Поширення чутливих до стану атмосферного повітря лишайників у малих містах Київської області

Досліджені поширення та частота трапляння епіфітних видів лишайників, чутливих до забруднення повітря в модельних малих містах Київської області (Ірпінь, Буча та Боярка). Для кожного міста складені мапи поширення видів із середньою і високою чутливістю до забруднення атмосфери. Частота траплянн...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Шершова, Н.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2016
Назва видання:	Український ботанічний журнал
Теми:	Спорові рослини та гриби
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178299
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Поширення чутливих до стану атмосферного повітря лишайників у малих містах Київської області / Н.В. Шершова // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 1. — С. 56-60. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-178299
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1782992021-02-19T01:27:46Z Поширення чутливих до стану атмосферного повітря лишайників у малих містах Київської області Шершова, Н.В. Спорові рослини та гриби Досліджені поширення та частота трапляння епіфітних видів лишайників, чутливих до забруднення повітря в модельних малих містах Київської області (Ірпінь, Буча та Боярка). Для кожного міста складені мапи поширення видів із середньою і високою чутливістю до забруднення атмосфери. Частота трапляння видів з різною чутливістю в Ірпені та Бучі вища. Крім того, ці міста мають зелені зони, які є залишками природних лісів і слугують рефугіумами для цих видів. Дослідження засвідчує, що якість повітря в Ірпені та Бучі загалом вища, ніж у Боярці. Исследованы распространение и частота встречаемости эпифитных видов лишайников, чувствительных к загрязнению воздуха, в модельных малых городах Киевской области (Ирпень, Буча и Боярка). Для каждого города составлены карты распространения видов со средней и высокой чувствительностью к загрязнению атмосферы. Описаны закономерности распространения этих лишайников. Исследование показывает, что качество воздуха в Ирпене и Буче в среднем выше, чем в Боярке. Частота встречаемости видов в Ирпене и Буче также выше. Кроме того, эти города имеют парки, которые являются остатками естественных лесов и служат рефугиумами для данных видов. Occurrence of epiphytic lichen species sensitive to air pollution was studied in model small towns Irpin, Bucha and Boyarka of Kiev Region. For each town, distribution maps of the species with medium and high sensitivity to air pollution are provided. Description of the occurrence patterns of these lichens is presented. Occurrence of sensitive species is found to be higher in Irpin and Bucha. Besides, these towns have parklands which are remnants of the forests of natural origin and serve as refugia. The study shows that air quality and, consequently, environmental quality in towns Irpin and Bucha is generally higher than those in Boyarka 2016 Article Поширення чутливих до стану атмосферного повітря лишайників у малих містах Київської області / Н.В. Шершова // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 1. — С. 56-60. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj73.01.056 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178299 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби
spellingShingle	Спорові рослини та гриби Спорові рослини та гриби Шершова, Н.В. Поширення чутливих до стану атмосферного повітря лишайників у малих містах Київської області Український ботанічний журнал
description	Досліджені поширення та частота трапляння епіфітних видів лишайників, чутливих до забруднення повітря в модельних малих містах Київської області (Ірпінь, Буча та Боярка). Для кожного міста складені мапи поширення видів із середньою і високою чутливістю до забруднення атмосфери. Частота трапляння видів з різною чутливістю в Ірпені та Бучі вища. Крім того, ці міста мають зелені зони, які є залишками природних лісів і слугують рефугіумами для цих видів. Дослідження засвідчує, що якість повітря в Ірпені та Бучі загалом вища, ніж у Боярці.
format	Article
author	Шершова, Н.В.
author_facet	Шершова, Н.В.
author_sort	Шершова, Н.В.
