Вік і радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку "Феофанія"

Вік і радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку "Феофанія"

QuercusroburL. — вид-едифікатор лісів лісостепової зони, що підтримує біорізноманіття в природних і міських лісах, має екологічне та економічне значення у функціонуванні великих міст. Найстаріші дуби відіграють істотну роль у життєздатності, стійкості лісових екосистем, оскільки вони забезпечують...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2016
Hauptverfasser: Нецветов, М.В., Прокопук, Ю.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2016
Schriftenreihe:Український ботанічний журнал
Schlagworte:
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178362
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Вік і радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку "Феофанія" / М.В. Нецветов, Ю.С. Прокопук // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 126-133. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-178362
record_format dspace
spelling irk-123456789-1783622021-02-19T01:26:13Z Вік і радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку "Феофанія" Нецветов, М.В. Прокопук, Ю.С. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу QuercusroburL. — вид-едифікатор лісів лісостепової зони, що підтримує біорізноманіття в природних і міських лісах, має екологічне та економічне значення у функціонуванні великих міст. Найстаріші дуби відіграють істотну роль у життєздатності, стійкості лісових екосистем, оскільки вони забезпечують тривалі топічні, трофічні, форичні зв'язки з багатьма організмами й особливі умови під наметом. Навіть із дуплами та частково всохлим гіллям їх розглядають як особливі естетичні об'єкти. Старі дуби також мають наукове значення, їхня деревина містить унікальну інформацію про те, як дерево або ціле насадження росло в минулому, реагувало на мінливі чинники навколишнього середовища. Водночас старі дерева є найвразливішими і потребують охорони, особливо на урбанізованих територіях, де механізми самопідтримки лісових екосистем обмежені. В цій роботі досліджені найбільші дуби парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Феофанія». За кільцевою хронологією визначено вік і співвідношення віку до діаметра, укладено узагальнену хронологію деревостану. Серед усіх відібраних кернів найбільш ранньому річному шару — 220 років. Визначений за кільцями річного приросту або розрахований вік досліджених дерев варіює у межах 156–270 років. Відношення віку до діаметра в насадженні — 2,10 см за рік. Основні статистичні дані хронології свідчать, що узагальнений хронологічний ряд має задовільну якість і містить сильний кліматичний сигнал. За розрахунком, найстарішим деревам у парку «Феофанія» — 300, а в м. Києві — понад 350–400 років. Quercus robur L. — долгоживущий крупногабаритный вид, который обеспечивает биоразнообразие в естественных и городских лесах. Вековые дубы играют существенную роль в жизнеспособности леса, поскольку они обеспечивают топические, трофические, форические связи с большим количеством организмов и формируют особые условия под пологом. В работе исследованы керны наиболее крупных дубов парка-памятника садово-паркового искусства общегосударственного значения «Феофания», расположенного в пределах г. Киева. Среди всех отобранных кернов самому раннему годичному слою — 220 лет, рассчитанный или установленный по датированным кольцам возраст остальных деревьев — 156–270 лет. Отношение возраста к диаметру в насаждении — 2,10 см в год. Возраст наиболее крупных деревьев Quercus robur Киева — более 350–400 лет. На основе статистических характеристик обобщенного хронологического ряда сделан вывод о возможности его использования в исследовании климатогенной вариации радиального прироста. Quercus robur is a long-lived oak species which supports high biodiversity in native and urban forests and contributes to environmental and economic benefits in cities. The oldest oak trees play a significant role in forest ecosystems since they provide relationships between a large number of organisms and specific conditions under the canopy. At the same time, the oldest trees are the most vulnerable and thus require special attention, particularly in urban areas where self-sustaining mechanisms in forest ecosystems are restricted. In this work we inspected the largest oaks in Feofania Park, a government designated park in Kiev. We sampled wood cores to determine the age and to obtain the ageto-diameter ratio. Among all sampled cores, the earliest annual ring is 220 years old. We have estimated the ring number of each partial core applying mean ring width pools. The age of studied trees is found to be between 156 and 270 years, while age-to-diameter ratio in the stand is 2.13 years per cm. The chronology statistics indicate that the series crossdating is of satisfactory quality and that master series contains discernible climatic signal. The obtained data also suggests that the largest hollow-stem oaks with no piths at the park are about 300 years old. The local historian and journalist assertion that the oldest among currently existing oaks in Feofania was planted by or at least at the time of Petro Mohyla sounds far-fetched. However, it seems to be plausible that the largest oak trees of the nearest Holosiivskyi Park grow since the first half of the 17th century. 2016 Article Вік і радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку "Феофанія" / М.В. Нецветов, Ю.С. Прокопук // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 126-133. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0372-4123 DOI: 10.15407/ukrbotj73.02.126 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178362 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Нецветов, М.В.
Прокопук, Ю.С.
Вік і радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку "Феофанія"
Український ботанічний журнал
description QuercusroburL. — вид-едифікатор лісів лісостепової зони, що підтримує біорізноманіття в природних і міських лісах, має екологічне та економічне значення у функціонуванні великих міст. Найстаріші дуби відіграють істотну роль у життєздатності, стійкості лісових екосистем, оскільки вони забезпечують тривалі топічні, трофічні, форичні зв'язки з багатьма організмами й особливі умови під наметом. Навіть із дуплами та частково всохлим гіллям їх розглядають як особливі естетичні об'єкти. Старі дуби також мають наукове значення, їхня деревина містить унікальну інформацію про те, як дерево або ціле насадження росло в минулому, реагувало на мінливі чинники навколишнього середовища. Водночас старі дерева є найвразливішими і потребують охорони, особливо на урбанізованих територіях, де механізми самопідтримки лісових екосистем обмежені. В цій роботі досліджені найбільші дуби парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Феофанія». За кільцевою хронологією визначено вік і співвідношення віку до діаметра, укладено узагальнену хронологію деревостану. Серед усіх відібраних кернів найбільш ранньому річному шару — 220 років. Визначений за кільцями річного приросту або розрахований вік досліджених дерев варіює у межах 156–270 років. Відношення віку до діаметра в насадженні — 2,10 см за рік. Основні статистичні дані хронології свідчать, що узагальнений хронологічний ряд має задовільну якість і містить сильний кліматичний сигнал. За розрахунком, найстарішим деревам у парку «Феофанія» — 300, а в м. Києві — понад 350–400 років.
format Article
author Нецветов, М.В.
Прокопук, Ю.С.
author_facet Нецветов, М.В.
Прокопук, Ю.С.
author_sort Нецветов, М.В.
