Асоціації між генетичними поліморфізмами промоторної ділянки ІЛ-10 та репродуктивними втратами у жінок
Вивчали особливості розподілу поліморфних варіантів SNP 1082 G—>A –819 T—>C та –592 A—>C промоторної ділянки гена ІЛ-10 в групі жінок з непліддям. Встановлено, що вірогідно значиме підвищення частоти GG/СС/СС-генотипу високої експресії ІЛ-10 є прогностично негативним маркером протікання...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177978 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Асоціації між генетичними поліморфізмами промоторної ділянки ІЛ-10 та репродуктивними втратами у жінок / О.І. Терпиляк, Д.В. Заставна, Я.Ю. Заганяч, Н.В. Гельнер // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 9. — С. 455-458. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-177978 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1779782021-02-18T01:27:54Z Асоціації між генетичними поліморфізмами промоторної ділянки ІЛ-10 та репродуктивними втратами у жінок Терпиляк, О.І. Заставна, Д.В. Заганяч, Я.Ю. Гельнер, Н.В. Генетика людини та медична генетика Вивчали особливості розподілу поліморфних варіантів SNP 1082 G—>A –819 T—>C та –592 A—>C промоторної ділянки гена ІЛ-10 в групі жінок з непліддям. Встановлено, що вірогідно значиме підвищення частоти GG/СС/СС-генотипу високої експресії ІЛ-10 є прогностично негативним маркером протікання вагітності. Припускаємо, що ІЛ-10 може бути задіяний в патогенезі навикового невиношування вагітності. Изучали нуклеотидные полиморфизмы SNP 1082 G—>A –819 T—>C та –592 A—>C промоторного участка гена ИЛ-10 в группе женщин с бесплодием. Установлено, что достоверно повышенная частоты генотипа GG/СС/СС-генотипа высокой экспрессии ИЛ-10 является негативным маркером для течения беременности. Допускаем, что ИЛ-10 может быть задействован в патогенезе привычного невынашивания беременности. We studed the SNP 1082 G—>A –819 T—>C та –592 A—>C of the gene IL-10 promotor region in infertility women. It was confirmed, that increase of high expression CC-genotupes SNP –819 T—>C та –592 A—>C пІЛ-10 was prognostically unfavourable for running of pregnancy. It is expected, that IL-10 gene may be active in pathogenesis of accustomed miscarriages. 2010 Article Асоціації між генетичними поліморфізмами промоторної ділянки ІЛ-10 та репродуктивними втратами у жінок / О.І. Терпиляк, Д.В. Заставна, Я.Ю. Заганяч, Н.В. Гельнер // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 9. — С. 455-458. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2219-3782 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177978 uk Фактори експериментальної еволюції організмів Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Генетика людини та медична генетика Генетика людини та медична генетика |
| spellingShingle |
Генетика людини та медична генетика Генетика людини та медична генетика Терпиляк, О.І. Заставна, Д.В. Заганяч, Я.Ю. Гельнер, Н.В. Асоціації між генетичними поліморфізмами промоторної ділянки ІЛ-10 та репродуктивними втратами у жінок Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description |
Вивчали особливості розподілу поліморфних варіантів SNP 1082 G—>A –819
T—>C та –592 A—>C промоторної ділянки гена ІЛ-10 в групі жінок з непліддям.
Встановлено, що вірогідно значиме підвищення частоти GG/СС/СС-генотипу
високої експресії ІЛ-10 є прогностично негативним маркером протікання вагітності.
