Лісова рослинність Національного природного парку "Білоозерський"

Лісова рослинність Національного природного парку "Білоозерський"

Узагальнені результати досліджень лісової рослинності НПП «Білоозерський», яка займає 92,4 % території парку. Розроблена її класифікація на основі домінантної системи. Лісова рослинність представлена угрупованнями формацій Pineta sylvestris, Querceta roboris, Alneta glutinosae, Betuleta pendulae,...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2016
Автор: Ярова, О.А.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2016
Назва видання:Український ботанічний журнал
Теми:
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178449
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Лісова рослинність Національного природного парку "Білоозерський" / О.А. Ярова // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 4. — С. 355-360. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-178449
record_format dspace
spelling irk-123456789-1784492021-02-20T01:27:19Z Лісова рослинність Національного природного парку "Білоозерський" Ярова, О.А. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Узагальнені результати досліджень лісової рослинності НПП «Білоозерський», яка займає 92,4 % території парку. Розроблена її класифікація на основі домінантної системи. Лісова рослинність представлена угрупованнями формацій Pineta sylvestris, Querceta roboris, Alneta glutinosae, Betuleta pendulae, Populeta tremulae. За площею переважають звичайнососнові ліси (близько 70 %), значно менше звичайнодубово-звичайнососнових і звичайнодубових. Найчастіше трапляються соснові ліси зеленомохові. У подібних екологічних умовах, але на багатших ґрунтах часто – асоціації Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis). Значні площі також займають угруповання асоціації Quercetо (roboris)-Pineta sylvestris, які формуються на вирівняних ділянках і підніжжях схилів. Угруповання формації Quercetа roboris зафіксовані на невеликих ділянках і пов'язані з другою піщаною терасою Дніпра. В дубових лісах фрагментарно представлені синузії весняних ефемероїдів із Scilla bifolia та Corydalis solida, а також рідкісні для цього регіону бореальні види – Pyrola minor і Chimaphila umbellata. На давніх зрубах соснових лісів утворилися похідні угруповання формації Populeta tremulae, які трапляються спорадично по всій території парку на невеликих за площею ділянках. На перезволожених екотопах заплав озера Біле – невеликі ділянки угруповань формації Alneta glutinosae Обобщены результаты исследований лесной растительности НПП «Белоозерский», которая занимает 92,4 % территории парка. Разработана её классификация на основе доминантной системы. Лесная растительность представлена группами формаций Pineta sylvestris, Querceta roboris, Alneta glutinosae, Betuleta pendulae, Populeta tremulae. По площади преобладают сосновые леса (около 70 %), значительно меньше дубово-сосновые и дубовые. Чаще всего представлены сосновые леса зеленомоховые. В подобных экологических условиях, но на более богатых почвах, часто встречаются ассоциации Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis). Значительные площади также занимают сообщества ассоциации Quercetо (roboris)-Pineta sylvestris, которые формируются на выравненных участках и подножьях склонов. Сообщества формации Quercetа roboris занимают небольшие по площади территории, связанные со второй песчаной террасой Днепра. В дубовых лесах фрагментарно представлены синузии весенних эфемероидов Scilla bifolia и Corydalis solida, а также редкие для данного региона бореальные виды – Pyrola minor и Chimaphila umbellata. На древних срубах сосновых лесов образовались вторичные растительные сообщества формации Populeta tremulae, которые встречаются спорадически по всей территории парка на небольших по площади участках. На переувлажненных экотопах пойм озера Белое – небольшие участки формации Alneta glutinosae. Results of studies of forest vegetation in Biloozersky NNP, which covers 92.4% of the Park area, are given. The classification of forest vegetation based on the dominant system is proposed. The forest vegetation is represented by communities of the formations Pineta sylvestris, Querceta roboris, Alneta glutinosae, Betuleta pendulae, and Populeta tremulae. The area is dominated by pine forest (about 70%), the areas of oak-pine and oak forests are significantly smaller. The most frequent are pine green-moss forests. Under similar environmental conditions but on more fertile soils, associations Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis) often occur. Considerable areas are also occupied by communities of association Quercetо (roboris)-Pineta sylvestris, which are formed on flat areas and at foots of the slopes. Communitites of the formation Quercetа roboris are small in area and associated with the second sandy terrace of the Dnipro River. In oak forest, fragments of the synusiae of spring ephemeroids, Scilla bifolia and Corydalis solida, as well as rare for this region boreal species, Pyrola minor and Chimaphila umbellata, are present. On old pine forest clearings, derivative groups of Populeta tremulae are formed. Communities of this formation occur sporadically throughout the Park on small areas. In waterlogged ecotopes on the floodplains of Bile Lake there are small areas of Alneta glutinosae. 2016 Article Лісова рослинність Національного природного парку "Білоозерський" / О.А. Ярова // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 4. — С. 355-360. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj73.04.355 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178449 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Ярова, О.А.
Лісова рослинність Національного природного парку "Білоозерський"
Український ботанічний журнал
description Узагальнені результати досліджень лісової рослинності НПП «Білоозерський», яка займає 92,4 % території парку. Розроблена її класифікація на основі домінантної системи. Лісова рослинність представлена угрупованнями формацій Pineta sylvestris, Querceta roboris, Alneta glutinosae, Betuleta pendulae, Populeta tremulae. За площею переважають звичайнососнові ліси (близько 70 %), значно менше звичайнодубово-звичайнососнових і звичайнодубових. Найчастіше трапляються соснові ліси зеленомохові. У подібних екологічних умовах, але на багатших ґрунтах часто – асоціації Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis). Значні площі також займають угруповання асоціації Quercetо (roboris)-Pineta sylvestris, які формуються на вирівняних ділянках і підніжжях схилів. Угруповання формації Quercetа roboris зафіксовані на невеликих ділянках і пов'язані з другою піщаною терасою Дніпра. В дубових лісах фрагментарно представлені синузії весняних ефемероїдів із Scilla bifolia та Corydalis solida, а також рідкісні для цього регіону бореальні види – Pyrola minor і Chimaphila umbellata. На давніх зрубах соснових лісів утворилися похідні угруповання формації Populeta tremulae, які трапляються спорадично по всій території парку на невеликих за площею ділянках. На перезволожених екотопах заплав озера Біле – невеликі ділянки угруповань формації Alneta glutinosae
format Article
author Ярова, О.А.
author_facet Ярова, О.А.
author_sort Ярова, О.А.
