Мікросателітний аналіз хромосом 6D та 7D інтрогресивних ліній пшениці, стійких до борошнистої роси

Aims. Evaluation of polymorphism of wheat lines with introgressions from Aegilops species for microsatellite loci specific to 6D and 7D chromosomes. Methods. PCR of genome DNA with primer of specific SSR-loci. Results. The allelic polymorphism for SSR-loci of introgressive lines exceeds the limits,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
Hauptverfasser:	Штефюк, Т.В., Антонюк, М.З.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2014
Schriftenreihe:	Фактори експериментальної еволюції організмів
Schlagworte:	Еволюція геномів в природі та експерименті
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178051
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Мікросателітний аналіз хромосом 6D та 7D інтрогресивних ліній пшениці, стійких до борошнистої роси / Т.В. Штефюк, М.З. Антонюк // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 14. — С. 86-91. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-178051
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1780512021-02-18T01:27:30Z Мікросателітний аналіз хромосом 6D та 7D інтрогресивних ліній пшениці, стійких до борошнистої роси Штефюк, Т.В. Антонюк, М.З. Еволюція геномів в природі та експерименті Aims. Evaluation of polymorphism of wheat lines with introgressions from Aegilops species for microsatellite loci specific to 6D and 7D chromosomes. Methods. PCR of genome DNA with primer of specific SSR-loci. Results. The allelic polymorphism for SSR-loci of introgressive lines exceeds the limits, which determines by genotypes of parental genotypes. New alleles that are uncharacteristic to parental genotypes were reveal. Investigated loci have limited specifity to D genome. Conclusions. Polymorphism of SSR loci limits the potential of their use for investigation of introgressive lines genome structure. Microsatellites can be used for screening segregating populations taking into consideration the possibility of new allele appearance. Key words: microsatellite analysis, SSR alleles, introgressive wheat lines, powdery mildew. 2014 Article Мікросателітний аналіз хромосом 6D та 7D інтрогресивних ліній пшениці, стійких до борошнистої роси / Т.В. Штефюк, М.З. Антонюк // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 14. — С. 86-91. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2219-3782 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178051 575.2+575.222.73 uk Фактори експериментальної еволюції організмів Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Еволюція геномів в природі та експерименті Еволюція геномів в природі та експерименті
spellingShingle	Еволюція геномів в природі та експерименті Еволюція геномів в природі та експерименті Штефюк, Т.В. Антонюк, М.З. Мікросателітний аналіз хромосом 6D та 7D інтрогресивних ліній пшениці, стійких до борошнистої роси Фактори експериментальної еволюції організмів
description	Aims. Evaluation of polymorphism of wheat lines with introgressions from Aegilops species for microsatellite loci specific to 6D and 7D chromosomes. Methods. PCR of genome DNA with primer of specific SSR-loci. Results. The allelic polymorphism for SSR-loci of introgressive lines exceeds the limits, which determines by genotypes of parental genotypes. New alleles that are uncharacteristic to parental genotypes were reveal. Investigated loci have limited specifity to D genome. Conclusions. Polymorphism of SSR loci limits the potential of their use for investigation of introgressive lines genome structure. Microsatellites can be used for screening segregating populations taking into consideration the possibility of new allele appearance. Key words: microsatellite analysis, SSR alleles, introgressive wheat lines, powdery mildew.
format	Article
author	Штефюк, Т.В. Антонюк, М.З.
author_facet	Штефюк, Т.В. Антонюк, М.З.
author_sort	Штефюк, Т.В.
