Функціонування слів іншомовного походження у газетах Хмельниччини
Газети Хмельниччини, використовуючи різні мовні засоби, висвітлюють актуальні теми, повідомляють інформацію, переконують, формують світогляд. А їхня здатність охоплювати найширші і найрізноманітніші аудиторії дає змогу збагачувати словниковий запас кожного. Ось чому мова газетних видань, зокрема...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2016
|
| Назва видання: | Філологічний дискурс |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178613 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Функціонування слів іншомовного походження у газетах Хмельниччини / А. Кикилик // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2016. — Вип. 4. — С. 222-232. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-178613 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1786132021-02-28T01:26:05Z Функціонування слів іншомовного походження у газетах Хмельниччини Кикилик, А. Мовознавство Газети Хмельниччини, використовуючи різні мовні засоби, висвітлюють актуальні теми, повідомляють інформацію, переконують, формують світогляд. А їхня здатність охоплювати найширші і найрізноманітніші аудиторії дає змогу збагачувати словниковий запас кожного. Ось чому мова газетних видань, зокрема Хмельниччини, – важлива й актуальна проблема сучасних досліджень. У статті відповідно до поставленої мети й завдань охарактеризовано функціонування слів іншомовного походження у газетах Хмельниччини; наведено матеріали щодо використання вище згаданих мовних одиниць у комунікативних цілях; розглянуто соціолінгвістичні, лексичні, семасіологічні аспекти функціонування слів іншомовного походження у газетних видання; детально описано мовний розбір іншомовних лексем. Матеріали і результати наукової розвідки можуть бути використані у практиці викладання загальних та спеціальних курсів із мовознавства, соціолінгвістики, термінознавства, лінгвістики ЗМІ, у спецсемінарах з вивчення сучасної мовної ситуації Хмельниччини. Newspapers of Khmelnytskyi region, using different language tools, highlight important themes, give information, persuade, form the world outlook. Their ability to reach the widest and the most diverse audience gives the chance to enrich the vocabulary of every person. That is why the language of newspapers, particularly the newspapers of Khmelnytskyi region, is an important and actual problem of modern researches. In the article, in accordance with the goals and objectives, the functioning of the words of foreign origin in the newspapers of Khmelnytskyi region is described; the materials concerning the use of the above-mentioned linguistic units in communicative purposes are offered; sociolinguistic, lexical, semasiological aspects of the functioning of words of foreign origin in newspaper publications are studied; the linguistic analysis of foreign language tokens is described in detail. The materials and results of the scientific work can be used in the practice of teaching general and special courses on philology, sociolinguistics, terminology, linguistics of mass media, in seminars on the study of modern language situation in Khmelnytskyi region. 2016 Article Функціонування слів іншомовного походження у газетах Хмельниччини / А. Кикилик // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2016. — Вип. 4. — С. 222-232. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2411-4146 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178613 81`373.45:070(477.43/44) uk Філологічний дискурс Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мовознавство Мовознавство |
| spellingShingle |
Мовознавство Мовознавство Кикилик, А. Функціонування слів іншомовного походження у газетах Хмельниччини Філологічний дискурс |
| description |
Газети Хмельниччини, використовуючи різні мовні засоби,
висвітлюють актуальні теми, повідомляють інформацію,
переконують, формують світогляд. А їхня здатність охоплювати
найширші і найрізноманітніші аудиторії дає змогу збагачувати
словниковий запас кожного. Ось чому мова газетних видань, зокрема
Хмельниччини, – важлива й актуальна проблема сучасних досліджень. У статті відповідно до поставленої мети й завдань
охарактеризовано функціонування слів іншомовного походження у
газетах Хмельниччини; наведено матеріали щодо використання вище згаданих мовних одиниць у комунікативних цілях; розглянуто
соціолінгвістичні, лексичні, семасіологічні аспекти функціонування
слів іншомовного походження у газетних видання; детально описано