title Лісова рослинність Національного природного парку "Білоозерський"
title_short Лісова рослинність Національного природного парку "Білоозерський"
title_full Лісова рослинність Національного природного парку "Білоозерський"
title_fullStr Лісова рослинність Національного природного парку "Білоозерський"
title_full_unstemmed Лісова рослинність Національного природного парку "Білоозерський"
title_sort лісова рослинність національного природного парку "білоозерський"
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2016
topic_facet Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178449
citation_txt Лісова рослинність Національного природного парку "Білоозерський" / О.А. Ярова // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 4. — С. 355-360. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT ârovaoa lísovaroslinnístʹnacíonalʹnogoprirodnogoparkubíloozersʹkij
first_indexed 2025-07-15T16:58:20Z
last_indexed 2025-07-15T16:58:20Z
_version_ 1837732938314153984
fulltext 355ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(4) Вступ На­ціо­наль­ний­ при­род­ний­ парк­ (НПП)­ «Бі­ло­ озерський»­ ство­ре­ний­ на­ те­ри­то­рії­ Пе­ре­яс­лав­ Хмель­ницько­го­ р­ну­ Ки­ївської­ та­ Ка­нівсько­ го­р­ну­Чер­каської­об­лас­тей.­Його­за­галь­на­пло­ща­ 7014,44­га­має­таку­ад­мі­ніст­ра­тив­но­ор­га­ні­за­цій­ну­ струк­ту­ру:­ Бі­ло­озерська­ лі­со­ва­ дача­ (3660­ га)­ зна­ хо­дить­ся­ у­ Пе­ре­яс­лав­Хмель­ницько­му­ р­ні­ Ки­ ївської­обл.­та­Лі­п­лявська­лі­со­ва­дача­(3356­га)­—­в­ Ка­нівсько­му­ р­ні­ Чер­каської­ обл.­ Те­ри­то­рія­ пар­ ку­–­становить­215­лі­со­вих­квар­та­лів­різ­ної­пло­щі,­ мак­си­маль­на­–­126,­мі­ні­маль­на­–­11­га. За­ фі­зи­ко­гео­гра­фіч­ним­ ра­йо­ну­ван­ням­ НПП­ «Бі­ло­озерський»­ на­ле­жить­ до­ Дніп­ровсько­го­ за­ плав­но­бо­ро­во­го­ фі­зи­ко­гео­гра­фіч­но­го­ ра­йо­ну­ Дніп­ровської­те­ра­со­вої­рів­ни­ни­Пів­ніч­ної­Лі­состе­ по­вої­ об­лас­ті­ Лі­во­бе­реж­но­Дніп­ровської­ лі­состе­ по­вої­про­він­ції­(Poryvkin, 1968; Shcherban, 1982). За­гео­бо­та­ніч­ним­ра­йо­ну­ван­ням­1977­року­те­ри­ то­рія­ пар­ку­ на­ле­жить­ до­ Се­редньо­дніп­ровсько­го­ гео­бо­та­ніч­но­го­ ра­йо­ну­ за­плав­них­ лук,­ ду­бо­во­со­ сно­вих­ лі­сів­ і­ ни­зин­них­ бо­літ­ Бах­мацько­Кре­ мен­чуцько­го­ ок­ру­гу­ те­ра­со­вих­ луч­них­ сте­пів,­ те­ ра­со­вих­ ду­бо­во­со­сно­вих­ лі­сів,­ за­плав­них­ лук,­ ев­троф­них­ бо­літ­ і­ луч­но­га­ло­фіт­ної­ рос­лин­ності­ Лі­во­бе­реж­но­прид­ні­провської­під­про­він­ції­Схід­но­ єв­ро­пейської­ про­він­ції­ Єв­ро­пейсько­Си­бірської­ лі­состе­по­вої­ об­лас­ті­ (Heobotanichne­ ...,­ 1977).­ За­ до­пов­нен­ня­ми­Я.П.­Ді­ду­ха­та­Ю.Р.­Ше­ля­га­Со­сон­ ка­(Didukh,­Shelyag­Sosonko,­2003),­те­ри­то­рія­НПП­ охо­п­лює­ пів­ден­но­за­хід­ну­ час­ти­ну­ Лі­во­бе­реж­но­ дні­провсько­го­ок­ру­гу­ли­по­во­ду­бо­вих,­гра­бо­во­ду­ бо­вих,­со­сно­вих­(на­те­ра­сах)­лі­сів,­лук,­га­ло­філь­ну­ та­бо­лот­ну­рос­лин­ність­(на­межі­з­Пів­ніч­ним­Пра­ во­бе­реж­но­прид­ні­провським­ок­ру­гом­гра­бо­во­ду­бо­ вих,­ду­бо­вих­лі­сів,­ос­теп­не­них­лук­і­луч­них­сте­пів).­ Пер­ші­ві­до­мості­про­рос­лин­ність­пар­ку­зна­хо­ди­ мо­у­Ю.Д.­Кле­о­по­ва,­який­за­по­чат­ку­вав­вив­чен­ня­ цьо­го­ре­гіо­ну.­Вп­ро­довж­1923–1924­рр.­уче­ний­ра­ зом­ із­М.В.­Ду­бо­вик­до­слі­джу­ва­ли­лі­со­ву­рос­лин­ ність­дру­гої­над­за­плав­ної­те­ра­си­лі­во­бе­реж­ної­час­ ти­ни­Се­редньо­го­При­дніп­ров'я­(Kleopov,­Dubovyk,­ 1926).­Ду­бо­во­со­сно­ві­ліси­дру­гої­над­за­плав­ної­те­ ра­си­Дніп­ра­до­слід­ни­ки­від­но­сять­до­сві­жої­гру­пи­ асо­ціа­цій­Quercetо-Pineta hylocomiosa.­ Со­сно­ві­ ліси­ Лі­во­бе­реж­жя­ Лі­состе­пу­ вив­чав­ і­ В.К.­ М'якушко.­ У­ сво­їй­ стат­ті­ (Myakushko,­ 1972)­ для­дру­гої­лі­вої­бо­ро­вої­те­ра­си­Дніп­ра­він­на­во­дить­ асо­ціа­ції­ Pinetum hylocomiosum,­ Querceto-Pinetum pteridiosum.­Про­тя­гом­1980–1994­рр.­В.І.­Мель­ник­ doi:­10.15407/ukrbotj73.04.355 О.А.­ЯРОВА ДВНЗ­«Переяслав­Хмельницький­державний­педагогічний­­ університет­імені­Григорія­Сковороди»­­ вул.­Сухомлинського,­30,­м.­Переяслав­Хмельницький,­Київська­обл.,­08401,­Україна­ olesyakr@ukr.net ЛІСОВА РОСЛИННІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «БІЛООЗЕРСЬКИЙ» Jarova­O.A.­Forest vegetation of Biloozersky National Nature Park.­Ukr.­Bot.­J.,­2016,­73(4):­355—360. G.­Skovoroda­Pereyaslav­Khmelnytskyi­State­Pedagogical­University­­ 30,­Sukhomlynskoho­Str.,­Pereyaslav­Khmelnytskyi,­Kyiv­Region,­08401,­Ukraine Abstract. Results­of­studies­of­forest­vegetation­in­Biloozersky­NNP,­which­covers­92.4%­of­the­Park­area,­are­given.­ The­classification­of­forest­vegetation­based­on­the­dominant­system­is­proposed.­The­forest­vegetation­is­represented­ by­communities­of­the­formations­Pineta sylvestris,­Querceta roboris,­Alneta glutinosae,­Betuleta pendulae,­and­Populeta tremulae.