Припускаємо, що ІЛ-10 може бути задіяний в патогенезі навикового невиношування
вагітності. |
| format |
Article |
| author |
Терпиляк, О.І. Заставна, Д.В. Заганяч, Я.Ю. Гельнер, Н.В. |
| author_facet |
Терпиляк, О.І. Заставна, Д.В. Заганяч, Я.Ю. Гельнер, Н.В. |
| author_sort |
Терпиляк, О.І. |
| title |
Асоціації між генетичними поліморфізмами промоторної ділянки ІЛ-10 та репродуктивними втратами у жінок |
| title_short |
Асоціації між генетичними поліморфізмами промоторної ділянки ІЛ-10 та репродуктивними втратами у жінок |
| title_full |
Асоціації між генетичними поліморфізмами промоторної ділянки ІЛ-10 та репродуктивними втратами у жінок |
| title_fullStr |
Асоціації між генетичними поліморфізмами промоторної ділянки ІЛ-10 та репродуктивними втратами у жінок |
| title_full_unstemmed |
Асоціації між генетичними поліморфізмами промоторної ділянки ІЛ-10 та репродуктивними втратами у жінок |
| title_sort |
асоціації між генетичними поліморфізмами промоторної ділянки іл-10 та репродуктивними втратами у жінок |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Генетика людини та медична генетика |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/177978 |
| citation_txt |
Асоціації між генетичними поліморфізмами
промоторної ділянки ІЛ-10 та репродуктивними
втратами у жінок / О.І. Терпиляк, Д.В. Заставна, Я.Ю. Заганяч, Н.В. Гельнер // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 9. — С. 455-458. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Фактори експериментальної еволюції організмів |
| work_keys_str_mv |
AT terpilâkoí asocíacíímížgenetičnimipolímorfízmamipromotornoídílânkiíl10tareproduktivnimivtratamiužínok AT zastavnadv asocíacíímížgenetičnimipolímorfízmamipromotornoídílânkiíl10tareproduktivnimivtratamiužínok AT zaganâčâû asocíacíímížgenetičnimipolímorfízmamipromotornoídílânkiíl10tareproduktivnimivtratamiužínok AT gelʹnernv asocíacíímížgenetičnimipolímorfízmamipromotornoídílânkiíl10tareproduktivnimivtratamiužínok |
| first_indexed |
2025-07-15T16:17:02Z |
| last_indexed |
2025-07-15T16:17:02Z |
| _version_ |
1837730337627570176 |
| fulltext |
455
ТЕРПИЛЯК О.І., ЗАСТАВНА Д.В., ЗАГАНЯЧ Я.Ю., ГЕЛЬНЕР Н.В.
ДУ “Інститут спадкової патології АМН України”
Україна, 79000, м. Львів, вул. М. Лисенка, 31а, e-mail:root@ihp.lviv.ua
АСОЦІАЦІЇ МІЖ ГЕНЕТИЧНИМИ ПОЛІМОРФІЗМАМИ
ПРОМОТОРНОЇ ДІЛЯНКИ ІЛ-10 ТА РЕПРОДУКТИВНИМИ
ВТРАТАМИ У ЖІНОК
Роботи останніх років [1, 2] засвідчують, що продукція цитокінів знахо-
диться під генетичним контролем, і жінки з репродуктивними втратами
мають генетичну предиспозицію до типу імунної відповіді, яка власне
відповідає за втрату вагітності. Цитокіни індукують зміни в експресії генів
в клітинах-мішенях і діють як імуномодулятори [3, 4]. Вони впливають на
репродукцію безпосередньо через втручання в процеси гаметогенезу, імплан-
тацію, інвазію трофобласта, децидуалізацію, розвиток плаценти та імуно-
толерантність вагітності. Th1-цитокіни опосередковують цитотоксичну, за-
пальну та ембріотоксичну реакцію, Th2-цитокіни через гуморальний імунітет
запобігають Th1-відповіді проти зародка [5, 6]. Отже, протікання вагітності
залежить від типу та концентрації цитокінів, вони можуть як охороняти плід,
так і впливати пагубно на нього.