title Вік і радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку "Феофанія"
title_short Вік і радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку "Феофанія"
title_full Вік і радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку "Феофанія"
title_fullStr Вік і радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку "Феофанія"
title_full_unstemmed Вік і радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку "Феофанія"
title_sort вік і радіальний приріст старовікових дерев quercus robur парку "феофанія"
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2016
topic_facet Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178362
citation_txt Вік і радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку "Феофанія" / М.В. Нецветов, Ю.С. Прокопук // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 126-133. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT necvetovmv víkíradíalʹnijpriríststarovíkovihderevquercusroburparkufeofaníâ
AT prokopukûs víkíradíalʹnijpriríststarovíkovihderevquercusroburparkufeofaníâ
first_indexed 2025-07-15T16:49:54Z
last_indexed 2025-07-15T16:49:54Z
_version_ 1837732405249572864
fulltext 126 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2) Вступ При­род­ний­аре­ал­Quercus robur L.­простя­га­єть­ся­із­ за­хо­ду­на­схід­–­від­Бри­танських­ост­ро­вів,­Пор­ту­ га­лії­та­Іс­па­нії­до­Ура­лу,­з­пів­но­чі­на­пів­день­–­від­ Скан­ди­навсько­го­ пів­ос­т­ро­ва­ до­ Ту­реч­чи­ни.­ У­ лі­ состе­по­вій­зоні­Ук­ра­ї­ни­ліси­з­його­участю­еко­ло­ гіч­но­ від­по­ві­да­ють­ при­род­но­клі­ма­тич­ним­ умо­ вам.­Су­час­ні­типи­рос­лин­ності­тут­по­ча­ли­фор­му­ ва­ти­ся­близько­12­ти­сяч­ро­ків­тому­під­впли­вом­по­ те­п­лін­ня,­відсту­пу­льо­до­ви­ка,­роз­се­лен­ня­лю­ди­ни­ та­ роз­ви­тку­ її­ гос­по­дарської­ ді­яль­ності­ (Smirnova,­ Turubanova,­2004).­ Те­пер­ діб­ро­ви­ рів­нин­ної­ час­ти­ни­ Єв­ро­пи­ зде­ біль­шо­го­ по­хід­ні,­ але­ й­ вони­ ви­ко­ну­ють­ важ­ли­ві­ еко­ло­гіч­ні­ та­ при­ро­до­охо­рон­ні­ функ­ції.­ Уна­слі­ док­ ру­бок­ лі­сів,­ ро­зо­рю­ван­ня­ й­ ур­ба­ні­за­ції­ лі­со­ві­ еко­систе­ми­ фраг­мен­ту­ють­ся­ та­ вхо­дять­ до­ скла­ду­ міст,­за­зна­ють­ін­тен­сив­но­го­рек­реа­цій­но­го­на­ван­ та­жен­ня­і­тому­ста­ють­менш­стій­ки­ми.­Не­за­леж­но­ від­ умов­ зростан­ня­ най­враз­ли­ві­ши­ми­ є­ ба­га­то­ві­ ко­ві­де­ре­ва.­Хоча­в­ста­ро­ві­ко­вих­лі­сах­се­ред­ній­вік­ де­ре­воста­нів­пе­ре­ви­щує­300,­до­ся­гаю­чи­іно­ді­400– 600­ ро­ків,­ ві­до­мі­ та­кож­ ек­зем­п­ля­ри­ Quercus robur,­ яким­близько­ти­ся­чі­ро­ків­(Bengtsson,­Hartill,­2013).­ Здав­на­ в­ міс­тах­ Єв­ро­пи­ найста­рі­ші­ де­ре­ва­ ма­ють­ охо­рон­ний­ ста­тус,­ на­ла­го­дже­но­ їх­ пос­тій­ний­ мо­ ні­то­ринг,­а­в­разі­не­об­хід­ності­реа­лі­зу­ють­ся­за­хо­ди­ щодо­під­ви­щен­ня­їхньої­жит­тє­здат­ності. Ве­ли­кі­ста­рі­де­ре­ва­ви­ко­ну­ють­низ­ку­уні­каль­них­ функ­цій­(Nowak­et­al.,­2011;­Wolchetal,­2014):­вони­ є­ яд­ра­ми­ кон­сор­цій­ і­ за­без­пе­чу­ють­ кон­сор­тів­ по­ жи­вою­та­жит­лом,­фор­му­ють­під­на­ме­том­особ­ли­ві­ умо­ви,­не­об­хід­ні­для­ба­гатьох­лі­со­вих­трав,­умож­ лив­люю­чи­ве­ли­ке­біо­ло­гіч­не­різ­но­ма­ніт­тя­лі­со­вих­ еко­систем­(Nilsson­et­al.,­2002;­Le­Roux­et­al.,­2014).­ На­віть­ по­оди­но­кі­ ста­ро­ві­ко­ві­ де­ре­ва­ є­ ок­ра­сою­ міст,­ а­ де­ре­воста­ни,­ до­ скла­ду­ яких­ вхо­дять­ «дов­ го­жи­те­лі»,­ ста­ють­ уні­каль­ним­ яви­щем­ у­ міс­тах­ і­ пот­ре­бу­ють­охо­ро­ни.­З­ог­ля­ду­на­іс­то­рич­не­ми­ну­ле­ вони­та­кож­ма­ють­со­ці­аль­не­та­куль­тур­не­зна­чен­ ня.­Дея­кі­де­ре­ва­вва­жа­ють­ся­ме­мо­рі­аль­ни­ми,­адже­ з­ними­пов'язані­зна­ко­ві­по­дії­ми­нув­ши­ни­чи­жит­ тя­ви­дат­них­осо­бистостей­в­іс­то­рії­кра­ї­ни. У­ ме­жах­ су­час­но­го­ Киє­ва­ зна­хо­дить­ся­ один­ із­ найста­рі­ших­ лі­со­вих­ ма­си­вів­ Єв­ро­пи­ —­ гра­бо­ва­ діб­ро­ва,­що­є­ос­но­вою­пар­ку­пам'ятки­са­до­во­пар­ doi:­10.15407/ukrbotj73.02.126 М.В.­НЕЦВЕТОВ,­Ю.С.­ПРОКОПУК Інститут­еволюційної­екології­НАН­України­ вул.­Академіка­Лебедєва,­37,­м.­Київ,­03143,­Україна­ netsvetov@nas.gov.ua ВІК І РАДІАЛЬНИЙ ПРИРІСТ СТАРОВІКОВИХ ДЕРЕВ QUERCUS ROBUR ПАРКУ «ФЕОФАНІЯ» Netsvetov­M.V.,­Prokopuk­Yu.S. Age and radial growth of age-old trees of Quercus robur in Feofania Park. Ukr.­Bot.­J.,­ 2016,­73(2):­126—133. Institute­for­Evolutionary­Ecology,­National­Academy­of­Sciences­of­Ukraine­­ 37,­Akad.­Lebedeva­Str.,­Kyiv,­03143,­Ukraine Abstract. Quercus robur­ is­ a­ long­lived­ oak­ species­ which­ supports­ high­ biodiversity­ in­ native­ and­ urban­ forests­ and­ contributes­ to­ environmental­ and­ economic­ benefits­ in­ cities.­ The­ oldest­ oak­ trees­ play­ a­ significant­ role­ in­ forest­ ecosystems­ since­ they­ provide­ relationships­ between­ a­ large­ number­ of­ organisms­ and­ specific­ conditions­ under­ the­ canopy.­At­the­same­time,­the­oldest­trees­are­the­most­vulnerable­and­thus­require­special­attention,­particularly­in­urban­ areas­where­self­sustaining­mechanisms­in­forest­ecosystems­are­restricted.­In­this­work­we­inspected­the­largest­oaks­in­ Feofania­Park,­a­government­designated­park­in­Kiev.­We­sampled­wood­cores­to­determine­the­age­and­to­obtain­the­age­ to­diameter­ratio.­Among­all­sampled­cores,­the­earliest­annual­ring­is­220­years­old.­We­have­estimated­the­ring­number­ of­each­partial­core­applying­mean­ring­width­pools.­The­age­of­studied­trees­is­found­to­be­between­156­and­270­years,­ while­age­to­diameter­ratio­in­the­stand­is­2.13­years­per­cm.