Територіальний розподіл лісової рослинності долини р. Сіверський Донець у межах Лісостепової зони

Територіальний розподіл лісової рослинності долини р. Сіверський Донець у межах Лісостепової зони

Сіверський Донець – найбільша річка Лівобережної України. Розподіл лісової рослинності в долині річки має виражені закономірності. У статті проаналізовані загальні риси розподілу основних формацій лісової рослинності вздовж Сіверського Дінця в межах Лісостепової зони. Залежність поширення лісових ро...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2016
Hauptverfasser: Яроцька, М.О., Яроцький, В.Ю.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2016
Schriftenreihe:Український ботанічний журнал
Schlagworte:
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178451
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Територіальний розподіл лісової рослинності долини р. Сіверський Донець у межах Лісостепової зони / М.O. Яроцька, В.Ю. Яроцький // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 4. — С. 367-377. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-178451
record_format dspace
spelling irk-123456789-1784512021-02-20T01:27:07Z Територіальний розподіл лісової рослинності долини р. Сіверський Донець у межах Лісостепової зони Яроцька, М.О. Яроцький, В.Ю. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Сіверський Донець – найбільша річка Лівобережної України. Розподіл лісової рослинності в долині річки має виражені закономірності. У статті проаналізовані загальні риси розподілу основних формацій лісової рослинності вздовж Сіверського Дінця в межах Лісостепової зони. Залежність поширення лісових рослинних угруповань від зміни рельєфу відображають еколого-ценотичні профілі, закладені через долину. У регіоні переважають ліси формації Querceta roboris, приурочені до багатших ґрунтів правого берега долини та її заплави. Для борової тераси долини характерними є лісові угруповання формації Pineta sylvestris, для заплави – Alneta glutinosae, Populeta tremulae, Saliceta albae. Уздовж долини річки спостерігається поступова зміна асоціацій формації звичайнодубових лісів: низка типових для Лісостепової зони асоціацій опиняються на південній межі поширення, асоціації звичайнодубових лісів, більш характерні для Степової зони, тут знаходяться переважно на північній межі ареалу. Северский Донец – самая большая река Левобережной Украины. Распределение лесной растительности в долине реки имеет выраженные закономерности. В статье проанализированы общие черты распределения основных формаций лесной растительности вдоль долины Северского Донца в пределах Лесостепной зоны. Зависимость распространения лесных растительных сообществ в зависимости от смены рельефа отображают эколого-ценотические профили, заложенные через долину. В регионе преобладают леса формации Querceta roboris, приуроченные к более богатым почвам правого берега долины и ее поймы. Наиболее характерными для боровой террасы долины являются лесные сообщества формации Pineta sylvestris, для поймы – Alneta glutinosae, Populeta tremulae, Saliceta albae. Вдоль долины наблюдается постепенное изменение ассоциаций формации обыкновеннодубовых лесов: ряд типичных для Лесостепной зоны ассоциаций оказываются на южной границе распространения, а ассоциации обыкновеннодубовых лесов, более характерные для Степной зоны, здесь находятся преимущественно на северной границе ареала. The Sіverskyi Donets River іs the largest river of the Left-Bank Ukraine. The distribution of forest vegetation in the valley within the Forest-Steppe zone has regular patterns which are represented on ecological and coenotic profiles. Forest communities of the Querceta roboris formation prevail in this region. These communities are confined to rich soils of the right bank and floodplain of the river valley. Forest communities of the Pineta sylvestris formation are the most characteristic for the sandy river terrace while Alneta glutinosae, Populeta tremulae, Saliceta albae are common for the floodplain. A gradual change of the oak forest associations is observed along the valley: typical associations of the ForestSteppe zone are located on the southern border of the distribution range and associations common for the Steppe zone are located on the northern range border. 2016 Article Територіальний розподіл лісової рослинності долини р. Сіверський Донець у межах Лісостепової зони / М.O. Яроцька, В.Ю. Яроцький // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 4. — С. 367-377. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj73.04.367 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178451 uk Український ботанічний журнал Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
spellingShingle Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Яроцька, М.О.
Яроцький, В.Ю.
Територіальний розподіл лісової рослинності долини р. Сіверський Донець у межах Лісостепової зони
Український ботанічний журнал
description Сіверський Донець – найбільша річка Лівобережної України. Розподіл лісової рослинності в долині річки має виражені закономірності. У статті проаналізовані загальні риси розподілу основних формацій лісової рослинності вздовж Сіверського Дінця в межах Лісостепової зони. Залежність поширення лісових рослинних угруповань від зміни рельєфу відображають еколого-ценотичні профілі, закладені через долину. У регіоні переважають ліси формації Querceta roboris, приурочені до багатших ґрунтів правого берега долини та її заплави. Для борової тераси долини характерними є лісові угруповання формації Pineta sylvestris, для заплави – Alneta glutinosae, Populeta tremulae, Saliceta albae. Уздовж долини річки спостерігається поступова зміна асоціацій формації звичайнодубових лісів: низка типових для Лісостепової зони асоціацій опиняються на південній межі поширення, асоціації звичайнодубових лісів, більш характерні для Степової зони, тут знаходяться переважно на північній межі ареалу.
format Article
author Яроцька, М.О.
Яроцький, В.Ю.
author_facet Яроцька, М.О.
Яроцький, В.Ю.
author_sort Яроцька, М.О.
title Територіальний розподіл лісової рослинності долини р. Сіверський Донець у межах Лісостепової зони
title_short Територіальний розподіл лісової рослинності долини р. Сіверський Донець у межах Лісостепової зони
title_full Територіальний розподіл лісової рослинності долини р. Сіверський Донець у межах Лісостепової зони
title_fullStr Територіальний розподіл лісової рослинності долини р. Сіверський Донець у межах Лісостепової зони
title_full_unstemmed Територіальний розподіл лісової рослинності долини р. Сіверський Донець у межах Лісостепової зони
title_sort територіальний розподіл лісової рослинності долини р. сіверський донець у межах лісостепової зони
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2016
topic_facet Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178451
citation_txt Територіальний розподіл лісової рослинності долини р. Сіверський Донець у межах Лісостепової зони / М.O. Яроцька, В.Ю. Яроцький // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 4. — С. 367-377. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT ârocʹkamo teritoríalʹnijrozpodíllísovoíroslinnostídolinirsíversʹkijdonecʹumežahlísostepovoízoni