мовний розбір іншомовних лексем. Матеріали і результати наукової розвідки можуть бути
використані у практиці викладання загальних та спеціальних курсів
із мовознавства, соціолінгвістики, термінознавства, лінгвістики
ЗМІ, у спецсемінарах з вивчення сучасної мовної ситуації Хмельниччини. |
| format |
Article |
| author |
Кикилик, А. |
| author_facet |
Кикилик, А. |
| author_sort |
Кикилик, А. |
| title |
Функціонування слів іншомовного походження у газетах Хмельниччини |
| title_short |
Функціонування слів іншомовного походження у газетах Хмельниччини |
| title_full |
Функціонування слів іншомовного походження у газетах Хмельниччини |
| title_fullStr |
Функціонування слів іншомовного походження у газетах Хмельниччини |
| title_full_unstemmed |
Функціонування слів іншомовного походження у газетах Хмельниччини |
| title_sort |
функціонування слів іншомовного походження у газетах хмельниччини |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Мовознавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178613 |
| citation_txt |
Функціонування слів іншомовного походження у газетах Хмельниччини / А. Кикилик // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2016. — Вип. 4. — С. 222-232. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Філологічний дискурс |
| work_keys_str_mv |
AT kikilika funkcíonuvannâslívínšomovnogopohodžennâugazetahhmelʹniččini |
| first_indexed |
2025-07-15T17:14:45Z |
| last_indexed |
2025-07-15T17:14:45Z |
| _version_ |
1837733972854964224 |
| fulltext |
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
222
УДК 81`373.45:070(477.43/44)
АЛІНА КИКИЛИК,
кандидат педагогічних наук
(м. Хмельницький)
Функціонування слів іншомовного походження
у газетах Хмельниччини
Газети Хмельниччини, використовуючи різні мовні засоби,
висвітлюють актуальні теми, повідомляють інформацію,
переконують, формують світогляд. А їхня здатність охоплювати
найширші і найрізноманітніші аудиторії дає змогу збагачувати
словниковий запас кожного. Ось чому мова газетних видань, зокрема
Хмельниччини, – важлива й актуальна проблема сучасних
досліджень.
У статті відповідно до поставленої мети й завдань
охарактеризовано функціонування слів іншомовного походження у
газетах Хмельниччини; наведено матеріали щодо використання вище
згаданих мовних одиниць у комунікативних цілях; розглянуто
соціолінгвістичні, лексичні, семасіологічні аспекти функціонування
слів іншомовного походження у газетних видання; детально описано
мовний розбір іншомовних лексем.
Матеріали і результати наукової розвідки можуть бути
використані у практиці викладання загальних та спеціальних курсів
із мовознавства, соціолінгвістики, термінознавства, лінгвістики
ЗМІ, у спецсемінарах з вивчення сучасної мовної ситуації
Хмельниччини.
Ключові слова: газети Хмельниччини, пресолінгвістика, склад
лексики, слова іншомовного походження, українська мова.
Постановка проблеми в загальному вигляді… У ХХІ ст. вагомого
значення набувають мовно-культурні процеси у світі. Сучасна
соціокультурна ситуація полікультурного світу, соціокультурні
обставини в українському суспільстві вимагають розгляду питань щодо
всебічного розвитку і функціонування лексичної системи української
мови, її взаємодії з іншими мовами, взаємовпливу мов світу.
Українські лінгвісти вивчають мовну реальність, проводять
спостереження над явищами існування й розвитку внутрішньої
структури мови як самодостатнього феномену, розглядають мову не як
закриту систему поза умовами її реального функціонування, а крізь
призму соціолінгвістики, пресолінгвістики тощо. Перенесення акценту
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
223
на соціальну складову мови вимагає по-новому розглянути цілий ряд
факторів, інтерпретація яких можлива тільки при урахуванні
позалінгвістичних умов здійснення комунікації.
Нас зацікавила мова газет, а саме іншомовні лексеми у ній. Адже,
незважаючи на стрімке впровадження у наше життя новітніх
технологій, газета продовжує займати важливе місце серед засобів
масової інформації. Вона має велику аудиторію і становить особливу
сферу для функціонування мови, віддзеркалює мовленнєву ситуацію
регіону. Варто зазначити, що мова газет привабила нас своєю
багатогранністю, адже на шпальтах присутні усі стилі літературної
мови, жанрове розмаїття, ідейно-тематичне багатство, поєднання
експресії та стандарту. Науковці зазначають, що особливо сьогодні
спостерігаємо значне поповнення галузевих систем запозиченими
словами різного походження. Однією з таких терміносистем є мова
сучасної газетної періодики, тому актуальними будуть наші
дослідження.