­The­chronology­statistics­indicate­that­the­series­crossdating­ is­of­satisfactory­quality­and­that­master­series­contains­discernible­climatic­signal.­The­obtained­data­also­suggests­that­ the­largest­hollow­stem­oaks­with­no­piths­at­the­park­are­about­300­years­old.­The­local­historian­and­journalist­assertion­ that­the­oldest­among­currently­existing­oaks­in­Feofania­was­planted­by­or­at­least­at­the­time­of­Petro­Mohyla­sounds­ far­fetched.­However,­it­seems­to­be­plausible­that­the­largest­oak­trees­of­the­nearest­Holosiivskyi­Park­grow­since­the­ first­half­of­the­17th­century. Key words: dendrochronology,­urban­oak­forest,­Kyiv­urban­forest ©­М.В.­НЕЦВЕТОВ,­Ю.С.­ПРОКОПУК,­2016 mailto:netsvetov@nas.gov.ua 127ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2) ко­во­го­ мис­тецтва­ за­галь­но­дер­жав­но­го­ зна­чен­ня­ «Фео­фа­нія»­(Lutsyshyn,­2009).­Тут­на­пло­щі­107­га­ зростає­біль­ше­4600­де­рев­Quercus robur,­які­за­діа­ мет­ром­ стов­бу­ра­ від­не­се­но­ до­ чо­тирьох­ ві­ко­вих­ ка­те­го­рій:­ 1)­ 100–150­ ро­ків­ (діа­метр­ 36–60­ см),­ 23,9­%­від­за­галь­ної­кіль­кості­ві­ко­вих­де­рев­дуба;­2)­ 151–200­ро­ків­(61–90­см)­—­35,1­%;­3)­201–300­ро­ ків­(91–100­см)­—­40­%;­4)­по­над­300­ро­ків­(біль­ше­ 100­см)­—­1,1­%,­47­ек­зем­п­ля­рів­(Matyashuk­et­al.,­ 2014).­ Про­те­ ви­зна­чен­ня­ віку­ де­рев­ пот­ре­бує­ ре­ конст­рук­ції­ ін­ди­ві­ду­аль­ної­ хро­но­ло­гії­ ра­ді­аль­но­го­ при­рос­ту,­який­є­до­во­лі­мін­ли­вою­ве­ли­чи­ною­і­за­ ле­жить­ від­ біо­ло­гіч­них­ особ­ли­востей­ виду­ та­ зов­ ніш­ніх­ чин­ни­ків.­ Ме­тою­ цієї­ стат­ті­ є­ з'ясування­ віку­ най­біль­ших­ за­ роз­мі­ра­ми­ Q. robur у­ пар­ку­ «Фео­фа­нія». Об'єкти та ме то ди до слі джень Роз та шу ван ня де ре воста ну та рель єф міс це вості Парк­ «Фео­фа­нія»­ міс­тить­ся­ на­ пів­дні­ пра­во­ бе­реж­ної­ час­ти­ни­ м.­ Киє­ва­ (50.338644­ пн.­ ш.,­ 30.488654­сх.­д.),­на­од­ній­із­ді­ля­нок­ле­со­во­го­пла­то­ Ки­ївсько­го­під­ви­ще­но­го­лі­состе­пу,­де­він­ме­жує­з­ По­ліс­сям.­ За­ гео­бо­та­ніч­ним­ ра­йо­ну­ван­ням­ те­ри­ то­рія­ пар­ку­ на­ле­жить­ до­ По­дільсько­Се­редньо­ при­дні­провської­ під­про­він­ції.­ Її­ рель­єф­ —­ до­ лин­но­бал­ко­вий,­ гор­бистий,­ роз­сі­че­ний­ яра­ми.­ Най­ви­раз­ні­ший­еле­мент­рель­є­фу­—­Фео­фа­нівська­ бал­ка,­що­має­кру­ті­схи­ли,­де­за­ля­га­ють­гірські­по­ ро­ди­ хар­ківської­ сви­ти,­ піс­ки­ пол­тавської­ сви­ти,­ стро­ка­ті­ та­бурі­ гли­ни.­Ґрун­ти­—­зде­біль­шо­го­сірі­ опі­дзо­ле­ні­лі­со­ві,­тра­п­ляють­ся­дер­но­во­під­зо­листі­ та­ луч­но­бо­лот­ні­ (Honcharenko­ et­ al.,­ 2013).­ Най­ ви­ща­ аб­со­лют­на­ по­знач­ка­ —­ 189,­ най­ниж­ча­ —­ 75­ м­ над­ р.­ м.­ (Radchenko,­ 2009).­ За­ фло­ристич­ ною­ кла­си­фі­ка­ці­єю­ ліси­ уро­чи­ща­ від­но­сять­ до­ асо­ціа­ції­ Galeobdoloni luteae-Carpinetum Shevchyk,­ Bakalynaet­V.Sl.­1996­(Honcharenko­et­al.,­2013). Від бір де ре ви ни До­слі­дже­но­ 35­ ві­зу­аль­но­ не­по­шко­дже­них­ де­рев­ ранньої­(Q. robur f. praecox­Czern.)­і­пізньої­(Q. robur f. tardiflora Czern.)­форм,­що­зроста­ють­у­ме­жах­1–4­ квар­та­лів­лі­со­во­го­ма­си­ву.­Ви­мі­рю­ва­ли­ви­со­ту­де­ рев­ і­діа­метр­ їхньо­го­стов­бу­ра­на­ви­со­ті­1,3­м,­та­ кож­фік­су­ва­ли­гео­гра­фіч­ні­ко­ор­ди­на­ти,­ви­со­ту­над­ рів­нем­моря­та­ек­спо­зи­цію­схи­лу­міс­цез­ростан­ня. У­зи­мо­во­вес­ня­ний­пе­рі­од­2015­р.­ми­від­би­ра­ли­ по­два­кер­ни­з­де­ре­ва­на­ви­со­ті­1,3­м­за­до­по­мо­гою­­ бурава­ Пре­сле­ра.­ От­во­ри­ у­ стов­бу­рах­ за­ма­щу­ва­ли­ са­до­вим­ва­ром.­Пі­сля­су­шін­ня­зраз­ки­фік­су­ва­ли­на­ де­рев'яній­ос­но­ві,­за­чи­ща­ли­скаль­пе­лем­і­ска­ну­ва­ ли­з­ви­ко­ристан­ням­план­шет­но­го­ска­не­ра­«Epson­ V33»­роз­діль­ної­здат­ності­3200­dpi. Ук ла дан ня хро но ло гіч них ря дів Ши­ри­ну­ річ­них­ кі­лець­ ви­мі­рю­ва­ли­ за­ до­по­мо­гою­ про­гра­ми­ «AxioVision­ (Carl­ Zeiss)»­ з­ точ­ністю­ до­ 0,01­ мм.­ На­яв­ність­ фаль­ши­вих­ кі­лець­ і­ та­ких,­ що­ ви­па­ли,­ вста­нов­лю­ва­ли­ під­ мік­ро­ско­пом­ МБС­1.­ Для­ кож­но­го­ де­ре­ва­ ук­ла­да­ли­ ін­ди­ві­ду­аль­ні­ хро­ но­ло­гіч­ні­ се­рії­ ра­ді­аль­но­го­ при­рос­ту­ шля­хом­ пе­ ре­хрес­но­го­да­ту­ван­ня­ря­дів­да­них­із­двох­ра­діу­сів.­ Се­рії­ стан­дар­ти­зу­ва­ли­ді­лен­ням­ре­аль­них­зна­чень­ при­рос­ту­ на­ очі­ку­ва­ні,­ роз­ра­хо­ва­ні­ за­ ек­спо­нен­ ці­аль­ною­ та­ квад­ра­тич­ною­ рег­ре­сія­ми.­ Ав­то­ко­ре­ ля­ції­ у­ хро­но­ло­гі­ях­ не­ по­збу­ва­ли­ся,­ ос­кіль­ки­ для­ пе­ре­хрес­но­го­да­ту­ван­ня­це­не­є­обов'язковою­про­ це­ду­рою.­ З­ ви­ко­ристан­ням­ про­грам­ «COFECHA­ (Grissino­Mayer,­ 2001)»­ і­ «R»­ па­ке­та­ «dplR»­ оці­ ню­ва­ли­ якість­ да­ту­ван­ня­ та­ ви­зна­ча­ли­ стан­дарт­ні­ ден­д­ро­хро­но­ло­гіч­ні­ста­тистич­ні­па­ра­мет­ри­(Bann,­ 2010). Встановлення віку дерев Вік­ дерев­ із­ пошкодженою­ деревиною­ стовбура­ розраховували­за­формулою: Де­ A i —­ камбіальний­ вік­ i­го­ дерева,­ GR i ­ —­ гео­ метричний­радіус,­MRW­—­середня­товщина­кільця­ в­ деревостані­ за­ період,­ що­ передував­ першому,­ найстарішому,­ виміряному­ кільцю­ i­го­ дерева,­ k­ —­ відношення­ середнього­ приросту­ i­го­ дерева­ до­середнього­за­всією­вибіркою.­Також­визначали­ вік­ дерев,­ які­ на­ ранніх­ стадіях­ онтогенезу­ мали­ два­ стовбури,­ що­ з­ часом­ зрослися,­ а­ отже,­ в­ них­ завищена­ величина­ діаметра­ щодо­ віку.