title	Мікросателітний аналіз хромосом 6D та 7D інтрогресивних ліній пшениці, стійких до борошнистої роси
title_short	Мікросателітний аналіз хромосом 6D та 7D інтрогресивних ліній пшениці, стійких до борошнистої роси
title_full	Мікросателітний аналіз хромосом 6D та 7D інтрогресивних ліній пшениці, стійких до борошнистої роси
title_fullStr	Мікросателітний аналіз хромосом 6D та 7D інтрогресивних ліній пшениці, стійких до борошнистої роси
title_full_unstemmed	Мікросателітний аналіз хромосом 6D та 7D інтрогресивних ліній пшениці, стійких до борошнистої роси
title_sort	мікросателітний аналіз хромосом 6d та 7d інтрогресивних ліній пшениці, стійких до борошнистої роси
publisher	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Еволюція геномів в природі та експерименті
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178051
citation_txt	Мікросателітний аналіз хромосом 6D та 7D інтрогресивних ліній пшениці, стійких до борошнистої роси / Т.В. Штефюк, М.З. Антонюк // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 14. — С. 86-91. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Фактори експериментальної еволюції організмів
work_keys_str_mv	AT štefûktv míkrosatelítnijanalízhromosom6dta7díntrogresivnihlíníjpšenicístíjkihdoborošnistoírosi AT antonûkmz míkrosatelítnijanalízhromosom6dta7díntrogresivnihlíníjpšenicístíjkihdoborošnistoírosi
first_indexed	2025-07-15T16:25:10Z
last_indexed	2025-07-15T16:25:10Z
_version_	1837730849584316416
fulltext	86 7. Шпильчин В.В., Антонюк М.З., Терновська Т.К. Фенотипний поліморфізм за ознакою воскова осуга серед представників підтриби Triticinae // Наукові записки НаУКМА. – 2010. – 106. Біологія та екологія. – 2011. – С. 3–8. 8. Шпильчин В.В., Терновська Т.К. Зміна прояву ознаки воскова осуга у генераціях амфідиплоїдів підтриби Triticinae // Наукові записки НаУКМА. – 2011. – Біологія та екологія. – 119. – С. 3–7. 9. Ganal M.W., Rцder M.S. Microsatellite and SNP markers in wheat breeding. Genomics-Assisted Crop Improvement. Genomic Applications in Crops. R.K. Varshney, R. Tuberosa Eds. – Springer, 2007. – 2. – P. 1–24. SHPYLCHYN V.V., MARTYNENKO V.S., TERNOVSKA T.K. National University of “Kyiv-Mohyla Academy”, Ukraine, 04070, Kyiv, Skovorody str., 2, e-mail: vshpylchyn@bigmir.net GENETIC ANALYSIS OF AUROTICA (ААВВТТ) BASED ON GLAUCOUSNESS TRAIT Aims. The aim of our work is to identify genotypes of the three morphotypes of genome-substituted Aurotica amphidiploids, which demonstrate permanent variation by the genes controlling the glaucousness trait. Methods. Genetic analysis through crossing and assessment of segregating populations. PCR of genome DNA of alternative genotypes. Results. Haplotypes of contrasting morphotypes based on glaucousness trait: Aurotica green iw3 W1 iw1 Iw2(T) Iw3(T), Aurotica green-blue iw3 W1 iw1 iw2(T) Iw3(T), Aurotica blue iw3 W1 iw1 iw2(T) iw3(T). Based on the results of SSR analysis Iw2 is one of the segregated genes, which is located on T genome, not on B genome. Conclusions. Contrasting Aurotica morphotypes differ by one mutation Іw2(Т)→iw2(Т) (green – blue Aurotica) or two, the second mutation is Іw3(Т)→iw3(Т) (green – green-blue Aurotica). Key words: glaucousness, microsatellite, amphidiploids. УДК 575.2+575.222.73 ШТЕФЮК Т.В., АНТОНЮК М.