Характеристика кращих материнських компонентів цукрових буряків за комплексом господарсько-цінних ознак
На основі аналізу 50 експериментальних гібридів, одержаних і вивчених на Верхняцькій дослідно-селекційній станції упродовж 2003-2005 рр., встановлено, що частота гетерозисних гібридів на основі ЦЧС вища у тому випадку, коли за материнську форму беруть прості стерильні гібриди, отримані гібридизац...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2008
|
| Назва видання: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178074 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Характеристика кращих материнських компонентів цукрових буряків за комплексом господарсько-цінних ознак / П.І. Вакуленко, М.О. Корнєєва // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 18-21. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-178074 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1780742021-02-18T01:29:16Z Характеристика кращих материнських компонентів цукрових буряків за комплексом господарсько-цінних ознак Вакуленко, П.І. Корнєєва, М.О. Аналіз і оцінка генетичних ресурсів На основі аналізу 50 експериментальних гібридів, одержаних і вивчених на Верхняцькій дослідно-селекційній станції упродовж 2003-2005 рр., встановлено, що частота гетерозисних гібридів на основі ЦЧС вища у тому випадку, коли за материнську форму беруть прості стерильні гібриди, отримані гібридизацією пилкостерильних ліній з неспорідненими закріплювачами стерильності. Кращі гібриди перевищують груповий стандарт на 13...21 % . На основе анализа 50 экспериментальных гибридов, полученных и изученных на Верхнячской опытно-селекционной станции в течение 2003-2005 гг. , встановлено, что частота гетерозисных гибридов на основе ЦМС выше в том случае, если материнской формой служат простые стерильные гибриды, полученные гибридизацией пыльцестерильных линий с неродственными закрепителями стерильности. Лучшие гибриды превышают групповой стандарт на 13...21 %. On the basis of analysis of 50 experimental hybrids, developed at the Verkhnyachka Experiment-Breeding Station in 2003-2005, it was established that the frequency of heterotic CMS hybrids was higher when as a female component simple sterile hybrids obtaine through hybridization of pollen sterile lines with unrelated maintainers were used. The best hybrids were superior to the group standard by 13…21 %. 2008 Article Характеристика кращих материнських компонентів цукрових буряків за комплексом господарсько-цінних ознак / П.І. Вакуленко, М.О. Корнєєва // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 18-21. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2219-3782 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178074 uk Фактори експериментальної еволюції організмів Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| spellingShingle |
Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Вакуленко, П.І. Корнєєва, М.О. Характеристика кращих материнських компонентів цукрових буряків за комплексом господарсько-цінних ознак Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description |
На основі аналізу 50 експериментальних гібридів, одержаних і вивчених на
Верхняцькій дослідно-селекційній станції упродовж 2003-2005 рр., встановлено, що
частота гетерозисних гібридів на основі ЦЧС вища у тому випадку, коли за
материнську форму беруть прості стерильні гібриди, отримані гібридизацією
пилкостерильних ліній з неспорідненими закріплювачами стерильності. Кращі гібриди
перевищують груповий стандарт на 13...21 % . |
| format |
Article |
| author |
Вакуленко, П.І. Корнєєва, М.О. |
| author_facet |
Вакуленко, П.І. Корнєєва, М.О. |
| author_sort |
Вакуленко, П.І. |
| title |
Характеристика кращих материнських компонентів цукрових буряків за комплексом господарсько-цінних ознак |
| title_short |
Характеристика кращих материнських компонентів цукрових буряків за комплексом господарсько-цінних ознак |
| title_full |
Характеристика кращих материнських компонентів цукрових буряків за комплексом господарсько-цінних ознак |
| title_fullStr |
Характеристика кращих материнських компонентів цукрових буряків за комплексом господарсько-цінних ознак |
| title_full_unstemmed |
Характеристика кращих материнських компонентів цукрових буряків за комплексом господарсько-цінних ознак |
| title_sort |
характеристика кращих материнських компонентів цукрових буряків за комплексом господарсько-цінних ознак |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178074 |
| citation_txt |
Характеристика кращих материнських компонентів цукрових буряків за комплексом господарсько-цінних ознак / П.І. Вакуленко, М.О. Корнєєва // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 18-21. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Фактори експериментальної еволюції організмів |
| work_keys_str_mv |
AT vakulenkopí harakteristikakraŝihmaterinsʹkihkomponentívcukrovihburâkívzakompleksomgospodarsʹkocínnihoznak AT kornêêvamo harakteristikakraŝihmaterinsʹkihkomponentívcukrovihburâkívzakompleksomgospodarsʹkocínnihoznak |
| first_indexed |
2025-07-15T16:26:34Z |
| last_indexed |
2025-07-15T16:26:34Z |
| _version_ |
1837730937130975232 |
| fulltext |
18
3. Eberhart S.A., Russell W.A. Stability parameters for comparing varieties// Crop Sci.-
1966 V.6.-№1.-Р.36-40.
4. Rossielle A.A., Hamblin J. Theoretical aspects of selection for yield in stress and non-
stress environments// Crop Sci.-1981.-21/-№6.