­ Для­ цього­ вимірювали­ діаметр­ на­ висоті­ вищезниклої­ розвилки­ та­ коригували­ діаметр­ на­ висоті­ 1,3­ м­ за­ рівнянням­ для­ вітровальних­ дерев­ Q. robur:­ Di/D 1,3 =­ 1,0593h i ­0,08,­ де­ Di/D 1,3­ —­ відношення­діаметра­стовбура­на­і­тій­висоті­h i . Ви ко ристан ня кар то гра фіч них ма те ріа лів Для­ оцін­ки­ роз­мі­рів­ до­слі­джу­ва­них­ лі­сів­ в­ іс­то­ рич­но­му­ми­ну­ло­му­застосову­ва­ли­елек­трон­ні­ко­пії­ карт­XVI­(Ortelius,­1592,­ре­сурс:­http://vkraina.com/),­ XVII­(Blaeu,­1662,­ре­сурс:­http://vkraina.com/)­і­XIX­ (Voenno­topohrafycheskaya…,­ 1855–1877)­ сто­літь,­ а­ Ai = GRi –­Ri ­­­ k · MRW * 128 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2) та­кож­Ге­не­раль­ної­та­Спе­ці­аль­ної­карт­1648­і­1650­ ро­ків­ Гі­йо­ма­ Ле­вас­се­ра­ де­ Бо­пла­на.­ Че­рез­ не­точ­ ність­ ста­ро­дав­ніх­ карт­ їхні­ рас­тро­ві­ зоб­ра­жен­ня­ транс­фор­му­ва­ли­шля­хом­при­па­су­ван­ня­ко­ор­ди­нат­ від­зна­че­них­ міст­ під­ ві­до­мі­ ши­ро­ко­вжи­ва­ні­ ко­ор­ ди­на­ти­(WGS84)­у­про­гра­мі­«QGIS­2.2.0».­Усі­ви­мі­ ри­та­кож­здій­сне­но­в­цій­про­гра­мі. Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня Ден д ро хро но ло гіч на ста тисти ка Із­35­до­слі­дже­них­де­рев­Quercus robur пар­ку­«Фео­ фа­нія»­ ми­ ві­діб­ра­ли­ 73­ кер­ни,­ які­ міс­ти­ли­ 10194­ річ­ні­кі­льця,­сфор­мо­ва­ні­вп­ро­довж­1795–2014­ро­ ків.­Се­редньо­річ­ний­при­ріст­за­цей­пе­рі­од­ста­но­вив­ 1,94±0,848­мм­(MRW­на­рис.­1),­ме­діа­на­—­1,93­мм,­ кое­фі­ці­єнт­ва­ріа­ції­—­40­%.­Роз­по­діл­при­рос­ту­гос­ тро­вер­шин­ний,­ кое­фі­ці­єнт­ екс­це­су­ —­ 0,4,­ до­дат­ ний,­тоб­то­се­ред­нє­зна­чен­ня­мен­ше­за­очі­ку­ва­не,­ кое­фі­ці­єнт­ аси­мет­рії­ —­ 1,3.­ Се­редньо­річ­ний­ при­ ріст­ві­ко­вих­ду­бів­у­до­слі­джу­ва­но­му­де­ре­воста­ні­за­ га­лом­збі­га­єть­ся­з­його­ве­ли­чи­на­ми,­ха­рак­тер­ни­ми­ для­міських­на­са­джень­(Koval,­2015). Якість­пе­ре­хрес­но­го­да­ту­ван­ня­ден­д­ро­хро­но­ло­ гіч­них­ ря­дів­ ок­ре­мих­ де­рев,­ ін­ди­ві­ду­аль­ні­ хро­но­ ло­гіч­ні­ се­рії­ та­ ре­пре­зен­та­тив­ність­ уза­галь­не­но­го­ ряду­ пе­ре­ві­ре­но­ за­галь­но­при­йня­ти­ми­ ме­то­да­ми­ (Grissino­Mayer,­ 2001;­ Bunn,­ 2010).­ Се­ред­ня­ кіль­ кість­ да­то­ва­них­ річ­них­ кі­лець­ у­ зраз­ках,­ тоб­то­ дов­жи­на­ ін­ди­ві­ду­аль­них­ се­рій­ у­ тер­мі­но­ло­гії­ ден­ д­ро­хро­но­ло­гії,­ ста­но­ви­ла­ 153­ роки.­ Зна­чен­ня­ се­ редньої­ чут­ли­вості,­ або­ від­нос­ної­ мін­ли­вості­ ши­ ри­ни­кіль­ця­—­0,209­мм,­що­свід­чить­про­від­по­від­ ність­умов­зростан­ня­еко­ло­гіч­ним­пот­ре­бам­Quercus robur у­ міс­ці­ до­слі­джен­ня.­ Се­ред­ня­ ав­то­ко­ре­ля­ція­ пер­шо­го­ по­ряд­ку,­ яка­ ві­доб­ра­жає­ вплив­ умов­ по­ пе­редньо­го­ року­ на­ при­ріст­ по­точ­но­го,­ —­ 0,667.­ Цей­по­каз­ник­від­нос­но­не­ви­со­кий,­але­пе­ре­бу­ває­ в­ ме­жах­ зна­чень,­ ти­по­вих­ для­ біль­шості­ ду­бо­вих­ на­са­джень.­ Пі­сля­ стан­дар­ти­за­ції­ ін­ди­ві­ду­аль­них­ се­рій­і­їхньо­го­уза­галь­нен­ня­від­но­шен­ня­«сиг­нал– шум»­ об'єднаної­ хро­но­ло­гії­ ста­но­ви­ло­ 16,25,­ що­ свід­чить­ про­ на­яв­ність­ у­ ній­ клі­ма­тич­но­го­ сиг­на­ лу,­ тоб­то­у­ва­ріа­ції­річ­но­го­при­рос­ту­Quercus robur­ у­ до­слі­дже­но­му­ де­ре­воста­ні­ по­зна­ча­єть­ся­ мін­ли­ вість­ клі­ма­тич­них­ чин­ни­ків,­ які­ син­хро­ні­зу­ють­ при­ріст­ де­рев.­ Засто­су­ван­ня­ ковз­но­го­ се­редньо­го­ до­по­ма­гає­з'ясувати­змі­ни­ре­пре­зен­та­тив­ності­ви­ бір­ки­або­ви­ра­же­но­го­по­пу­ля­цій­но­го­сиг­на­лу­(EPS­ на­рис.­1),­що­мож­на­ін­тер­пре­ту­ва­ти­як­міру­від­по­ від­ності­уза­галь­не­но­го­хро­но­ло­гіч­но­го­ряду­хро­но­ Рис.­ 1.­ Узагальнена­ хронологічна­ серія­ Quercus robur у­ парку­ «Феофанія».­ Середній­ річний­ приріст­ (MRW),­ індекс­ приросту­ (Index),­виражений­сигнал­популяції­ (EPS),­середня­кореляція­між­серіями­ (RBar),­кількість­дерев­(Depth) Fig.­1.­A­master­ring­width­chronology­ of­Quercus robur­in­Feofania­park,­Kyiv­ from­ 1795­ to­ 2014.­ Mean­ ring­ width­ (MRW),­ indexed­ master­ chronology­ (Index),­ expressed­ population­ signal­ (EPS),­ mean­ inter­series­ correlation­ (RBar),­ and­ number­ of­ the­ trees­ with­ sampled­cores­(Depth) 129ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2) ло­гії­всі­єї­це­но­по­пу­ля­ції,­з­якої­ві­діб­ра­но­мо­дель­ні­ де­ре­ва.­Цей­по­каз­ник­пе­ре­ви­щив­за­галь­но­при­йня­ те­кри­тич­не­зна­чен­ня­0,85­у­1855­р.,­тоб­то­від­цієї­ да­ти­ от­ри­ма­на­ ви­бір­ка­ дос­татньою­ мі­рою­ ві­доб­ ра­жає­ до­слі­джу­ва­ну­ це­но­по­пу­ля­цію­ Quercus robur.­ Під­ви­щен­ня­ ре­пре­зен­та­тив­ності­ ви­бір­ки­ у­ більш­ ран­ній­пе­рі­од­мож­ли­ве­за­умо­ви­збіль­шен­ня­кіль­ кості­ ін­ди­ві­ду­аль­них­ се­рій.­ У­ се­редньо­му­ за­ весь­ роз­гля­ду­ва­ний­ пе­рі­од­ по­каз­ник­ EPS­ ся­гає­ 0,942.­ Кри­ва­ се­редньої­ ко­ре­ля­ції­ між­ се­рія­ми­ (RBar­ на­ рис.­ 1)­ ві­доб­ра­жає­ ко­ли­ван­ня­ син­хро­ні­за­ції­ ра­ді­ аль­но­го­ при­рос­ту­ осо­бин­ це­но­по­пу­ля­ції.­ За­га­лом­ за­ до­слі­джу­ва­ний­ пе­рі­од­ ко­ре­ля­ція­ між­ ін­ди­ві­ду­ аль­ни­ми­ се­рія­ми­ ста­но­ви­ла­ 0,549,­ що­ біль­ше­ від­ за­галь­но­при­йня­то­го­ мі­ні­маль­но­го­ зна­чен­ня­ 0,4­ (Grissino­Mayer,­2001)­ і­тому­дає­підста­ви­вва­жа­ти­ уза­галь­не­ну­се­рію­на­дій­ною. Вік де рев Кер­ни­ лише­ шес­ти­ ду­бів­ міс­ти­ли­ ядро,­ що­ дало­ мож­ли­вість­ точ­но­ вста­но­ви­ти­ їх­ній­ кам­бі­аль­ний­ вік­ —­ 181–220­ ро­ків­ (табл.­ 1).­ За­ діа­мет­ром­ D 1,3­ стов­бу­ра­в­корі­до­слі­дже­ні­дуби­ва­рію­ють­у­ме­жах­ 57,6—144,2­см.­Се­ред­ня­дов­жи­на­не­пов­них­кер­нів­ щодо­гео­мет­рич­но­го­ра­діу­са­ста­но­ви­ла­78­%,­най­ мен­ша­—­48­%.­Роз­ра­хо­ва­ний­вік­де­рев­із­не­пов­ни­ ми­кер­на­ми­–­156–270­ро­ків­(табл.