та бо ру і в лис то па ді 1937 р. розстрі ля ний в уро чи щі Сан дар мох. При га дую, коли пі сля реа бі лі та ції Ми ко ли Зе- ро ва в 1966 р. ви йш ла збір ка його пое зій і пе ре- кла дів «Ви бра не» за ре дак ці єю і з пе ред мо вою М.Т. Рильсько го, Дмит ро Костьо вич при ніс із кни- гар ні чи ма ло при мір ни ків, був ра діс но збу дже ним і за до во ле ним, по кли кав мене і з гор дістю по ка зав кни гу сво го зна ме ни то го бра та. Дмит ро Костьо вич був справж нім ук ра їн цем і ве ли ким пат ріо том. Він вбо лі вав за долю Ук ра ї ни, лю бив її при ро ду, лю дей, мову. Був ве ли ким жит- тє лю бом, над зви чай но енер гій ним, спов не ним сил і незгасної енер гії, пос тій но пі зна вав жит тя і ра дів йому. Це була лю ди на з ве ли ким і щед рим сер цем, лю ди на ви со кої чес ті й гід ності. Світ лий об раз Дмит ра Костьо ви ча на зав жди за- ли шить ся в моїй пам'яті. Партика Л.Я. Академик Дмитрий Константинович Зеров (к 120-летию со дня рождения). — Укр. ботан. журн. — 2015. — 72(6): 610—618. В статье представлен обширный обзор научной и науч- но-организационной деятельности выдающегося фло- риста-систематика, академика АН УССР Д.К. Зерова. В богатом творческом наследии ученого автор обзора вы- деляет его фундаментальные исследования сфагновых и печеночных мхов. На протяжении 1921—1923 гг. как научный сотрудник Комиссии по изучению споровых растений Д.К. Зеров исследует сфагновые мхи не только Украины, но и других регионов СССР. Он разрабатывает типологию болот и определяет основные фазы их разви- тия. Полученные результаты помогли прояснить генезис украинских болот, установить закономерности динами- ки их растительного покрова под влиянием мелиорации. Д.К. Зеров был основателем болотоведения в Украине. Ученый известен своими плодотворными исследования- ми и в сфере палеоботаники и фитогеографии. В его пу- бликациях, посвященных спорово-пыльцевому анализу, освещены вопросы формирования и условия развития сфагновых болот Украины, основные черты послелед- никовой растительности от периода максимального об- леденения. В 1963 г. в Институте ботаники создается от- дел истории флоры и палеоботаники под руководством Д.К. Зерова. Ученый основал также Бриологический гербарий Института. С 1946 г. и на протяжении семнадцати лет Д.К. Зеров возглавлял Институт ботаники АН УССР, который под его руководством вырос в ведущий многоотраслевой центр ботанической науки в Украине. Ученый-энциклопедист, блестящий эрудит, выда- ющийся педагог, человек глубинной интеллигентно- сти и благородной души, — таким является перед нами Д.К. Зеров в предлагаемом обзоре. К л ю ч е в ы е с л о в а: Д.К. Зеров, история флоры, палеоботаника, филогения споровых растений, сфагновые мхи, печеночники. Partyka L.Y. Academician Dmytro K. Zerov (120th Anniversary of his birth). — Ukr. Bot. J. — 2015. — 72(6): 610—618. The article presents an extensive review of scientific and organizational activities of an outstanding florist and taxonomist, Academician of the Ukrainian Academy of Sciences, D.K. Zerov. In rich heritage of the scientist, the author highlights his fundamental research on sphagnum mosses and liverworts. During 1921–1923, as a researcher of the Commission for study of spore plants D.K. Zerov explores sphagnum mosses not only in Ukraine, but also in other regions of the USSR. He developed a typology of swamps and identified the main phases of their development. The results helped to clarify the genesis of Ukrainian wetlands, establish the patterns of vegetation dynamics under the influence of reclamation. D.K. Zerov was a founder of wetlands science in Ukraine. The scientist is also known for his fruitful research in paleobotany and phytogeography. In his publications on pollen analysis, he addressed the issues of formation and development conditions of sphagnum bogs Ukraine, as well as the main features of the post-glacial vegetation since glacial maximum period. In 1963, at the Institute of Botany a Department of history of flora and paleobotany was established and led by D.K. Zerov. The scientist also founded Briological Herbarium of the Institute. Since 1946 and throughout 17 years, D.K. Zerov was a Director of the Institute of Botany of the Ukrainian Academy of Sciences, which under his leadership has grown into a leading center of botanical science in Ukraine. A giant of erudition, a brilliant scientist, an outstanding educator, a man of deep intelligence and noble soul — this is how one can see D.K. Zerov in the review. K e y w o r d s: D.K. Zerov, history of flora, paleobotany, phylogeny, spore plants, sphagnum mosses, liverworts.

Академік Дмитро Костьович Зеров (до 120-річчя від дня народження)

Репозитарії

Схожі ресурси