Серед Th2-цитокінів ключову роль відіграє ІЛ-10. Підтримуючи Th2-
цитокінове оточення, він є критичним цитокіном для пролонгування вагіт-
ності. Ген ІЛ-10 локалізований на хромосомі 1 в регіоні 1q31-q32, в промо-
торній ділянці якого (пІЛ-10) знаходиться багато SNP (single-nucleotide poly-
morphisms), котрі і забезпечують рівень його продукції. Найбільш дослід-
женими є SNP –1082 G—>А, –819 T—>C та –592 A—>C. Результати по асоціації
алельних поліморфізмів SNP з рівнем продукції ІЛ-10, отримані різними
авторами [7, 8], неоднозначні, відповідно, такого роду дослідження є акту-
альними.
Отже, виходячи з вище сказаного, метою роботи було вивчення особли-
востей розподілу поліморфних варіантів SNP –819 T—>C та –592 A—>C про-
моторної ділянки гена ІЛ-10 в групі жінок з непліддям.
Матеріал і методи
Матеріалом для дослідження була ДНК, виділена з периферійної крові
жінок з непліддям, які звернулися для медико-генетичного консультування
у Львівський міжобласний медико-генетичний центр. Обстежено 22 жінки
з навиковим невиношуванням вагітності (ННВ), 41 жінка з первинним не-
пліддям (ПН) та 106 жінок контрольної групи без обтяженого акушерсько-
генетичного анамнезу, котрі мають не менше двох здорових дітей.
Досліджувану промоторну ділянку гена ІЛ-10 ампліфікували за допомо-
гою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) згідно методу, описаного Gior-
dani L. at al. [9] з використанням реактивів “МВІ Fermentas”. Детекцію прово-
дили методом ПДРФ з використанням ендонуклеази рестрикції Eam1401
(“MBI Fermentas”) згідно інструкцій фірми–виробника. Фрагменти ПЛР-
продукту, отримані методом ПДРФ, розділяли у агарозному гелі (3%, 0,5 мг
456
бромистого етидію). Отримані дані піддавались обробці методами варіацій-
ної статистики: визначали критерій Пірсона χ2 [10].
Результати та обговорення
Вивчали розподіл та частоти алелів, гаплотипів та генотипів SNP –
1082 G—>A –819 T—>C та –592 A—>C пІЛ-10 у жінок з первинним непліддям
(вагітність не наступала протягом щонайменше 2-х років), з навиковим
невиношуванням вагітності (щонайменше 2-о разове переривання вагітності
до 12 тижнів вагітності) у порівнянні з контрольною групою жінок без
обтяженого генетично-акушерського анамнезу, які мають щонайменше 2-х
здорових дітей. За допомогою критерію Пірсона χ2 були виділені групи але-
лів, які володіли позитивною, чи негативною асоціацією з обстеженими гру-
пами (непліддям, чи невиношуванням вагітності).
Результати вивчення частот алелів низької (A) та високої (G) експресії
1082 G—>A гена ІЛ-10 засвідчили, що співвідношення частот A- та G-алелів
в групі з навиковим невиношуванням вагітності (ННВ) становило 38,6% до
61,4% алелей. Таким чином, обстежувана група жінок характеризувалася
суттєво підвищеною частотою алелі G (61,4%) SNP –1082 G—>A, тобто алелі
високої експресії гена ІЛ-10 в порівнянні з алелем А (38,6%) — низька екс-
пресія гена ІЛ-10. Слід зазначити, що ці дані діаметрально протилежно від-
різняються від показників контрольної групи, де підвищена частота належала
алелі А (55%), а алель G характеризувалася заниженою частотою (45%).
Оцінювання вірогідності відмінностей показників контрольної групи від
обстежуваної групи з ННВ підтвердили статистично вірогідну різницю, а
саме, заниження частоти алелі А та підвищення частоти G-алелі (χ2 = 4,98,
р<0,05).
В групі з первинним непліддям (ПН) встановлені показники не досягали
вірогідно значимої різниці, порівняно з контролем. В групі подружніх пар з
ПН, як і в контрольній групі, з найвищою частотою зустрічається AG генотип
(45%, помірна експресія гена ІЛ-10). Цей факт засвідчує відмінність групи
жінок з ПН з групою жінок з НВ, де найвищою частотою характеризувався
генотип GG (45,7%, генотип високої експресії гена ІЛ-10).