­1). Слід­за­зна­чи­ти,­що­по­хиб­ка­вста­нов­ле­но­го­віку­ зде­біль­шо­го­пов'язана­з­екс­цен­трич­ністю­сер­це­ви­ ни­стов­бу­ра,­а­ін­тер­вал­пе­ред­ба­чен­ня­в­ма­те­ма­тич­ ній­мо­де­лі­не­пе­ре­ви­щує­кіль­кох­ро­ків.­За­спів­від­ но­шен­ня­ми­віку­й­діа­мет­ра­без­кори­до­слі­дже­них­ де­рев­вста­нов­ле­но­рів­нян­ня­рег­ре­сії­A­=­k*D­(R2­=­ 0,86),­де­А­—­вік,­кое­фі­ці­єнт­k,­тоб­то­тан­генс­кута­ на­хи­лу­пря­мої,­—­2,10­р./см,­D­—­діа­метр­стов­бу­ ра­без­кори­на­ви­со­ті­1,3­м.­Ін­тер­вал­пе­ред­ба­чен­ня­ ста­но­вив­18­ро­ків­для­p­>­0,95;­24­роки­–­для­p­>­ 0,99;­30­ро­ків­–­для­p­>­0,999­(рис.­2).­У­роз­ра­хун­ ку­слід­змен­шу­ва­ти­ви­мі­ря­ний­діа­метр­на­под­вій­не­ зна­чен­ня­тов­щи­ни­кори,­яка­у­ві­ко­вих­ду­бів­за­зви­ чай­від­3­до­6­см.­Рів­нян­ня­засто­со­ва­но­до­діа­мет­рів­ де­рев­із­ве­ли­ки­ми­за­роз­мі­ра­ми,­але­по­шко­дже­ни­ ми­стов­бу­ра­ми.­Імо­вір­ний­вік­найста­рі­шо­го­де­ре­ва­ пар­ку­«Фео­фа­нія» —­300­ (282–318)­ро­ків,­діа­метр­ стов­бу­ра­—­149­см.­Від­по­від­но­до­рів­нян­ня­300­річ­ ни­ми­ слід­ вва­жа­ти­ де­ре­ва­ з­ діа­мет­ром­ близько­ 140­см,­але­дру­ге­за­роз­мі­ра­ми­де­ре­во­у­пар­ку­має­ діа­метр­137­см,­тоб­то­лише­на­бли­жа­єть­ся­до­цьо­го­ віку­(табл.­2). Таблиця 1. Розрахунок камбіального віку дерев Quercus  robur парку «Феофанія» Table 1. Calculation of cambial age of Quercus robur trees in Feofania park № де ре ва Д іа м ет р­ (D 1, 3), ­с м К іл ьк іс ть ке рн ів ,­ш т. К іл ьк іс ть кі ле ц ь С ер ед н ій ­п ри рі ст ­ (M R W ), ­м м С та н да рт н е­ ві дх и ле н н я М ед іа н а В ік ,­р ок и 1 98,00 2 133 2,40 0,643 2,40 181 2 112,05 2 172 1,83 0,518 1,77 230 3 144,19 2 174 2,03 0,574 2,00 274 4 121,28 3 154 2,35 0,751 2,21 225 5* 91,35 2 181 1,89 0,595 1,85 202 6 77,99 2 164 1,88 0,472 1,90 175 7 98,36 2 188 2,12 0,656 1,99 203 8 109,82 2 139 2,57 0,800 2,42 197 9 98,68 2 183 1,79 0,608 1,66 216 10 106,00 2 159 2,12 0,853 1,98 208 11 108,86 2 149 2,23 0,614 2,20 206 12* 79,26 2 175 1,77 0,545 1,73 187 13* 70,66 2 188 1,58 0,624 1,42 191 14 84,03 2 175 2,10 0,802 2,20 178 15 98,04 2 172 2,29 0,790 2,18 190 16 106,00 2 175 2,15 0,862 1,96 210 17 95,81 2 142 2,43 0,611 2,43 175 18 96,45 2 71 2,32 0,531 2,33 181 19* 89,13 2 177 1,94 0,999 1,65 195 20 78,62 2 161 1,79 0,888 1,64 179 21 100,90 2 82 2,69 0,626 2,58 187 22* 87,22 2 220 1,58 0,478 1,46 230 23 120,00 2 144 2,29 0,812 2,27 224 24 100,27 2 176 2,02 0,581 1,91 208 25 81,81 2 145 2,31 0,814 2,11 156 26 97,40 2 191 1,91 0,576 1,84 212 27 110,77 2 174 2,19 0,457 2,13 216 28 84,35 2 182 2,07 1,121 1,79 183 29* 77,03 2 183 1,84 0,710 1,82 184 30 86,58 2 212 1,56 0,427 1,45 221 31 80,21 2 210 1,66 0,471 1,46 211 32 57,61 4 209 1,07 0,374 1,01 211 33 103,13 2 176 2,13 0,643 2,02 207 34 85,63 2 194 1,72 0,785 1,52 206 35 66,53 2 184 1,41 0,715 1,26 191 Середнє: 1,94 0,848 1,93 — П­р­и­м­і­т­к­а:­*­—­повний­керн. 130 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2) Кар то гра фіч ні ма те ріа ли Хоча­ вік­ ок­ре­мих­ де­рев­ «Фео­фа­нії»­ не­ ви­кли­кає­ сум­ні­ву,­ по­хо­джен­ня­ й­ іс­то­рія­ пар­ку­ за­га­лом­ ма­ ють­ще­ба­га­то­«бі­лих­плям».­Ви­ко­ристан­ня­кар­то­ гра­фіч­них­ ма­те­ріа­лів­ част­ко­во­ за­пов­нює­ ці­ ла­ку­ ни,­ос­кіль­ки­час­ство­рен­ня­більш­менш­де­таль­них­ мап,­де­ві­доб­ра­же­но­рос­лин­ний­по­крив­Ки­їв­щи­ни,­ пе­ре­кри­ва­єть­ся­от­ри­ма­ни­ми­ден­д­ро­хро­но­ло­гіч­ни­ ми­ ря­да­ми.­ Од­нак­ кар­то­гра­фіч­ні­ ма­те­ріа­ли­ до­да­ ють­дея­кі­де­та­лі:­на­військо­во­то­по­гра­фіч­ній­кар­ ті­ (1855–1877)­ліс­Фео­фа­нівсько­го­ски­ту­охо­п­лює­ при­близ­но­таку­ж­те­ри­то­рію,­що­й­нині,­та­фор­мує­ єди­ний­ма­сив,­який­простя­гав­ся­на­пів­ніч­ний­за­ хід­ до­ ху­то­ра­ Мо­настирсько­го,­ тоб­то­ су­час­но­го­ мік­ро­ра­йо­ну­Те­рем­ки.­На­пів­но­чі­він­кон­так­ту­вав­ Таблиця 2. Розрахунок віку дерев Quercus robur за діаметром Table 2. Age estimation of Quercus robur trees by diameter № дерева Діаметр­ (D 1,3 ),­см Середній­ вік,­роки Інтервал­передбачення p­>­0,95 р­>­0,99 p­>­0,999 1* 149,0 300 318–282 324–276 330–270 2* 136,9 275 293–257 299–251 305–245 3* 132,6 266 284–248 290–242 296–236 4* 125,4 251 269–233 275–227 281–221 5* 123,5 247 265–229 271–223 277–217 6* 123,3 247 265–229 271–223 277–216 7* 121,9 244 262–226 268–220 274–213 8* 121,4 243 261–225 267–219 273–213 9* 121,0 242 260–224 266–218 272–212 10* 120,6 241 259–223 265–217 271–211 11* 118,4 237 255–219 261–213 267–207 12* 116,2 232 250–214 256–208 262–202 13* 115,5 231 249–213 255–207 261–201 14* 114,9 229 247–211 253–205 259–199 15* 106,6 212 230–194 236–188 242–182 16* 114,0 228 246–210 252–204 258–198 17* 116,0 232 250–214 256–208 262–202 18* 76,0 149 167–131 173–125 179–119 19** 114,0 227 245–209 251–203 257–197 20** 73,9 144 162–126 168–120 174–114 21** 118,4 237 255–219 261–213 267–207 22** 117,8 235 253–217 259–211 265–205 23** 133,1 267 285–249 291–243 297–237 24** 120,8 242 260–224 266–218 272–212 31** 126,6 254 272–236 278–230 284–224 25** 107,3 214 232–196 238–190 244–184 26** 121,0 242 260–224 266–218 272–212 27** 148,3 299 317–281 323–275 329–269 28*** 106,0 211 229–193 235–187 241–181 29*** 162,0 327 345–309 351–303 357–297 30*** 143,9 290 308–272 314–266 320–260 31*** 146,1 294 312–276 318–270 324–264 32*** 111,5 222 240–204 246–198 252–192 33*** 145,8 294 312–276 318–270 324–264 34*** 140,4 282 300–264 306–258 312–252 35*** 115,4 230 248–212 254–206 260–200 36*** 158,8 321 339–303 345–297 351–291 П­р­и­м­і­т­к­и:­*­—­вікові­дерева­Q. robur,­що­зростають­ у­ парку­ «Феофанія»;­ **­ —­ вікові­ дерева­ Q. robur,­ які­ зростають­на­території­астрономічної­обсерваторії­НАН­ України;­ ***­ —­ вікові­ дерева­ Q. robur Національного­ природного­парку­«Голосіївський».