Резюме
Впровадження адаптивних систем використання сортів-дворучок пшениці за
пізніх строків сівби восени і в „лютневі вікна” в південному Степу України, засновано
на використані позитивних генотип-середовищних ефектів, що дозволяє підвищити
перевагу нового типу сортів за цих умов і зробити виробництво зерна пшениці більш
ефективним та конкурентноздатним.
Внедрение адаптивных систем использования сортов - дворучек пшеницы при
поздних сроках посева и в „ февральские окна” в южной Степи Украины, основанное
на использовании положительных генотип-средовых эффектов, что позволяет
увеличить преимущество нового типа сортов при этих условиях и сделать производство
зерна пшеницы более эффективным и конкурентоспособным.
Introduction of adaptive systems of use grades of wheat winter-summer type, at late
terms of crops and in „February windows” in southern Steppe of Ukraine, founded on use
positive a genotype - the environment of effects that allows to increase advantage new type of
grades under these conditions and to make manufacture of grain wheat more effective and
competitive.
ВАКУЛЕНКО П.І.1, КОРНЄЄВА М.О.2
1Верхняцька дослідно-селекційна станція
Україна, 20022,Черкаська область, Христиніський район, с.Верхнячка
2Інститут цукрових буряків УААН
Україна, 03141, Київ, вул.Клінічна,25, E-mail:isb@isb kiev.ua
ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЩИХ МАТЕРИНСЬКИХ КОМПОНЕНТІВ
ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗА КОМПЛЕКСОМ ГОСПОДАРСЬКО-ЦІННИХ ОЗНАК
Успішне створення і добір материнських форм в селекційному процесі великою
мірою залежить від генетичного різноманіття вихідних матеріалів, від їх селекційної
цінності, від методів оцінки їх за комбінаційною здатністю і базовою продуктивністю
[1].
Серед 50 одержаних на Верхняцькій дослідно-селекційній станції у 2003-2005
рр. експериментальних пробних гібридів цукрових буряків за врожайністю істотно
перевищували груповий стандарт 14 гібридів, із них 10 гібридів були створені за
участю материнських компонентів, одержаних на основі простих стерильних гібридів
(табл..1). За цукристістю найкращі оцінки мали 28 пробних гібридів, із них у 23
материнськими компонентами були прості стерильні гібриди (табл..1), у інших –
пилкостерильні лінії – аналоги вихідних О типів. Відповідно 19 пробних гібридів, в
склад материнського компоненту яких входили прості стерильні гібриди,
перевищували груповий стандарт за збором цукру.
19
Таблиця 1
Частота кращих модельних гібридів, одержаних на основі простих стерильних
гібридів 2003-2005 рр.
Кількість гібридів,що
перевищували гр.St
З них на основі простих гібридів Показник
продуктивності
шт. % шт. %
Врожайність 14 28 10 71
вміст цукру 28 56 23 82
Збір цукру 28 56 19 68
Формування простих стерильних гібридів від схрещування ЧС аналогів з
неспорідненими закріплювачами стерильності, які використовують як материнську
форму гетерозисних гібридів на основі ЦЧС, дозволяє зняти інбредну депресію, що
незмінно супроводжує створення ліній - ЧС аналогів у процесі тривалого насичуючого
бекросування [2]. Внаслідок цього підвищується продуктивність гібридів на
чоловічостерильній основі.
Продуктивність кращих пробних ЧС гібридів, створених за участю простих
стерильних гібридів наведено в таблиці .2.
З урахуванням показників комплексу господарсько-корисних ознак прості
стерильні гібриди ЧС1х От2 та ЧС5х От3 передано в 2005 році для подальшого вивчення
до системи випробування „Бетаінтеркрос”, а прості гібриди ЧС3 Бц одн.45хОт2УЛ56 і
ЧС5 В8524 х От2УЛ56 передано для вивчення до Національного центру генетичних
ресурсів рослин України.
Таблиця 2
Продуктивність кращих пробних гібридів, середнє 2003-2005 рр.