AT ârocʹkijvû teritoríalʹnijrozpodíllísovoíroslinnostídolinirsíversʹkijdonecʹumežahlísostepovoízoni
first_indexed 2025-07-15T16:58:33Z
last_indexed 2025-07-15T16:58:33Z
_version_ 1837732949714272256
fulltext 367ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(4) Вступ Сі­верський­До­нець­–­най­біль­ша­річ­ка­Лі­во­бе­реж­ ної­ Ук­ра­ї­ни,­ пра­ва­ при­то­ка­ Дону­ про­тяж­ністю­­ 1054­ км­ (Resursy...,­ 1967).­ Бере­ по­ча­ток­ у­ Біл­го­ родській­ обл.­ Ро­сійської­ Фе­де­ра­ції,­ далі­ протікає­ по­Хар­ківській,­До­нецькій­та­Лу­ганській­об­лас­тях­ Ук­ра­ї­ни. Роз­та­шу­ван­ня­ р.­ Сі­верський­ До­нець­ у­ лі­состе­ по­вій­і­сте­по­вій­при­род­них­зо­нах,­гео­ло­гіч­ні­та­гео­ мор­фо­ло­гіч­ні­особ­ли­вості­її­до­ли­ни,­ха­рак­тер­зви­ вистості­рус­ла­зу­мов­лю­ють­за­ко­но­мір­ності­роз­по­ ді­лу­рос­лин­ності­вздовж­її­до­ли­ни.­Річка­має­кру­тий­ пра­вий­бе­рег­і­по­ло­гий­–­лі­вий.­При­род­на­рос­лин­ ність­до­б­ре­ви­ра­же­на­на­пра­во­му,­ко­рін­но­му,­бе­ре­ зі­річ­ки,­на­пер­шій­–­за­плав­ній­і­дру­гій­–­бо­ро­вій­ (над­за­плав­ній,­або­пі­ща­ній)­те­ра­сах.­Тре­тя­(ле­со­ва)­ те­ра­са­гос­по­дарськи­ос­воє­на­та­зай­ня­та­зде­біль­шо­ го­ аг­ро­це­но­за­ми­ (Resursy...,­ 1967;­ Heobotanichne­ rayonuvannya...,­1977;­Marіnіch,­1985). У­ до­ли­ні­ Сі­версько­го­ Дін­ця­ представ­ле­ні­ зо­ наль­ні­типи­рос­лин­ності­–­лі­со­ва­та­сте­по­ва.­Лісова­ рослинність­характерна­для­ді­ля­нок­схилу­та­плато­ правого­берега,­а­та­кож­заплавної­та­борової­терас­ долини.­ Степова­ —­ та­кож­ приурочена­ до­ схилів­ і­ плато­ правого­ берега­ річки,­ на­ окремих­ ділянках­ якого­ представлені­ угруповання­ крейдяних­ відслонень.­Окрім­того,­степи­подекуди­збереглися­ невеликими­ділянками­на­піщаній­і­лесовій­терасах­ Сіверського­ Дінця­ (лі­вий­ бе­рег­ річ­ки).­ Лучні,­ болотні­та­водні­рослинні­угруповання­при­та­ман­ ні­ заплаві,­ а­ та­кож­ трапляються­ на­ зниженнях­ борової­ та­ лесової­ терас­ річки.­ Чагарникова­ рос­ лин­ність­не­має­чіткої­топологічної­приуроченості:­ такі­ фі­то­це­но­зи­ представлені­ на­ схилах­ правого­ берега­ Сіверського­ Дінця­ та­ на­ плакорі,­ поряд­ із­ степовими­ та­ лісовими­ угрупованнями­ (на­ узліссях,­ вирубках­ тощо),­ трапляються­ сму­га­ми­ вздовж­лісів,­посеред­луків­заплави,­по­кра­ях­боліт­і­ водойм­долини.­Галофільні­фітоценози,­відзначені­ на­лесовій­терасі,­є­рідкісними­в­регіоні­досліджень­ (Bilyk,­1938,­1949;­Roslynnist...,­1971;­Heobotanichne­ rayonuvannya...,­1977).­ doi:­10.15407/ukrbotj73.04.367 М.О.­ЯРОЦЬКА1,­В.Ю.­ЯРОЦЬКИЙ­2 1Національний­природний­парк­«Гомільшанські­ліси»­­ вул.­Курортна,­156,­с.­Задонецьке,­Зміївський­р­н,­Харківська­обл.,­63436,­Україна­ larshina_maryna@ukr.net 2Український­НДІ­лісового­господарства­та­агролiсомелiорацiї­імені­Г.М.­Висоцького­ вул.­Пушкінська,­8,­Харків,­61024,­Україна­ suerlay@mail.ru ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ЛІСОВОЇ РОСЛИННОСТІ ДОЛИНИ ­ р. СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ У МЕЖАХ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНИ Yarotska­M.O.1,­Yarotskiy­V.Yu.2­Territorial distribution of forest vegetation in the valley of the Sіverskіy Donets River within the Forest-Steppe zone. Ukr.­Bot.­J.,­2016,­73(4):­367—377. 1­Homilshanski­Lisy­National­Nature­Park­ 156,­Kurortna­Str.,­Zadonetske,­Kharkiv­Region,­63436,­Ukraine 2­G.M.­Vysotskiy­Ukrainian­Research­Institute­of­Forestry­&­Forest­Melioration­ 8,­Pushkinska­Str.,­Kharkiv,­61024,­Ukraine Abstract. The­Sіverskyi­Donets­River­іs­the­largest­river­of­the­Left­Bank­Ukraine.­The­distribution­of­forest­vegetation­in­ the­valley­within­the­Forest­Steppe­zone­has­regular­patterns­which­are­represented­on­ecological­and­coenotic­profiles.­ Forest­communities­of­the­Querceta roboris­formation­prevail­in­this­region.­These­communities­are­confined­to­rich­soils­ of­the­right­bank­and­floodplain­of­the­river­valley.­Forest­communities­of­the­Pineta sylvestris­formation­are­the­most­ characteristic­for­the­sandy­river­terrace­while­Alneta glutinosae, Populeta tremulae,­Saliceta albae­are­common­for­the­ floodplain.­A­gradual­change­of­the­oak­forest­associations­is­observed­along­the­valley:­typical­associations­of­the­Forest­ Steppe­zone­are­located­on­the­southern­border­of­the­distribution­range­and­associations­common­for­the­Steppe­zone­ are­located­on­the­northern­range­border. Key words:­forest­vegetation,­Sіverskyi­Donets,­Forest­Steppe­zone,­dominant­classification,­formation,­ecological­and­ coenotic­profile ©­М.О.­ЯРОЦЬКА,­В.Ю.­ЯРОЦЬКИЙ,­2016 mailto:larshina_maryna@ukr.net 368 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(4) Лі­со­ва­ рос­лин­ність­ –­ до­мі­ную­чий­ тип­ рос­лин­ ності­ в­ ме­жах­ до­ли­ни­ Сі­версько­го­ Дін­ця.­ До­слі­ джен­ню­ фі­то­це­но­тич­ної­ різ­но­ма­ніт­ності­ ок­ре­ мих­лі­со­вих­ма­си­вів­до­ли­ни­р.­Сі­верський­До­нець­ при­свя­че­ні­пуб­лі­ка­ції­ба­гатьох­бо­та­ні­ків.­Знач­ний­ вне­сок­у­вив­чен­ня­лі­со­вої­рос­лин­ності­ре­гіо­ну­зро­ би­ли­М.І.­Ко­тов,­В.С.­Тка­чен­ко,­Ю.Р.­Ше­ляг­Со­ сон­ко,­С.Ю.­По­по­вич,­П.М.­Ус­ти­мен­ко,­Л.М.­Го­ рє­ло­ва,­ Є.М.­ Кон­д­ра­тюк,­ Р.І.­ Бур­да,­ В.М.­ Ос­тап­ ко,­Я.П.­Ді­дух,­Н.А.­Паш­ке­вич­та­інші­до­слід­ни­ки.­ Ос­нов­ні­ ета­пи­ та­ на­пря­ми­ вив­чен­ня­ рос­лин­ності­ лі­сів­ ре­гіо­ну­ ви­світ­ле­но­ та­ про­ана­лі­зо­ва­но­ нами­ раніше­ (Yarotska,­ 2013).­ Біль­шість­ гео­бо­та­ніч­них­ до­слі­джень­ сфо­ку­со­ва­на­ на­ ок­ре­мих­ при­род­них­ те­ри­то­рі­ях­до­ли­ни.­На­яв­ні­лі­те­ра­тур­ні­дже­ре­ла­не­ да­ють­пов­но­го­уяв­лен­ня­про­фі­то­це­но­тич­ну­різ­но­ ма­ніт­ність­і­за­ко­но­мір­ності­роз­по­ді­лу­лі­со­вої­рос­ лин­ності­ до­ли­ни­ р.­ Сі­верський­ До­нець.­ Тому­ ми­ прагнули­скон­цен­тру­вати­ува­гу­на­вив­чен­ні­лі­со­вої­ рос­лин­ності­до­ли­ни­р.­Сі­верський­До­нець­за­га­лом.­ У­цій­стат­ті­на­ве­де­ні­ре­зуль­та­ти­до­слі­джень­лі­со­вої­ рос­лин­ності­ до­ли­ни­ в­ ме­жах­ лі­состе­по­вої­ зони­ та­ про­ана­лі­зо­ва­но­її­те­ри­то­рі­аль­ний­роз­по­діл. Ма те ріа ли та ме то ди до слі джень За­ ана­лі­зом­ роз­по­ді­лу­ лі­со­вої­ рос­лин­ності­ в­ до­ ли­ні­Сі­версько­го­Дін­ця­ми­ви­ок­рем­или­дві­ її­час­ ти­ни­—­лі­состе­по­ву­та­сте­по­ву,­згід­но­з­ їх­нім­роз­ та­шу­ван­ням­ у­ ме­жах­ від­по­від­них­ при­род­них­ зон.­ Умов­на­ межа­ між­ Лі­состе­пом­ і­ Сте­пом­ пе­ре­ти­нає­ р.­ Сі­верський­ До­нець­ на­ рів­ні­ гир­ла­ р.­ Биш­кин,­ по­бли­зу­ с.­ Чер­каський­ Биш­кин­ Змі­ївсько­го­ р­ну­ Хар­ківської­обл.­(Resursy...,­1967;­Marіnіch,­1985).­ Ос­но­вою­ ро­бо­ти­ є­ ма­те­ріа­ли­ польо­вих­ до­слі­ джень,­здій­сне­них­М.О.­Яроцькою­про­тя­гом­2011– 2014­ рр.­ на­ те­ри­то­рії­ лі­сів­ до­ли­ни­ р.­ Сі­верський­ До­нець.­ Ав­тор­ка­ ви­ко­ристо­ву­ва­ла­ кла­сич­ні­ гео­ бо­та­ніч­ні­ ме­то­ди:­ ре­ког­нос­ци­ру­валь­ний,­ де­таль­ но­мар­шрут­ний,­ на­півста­ціо­нар­ний­ та­ ме­тод­ око­мір­но­го­ еко­ло­го­це­но­тич­но­го­ про­фі­лю­ван­ня­ (Yunatov,­ 1964).­ Ха­рак­те­ристи­ка­ роз­по­ді­лу­ лі­со­ вої­рос­лин­ності­в­ре­гіо­ні­до­слі­джень­здій­сне­на­на­ ос­но­ві­ 228­ гео­бо­та­ніч­них­ опи­сів.­ Під­го­тов­ка­ еко­ ло­го­це­но­тич­них­про­фі­лів,­ві­доб­ра­же­них­у­стат­ті,­ та­ оцін­ка­ лі­со­рос­лин­них­ умов­ ви­ко­на­ні­ спіль­но­ з­ В.Ю.­ Яроцьким.