Комунікативні особливості креалізованого тексту (на матеріалі німецькомовних музичних кліпів)
У статті проаналізовано особливості формування німецькомовного кліпу, розглянуті компоненти та чинники, які впливають на сприйняття. Кліп розглядається не як універсальний, а як унікальний тип комунікаційного процесу. З’ясовано, що візуальний та звуковий компоненти підсилюють вербальний і вплив...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2016
|
| Назва видання: | Філологічний дискурс |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178583 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Комунікативні особливості креалізованого тексту (на матеріалі німецькомовних музичних кліпів) / Т. Пєшкова // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2016. — Вип. 4. — С. 250-256. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-178583 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1785832021-02-28T01:26:11Z Комунікативні особливості креалізованого тексту (на матеріалі німецькомовних музичних кліпів) Пєшкова, Т. Мовознавство У статті проаналізовано особливості формування німецькомовного кліпу, розглянуті компоненти та чинники, які впливають на сприйняття. Кліп розглядається не як універсальний, а як унікальний тип комунікаційного процесу. З’ясовано, що візуальний та звуковий компоненти підсилюють вербальний і впливають на нього образом, а не фактом, й у такий спосіб активізують його образне сприйняття, відтак формують комунікативний акт відповідь. У процесі дослідження виявлено, що в креалізованому текстовому комплексі музичного кліпу обидва компоненти (вербальний та зображальний) можуть виступати і як самостійні носії інформації про зміст пісні, і як взаємопов’язані, при цьому вербальний компонент кліпу не залежить від зображального, бо він має здібність функціонувати самостійно. The features of forming German language clip, consideres components and factors that influence on perception are analyzed in the article. The clip is examined not as universal, but as unique type of communication process. It is cleared out that visual and acoustic components intensify the verbal one and influence on it with the image, not with the fact, and thus they make the image perception more active, and form communicative actresponse. In the process of the research we found out that in the krealizeted text complex of music clip both components (verbal and visual) can be independent carriers of information about the content of the song, as well as they can be interconnected. Here the verbal component of the clip doesn’t depend on the visual one because it has the ability to function independently. 2016 Article Комунікативні особливості креалізованого тексту (на матеріалі німецькомовних музичних кліпів) / Т. Пєшкова // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2016. — Вип. 4. — С. 250-256. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2411-4146 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178583 811.112.2’42 uk Філологічний дискурс Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мовознавство Мовознавство |
| spellingShingle |
Мовознавство Мовознавство Пєшкова, Т. Комунікативні особливості креалізованого тексту (на матеріалі німецькомовних музичних кліпів) Філологічний дискурс |
| description |
У статті проаналізовано особливості формування
німецькомовного кліпу, розглянуті компоненти та чинники, які
впливають на сприйняття. Кліп розглядається не як універсальний,
а як унікальний тип комунікаційного процесу. З’ясовано, що
візуальний та звуковий компоненти підсилюють вербальний і
впливають на нього образом, а не фактом, й у такий спосіб активізують його образне сприйняття, відтак формують
комунікативний акт відповідь. У процесі дослідження виявлено, що в
креалізованому текстовому комплексі музичного кліпу обидва компоненти (вербальний та зображальний) можуть виступати і як
самостійні носії інформації про зміст пісні, і як взаємопов’язані, при
цьому вербальний компонент кліпу не залежить від зображального, бо він має здібність функціонувати самостійно. |
| format |
Article |
| author |
Пєшкова, Т. |
| author_facet |
Пєшкова, Т. |
| author_sort |
Пєшкова, Т. |
| title |
Комунікативні особливості креалізованого тексту (на матеріалі німецькомовних музичних кліпів) |
| title_short |
Комунікативні особливості креалізованого тексту (на матеріалі німецькомовних музичних кліпів) |
| title_full |
Комунікативні особливості креалізованого тексту (на матеріалі німецькомовних музичних кліпів) |