% до стандарту
№
п/п
Походження
ЧС-гібридів
Врожай-
ність,
т/га
Вміст
цукру,
%
Збір
цукру,
т/га
Врожай-
ність,
%
Вміст
цукру
%
Збір
цукру
%
1 (ЧС1ВП29хОт4В635/73)хБЗ1 43,5 14,67 6,5 111 105 116
2 (ЧС3 Бц одн.45хОт2УЛ56)хБЗ1 42,7 14,76 6,3 105 106 111
3 (ЧС5В8524хОт3Бц одн.45)хБЗ1 42,0 14,79 6,9 115 105 120
4 (ЧС1ВП29 х От2УЛ56) х БЗ2 42,0 15,06 7,0 113 107 121
5 (ЧС2УЛ56 х От5 В8524) х БЗ2 41,4 14,71 6,5 108 105 113
6 (ЧС3 Бц одн.45хОт5В8524)хБЗ2 40,0 14,92 6,7 110 106 117
7 (ЧС4В635/73 х От5 В8524)х БЗ2 40,2 15,09 6,5 105 107 113
8 (ЧС5 В8524 х От2УЛ56)х БЗ2 42,0 14,74 6,6 109 105 115
Як видно із табл.2, кращою гібридною комбінацією виявилися гібриди
(ЧС1ВП29 х От2УЛ56) х БЗ2 та (ЧС5В8524хОт3Бц одн.45)хБЗ1 , що перевищили
груповий стандарт відповідно на 21 та 20 %. Перший із них – гібрид, що сформований
від схрещування материнського компоненту у формі простого гібриду пилкостерильної
лінії веселоподільського походження з неспорідненим О типом уладівської генплазми, і
багатонасінного запилювача (гілка 2) верхняцької селекції. Другий гібрид
материнською формою мав також простий стерильний гібрид на основі ЧС аналога
В8524 і закріплювача стерильності білоцерківського походження,що був схрещений з
багатонасінним компонентом-запилювачем (гілка 1) верхняцької генплазми. Вони були
передані до екологічного сортовипробування Бетаінтеркрос у 2006р.
Загальна характеристика цих гібридів за комплексом господарсько-цінних
ознак наведена у таблиці .3.
20
Таблиця 3
Характеристика кращих простих стерильних гібридів, переданих до системи
випробування „Бетаінтеркрос” та до Національного центру генетичних ресурсів
рослин України
Ознаки Прості стерильні гібриди
Базова продуктивність в % до груп. St: ЧС1х От2 ЧС5х От3 ЧС3х От2 ЧС5х От2
–врожайність 99 102 95 101
–цукристість 103 103 102 104,5
–збір цукру 102 105 98 106,5
Загальна комбінаційна здатність, ефекти за:
–врожайністю +1,15 +1,22 -0,08 +0,71
–цукристістю +0,12 +0,19 +0,19 +0,06
–збором цукру +0,25 +0,26 +0,01 +0,11
Стерильність, % 90 91 95 92
Однонасінність, % 98 98 98 99
Енергія проростання насіння, % 45 56 55 72
Схожість, % 80 75 77 90
Маса 1000 насінин, г 14,5 12,7 13,2 12,4
За оцінками загальної комбінаційної здатності в селекційні програми
Верхняцької ДСС також включено 6 простих стерильних гібридів ЧС1ВП29 х
От4В635/73; ЧС3Бц одн.45 х От2УЛ56; ЧС5В8524 х От2УЛ56; ЧС3Бц одн.45 х От5В8524;
ЧС3Бц одн.45 х От5В8524; ЧС2УЛ56 х От5 В8524 для подальшого покращення інших
господарсько-корисних ознак.
Література
1. Роїк М.В., Корнєєва М.О. Оцінка генетичного потенціалу вітчизняних цукрових
буряків // Збірник наукових праць, вип.8. Київ: ПоліграфКонсалтинг.- 2005.-С.11-
27.
2. Роїк М.В., Вакуленко П.І., Корнєєва М.О. Комбінаційна здатність материнського
компоненту гібридів цукрових буряків за збором цукру. // Зб. наук. праць
"Фактори експериментальної еволюції організмів. К.: Логос, - 2006.- С.289-293.
Резюме
На основі аналізу 50 експериментальних гібридів, одержаних і вивчених на
Верхняцькій дослідно-селекційній станції упродовж 2003-2005 рр., встановлено, що
частота гетерозисних гібридів на основі ЦЧС вища у тому випадку, коли за
материнську форму беруть прості стерильні гібриди, отримані гібридизацією
пилкостерильних ліній з неспорідненими закріплювачами стерильності. Кращі гібриди
перевищують груповий стандарт на 13...21 % .