­ На­зви­ син­так­со­нів­ на­ве­де­ні­ за­ до­мі­нант­ною­ кла­си­фі­ка­ці­єю­ (Roslynnist...;­ 1971,­ Prodromus...,­1991).­ Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня Лі­со­ва­ рос­лин­ність­ до­ли­ни­ р.­ Сі­верський­ До­нець­ від­зна­ча­єть­ся­ ви­со­ким­ сту­пе­нем­ син­так­со­но­міч­ ної­ різ­но­ма­ніт­ності.­ За­ ма­те­ріа­ла­ми­ до­слі­джень,­ фі­то­це­но­фонд­лі­сів­ре­гіо­ну­охо­п­лює­14­фор­ма­цій:­ Pineta sylvestris, Querceta roboris, Alneta glutinosae, Populeta albae, Populeta nigrae, Populeta tremulae, Saliceta albae – ко­рін­ні фор­ма­ції; *Betuleta pendulae, *Betuleta pubescentis, *Fraxineta excelsioris, *Acereta platanoiditis, *Acereta campestris, *Tilieta cordatae, *Ulmeta laevis – по­хід­ні­ фор­ма­ції­ лі­со­вої­ рос­лин­ ності.­ За­галь­ний­ ха­рак­тер­ та­ особ­ли­вості­ ло­ка­лі­за­ції­ лі­со­вої­ рос­лин­ності­ ви­зна­ча­ють­ся­ фі­зи­ко­гео­гра­ фіч­ни­ми­ ха­рак­те­ристи­ка­ми­ міс­це­вості:­ по­зи­ці­єю­ на­ рель­є­фі,­ троф­ністю­ ґрун­тів­ і­ гід­ро­ло­гіч­ни­ми­ умо­ва­ми.­Ми­вив­ча­ли­за­ко­но­мір­ності­по­ши­рен­ня­ лі­со­вих­рос­лин­них­уг­ру­по­вань­уз­довж­Сі­версько­го­ Дін­ця­за­га­лом­і­за­леж­но­від­змі­ни­рель­є­фу­в­до­ли­ні.­ Оці­ни­ти­ роз­по­діл­ рос­лин­но­го­ по­кри­ву­ щодо­ фі­зи­ко­гео­гра­фіч­них­ умов,­ пов'язаних­ зі­ змі­ною­ рель­є­фу,­ дає­ змо­гу­ ана­ліз­ еко­ло­го­це­но­тич­них­ про­фі­лів.­ Для­ лі­состе­по­вої­ ді­лян­ки­ до­ли­ни­ р.­ Сі­ верський­До­нець­ми­за­кла­ли­два­про­фі­лі,­при­уро­ че­ні­до­верхньої­те­чії­річ­ки­(Resursy...,­1967).­Пер­ ший­ про­філь­ був­ за­кла­де­ний­ че­рез­ до­ли­ну­ р.­ Сі­ верський­ До­нець­ у­ на­прям­ку­ з­ за­хо­ду­ на­ схід,­ на­ те­ри­то­рії­ Скри­па­ївсько­го­ нав­чаль­но­до­слід­но­го­ лі­со­во­го­ гос­по­дарст­ва,­ по­бли­зу­ с.­ Мох­нач­ Змі­ ївсько­го­ р­ну­ Харківської­ обл.­ (рис.­ 1).­ За­галь­на­ про­тяж­ність­про­фі­лю­–­3,3­км;­пе­ре­пад­ви­сот­для­ пра­во­го­бе­ре­га­річ­ки­в­ме­жах­про­фі­лю­–­125­м,­для­ лі­во­го­–­45­м. На­ пла­то,­ у­ верх­ній­ час­ти­ні­ схи­лу­ та­ на­ під­ви­ ще­них­кру­тих­ді­лян­ках­се­редньої­час­ти­ни­пра­во­го­ бе­ре­га­ з­ су­хи­ми­ та­ сві­жи­ми­ сі­ри­ми­ лі­со­ви­ми­ суг­ ли­нисти­ми­ґрун­та­ми,­сфор­му­ва­ли­ся­фло­ристич­но­ ба­га­ті­зви­чай­но­ду­бо­ві­ліси,­представ­ле­ні­асо­ціа­ція­ ми­Acereto (platanoiditis)-Tilieto (cordatae)-Quercetum (roboris) caricosum (pilosae), Acereto (platanoiditis)- Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) caricosum (pilosae) та Acereto (platanoiditis)-Quercetum (roboris) caricosum (pilosae) (рис.­1:­1, 2, 4).­ На­ ді­лян­ках­ із­ во­ло­ги­ми­ тем­но­сі­ри­ми­ лі­со­ ви­ми­ суг­ли­нисти­ми­ ґрун­та­ми­ у­ за­ті­не­них­ міс­цях­ се­редньої­ час­ти­ни­ схи­лу­ представ­ле­ні­ уг­ру­по­ван­ ня­ асо­ціа­ції Acereto (platanoiditis)-Tilieto (cordatae)- Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae) (рис.­1:­3). У­по­діб­них­умо­вах,­але­на­дещо­кру­ті­ 369ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(4) ших­схи­лах­схід­ної­ек­спо­зи­ції­з­більш­еро­до­ва­ни­ ми­ ґрун­та­ми,­ сфор­му­ва­ли­ся­ лі­со­ві­ уг­ру­по­ван­ня­ асо­ціа­ції­ Acereto (platanoiditis)-Quercetum (roboris) stellariosum (holosteae) (рис.­1: 5).­ У­ниж­ній­час­ти­ні­схи­лу­пра­во­го­бе­ре­га­та­на­ді­ лян­ках­за­пла­ви,­що­при­ля­га­ють­до­ньо­го,­рос­туть­ чис­ті­ зви­чай­но­ду­бо­ві­ ліси.­ Тут­ представ­ле­ні­ рід­ кіс­ні­ для­ ре­гіо­ну­ фі­то­це­но­зи­ асо­ціа­ції­ Quercetum (roboris) vincosum (minoris) (рис.­1:­6). На­за­плав­ній­ те­ра­сі­пра­во­го­бе­ре­га­Сі­версько­го­Дін­ця­рос­туть­уг­ ру­по­ван­ня­ асо­ціа­ції­ Quercetum (roboris) aegopodium (podagrariae) (рис.­1:­7). У­ цен­траль­ній­ і­ при­ру­сло­вій­ час­ти­нах­ за­пла­ви­ з­ луч­ни­ми­ сла­бо­со­лон­цю­ва­ти­ми­ ґрун­та­ми­ сфор­ му­ва­ли­ся­ фі­то­це­но­зи­ справж­ніх­ лу­ків­ (фор­ма­ції Alopecureta pratensis, Poeta pratensis)­(рис.­1:­8). Без­ по­се­редньо­по­бли­зу рус­ла­річ­ки­рос­туть­при­бе­реж­ но­вод­ні­уг­ру­по­ван­ня­фор­ма­ції­Phragmitetа australis (рис.­1:­9). На­ лі­вій­ час­ти­ні­ до­ли­ни,­ біля­ врі­зу­ води,­ рос­ лин­ний­ по­крив­ представ­ле­ний­ ком­плек­сом­ уг­ру­ по­вань­ при­бе­реж­но­вод­ної­ рос­лин­ності­ з­ пе­ре­ ва­жан­ням­ фі­то­це­но­зів­ фор­ма­ції­ Typhaeta latifoliae (рис.­1:­10).­До­них­при­ля­га­ють­ан­тро­по­ген­но­по­ ру­ше­ні­уг­ру­по­ван­ня­за­плав­них­лі­сів­на­алю­ві­аль­но­ пі­ща­но­му­листих­ ґрун­тах,­ де­ре­востан­ яких­ нині­ ре­пре­зен­то­ва­ний­ Salix alba L., Ulmus laevis Pall.­ та Acer negundo L.­з­тра­восто­єм­ із­луч­но­го­та­за­плав­ но­лі­со­во­го­ різ­но­трав'я­ (Poa nemoralis L., Glechoma hederacea L., Aristolochia clematitis L. тощо)­(рис.­1:­ 11).­ У­ ре­зуль­та­ті­ ан­тро­по­ген­но­го­ ви­ко­ристан­ня­ за­ плав­них­ лі­сів­ тут­ сфор­му­ва­ли­ся­ по­хід­ні­ се­рій­ні­ лі­со­ві­ уг­ру­по­ван­ня,­ які­ на­ про­фі­лі­ представ­ле­ні­ уг­ру­по­ван­ня­ми­Quercetum (roboris) aceroso (tatarici)- glechomosum (hederaceae) (рис.­1:­12) та­пі­сля­лі­со­ви­ ми­лу­ка­ми­(уг­ру­по­ван­ня­справж­ніх­лу­ків­фор­ма­ції­ Festuceta pratensis, сфор­мо­ва­ні­ на­ луч­них­ суг­ли­ нистих­ґрун­тах­на­піс­ках)­(рис.­1:­13).­ У­ цен­траль­ній­ час­ти­ні­ за­пла­ви­ на­ світ­ло­сі­рих­ лі­со­вих­ на­ми­тих­ ґрун­тах­ збе­рег­ли­ся­ ді­лян­ки­ при­ род­них­за­плав­них­лі­сів:­тут­за­фік­со­ва­ні­фі­то­це­но­зи­ асо­ціа­цій­ Acereto (campestris)-Fraxineto (excelsioris)- Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae) та Acereto (campestris)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) convallariosum (majalis) (рис.­1:­14, 16). У­ пе­ре­зво­ло­же­них­ зни­жен­нях­ рель­є­фу­ з­ му­лу­ ва­то­бо­лот­ни­ми­ ґрун­та­ми,­ в­ цен­траль­ній­ час­ти­ ні­ за­пла­ви,­ сфор­му­ва­ли­ся­ фі­то­це­но­зи­ ев­троф­них­ бо­літ­ із­ пе­ре­ва­жан­ням­ фор­ма­ції­ Cariceta ripariae (рис.­ 1:­ 15).­ На­ при­те­рас­но­му­ зни­жен­ні­ за­пла­ ви,­ де­ близько­ за­ля­га­ють­ або­ ви­хо­дять­ ґрун­то­ві­ води,­ зроста­ють­ клей­ко­віль­хо­ві­ ліси.­ На­ про­фі­лі­ вони­представ­ле­ні­уг­ру­по­ван­ням­асо­ціа­ції­Alnetum (glutinosae) aegopodiosum (podagrariae), сму­го­по­діб­ но­ви­тяг­ну­тим­уз­довж­струм­ка­та­сфор­мо­ва­ним­на­ му­лу­ва­то­бо­лот­них­ґрун­тах­(рис.­1:­17).­ На­ сві­жих­ дер­но­во­сла­бо­опі­дзо­ле­них­ пі­ща­ них­ ґрун­тах,­ по­ зни­жен­нях­ і­ схи­лах­ бо­ро­вої­ те­ра­ си,­від­зна­че­ні­штуч­ні­на­са­джен­ня­Pinus sylvestris L. із­ до­мі­ну­ван­ням­ Pleurozium schreberi (Brid.)­ Mitt., Dicranum rugosum (Funck)­ Hoffm.­ ex­ Brid. (рис.­ 1:­ 18),­тоді­як­су­хі­ші­типи­та­ких­ґрун­тів­зай­ня­ті­штуч­ ни­ми­ на­са­джен­ня­ми­ P. sylvestris­ із­ пе­ре­ва­жан­ням­ Calamagrostis epigeios (рис.­1:­19).­У­зни­жен­ні­на­во­ ло­гих­дер­но­во­під­зо­листих­су­пі­ща­них­ґрун­тах­рос­ туть­ уг­ру­по­ван­ня­ асо­ціа­ції­ Betuletum (pubescentis) franguloso (alni)-moliniosum (caeruleae)­ (рис.­ 1:­ 20). На­ ба­гат­ших­ сві­жих­ су­пі­ща­них­ ґрун­тах­ представ­ ле­на­ асо­ціа­ція Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis) (рис.­1:­21). Від­по­від­но­ до­ про­фі­лю­ для­ су­хих­ під­ви­ще­них­ ді­ля­нок­пі­ща­них­дюн­ха­рак­тер­ні­пса­мо­фіт­ні­уг­ру­ по­ван­ня­з­пе­ре­ва­жан­ням­Calamagrostis epigeios­ (L.)­ Roth,­Carex colchica­J.­Gay­(рис.­1:­22).