Отримані результати також засвідчили, що у жінок з ПН частота алелів Т
та А SNP –819 T—>C та –592 A—>C, які відносять до алелів “низької” експресії
ІЛ-10, складає 25,6% при контрольних показниках — 24,1%, а частота але-
лю С (алель “високої” експресії ІЛ-10) складає 74,4% при 75,9 — відсотковій
частоті в контролі.
Тобто, за частотами алелів SNP –819 T—>C та –592 A—>C пІЛ-10 жінки
з первинним непліддям не відрізняються від контрольної групи жінок. Окрім
того, як видно з представлених результатів і нами перевірено в повторних
дослідах, відзначається зчеплена залежність між алелем А –592 A—>C та
алелем Т –819 T—>C, а також між алелями С цих двох локусів.
У групі жінок з ННВ за розподілом алелів відзначено вірогідно значиму
різницю у порівнянні з контрольною групою. Частота алелю С у жінок з
ННВ перевищувала 90%, відповідно частота алелів низької експресії ІЛ-10
457
А і Т SNP –819 T—>C та –592 A—>C пІЛ-10 складала 9,1% при 24,1% в контро-
лі. Оцінюючи асоціативні зв’язки між ННВ та частотами алелів А і Т SNP –
819 T—>C та –592 A—>C пІЛ-10, встановлена вірогідна відмінність показників
контрольної групи від обстежуваної групи з ННВ, а саме, занижена частота
алелі А і T та підвищена частота C-алелі (χ2 = 4,84, р<0,05).
Вірогідно значима різниця між контрольною групою жінок та групою
жінок із ранніми перериваннями вагітності (HHВ) зафіксована при співстав-
лені гапло- та генотипів SNP –819 T—>C та –592 A—>C пІЛ-10 у цих групах.
АА/ТТ — генотип “низької” експресії ІЛ-10 не зустрічався в дослідній групі
взагалі при 1,9 — відсотковій частоті в контролі. Частота генотипу СС/СС
“високої” експресії ІЛ-10 вирогідно перевищувала контрольні показники
(χ2 = 5,9 р<0,05). Генотип АС/ТС “помірної” експресії ІЛ-10 в досліді був
вирогідно знижений у порівнянні з контролем (χ2 = 5,9 р<0,05).
Жінки з ПН практично не відрізнялися від контрольної групи за гапло-
типами та генотипами. Вирогідна різниця порівняно з контролем виявлена
лише стосовно генотипу “низької” експресії (АА/ТТ).
Отже, підсумовуючи вище сказане, ми згідні з іншими дослідниками,
що ІЛ-10 має вплив на розвиток плоду [11, 12, 13], а його генетичне регулюван-
ня виглядає ключем до розвитку успішної вагітності. Результати, представ-
лені нами в цій праці принципово співпадають з результатами D’Alfonso
et al. [14] щодо сильнішої лінійної залежність між –1082A/G, –819T/C і
–592A/C SNPs та трьома гаплотипами (АСС, ATA, GCC) при ННВ. Слід
особливо наголосити, що за нашими даними група жінок з ННВ принципово
відрізняється від групи жінок з ПН по розподілі та частоті алелів, гаплотипів
та генотипів SNP–1082A/G, –819 T—>C та –592 A—>C, а це опосередковано
підтверджує тезу, що саме при ННВ може запускатися так звана “материнська
імунна відповідь на плід” через генетично обумовлені порушення цитокіно-
вого статусу у жінки.
Висновки
1.Алельний поліморфізм SNP 1082 G—>A –819 T—>C та –592 A—>C пІЛ-
10 у жінок з первинним непліддям не відрізняються від контрольної групи
жінок.