­ The­ area­ is­ dominated­ by­ pine­ forest­ (about­ 70%),­ the­ areas­ of­ oak­pine­ and­ oak­ forests­ are­ significantly­ smaller.­The­most­ frequent­are­pine­green­moss­forests.­Under­similar­environmental­conditions­but­on­more­fertile­ soils,­ associations­ Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis)­ often­ occur.­ Considerable­ areas­ are­ also­ occupied­ by­ communities­of­association­Quercetо (roboris)-Pineta sylvestris,­which­are­formed­on­flat­areas­and­at­foots­of­the­slopes.­ Communitites­of­the­formation­Quercetа roboris­are­small­in­area­and­associated­with­the­second­sandy­terrace­of­the­ Dnipro­River.­In­oak­forest,­fragments­of­the­synusiae­of­spring­ephemeroids,­Scilla bifolia­and­Corydalis solida,­as­well­ as­rare­for­this­region­boreal­species,­Pyrola­minor­and­Chimaphila umbellata,­are­present.­On­old­pine­forest­clearings,­ derivative­groups­of­Populeta tremulae­are­ formed.­Communities­of­ this­ formation­occur­sporadically­throughout­the­ Park­on­small­areas.­In­waterlogged­ecotopes­on­the­floodplains­of­Bile­Lake­there­are­small­areas­of­Alneta glutinosae. Key words:­Biloozersky­National­Nature­Park,­forest­vegetation,­classification,­formation ©­О.А.­ЯРОВА,­2016 mailto:olesyakr@ukr.net 356 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(4) до­слі­джу­вав­стан­ду­бо­во­со­сно­вих­лі­сів­на­Лі­во­бе­ реж­жі­Се­редньо­го­При­дніп­ров'я­(Melnyk,­1994).­ Рос­лин­ність­ те­ри­то­рії­ НПП­ «Бі­ло­озерський»­ від­зна­ча­єть­ся­ стро­ка­тістю­ та­ різ­но­ма­ніт­ністю,­ що­ зу­мов­ле­но­ чер­гу­ван­ням­ двох­ ти­пів­ ланд­шаф­тів­ –­ за­плав­но­го­ та­ пі­ща­но­бо­ро­во­го,­ а­ та­кож­ мо­за­їч­ ністю­ рель­є­фу.­ Од­ні­єю­ з­ най­при­кмет­ні­ших­ особ­ ли­востей­ те­ри­то­рії­ є­ її­ ве­ли­ка­ лі­систість­ (92,4­ %).­ Лі­со­ва­ рос­лин­ність­ представ­ле­на­ уг­ру­по­ван­ня­ми­ фор­ма­цій­ Pineta sylvestris, Querceta roboris, Alneta glutinosae, Betuleta pendulae, Populeta tremulae. За­ пло­щею­ до­мі­ну­ють­ уг­ру­по­ван­ня­ Pineta sylvestris­ суб­фор­ма­цій­ Pineеta sylvestris та Quercetо (roboris)- Pineta (sylvestris). Най­бід­ні­ші­ за­ умо­ва­ми­ міс­цез­ ростан­ня­ ді­лян­ки­ пар­ку­ зай­ня­ті­ уг­ру­по­ван­ня­ми­ чис­то­зви­чай­но­сос­но­вих­ лі­сів,­ на ба­гат­ших­ еко­то­ пах­ ви­рів­ня­них­ ді­ля­нок­ і­ зни­жень­ сфор­му­ва­ли­ся­ фі­то­це­но­зи­ зви­чай­но­ду­бо­во­зви­чай­но­сос­но­вих­ лі­сів.­ У­ пе­ре­зво­ло­же­них­ еко­то­пах­ за­плав­ рі­чок­ та­ озер­ тра­п­ляють­ся­ ді­лян­ки­ уг­ру­по­вань­ Alneta glutinosae. На­дав­ніх­зру­бах­лі­сів­утво­ри­ли­ся­по­хід­ ні­ уг­ру­по­ван­ня­ Betuleta pendulae, Populeta tremulae. Знач­ні­пло­щі­зай­ня­ті­со­сно­ви­ми­лі­со­ви­ми­куль­ту­ ра­ми. Об'єкти та ме то ди до слі джень Ос­но­вою­на­ших­до­слі­джень­ста­ли­ма­те­ріа­ли­польо­ вих­ ро­біт,­ про­ве­де­них­ про­тя­гом­ 2009–2014­ рр.­ із­ ви­ко­ристан­ням­мар­шрут­но­польо­вих­ме­то­дів.­Гео­ бо­та­ніч­ний­ана­ліз­ здій­сне­но­за­до­мі­нант­ною­кла­ си­фі­ка­ці­єю­ рос­лин­ності­ і­ за­галь­но­при­йня­ти­ми­ ме­то­да­ми­на­проб­них­ді­лян­ках­пло­щею­0,25­га.­За­ ос­но­ву­кла­си­фі­ка­ції­рос­лин­ності­до­слі­джу­ва­ної­те­ ри­то­рії­ взя­то­прин­ци­пи­кла­си­фі­ка­ції­рос­лин­ності­ Ук­ра­ї­ни­(Afanasyev­et­al.,­1956).­На­зви­син­так­со­нів­ на­ве­де­но­ за­ «Про­дро­му­сом­ рос­лин­ності­ Ук­ра­ї­ни»­ (Shelyag­Sosonko­ et­ al.,­ 1991).­ Пробні­ ді­лян­ки­ за­ кла­да­ли­ся­ з­ ура­ху­ван­ням­ пло­щі­ ви­яв­лен­ня­ фі­то­ це­но­зу,­їх­опи­су­ва­ли­із­за­зна­чен­ням­за­та­кими­па­ ра­мет­рами:­ по­ряд­ко­вий­ но­мер,­ дата,­ гео­гра­фіч­не­ по­ло­жен­ня,­ рель­єф,­ тип­ ґрун­ту,­ умо­ви­ зво­ло­жен­ ня,­на­яв­ність­ан­тро­по­ген­но­го­впли­ву,­ зімк­не­ність­ крон,­вік,­ви­со­та,­бо­ні­тет­і­діа­метр­стов­бу­рів­еди­фі­ ка­то­ра,­ зімк­не­ність­ під­ліс­ку,­ за­галь­не­ про­ек­тив­не­ по­крит­тя­ трав'яно­ча­гар­ни­ко­во­го­ і­ мо­хо­во­го­ яру­ сів­та­про­ек­тив­не­по­крит­тя­кож­но­го­виду­(у­від­сот­ ках).­Ос­нов­ни­ми­так­со­но­міч­ни­ми­оди­ни­ця­ми­кла­ си­фі­ка­ції­ є­ гру­па­ асо­ціа­цій,­ асо­ціа­ція,­ фор­ма­ція­ і­ тип­рос­лин­ності. Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня За­галь­на­ пло­ща­ лі­сів­ НПП­ «Бі­ло­озерський»­ ста­ но­вить­ 6481,7­ га,­ або­ 92,4­ %­ усі­єї­ те­ри­то­рії­ пар­ку.­ При­род­ні­ліси­охо­п­лю­ють­30­%­за­галь­ної­по­кри­тої­ лі­са­ми­пло­щі.­Се­ред­ній­вік­на­са­джень­–­65­ро­ків.­ Ліси­ НПП­ ма­ють­ такі­ ві­ко­ві­ гру­пи­ у­ від­сот­ко­во­ му­ ви­мі­рі:­ мо­лод­ня­ки­ –­ 14,5­ %,­ се­редньо­ві­ко­ві­ –­ 68,8­%,­присти­гаю­чі­та­стиг­лі­–­7,5­%,­пе­рестій­ні­–­ 9,2­%. Як­ уже­ за­зна­ча­ло­ся,­ за­ пло­щею­ пе­ре­ва­жа­ють­ зви­чай­но­сос­но­ві­ліси­(близько­70­%­те­ри­то­рії).