­На­су­хих­пі­ ща­них­ сла­бо­роз­ви­не­них­ ґрун­тах­ від­зна­че­ні­ на­са­ джен­ня­P. sylvestris з­рід­ким­тра­восто­єм­(рис.­1:­23). На­ рис.­ 2­ представ­ле­но­ про­філь­ рос­лин­ності­ че­рез­ до­ли­ну­ р.­ Сі­верський­ До­нець­ у­ ме­жах­ На­ ціо­наль­но­го­ при­род­но­го­ пар­ку­ (НПП)­ «Го­міль­ шанські­ ліси».­ Про­філь­ за­кла­де­ний­ у­ на­прям­ку­ з­ за­хо­ду­ на­ схід­ по­бли­зу­ с.­ Ко­ро­по­ве­ Змі­ївсько­ го­р­ну­Хар­ківської­об­лас­ті.­За­галь­на­про­тяж­ність­ про­фі­лю­–­5,5­км;­пе­ре­пад­ви­сот­для­пра­во­го­бе­ре­ га­в­ме­жах­про­фі­лю­–­125­м,­для­лі­во­го­–­40­м. Пла­то­та­верх­ні­час­ти­ни­від­нос­но­по­ло­гих­схи­ лів­пра­во­го­бе­ре­га­річ­ки,­яким­при­та­ман­ні­сірі­лі­ со­ві­ґрун­ти,­зай­ня­ті­зви­чай­но­ду­бо­ви­ми­лі­са­ми.­Тут­ представ­ле­ні­ асо­ціа­ції:­ Tilieto (cordatae)-Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)-caricosum (pilosae), Acereto (platanoiditis)-Tilieto (cordatae)-Quercetum (roboris) caricosum (pilosae), Tilieto (cordatae)- Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) caricosum (pilosae) (рис.­2:­1—3).­ На­ во­ло­гі­ших­ ді­лян­ках­ ці­ уг­ру­по­ван­ня­ змі­ню­ ють­фі­то­це­но­зи­Tilieto (cordatae)-Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)-aegopodiosum (podagrariae) (рис.­ 2:­ 4).­ Дни­ще­ бал­ки­ за­ймає­ по­хід­на­ асо­ ціа­ція­ *Populetum (tremulae) coryloso (avellanae)- aegopodiosum (podagrariae),­ сфор­мо­ва­на­ на­ тем­ 370 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(4) W E 1 2 3 4 5 6 7 8 9 C.p. Carex pilosa A.p. Aegopodium podagraria S.h. Stellaria holostea V.m. Vinca minor У.с.л. угруповання справжніх лук прибережно-водні сірі лісові ґрунти темно-сірі опідзолені лучні слабозасолені Quercus robur A.p. Acer platanoides Tilia cordata Fraxinus excelsior Phragmites australis Poa pratensis C.p. M C.p. A.p. C.p. S.h. A.p.V. Відстань, м р . С ів . Д о н е ц ь У.с.л. В и с о та н а д р .м , м 0 0 50 100 150 200 250 100 200 300 400 500 600 700 800 900 1000 1100 1200 Рис.­1.­Еколого­ценотичний­профіль­рослинності­долини­р.­Сіверський­Донець­в­околицях­с.­Мохнач­Зміївського­р­ну­ Харківської­ обл.­ Рослинні­ угруповання­ правого­ берега­ річки: 1­ – Acereto (platanoiditis)-Tilieto (cordatae)-Quercetum (roboris) caricosum (pilosae); 2 – Acereto (platanoiditis)- Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) caricosum (pilosae); 3­ – Acereto (platanoiditis)-Tilieto (cordatae)-Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae); 4­– Acereto (platanoiditis)-Quercetum (roboris) caricosum (pilosae); 5­– Acereto (platanoiditis)-Quercetum (roboris) stellariosum (holosteae); 6­–­Quercetum (roboris) vincosum (minoris); 7­–­Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae); 8­–­угруповання­справжніх­лук­(формація­Poeta pratensis);­9­–­прибережно­водні­угруповання­(формація­Phragmitetа australis) Fig.­1.­Ecological­and­coenotic­profile­of­vegetation­in­the­valley­of­the­Siverskyi­Donets­River­near­Mokhnach­village,­Zmiiv­ District,­Kharkiv­Region.­Plant­communities­located­on­the­right­bank­of­the­river:­1­– Acereto (platanoiditis)-Tilieto (cordatae)- Quercetum (roboris) caricosum (pilosae); 2 – Acereto (platanoiditis)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) caricosum (pilosae); 3­ – Acereto (platanoiditis)-Tilieto (cordatae)-Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae); 4 – Acereto (platanoiditis)- Quercetum (roboris) caricosum (pilosae); 5­– Acereto (platanoiditis)-Quercetum (roboris) stellariosum (holosteae); 6­–­Quercetum (roboris) vincosum (minoris); 7­–­Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae); 8­–­meadow­plant­communities­(formation­ Poëta pratensis);­9­–­riverbank­aquatic­plant­communities­(formation­Phragmitetа australis) 371ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(4) дерново-слабоопідзолені піщані дерново-підзолисті супіщані дерново-слабоопідзолені супіщані сухі піщані слаборозвинені алювіальні піщано-мулисті лучно-дернові ґрунти на пісках лучні суглиністі світло-сірі лісові намиті мулувато-болотні світло-сірі лісові намиті у комплексі з мулувато-болотними Betula pubescens Typha latifolia Festuca pratensis Carex riparia Calamagrostis epigeios Carex colchica М.с. Molinia caerulea F.a. Frangula alnus C.m. Convallaria majalis P.s. Pleurozium schreberi C.e. Calamagrostis epigeios У.п.с. угруповання піщаних степів С.м. сосняк мертвопокривний Quercus robur Salix alba Acer campestre Fraxinus excelsior Ulmus laevis Pinus sylvestris Аlnus glutinosa F.a.A.p. G.h. A.p. M.c. C.m. A.p. P.s. C.e. C.m. C.e. прибрежно-водні угруповання Р. різнотрав’я G.h Glechoma hederacea Л.у лучні угруповання A.p. Aegopodium podagraria Б.у. болотні угруповання р. Сів. Донець W E 10 11 12 13 14 15 14 16 17 18 19 20 21 19 22 23 Відстань, м Р. Л.у. Б.у. У.п.с. С.м. В и с о та н а д р .м , м Закінчення­рис. 1. Угруповання­лівого­берега­річки:­10­–­прибережно­водна­рослинність­(формація­Typhaeta latifoliae); 11­–­фрагмент­заплавних­лісів­із­участю­Salix alba, Ulmus laevis та­Acer negundo із­різнотрав'ям­(Poa nemoralis, Glechoma hederacea, Aristolochia clematitis);­12­–­*Quercetum (roboris) aceroso (tatarici) – glechomosum (hederaceae);­13­– угруповання­ справжніх­ луків­ (формація Festuceta pratensis); 14­ – Acereto (campestris)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae);­15­– болотне­угруповання­з­переважанням­Carex riparia; 16­– Acereto (campestris)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) convallariosum (majalis);­ 17­ –­ фрагмент­ асоціації­ Alnetum (glutinosae) aegopodiosum (podagrariae)­вздовж­струмка;­18­–­штучні­насадження Pinus sylvestris­ із­домінуванням­Pleurozium schreberi, Dicranum rugosum;­19­–­штучні­насадження­P. sylvestris­із­домінуванням­Calamagrostis epigeios; 20­–­фрагмент­асоціації­*Betuletum (pubescentis) franguloso (alni)-moliniosum (caeruleae);­21­–­Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis);­22­–­ псамофітні­угруповання­з­переважанням­C. epigeios­та­Carex colchica;­23­–­штучні­насадження­P. sylvestris­з­розрідженим­ травостоєм­(сосняк­рідкотравний);­*­–­похідні­асоціації­ End of Fig.­1.­Plant­communities­located­on­the­left­bank­of­the­river:­10­–­riverbank­aquatic­plant­communities­(formation­ Typhaeta latifoliae); 11­–­fragment­of­floodplain­forest­with­Salix alba,­Ulmus laevis­and­Acer negundo­with­herbaceous­plants­(Poa nemoralis, Glechoma hederacea, Aristolochia clematitis);­12­– *Quercetum (roboris) aceroso (tatarici)- glechomosum (hederaceae); 13­– meadow­plant­communities­(formation Festuceta pratensis); 14­– Acereto (campestris)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae); 15­– fen сommunity­with­domination­of Carex riparia; 16­– Acereto (campestris)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) convallariosum (majalis);­ 17­ –­ fragment­ of­ association­ Alnetum (glutinosae) aegopodiosum (podagrariae)­along­the­stream;­18­–­artificial­plantations­of Pinus sylvestris.