­ Рис.­2.­Співвідношення­між­віком­(age,­years)­і­діаметром­ (D 1.3 ,­cm)­за­даними­індивідуальних­дендрохронологічних­ серій­ 35­ дерев­ Quercus robur­ (а)­ і­ за­ регресією­ за­ виміряними­діаметрами­(b).­Пояснення­в­тексті Fig.­2.­Relationships­between­age­and­diameter­from­individual­ dendrochronological­series­of­35­Quercus robur trees­(а)­and­ from­linear­regressions­forecast­(b).­Explanations­in­the­text а b 131ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2) із­ лі­сом,­ що­ ото­чу­вав­ Сам­бург­ (су­час­ні­ Сам­бур­ ки),­ Пре­об­ра­женський­ і­ Го­ло­сі­ївський­ ски­ти.­ Ще­ й­ до­те­пер­ у­ цьо­му­ лісі­ зростає­ чи­ма­ло­ ду­бів,­ діа­ метр­яких­пе­ре­ви­щує­1,4­м,­най­біль­ші­з­них­ся­га­ ють­у­діа­мет­рі­~2­м­(Onyshchenko,­2015),­тоб­то­вік­ та­ких­де­рев­на­бли­жа­єть­ся­до­450­ро­ків.­На­те,­що­ де­ре­воста­ни­ Го­ло­сіє­ва­ та­ Фео­фа­нії­ ще­ в­ се­ре­ди­ні­ XIX­ст.­вхо­ди­ли­до­од­но­го­лі­со­во­го­ма­си­ву,­вка­зує­ Л.­По­хи­ле­вич:­«Фео­фа­ния­в­2­х­верстах­от­Хо­то­ва­ в­ том­ са­мом­ лесу,­ что­ Го­ло­се­ев­ская­ и­ Ки­та­ев­ская­ пус­ты­ни,­слу­жит­ныне­при­ютом­преста­ре­лой­бра­тии­ монастыря­и­местом­по­гре­бе­ния­уми­раю­щих.­Преж­ нее­на­зва­ние­Ла­за­рев­щи­на»­(Pokhilevych,­1864). Пос­тає­й­інше­за­пи­тан­ня:­чи­були­Го­ло­сі­ївський­ і­Фео­фа­нівський­ліси­по­са­дже­ні­Пет­ром­Мо­ги­лою­ (1596–1647­рр.)­або­хоча­б­за­його­ча­сів,­що­дис­ку­ ту­єть­ся­в­лі­те­ра­ту­рі­та­в­ інших­джерелах­(Hodyna,­ ре­сурс:­ http://ukrainaincognita.com/...)?­ Част­ко­ву­ від­по­відь­ на­ це­ за­пи­тан­ня­ мож­на­ знай­ти­ в­ кар­то­ гра­фіч­них­ ма­те­ріа­лах­ та­ іс­то­рич­них­ до­ку­мен­тах.­ Так,­по­си­лаю­чись­на­кар­ти­Гі­йо­ма­Ле­вас­се­ра­де­Бо­ пла­на­(1595(1600)–1685­рр.),­мож­на­ствер­джу­ва­ти,­ що­ліси,­за­лиш­ка­ми­яких­нині­є­найста­рі­ші­де­ре­ва­ Го­ло­сі­ївсько­го­та­Фео­фа­нівсько­го­пар­ків,­іс­ну­ва­ли­ й­до­Пет­ра­Мо­ги­ли.­Пе­ріод­пе­ре­бу­ван­ня­Гі­йо­ма­де­ Бо­пла­на­на­те­ри­то­рії­су­час­ної­Ук­ра­ї­ни­(ймо­вір­но,­ від­1630­х­—­до­кін­ця­1640­х)­(Khoroshkevych,­2004)­ збі­га­єть­ся­з­ча­сом­ді­яль­ності­Пет­ра­Мо­ги­ли­в­Киє­ ві­та­за­сну­ван­ня­ним­Го­ло­сі­ївсько­го­ски­ту­(1630­ті­ роки).­Пер­ший,­ру­ко­пис­ний,­ва­рі­ант­кар­ти­«Tabula­ Geographica­Ukrainska»­Бо­план­ук­лав­уже­в­1639­р.­ (Vavrychyn,­2000),­що­свід­чить­про­більш­дав­нє­іс­ ну­ван­ня­ на­ пра­во­му­ бе­ре­зі­ Дніп­ра,­ на­ пів­день­ від­ Киє­ва,­лі­сів,­які­охо­п­лю­ва­ли­ве­ли­ку­за­су­час­ни­ми­ мір­ка­ми,­пло­щу­(рис.­3). Пі­сля­ прив'язки­ за­зна­че­них­ на­ «Спе­ці­аль­ ній­ кар­ті»­ міст­ до­ су­час­них­ ко­ор­ди­нат­ межі­ пар­ ків­ «Фео­фа­нія»­ і­ «Го­ло­сі­ївський»­ пот­ра­п­ля­ють­ на­ схід­ний­край­ве­ли­ко­го­ма­си­ву,­що­простя­гав­ся­від­ Ва­силь­ко­ва­на­пів­дні­до­Киє­ва­на­пів­но­чі.­В­за­хід­ но­му­на­прям­ку­він­тяг­нув­ся­більш­як­на­100­км.­Та­ ким­чи­ном,­су­час­ні­міські­ліси­на­пів­ден­но­му­за­хо­ ді­Киє­ва­є­за­лиш­ка­ми­ве­ли­ко­го­при­род­но­го­ма­си­ ву,­що,­за­при­близ­ним­об­чис­лен­ням­зі­спе­ці­аль­ної­ кар­ти­Гі­йо­ма­де­Бо­пла­на,­за­ймав­пло­щу­5400­км2.­ Про­об­ши­ри­цьо­го­лісу­йдеть­ся­у­польських­ і­ли­ товських­ лі­то­пи­сах,­ на­ які­ по­си­ла­єть­ся­ Л.­ По­хи­ ле­вич­в­опи­сі­Бі­ло­го­род­ки­за­ча­сів­польсько­го­во­ ло­да­рю­ван­ня:­ «Поль­ские­ ис­то­ри­ки­ опиcывают­ её­ ле­жа­щей­сре­ди­ле­сов,­прости­рав­ших­ся­от­Днеп­ра­ и­ реки­ При­пя­ти,­ и­ называют­ ок­рест­ности­ Бе­ло­ го­род­ки­ Ки­ев­ским­ По­лесьем»­ (Pokhilevych,­ 1864).­ Ос­тан­нє­ твер­джен­ня­ збі­га­єть­ся­ з­ уяв­лен­ня­ми­ су­ час­них­ до­слід­ни­ків­ (Hensiruk,­ 2002)­ про­ межу­ Лі­ состе­пу­та­По­ліс­ся­на­Ки­їв­щи­ні. На­більш­ран­ніх­кар­тах­(XVI­ст.)­ліси­Ки­їв­щи­ни­ теж­від­зна­че­но,­але­дуже­умов­но.­Тоб­то­за­роки­пе­ ре­бу­ван­ня­в­Киє­ві­Пет­ра­Мо­ги­ли­на­те­ри­то­рії­су­ час­но­го­ Го­ло­сі­ївсько­го­ та­ Фео­фа­нівсько­го­ пар­ків­ якщо­й­ви­са­джу­ва­ли­дуби,­то­в­не­ве­ли­ких­мас­шта­ бах­і­в­ме­жах­іс­ную­чих­або­на­міс­ці­ко­лиш­ніх­ве­ли­ ких­при­род­них­лі­со­вих­ма­си­вів.­Та­ким­чи­ном,­хоча­ осо­биста­ при­чет­ність­ Пет­ра­ Мо­ги­ли­ до­ ви­са­джу­ ван­ня­ ві­ко­вих­ ду­бів­ й­ ін­ших­ де­рев­ сум­нів­на,­ але­ найста­рі­ші­ з­ них­ мож­на­ вва­жа­ти­ «свід­ка­ми»­ його­ ді­яль­ності. Рис.­3.­Відображення­лісів­південної­Київщини­на­картах­XVII­(ліворуч)­ і­XVIII­(праворуч)­століть.­Ресурс:­http:// vkraina.com/.­Пояснення­в­тексті Fig.­3.­Forest­of­the­southern­Right­Bank­part­of­Kyiv­province­on­historical­maps­of­the­17th­century­(left)­and­18th­century­ (right).­Available­at:­http://vkraina.com/.­Explanation­in­the­text 132 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2) Ви снов ки До­слі­джен­ня­ ра­ді­аль­но­го­ при­рос­ту­ 35­ мо­дель­них­ де­рев­ виду­ Q. robur пар­ку­ «Фео­фа­нія»­ дало­ змо­гу­ ви­зна­чи­ти­їх­ній­точ­ний­вік­(181–220­ро­ків)­і­роз­ра­ ху­ва­ти­вік­де­рев­із­не­пов­ним­чи­по­шко­дже­ним­кер­ ном­(156–274­роки).­Се­ред­ній­річ­ний­при­ріст­ві­ко­ во­го­ду­бо­во­го­де­ре­воста­ну­пар­ку­—1,94±0,848­мм/ рік­за­від­нос­ної­мін­ли­вості­0,209­мм­ши­ри­ни­кіль­ ця.­ Рів­нян­ня­ рег­ре­сії­ за­ спів­від­но­шен­ням­ віку­ та­ діа­мет­ра­ без­ кори­ (2,10­ р./см)­ дало­ мож­ли­вість­ роз­ра­ху­ва­ти­вік­ду­бів­лі­со­во­го­ма­си­ву­«Фео­фа­нія»­ із­най­біль­шим­діа­мет­ром,­але­з­уш­ко­дже­ним­стов­ бу­ром.