| title_fullStr |
Комунікативні особливості креалізованого тексту (на матеріалі німецькомовних музичних кліпів) |
| title_full_unstemmed |
Комунікативні особливості креалізованого тексту (на матеріалі німецькомовних музичних кліпів) |
| title_sort |
комунікативні особливості креалізованого тексту (на матеріалі німецькомовних музичних кліпів) |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Мовознавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178583 |
| citation_txt |
Комунікативні особливості креалізованого тексту (на матеріалі німецькомовних музичних кліпів) / Т. Пєшкова // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2016. — Вип. 4. — С. 250-256. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Філологічний дискурс |
| work_keys_str_mv |
AT pêškovat komuníkativníosoblivostíkrealízovanogotekstunamateríalínímecʹkomovnihmuzičnihklípív |
| first_indexed |
2025-07-15T17:06:05Z |
| last_indexed |
2025-07-15T17:06:05Z |
| _version_ |
1837733423089713152 |
| fulltext |
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
250
people being the object of socially-marked vocabulary usage in media-
discourse. Socially-marked vocabulary is viewed as a means of identifying
certain classes or social groups. Special emphasis is given to difficulties in
the process of socially-marked vocabulary translation. The main ways of
translating socially-marked vocabulary are translation by analogues,
descriptive translation, and word-for-word translation. Methods of
translating socially-marked vocabulary in media-discourse are: calque,
half-calque, the method of phonetic mimicry, translation of standard
vocabulary in special meaning, and translation of other professional groups
slang units.
Key words: socially-marked vocabulary, media-discourse, social
groups, slang, professional jargon vocabulary.
Дата надходження статті: «30» вересня 2016 р.
Дата прийняття до друку: «27» жовтня 2016 р.
УДК 811.112.2’42
ТЕТЯНА ПЄШКОВА,
кандидат філологічних наук, доцент
(м. Хмельницький)
Комунікативні особливості креалізованого тексту
(на матеріалі німецькомовних музичних кліпів)
У статті проаналізовано особливості формування
німецькомовного кліпу, розглянуті компоненти та чинники, які
впливають на сприйняття. Кліп розглядається не як універсальний,
а як унікальний тип комунікаційного процесу. З’ясовано, що
візуальний та звуковий компоненти підсилюють вербальний і
впливають на нього образом, а не фактом, й у такий спосіб
активізують його образне сприйняття, відтак формують
комунікативний акт відповідь. У процесі дослідження виявлено, що в
креалізованому текстовому комплексі музичного кліпу обидва
компоненти (вербальний та зображальний) можуть виступати і як
самостійні носії інформації про зміст пісні, і як взаємопов’язані, при
цьому вербальний компонент кліпу не залежить від зображального,
бо він має здібність функціонувати самостійно.
Ключові слова: паралінгвістика, креалізований текст,
комунікативний акт, суспільна комунікація, вербальний, візуальний
та звуковий компоненти.
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
251
Постановка проблеми в загальному вигляді... Розвиток
комп’ютерної лінгвістики, комунікативної лінгвістики та лінгвістики
тексту визначив проблему дослідження паралінгвістичних засобів
тексту. Вирішення цієї проблеми передбачає встановлення
номенклатури паралінгвістичних засобів у тексті, визначення їхньої
ролі в організації тексту та його типоутворенні, у формуванні
комунікативно-прагматичного аспекту тексту. Зрозуміло, що
паралінгвістичний аспект є цікавим для прагмалінгвістики тільки в
поєднанні з вивченням вербального спілкування. Цю думку
підтверджував американський лінгвіст А. Хілл, який запропонував сам
термін «паралінгвістики» та орієнтував його на зв’язок
паралінгвістичних явищ з мовою [4, с. 11].
Формулювання цілей статті… Мета статті – на матеріалі
німецькомовних музичних кліпів науково обґрунтувати комунікативні
особливості креалізованого тексту.
Виклад основного матеріалу… Паралінгвістичні засоби різняться
ступенем прив’язаності до вербальних засобів тексту, роллю в розкритті
його змісту, своїми функціями. Так, поряд з паралінгвістичними
засобами, що виступають самостійними носіями інформації та є
самодостатніми для розкриття змісту тексту (наприклад, малюнок,
фотографія), існують паралінгвістичні засоби, що використовуються як
допоміжні у вербальних засобах та вносять додаткові семантичні та
експресивні відтінки в його зміст (наприклад, шрифтове варіювання).