title	Поширення чутливих до стану атмосферного повітря лишайників у малих містах Київської області
title_short	Поширення чутливих до стану атмосферного повітря лишайників у малих містах Київської області
title_full	Поширення чутливих до стану атмосферного повітря лишайників у малих містах Київської області
title_fullStr	Поширення чутливих до стану атмосферного повітря лишайників у малих містах Київської області
title_full_unstemmed	Поширення чутливих до стану атмосферного повітря лишайників у малих містах Київської області
title_sort	поширення чутливих до стану атмосферного повітря лишайників у малих містах київської області
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Спорові рослини та гриби
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178299
citation_txt	Поширення чутливих до стану атмосферного повітря лишайників у малих містах Київської області / Н.В. Шершова // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 1. — С. 56-60. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv	AT šeršovanv poširennâčutlivihdostanuatmosfernogopovítrâlišajnikívumalihmístahkiívsʹkoíoblastí
first_indexed	2025-07-15T16:45:47Z
last_indexed	2025-07-15T16:45:47Z
_version_	1837732146138054656
fulltext	56 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(1) doi: 10.15407/ukrbotj73.01.056 Н.В. ШЕРШОВА Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01004, Україна nina.s.kiev@gmail.com ПОШИРЕННЯ ЧУТЛИВИХ ДО СТАНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ЛИШАЙНИКІВ У МАЛИХ МІСТАХ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Shershova N.V. Distribution of sensitive to air pollution lichens in small towns of Kiev Region. Ukr. Bot. J., 2016, 73(1): 56–60. M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine 2, Tereshchenkivska Str., Kyiv, 01004, Ukraine Abstract. Occurrence of epiphytic lichen species sensitive to air pollution was studied in model small towns Irpin, Bucha and Boyarka of Kiev Region. For each town, distribution maps of the species with medium and high sensitivity to air pollution are provided. Description of the occurrence patterns of these lichens is presented. Occurrence of sensitive species is found to be higher in Irpin and Bucha. Besides, these towns have parklands which are remnants of the forests of natural origin and serve as refugia. The study shows that air quality and, consequently, environmental quality in towns Irpin and Bucha is generally higher than those in Boyarka. Key words: epiphytes, lichen indication, mapping, air pollution, Irpin, Bucha, Boyarka © Н.В. ШЕРШОВА, 2016 Вступ Ме тод лі хе но ін ди ка ції ши ро ко засто со ву єть ся для мо ні то рин гу чис то ти ат мо сфер но го по віт ря в міс тах і про ми сло вих ре гіо нах Єв ро пи. Особ ли вої ак ту аль ності він на був уп ро довж ос тан ніх 50–60 ро ків. Ли шай ни ки є на дій ни ми ін ди ка то ра ми для три ва ло го мо ні то рин гу ста ну ат мо сфе ри зав дя ки їх ній здат ності спо жи ва ти по жив ні ре чо ви ни без по се редньо з по віт ря і, отже, чут ли вості до його за бруд нен ня (Byazrov, 2002). Лі хе но ін ди ка ція ві ді грає важ ли ву роль у мо ні то рин гу ат мо сфер но го по віт ря міст, де є такі по туж ні дже ре ла за бруд нен ня, як про ми сло вість та ін тен сив ний рух транс пор ту (Kondratyuk, Martynenko, 2006). Лі хе но ін ди ка цій ні до слі джен ня в Ук ра ї ні про во ди ли ся зде біль шо го у ве ли ких і се ред ніх міс тах, пе ре важ но в об