Леонард Совінський – перший перекладач творів Тараса Шевченка польською мовою

У статті йдеться про письменника Л. Совінського (1831-1887), який першу освіту отримав у школі смт Меджидіж нині Хмельницької області. Доведено, що йому належить почесне місце серед перекладачів Тараса Шевченка польською мовою. Він познайомив із творчістю Кобзаря своїх побратимів А. Гожалчинсько...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2017
1. Verfasser: Галус, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2017
Schriftenreihe:Філологічний дискурс
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178617
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Леонард Совінський – перший перекладач творів Тараса Шевченка польською мовою / О. Галус // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2017. — Вип. 5. — С. 20-24. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-178617
record_format dspace
spelling irk-123456789-1786172021-03-01T01:26:21Z Леонард Совінський – перший перекладач творів Тараса Шевченка польською мовою Галус, О. Літературознавство У статті йдеться про письменника Л. Совінського (1831-1887), який першу освіту отримав у школі смт Меджидіж нині Хмельницької області. Доведено, що йому належить почесне місце серед перекладачів Тараса Шевченка польською мовою. Він познайомив із творчістю Кобзаря своїх побратимів А. Гожалчинського, В. Сирокомлю, які, на жаль, за майстерністю перекладу не змогли досягти того високого рівня в художній довершеності, що її здійснив Л. Совінський, який добре володів українською мовою, а отже, у нього кожне Шевченкове слово на місці й відповідає оригіналові. The article tells about the writer L. Sovinskyi (1831-1887), who received his first education in school in the town Medzhybizh (now Khmelnytskyi region). It is proved that he occupies honorable place among the translators of Taras Shevcheko’s works into the Polish language.He introduced his fellows A. Hozhalchynskyi, V. Syrokomlia to the creative work of the great poet, but they, unfortunately, according to their skills of translation weren’t unable to achieve that high level of artistic excellence that was carried out by L. Sovinskyi, who knew the Ukrainian language well and, therefore, his every word of Shevchenko’s translations was in the proper place and matched the original. 2017 Article Леонард Совінський – перший перекладач творів Тараса Шевченка польською мовою / О. Галус // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2017. — Вип. 5. — С. 20-24. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2411-4146 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178617 17.01.09 uk Філологічний дискурс Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Літературознавство
Літературознавство
spellingShingle Літературознавство
Літературознавство
Галус, О.
Леонард Совінський – перший перекладач творів Тараса Шевченка польською мовою
Філологічний дискурс
description У статті йдеться про письменника Л. Совінського (1831-1887), який першу освіту отримав у школі смт Меджидіж нині Хмельницької області. Доведено, що йому належить почесне місце серед перекладачів Тараса Шевченка польською мовою. Він познайомив із творчістю Кобзаря своїх побратимів А. Гожалчинського, В. Сирокомлю, які, на жаль, за майстерністю перекладу не змогли досягти того високого рівня в художній довершеності, що її здійснив Л. Совінський, який добре володів українською мовою, а отже, у нього кожне Шевченкове слово на місці й відповідає оригіналові.
format Article
author Галус, О.
author_facet Галус, О.
author_sort Галус, О.
title Леонард Совінський – перший перекладач творів Тараса Шевченка польською мовою
title_short Леонард Совінський – перший перекладач творів Тараса Шевченка польською мовою
title_full Леонард Совінський – перший перекладач творів Тараса Шевченка польською мовою
title_fullStr Леонард Совінський – перший перекладач творів Тараса Шевченка польською мовою
title_full_unstemmed Леонард Совінський – перший перекладач творів Тараса Шевченка польською мовою
title_sort леонард совінський – перший перекладач творів тараса шевченка польською мовою
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2017
topic_facet Літературознавство
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178617
citation_txt Леонард Совінський – перший перекладач творів Тараса Шевченка польською мовою / О. Галус // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2017. — Вип. 5. — С. 20-24. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series Філологічний дискурс
work_keys_str_mv AT galuso leonardsovínsʹkijperšijperekladačtvorívtarasaševčenkapolʹsʹkoûmovoû
first_indexed 2025-07-15T17:15:06Z
last_indexed 2025-07-15T17:15:06Z
_version_ 1837733991105429504