Значна частина паралінгвістичних засобів не має прямого відношення
до змісту тексту, але утворює оптимальні умови для його сприйняття
(наприклад, формат сторінки, оформлення веб-сторінки). А отже, роль
паралінгвістичних засобів у типоутворенні текстів не є однозначною. В
одних типах тексту участь паралінгвістичних засобів охоплює тільки
план вираження і не є суттєвою для плану змісту, тому завданням
паралінгвістичних засобів в даному випадку є обмежити презентацією
звичної візуальної форми тексту, і це як правило, не затримує увагу
адресата. Для таких типів тексту паралінгвістичні засоби виступають
як не релевантні із точки зору їхнього типоутворення. В інших типах
тексту паралінгвістичні засоби беруть участь в організації як плану
вираження, так і плану змісту. Тут паралінгвістичні засоби є носіями
певної інформації (семантичної, експресивної) і тому отримують
особливу значимість в тексті, формують поряд із вербальними засобами
його змістовий та прагматичний аспекти, виступають як релевантні
для його типоутворення. Тексти, в яких розміщено невербальні,
зображувальні знаки, приваблюють увагу адресата та передбачають
інтерпретацію з його боку. Дослідниця О. Є. Анісімова називає такі
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
252
тексти паралінгвістично активними. До них відносяться креалізовані
та гібридні тексти.
Ілюстрація, відео та текст утворюють лінгвовізуальний комплекс.
Такий комплекс, в структуруванні якого задіяні коди різних знакових
систем (вербальний та зображувальний коди) та фактура якого
складається з двох негомогенних частин (вербальної та невербальної)
називають креалізованим [5, с. 180–186]. Визначення точне, на перший
погляд, але воно, на нашу думку, все ж таки потребує доповнення.
Адже креалізований текст, із позиції лінгвістики тексту, можна
визначити як особливий лінгвовізуальний феномен, текст, в якому
вербальний та зображувальний компоненти утворюють одне візуальне,
структурне, смислове та функціональне ціле, забезпечуючи його
комплексний прагматичний вплив на адресата.
Сучасні дослідження пісні зводяться до вивчення лексичних та
структурних особливостей. Але на сьогодні таке вивчення є не
актуальним. Зараз пісню все більш не тільки слухають але й
дивляться. У своїй статті ми хочемо запропонувати дослідження
музичного німецькомовного кліпу з точки зору комунікаційного
процесу, якому притаманні власні джерела інформаційних контактів,
особлива організація соціальних взаємовідносин, специфічне
функціональне навантаження в суспільстві, своя морфологія,
багаторазовий стиль спілкування мікросоціальних груп та інші
характеристики. Лише такий підхід дозволяє визначити онтологічні
підвалини комунікативних процесів у цій сфері.
Інформація не може бути просто узята з мозку однієї людини і
перенесена в інший. В цілях трансляції інформації її вдягають у
форму, придатну для цього процесу. Такою формою є мова, писемність,
міміка і т.д. Процес перетворення інформації в дану форму називається
кодуванням. Процес її розшифровки декодуванням. При будь-якому
обміні інформацією між двома людьми спочатку вона кодується однією
людиною, а потім декодується іншою.
Кліп розглядається не як універсальний, а як унікальний тип
комунікаційного процесу. У кліпі набагато сильніше, ніж в інших
видах масової комунікації зливаються в єдине ціле змістовна та
емоційна інформація. Інформаційний ряд подається через певні
семантичні, експресивні чи художні образи, кліп завжди десь
посередині між медійним повідомленням (фактологічним та
змістовним) і створюваним у мистецтві художнім образом, де переважає
емоційне сприйняття. Ці особливості, що впливають на формування
цілком визначеного типу сприйняття світу і мислення, наближають
світ музичного кліпу до світу міфу, поєднують свідомість «людини
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
253
реальної» з міфологічною свідомістю. Таким чином, метафізичний та
міфологічний рекламний світ перетворюється на соціальну, економічну
та психологічну реальність, яка не просто впливає на рецепієнта, але й
активно формує суб’єктивний досвід кожного з них.