Також актуальність теми наукової розвідки обумовили й такі
фактори:
1. Мовний синкретизм, поліфонія мовних засобів у межах одного
висловлювання – реалії сьогодення.
2. Діалектика мовної системи зумовлює потребу в теоретичному
осмисленні й узагальненні спостережень за функціонуванням у різних
мовних сферах запозиченої лексики.
3. Домінантною тенденцією у лексиці преси є кількісне поповнення
її складу словами іншомовного походження, зумовлене як
екстралінгвістичними, так і внутрішньомовними чинниками.
4. Існує потреба у ціленаправлених теоретичних і практичних
дослідженнях, спрямованих на опис умов і способів освоєння слів
іншомовного походження сучасним соціумом, різними референтними
групами у різних комунікативних ситуаціях.
5. Назріла необхідність комплексного підходу до лексичних
запозичень з урахуванням досягнень сучасної соціолінгвістики,
лексикології, семасіології, пресолінгвістики.
Беззаперечно, проблеми лексикології української мови потребують
теоретичного осмислення сучасною наукою. Це визначається
історичним розвитком суспільства, технічним прогресом, різноманіттям
і складністю зв’язків української мови з іншими мовами світу, мовним
снобізмом.
Аналіз досліджень і публікацій… Багатогранність лексичних
одиниць, непомітність переходів від одного лексичного класу до іншого,
з одного боку, і глибокий зв’язок класифікації слова з найважливішими
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
224
завданнями теорії мови, з іншого, зумовлюють проблему класифікації
словникового складу мови. У останні десятиліття мовознавці (І. Білодід,
А. Коваль, Т. Коць, Л. Кравець, Д. Мазурик, І. Самойлова,
О. Сербeнська, Л. Ставицька, О. Стишов, О. Тараненко) об’єктом
наукових досліджень обирали лексичний склад національної мови.
Особливості функціонування слів іншомовного походження в
українській мові розглядали В. Акуленко, В. Григор’єв, Ю. Жлуктенко,
І. Кочан, О. Лисенко, А. Олійник, С. Семчинський, С. Федорець та ін.
Мова преси є предметом наукових зацікавлень багатьох сучасних
українських науковців, зокрема С. Єрмоленко, А. Мамалиги,
Н. Непийводи, О. Пономаріва, В. Різуна, О. Сербенської, М. Феллера,
М. Яцимірської та ін. Разом з тим, в українській мовознавчій науці досі
немає розвідок присвячених функціонуванню слів іншомовного
походження у газетах Хмельниччини.
Формулювання цілей статті… Актуальність проблеми та ступінь
її розробленості у літературі зумовили вибір теми і мети наукової
розвідки. Мета дослідження – висвітлити і проаналізувати слова
іншомовного походження, що функціонують у газетах Хмельниччини.
Виклад основного матеріалу... Проблеми взаємовпливу мов давно
привертають увагу мовознавців. Протягом всієї історії розвитку
суспільства люди вступали у воєнні, економічні, політичні, культурні
та інші відносини один з одним, запозичуючи різного роду лексичні
одиниці. Сучасна мовна ситуація в Україні на загальнонаціональному і
на регіональному рівні характеризується наявністю іншомовних
лексичних одиниць.
Першопричину нинішнього стану речей слід шукати передусім в
особливостях історичного розвитку, тривалим періодом недержавного
розвитку української мови, супроводжуваного постійним тиском на неї
з боку тих мов, які мали статус державних (російська, німецька,
польська, румунська). Негативно впливають на мовну ситуацію також і
відмінності фактичних меж етнічної спільноти та чинного
адміністративно-територіального поділу. До загальних причин кінця
ХХ ст., що стимулюють процеси запозичень, додалися і суто українські,
породжені суспільними змінами в Україні та розширенням
міжнародних зв’язків України як суверенної, незалежної держави, що
зумовило потребу в активному поповненні її лексикону, у формуванні
галузевих термінологій та у нових основах і словах для утворення
нових номінацій.