fulltext Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 20 УДК 17.01.09 ОЛЕКСАНДР ГАЛУС, доктор педагогічних наук, професор (м.Хмельницький) Леонард Совінський – перший перекладач творів Тараса Шевченка польською мовою У статті йдеться про письменника Л. Совінського (1831-1887), який першу освіту отримав у школі смт Меджидіж нині Хмельницької області. Доведено, що йому належить почесне місце серед перекладачів Тараса Шевченка польською мовою. Він познайомив із творчістю Кобзаря своїх побратимів А. Гожалчинського, В. Сирокомлю, які, на жаль, за майстерністю перекладу не змогли досягти того високого рівня в художній довершеності, що її здійснив Л. Совінський, який добре володів українською мовою, а отже, у нього кожне Шевченкове слово на місці й відповідає оригіналові. Ключові слова: переклад, Леонард Совінський, Тарас Шевченко, полоністика, інтерпретація. Совінський Леонард (пол. Sowiński Leonard) – польський письменник, поет, драматург і перекладач народився 7 листопада 1831 р. в селі Березівка Літинського повіту Подільської губернії (тепер Любарський район Житомирської області) [1]. Батько Ян був польським шляхтичем і знаним на Поділлі музикантом. Перед купівлею маєтку у Березівці проживав у Пікові (тепер Калинівський район Вінницької області), де навчав музики у будинку Вацлава Борейка, який мав на той час передові суспільні погляди, спілкувався з багатьма культурними діячами та істотно впливав на політичне та громадське життя Волинського краю. Мати Леонарда, Пелагія Павліцька була українкою. Початкову школу Леонард закінчив у Меджибожі (тепер Летичівський район Хмельницької області) [2]. Меджибізька фортеця як і Поділля у другій половині XV ст. відійшли до Польщі. На перехресті Кучманського та Чорного шляхів Меджибізька фортеця стала форпостом захисту сусідніх земель, часто руйнувалася та відновлювалася. Малий Леонард гордився славним історичним минулим цього краю. Адже у 1790–1791 рр. тут, у Меджибожі, квартирував із своєю дивізією польський генерал Тадеуш Костюшко, нині національний герой Польщі і США. Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 21 У 1846 р. п’ятнадцятирічний Леонард Совінський успішно закінчив Першу Житомирську чоловічу гімназію. Уже у наступному 1847 році юнак поступає на історико-філологічне відділення філософського факультету Імператорського Університету Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), що його закінчує в 1851-му. Проте Леонард не зупиняється на досягнутому: 1855 р. закінчує навчання на медичному відділенні цього ж факультету. У 1857 р. Леонард подорожує Європою, відвідує Італію, Францію, Німеччину та Польщу. Не відомо, чи знав Леонард особисто Тараса Шевченка, який у цей час часто бував у Києві, але якщо навіть їх шляхи не перетиналися, проте вони мали багато спільних знайомих. Зокрема, були ними Тадеуш Рильський, етнограф, батько відомого українського поета і перекладача Максима Рильського, Павло Чубинський, автор слів українського гімну, Болеслав Івашкевич, батько польського поета Ярослава Івашкевича та інші відомі особистості [2]. Знайомство із відомими людьми української і польської культур та подорож європейськими країнами вплинули на подальшу творчу діяльність Леонарда Совінського – багато зусиль доклав на переклади творів Тараса Шевченка польською мовою. Леонарда Совінського вважають першим перекладачем творів Шевченка польською мовою. Відомо, що польською мовою твори Шевченка перекладали ще за життя поета, починаючи із 1860 року. Першим переклав і надрукував у пресі 18 творів українського пророка «син польського шляхтича й кріпачки українки, який відчував Шевченка», Л.Совінський [3, с. 362]. Леонарда Совінського у розвідці-післямові до видання вибраних поезій Т.Шевченка за першочергової участі Українського Наукового Інституту у Варшаві було названо найліпшим із усіх давніших перекладачів Тараса Шевченка [4]. Леонард Совінський ще за життя Тараса Шевченка, використовуючи свої можливості в місцевій пресі, опублікував деякі переклади віршів Кобзаря, як наприклад: «Чого ти ходиш на могилу» [5]. У 1860 р. Совінський співпрацював з «Віленським кур’єром», де писав про сучасну українську культуру. Одним з перших його артикулів на цю тему було «Studjа nad ukraińską literaturą dzisiejszą» (1860 р.). Нарис був вступом до праці «Taras Szewczenko» (1861) з додатком перекладу поеми «Гайдамаки». Леонард Совінський ще в 1861-му році написав працю про Шевченка, додавши до книжки й переклад «Гайдамаків». У своїй праці він підкреслював: «Велика це людина – Тарас Шевченко, велика вже Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 22 сама собою, ще вища величчю дум мільйонів, що знайшли свій вияв у натхненній його пісні»... А польський перекладач А.