­with­domination­of­Pleurozium schreberi, Dicranum rugosum;­ 19­ –­ artificial­ plantations­ of­ P. sylvestris­ with­ domination­ of­ Calamagrostis epigeios;­ 20­ –­ fragment­ of­ association­ *Betuletum (pubescentis) franguloso (alni)-moliniosum (caeruleae);­21­–­Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis);­22­–­psammophyte­communities­with­domination­of­C. epigeios­and­Carex colchica;­23­–­plantations­of­P. sylvestris­ with­sparse­herbage;­*­–­derivative­associations 372 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(4) W E C.p. Carex pilosa A.p. Aegopodium podagraria A.u. Allium ursinum S.h. Stellaria holostea A.p. Aegonychon purpureocaeruleum C.a. Corylus avellana Quercus robur Acer Acer Tilia cordata Fraxinus Ulmus laevis Populus Аlnus glutinosa сірі лісові ґрунти темно-сірі опідзолені A.t.C.p. C.p. A.p. S.h. A.p. C.p. C.p. C.p. A.p. A.p. A.p. С.а. С.а. С.а. С.а. С.а. р . С ів . Д о н е ц ь 6 7 9 10 8 1 4 4 11 454 5 12321 В и с о та н а д р .м , м Відстань, м Рис.­ 2.­ Еколого­ценотичний­ профіль­ рослинності­ долини­ р.­ Сіверський­ Донець­ у­ межах­ НПП­ «Гомільшанські­ ліси»­ (околиці­ с.­ Коропове­ Зміївського­ р­ну­ Харківської­ обл.).­ Рослинні­ угруповання­ правого­ берега­ річки:­ 1­ – Tilieto (cordatae)-Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)-caricosum (pilosae); 2­ – Acereto (platanoiditis)-Tilieto (cordatae)- Quercetum (roboris) caricosum (pilosae); 3­– Tilieto (cordatae)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) caricosum (pilosae); 4­ – Tilieto (cordatae)-Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)-aegopodiosum (podagrariae); 5­ – *Populetum (tremulae) coryloso (avellanae)-aegopodiosum (podagrariae); 6­– Tilieto (cordatae)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) stellariosum (holosteae); 7­– Acereto (campestris)-Quercetum (roboris) aceroso (tatarici)-caricosum (pilosae); 8­– Acereto (campestris)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) aceroso (tatarici)-aegonychonosum (purpureo-caerulei) (позамасштабне­ угруповання); 9­ – Acereto (campestris)-Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae) ; 10­ – Tilieto (cordatae)-Fraxineto (excelsioris)- Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae); 11­ – Tilieto (cordatae)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) alliosum (ursini) (позамасштабне­ угруповання);­ 12­ – * Ulmeto (laevis)-Fraxinetum (excelsioris) coryloso (avellanae)-aegopodiosum (podagrariae). *­–­похідні­асоціації­ Fig.­ 2.­ Ecological­ and­ coenotic­ profile­ of­ vegetation­ in­ the­ valley­ of­ the­ Siverskiy­ Donets­ River­ in­ the­ Нomilshanski­ Lisy­ National­Nature­Park­(near­Koropove­village,­Zmiiv­District,­Kharkiv­Region).­Plant­communities­located­on­the­right­bank­of­ the­river:­1­– Tilieto (cordatae)-Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)-caricosum (pilosae); 2­– Acereto (platanoiditis)-Tilieto (cordatae)-Quercetum (roboris) caricosum (pilosae); 3­– Tilieto (cordatae)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) caricosum (pilosae); 4­– Tilieto (cordatae)-Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)-aegopodiosum­(podagrariae); 5­– *Populetum (tremulae) coryloso (avellanae)-aegopodiosum (podagrariae); 6­– Tilieto (cordatae)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) stellariosum (holosteae); 7­ – Acereto (campestris)-Quercetum (roboris) aceroso (tatarici)- caricosum (pilosae) ; 8­ – Acereto (campestris)- Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) aceroso (tatarici)-aegonychonosum (purpureo-caerulei) (community­out­of­scale); 9­– Acereto (campestris)-Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae) ; 10­– Tilieto (cordatae)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae); 11­ – Tilieto (cordatae)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) alliosum (ursini) (community­out­of­scale);­12­– * Ulmeto (laevis)-Fraxinetum (excelsioris) coryloso (avellanae)-aegopodiosum (podagrariae).­*­–­ derivative­associations 373ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(4) G.h. Glechoma hederacea Л.у. Лучні угруповання A.p. Aegopodium podagraria В.у. Водні та прибережно-водні C.m. Convallaria majalis Ch. Chelidonium majus Eu.v. Euonymus verrucosa P.a. Poa angustifolia Pt.a. Pteridium aquilinum C.e. Calamagrostis epigeios Phragmites australis Festuca pratensis Nymphaea alba Quercus robur Acer campestre Fraxinus excelsior Ulmus laevis Pinus sylvestris дерново-слабоопідзолені піщані дерново-підзолисті супіщані дерново-слабоопідзолені супіщані лучні суглинисті ґрунти світло-сірі лісові намиті G.h. A.p. Ch.m. Eu.v. C.m. Pt.a. C.e. C.m. P.a. Pt.a. W E 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 р . С ів . Д о н е ц ь затока Косач Л.у. В.у. В и с о та н а д р .м , м Відстань, м Закінчення рис.­2.­Рослинні­угруповання­лівого­берега­річки: 13­– Ulmeto (laevis)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) convallariosum (majalis); 14­– *Acereto (campestris)-Quercetum (roboris) glechomosum (hederaceae); 15­– прибережно­водна­ (формація Phragmitetа australis)­і­водна­рослинність­(формація Nymphaeeta albae); 16­– угруповання­справжніх­луків­ із­переважанням­Agrostis stolonifera,­Festuca pratensis,­Alopecurus pratensis;­17­–­Acereto (campestris)-Fraxineto (excelsioris)- Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae); 18­ –­ штучні­ насадження­ P. sylvestris­ із­ переважанням­ Chelidonium majus;­ 19­ –­ штучні­ насадження­ P. sylvestris­ із­ переважанням­ Euonymus verrucosus;­ 20­ –­ *Quercetum (roboris) poosum (angustifoliae);­21 –­Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis);­22­–­Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) pteridiosum (aquilini);­23 –­Pinetum (sylvestris) pteridiosum (aquilini);­24 –­Pinetum (sylvestris) calamagrostidosum (epigeioris); 25 –­агроценози­ End of Fig.­2.­Plant­communities­located­on­the­left­bank­of­the­river:­13­– Ulmeto (laevis)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) convallariosum (majalis); 14­ – *Acereto (campestris)-Quercetum (roboris) glechomosum (hederaceae); 15­ – сoastal­ water­ plant­ communities­ (formation­ of Phragmitetа australis) and­ water­ vegetation­ (formation­ Nymphaeeta albae); 16­ – meadow­ plant­ communities­ with­ domination­ of­ Agrostis stolonifera­ L.,­ Festuca pratensis,­ Alopecurus pratensis;­ 17­ –­ Acereto (campestris)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae); 18­–­artificial­plantations­of­P. sylvestris­ with­domination­of­Chelidonium majus;­19­–­artificial­plantations­of­P. sylvestris­with­domination­of­Euonymus verrucosus;­20­–­ *Quercetum (roboris) poosum (angustifoliae);­21­–­Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis);­22­–­Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) pteridiosum (aquilini);­ 23­ –­ Pinetum (sylvestris) pteridiosum (aquilini);­ 24­ –­ Pinetum (sylvestris) calamagrostidosum (epigeioris);­25­–­agrocoenoses 374 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(4) но­сі­рих­лі­со­вих­ґрун­тах­(рис.­2:­5).­Для­се­редньої­ час­ти­ни­ схи­лів­ пра­во­го­ бе­ре­га­ з­ сі­ри­ми­ лі­со­вим­ ґрун­та­ми­ ха­рак­тер­на­ асо­ціа­ція­ Tilieto (cordatae)- Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) stellariosum (holosteae) (рис.­2:­6). Ді­лян­ку­кру­то­го­схи­лу­з­сі­ри­ми­лі­со­ви­ми­ґрун­ та­ми­ за­йма­ють­ фі­то­це­но­зи­ Acereto (campestris)- Quercetum (roboris) aceroso (tatarici)-caricosum (pilosae) (рис.­2:­7).