2.Вірогідно значима різниця між контрольною групою жінок та групою
жінок із навиковим невиношуванням вагітності зафіксована при співставлені
частоти та розподілу алелів, гапло- та генотипів SNP–1082 G—>A –819 T—>C
та –592 A—>C пІЛ-10 у цих групах.
3.Підтримується теза, що при навиковому невиношуванні вагітності
може запускатися так звана “материнська імунна відповідь на плід” через
генетично обумовлені порушення цитокінового статусу у жінки.
Література
1. Zammiti W., Mtiraoui N., Kallel C. et al. A case-control study on the association
of idiopatic recurrent pregnancy loss with autoantibodies against b2-glycoprotein I and
annexin V // Reproduction.— 2006.— N131.— P. 817–822.
2. D’Alfonso S., Rampi M., Rolando V. et al. New polymorphisms in the IL-10
promoter region // Genes Immun.— 2000.— N1.— P. 231–233.
458
3. Medica I., Ostojic S, Pereza N.et al. Association between genetic polymorphisms
in cytokine genes and recurrent miscarriage — a meta-analysis // Reproductive
BioMedicine Online.— 2009.— Vol.19.— N3.— P. 406–414.
4. Parham P. The Immune System / Garland Publishing.— London.— 2000.— 171 p.
5. Заставна Д.В. Інтерферонові показники у вагітних жінок на різних термінах
вагітності // Педіатрія, акушерство та гінекологія.— 2000.— №1.— С. 72–74.
6. Hales D.B. Cytokines and testicular function.— Wiley-Liss.— New York.—
2000.— 305 p.
7. Kwak-Kim J.Y., Gilman-Sachs A., Kim C.E. et al. Thelper 1 and 2 immune responses
in relationship to pregnancy, nonpregnancy, recurrent spontaneous abortions and infertility of
repeated implantation failures // Chem Immunol Allergy.— 2005.— N88.— P. 64–79.
8. Prigoshin N., Tambutti M., Larriba J. et al. Cytokine gene polymorphisms in
recurrent pregnancy loss of unknown cause // Am J. Reprod Immunol.— 2004.— N52.—
P. 36–41.
9. Giordani L., Bruzzi P., Lasalandra C. Association of breast cancer and
polymorphisms of Interleukin-10 and Tumor Necrosis Factor-a genes // Clin. Chem.—
2003.— Vol.49.— P. 1664–1667.
10. Певницкий Л.А. Статистическая оценка ассоциаций HLA-антигенов с
заболеваниями // Вестник АМН СССР.— 1988.— №7.— С. 48–51.
11. Сosteas P. A., Koumouli A., Giantsiou-Kyriakou A. et al. Th2/Th3 cytokine geno-
types are associated with pregnancy loss // Hum Immunol.— 2004.— N65.— P. 135–141.
12. Сrilly A., Hamilton J., Clark C.J. et al. Analysis of the 5’flanking region of the
interleukin 10 gene in patients with systemic sclerosis // Rheumatology (Oxford).—
2003.— N42.— P. 1295–1298.
13. Temple S.E., Lim E., Cheong K.Y., Almeida C.A., Price P., Ardlie K.G. and
Waterer G.W. Allele carried at positions-819 and -592 of the IL-10 promoter affect
transcription following stimulation of peripheral blood cells with streptococcus pneumo-
niae // Immunogenetics.— 2003.— N55.— P. 629–632.
14. D’Alfonso S. New polymorphisms in the IL-10 promoter region / S. D’Alfonso,
M. Rampi, V. Rolando, [et al.] // Genes Immun.— 2000.— N1.— P. 231–233.
Резюме
Вивчали особливості розподілу поліморфних варіантів SNP 1082 G—>A –819
T—>C та –592 A—>C промоторної ділянки гена ІЛ-10 в групі жінок з непліддям.
Встановлено, що вірогідно значиме підвищення частоти GG/СС/СС-генотипу
високої експресії ІЛ-10 є прогностично негативним маркером протікання вагітності.