­Це­ зу­мов­ле­но­до­мі­ну­ван­ням­на­бо­ро­вій­те­ра­сі­дріб­но­­ та­ се­редньо­зер­нистих­ піс­ків,­ зни­зу­ –­ вод­но­льо­ до­ви­ко­во­го,­звер­ху­–­алю­ві­аль­но­го­по­хо­джен­ня.­У­ міс­цях­бо­ро­вої­те­ра­си,­пе­ре­кри­тих­ле­со­по­діб­ни­ми­ суг­лин­ка­ми,­ тра­п­ляють­ся­ ді­лян­ки­ зви­чай­но­ду­бо­ вих­лі­сів.­ При­род­них­ зви­чай­но­сос­но­вих­ лі­сів­ збе­рег­ло­ся­ мало,­знач­ну­час­ти­ну­ста­нов­лять­со­сно­ві­куль­ту­ри­ різ­но­го­віку.­Уг­ру­по­ван­ня­фор­ма­ції­Pineta sylvestris­ рос­туть­на­рів­нин­них­ді­лян­ках­або­не­ви­со­ких­під­ ви­щен­нях,­ за­ймаю­чи­ еко­то­пи­ різ­но­го­ сту­пе­ня­ зво­ло­жен­ня.­ Ґрун­ти­ дер­но­во­під­зо­листі.­ Фі­то­це­ но­зи­ гру­пи­ асо­ціа­цій­ Pineta (sylvestris) hylocomiosa­ тра­п­ляють­ся­ час­то­ по­ всій­ те­ри­то­рії­ пар­ку.­ Вони­ при­уро­че­ні­до­по­ло­гих­гряд­або­па­гор­бів­із­сла­бко­ під­зо­листи­ми­ ґрун­та­ми.­ Од­но­ярус­ний­ де­ре­востан­ (0,7–0,8)­фор­мує­Pinus sylvestris­L.­І–ІІ­кла­сів­бо­ні­ те­ту,­яка­у­віці­50–60­ро­ків­ся­гає­зав­ви­шки­20–22­м,­ се­ред­ній­діа­метр­ її­стов­бу­рів­–­30­см.­Як­до­міш­ка­ у­де­ре­воста­ні­тра­п­ля­єть­ся­Betula pendula­Roth. Під­ лі­сок­ за­зви­чай­ не­ ви­ра­же­ний.­ Трав'яно­ча­гар­нич­ ко­вий­ ярус­ роз­рі­дже­ний­ (10–20­ %),­ його­ ос­но­ву­ ста­нов­лять­Convallaria majalis­L.­(міс­ця­ми­до­мі­нує­з­ по­крит­тям­20–25­%),­Pteridium aquilinum (L.)­Kuhn,­ Polygonatum odoratum (Mill.)­ Druce,­ Calamagrostis epigeios­ (L.)­ Roth­ та­ ін.­ До­б­ре­ ви­ра­же­ний­ мо­хо­ вий­ ярус­ із­ про­ек­тив­ним­ по­крит­тям­ 40–60­ %.­ У­ ньо­му­ до­мі­нує­ зде­біль­шо­го­ Pleurocium schreberi­ (Brid.)­ Mitt.­ із­ знач­ною­ участю Dicranum polysetum­ Sw.­ та­ до­міш­кою­ Polytrichum commune­ Hedw.­ Ці­ ліси­ представ­ле­ні­ уг­ру­по­ван­ня­ми­ асо­ціа­цій­ Pinetum (sylvestris) hylocomiosum, Pinetum (sylvestris) convallarioso (majalis)-hylocomiosum. На­ ба­гат­ших­ ґрун­тах­ (дер­но­во­се­редньо­під­зо­ листих)­час­то­тра­п­ляють­ся­фі­то­це­но­зи­гру­пи­асо­ ціа­цій­ Pineta (sylvestris) convallariosа (majalis).­ Для­ них­ власти­вий­ од­но­ярус­ний­ де­ре­востан,­ сфор­мо­ 357ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(4) ва­ний­Pinus sylvestris І–ІІ­кла­са­ми­бо­ні­те­ту­із­зімк­ не­ністю­ крон­ 0,6–0,8.­ У­ 50–65­річ­но­му­ віці­ во­на­ зав­ви­шки­20–22­м.­У­де­ре­воста­ні­по­оди­но­ко­рос­ туть­Betula pendula та Quercus robur­L. Під­лі­сок­не­ви­ ра­же­ний.­ Трав'яно­ча­гар­нич­ко­вий­ ярус­ се­редньо­ гус­тий­(30–40­%)­з­до­мі­ну­ван­ням­Convallaria majalis­ (20–30­%)­та­знач­ною­участю­Polygonatum odoratum (3–5­%).­Пос­тій­но­тра­п­ляють­ся­Pteridium aquilinum,­ Melampyrum pratense­ L.,­ Calamagrostis epigeios, Chelidonium majus L., Hypericum perforatum L., Erodium cicutarium (L.)­ L'Her., Milium effusum L., Genista tinctoria L. Мо­хо­вий­по­крив­не­ви­ра­же­ний,­ кур­ти­на­ми­фік­су­єть­ся­Pleurozium schreberi. На­дещо­су­хі­ших­ді­лян­ках­та­ких­еко­то­пів­тра­п­ ляють­ся­ уг­ру­по­ван­ня­ асо­ціа­ції­ Pinetum (sylvestris) polygonatоsum (odorati)­з­по­діб­ни­ми­до­по­пе­редньої­ фі­то­це­но­тич­ни­ми­ха­рак­те­ристи­ка­ми. У­ цен­траль­ній­ час­ти­ні­ пар­ку­ на­ не­знач­них­ за­ пло­щею­ді­лян­ках­сфор­му­ва­ли­ся­уг­ру­по­ван­ня­асо­ ціа­ції­Pinetum (sylvestris) pteridiosum (aquilini).­Вони­ при­уро­че­ні­ до­ ви­рів­ня­них­ ді­ля­нок­ чи­ се­ред­ніх­ час­тин­ по­ло­гих­ схи­лів­ на­ дер­но­во­се­редньо­під­ зо­листих­ пі­ща­но­су­пі­ща­них­ ґрун­тах,­ які­ від­різ­ няють­ся­дещо­біль­шим­фло­ристич­ним­ба­гатст­вом.­ У­де­ре­воста­ні­(0,6–0,7),­крім­Pinus sylvestris­зав­ви­ шки­20–24­м,­є­по­оди­но­ка­до­міш­ка­Betula pendula та Quercus robur,­ які­ дещо­ при­гні­че­ні­ та­ за­хо­дять­ ся­у­не­ви­ра­же­но­му­дру­го­му­яру­сі.­Під­лі­сок­час­ті­ше­ не­ви­ра­же­ний,­міс­ця­ми­на­яв­ні­кущі­Frangula alnus­ Mill.­ Трав'яно­ча­гар­нич­ко­вий­ ярус­ до­во­лі­ гус­тий­ (50–70­ %)­ і­ чіт­ко­ ди­фе­рен­ці­йо­ва­ний­ на­ де­кіль­ ка­ під'ярусів.­ Від­нов­лен­ня­ со­сни­ не­ від­зна­че­но.­ У­ тра­востої­ па­нує Pteridium aquilinum (40–60­ %)­ і­ зроста­ють­не­мо­раль­ні­види­та­види­ши­ро­кої­еко­ло­ гії­(Milium effusum, Genicta tinctoria, Melica nutans­L., Polygonatum odoratum, Campanula persicifolia L., Geranium sanguineum L.).­Мо­хо­вий­ярус­не­ви­ра­же­ ний. На­ ді­лян­ках­ з­ дещо­ роз­рі­дже­ним­ де­ре­воста­ном­ (0,5–0,6)­ з­ по­міт­ним­ ан­тро­по­ген­ним­ по­ру­шен­ ням­на­ве­ли­ких­пло­щах­сфор­му­ва­ли­ся­се­рій­ні­уг­ ру­по­ван­ня­ Pinetum (sylvestris) calamagrostidosum (epigeioris) та­Pinetum (sylvestris) rubosum (caesii). Крім­ опи­са­них­ вище­ асо­ціа­цій­ со­сно­вих­ лі­сів,­ ви­со­ку­ фі­то­це­но­ло­гіч­ну­ цін­ність­ ма­ють­ ді­лян­ки­ ра­ри­тет­них­уг­ру­по­вань­асо­ціа­ції­Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis)-sparsiherbosum. Де­ре­востан­ пе­ре­важ­но­ од­но­ярус­ний,­ роз­рі­дже­ний­ (0,4–0,5),­ ут­во­ре­ний­ Pinus sylvestris,­ I–ІІ­ бо­ні­те­ту,­ 24–25­ м­ зав­ви­шки.