З. Національний університет «Києво-Могилянська Академія» МОН України, Україна, 04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2, e-mail: m_antonyuk@yahoo.com МІКРОСАТЕЛІТНИЙ АНАЛІЗ ХРОМОСОМ 6D ТА 7D ІНТРОГРЕСИВНИХ ЛІНІЙ ПШЕНИЦІ, СТІЙКИХ ДО БОРОШНИСТОЇ РОСИ Найбільш ефективним заходом для боротьби з борошнистою росою пшениці є вирощування сортів з генетичною стійкістю до цього захворювання. На сьогодні на 18 хромосомах різних зразків м’якої пшениці локалізовано понад 40 локусів з різною кількістю алелів, що контролюють стійкість до борошнистої роси [1]. Більшість з ідентифікованих генів стійкості є компонентами системи ген-на-ген, це домінантні гени R, які мають спеціальну назву Pm та обумовлюють вертикальну стійкість рослин. Стійкість, що цими генами забезпечується, швидко долається завдяки природній еволюції збудника. Особливо помітним цей процес є для генів стійкості, широко розповсюджених у світі, які входять до складу генома більшості сортів, стійких до борошнистої роси. Саме з цим пов’язана необхідність постійного поновлення запасу генів стійкості у генетичному пулі м’якої пшениці. Близько 30 з таких генів пов’язані своїм походженням зі спорідненими до м’якої пшениці видами, проте лише 10 отримано від видів, які не мають спільних з м’якою пшеницею геномів [1, 2]. Серед них гени Pm12, Pm32 отримано від Aegilops speltoides [1] і вони зберігають свою ефективність тривалий час, Pm39 – від Ae. umbellulata. Якщо геноми – донори та реципієнти гена стійкості є різними, це ускладнює передачу гена за рахунок рекомбінації, фрагмент з геном стійкості транслокується до реципієнтного генома, результати цього процесу не можна передбачити, а реципієнтний геном переживає певну перебудову, яка може відбиватися на його властивостях та має вивчатися. Мікросателітні локуси (SSR) можна використовувати для отримання уявлення про те, наскільки значно перебудувався геном інтрогресивних ліній, які отримали ген стійкості від генома, з яким не кон’югують хромосоми резидентного геному, стосовно інтактного реципієнтного генома [3]. 87 Матеріали і методи Гексаплоїдні цитологічно сталі та стійкі до борошнистої роси лінії м’якої пшениці є похідними одного з геномно-заміщених амфидиплоїдів з геномною формулою ААВВХХ, де ААВВ є тетраплоїдним компонентом м’якої пшениці сорту Аврора, а ХХ – геномом Aegilops speltoides у Авродесу (AABBSS), Ae. sharonensis у Аврозису (AABBSshSsh) та Ae. umbellulata у Авролати (AABBUU) [4]. Вивчено ДНК сорту Аврора, амфідиплоїдів Авродес, Аврозис, Авролата, 18 ліній – похідних Авродесу, 3 ліній – похідних Аврозису, 12 ліній – похідних Авролати щодо спектру ампліконів з праймерами мікро- сателітних локусів, специфічних до хромосом 6D та 7D Triticum aestivum (рис. 1). Методику виділення ДНК та умови ПЛР оприлюднено [5]. Через малий обсяг вибірок статистичну обробку проводили з використанням точного критерію Фішера. Результати та обговорення Із всіх перевірених мікросателітних локусів, специфічних до хромосом 6D та 7D, було обрано 5, 3, 4 та 4 таких, що давали різний продукт ампліфікацій на ДНК Аврори та геномно-заміщених амфідиплоїдів та були декларовані при їхньому створенні як специфічні, відповідно, до 6DS, 6DL, 7DS, 7DL. Очікувалось, що вони не даватимуть продуктів ампліфікації на ДНК амфідиплоїдів, позбавлених геному D. Це виявилось вірним зі всьома локусами хромосоми 6D (табл. 1) та локусами Xcfd41, Xbarc111, Xbarc53, Xcfd69 хромосоми 7D для ДНК Авролати та локусами хромосоми 6D Xcfd42, Xcfd287, Xcfd60 та Xbarc111, Xbarc53, Xcfd69 хромосоми 7D для Авродеса. ДНК Аврозиса не дала продукт майже по всім локусам, за виключенням Xcfd42, Xbarc96, Xgwm44, Xcfd69. Статистично значущої різниці у наявності/відсутності продукту ампліфікації між трьома амфідиплоїдами встановлено не було (Р = 0,031 та Р = 0,459 для хромосом 6D та 7D, відповідно). Лише три локуси, Xcfd60-6D, Xbarc111-7D, Xbarc53-D, виявилися специфічними до відповідних хромосом, з праймерами локусу Xgwm44 було отримано продукт з ДНК всіх амфідиплоїдів. Ампліфікацію ДНК з праймерами локусів, специфічних до геному D, якого немає у амфідиплоїдів може бути викликано будь-яким з двох