У наш час науково-технічний прогрес, інформаційна революція,
євроінтеграційні процеси обумовлюють функціонування слів
іншомовного походження в українській мові. Справді, у першому
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
225
десятиріччі ХХІ ст. процеси запозичень до українського лексикону ще
більше активізувалися, що можна кваліфікувати як посилення
чужомовного тиску на лексичну та словотвірну підсистеми сучасної
української літературної мови в період глобалізації. Щоправда,
функціонування іншомовних лексем у мові деяких українських засобів
масової інформації, живомовній стихії та у різних соціолектах нерідко
сприймають неоднозначно.
Мова засобів масової інформації як виразник еволюції суспільної
думки зазнає постійного розвитку. Вплив позамовних та
інтралінгвістичних чинників зумовив активізацію процесів,
спрямованих передусім на оновлення словникового фонду мас-медіа,
вдосконалення засобів впливу на реципієнта, що сприяє підвищенню
ефективності журналістського тексту. Саме тому однією з актуальних
проблем сучасної науки є функціонування у лексиці іншомовних слів.
Сьогодні в українському мовознавстві дедалі зростає інтерес до
комплексного дослідження соціолінгвістичних та пресолінгвістичних
аспектів української літературної мови.
Для населення Хмельниччини державною мовою є українська,
переважна більшість людей цього регіону у побуті спілкується рідною
українською мовою. Проте варто зазначити, що мовну ситуацію на
Хмельниччині зараховують до типу, для якого характерно вживання
іншомовних лексичних одиниць. Адже лексичні одиниці із різних груп
мов збагачують словниковий склад української мови. Це є
закономірним наслідком мовних контактів української мови. Як
зауважив П. Селігей, у лексиці співіснують чуже й питоме,
інтернаціональне й національне. Перший складник єднає її з
міжнародними стандартами, другий виявляє її самобутність, зберігає
народний характер [8, с. 3].
Ми погоджуємося з думкою Д. Мазурик, що значна кількість
запозичень потребує належної нормативної оцінки, адаптації
іншомовних елементів до структури української мови, бо
перенасиченість запозиченими термінами порушує рівновагу в системі
мови й вона втрачає можливість бути універсальним засобом наукового
спілкування [4, с. 161]. І розділяємо думку дослідників, «…при
оцінюванні запозичень важливо дотримуватися критерію правильності
та критерію доцільності…» [4, с. 161].
Ми розробили алгоритм аналізу слів іншомовного походження у
газетних виданнях Хмельниччини:
1. Аналізоване слово (початкова форма).
2. Встановити походження слова (з якої мови засвоєно слово).
3. Лексичне значення (тлумачення) слова.
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
226
4. Лексична сполучуваність з іншими лексемами (вільна, зв’язана)
5. Якщо зв’язана сполучуваність, то визначити зумовленість
(синтаксична, фразеологічна, конструктивна зумовленість).
6. Поділ слів за характером значення (повнозначне, службове,
вигуки і звуконаслідування).
7. Тип запозичення (повне, часткове).
8. Лексико-семантична ознака слова іншомовного походження
(вузькоспеціальне, загальновживане, термін-абревіатура та
скорочення).
9. Якщо вузькоспеціальні, то визначити різновид (професіоналізм,
номенклатура, торговельний знак або паронім).
10. Поділ слів за будовою (просте, складне, термін-
словосполучення).
11. Якщо термін-словосполучення, то визначити тип.
12. Синтаксична одиниця.
За розробленим алгоритмом нами проаналізовано слова із текстів
різних жанрів і стилів газет міст Хмельницького та Кам’янця-
Подільського (культурно-історичних центрів Хмельниччини). У полі
нашої уваги були газети «Ділове місто», «Кам’янець-Подільський
вісник», «Край Кам’янецький», «Подолянин», «Проскурів».
Газети обирали невипадково, а за такими критеріями: мова
видання (українська), історичні рамки виходу (кін. ХХ ст. –
поч. ХХІ ст.), періодичність видання (не менше одно разу в тиждень),
разовий наклад (більше 5000 примірників), розповсюдження (роздріб і
передплата), невисока вартість. Саме ці підстави для оцінки і
класифікації одиниць періодики допомогли нам визначити
популярність, загальнодоступність українськомовних газет. Тексти із
зазначеної періодики обиралися випадково.