лас них цен трах — Киє ві (Dymytrova, 2008), Льво ві (Kondratyuk et al., 1991), Тер но по лі, Луцьку, Рів но му, IваноФран ківську (Kondratyuk et al., 1993; Kondratyuk, 1994), Чер ні го ві (Zelenko, 1999), Хер со ні (Khodosovtsev, 1995), Пол та ві (Dymytrova, 2008), Кі ро во гра ді та Чер ка сах (Kondratyuk, 2006). Ок рім того, опуб лі ко ва ні ре зуль та ти лі хе но ін ди ка цій но го кар ту ван ня в м. Кре мен чу ку (Nekrasenko, Bayrak, 2002). Од нак спе ці аль ні лі хе но ін ди ка цій ні до слі джен ня в ма лих міс тах Ук ра ї ни досі не здій сню ва ли ся, хоча са ме вони ста нов лять близько 3/4 від за галь ної кіль кості міст у кра ї ні. Особ ли вий ін те рес яв ля ють для та ких до слі джень малі міс та Ки ївської обл., які за зна ють тех но ген но го впли ву сто лич но го ме га по лі са. Київ є од ним з най біль ших про ми сло вих і транс порт них цен трів кра ї ни, тому для ньо го ха рак тер ні від по від ні еко ло гіч ні про бле ми, зок ре ма, за бруд нен ня ат мо сфер но го по віт ря ви ки да ми ав то мо біль но го та за ліз нич но го транс пор ту, під при ємств енер ге ти ки, ін ших га лу зей про ми сло вості, які не га тив но впли ва ють на біо різ но ма ніт тя ур ба ні зо ва но го се ре до ви ща. Саме то му нами бу ло роз по ча то вив чен ня особ ли востей по ши рен ня та час то ти тра п лян ня епі фіт них ли шай ни ків, чут ли вих до за бруд нен ня ат мо сфер но го по віт ря, на те ри то рії ма лих мо дель них міст Ки ївської об лас ті. Міс та Ір пінь, Буча та Бо яр ка роз та шо ва ні в ба сей ні річ ки Ір пінь, у пів ден ний час ти ні Ки ївсько го По ліс ся. По год ні умо ви ха рак тер ні для по мір но го кон ти нен таль но го клі ма ту. Се ред ня тем пе ра ту ра в січ ні ста но вить близько – 6 °C, у лип ні + 17 °C. Се редньо річ на кіль кість опа дів — близько 550 мм, мак си мум — уліт ку. Ве ге та цій ний пе рі од три ває май же 200 днів. В оро гра фіч но му ас пек ті те ри то рія цих міст є прак тич но ці ліс ним ут во рен ням. Ір пінь і Буча — це ку рорт ні міс та, зок ре ма, зав дя ки на яв ності ве ли ких зе ле них зон. Саме во ни ство рю ють своє рід ний мік ро клі мат, спри ят ли вий для роз ви тку ли шай ни ко во го по кри ву. Ос нов ни ми фак то ра ми, що впли ва ють на за бруд нен ня ат мо сфер но го по віт ря в до слі джу ва них 57ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(1) міс тах, є про ми сло ві під при ємст ва й ав то мо біль ний транс порт. Дже ре ла за бруд нен ня в м. Ір пе ні — це транс порт і 22 під при ємст ва, се ред яких най біль ши ми є ВАТ «Ір пінський ком бі нат "Пе ре мо га"», ВАТ «Ір пінь маш» і за вод по ліе ти ле но вих ви ро бів «Пла не та Пластик». У м. Бучі пра цює по над 20 під при ємств різ них га лу зей про ми сло вості. Се ред них най біль ші — «Бу чанський за вод скло та ри», ВАТ «Нау ко водо слід ний інсти тут скло пласти ків і во лок на» та Бу чанський при ла до бу дів ний за вод «Вє да». В м. Бо яр ці, як і в м. Ір пе ні, го лов ни ми дже ре ла ми за бруд нен ня та кож є транс порт і 16 під при ємств, по ло ви на з яких на ле жить до де ре во об роб ної про ми сло вості. Се ред під при ємств не ви яв ле но знач них за бруд ню ва чів ат мо сфе ри, а зав дя ки від сут ності щіль ної ба га то по вер хо вої за бу до ви, як, на прик лад, у м. Киє ві, і рів нин но му ланд шаф ту за без пе чу єть ся особ ли вий ре жим про віт рю ван ня. Тому за бруд не не ат мо сфер не по віт ря не засто юєть ся і не спри чи