чинників: локуси, задекларовані як специфічні для геному D, можуть бути у наявності в інших геномах, в тому числі субгеномах А та В пшениці, та геномах S, Ssh, U; локуси є специфічними до D-геному, проте геноми амфідиплоїдів перебудовані настільки, що сегменти D-хромосом присутні як транслокації на хромосомах інших субгеномів. Друга причина здається нам малоймовірною, оскільки перевірка кон’югації хромосом в мейозі МКП амфідиплоїдів не реєструвала наявність мультивалентів, які б мали бути за наявності транслокованих хромосом [6]. Отже, йдеться про не специфічність локусів до D геному. Тим не менш, вони можуть бути корисними для вивчення ліній щодо аналогічності їхнього генотипу рекурентному генотипу Аврора, тому що поява у спектрі амфідиплоїда продукту ампліфікації, не властивого ДНК Аврори, свідчить, що ампліфікується геном, якого у Аврори немає, тобто S, Ssh або U. Характеристики стійких ліній показали, що жодна з них за набором SSR-локусів для хромосом 6D та 7D не відповідає ні Аврорі, ні відповідному амфідиплоїду (табл. 1). Це може бути доказом того, що жодна лінія не має повного чужинного заміщення 6D чи 7D або хоча б одного плеча. Судячи з набору алелів SSR-локусів (рис.), хромосоми виглядають перебудованими, такими, що включають сегменти хромосоми D-геному та чужинної хромосоми. Проте раніше нами вже було показано на групі інтрогресивних ліній, ретельно проаналізованих щодо обсягу включень. Результати скрикування чужинного хроматину з застосуванням мікросателітного та цитологічного аналізу [7] та у дослідженні хромосоми 3D, побудованому аналогічно даному дослідженню [5], що результати мікросателітного аналізу не бувають однозначними, коли досліджуються геноми гібридного походження. Як і при вивченні ліній за хромосомою 3D [5], спостерігали велику кількість нових алелів, в тому числі утворення 0-алелів, коли такий алель не був властивий жодному з компонентів вихідного схрещування. З 16 вивчених локусів нових алелів не було лише в двох, Xcfd60-6D та Xcfd41-7D. Обидва розташовані усередині плечей. Крім того, спостерігали гетерозиготні генотипи (табл. 2). Порівняння ліній, що пішли від Авродеса та від Авролати за картиною змін проте очікуваної наявності батьківських алелів в будь-якому сполученні, показало, що статистично процес утворення нових алелів не характеризується видоспецифічністю (табл. 2, останній рядок). 88 Таблиця 1. Характеристика інтрогресивних ліній за мікросателітними локусами, специфічними до хромосом 6D та 7D. 0 – ампліфікація не відбулася, 1 – алель, притаманний Аврорі, 2 – алель, притаманний геномно-заміщеному амфідиплоїду, н – новий алель, г – гетерозигота SSR-локуси локалізовані на 6D SSR-локуси локалізовані на 7D Амфіди- плоїди та лінії, що від них походять Xb ar c1 73 S Xc fd 42 S X cf d1 32 S X ba rc 19 6 S X cf d2 87 S X cf d9 5 L Xc fd 60 L X ba rc 96 L Xw m c5 06 S X cf d4 1 S X ba rc 15 4 S X gw m 44 S X ba rc 17 2 L X ba rc 11 1 L X ba rc 53 L X cf d6 9 L Авродес 1 0 1 1 0 2 0 1 2 2 2 2 2 0 0 0 3 н1 1 1 1 0 2 1 1 1 1 1 2 1+н1 1 1 1 3-1 н1 1 1 1 0 1 1 1 1 1 2 н1 1 0 1 1 4 0 1 1 0 0 1 1 0 1 0 2 2 1 0 1 1 7 1+н2 1 1 н1 0 2 1 1 н1 1 1 н3 2+н1 н1 1 1 12-1 1 1 1 1 0 2 1 1 1 1 2 н1 1 1 1 1 25 1 1 1 н1 0 2 1 1 н2 0 2 1 1+н1 н1 1 1 33-2 1 1 1 н1 0 2 1 1 н1 1 1 г1 н2 1 1 1 38 н3 1 1 1 0 1 н1 1 1 1 1 г2 н1 н2 1 1 39 0 1 1 1 0 1 1 0 1 1 1 г1 1 н1 1 н1 53 0 1 1 1 0 1 1 0 1 1 1 н4 1 1 1 н1 55 1 1 1 1 0 2 1 1 н1 0 2 г2 0 0 1 1 70 1 1 1 1 0 2 1 1 1 1 1 г2 н2 н1 1 1 83 0 1 1 1 0 2 1 0 1 1 2 н2 н1 1 1 0 1092 н3 1 1 н1 0 2 1 1 1 1 1 н5 1 1 1 1 1105-1 1 1 1 н1 0 2 1 1 1 1 1 1 н3 1 1 1 1106 1 1 1 н1 0 2 1 1 1 1 1 г1 н3 н3 0 1 1112 1 1 0 н2 0 1 0 н1 1 0 2 н5 0 0 0 1 1114 1+н2 1 1+н1 1+н2 0 1 н2 н2 н1 1 1 г1 1 