Дійсно, українська мова впродовж останніх десятиліть зазнає
глобалізаційного впливу, який проявляється в інтенсивному
запозиченні іншомовних слів, у зростанні кількості нових лексем та
основ, що проникають у побутове спілкування та мовлення фахівців тієї
чи іншої галузі.
Як зазначають сучасні соціолінгвісти, слова іншомовного
походження становлять приблизно десять відсотків лексичного складу
нашої мови. У газетах Хмельниччини зафіксовано слова запозичені з
різних мов світу, однак ми звертали уваги на слова індоєвропейської
сім’ї. Вибір пояснюється тим, що ця мовна сім’я обслуговує понад
2 млрд. осіб, у її складі усі світові мови, українська мова належить до
цієї мовної сім’ї та контактує з різними групами мов індоєвропейської
сім’ї.
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
227
В українську мову влилося чимало слів-термінів, запозичених із
романської групи мов, до якої входять іспанська, португальська,
французька, італійська, румунська, молдовська, мертва латинська
мови. Частина давніх запозичень із цієї групи мови активізувалась
саме у наш час разом з переосмисленням лексичних значень або
включенням у складні назви.
У проаналізованій нами пресі Хмельниччини було виявлено слова
романської групи мов, лексичні значення яких зрозумілі. Найбільш
широкого розповсюдження набули слова, які запозичені із латинської
(експресія, інспекція, конференц-зал, офіційний, тон та ін.),
французької (вернісаж, кокон, маска, оранжерея та ін.), італійської
(віртуозний, концерт, лаванда, лоджія, мозаїка та ін.) мов. У процесі
освоєння цих лексичних одиниць відбувається повне або часткове
пристосування графіки, вимови та орфографії до української, або
зберігає оригінальне написання запозичених слів. Інше мірило -
характер значення - допомогло визначити, що усі проаналізовані слова
повнозначні (авантюрний, амулет, вернісаж, газета, інформація,
лаванда, машина, преса та ін.). Здебільшого прослідковується вільна
лексична сполучуваність слів іншомовного походження із українськими
лексемами, але й має місце зв’язана сполучуваність із трьома видами
зумовленості. Усі запозичення із романської групи мов – узагальнені
назви понять, що мають лексичні та граматичні значення. Наприклад,
аспірантура, версія, екскурсія, кокон, ситуація, фестиваль та ін.
Основна частина слів, що походять із романської групи мов, зазнавши
графічної, фонетичної, морфологічної та семасіологічної адаптації, не
лише гармонійно влилися у словниковий склад української мови і
стали загальновживаними, а й виявляють високу словотвірну
активність. У реченні ці слова можуть виконувати роль головних і
другорядних членів. Наприклад, У Кам’янці-Подільському у стінах
Старої фортеці відбудеться туристично-розважальна програма, основу
якої складає зліт історичних реконструкторів «Kampus Kamieniecyum»
[2, с. 1]. Костюк вступив до аспірантури Інституту літератури імені
Тараса Шевченка [3, с. 3]. «Кам’янець – місто героїв» передбачає також
екскурсії містом над Смотричем і костюмовану екскурсію учасників
зльоту [2, с. 1]. Волонтерство як вияв емоційної експресії особистості [6].
Невеличкий будиночок, що його придбала сім’я Ролле, незабаром став
культурним осередком, що притягував до себе не лише подільську
інтелігенцію [5, с. 11]. Не варто втручатися в енергетичний кокон
людини [1, с. 24]. Відбувся концерт духовної пісні і музики [3, с. 6].
Стару графську оранжерею, всю понівечену часом, купив львівський
меценат [1, с. 21]. У Торгово-промисловій палаті італійські експерти
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
228
провели воркшоп EU-Project, на який запросили хмельницьких
підприємців [7].
Саме сьогодні, у час євроінтеграції, активно відбуваються
запозичення із германської групи мови, до якої входять англійська,
німецька, голландська, шведська, норвезька, данська, ісландська,
мертва готська мови. Цей процес на стільки динамічний та мобільний,
що лексографи не в змозі охопити усі запозичення.