Припускаємо, що ІЛ-10 може бути задіяний в патогенезі навикового невиношування
вагітності.
Изучали нуклеотидные полиморфизмы SNP 1082 G—>A –819 T—>C та –592
A—>C промоторного участка гена ИЛ-10 в группе женщин с бесплодием. Установ-
лено, что достоверно повышенная частоты генотипа GG/СС/СС-генотипа высокой
экспрессии ИЛ-10 является негативным маркером для течения беременности.
Допускаем, что ИЛ-10 может быть задействован в патогенезе привычного невына-
шивания беременности.
We studed the SNP 1082 G—>A –819 T—>C та –592 A—>C of the gene IL-10
promotor region in infertility women. It was confirmed, that increase of high expression
CC-genotupes SNP –819 T—>C та –592 A—>C пІЛ-10 was prognostically unfavourable
for running of pregnancy. It is expected, that IL-10 gene may be active in pathogenesis of
accustomed miscarriages.
459
ФЕДОТА А. М., ГАВИЛЕЙ Н. С., ПОЛТАВСКАЯ А. Ю.
Харьковский национальный университет имени В. Н. Каразина
Украина, 61077, Харьков, пл. Свободы 4, e-mail: afedota@mail.ru
ГЕНОДЕРМАТОЗЫ КАК МАРКЕРЫ ГЕНЕТИЧЕСКОЙ
ОТЯГОЩЕННОСТИ ПОДРАЗДЕЛЕННЫХ ПОПУЛЯЦИЙ
С РАЗЛИЧНЫМИ ПОКАЗАТЕЛЯМИ ИНФРАСТРУКТУРЫ
Исследования украинских популяций начались в начале 90-х годов ХХ ве-
ка, когда были получены первые данные про генетико-демографическую
структуру и особенности генетических процессов в харьковской популяции
[1]. Генетико-демографические исследования малых городов и сел Восточ-
ной Украины в конце 90-х годов ХХ века показали увеличение коэффициен-
та инбридинга, изоляции расстоянием по сравнением с 60–80-ми годами
ХХ века [2]. Поскольку сельское население составляет более 30% населения
Украины, понимание особенностей генетической структуры и направление
генетических процессов в сельских популяциях имеет существенное значе-
ние для генетического мониторинга и генетического прогнозирования, для
анализа природы генетического груза, в частности, груза наследственных
болезней, представляющего угрозу генетической безопасности населения.
По данным ряда авторов, сопоставление таких важных в медико-гене-
тическом отношении популяционных характеристик, как отягощенность ее
наследственной патологией и подразделенность популяции, имеет серьезные
методические сложности. Большинство подходов к оценке генетических па-
раметров популяции рассчитаны на работу в элементарной, менделеевской,
относительно небольшой популяции, тогда как сбор сведений о частоте и
распространенности наследственной патологии в силу редкости каждой от-
дельной нозологической единицы часто проводится в крупной популяции [3].
Во избежание описанных выше методических сложностей, в данной
работе авторы предполагают проанализировать влияние различных элемен-
тов и объектов инфраструктуры на подразделенность малочисленных популя-
ций, и, соответственно, на отягощенность популяций моногенной патологией,
используя в качестве “сторожевых” фенотипов моногенные генодерматозы,
распространенность которых оценивалась в исследуемых популяциях.
Моногенные дерматозы, например, различные формы ихтиоза, бул-
лезного эпидермолиза, в первом приближении не используются в качестве
“сторожевых” или “индикаторных” фенотипов для оценки динамики па-
раметров генетического груза [4] в силу невысокой распространенности в
популяциях, трудностей ее оценки в связи с необходимостью высококва-
лифицированного подхода при диагностике различных форм этих патологий.
Однако авторы данной работы предлагают показать приемлемость гено-
дерматозов, при соблюдении вышеописанных условий, в качестве маркеров
при исследовании генетической структуры, в данном случае подразде-
ленности популяции, для оценки степени генетической безопасности насе-
ления.
|