На основе анализа 50 экспериментальных гибридов, полученных и изученных на
Верхнячской опытно-селекционной станции в течение 2003-2005 гг. , встановлено, что
частота гетерозисных гибридов на основе ЦМС выше в том случае, если материнской
формой служат простые стерильные гибриды, полученные гибридизацией
пыльцестерильных линий с неродственными закрепителями стерильности. Лучшие
гибриды превышают групповой стандарт на 13...21 %.
On the basis of analysis of 50 experimental hybrids, developed at the Verkhnyachka
Experiment-Breeding Station in 2003-2005, it was established that the frequency of heterotic
21
CMS hybrids was higher when as a female component simple sterile hybrids obtaine through
hybridization of pollen sterile lines with unrelated maintainers were used. The best hybrids
were superior to the group standard by 13…21 %.
ВЛАСЕНКО В.А., КОЧМАРСЬКИЙ В.С., КОЛОМІЄЦЬ Л.А., МАРИНКА С.М.
Миронівський інститут пшениці імені В.М.Ремесла УААН
Україна, 08853, Київська обл., Миронівський р-н, с.Центральне; e-mail:mwheats@ukr.net
ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОГО І АДАПТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛІВ
ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ
Одним із найважливіших завдань аграрної політики України є суттєве збільшення
і стабілізація виробництва зерна. Найвагоміший приріст урожаю сільськогосподарських
культур у цілому, і пшениці зокрема, досягається шляхом впровадження у виробництво
нових сортів [1, 2]. Наукою і передовою практикою доведено, що новий сорт
упроджовж перших 5-ти років використання дає приріст урожаю у 2,5 рази більший,
ніж сорти, які перебувають у виробництві 10-12 років [3]. Збільшення врожайності
пшениці озимої за рахунок нових сортів визначає і нові етапи сортозмін.
Матеріали та методи
Матеріалом для досліджень слугували статистичні дані врожайності сортів
пшениці озимої селекції Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла УААН
(МІП) та створених спільно з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України
(ІФРіГ), які вирощувалися в насінницьких посівах Державного підприємства
дослідного господарства „Еліта” МІП (ДП ДГ „Еліта”).
Результати та обговорення
Стан виробництва озимої пшениці в Україні характеризується значними
коливаннями врожайності по роках, причиною яких є стресові чинники довкілля [4].
Найвища врожайність її (40,2 ц/га) зафіксована в 1990 р., що забезпечила максимальний
валовий збір зерна цієї культури (30,3 млн т) за всю історію України [5]. Після 1990 р.
валове виробництво зерна різко скоротилося, зокрема, в останні 4 роки до 17,7-12,9 млн
т. У 2007 р. валовий збір склав 12,9 млн т, що в 2,3 рази менше, ніж у 1990 р. [6].
Проте щорічні недобори зерна пшениці в Україні недоречно відносити тільки на
рахунок дії негативних екологічних чинників. Сорти пшениці м’якої озимої, що
допущені до виробництва, в практиці не завжди реалізують свої потенційні можливості
із-за пониженого їх рівня адаптивних властивостей. Тобто ступінь гомеостазу генотипу
(на рівні організації організму) ще потребує подальшого селекційного поліпшення.
Проте необхідно враховувати також наступні рівні організації рослинних адаптивних
макросистем – популяційний і екосистемний (біоценологічний).
Рівень урожайності сортименту пшениці озимої в Україні в порівнянні з такими в
Угорщині (20 ц/га та 50 ц/га, відповідно) понижений. Проте це не тому, що сорти
української селекції мають нижчий генетичний потенціал продуктивності, а також
загальної адаптивності. Причини в тому, що кожний сорт при зміні екологічного
градієнта чи стресового чинника володіє тільки для нього властивими
компенсаторними ефектами. Саме компенсаторні ефекти у окремих генотипів
забезпечують пружність і сталість її біоценотичного гомеостазу.
Коливання в біоценозі, що створюється за рахунок абіотичних та агротехнічних
чинників, вносять адекватні зміни в напрямках і характері проходження етапів
продукційного процесу. При цьому в межах реакції генотипів, різних за довжиною
міжфазних періодів, відбуваються певні зміни при формуванні врожайності зерна.
Здатність сорту компенсувати нанесену рослинам шкоду під дією лімітуючих чинників
довкілля на ранніх етапах вегетації шляхом збільшення значень елементів структури
|