­На­спа­дистій­час­ти­ні­схи­лу­кру­тиз­ною­ 20–30º­ на­ зми­тих­ сі­рих­ лі­со­вих­ ґрун­тах­ зростає­ рід­кіс­не­ уг­ру­по­ван­ня­ Acereto (campestris)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) aceroso (tatarici)- aegonychonosum (purpureo-caerulei) (рис.­2:­8). Для­ нижньої­ час­ти­ни­ схи­лу­ пра­во­го­ бе­ре­га­ до­ ли­ни­ р.­ Сі­верський­ До­нець,­ від­по­від­но­ до­ про­фі­ лю,­ ха­рак­тер­ні­ зви­чай­но­ду­бо­ві­ ліси­ на­ сі­рих­ лі­ со­вих­ ґрун­тах.­ Вони­ представ­ле­ні­ асо­ціа­ція­ми:­ Acereto (campestris)-Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae), Tilieto (cordatae)-Fraxineto (excelsioris)- Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae) (рис.­ 2:­ 9 і 10 від­по­від­но)­ та Tilieto (cordatae)- Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)-aegopodiosum (podagrariae) (рис.­ 2:­ 4).­ Особ­ли­ве­ міс­це­ по­сі­дає­ асо­ціа­ція­ Tilieto (cordatae)-Fraxineto (excelsioris)- Quercetum (roboris) alliosum (ursini),­ сфор­мо­ва­на­ на­ во­ло­гих­сі­рих­лі­со­вих­ґрун­тах­по­ло­гої­час­ти­ни­схи­ лу­ (рис.­ 2:­ 11).­ Ця­ асо­ціа­ція­ за­не­се­на­ до­ «Зе­ле­ної­ кни­ги­Ук­ра­ї­ни»­(Zelena­knyha...,­2009).­ У­ за­пла­ві­ р.­ Сі­верський­ До­нець­ на­ пра­во­му­ бе­ре­зі­ представ­ле­на­ по­хід­на­ асо­ціа­ція *Ulmeto (laevis)-Fraxinetum (excelsioris) coryloso (avellanae)- aegopodiosum (podagrariae) (рис.­2:­12), на­лі­во­му­бе­ ре­зі­–­асо­ціа­ції Ulmeto (laevis)-Fraxineto (excelsioris)- Quercetum (roboris) convallariosum (majalis) та *Acereto (campestris)-Quercetum (roboris) glechomosum (hederaceae) (рис.­2:­13­і­14­від­по­від­но). Ці­ліси­при­ уро­че­ні­ до­ світ­ло­сі­рих­ лі­со­вих­ на­ми­тих­ ґрун­тів.­ Для­ бе­ре­гів­ за­то­ки­ Ко­сач­ ха­рак­тер­ні­ фі­то­це­но­зи­ фор­ма­ції Phragmitetа australis, її­пле­со­зай­ня­те­вод­ ною­ рос­лин­ністю,­ зок­ре­ма­ асо­ціа­ція­ми­ фор­ма­ ції Nymphaeeta albae (рис.­2:­15). Далі­за­про­фі­лем­ ідуть­ уг­ру­по­ван­ня­ справж­ніх­ лу­ків­ із­ пе­ре­ва­жан­ ням­ Agrostis stolonifera L., Festuca pratensis Huds., Alopecurus pratensis L., сфор­мо­ва­ні­ на­ луч­них­ суг­ ли­нистих­ґрун­тах­(рис.­2:­16).­Цен­траль­ну­та­при­ те­рас­ну­ час­ти­ни­ за­пла­ви­ зі­ світ­ло­сі­ри­ми­ лі­со­ви­ ми­ на­ми­ти­ми­ ґрун­та­ми­ за­ймає­ асо­ціа­ція Acereto (campestris)-Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) aegopodiosum (podagrariae) (рис.­2:­17). На­бо­ро­вій­те­ра­сі­на­су­пі­ща­них­ґрун­тах­представ­ ле­ні­ ста­ро­ві­ко­ві­ штуч­ні­ на­са­джен­ня­ P. sylvestris­ із­ до­мі­ну­ван­ням­ Chelidonium majus­ L.­ у­ тра­востої,­ за­ ними­ –­ по­діб­ні­ уг­ру­по­ван­ня­ з­ пе­ре­ва­жан­ням­ Euonymus verrucosus­Scop.­у­ча­гар­ни­ко­во­му­яру­сі­та­ без­ви­ра­же­но­го­трав'янистого­яру­су­(рис.­2:­18, 19).­ На­ба­гат­ших­і­во­ло­гі­ших­су­пі­ща­них­ґрун­тах­сфор­ му­ва­ла­ся­ по­хід­на­ асо­ціа­ція­ *Quercetum (roboris) poosum (angustifoliae) (рис.­2:­20). Асо­ціа­ції­ Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) convallariosum (majalis), Quercetо (roboris)-Pinetum (sylvestris) pteridiosum (aquilini)­та­Pinetum (sylvestris) pteridiosum (aquilini) за­йма­ють­ ді­лян­ку­ зі­ сві­жи­ ми­ дер­но­во­опі­дзо­ле­ни­ми­ су­пі­ща­ни­ми­ ґрун­та­ ми­ бо­ро­вої­ те­ра­си­ (рис.­ 2:­ 21—23).­ На­ пі­ща­них­ ґрун­тах­ представ­ле­на­ асо­ціа­ція­ Pinetum (sylvestris) calamagrostidosum (epigeioris) (рис.­ 2:­ 24). Наступ­ні­ ді­лян­ки­бо­ро­вої­та­ле­со­вої­те­рас­зай­ня­ті­пло­ща­ми,­ ос­воє­ни­ми­лю­ди­ною­–­аг­ро­це­но­за­ми­та­на­се­ле­ни­ ми­пунк­та­ми­(рис.­2:­25). Розглянемо­ за­галь­ні­ риси­ роз­по­ді­лу­ ос­нов­ них­ фор­ма­цій­ лі­со­вої­ рос­лин­ності­ вздовж­ до­ли­ ни­ р.­ Сі­верський­ До­нець.­ У­ ре­гіо­ні­ до­слі­джень­ найпоширенішi­ уг­ру­по­ван­ня­ фор­ма­ції­ Querceta roboris.­Вони­є­зо­наль­ни­ми­для­лі­состе­по­вої­час­ти­ ни­до­ли­ни­та­пе­ре­ва­жа­ють­тут­як­за­фі­то­це­но­тич­ ним­різ­но­ма­ніт­тям,­так­і­за­пло­ща­ми.­На­цій­те­ри­ то­рії­вони­утво­рю­ють­на­гір­ні­та­за­плав­ні­діб­ро­ви.­ Зви­чай­но­ду­бо­ві­ ліси­ пра­во­го,­ ко­рін­но­го,­ бе­ре­ га­ Сі­версько­го­ Дін­ця­ при­уро­че­ні­ до­ сі­рих­ і­ тем­ но­сі­рих­ суг­ли­нистих­ і­ гли­нистих­ ґрун­тів­ різ­но­го­ сту­пе­ня­ зво­ло­жен­ня­ –­ сухі,­ сві­жі,­ во­ло­гі.­ Най­ха­ рак­тер­ні­ши­ми­для­пра­во­го­бе­ре­га­річ­ки­до­слі­джу­ ва­но­го­ре­гіо­ну­є­фі­то­це­но­зи­суб­фор­ма­цій­Querceеta roboris, Tilieto (cordatae)-Querceta (roboris), Acereto (platanoiditis)-Tilieto (cordatae)-Querceta (roboris).­ По­рів­ня­но­не­ве­ли­кі­пло­щі­за­йма­ють­уг­ру­по­ван­ня­ суб­фор­ма­цій­Acereto (platanoiditis)-Querceta (roboris), Fraxineto (excelsioris)-Querceta (roboris)­ та­ Tilieto (cordatae)-Fraxineto (excelsioris)-Querceta (roboris). Фі­то­це­но­зи­ суб­фор­ма­цій­ Acereto (campestris)- Querceta (roboris)­ та­ Acereto (campestris)-Fraxineto (excelsioris)-Querceta (roboris)­ на­ пра­во­му­ бе­ре­зі­ представ­ле­ні­ зрід­ка;­ дещо­ біль­ші­ пло­щі­ вони­ за­ йма­ють­ у­ НПП­ «Го­міль­шанські­ ліси»­ на­ ді­лян­ці­ до­ли­ни­по­бли­зу­межі­лі­состе­по­вої­та­сте­по­вої­зон.­ Для­ за­плав­ної­ те­ра­си­ річ­ки­ в­ ме­жах­ лі­состе­пої­ час­ти­ни­ ха­рак­тер­ні­ такі­ суб­фор­ма­ції­ зви­чай­но­ ду­бо­вих­ лі­сів:­ фі­то­це­но­зи­ Ulmeto (laevis)-Querceta (roboris), Ulmeto (laevis)-Fraxineto (excelsioris)- 375ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(4) Querceta (roboris) —­ пе­ре­важ­но­ для­ при­ру­сло­ вої­ час­ти­ни­ за­пла­ви­ та­ Querceеta roboris, Acereto (campestris)-Fraxineto (excelsioris)-Querceta (roboris)­ і­ Fraxineto (excelsioris)-Querceta (roboris)­ —­ зде­біль­ шо­го­для­її­цен­траль­ної­час­ти­ни.­На­ве­де­ні­уг­ру­по­ ван­ня­зви­чай­но­ду­бо­вих­лі­сів­фор­му­ють­ся­на­до­б­ре­ зво­ло­же­них­луч­них­сла­бо­со­лон­цю­ва­тих­важ­ко­суг­ ли­нистих­ і­сі­рих­лі­со­вих­на­ми­тих­ґрун­тах,­підсте­ ле­них­піс­ка­ми­та­су­пі­ска­ми. На­ при­кла­ді­ суб­фор­ма­ції­ Querceеta roboris нами­ ви­яв­ле­ні­ ви­ра­же­ні­ зо­наль­ні­ особ­ли­вості­ роз­по­ ді­лу­ лі­со­вих­ рос­лин­них­ уг­ру­по­вань­ до­ли­ни­ р.­ Сі­ верський­ До­нець.­ Так,­ для­ лі­состе­по­вої­ час­ти­ни­ до­ли­ни­ річ­ки­ є­ зви­чай­ни­ми­ ти­по­ві­ уг­ру­по­ван­ня,­ що­ на­ле­жать­ до­ гру­пи­ асо­ціа­цій Querceta (roboris) coryloso (avellanae)-stellariosa (holosteae) та­ Querceta (roboris) stellariosa (holosteae).­ На­ рів­ні­ НПП­ «Го­ міль­шанські­ ліси»­ до­ли­на­ Сі­версько­го­ Дін­ця­ пе­ ре­ти­нає­пів­ден­ну­межу­по­ши­рен­ня­зви­чай­но­ду­бо­ вих­ лі­сів­ лі­щи­но­во­во­ло­систо­осо­ко­вих­ Q. coryloso (avellanae)-caricosum (pilosae)­та­во­ло­систо­осо­ко­вих­ Q. caricosum (pilosae),­ го­лов­ні­ма­си­ви­яких­зо­се­ре­ дже­ні­на­Лі­во­бе­реж­жі­(Shelyah­Sosonko,­1974). До­ лі­состе­по­вої­ час­ти­ни­ до­ли­ни­ при­уро­че­на­ пів­ніч­на­ межа­ по­ши­рен­ня­ зви­чай­но­ду­бо­вих­ лі­сів­ та­тарськок­ле­но­вих,­ які­ є­ рід­кіс­ни­ми­ для­ ре­гіо­ну.­ Ці­ліси­ду­же­різ­нять­ся­за­сво­їм­роз­по­ді­лом­уз­довж­ до­ли­ни­у­зв'язку­з­ме­жа­ми­по­ши­рен­ня­до­мі­нан­тів­ трав'яного­яру­су.­Так,­щодо­ха­рак­тер­ної­для­пів­ден­ ної­ час­ти­ни­ лі­состе­по­вої­ зони­ асо­ціа­ції­ Q. aceroso (tatarici)-caricosum (pilosae),­ то­ до­ли­на­ річ­ки­ пе­ре­ ти­нає­вод­но­час­ і­ її­пів­ніч­ну­ (лі­со­ві­ма­си­ви­у­Вов­ чансько­му­р­ні),­і­пів­ден­ну­межі­по­ши­рен­ня­(НПП­ «Го­міль­шанські­ ліси»).