нює три ва ло го не га тив но го впли ву на стан ін ди ка тор них ви дів ли шай ни ків. Об'єкти та ме то ди ки до слі джень Ма те ріа ли для вив чен ня зі бра ні про тя гом 2013– 2014 рр. на те ри то рії ма лих мо дель них міст — Ір пе ня, Бучі та Бо яр ки. Обсте жен ня про ве де но мар шрут ним ме то дом за квад ра та ми зі сто ро ною 1 км. Було за кла де но 102 проб ні ді лян ки на різ них за сту пе нем ан тро по ген но го на ван та жен ня те ри то рі ях, на яких до слі джу ва ли пе ре важ но не по шко дже ні ста рі де ре ва (діа метр стов бу ра не мен ше 30 см). Оби ра ли фо ро фі ти, не за ті не ні ін ши ми де ре ва ми, пар ка на ми та жит ло ви ми бу дин ка ми. На кож ній ді лян ці обсте жу ва ли ли шай ни ко вий по крив де ся ти де рев дерев Quercus robur L., що є най по ши ре ні шою ши ро ко лис тя ною де рев ною по ро дою на те ри то рії цих міст, а за його від сут ності вив ча ли ли шай ни ки на корі дерев Tilia cordata Mill., Acer platanoides L., Acer pseudoplatanus L. і Malus domestica L. Збір і до слі джен ня епі фіт них ли шай ни ків про во ди ли пе ре важ но з пів ніч но го боку стов бу ра, від його ос но ви до двох мет рів над рів нем ґрун ту. Опис ли шай ни ко во го по кри ву міс тив по каз ни ки представ ле ності та час то ту тра п лян ня кож но го виду, чут ли во го до за бруд нен ня по віт ря за різ ни ми кла са ми про ек тив но го по крит тя. Час то та тра п лян ня ви зна ча лась як від но шен ня кіль кості тих де рев, де ви яв ле ний ко жен вка за ний вид ли шай ни ка, до за галь ної кіль кості всіх до слі дже них де рев на цій ді лян ці. Ми ви ді ли ли три кла си час то ти тра п лян ня: 0–10 %; 10–30 %; по над 30 %. У на шо му до слі джен ні ви ко риста но кла си фі ка цію, при йня ту для се ред ніх міст Ук ра ї ни (Kondratyuk, 2008), згід но з якою ін ди ка тор ні ли шай ни ки по ді ле ні на дві гру пи: 1) дуже чут ли ві до за бруд нен ня ат мо сфер но го по віт ря; 2) се редньо чут ли ві. Дуже чут ли ві до за бруд нен ня по віт ря ли шай ни ки рос туть тіль ки в умо вах чис тої ат мо сфе ри, що ха рак тер но для не по шко дже них еко систем. На ос но ві ка ме раль ної об роб ки зі бра ні зраз ки роз по ді ле ні згід но зі зга да ною вище кла си фі ка ці єю, про ана лі зо ва ні їхнє по ши рен ня та час то та тра п лян ня, а та кож по бу до ва но кар ти роз по всю джен ня ли шай ни ків на те ри то рії міст. Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня м. Ір пінь В м. Ір пе ні ви яв ле но 61 вид епі фіт них ли шай ни ків, з них — 7 ви дів з ви со кою і 6 — із се редньою чут ли вістю до за бруд нен ня по віт ря. Се ред най чут ли ві ших до ат мо сфер но го за бруд нен ня м. Ір пе ня — види ку щистих ли шай ни ків із ро дів Ramalina Ach., Evernia Ach., Pseudevernia Zopf., які ви яв ле ні на по ло ви ні до слід них ді ля нок, за ви нят ком цен траль ної час ти ни міс та. Так, Ramalina farinacea (L.) Ach., Ramalina pollinaria (Westr.) Ach. і Flavoparmelia caperata (L.) Hale зна йде ні в пар ку в за хід ній час ти ні Ір пе ня, Pseudevernia furfuracea (L.) Zopf — у пар ку в схід ній його час ти ні, а Evernia prunastri (L.) Ach. — у ба гатьох міс цях за хід ної час ти ни міс та (рис. 1). Гру па ли шай ни ків з се редньою чут ли вістю охо п лює 6 ви дів, які належать до трьох класів частоти трапляння. В Ір пе ні ці види (Parmelia sulcata Taylor, Parmelina tiliacea (Hoffm.) Hale, Melanohalea exasperatula (Nyl.) O. Blanco, A. Crespo, Divakar, Essl., D. Hawksw. & Lumbsch, Melanelixia subaurifera (Lamy) Sandler & Arup, (Nyl.) O. Blanco, A. Crespo, Divakar, Essl., D. Hawksw. & Lumbsch, Hypogymnia physodes (L.) Nyl. та Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch) мож на знай ти на біль шій час ти ні те ри то рії міс та, за ви нят ком його цен тру. Ближ че до око лиць вка за ні ли шай ни ки тра п ляють ся час ті ше (рис. 2). 