­По­де­ку­ди­де­ре­востан­двоя­рус­ний­(0,6),­ дру­гий­ярус­(17–18­м)­фор­мує­Quercus robur­з­по­оди­ но­кою­участю­Betula pendula.­Ярус­під­ліс­ку­(0,2–0,4)­ ут­во­ре­ний­не­ви­со­ки­ми­де­рев­ця­ми­або­ча­гар­ни­ка­ ми­ Juniperus communis­ L.­ різ­ної­ фор­ми.­ Трав'яно­ ча­гар­нич­ко­вий­ярус­роз­рі­дже­ний­(20–30­%),­його­ ос­но­ву­ ста­нов­лять­ Convallaria majalis,­ Polygonatum odoratum,­ Agrostis capillaris­ L.,­ та­кож­ по­оди­но­ко­ тра­п­ляють­ся­ Viscaria viscosa­ (Scop.)­ Asch.,­ Galium verum­L.,­Veronica spicata­L.,­Asparagus officinalis­L.,­ Viola matutina­Klokov,­Verbascum lychnitis­L.­Мо­хо­вий­ по­крив­сла­бо­ви­ра­же­ний,­кур­ти­на­ми­спос­те­рі­гає­мо­ Pleurocium schreberi. На­ ве­ли­ких­ пло­щах­ представ­ле­ні­ зви­чай­но­сос­ но­ві­ куль­ту­ри­ різ­но­го­ віку,­ ство­ре­ні­ в­ різ­них­ еко­ то­пах,­ з­ від­мін­ностя­ми­ рель­є­фу.­ Для­ них­ власти­ві­ од­но­ярус­ні­од­но­ви­до­ві­гус­ті­де­ре­воста­ни­(0,8–0,9)­ з­ ря­да­ми­ де­рев.­ У­ них­ час­то­ фор­му­єть­ся­ під­лі­ сок­ із­ Sambucus racemosa­ L., S. nigra­ L., Euonymus verrucosus­ Scop.­ У­ трав'яно­ча­гар­нич­ко­во­му­ яру­сі­ па­ну­ють­Rubus caesius­L.­та­Impatiens parviflora­DC. Фло­ристич­ну­ ос­но­ву­ ста­нов­лять­ ру­де­раль­ні­ види­ та­види­ши­ро­кої­еко­ло­гії:­Urtica dioica L., Hypericum perforatum,­ Artemisia vulgaris­ L., Arctium lарра­ L.,­ Polygonum aviculare­ L., Galinsoga parviflora Cav.,­ Erodium cicutarium­та­ін. Се­ред­ зви­чай­но­ду­бо­во­зви­чай­но­сос­но­вих­ лі­сів­ ми­ви­ді­ли­ли­такі­асо­ціа­ції:­Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis), Quercetо (roboris)- Pinetum (sylvestris) ruboso (caesii)-convallariosum (majalis), Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) rubosum (caesii), Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) calamagrostidoso (epigeioris)-hylocomiosum. Се­ред­ лі­со­вої­ рос­лин­ності­ знач­ні­ пло­щі­ за­ йма­ють­ ліси­ суб­фор­ма­ції­ Quercetо (roboris)-Pineta sylvestris,­ які­ рос­туть­ на­ дещо­ ба­гат­ших,­ аніж­ зви­ чай­но­сос­но­ві­ліси,­ґрун­тах­з­різ­ним­рів­нем­зво­ло­ жен­ня.­ Ха­рак­тер­ною­ особ­ли­вістю­ цих­ лі­сів­ є­ на­ яв­ність­ двоя­рус­но­го­ де­ре­воста­ну­ та­ фло­ристич­но­ ба­га­то­го­ трав'яно­ча­гар­нич­ко­во­го­ яру­су,­ в­ яко­му­ по­єд­на­ні­ бо­ре­аль­ні,­ не­мо­раль­ні­ та­ види­ ши­ро­кої­ еко­ло­гії.­ Вони­ рос­туть­ на­ дер­но­во­під­зо­листих,­ гли­нисто­пі­ща­них­і­су­пі­ща­них­ґрун­тах­із­про­шар­ ка­ми­ суг­лин­ків.­ За­йма­ють­ ви­рів­ня­ні­ ді­лян­ки­ та­ під­ніж­жя­схи­лів.­Най­по­ши­ре­ні­ши­ми­є­фі­то­це­но­зи­ гру­пи­ асо­ціа­цій­ Quercetо (roboris)-Pineta (sylvestris) convallariosа (majalis).­Пер­ший­ярус­цих­лі­сів­фор­ 358 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(4) мує­Pinus sylvestris, а­Quercus robur­пе­ре­важ­но­утво­ рює­ дру­гий­ ярус­ де­ре­воста­ну.­ В­ цьо­му­ яру­сі­ по­ оди­но­ко­ тра­п­ляють­ся­ Betula pendula та­ Populus tremula­ L.­ Під­лі­сок не­сфор­мо­ва­ний,­ по­оди­но­ко­ представ­ле­ні­ Frangula alnus,­ Crataegus rhipidophylla­ Gand.­(=­C. curvisepala­Lindm.),­Corylus avellana­L.­та­ Berberis vulgaris­L. Уг­ру­по­ван­ня­ асо­ціа­ції­ Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis) ма­ють­де­ре­востан­ зімк­ну­тістю­0,7–0,8,­де­пер­ший­ярус­фор­мує­Pinus sylvestris­ ІІ–ІІІ­ кла­сів­ бо­ні­те­ту­ ві­ком­ 65–70­ ро­ ків,­ зав­ви­шки­ 25–30­ м,­ дру­гий­ ярус­ ут­во­ре­ний­ Quercus robur­ві­ком­50–55­ро­ків­зав­ви­шки­15–17­м,­ зімк­ну­тість­ крон­ –­ 0,5–0,6,­ по­де­ку­ди­ тра­п­ля­єть­ ся Tilia cordata­Mill.­Під­лі­сок­за­зви­чай­не­ви­ра­же­ ний,­ є­ по­оди­но­кі­ де­ре­ва­ Frangula alnus,­ Crataegus rhipidophylla.­Трав'яно­ча­гар­ни­ко­вий­ярус із­за­галь­ ним­про­ек­тив­ним­по­крит­тям­65–70­%,­його­ос­но­ ву­ста­нов­лять­Convallaria majalis­ (міс­ця­ми­до­мі­нує­ з­ по­крит­тям­ 40­45­ %),­ Polygonatum odoratum,­ Iris hungarica­Waldst.­&­Kit.,­та­кож­тра­п­ляють­ся­Galium aparine­ L.,­ Viola matutina,­ Euphorbia cyparissias­ L.,­ Chamaecytisus ruthenicus­ (Fisch.­ ex­ Woł.)­ Klásková.­ Мо­хо­вий­по­крив­не­ви­ра­же­ний. У­ по­діб­них­ еко­ло­гіч­них­ умо­вах­ на­ не­знач­них­ за­ пло­щею­ ді­лян­ках­ час­то­ тра­п­ляють­ся­ асо­ціа­ції­ Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) ruboso (caesii)- convallariosum (majalis).­ Пер­ший­ ярус­ ут­во­ре­ний­ Pinus sylvestris­ ві­ком­ 45–50­ ро­ків,­ зав­ви­шки­ 17– 20­м,­I–ІІ­кла­си­бо­ні­те­ту,­зімк­ну­тість­крон­–­0,3– 0,4.­Від­нов­лен­ня­со­сни­не­спос­те­рі­га­єть­ся.­Дру­гий­ ярус­сфор­мо­ва­ний­Quercus robur­ві­ком­50–55­ро­ків,­ зав­ви­шки­ 15–17­ м,­ зімк­ну­тість­ крон­ –­ 0,5–0,7.­ У­ не­ви­ра­же­но­му­ ІІІ­ яру­сі­ по­оди­но­ко­ рос­те­ Pyrus communis­ L.