­ Крім­ того,­ на­ пів­ніч­ній­ межі­ ареа­лу­ ви­яв­ле­ні­ такі­ асо­ціа­ції:­ Quercetum (roboris) aceroso (tatarici)-aegopodiosum (podagrariae), Q. aceroso (tatarici)-caricosum (rhizinae), Q. aceroso (tatarici)-convallariosum (majalis), Q. aceroso (tatarici)- aegonychonosum (purpureocaerulei), Q. aceroso (tatarici)-caricosum (michelii).­ Най­пів­ніч­ні­ші­ по­зи­ ції­цих­асо­ціа­цій­від­зна­че­ні­для­Вов­чансько­го­р­ну­ Хар­ківської­обл.­(Shelyah­Sosonko,­1974). Слід­під­крес­ли­ти,­що­в­лі­состе­по­вій­час­ти­ні­до­ ли­ни­ р.­ Сі­верський­ До­нець­ представ­ле­ні­ най­пів­ ден­ні­ші­ ло­ка­лі­те­ти­ зви­чай­но­ду­бо­вих­ лі­сів­ вед­ме­ жо­ци­бу­ле­вих.­ Влас­не,­ на­ те­ри­то­рії­ НПП­ «Го­міль­ шанські­ліси»­ви­яв­ле­на­асо­ціа­ція­Tilieto (cordatae)- Fraxineto (excelsioris)-Quercetum (roboris) alliosum (ursini). Дещо­ біль­ші­ пло­щі­ зви­чай­но­ду­бо­ві­ ліси­ вед­ме­жо­ци­бу­ле­ві­за­йма­ють­у­бал­ках,­при­уро­че­них­ до­до­ли­ни­р.­Сі­верський­До­нець­(Yarotska,­2011).­ По­де­ку­ди­на­міс­ці­ко­рін­них­лі­сів­Querceta roboris­ у­на­гір­них­і­за­плав­них­діб­ро­вах­утво­ри­ли­ся­по­хід­ ні­лі­со­ві­рос­лин­ні­уг­ру­по­ван­ня­фор­ма­цій­Fraxineta excelsioris, Tilieta cordatae, Acereta platanoiditis, Acereta campestris, Ulmeta laevis.­ Такі­ тен­ден­ції­ зу­ мов­ле­ні­ пос­ту­по­вим­ ви­лу­чен­ням­ де­рев­ Quercus robur­ L.­ у­ про­це­сі­ лі­со­гос­по­дарської­ ді­яль­ності,­ а­ та­кож­ гір­шим­ по­нов­лен­ням­ виду­ та­ по­міт­ні­шим­ від­па­дом,­ по­рів­ня­но­ з­ ін­ши­ми­ ви­да­ми­ де­рев­но­го­ яру­су­(Buksha­et­al.,­2010).­ До­во­лі­різ­но­ма­ніт­ні­в­ре­гіо­ні­уг­ру­по­ван­ня­фор­ ма­ції­Pineta sylvestris,­які­зде­біль­шо­го­представ­ле­ні­ на­бо­ро­вій­те­ра­сі­в­до­ли­ні­Сі­версько­го­Дін­ця.­Од­ нак­ їхні­ при­род­ні­ уг­ру­по­ван­ня­ збе­рег­ли­ся­ лише­ на­ не­ве­ли­ких­ пло­щах­ в­ ок­ре­мих­ лі­со­вих­ ма­си­вах:­ Ма­ли­нівській­лі­со­вій­дачі­та­НПП­«Го­міль­шанські­ ліси»­ (Чу­гу­ївський­ i­ Змі­ївський­ р­ни­ Хар­ківської­ обл.).­Знач­ні­пло­щі­в­ме­жах­бо­ро­вої­те­ра­си­до­ли­ни­ за­йма­ють­куль­ту­ри­P. sylvestris різ­но­го­віку. Зви­чай­но­сос­но­ві­ ліси­ при­уро­че­ні­ зде­біль­ шо­го­ до­ сві­жих­ дер­но­во­опі­дзо­ле­них­ пі­ща­ них­ ґрун­тів.­ Це,­ на­прик­лад,­ такі­ ти­по­ві­ асо­ціа­ ції,­ як­ Pinetum (sylvestris) hylocomiosum, Pinetum (sylvestris) pteridiosum (aquilini)­та­Pinetum (sylvestris) calamagrostidosum (epigeioris).­ Дещо­ мен­шу­ роль­ у­ ме­жах­ лі­состе­по­вої­ час­ти­ни­ до­ли­ни­ ві­ді­гра­ють­ сухі­ ти­пи,­ зок­ре­ма­ Pinetum (sylvestris) cladinosum,­ і­ штуч­ні­на­са­джен­ня­Pinus sylvestris­із­до­мі­ну­ван­ням­ Festuca beckeri та­ Koeleria sabuletorum.­ Слід­ від­зна­ чи­ти,­що­в­ме­жах­НПП­«Го­міль­шанські­ліси»­збе­ рег­ли­ся­су­бо­ри,­де­представ­ле­ні­уг­ру­по­ван­ня­суб­ фор­ма­ції­Querceto (roboris)-Pineta (sylvestris). Ліси­ фор­ма­ції­ Alneta glutinosae­ ви­зна­ча­ються­ локаль­ним­ ха­рак­те­ром­ роз­та­шу­ван­ня­ в­ до­ли­ні­ р.­Сі­верський­До­нець­і­за­йма­ють­не­ве­ли­кі­пло­щі­в­ її­лі­состе­по­вій­час­ти­ні.­Вони­зроста­ють­за­зви­чай­на­ пе­ре­зво­ло­же­них­ ді­лян­ках­ на­ мулувато­болотних,­ глейово­болотних­ і­ торфово­болотних­ ґрун­тах­ у­ ме­жах­за­плав­ної­те­ра­си,­у­при­те­рас­ній­час­ти­ні­за­ пла­ви­на­межі­з­бо­ро­вою­те­ра­сою.­Най­біль­ша­фі­то­ це­но­тич­на­різ­но­ма­ніт­ність­для­цієї­фор­ма­ції­в­до­ слі­джу­ва­но­му­ре­гіо­ні­за­фік­со­ва­на­на­Ма­ли­нівській­ лі­со­вій­дачі­(Чу­гу­ївський­р­н)­і­в­За­ді­нецько­му­ліс­ ництві­в­око­ли­цях­с.­Кам­пли­ця­(Змі­ївський­р­н). По­ви­сло­бе­ре­зо­ві­ та­ пух­насто­бе­ре­зо­ві­ ліси­ (*Betuleta pendulae­ та­ *Betuleta pubescentis),­ а­ та­кож­ мо­ло­ді­ за­ ві­ком­ оси­ко­ві­ кол­ки­ представ­ле­ні­ в­ лі­ состе­по­вій­час­ти­ні­до­ли­ни,­на­арен­них­зни­жен­нях,­ 376 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(4) на­дер­но­вих­сла­бо­опі­дзо­ле­них­і­се­редньо­опі­дзо­ле­ них,­до­б­ре­зво­ло­же­них­і­пе­ре­зво­ло­же­них­ґрун­тах­із­ по­си­ле­ним­ог­ле­єн­ням.­Ці­фі­то­це­но­зи­є­по­хід­ни­ми­ уг­ру­по­ван­ня­ми­та­фор­му­ють­ся­на­міс­ці­зни­ще­них­ со­сно­вих­лі­сів­і­бо­літ,­що­ви­си­ха­ють­(Roslynnist...,­ 1971).­ По­ви­сло­бе­ре­зо­ві­ та­ пух­насто­бе­ре­зо­ві­ ліси­ тра­п­ляють­ся­на­не­ве­ли­ких­ді­лян­ках­ і­ зде­біль­шо­го­ представ­ле­ні­на­Ма­ли­нівській­ і­Скри­па­ївській­лі­ со­вих­да­чах­(Чу­гу­ївський­р­н).­ При­ру­сло­ву­ час­ти­ну­ та­ при­бе­реж­ні­ ді­лян­ки­ озер­ста­риць­ по­ряд­ із­ луч­ною­ рос­лин­ністю­ пе­ ре­важ­но­ за­йма­ють­ асо­ціа­ції­ фор­ма­ції­ вер­би­ бі­лої­ (Saliceta albae),­по­де­ку­ди­їх­су­про­во­джу­ють­уг­ру­по­ ван­ня,­ут­во­ре­ні­то­по­лею­бі­лою­(Populеta albae).­Бі­ ло­вер­бо­ві­та­бі­ло­то­по­ле­ві­уг­ру­по­ван­ня­фор­му­ють­ся­ на­алю­ві­аль­них­пі­ща­но­му­листих­і­луч­но­дер­но­вих­ ґрун­тах.­Вони­представ­ле­ні­ло­каль­но­в­лі­состе­по­ вій­час­ти­ні­до­ли­ни,­на­її­ок­ре­мих­фраг­мен­тах.­Фі­ то­це­но­зи­фор­ма­ції­Populeta nigrae від­зна­че­ні­зрід­ка­ в­за­пла­ві­р.­Сі­верський­До­нець. Оси­ко­ві­ліси­(Populeta tremulae)­у­ме­жах­лі­состе­ по­вої­час­ти­ни­до­ли­ни­р.­Сі­верський­До­нець­пе­ре­ важ­но­ зроста­ють­ дуже­ близько­ до­ зви­чай­но­ду­бо­ вих­лі­сів­у­цен­траль­ній­час­ти­ні­за­пла­ви.­На­лі­во­му­ бе­ре­зі­ оси­ко­ві­ ліси­ зрід­ка­ представ­ле­ні­ на­ Ма­ли­ нівській,­Скри­па­ївській­лі­со­вих­да­чах­і­в­НПП­«Го­ міль­шанські­ ліси»­ у­ при­те­рас­ній­ час­ти­ні­ за­пла­ви,­ на­сві­жих­і­во­ло­гих­луч­но­бо­лот­них­ґрун­тах.­Уг­ру­ по­ван­ня­Populeta tremulae­ми­та­кож­вия­ви­ли­на­во­ ло­гих­лучно­лі­со­вих­ґрун­тах­по­зни­жен­нях­схи­лів­ пра­во­го­бе­ре­га­річ­ки.­ Ви снов ки Роз­по­діл­ лі­со­вої­ рос­лин­ності­ в­ до­ли­ні­ р.­ Сі­ верський­ До­нець­ має­ ви­ра­же­ні­ за­ко­но­мір­ності.­ У­ стат­ті­ про­ана­лі­зо­ва­ні­ за­галь­ні­ риси­ роз­по­ді­лу­ ос­ нов­них­ фор­ма­цій­ лі­со­вої­ рос­лин­ності­ вздовж­ Сі­ версько­го­Дін­ця­в­ме­жах­лі­состе­по­вої­зони.­За­леж­ ність­ по­ши­рен­ня­ лі­со­вих­ рос­лин­них­ уг­ру­по­вань­ від­змі­ни­рель­є­фу­ві­доб­ра­жа­ють­еко­ло­го­це­но­тич­ ні­про­фі­лі,­за­кла­де­ні­че­рез­до­ли­ну­річ­ки.­ У­ ре­гіо­ні­ пе­ре­ва­жа­ють­ ліси­ фор­ма­ції­ Querceta roboris,­при­уро­че­ні­до­ба­гат­ших­ґрун­тів­пра­во­го­бе­ ре­га­до­ли­ни­та­її­за­пла­ви.­Для­бо­ро­вої­те­ра­си­ха­рак­ тер­ні­ лі­со­ві­ уг­ру­по­ван­ня­ фор­ма­ції­ Pineta sylvestris,­ для­ за­пла­ви­ –­ Alneta glutinosae, Populeta tremulae, Saliceta albae. Уз­довж­до­ли­ни­річ­ки­спос­те­рі­га­єть­ ся­пос­ту­по­ва­змі­на­асо­ціа­цій­зви­чай­но­ду­бо­вих­лі­ сів:­низ­ка­ти­по­вих­для­лі­состе­по­вої­зони­асо­ціа­цій­ опи­ня­єть­ся­на­пів­ден­ній­межі­по­ши­рен­ня,­асо­ціа­ ції­зви­чай­но­ду­бо­вих­лі­сів,­біль­ше­при­та­ман­ні­сте­ по­вій­зоні,­тут­зна­хо­дять­ся­пе­ре­важ­но­на­пів­ніч­ній­ межі­ареа­лу. СПИСОК­ЛІТЕРАТУРИ Bilyk­ H.I.­ Heobotanichnyi zbirnyk, 1938,­ 2:­ 15–89.­ [Бiлик­ Г.I.­ Рослиннiсть­ засолених­ ґрунтiв­ Лiвобережжя­ середнього­ Дiнця­ //Геоботан. зб.­ –­ 1938.­–­2:­15–89]. Bilyk­ H.I.­ Botanichnyi J. AN URSR, 1949,­ 6(4):­ 10–32.­ [Бiлик­ Г.I.­ Заплавнi­ луки­ р.­ Пiвн.­ Дiнця­ //Ботан. журн. АН УРСР.­–­1949.­–­6(4).­–­С.­10–32]. Buksha­ M.I.,­ Yarotskiy­ V.Yu.,­ Yarotska­ M.O.­ Lisivnytstvo ta ahrolisomelioratsiya (Forestry & Forest Melioration),­ 2010,­ 117:­ 40–48.­ [Букша­ М.І.,­ Яроцький­ В.Ю.,­ Яроцька­ М.О.