58 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(1) м. Буча У міс ті за га лом ви яв ле но 53 види епі фіт них ли шай ни ків, із них — 7 ви дів з ви со кою, і 7 — із се редньою чут ли вістю до за бруд нен ня по віт ря. Види з най ви щою чут ли вістю тра п ляють ся в пів ніч носхід ній час ти ні Бучі, де зе ле ні на са джен ня охо п лю ють знач ну пло щу. Так, Ramalina farinacea, R. pollinaria, R. fraxinea та Pseudevernia furfuracea ми час то зна хо ди ли на до слід них ді лян ках, роз та шо ва них у місько му пар ку, а Evernia prunastri — в дея ких міс цях на пів ніч но му схо ді міс та та в його цен трі (рис. 3). Та ким чи ном, і в Ір пе ні, і в Бучі Ramalina farinacea, R. pollinaria, R. fraxinea та Pseudevernia furfuracea мож на вия ви ти тіль ки в за лиш ках лі со вих на са джень, а Evernia prunastri роз по всю дже на дещо шир ше. Гру па ли шай ни ків із се редньою чут ли вістю на лі чує 7 ви дів, що на ле жать до трьох кла сів час то ти тра п лян ня. У Бучі ці види мож на знай ти на біль шій час ти ні те ри то рії міс та. Ближ че до око лиць ці ли шай ни ки тра п ляють ся час ті ше, у центрі — дуже рідко. (Рис. 4). Рис. 1. Поширення дуже чутливих до атмосферного забруднення видів кущистих лишайників на території м. Ірпеня Fig. 1. Occurrence of very sensitive to air pollution fruticose species of lichens in the Irpin town Рис. 2. Поширення середньочутливих до атмосферного забруднення видів листуватих лишайників на території м. Ірпеня Fig. 2. Occurrence of medium sensitive to air pollution foliose species of lichens in the Irpin town м. Бо яр ка У міс ті ви яв ле но 42 види епі фіт них ли шай ни ків, з них 4 види з ви со кою і 6 — із се редньою чут ли вістю до за бруд нен ня по віт ря. У Бо яр ці Ramalina fraxinea по оди но ко тра п ля єть ся тіль ки на то по лях лі со сму ги на в'їзді до міс та з боку Киє ва, Pseudevernia furfuracea (по оди но ко) — лише на до слід них ді лян ках на са джень за хід ної, а Evernia prunastri — в кіль кох лі со вих на са джен нях пів ніч ноза хід ної час тин міс та (рис. 5). Та ким чи ном, як і в Ір пе ні та Бучі, зона по ши рен ня Ramalina fraxinea та Pseudevernia furfuracea в Бо яр ці та кож дуже об ме же на, а Evernia prunastri тра п ля єть ся знач но час ті ше. Се редньо чут ли ві ли шай ни ки більшменш рів но мір но роз по ді ле ні по всій те ри то рії міс та (рис. 6). Ви снов ки У ре зуль та ті про ве де них до слі джень і лі хе но ін ди ка цій но го кар ту ван ня вста нов ле но, що ли шай ни ки з ви со кою чут ли вістю тра п ляють ся пе ре важ но в зе ле них на са джен нях на око ли цях мо дель них міст, при цьо му най біль ша кіль кість ви дів спос те рі га 59ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(1) Рис. 3. Поширення дуже чутливих до атмосферного забруднення видів кущистих лишайників на території м. Бучі Fig. 3. Occurrence of very sensitive to air pollution fruticose species of lichens in the Bucha town єть ся в лі со пар ках на пів ден но му за хо ді м. Ір пе ня та на пів но чі м. Бучі. Се редньо чут ли ві ли шай ни ки по ши ре