Через газетну періодику лексеми іншомовного походження активно
проникають до усталеного словникового складу української мови. Цей
процес є доволі хаотичним і некерованим, тому аналіз його дасть
можливість об’єктивно охарактеризувати мовну ситуацію, що склалася
у регіоні на побутовому рівні.
Правомірно стверджувати, що переважають слова німецького та
англійського походження. Лексичні значення проаналізованих слів –
загальновідомі, зрозумілі, доступні для усвідомлення різних верств
населення. Сполучуваність запозичень є зв’язаною та вільною.
Наприклад, зв’язана сполучуваність з іншими лексемами проявляється
у таких словах: Free Humans Fest, бюджет, герцог, інвестиції, масштаб,
флігель-замочок, форпост та ін. Вільна – дизайн, коледж, меседж,
офіцер, ювіляр та ін. Слова англійського та німецького походження
переважно повнозначні, повного типу запозичення, загальновживані.
Наприклад, айсберг, аншлаг, баскетбол, друк, єврокредити,
євровалюта, євроринок, котедж, мас-медіа, парк, пункт, радикальний,
суверенітет, шахта, штраф, ярмарок та ін. Слід зауважити, що немало
вузькоспеціальних лексем (аутсайдери, гільза, реверс, рентабельний,
ордер, офіціоз, флешбек) зустрічаємо на шпальтах. У речення
проаналізовані слова можуть виконувати роль підмета або додатка,
рідше – означення. Зверніть увагу, Парк більше нагадує ліс, хоча і є
пам’яткою природи державного значення [1, с. 21]. Нещодавно у
Дрогобичі відбувся Перший фестиваль феєрверків Західного регіону [3,
с. 3]. На засіданні сесії було прийнято зміни до бюджету [3, с. 3]. Це
пояснювалося просто: дивацтва нестерпного характеру герцога
привертали увагу [1, с. 23]. Звісно, ці часописи не замикалися на суто
офіціозі, але, цілком очевидно, змушені були тримати себе «в певних
рамках» [5, с. 11]. Нещодавно у Дрогобичі відбувся Перший фестиваль
феєрверків Західного регіону [3, с. 3]. На Хмельниччині побував з
робочим візитом уповноважений або, по-сучасному кажучи, омбудсмен
з питань бізнесу при Кабміні Альгірдас Шемета (на фото), який
зустрівся з представниками бізнес-середовища краю, керівництвом
області та нашого міста, а також провів брифінг для місцевої преси [7].
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
229
Слова, що належать до грецької групи мов, як правило, механічно
переносились на український ґрунт. Під час аналізу мовного матеріалу
було визначено переважаючі характеристики цих слів: вільна
сполучуваність; повнозначні; повні; загальновживані. Наприклад,
аромат, гімназія, криза, ліцей, музей, педагог, телефон, фантастика,
школа та ін. Наводимо одиниці синтаксису, у яких грецизми виконують
роль головних і другорядних членів речень: Тут напрошується аналогія
із «Подолянином» сучасним [5, с. 11]. Юні читачі бібліотеки нагадували
присутнім про значення книг в житті людини [3, с. 6]. Попри свою
ідеологію «Подолянин» досі залишається цінним джерелом інформації
про події минулого [1, с. 11]. Згодом придбали духовий оркестр, який
суттєво змінив обличчя школи [1, с. 15]. Іуда отримав ім’я Кіріак, і
згодом був рукоположений в єпископа Ієрусалимського [1, с. 26]. Він
шукав себе, своє місце в цьому складному житті, де так обмаль добра,
правди й так багато зла, підступності, брехливого цинізму [3, с. 3].
Вважаємо за доцільне навести кілька синтаксичних одиниць із
газет Хмельниччини, у яких гармонійно функціонують слова різних
мов: Економічний ефект ради бізнес-омбудсмена при Кабінеті міністрів,
яка фінансується з іноземних джерел, за рік роботи, як він повідомив,
становить понад 3,5 млрд. грн., а в його команді всього 15 фахівців [7].