0 1 1 Аврозис 0 1 0 0 0 0 0 2 0 0 0 2 0 0 0 2 113 1 0 1 1 н1 1 1 н1 1 1 н1 1 н 1 1 1 141 1+н 0 1 1 0 1 н1 1 1 1 1 1 н 1 1 1 143 1 н н н н2 1 1 2 1 1 1 г 1 1 1 1 Авролата 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 2 1 2 0 0 0 166 н1 0 1 1 0 1 1 н1 1 1 1 1 1 1 1 1 190 1 0 1 1 0 1 1 1 1 1 1 0 1 1 0 1 206 н1 0 1 1+н 0 1 1 1 1 1 1 н1 1 1 н1 1 207 1 0 1 н1 0 1 1 н1 1 1 1 1 1 н1 н2 1 212-2 н1 0 н1 1 0 1 1 1 1 1 1 0 1 1 1 1 215 1 1 1 1 0 1 1 1 1 1 1 н2 1 1 1 1 216-3 1 н1 1 н1 0 1 1 н1 1 1 1 1 1 1 0 1 217 1 н1 н1 н1 0 1 1 1 1 1 н2 1 1 1 1 1 221-1 1 0 н1 н1 0 1 1 н1 1 1 н2 1 1 0 0 1 221-2 н1 1 0 1 0 1 1 1 1 1 1 н2 н1 1 1 1 222 1 н1 1 н1 0 1 1 н1 1 1 1 1 1 1 1 1 254 0 1 н1 0 0 1 0 н1 0 0 0 0 0 0 0 1 2599 н2 1 1 1 0 1 1 н2 1 1 1 1 н2 1 1 1 89 Рис. Розташування вивчених SSR-локусів на хромосомах 6D та 7 D Таблиця 2. Мінливість за мікросателітними локусами в інтрогресивних лініях та імовірність (Р) розбіжностей за мінливістю між сукупністю ліній різного походження SSR-локуси локалізовані на 6D SSR-локуси локалізовані на 7D Алель Xb ar c1 73 S Xc fd 42 S X cf d1 32 S X ba rc 19 6 S X cf d2 87 S X cf d9 5 L Xc fd 60 L X ba rc 96 L Xw m c5 06 S X cf d4 1 S X ba rc 15 4 S X gw m 44 S X ba rc 17 2 L X ba rc 11 1 L X ba rc 53 L X cf d6 9 L Кількість ліній – похідних Авродесу з певними алелями батьківський 8 18 16 9 18 18 16 12 13 14 18 4 7 12 18 18 новий 4 0 0 7(2) 0 0 2(2) 2(2) 5(2) 4 0 7 6 6(3) 0 0 0-алель 4 0 1 1 0 0 0 4 0 0 0 0 2 0 0 0 гетерозигота 2 0 1 1 0 0 0 0 0 0 0 7 3 0 0 0 Кількість ліній – похідних Авролати з певними алелями батьківський 8 9 9 7 13 13 13 6 12 13 9 7 10 12 11 13 новий 5(2) 4(2) 4 5 7(2) 3(2) 3(2) 2(2) 1 2(2) 0-алель 1 1 3 1 гетерозигота 1 Р 0,47 0,02 0,21 1,0 1,0 1,0 0,50 0,29 0,36 0,12 0,02 0,13 0,07 0,19 0,17 1,0 90 Щодо розташування мікросателітного локусу на хромосомі, результати не можна трактувати однозначно. Так, при порівнянні співвідношення між батьківськими та новими алелями мікросателітів статистичну різницю на користь припущення, що прицентромерним мікросателитам притаманна стабільність, було встановлено для обох плечей хромосоми 6D для ліній – похідних Авродеса (Р = 0,003 для короткого та Р = 0,019 для довгого), але лише для довгого плеча (Р = 0,005) для ліній – похідних Авролати. Для мікросателітів хромосоми 7D в жодному з чотирьох порівнянь значущої різниці не було. Мінливість усередині мікросателітних повторів взагалі підвищена у порівнянні з іншими локусами. Сама повторювана природа таких локусів збільшує частоту мутування в їхніх межах під час реплікації та кросинговеру. Гібридна природа геномів інтрогресивних ліній, в яких відбувається інтенсивний процес молекулярної стабілізації та активується рух транспозонів, по-видимому, очевидно є ще одним чинником виникнення нових, щодо батьківських, алелів мікросателітів. Тому, результати мікросателітного аналізу не можна трактувати однозначно при вивченні геномів таких ліній. Свідчити на користь факту заміщення пшеничної хромосоми або її плеча чужинними гомологами без даних цитологічного аналізу вони не можуть, проте цілком придатні для визначення гомологічної належності чужинного хроматину. Крім того, розташування на хромосомі мікросателітного локусу, за яким лінії демонструють алель, властивий амфідиплоїду, дає можливість оцінити розмір фрагмента пшеничної хромосоми, заміщений на чужинний, а від цього залежить цінність лінії як потенційного джерела чужинного гена стійкості. Висновки Інтрогресивні лінії м’якої пшениці, стійкі до борошнистої роси, мають включення чужинного хроматину замість пшеничного хроматину хромосом 6D та 7D трьох видів егілопсу. Лінії характеризуються алельним поліморфізм за вісьмома локусами, специфічними для хромосоми 6D