ні на біль шій час ти ні те ри то рії до слі джу ва них міст. Особ ли вістю Ір пе ня та Бучі є ве ли кі ізольо ва ні зе ле ні зони, на прик лад, міський парк у м. Бучі та об шир ний зе ле ний ма сив у пів ден ноза хід ній час ти ні Ір пе ня. В Бо яр ці та ких зе ле них зон не має. Якщо по рів ню ва ти мо дель ні малі міс та з се ред ні ми міс та ми, де вже про во ди ли ся по діб ні до слі джен ня (Луцьк, Іва ноФран ківськ, Тер но піль) (Kondratyuk et al., 1993, Kondratyuk, 2008), мож на від зна чи ти низ ку схо жих рис. Пів ден ноза хід на час ти на Луцька зай ня та при ват ною за бу до вою, як і цен траль на час ти на Ір пе ня і знач на те ри то рія Бо яр ки. У цих районах практично відсутні вуличні насадження, чим пояснюється бідний видовий склад епіфітних лишайників. На схо ді та за хо ді м. Тер но по ля роз та шо ва ні ве ли кі лі со пар ки, і час то та тра п лян ня чут ли вих до за бруд нен ня ат Рис. 4. Поширення середньочутливих до атмосферного забруднення видів листуватих лишайників на території м. Бучі Fig. 4. Occurrence of medium sensitive to air pollution foliose species of lichens in the Bucha town Рис. 5. Поширення дуже чутливих до атмосферного забруднення видів кущистих лишайників на території м. Боярки Fig. 5. Occurrence of very sensitive to air pollution fruticose species of lichens in the Boyarka town Рис. 6. Поширення середньочутливих до атмосферного забруднення видів листуватих лишайників на території м. Боярки Fig. 6. Occurrence of medium sensitive to air pollution foliose species of lichens in the Boyarka town 60 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(1) мо сфер но го по віт ря ви дів ли шай ни ків тут вища. Те саме спос те рі га єть ся на пів ден но му за хо ді та пів ніч но му схо ді Ір пе ня, а та кож пів ніч но му схо ді Бучі, де збе рег ли ся за лиш ки лі сів. Та ким чи ном, у ре зуль та ті на ших до слі джень в Ір пе ні ви яв ле но 61 вид епі фіт них ли шай ни ків (з них — 7 ви дів з ви со кою чут ли вістю до за бруд нен ня по віт ря і 6 — із се редньою чут ли вістю), в Бучі — 53 (від по від но 7 і 7 ви дів), у Бо яр ці — 42 (4 і 6 ви дів). Та ким чи ном, мож на при пус ти ти, що стан ат мо сфер но го по віт ря в Ір пе ні та Бучі знач но кра щий, аніж у Бо яр ці. Ав тор ви слов лює вдяч ність док то ру біо ло гіч них наук, про фе со ро ві С.Я. Кон д ра тю ку (Інсти тут бо- та ні ки іме ні М.Г. Хо лод но го) за під твер джен ня ви- зна чен ня дея ких ви дів ли шай ни ків і до по мо гу в під го- тов ці стат ті до дру ку. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Byazrov L.H. Lyshaynyky v ekolohycheskom monytorynhe, Moskow: Nauchnyi myr, 2002, 362 pp. [Бязров Л.Г. Лишайники в экологическом мониторинге. — М.: Научный мир, 2002. — 362 с.]. Dymytrova L.V., Ukr. Bot. J., 2008a, 65(4): 572 –575. [Димитрова Л.В. Ліхеноіндикація забруднен ня атмосферного повітря м. Києва // Укр. ботан. журн. — 2008a. — 65(4).— С. 572–575]. Dymytrova L.V. Ukr. Bot. J., 2008b, 65(1): 133 –140. [Ди митрова Л.В. Ліхеноіндикація забруднення ат мосферного повітря м. Полтави // Укр. ботан. журн. — 2008b. — 65(1). — С. 133–140]. Zelenko S.D. Ukr. Bot. J., 1999, 56(1): 64 –67. [Зе ленко С.Д. Ліхеноіндикаційна оцінка забруд неності повітря м. Чернігова // Укр. ботан. журн. — 1999. — 56(1). — С. 64–67]. Khodosovtsev A.E. Konstanty: Almanakh sotsialnykh doslidzhen, 1995, 2–4: 52–60. [Ходосовцев А.