Таким чином, у міфологізації та символізації концентрується чи не
найцінніша грань креатину музичного кліпу: це найбільш виразний
спосіб кристалізації опорної ідеї повідомлення. Саме символ чи вдало
знайдена міфологема здатні результативно «зачепити» увагу
реципієнта, викликати його живий інтерес, спонукати до роздумів або
до деякої реакції.
Ще однією проблемою вибору засобів передачі є проблема
соціокультурної детермінації сприйняття інформації. Пізнавальні
можливості людини, стиль мислення і осмислення світу обумовлені
особливостями рідної мови. Саме мова, якою ми спілкуємось, не лише
передає наші думки, а й у значній мірі визначає їх хід. Структура мови
впливає на розуміння реальності і поведінку по відношенню до
оточуючого світу. У різних типах національних культур домінують і
різні типи асоціативних зв’язків.
Кліп є частиною суспільної комунікації. Це – комунікативний акт,
структура якого є спільною для всіх різновидів комунікації.
Кліп у сучасній реалії будується таким чином, що його можуть
сприймати люди інших країн, які не знають мови. Образи, що
з’являються на екрані передають зміст пісні.
Нами були дослідженні кліпи сучасного австрійського музиканта
Юлия ле Плея «Rollercoaster», «Mr. Spielberg», «Philosoph», «der Wolf»,
«Wir haben noch das ganze Leben», «Mein Anker» та інші.
Комунікативний акт припускає і процес декодування повідомлення
(переклад на мову одержувача). Як вважає Н. Б. Горюнова,
«інформація відносно легко декодується, тому що вибрані моделі тексту
істотно допомагають виділенню головного, основного від супутнього,
другорядного» [3, с. 25]. По відношенню до об’єкту нашого дослідження,
який є синтетичним текстовим феноменом, можна говорити про
можливість вивчення структурних елементів в їх взаємозв’язку.
Дослідники виділяю три основні структурні компоненти повідомлення
у кліпі: вербальний, візуальний ряд і звучання.
Так, наприклад, розглянемо такі компоненти у кліпі «Wir haben
das ganze Leben». Вербальний:
Wir haben noch den ganzen Morgen
um frühstücken zu gehen
das Fenster voller Sorgen
die uns draußen begegnen
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
254
Wir haben noch die ganze Nacht
um tanzen zu gehen
und ich bleib nächtelang wach
um dich beim Schlafen zu sehn
Und ich weiß,dass du bleibst
bis der Himmel mich dann fuft
Und ich zeig dir,dass ich bleib
bis zum letzten Atemzug
Ich bin noch nicht bereit,noch ist da Zeit
will die Welt mit dir durchsegeln
Und am Abend müde sagen
wir haben noch das ganze Leben
Wir haben noch alle unseren Glauben
keine Angst wenn sich was tut
wir haben noch keine müden Augen
weil wir haben alle unseren Mut
Wir haben den Rücken voller Sorgen
und den Bauch auch voller Wut
aber wir glauben noch an morgen
weil jedes Feuer kommt durch Glut
Und ich weiß.......
Wir haben noch das ganze Leben
ich hab noch einiges zu geben
noch ein ganzes Leben
Den Himmel voll mit Farben
sein Wille wird mich tragen
noch ein ganzes Leben
Ich trag dich durch die Jahre
bis zum letzten meiner Tage
noch ein ganzes Leben
Und ich weiß,dass du bleibst
bis der Himmel mich dann ruft
Und ich zeig dir,dass ich bleib
bis zum letzten Atemzug
Ich bin noch nicht bereit,noch ist da Zeit
will die Welt mit dir durchsegeln
Und am Abend müde sagen
Dass ich weiß,dass du bleibst
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
255
bis der Himmel mich dann ruft
Dass ich weß,dass ich bleib
bis zum letzten Atemzug
Ich bin noch nicht bereit,noch ist da Zeit
will die Welt mit dir durchsegeln
Und am Abend müde sagen
wir haben noch das ganze Leben
→ Julian le Play-Wir-Haben-Noch-Das-Ganze-Leben| yutoube.de
Вербальному компоненту цього тексту притаманна повторюваність
та символізм. Так слова ganz та voll повторюються багато разів у різних
варіантах та несуть смислове навантаження – «щасливе життя». В цей
час візуальний компонент, тобто відео та звуковий , а саме музика
поряд із словами створюють світ, про який нам хоче розповісти автор.