Експерт EU-Project Дієго Канчан заявив, що Європейська комісія
розглядатиме інвестиційні проекти, які відповідатимуть трьом
параметрам — перспективні ідеї, технології, інновації [7]. Минулого
тижня у Хмельницькому з’явилася перша заправка для електрокарів,
за допомогою якої кожен щасливий власник транспорту майбутнього
зможе безкоштовно підзарядити свою автівку [7]. Клієнти отримують
доступ до багатьох сучасних банківських послуг: безкоштовного
зарахування коштів, внесення комунальних платежів без черг, каналів
дистанційного обслуговування WEB-банкінгу «Ощад24/7», кредитної
лінії, сервісу «Мобільні заощадження», що передбачає отримання 9% у
гривні на залишок коштів на рахунку, інструмента електронної
ідентифікацій OschadBank ID для отримання адміністративних послу
[7]. Вартість розваг в аквапарку варіюється у вихідні і будні, а також у
ранішні та вечірні години [7]. На лінійці виступала шкільна
агітбригада «Живчик», яка, до речі, є постійним учасником і навіть
переможцем конкурсу-фестивалю «Молодь обирає здоров’я» [7].
Народний художній колектив України, ансамбль стилізованого
бального танцю «Альборадо» та народний колектив мажореток «Альфа»
вразили танцювальною майстерністю та харизматичністю не лише
Всеукраїнський конкурс «Епіцентр талантів», а й міжнародний «Golden
Europe – Весняна симфонія» [7]. У Палаці творчості дітей та юнацтва
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
230
відбувся брейн-ринг з правової тематики, в якому взяли участь
вихованці прес-клубу «Юний журналіст» та лідери міського учнівського
самоврядування [7]. Очевидно, вузькоспеціальні та загальновживані,
прості й складні за будовою слова іншомовного походження вільно
сполучаються з іншими лексемами та виконують різноманітні
синтаксичні ролі.
Аналіз досліджуваного матеріалу дозволив зробити такі висновки:
запозичення слів іншомовного походження – явище, що зазнає впливу
внутрішньомовних та позамовних чинників; функціонування слів
іншомовного походження у пресі розглядається під призмою різних
наук таких, як: лексикологія, соціолінгвістика, пресолінгвістика,
термінознавство та інші; вживання іншомовних лексичних одиниць на
сторінках газет – суб’єктивна справа, яка залежить від журналістського
бачення проблеми; у процесі освоєння нові терміни зазнають
графічних, фонетичних, морфологічних та лексико-семантичних змін;
мовні одиниці іншомовного походження входять до певних лексико-
граматичних класів слів мови-реципієнта, тобто української мови,
набувають у зв’язку з цим відповідних морфологічних і синтаксичних
ознак; слова іншомовного походження включаються в лексико-
семантичну систему української мови, встановлюють різноманітні
зв’язки із питомими елементами словника, включаються в різноманітні
ряди і ланцюги залежностей, що в різних напрямках перетинають
словниковий склад мови; кожна іншомовна лексема повинна бути
ґрунтовно проаналізована, що дасть можливість узагальнити і
систематизувати інформацію про стан функціонування слів
іншомовного походження у пресі певного регіону; слова іншомовного
походження будуть одним із продуктивних способів розширення
словникового складу української мови, коли їх вживання буде
доцільним, виправданим, виваженим, вмотивованим та
підпорядкованим законам української мови; дослідження іншомовних
запозичень, безсумнівно, значною мірою сприяє розумінню
міжкультурних контактів українського суспільства, а також процесу
самоорганізації словникового складу української мови.
Висновки... Підсумовуючи, наголошуємо, що під час аналізу
мовного матеріалу було визначено домінуючі характеристики слів
іншомовного походження. Переважна частина слів іншомовного
походження – загальновживані, але існують вузькоспеціальні мовні
одиниці, рідше – терміни-абревіатури. За будовою переважають прості.
За характером значення – повнозначні. Переважна більшість
іншомовних запозичень вільно сполучається із лексемами українського
походження.
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
231
У перспективі маємо намір дослідити спорідненість української
мови із іншими слов’янськими мовами, їх взаємовплив.