Е. Лихе ноиндикационная оценка степени загрязненности воздуха в городе Херсоне // Константи: Альманах соціальних досліджень. — 1995. — 2–4. — С. 52–60]. Kondratyuk S.Y., Kucheryavyi V.O., Kramarets V.O. Ukr. Bot. J., 1991, 48(2): 72 –76. [Кондратюк С.Я., Кучерявий В.О., Крамарець В.О. Ліхеноіндикацій не забруднення повітря у м. Львові // Укр. ботан. журн. — 1991. — 48(2). — С. 72–76]. Kondratyuk S.Y., Kucheryavyi V.O., Kramarets V.O. Ukr. Bot. J., 1993, 50(4): 74 –83. [Кондратюк С.Я., Ку черявий В.О., Крамарець В.О. Порівняльне ліхено індикаційне картування міст України // Укр. ботан. журн. — 1993. — 50(4). — С. 74–83]. Kondratyuk S.Y. Ukr. Bot. J., 1994, 51(2–3): 148–153. [Кондратюк С.Я. Ліхеноіндикаційне картування ін дустріально забруднених районів України // Укр. бо- тан. журн. — 1994. — 51(2–3). — С. 148–153]. Kondratyuk S.Y., Martynenko V.H. Likhenoindykatsiya, Kirovohrad: TOV «Kod», 2006, 260 pp. [Кондра тюк С.Я., Мартиненко В.Г. Ліхеноіндикація. — Кіро воград: ТОВ «Код», 2006. — 260 с.]. Kondratyuk S.Y. Indication of environment state of Ukraine with lichens, Kyiv: Naukova Dumka, 2008, 336 pp. [Кон дратюк С.Я. Індикація стану навколишнього сере- довища України за допомогою лишайників. — К.: Наук. думка, 2008. — 336 с.]. Nekrasenko L.A., Bayrak O.M. Ukr. bot. J., 2002, 59(3): 278 –284. [Некрасенко Л.А., Байрак О.М. Аналіз лі хеноіндикаційного картування м. Кременчук // Укр. ботан. журн. — 2002. — 59(3). — С. 278–284]. Рекомендує до друку Надійшла 21.10.2015 р. П.М. Царенко Шершова Н.В. Поширення чутливих до стану атмосферного повітря лишайників у малих містах Київської області. — Укр. ботан. журн. — 2016. — 73(1): 56–60. Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01004, Україна Досліджені поширення та частота трапляння епіфітних видів лишайників, чутливих до забруднення повітря в модельних малих містах Київської області (Ірпінь, Буча та Боярка). Для кожного міста складені мапи поширення видів із середньою і високою чутливістю до забруднення атмосфери. Частота трапляння видів з різною чутливіс тю в Ірпені та Бучі вища. Крім того, ці міста мають зелені зони, які є залишками природних лісів і слугують рефу гіумами для цих видів. Дослідження засвідчує, що якість повітря в Ірпені та Бучі загалом вища, ніж у Боярці. Ключові слова: епіфіти, ліхеноіндикація, картування, атмосферне забруднення, Боярка, Ірпінь, Буча. Шершова Н.В. Распространение чувствительных к загрязнению атмосферного воздуха лишайников в малых городах Киевской области. — Укр. ботан. журн. — 2016. — 73(1): 56–60. Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины ул. Терещенковская, 2, г. Киев, 01004, Украина Исследованы распространение и частота встречаемо сти эпифитных видов лишайников, чувствительных к загрязнению воздуха, в модельных малых городах Ки евской области (Ирпень, Буча и Боярка). Для каждо го города составлены карты распространения видов со средней и высокой чувствительностью к загрязнению атмосферы. Описаны закономерности распространения этих лишайников. Исследование показывает, что ка чество воздуха в Ирпене и Буче в среднем выше, чем в Боярке. Частота встречаемости видов в Ирпене и Буче также выше. Кроме того, эти города имеют парки, ко торые являются остатками естественных лесов и служат рефугиумами для данных видов. Ключевые слова: эпифиты, лихеноиндикация, картирование, атмосферное загрязнение, Боярка, Ирпень, Буча.

Поширення чутливих до стану атмосферного повітря лишайників у малих містах Київської області

Репозитарії

Схожі ресурси