­Найста­рі­шим­вия­ви­ло­ся­де­ре­во­(300±18­ро­ ків)­ з­ діа­мет­ром­ 149­ см,­ а­ отже,­ 300­річ­ни­ми­ слід­ вва­жа­ти­дуби,­в­яких­діа­метр­близько­140­см.­По­ хиб­ка­вста­нов­ле­но­го­віку­знач­ною­мі­рою­пов'язана­ з­екс­цен­трич­ністю­сер­це­ви­ни­стов­бу­ра.­Пі­сля­оп­ ра­цю­ван­ня­ лі­те­ра­тур­них­ да­них­ і­ кар­то­гра­фіч­них­ ма­те­ріа­лів­ ми­ ви­су­ну­ли­ при­пу­щен­ня­ щодо­ іс­ну­ ван­ня­у­«Фео­фа­нії»­при­род­ної­гра­бо­вої­діб­ро­ви­ще­ в­пер­шій­по­ло­ви­ні­XVII­ст.,­яка­ра­зом­із­де­ре­воста­ ном­ Го­ло­сі­ївсько­го­ лісу­ та­ Ли­сої­ Гори­ ста­но­ви­ла­ су­ціль­ний­лі­со­вий­ма­сив.­Під­твер­джен­ня­цьо­го­—­ роз­ра­хо­ва­ний­вік­де­рев­виду­Q. robur,­які­зроста­ють­ на­ те­ри­то­рії­ Го­ло­сі­ївсько­го­ пар­ку­ та­ Го­ло­сі­ївської­ ас­тро­но­міч­ної­ об­сер­ва­то­рії­ і­ пе­ре­бу­ва­ють­ в­ од­ній­ ві­ко­вій­ ка­те­го­рії­ з­ фео­фа­нівськи­ми­ ду­ба­ми.­ Так,­ «сам­бурський­ дуб»­ із­ діа­мет­ром­ на­ ви­со­ті­ 1,3­ м­ 162­см­(пе­ри­метр­—­509­см)­має­вік­303–351­рік.­ Отже,­ ві­ко­ві­ дуби­ пар­ку­ «Фео­фа­нія»,­ які­ є­ жи­ ви­ми­пам'ятками­і­«свід­ка­ми»­на­шої­іс­то­рії,­ма­ють­ ве­ли­ку­ес­те­тич­ну­та­сим­во­ліч­ну­цін­ність,­висту­па­ ють­уні­каль­ним­ядром­кон­сор­ції,­тому­пот­ре­бу­ють­ особ­ли­вої­ува­ги­та­охо­ро­ни. СПИСОК­ЛІТЕРАТУРИ Bengtsson­ V.,­ Hartill­ J. Kvilleken. Assessment and management recommendations,­ Göteborg:­ Pro­ Natura­ and­Hartill­Trädexpert­AB,­2013,­25­pp. Blaeu­ J.­ Tractus Borysthenis vulgo Dniepr­ et Niepr Dicti, à Bovzin...,­ Amsterdam,­ 1662:­ 16.7­ x­ 21.7­ inches.­ /­ 42.5­ x­ 55.0­ cm,­ available­ at:­ http://vkraina.com/ua/ maps#1662_4­(accessed­29­June­2015). Bunn­A.G.­Statistical­and­visual­crossdating­in­R­using­the­ dplR­library,­Dendrochronologia,­2010,­28 (4):­251–258. EUFORGEN­ Distribution­ map­ of­ Pedunculate­ oak­ (Quercus robur),­EUFORGEN 2009,­ available­at:­http:// www.euforgen.org­(accessed­12­June­2015). Grissino­Mayer­ H.D.­ Evaluating­ Crossdating­ Accuracy:­ a­ Manual­ and­ Tutorial­ for­ the­ Computer­ Program­ COFECHA,­Tree-Ring Research,­2001,­57(2):­205–221. Hensiruk­S.A.­Lesa Ukrainy, Lvov:­NTSh,­UkrDLTU,­2002,­ 496­ pp.­ [Генсирук­ С.А.­ Леса Украины­ –­ 3­е­ изд.­ –­ Львов:­НТШ,­УкрДЛТУ,­2002.­–­496­с.]. Hodyna­ O.­ Lisovi pustyni Holosiyeva.­ Svyato-Pokrovskyy Holosiyivskyy monastyr,­ available­ at:­ http:// ukrainaincognita.com/filaret­amfiteatrov/lisovi­ pustyni­golosieva­svyato­pokrovskyi­golosiivskyi­ monastyr.­(accessed­22­June­2015). Honcharenko­I.V.,­Ihnatyuk­O.A.,­Shelyah­Sosonko­Yu.R.­ Ekolohiya ta noosferolohiya (Ecology and Noosferology), 2013,­ 24(3–4):­ 51–63.­ [Гончаренко­ І.В.,­ Ігна­ тюк­О.А.,­Шеляг­Сосонко­Ю.Р.­Лісова­рослинність­ урочища­ Феофанія­ та­ її­ антропогенна­ трансфор­ мація­ //­ Екологія та ноосферологія.­ –­ 2013.­ –­ Т.­ 24,­ №­3–4.­–­С.­51–63]. Khoroshkevych­ A.L.­ Boplan­ i­ eho­ opisanie­ Ukrainy.­ In:­ Hiyom Levasser de Boplan. Opisanie Ukrainy,­ Moskow:­ Drevlekhranilishche,­ 2004,­ pp.­ 56–105.­ [Хорошке­ вич­ А.Л. Боплан­ и­ его­ описание­ Украины­ //­ Гийом Левассер де Боплан. Описание Украины­ /­ Пер.­ с­ фр.­ З.П.­Борисюк,­ред.­А.Л.­Хорошкевич,­Е.Н.­Ющен­ ко.­–­М.:­Древлехранилище,­2004.­–­С.­56–105]. Koval­ I.M.,­ Kostyashkin­ D.S.­ Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny,­ 2015,­ 25 (6):­ 52–58.­ [Коваль­ І.М.,­ Костяшкін­Д.С.­Вплив­клімату­та­рекреації­на­фор­ мування­ шарів­ річної­ деревини­ ранньої­ та­ пізньої­ форм­Quercus robur L.­у­зеленій­зоні­Харкова­//­Наук. вісник НЛТУ України.­–­2015.­–­25­(6).­–­С.­52–58]. Le­Roux­D.S.,­Ikin­K.,­Lindenmayer­D.B.,­Manning­A.D.,­ Gibbons­ P.­ The­ Future­ of­ Large­ Old­ Trees­ in­ Urban­ Landscapes,­ PLoS­ ONE,­ 2014.­ doi:­ 10.1371/journal. pone.0099403,­ available­ at:­ http://­ journals.plos.org/ plosone/article?id=10.1371/journal.pone.0099403­ (accessed­22­July­2015).­ Lutsyshyn­ O.H.­ Zhyva Ukrayina,­ 2009,­ 1–2:­ 2–4.­ [Луцишин­ О.Г.­ Перші­ результати­ екомоніто­ рингу­ в­ лісовому­ урочищі­ Феофанія­ //­ Жива Україна.­–­2009.­–­№1–2.­–­С.­2–4]. Matyashuk­ R.K.,­ Nebesnyy­ V.B,­ Konyakin­ S.M.,­ Tkachenko­I.V.,­Prokopuk­Yu.S.­Naukovi dopovidi NU- BiP Ukrainy,­2014,­6(48),­available­at:­http://nd.nubip. edu.ua/2014_6/18.pdf­(accessed­25­August­2015).­[Ма­ тяшук­Р.­К.,­Небесний­В.Б.,­Конякін­С.М.,­Ткачен­ ко­ І.В.,­ Прокопук­ Ю.С.­ Вікові­ дуби­ «Феофанії»­ –­ пам'ятки­ живої­ природи­ краю­ //­ Наук. доп. НУБіП України.­–­2014.­–­6­(48)]. Nilsson­ S.G.,­ Niklasson­ M.,­ Hedin­ J.,­ Aronsson­ G.,­ Gutowski­J.M.,­Linder­P.,­Ljungberg­H.,­Mikusinski­G.,­ Ranius­T.­Densities­of­large­living­and­dead­trees­in­old­ growth­temperate­and­boreal­forests,­For. Ecol. Manage,­ 2002,­161(1–3):­189–204. Nowak­D.J.,­Hoehn­R.E.,­Crane­D.E.,­Weller­L.,­Davila­A.­ Assessing urban forest effects and values, Los Angeles’ urban forest,­ Resour.­ Bull.­ NRS­47,­ Newtown­ Square,­ PA:­ U.S.­ Department­ of­ Agriculture,­ Forest­ Service,­ Northern­Research­Station,­2011,­30­р. Onyshchenko­V.A.­Zapovіdna sprava v Ukrainі,­2015,­1(21):­ 19–24.­ [Онищенко­ В.А. Вікові­ дуби­ Голосіївського­ лісу­/­Заповідна справа в Україні.­–­2015.­–­Т.­1.­–­Вип.­ 21.­–­С.­19–24]. http://www.euforgen.org http://www.euforgen.org 133ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2) Ortelius­ A.­ Poloniae Finitimarumque locorum descriptio Auctore Wenceslao Godreccio Polono.­ In­ homage­ to­ the­ work­ of­ Vaclovas­ Grodeckis,­ Antwerp,­ 1580:­ 20­ x­ 14­ inches,­ available­ at:­ http://vkraina.com/ua/maps#1580­ (accessed­30­June­2015). Pokhilevich­L.