­ У­ яру­сі­ під­ліс­ку­ тра­п­ляють­ся­ Acer tataricum­ L.,­ Frangula alnus,­ Crataegus rhipidophylla,­ Sambucus nigra.­Трав'яно­ча­гар­ни­ко­вий­ярус­зав­ви­ шки­35–50­см­се­редньо­гус­тий­(30–35­%),­ із­до­мі­ ну­ван­ням­Convallaria majalis­(15–20­%)­та­знач­ною­ участю Rubus caesius­ (10­%),­що­сте­лить­ся­по­зем­ лі.­Пос­тій­но­зроста­ють­Urtica dioica,­Dryopteris filix- mas­(L.)­Schott.,­Impatiens parviflora,­Galium aparine,­ Chelidonium majus,­ Erodium cicutarium,­ Dactylis glomerata­L.­Мо­хо­вий­по­крив­не­ви­ра­же­ний. Не­ве­лич­кі­ за­ пло­щею­ уг­ру­по­ван­ня­ фор­ма­ції­ Quercetа roboris­пов'язані­з­дру­гою­пі­ща­ною­те­ра­сою­ Дніп­ра,­де­вони­за­йма­ють­зни­жен­ня­–­уло­го­ви­ни­з­ су­пі­ща­ни­ми­ґрун­та­ми.­Най­ха­рак­тер­ні­ши­ми­є­фі­то­ це­но­зи­ асо­ціа­цій­ Quercetum (roboris) convallariosum (majalis), Q. caricosum (pilosae), Q. coryloso (avellanae)- caricosum (pilosae), Q. pteridiosum (aquilini).­ Уг­ру­ по­ван­ня­ асо­ціа­ції­ Querceum (roboris)­ pteridiosum (aquilini) ма­ють­де­ре­востан­зімк­ну­тістю­крон­0,5– 0,7­ і­ скла­да­ють­ся­ зде­біль­шо­го­ з­ Quercus robur,­ ін­ ко­ли­є­до­міш­ки­Betula pendula.­Під­лі­сок­не­гус­тий,­ зімк­ну­тістю­ 0,2–0,3,­ у­ ньо­му­ за­зви­чай­ пе­ре­ва­жа­ ють­Corylus avellana,­Frangula alnus,­міс­ця­ми­тра­п­ ля­єть­ся­Juniperus communis.­Трав'яний­по­крив­ба­га­ тий­(55–60­%­по­крит­тя)­та­по­міт­но­дво­під'ярусний.­ До­мі­нан­том­ є­ Pteridium aquilinum­ (35–40­ %),­ крім­ ор­ля­ка,­ в­ пер­шо­му­ під'ярусі­ час­то­ тра­п­ляють­ся­ Anthericum ramosum,­ Dactylis glomerata (10–15­ %),­ по­оди­но­ко­ –­ Athyrium filix-femina,­ Vincetoxicum hirundinaria­ Medik.,­ Betonica officinalis­ L.­ та­ ін.­ У­ дру­го­му­ під'ярусі­ пе­ре­ва­жа­ють­ Convallaria majalis,­ Melica nutans,­ Lathyrus vernus­ (L.)­ Bernh.,­ Asarum europaeum­ L.,­ Potentilla alba­ L.,­ Veronica chamaedrys­L.,­Viola matutina.­ Інші­ асо­ціа­ції­ фор­ма­ції­ Quercetа roboris­ рос­ туть­ у­ по­діб­них­ умо­вах.­ У­ них­ од­но­ярус­ний­ де­ре­ востан­зімк­не­ністю­0,6–0,7,­з­ви­со­тою­стов­бу­рів­до­ 15–20­м­і­діа­мет­ром­до­40­см­утво­рює­Quercus robur. По­оди­но­ко­тра­п­ляють­ся­Fraxinus excelsior­L.,­Betula pendula.­У­під­ліс­ку­рос­туть­Corylus avellana,­Frangula alnus­ і­ по­де­ку­ди­ Juniperus communis.­ У­ трав'яному­ яру­сі­ до­мі­нан­та­ми­ висту­па­ють­ Convallaria majalis, Carex pilosa­ Scop.,­ час­то­ тра­п­ляють­ся­ Trifolium montanum­L.,­Epipactis helleborine­(L.)­Crantz,­Melica nutans,­ Carex leoporina­ L.,­ Iris hungarica,­ Veronica officinalis­ L.,­ Fragaria vesca­ L.­ та­ ін.­ У­ ду­бо­вих­ лі­ сах­ фраг­мен­тар­но­ представ­ле­ні­ си­ну­зії­ вес­ня­них­ ефе­ме­ро­ї­дів­із­Scilla bifolia­L.­та­Corydalis solida­(L.)­ Clairv.­У­цих­уг­ру­по­ван­нях­та­кож­рос­туть­бо­ре­аль­ні­ види­–­Pyrola minor­L.­та­Chimaphila umbellata­(L.)­W.­ Barton.­ Ліси­ асо­ціа­цій­ Betuleto (pendulae)-Quercetum (roboris) pteridiosum (aquilini),­ Betuleto (pendulae)- Quercetum (roboris) convallariosum (majalis)­ тра­п­ ляють­ся­ на­ те­ри­то­рії­ пар­ку­ лише­ зрід­ка.­ У­ фор­ му­ван­ні­ де­ре­воста­ну­ зімк­ну­тістю­ 0,6–0,7­ і­ зав­ ви­шки­ 18–20­ м,­ ок­рім­ Quercus robur, бере­ участь­ Betula pendula.­ Під­лі­сок­ не­сфор­мо­ва­ний,­ по­де­ку­ ди­ тра­п­ляють­ся­ Frangula alnus і­ Pyrus communis.­ У­ трав'яному­яру­сі­до­мі­ну­ють­Pteridium aquilinum або­ Convallaria majalis.­Зви­чай­ни­ми­ви­да­ми­цих­лі­сів­є­ Carex leporina,­ Polygonatum odoratum,­ Melica nutans,­ Melampyrum nemorosum. 359ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(4) На­ дав­ніх­ зру­бах­ зви­чай­но­сос­но­вих­ лі­сів­ утво­ ри­ли­ся­по­хід­ні­уг­ру­по­ван­ня­Populeta tremulae. Уг­ру­ по­ван­ня­цієї­фор­ма­ції­тра­п­ляють­ся­спо­ра­дич­но­по­ всій­те­ри­то­рії­пар­ку­на­не­ве­ли­ких­ді­лян­ках. На­ пе­ре­зво­ло­же­них­ еко­то­пах­ за­плав­ оз.­ Біле­ за­фік­со­ва­ні­ не­ве­ли­кі­ ді­лян­ки­ уг­ру­по­вань­ Alneta glutinosae. На­ дуже­ об­вод­не­них­ ді­лян­ках,­ у­ зни­ жен­ні­ рель­є­фу,­ вода­ сто­їть­ пле­сом­ 20–30­ см.­ Тут­ представ­ле­ні­ зде­біль­шо­го­ уг­ру­по­ван­ня­ асо­ціа­ції­ Alnetum (glutinosae) urticosum (dioici). У­ цих­ умо­ вах­Alnus glutinosa­(L.)­Gaertn. має­ви­со­ту­12–14­м,­ діа­метр­ стов­бу­ра­ –­ до­ 20­ см­ і­ рос­те­ за­ ІІІ­ кла­ сом­ бо­ні­те­ту.­ У­ тра­востої­ пе­ре­ва­жа­ють­ Thelypteris palustris­Schott,­Potentilla palustris­(L.)­Scop.,­Lycopus europaeus­L.,­Lysimachia nummularia­L.­тощо. До­слі­джую­чи­ лі­со­ву­ рос­лин­ність­ НПП­ «Бі­ло­ озерський»,­ ми­ вия­ви­ли­ ра­ри­тет­ні­ асо­ціа­ції­ лі­со­ вої­ рос­лин­ності,­ які­ є­ но­ви­ми­ для­ «Зе­ле­ної­ кни­ ги­Ук­ра­ї­ни»­ (Zelena­knyha­Ukrainy,­2009)­ і­Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis) sparsiherbosum та Querceto (roboris)-Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis)-convallariosum (majalis). Ви снов ки За­га­лом­ те­ри­то­рія­ НПП­ «Бі­ло­озерський»,­ не­зва­ жаю­чи­ на­ його­ по­рів­ня­но­ не­ве­ли­ку­ пло­щу,­ від­ зна­ча­єть­ся­ різ­но­ма­ніт­ністю­ лі­со­вої­ рос­лин­ності,­ яка­ представ­ле­на­ уг­ру­по­ван­ня­ми­ фор­ма­цій­ Pineta sylvestris, Querceta roboris, Alneta glutinosae, Betuleta pendulae, Populeta tremulae.