Список використаних джерел і літератури:
1. Ділове місто : щотижнева газета. – Кам’янець-Подільський : вид-
во «Ділове місто», 2010. – №40(360). – 30 с.
2. Кам’янець-Подільський вісник. – Кам’янець-Подільський :
Кам’янець-Подільська міська друкарня, 2010. – №39(1289). – 18 с.
3. Край Кам’янецький : регіональна газета. – Кам’янець-
Подільський : Кам’янець-Подільська міська друкарня, 2010. –
№39(13662). – 14 с.
4. Мазурик Д. Нормативне оцінювання нових слів у сучасній
українській мові / Д. Мазурик // Зб. пр. і матер. на пошану професора
І. Ковалика. – Львів : Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2003. – С. 161–
165.
5. Подолянин : приватна газета [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : www.podolyanin.com.ua.
6. Подолянин : приватна газета. – Кам’янець-Подільський: [б/в],
2010. – №39(1049). – 24 с.
7. Проскурів : газета Хмельницької міської ради [Електронний
ресурс]. – Режим доступу : http://www.proskuriv.info/index.php/2010-12-
21-12-53-44
8. Селігей П. Що нам робити із запозиченнями? / П. Селігей //
Українська мова. – 2007. – № 4. – С. 16–32.
References:
1. Dilove misto : shchotyzhneva hazeta. – Kamianets-Podilskyi : vyd-
vo «Dilove misto», 2010. – №40(360). – 30 s.
2. Kamianets-Podilskyi visnyk. – Kamianets-Podilskyi: Kamianets-
Podilska miska drukarnia, 2010. – №39(1289). – 18 s.
3. Krai Kamianetskyi : rehionalna hazeta. – Kamianets-Podilskyi :
Kamianets-Podilska miska drukarnia, 2010. – №39(13662). – 14 s.
4. Mazuryk D. Normatyvne otsiniuvannia novykh sliv u suchasnii
ukrainskii movi / D. Mazuryk // Zb. pr. i mater. na poshanu profesora
I. Kovalyka. – Lviv : Lviv. nats. un-tu im. I. Franka, 2003. – S. 161–165.
5. Podolianyn : pryvatna hazeta [Elektronnyi resurs]. – Rezhym
dostupu : www.podolyanin.com.ua.
6. Podolianyn : pryvatna hazeta. – Kamianets-Podilskyi: [b/v], 2010. –
№39(1049). – 24 s.
7. Proskuriv : ghazeta Khmeljnycjkoji misjkoji rady [Elektronnyj
resurs]. – Rezhym dostupu : http://www.proskuriv.info/index.php/2010-12-
21-12-53-44
Філологічний дискурс, випуск 4, 2016 / Philological Discourse, Issue 4, 2016
232
8. Selighej P. Shho nam robyty iz zapozychennjamy? / P. Selighej //
Ukrajinsjka mova. – 2007. – №4. – S. 16–32.
Summary
Alina Kykylyk
Functioning of Words of Foreign Origin
in the Newspapers of Khmelnytskyi Region
Newspapers of Khmelnytskyi region, using different language tools,
highlight important themes, give information, persuade, form the world
outlook. Their ability to reach the widest and the most diverse audience
gives the chance to enrich the vocabulary of every person. That is why the
language of newspapers, particularly the newspapers of Khmelnytskyi
region, is an important and actual problem of modern researches.
In the article, in accordance with the goals and objectives, the
functioning of the words of foreign origin in the newspapers of
Khmelnytskyi region is described; the materials concerning the use of the
above-mentioned linguistic units in communicative purposes are offered;
sociolinguistic, lexical, semasiological aspects of the functioning of words of
foreign origin in newspaper publications are studied; the linguistic analysis
of foreign language tokens is described in detail.
The materials and results of the scientific work can be used in the
practice of teaching general and special courses on philology,
sociolinguistics, terminology, linguistics of mass media, in seminars on the
study of modern language situation in Khmelnytskyi region.
Key words: newspapers of Khmelnytskyi region, linguistics of press,
composition of vocabulary, words of foreign origin, Ukrainian language.
Дата надходження статті: «06» вересня 2016 р.
Дата прийняття до друку: «29» вересня 2016 р.
|