Висновки… Таким чином, людина яка не знає німецької мови
зможе отримати задоволення і зрозуміти зміст цієї пісні. Крім того
візуальний та звуковий компоненти підсилюють вербальний і
впливають на нього образом ,а не фактом, і таким чином активізують
його образне сприйняття, а відтак формують комунікативний акт
відповідь. Отже, в креалізованому текстовому комплексі музичного
кліпу обидва компоненти (вербальний та зображальний) можуть
виступати і як самостійні носії інформації про зміст пісні, так і
взаємопов’язані, при цьому вербальний компонент кліпу не залежить
від зображального, - він має здібність функціонувати самостійно.
Список використаних джерел і літератури:
1. Анисимова Е.Е. Паралингвистика и текст (к проблеме
креализованых и гибридных текстов)// Вопросы языкознания. – 1992. -
№1. – С. 71-79
2. Березенко В.М. Вплив екстралінгвістичних факторів на
вірогідність повідомлення // Проблеми семантики, слова, речення та
тексту. Збірник наукових статей. Вип.. 6/ від. Ред. Н. М. Корбазерова. –
К.: КНЛУ, 2001. – С.6-13.
3. Горюнова Н.Б. Механизм психологической идентификации в
телевизионной рекламе/ Н.Б. Горюнова // Реклама и жизнь. – 2002. –
№ 3. – С. 23-27.
4. Колшанский Г.В. Коммуникативная функция и структура
языка. – М.: Наука, 1984. – 174 с.
5. Сорокин Ю.А., Тарасов Е.Ф. Креализованные тексты и их
коммуникативная функція //Оптимизацияр речевого воздействия. – М.
Наука, 1990. – С. 180-186
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
256
References:
1. Anisimova E. E. Paralingvistika i tekst (k probleme krealizovanykh
i gibridnykh tekstov) // Voprosy yazykoznaniya. - 1992. - №1. - S. 71-79
2. Berezenko V. M. Vplyv ekstralіnhvіstychnykh faktorіv na
vіrohіdnіst povidomlennia // Problemy semantyky slova, rechennia ta
tekstu. Zbіrnyk naukovykh statei. Vyp .. 6/ vid. Red. N. M Korbazerova. -
K.: KNLU, 2001 - S.6-13
3. Goriunova N. B. Mekhanizm psikhologicheskoi identifikatsii v
televizionnoi reklame / N. B. Goriunova // Reklama i zhizn //. - 2002. - № 3.
- S. 23-27.
4. Kolshanskii G. V. Kommunikativnaya funktsiya i struktura yazyka.
- M. Nauka, 1984. – 174 s.
5. Sorokin Yu. A., Tarasov E. F. Krealizovannyye teksty i ikh
kommunikativnaya funktsіya // Optimizatsiyar rechevogo vozdeistviya. -
M. Nauka, 1990. - S. 180-186
Summary
Tetiana Pieshkova
Communicative Features of Krealizeted Text
(On Material of German Musical Clips)
The features of forming German language clip, consideres components
and factors that influence on perception are analyzed in the article. The
clip is examined not as universal, but as unique type of communication
process. It is cleared out that visual and acoustic components intensify the
verbal one and influence on it with the image, not with the fact, and thus
they make the image perception more active, and form communicative act-
response. In the process of the research we found out that in the krealizeted
text complex of music clip both components (verbal and visual) can be
independent carriers of information about the content of the song, as well as
they can be interconnected. Here the verbal component of the clip doesn’t
depend on the visual one because it has the ability to function
independently.
Key words: paralinguistics, krealizeted text, communicative act, public
communication, verbal, visual and voice components.
Дата надходження статті: «07» жовтня 2016 р.
Дата прийняття до друку: «27» жовтня 2016 р.
|