­За­пло­щею­пе­ре­ва­жа­ють­ зви­чай­но­сос­но­ві­ліси­(близько­70­%),­знач­но­мен­ ше­– зви­чай­но­ду­бо­во­зви­чай­но­сос­но­вих­і­зви­чай­ но­ду­бо­вих.­ При­род­них­ зви­чай­но­сос­но­вих­ лі­сів­ збе­рег­ло­ся­ мало,­ знач­ну­ час­ти­ну­ ста­нов­лять­ со­сно­ві­ куль­ту­ ри­ різ­но­го­ віку.­ При­род­ні­ зви­чай­но­сос­но­ві­ уг­ру­ по­ван­ня­рос­туть­на­рів­нин­них­ді­лян­ках­або­не­ви­ со­ких­ під­ви­щен­нях,­ за­ймаю­чи­ еко­то­пи­ різ­но­го­ сту­пе­ня­ зво­ло­жен­ня.­ Най­час­ті­ше­ представ­ле­ні­ асо­ціа­ції­ Pineta (sylvestris) hylocomiosa,­ час­то­ тра­п­ ляють­ся­ Pineta (sylvestris) convallariosа (majalis);­ на­ су­хі­ших­ ді­лян­ках­ –­ уг­ру­по­ван­ня­ асо­ціа­ції­ Pinetum (sylvestris) polygonatоsum (odorati),­а­на­ви­рів­ня­них­–­ уг­ру­по­ван­ня­асо­ціа­ції­Pinetum (sylvestris) pteridiosum (aquilini).­Знач­ні­пло­щі­охо­п­ле­ні­та­кож­се­рій­ни­ми­ уг­ру­по­ван­ня­ми­Pinetum (sylvestris) calamagrostidosum (epigeioris) та­Pinetum (sylvestris) rubosum (caesii),­які сфор­му­ва­ли­ся­ на­ ді­лян­ках­ з­ по­міт­ни­ми­ ан­тро­по­ ген­ни­ми­по­ру­шен­ня­ми.­ Се­ред­ лі­со­вої­ рос­лин­ності­ чи­ма­лі­ пло­щі­ та­кож­ за­йма­ють­ уг­ру­по­ван­ня­ Quercetо (roboris)-Pineta sylvestris,­ які­ фор­му­ють­ся­ на­ дещо­ ба­гат­ших,­ аніж­ зви­чай­но­сос­но­ві­ ліси,­ ґрун­тах­ із­ різ­ним­ рів­нем­ зво­ло­жен­ня.­Вони­рос­туть­на­ви­рів­ня­них­ді­лян­ках­ і­ під­ніж­жях­ схи­лів.­ Най­по­ши­ре­ні­ши­ми­ є­ Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis). Ліси­Quercetа roboris­за­йма­ють­не­ве­ли­кі­те­ри­то­рії­ і­пов'язані­з­дру­гою­пі­ща­ною­те­ра­сою­Дніп­ра­(зни­ же­ні­уло­го­ви­ни­з­су­пі­ща­ни­ми­ґрун­та­ми).­У­ду­бо­вих­ лі­сах­фраг­мен­тар­но­представ­ле­ні­си­ну­зії­вес­ня­них­ ефе­ме­ро­ї­дів­із­Scilla bifolia­L.­та­Corydalis solida­(L.)­ Clairv.,­а­та­кож­рід­кіс­ні­для­цьо­го­ре­гіо­ну­бо­ре­аль­ ні­види­–­Pyrola minor­L.­та­Chimaphila umbellata­(L.)­ W.­Barton.­На­дав­ніх­зру­бах­зви­чай­но­сос­но­вих­лі­сів­ утво­ри­ли­ся­ по­хід­ні­ уг­ру­по­ван­ня­ Populeta tremulae. Уг­ру­по­ван­ня­цієї­фор­ма­ції­тра­п­ляють­ся­спо­ра­дич­ но­по­всій­те­ри­то­рії­пар­ку­на­не­ве­ли­ких­за­пло­щею­ ді­лян­ках.­ На­ пе­ре­зво­ло­же­них­ еко­то­пах­ за­плав­ оз.­ Біле­ ви­яв­ле­ні­ не­ве­ли­кі­ ді­лян­ки­ уг­ру­по­вань­ Alneta glutinosae. По дя ки Ав тор ви слов лює по дя ку д-ру біол. наук, про від но му нау ко во му спів ро біт ни ку від ді лу гео бо та ні ки та еко- ло гії Інсти ту ту бо та ні ки іме ні М.Г. Хо лод но го НАН Ук ра ї ни П.М. Ус ти мен ку за кон суль та ції та слуш ні за ува жен ня, на да ні в про це сі під го тов ки стат ті до дру ку. СПИСОК­ЛІТЕРАТУРИ Afanasyev­ D.Ya.,­ Bilyk­ H.I.,­ Bradis­ Ye.M.,­ Hryn­ F.O.­ Ukr. Bot. J.,­ 1956,­ 13(4):­ 63–82.­ [Афанасьєв­ Д.Я.,­ Білик­ Г.І.,­ Брадіс­ Є.М.,­ Гринь­ Ф.О.­ Класифіка­ ція­ рослинності­ Української­ РСР­ //­ Укр. ботан. журн.­–­1956.­–­13(4).­–­С.­63–82]. Didukh­ Ya.P.,­ Shelyah­Sosonko­ Yu.R.­ Ukr. Bot. J.,­ 2003,­ 60(1):­ 6–17.­ [Дідух­ Я.П.,­ Шеляг­Сосонко­ Ю.Р.­ Гео- ботанічне районування України та суміжних терито- рій­//­Укр. ботан. журн.­–­2003.­–­60(1).­–­С.­6–17].­ Heobotanichne rayonuvannya Ukrainskoi RSR,­ Kyiv:­ Naukova­ Dumka,­ 1977.­ –­ 303­ pp.­ [Геоботанічне ра- йонування Української РСР.­ –­ К.:­ Наук.­ думка,­ 1977.­–­303­с.]. Kleopov­Yu.D.,­M.V.­Dubovyk.­Ukr. Bot. J.,­1926,­3:­44–45.­ [Клеопов­ Ю.Д.,­ М.В.­ Дубовик.­ Ботанічна екскурсія до колишнього Переяславського повіту Полтавщини //­ Укр. ботан. журн.­–­1926.­–­Кн.­3.­–­С.­44–45]. Melnyk­ V.I.­ Ukr. Bot. J.,­ 1994,­ 51(2–3):­ 48–51.­ [Мель­ ник­ В.І.­ Залишки­ корінних­ дубово­соснових­ лісів­ на­Лівобережжі­Середнього­Придніпров'я­//­Укр. бо- тан. журн.­–­1994.­–­51(2–3).­–­С.­48–51]. 360 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(4) Myakushko­ V.K.­ Ukr. Bot. J.,­ 1972,­ 29(4):­ 492–499.­ [М'якушко­ В.К.­ Соснові­ ліси­ Лівобереж­ ної­ частини­ Лісостепу­ України­ //­ Укр. ботан. журн.­–­1972.­–­29(4).­–­С.­492–499]. Poryvkin O.V. Severnaya­lesostepnaya­oblast­Pridneprovskoy­ vozvyshennosti.­In:­Fiziko-geograficheskoe rayonirovanie Ukrainskoy SSR,­Kyiv:­Izd­vo­Kiev.­un­ta,­1968,­p.­225– 231.­[Порывкин О.В. Северная­лесостепная­область­ Приднепровской­ возвышенности­ //­ Физико-геогра- фическое районирование Украинской ССР.­ –­ Киев:­ Изд­во­Киев.­ун­та,­1968.­–­С.­225–231]. Shelyag­Sosonko­Yu.R.,­Didukh­Ya.P.,­Dubyna­D.V.,­Ko­ stylev­A.V.,­Popovych­S.Yu.,­Ustymenko­P.M.