­ Характеристика­ лісової­ рослинності­ Національного­ природного­ парку­ «Гомільшанські­ ліси»­ за­ результатами­ вибірково­статистичної­ ін­ вентаризації­//­Лісівництво та агролісомеліорація.­–­ Харків:­УкрНДІЛГА,­2010.­–­Вип.­117.­–­С.40–48]. Heobotanichne rayonuvannya Ukrainskoi RSR (Geobotanical zonation of RSS Ucr.),­Kyiv:­Naukova­Dumka,­1977,­304­ pp.­[Геоботанічне районування Української РСР.­–­К.:­ Наук.­думка,­1977.­–­304­с.]. Klimov­ O.V.,­ Vovk­ O.H.,­ Filatova­ O.V.,­ Hrama­ V.M.,­ Podoba­ I.M.,­ Ulanovskyi­ M.S.,­ Klimov­ D.O.,­ Fursova­ T.M.,­ Nadtochiy­ H.S.,­ Tveretynova­ V.V.­ Pryrodno-zapovidnyi fond Kharkivskoi oblasti,­ Kharkiv:­ Rayder,­2005,­304­pp.­[Клімов­О.В.,­Вовк­О.Г.,­Філато­ ва­О.В.,­Грама­В.М.,­Подоба­І.М.,­Улановський­М.С.,­ Клімов­Д.О.,­Фурсова­Т.М.,­Надточій­Г.С.,­Тверети­ нова­ В.В.­ Природно-заповідний фонд Харківської об- ласті: Довідник.­–­Харків:­Райдер,­2005.–­304­c.]. Marіnіch­A.M.,­Pashchenko­V.M.,­Shishchenko­P.G.­Prіroda Ukraіnskoy SSR. Landshafty і fіzіko-geograficheskoe ray- onirovanie.­Ed.­A.M.­Marіnіch,­Kyiv:­Naukova­Dumka,­ 1985,­224­pp.­ [Маринич­А.М.,­Пащенко­В.М.,­Ши­ щенко­ П.Г.­ Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование­ /­ Отв.­ ред.­ А.М.­Маринич.­–­Киев:­Наук.­думка,­1985.­–­224­с.]. Prodromus rastytelnosty Ukrainy (Prodromus of vegatation of Ukraine),­ Kyiv:­ Naukova­ Dumka,­ 1991,­ 290­ pp.­ [Про- дромус растительности Украины.­–­Киев:­Наук.­дум­ ка,­1991.­–­290­с.]. Resursy poverkhnostnykh vod SSSR. Basseyn Severskoho Dontsa i reki Priazovya. Ed.­ M.S.­ Kaganer,­ Leningrad:­ Gidrometeorolohicheskoe­ іzdatelstvo,­ 1967,­ 492­ pp.­ [Ресурсы поверхностных вод СССР. Бассейн Северского Донца и реки Приазовья­/­Ред.­М.С.­Каганер.­–­Л.:­Ги­ дрометеоролог.­изд­во,­1967.­–­492­с.]. Shelyah­Sosonko­ Yu.R.­ Lisy formatsii duba zvychaynoho na terytorii Ukrainy ta yikh evolyutsiya,­ Kyiv:­ Naukova­ Dumka,­ 1974,­ 240­ pp.­ [Шеляг­Сосонко­ Ю.Р.­ Ліси формації дуба звичайного на території України та їх еволюція.­–­К.:­Наук.­думка,­1974.­–­240­с.]. Yunatov­ A.A.­ Tipy­ i­ soderzhanie­ geobotanicheskikh­ issledovaniy.­ Vybor­ probnykh­ ploshchadey­ i­ zalozhenie­ ekologicheskikh­profiley. In: Polevaya geobotanika (Field geobotany),­ Moscow;­ Leningrad:­ Naukа,­ 1964,­ vol.­ 3,­ 377ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(4) pp.­9–36.­[Юнатов­А.А.­Типы­и­содержание­геобота­ нических­исследований.­Выбор­пробных­площадей­ и­ заложение­ экологических­ профилей­ //­ Полевая геоботаника.­–­М.;­Л.:­Наука,­1964.­–­Т.­3.­–­С.­9–36]. Roslynnist URSR: Lisy URSR: Vegetation of RSS Ucr: Forests.­ Ed.­Ye.M.­Bradis,­Kyiv:­Naukova­Dumka,­1971,­460­pp.­ [Рослинність УРСР: Ліси УРСР.: Монографія.­ /­ Відп.­ ред.­Є.М.­Брадіс­.­–­К.:­Наук.­думка,­1971.­–­460­с.].­ Yarotska­ M.O. In:­ Aktualni problemy botaniky ta ekolohii: materialy mizhnarodnoi konferentsii molodykh uchenykh (9–13 Avg., 2011, Beresne),­ Kyiv:­ TOV­ «Lazuryt­ Polihraf»,­ 2011,­ pp.­ 146–147.­ [Яроцька­ М.О. Лісові­ рослинні­ угруповання­ з­ домінуванням­ у­ травостої­ Allium ursinum L.­на­Харківщині­//­Актуальні пробле- ми ботаніки та екології: мат-ли між нар. конф. мо- лодих учених­(9–13 серпня 2011 р., м. Березне, Рівнен- ська обл., Україна).­–­К.:­ТОВ­«Лазурит­Поліграф»,­ 2011.­–­С.­146–147]. Yarotska­ M.O.­ Biologicheskiy vestnik Melitopolskogo gosu- darstvennogo pedagogicheskogo universiteta, 2013,­ 3(6):­ 147–165.­[Яроцька­М.О.­Аналіз­досліджень­флорис­ тичної­ та­ фітоценотичної­ різноманітності­ лісів­ до­ лини­ річки­ Сіверський­ Донець­ //­ Биол. вестн. Ме- литоп. гос. пед. ун-та. –­2013.­–­3(6).­–­С.­147–165]. Zelena knyha Ukrainy (Green Data Book of Ukraine).­ Ed.­ Ya.P.­ Didukh,­ Kyiv:­ Alterpress,­ 2009,­ 448­ pp.­ [Зелена книга України­ /­ Ред.­ Я.П.­ Дідух.­ –­ К.:­ Альтерпрес,­ 2009.­–­448­с.]. Рекомендує­до­друку Надійшла­14.12.2015 Д.В.­Дубина Яроцька­М.А.1,­Яроцький­В.Ю.2­Територіальний розподіл лісової рослинності долини р. Сіверський Донець у межах Лісостепової зони.­–­Укр.­ботан.­журн.,­2016,­73(4):­367–377. 1­Національний­природний­парк­«Гомільшанські­ліси»­ вул.­Курортна,­156,­с.­Задонецьке,­Зміївський­р­н,­ Харківська­обл.,­63436,­Україна 2Український­НДІ­лісового­господарства­та­ агролісомеліорації­ім.­Г.Н.­Висоцького­­ вул.­Пушкінська­8,­м.­Харків,­61024,­Україна Сіверський­ Донець­ –­ найбільша­ річка­ Лівобережної­ України.­Розподіл­лісової­рослинності­в­долині­річки­має­ виражені­закономірності.­У­статті­проаналізовані­загаль­ ні­ риси­ розподілу­ основних­ формацій­ лісової­ рослин­ ності­ вздовж­ Сіверського­ Дінця­ в­ межах­ Лісостепової­ зони.­Залежність­поширення­лісових­рослинних­угрупо­ вань­від­зміни­рельєфу­відображають­еколого­ценотичні­ профілі,­ закладені­через­долину.­У­регіоні­переважають­ ліси­ формації­ Querceta roboris,­ приурочені­ до­ багатших­ ґрунтів­ правого­ берега­ долини­ та­ її­ заплави.­ Для­ боро­ вої­ тераси­ долини­ характерними­ є­ лісові­ угруповання­ формації Pineta sylvestris,­для­заплави­–­Alneta glutinosae, Populeta tremulae, Saliceta albae. Уздовж­долини­річки­спо­ стерігається­поступова­зміна­асоціацій­формації­звичай­ нодубових­ лісів:­ низка­ типових­ для­ Лісостепової­ зони­ асоціацій­ опиняються­ на­ південній­ межі­ поширення,­ асоціації­ звичайнодубових­ лісів,­ більш­ характерні­ для­ Степової­ зони,­тут­знаходяться­переважно­на­північній­ межі­ареалу.­ Ключові слова:­лісова­рослинність,­Сіверський­Донець,­ Лісостеп,­домінантна­класифікація,­формація,­еколого­ ценотичний­профіль Яроцкая­М.А.1,­Яроцкий­В.Ю.­2­Территориальное распределение лесной растительности долины р. Северский Донец в пределах Лесостепной зоны. – Укр.­ ботан.­журн.­–­2016.­–­73(4):­367–377. 1Национальний­природний­парк­«Гомольшанськие­ леса»,­­ ул.­Курортная,­156,­с.­Задонецкое,­Змиевской­р­н,­ Харьковская­обл.,­63436,­Украина 2Украинский­НИИ­лесного­хозяйства­и­ агролесомелиорации­им.­Г.Н.­Высоцкого,­­ ул.­Пушкинская­8,­г.­Харьков,­61024,­Украина Северский­ Донец­ –­ самая­ большая­ река­ Левобереж­ ной­ Украины.­ Распределение­ лесной­ растительности­ в­ долине­ реки­ имеет­ выраженные­ закономерности.­ В­ статье­ проанализированы­ общие­ черты­ распределения­ основных­ формаций­ лесной­ растительности­ вдоль­ до­ лины­ Северского­ Донца­ в­ пределах­ Лесостепной­ зоны.­ Зависимость­ распространения­ лесных­ растительных­ сообществ­ в­ зависимости­ от­ смены­ рельефа­ отобража­ ют­ эколого­ценотические­ профили,­ заложенные­ через­ долину.­В­регионе­преобладают­леса­формации­Querceta roboris,­ приуроченные­ к­ более­ богатым­ почвам­ правого­ берега­долины­и­ее­поймы.­Наиболее­характерными­для­ боровой­ террасы­ долины­ являются­ лесные­ сообщества­ формации­Pineta sylvestris,­для­поймы­–­Alneta glutinosae, Populeta tremulae, Saliceta albae.­Вдоль­долины­наблюдает­ ся­постепенное­изменение­ассоциаций­формации­обык­ новеннодубовых­ лесов:­ ряд­ типичных­ для­ Лесостепной­ зоны­ ассоциаций­ оказываются­ на­ южной­ границе­ рас­ пространения,­ а­ ассоциации­ обыкновеннодубовых­ ле­ сов,­ более­ характерные­ для­ Степной­ зоны,­ здесь­ нахо­ дятся­преимущественно­на­северной­границе­ареала. Ключевые слова:­лесная­растительность,­Северский­ Донец,­Лесостепь,­доминантная­классификация,­ формация,­эколого­ценотический­профиль

Ähnliche Einträge