­Skazhaniya o naselennykh mestnostyakh Kievs- koy hubernii,­Kiev:­tipohrafiya­Kievo­Pecherskoy­Lavry,­ 1864,­ 771­ pp. [Похилевич­ Л.­ Сказанія о населенныхъ мъстностях Кіевской губерніи.­ –­ Киев:­ типография­ Киево­Печерской­Лавры,­1864.­–­771­с.]. Radchenko­V.H.,­Bayrak­O.M.­Zhyva Ukrayina,­2009,­1–2:­ 2–4.­[Радченко­В.Г.,­Байрак­О.М.­Парк­пам'ятка­са­ дово­паркового­мистецтва­«Феофанія»:­історія­ство­ рення,­соціально­екологічна­роль,­шляхи­збережен­ ня­//­Жива Україна.­–­2009.­–­№1–2.­–­С.­2–4]. Smirnova­O.V.,­Turubanova­S.A.­ Izmenenie­vidovoho­sos­ tava­ i­ rasprostranenie­klyuchevych­vidov­derevev­(edifi­ katorov)­ lesnoho­poyasa­s­kontsa­pleystotsena­do­pozd­ neho­holotsena.­In:­Vostochnoevropeyskie lesa: istoriya v holotsene i sovremennost,­ Moskow:­ Nauka,­ 2004,­ book­ 1,­ pp.­ 118–1350.­ [Смирнова­ О.В.,­ Турубанова­ С.А.­ Изменение­ видового­ состава­ и­ распространения­ ключевых­ видов­ деревьев­ (эдификаторов)­ лесного­ пояса­с­конца­плейстоцена­до­позднего­голоцена­//­ Восточноевропейские леса: история в голоцене и совре- менность:­В­2­х­кн.­­/­Отв.­ред.­О.В.­Смирнова.­–­М.:­ Наука,­2004.­–­Кн.­1.­–­С.­118–1350]. Vavrychyn­ M.­ Kompleks­ kart­ Ukrainy­ H.­ Boplana­ ta­ yikh­ zberezhennia­ v­ bibliotekakh­ Yevropy.­ In:­ Kartohrafiya ta istoriya Ukrainy,­ Lviv;­ Kyiv;­ New­ York:­ Vydavnytst­ vo­ M.P.­ Kots,­ 2000,­ pp.­ 19.­ [Вавричин­ М.­ Комплекс­ карт­ України­ Ґ.­ Боплана­ та­ їх­ збереження­ в­ бібліо­ теках­Європи­//­Картографія та історія України:­Зб.­ наук.­ праць.­ –­ Львів;­ Київ;­ Нью­Йорк:­ Видавни­ цтво­М.П.­Коць,­2000.­–­С.­19]. Voenno-topohrafycheskaya karta Kievskoy hubernii,­ St.­ Pe­ tersburg:­ Voenno­topohrafycheskoe­ depo.­ [Военно-то- пографическая карта Киевской губернии.­ –­ Санкт­ Петербург:­ Военно­топографическое­ депо,­ 1855– 1877.­–­1­атл.­([25]­разв.­л.,­[1]­сб.­л.):­51­х­65­см]. Wolch­J.R.,­Byrn­J.,­Newell­J.P.­Urban­green­space,­public­ health,­ and­ environmental­ justice:­ The­ challenge­ of­ making­cities­‘just­green­enough’,­Landscape and Urban Planning,­2014,­125(May):­234–244. Рекомендує­до­друку Надійшла­27.08.2015­­р. Я.П.­Дідух Нецветов­М.В.,­Прокопук­Ю.С.­Вік і радіальний приріст старовікових дерев Quercus robur парку «Феофанія».­—­Укр.­ ботан.­журн.­—­2016.­—­73(2):­126—133. Інститут­еволюційної­екології­НАН­України­ вул.­Академіка­Лебедєва,­37,­м.­Київ,­03143,­Україна Quercus robur L.­—­вид­едифікатор­лісів­лісостепової­зони,­ що­підтримує­біорізноманіття­в­природних­і­міських­лі­ сах,­має­екологічне­та­економічне­значення­у­функціо­ нуванні­великих­міст.­Найстаріші­дуби­відіграють­істот­ ну­ роль­ у­ життєздатності,­ стійкості­ лісових­ екосистем,­ оскільки­ вони­ забезпечують­ тривалі­ топічні,­ трофічні,­ форичні­зв'язки­з­багатьма­організмами­й­особливі­умо­ ви­під­наметом.­Навіть­ із­дуплами­та­частково­всохлим­ гіллям­ їх­ розглядають­ як­ особливі­ естетичні­ об'єкти.­ Старі­дуби­також­мають­наукове­значення,­їхня­деревина­ містить­унікальну­інформацію­про­те,­як­дерево­або­ціле­ насадження­росло­в­минулому,­реагувало­на­мінливі­чин­ ники­навколишнього­середовища.­Водночас­старі­дерева­ є­найвразливішими­і­потребують­охорони,­особливо­на­ урбанізованих­ територіях,­ де­ механізми­ самопідтримки­ лісових­ екосистем­ обмежені.­ В­ цій­ роботі­ досліджені­ найбільші­ дуби­ парку­пам'ятки­ садово­паркового­ мис­ тецтва­ загальнодержавного­ значення­ «Феофанія».­ За­ кільцевою­хронологією­визначено­вік­ і­співвідношення­ віку­до­діаметра,­укладено­узагальнену­хронологію­дере­ востану.­Серед­усіх­відібраних­кернів­найбільш­ранньому­ річному­шару­—­220­років.­Визначений­за­кільцями­річ­ ного­приросту­або­розрахований­вік­досліджених­дерев­ варіює­у­межах­156–270­років.­Відношення­віку­до­діа­ метра­в­насадженні­—­2,10­см­за­рік.­Основні­статистичні­ дані­хронології­свідчать,­що­узагальнений­хронологічний­ ряд­має­задовільну­якість­і­містить­сильний­кліматичний­ сигнал.­ За­ розрахунком,­ найстарішим­ деревам­ у­ парку­ «Феофанія»­—­300,­а­в­м.­Києві­—­понад­350–400­років. Ключові слова:­дендрохронологія,­діброва,­ліси­Києва. Нецветов­М.В.,­Прокопук­Ю.С.­Возраст и радиальный прирост старовозрастных деревьев Quercus robur парка «Феофания».­—­Укр.­ботан.­журн.­—­2016.­—­73(2):­126—133. Институт­эволюционной­экологии­НАН­Украины­ ул.­Академика­Лебедева,­37,­г.­Киев,­03143,­Украина Quercus robur­ L.­ —­ долгоживущий­ крупногабаритный­ вид,­ который­ обеспечивает­ биоразнообразие­ в­ есте­ ственных­и­городских­лесах.­Вековые­дубы­играют­суще­ ственную­роль­в­жизнеспособности­леса,­поскольку­они­ обеспечивают­ топические,­ трофические,­ форические­ связи­ с­ большим­ количеством­ организмов­ и­ формиру­ ют­особые­условия­под­пологом.­В­работе­исследованы­ керны­наиболее­крупных­дубов­парка­памятника­садо­ во­паркового­искусства­общегосударственного­значения­ «Феофания»,­расположенного­в­пределах­г.­Киева.­Сре­ ди­всех­отобранных­кернов­самому­раннему­годичному­ слою­ —­ 220­ лет,­ рассчитанный­ или­ установленный­ по­ датированным­ кольцам­ возраст­ остальных­ деревьев­ —­ 156–270­лет.­Отношение­возраста­к­диаметру­в­насажде­ нии­—­2,10­см­в­год.­Возраст­наиболее­крупных­деревьев­ Quercus robur Киева­—­более­350–400­лет.­На­основе­ста­ тистических­ характеристик­ обобщенного­ хронологиче­ ского­ряда­сделан­вывод­о­возможности­его­использова­ ния­ в­ исследовании­ климатогенной­ вариации­ радиаль­ ного­прироста. Ключевые слова:­дендрохронология,­дубрава,­леса­ Киева. http://vkraina.com/ua/maps#1580

Ähnliche Einträge