­Prodromus rastitelnosti Ukrainy,­ Kyiv:­ Naukova­ Dumka,­ 1991,­ 272­ pp.­ [Шеляг­Сосонко­ Ю.Р.,­ Дидух­ Я.П.,­ Дубы­ на­ Д.В.,­ Костылев­ А.В.,­ Попович­ С.Ю.,­ Устимен­ ко­ П.М.­ Продромус растительности Украины.­ –­ Киев:­Наук.­думка,­1991.­–­272­с.]. Shcherban M.I.­ Lisostepova­ zona.­ In:­ Fizichna geografiya Ukrainskoi RSR.­ Ed.­ O.M.­ Marinich,­ Kyiv:­ Vishcha­ shkola,­1982,­pp.­131–148.­[Щербань М.І.­Лісостепо­ ва­зона // Фізична географія Української РСР­/­За­ред.­ О.М.­Маринича.­–­К.:­Вища­шк.,­1982.­–­С.­131–148]. Zelena knyha Ukrainy. Ridkisni i taki, scho perebuvayut pid zagrozoyu znyknennya ta typovi pryrodni roslynni uhru- povannya, yaki pidlyahayut okhoroni. Ed.­Ya.P.­Didukh,­ Kyiv:­Alterpress,­2009,­448­pp.­ [Зелена книга України. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення та типові природні рослинні угруповання, які підляга- ють охороні /­За­ред.­Я.П.­Дідуха.­–­К.:­Альтерпрес,­ 2009.­–­448­с.­]. Рекомендує­до­друку Надійшла­01.03.2016­ Д.В.­Дубина Ярова­О.А.­Лісова рослинність Національного природного парку «Білоозерський».­–­Укр.­ботан.­журн.­–­2016.­–­ 73(4):­355—360. ДВНЗ­«Переяслав­Хмельницький­державний­ педагогічний­університет­імені­Григорія­Сковороди»­ вул.­Сухомлинського,­30,­м.­Переяслав­Хмельницький,­­ 08401,­Київська­обл.,­Україна Узагальнені­ результати­ досліджень­ лісової­ рослиннос­ ті­ НПП­ «Білоозерський»,­ яка­ займає­ 92,4­ %­ території­ парку.­Розроблена­її­класифікація­на­основі­домінантної­ системи.­ Лісова­ рослинність­ представлена­ угрупован­ нями­ формацій­ Pineta sylvestris, Querceta roboris, Alneta glutinosae, Betuleta pendulae, Populeta tremulae. За­площею­ переважають­звичайнососнові­ліси­(близько­70­%),­зна­ чно­менше­звичайнодубово­звичайнососнових­і­звичай­ нодубових.­Найчастіше­трапляються­соснові­ліси­зелено­ мохові.­У­подібних­екологічних­умовах,­але­на­багатших­ ґрунтах­часто­–­асоціації­Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis).­Значні­площі­також­займають­угруповання­асо­ ціації­ Quercetо (roboris)-Pineta sylvestris,­ які­ формуються­ на­ вирівняних­ ділянках­ і­ підніжжях­ схилів.­ Угрупован­ ня­ формації­ Quercetа roboris­ зафіксовані­ на­ невеликих­ ділянках­ і­пов'язані­з­другою­піщаною­терасою­Дніпра.­ В­дубових­лісах­фрагментарно­представлені­синузії­вес­ няних­ефемероїдів­із­Scilla bifolia­та­Corydalis solida,­а­та­ кож­ рідкісні­ для­ цього­ регіону­ бореальні­ види­ –­ Pyrola minor­ і­ Chimaphila umbellata.­ На­ давніх­ зрубах­ соснових­ лісів­ утворилися­ похідні­ угруповання­ формації­ Populeta tremulae,­ які­ трапляються­ спорадично­ по­ всій­ території­ парку­на­невеликих­за­площею­ділянках.­На­перезволо­ жених­ екотопах­ заплав­ озера­ Біле­ –­ невеликі­ ділянки­ угруповань­формації­Alneta glutinosae. Ключові слова:­Національний­природний­парк­ «Білоозерський»,­лісова­рослинність,­класифікація,­ формація Ярова­О.А.­Лесная растительность Национального природного парка «Белоозерский».­–­Укр.­ботан.­журн.­–­ 2016.­–­73(4):­355—360. ДВНЗ­«Переяслав­Хмельницкий­государственный­ педагогический­университет­имени­Григория­ Сковороды»,­­ ул.­Сухомлинского,­30,­г.­Переяслав­Хмельницкий,­­ 08401,­Киевская­обл.­ Обобщены­результаты­исследований­лесной­раститель­ ности­ НПП­ «Белоозерский»,­ которая­ занимает­ 92,4­ %­ территории­ парка.­ Разработана­ её­ классификация­ на­ основе­ доминантной­ системы.­ Лесная­ растительность­ представлена­ группами­ формаций­ Pineta sylvestris,­ Querceta roboris,­ Alneta glutinosae,­ Betuleta pendulae,­ Populeta tremulae.­ По­ площади­ преобладают­ сосновые­ леса­ (около­ 70­ %),­ значительно­ меньше­ дубово­сосно­ вые­и­дубовые.­Чаще­всего­представлены­сосновые­леса­ зеленомоховые.­В­подобных­экологических­условиях,­но­ на­более­богатых­почвах,­часто­встречаются­ассоциации­ Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis).­ Значитель­ ные­ площади­ также­ занимают­ сообщества­ ассоциации­ Quercetо (roboris)-Pineta sylvestris,­ которые­ формируются­ на­ выравненных­ участках­ и­ подножьях­ склонов.­ Сооб­ щества­ формации­ Quercetа roboris­ занимают­ небольшие­ по­площади­территории,­связанные­со­второй­песчаной­ террасой­ Днепра.­ В­ дубовых­ лесах­ фрагментарно­ пред­ ставлены­синузии­весенних­эфемероидов­Scilla bifolia­и­ Corydalis solida,­а­также­редкие­для­данного­региона­бо­ реальные­виды­–­Pyrola minor­и­Chimaphila umbellata.­На­ древних­срубах­сосновых­лесов­образовались­вторичные­ растительные­ сообщества формации­ Populeta tremulae,­ которые­встречаются­спорадически­по­всей­территории­ парка­ на­ небольших­ по­ площади­ участках.­ На­ переув­ лажненных­ экотопах­ пойм­ озера­ Белое­ –­ небольшие­ участки­формации­Alneta glutinosae. Ключевые слова:­Национальный­природный­ парк­«Белоозерский»,­лесная­растительность,­ классификация,­формация

Схожі ресурси