та такою ж кількість – для 7D. Специфічність вивчених локусів для D геному обмежена. Для багатьох з них показана можливість ампліфікації ДНК геномів егілопсів. Алельний поліморфізм ліній виходить за межі, встановлені генотипами батьківських форм, що брали участь в їхньому створенні. Зареєстровано наявність нових у порівнянні з батьківськими генотипами алелів мікросателітних локусів. Рівень алельної мінливості за вивченими локусами хромосом 3D та 7D виявився однаковим для груп інтрогресивних ліній, що мали інтрогресії від Ae. speltoites та Ae. umbellulata. Оскільки алельний поліморфізм серед ліній виходить за межі батьківських форм ініціальних гібридів, він не може бути поясненим лише прямою інтрогресією чужинного хроматину до геному м’якої пшениці. Результати аналізу варто використовувати для встановлення хромосомної локалізації гена (генів) стійкості ліній до борошнистої роси через скринування популяцій, що розщеплюються, від схрещування стійких ліній одна з одною та генотипом Аврора, а також для ідентифікації мікросателітного маркера гену стійкості хоча б в межах чужинного фрагменту хроматину. Література 1. McIntosh R.A., Yamazaki Y.Y., Dubkovsky J. et al. Catalogue of gene symbols for wheat / 12th International Wheat Genetics Symposium, 8–13 September, 2013. 2. Gill B.S., Friebe B., Raupp W.J. et al. Wheat Genetics Research Center: the first 25 years // Advances in Agronomy. – 2006. – 89. – P. 73–136. 3. Ayala-Navarrete L., Thompson N.,·Ohm H., Anderson J. Molecular markers show a complex mosaic pattern of wheat-Thinopyrum intermedium translocations carrying resistance to YDV [Електронний ресурс] // Theor. Appl. Genet. – 2010. – Режим доступу: DOI 10.1007/s00122-010-1365-y. 4. Антонюк М.З., Терновська Т.К. Створення чужинно-заміщених ліній м‘якої пшениці методом «змішування» хромосом у межах одного субгеному // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. – Київ: Логос, 2001. – 2. – C. 368–375. 5. Антонюк М.З. Штефюк Т.С., Терновська Т.К. Поліморфізм інтрогресивних ліній м’якої пшениці за алелями мікросателітних локусів // Фактори експериментальної еволюції організмів. – Київ: Логос, 2013. – 12. – С. 97–101 6. Жиров Е.Г., Терновская Т.К. Геномная инженерия у пшеницы // Вестник с.-х. науки. – 1984. – № 10. – С. 58–66. 91 7. Antonyuk M.Z., Bodylyova M.V., Ternovskaya T.K. Genome structure of introgressive lines Triticum aestivum/Aegilops sharonensis // Cytology and Genetics. – 2009. – 43. – N 6. – С. 58–67. SHTEFYUK T.V., ANTONYUK M.Z. National University of Kyiv-Mohyla Akademy, MONMS Ukraine, Ukraine, 04070, Kyiv, G. Skovorody str., 2, e-mail: m_antonyuk@yahoo.com THE SSR ANALYSIS OF 6D AND 7D CHROMOSOMES OF INTROGRESSIVE WHEAT LINES RESISTANT TO POWDERY MILDEW Aims. Evaluation of polymorphism of wheat lines with introgressions from Aegilops species for microsatellite loci specific to 6D and 7D chromosomes. Methods. PCR of genome DNA with primer of specific SSR-loci. Results. The allelic polymorphism for SSR-loci of introgressive lines exceeds the limits, which determines by genotypes of parental genotypes. New alleles that are uncharacteristic to parental genotypes were reveal. Investigated loci have limited specifity to D genome. Conclusions. Polymorphism of SSR loci limits the potential of their use for investigation of introgressive lines genome structure. Microsatellites can be used for screening segregating populations taking into consideration the possibility of new allele appearance. Key words: microsatellite analysis, SSR alleles, introgressive wheat lines, powdery mildew.

Мікросателітний аналіз хромосом 6D та 7D інтрогресивних ліній пшениці, стійких до борошнистої роси

Institution

Ähnliche Einträge