Гожалчинський у передмові до своїх перекладів творів Шевченка, що вийшли в 1862- 1873-х роках, називає Шевченка пророком, що тримає лютню і співає народові його власну рідну пісню [6]. Польський письменник, літературний критик і перекладач Феліціан Фаленський (1825-1910) зацікавився творчістю Шевченка у зв’язку з виходом у світ його поеми «Гайдамаки» в перекладі польською мовою Леонарда Совінського. Виступив (під криптонімом «F») з рецензією на це видання («Biblioteka Warszawska», 1862, т. 1), в якій негативно оцінював переклад і сам твір Шевченка. З прихильністю поставився до перекладу Л.Совінським поеми «Наймичка», підкресливши, що цей твір є «вершиною слави українського поета» [7; 8]. Проти невірної інтерпретації Л.Совінським змісту поеми виступив А.Гожалчинський у передмові до збірки перекладів творів Т.Шевченка польською мовою [9], заявивши, що автор «Гайдамаків», спираючись на народні джерела, відтворив дійсну картину життя України і справжні настрої трудящих мас [10]. Передмова, в якій знайшли місце і несправедливі закиди на адресу Л.Совінського, викликала відповідь К.Друмкевича. У газеті «Tygodnik Poznański» від 27 червня 1862 р. (№ 26, с. 206–208) він умістив кореспонденцію з Києва. Епіграфом для неї стоїть прислів’я: «Дудка не знає, що грає, Іван мовчить, бо все знає». На початку кореспонденції К.Друмкевич згадує А.Гожалчинського, який видав перший том перекладів творів Т.Шевченка, а після цього запланував видати наступні томи творів українських письменників у польському перекладі [11]. А.Гожалчинський вирішив довести, що «Шевченко не такий страшний, як видається нам із поеми, перекладеної Совінським» (йдеться про «Гайдамаки»). К.Друмкевич не погодився із закидами А.Гожалчинського до Л.Совінського. Передусім він не поділяв думки, що Л.Совінський, переклавши «Гайдамаки» польською мовою, «зарекомендував нам в особі Шевченка якогось страхопуда»; також заперечував тезу, що аналіз поеми «Гайдамаки» у Л.Совінського глушить інші Шевченкові твори [11]. У дальшій частині кореспонденції К.Друмкевич стає на захист Л.Совінського як популяризатора Т.Шевченка серед польського суспільства. У розвідці Л.Совінського про Кобзаря, вірно стверджував К.Друмкевич, «знаходимо найдбайливіше зібрані відомості про все, що могло послужити для вірного показу нещодавно померлого Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 23 українського поета Шевченка. Тут детально проаналізовано всі відомі твори цього поета із двох видань (1840 і 1860 рр.)» [11]. Далі для підсилення своїх думок критик цитує з праці Л.Совінського уривки про окремі Шевченкові твори, зокрема про балади. «Балада «Тополя», – писав К.Друмкевич, – послужила Совінському для виявлення майстерного таланту Шевченка в зображенні селянського побуту». В кореспонденції наведено також висловлювання Л.Совінського про лірику та поеми «Катерина» і «Наймичка». Розглянув К.Друмкевич і твори на історичні теми, приєднавшись до поглядів Л.Совінського. Його переклади назвав гарними, а розвідку про українського поета цікавою. Отже, хоча у низці питань К.Друмкевич правильно оцінив Л.Совінського як дослідника Т.Шевченка, до розгляду історичних поем, як і Л.Совінський, він підійшов із позицій польських консерваторів [11]. Всі критики, котрі доторкалися творів Т.Шевченка, називають поему «Наймичка« однією з його найкращих поем. Леонард Совінський, перекладаючи її на польську мову, назвав її правдивою перлиною української поезії, а француз Дюран назвав саму основу, як і виконання поеми, – геніальним надбанням вселюдської літератури [12]. Л.Совінський – перший перекладач польською мовою шевченкового «Кобзаря» [13]. Загалом Леонард Совінський переклав на польську мову 18 творів Тараса Шевченка [14]. Окрім цього Леонард Совінський відомий як автор праць: «Widziadła» (Kijów, 1859), «Fragment powieści» (Lwów, 1869), «Satyra» (Kraków, 1871), «Na Ukrainie: tragedya w pięciu aktach z prologiem i epilogiem» (Poznań, 1873), двотомний збірник «Poezye» (Poznań, 1875), п’ятитомник «Rys dziejów literatury polskiej» (Wilno, 1874-1878), «O zmroku» (Warszawa, 1885), трьохтомник «Na rozstajnych drogach: powieść współczesna» (Warszawa, 1886). [15; 16]. Леонард Совінський помер 23 грудня 1887 р. у віці 56 років в селі Стетківці (тепер Чуднівський район Житомирської області). Список використаних джерел і літератури: 1. https://uk.wikipedia.org/wiki/ 2. Słowo Polskie. – 2016. – Listopad, nr 11 (52). 3. Zajcew Paweł. O przekładach Szewczenki na język polski / Paweł Zajcew // Szewczenko Taras. Poezje / Pod red. Pawła Zajcewa. – Warszawa : Ukraiński Instytut Naukowy, MCMXXXVI. – S. 361-371. 4. Serednicki Antoni. W kręgu współpracy uczonych polskich i ukraińskich w Warszawie (1925-1939). (Z historii Studium Teologii Prawosławne UW i Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 24 Ukraińskiego Instytutu Naukowego) / Antoni Serednicki // Rocznik Teologiczny, ChAT, XXXVI-z, 1994. – S. 197-211. 5. http://knpu.gov.ua/content/ 6. http://mala.storinka.org 7. http://litopys.org.ua/shevchenko/slovn41.htm 8. http://ua-referat.com/ 9. Taras Szewczenko. Studium Leonarda Sowińskiego zdołączeniem przekładu «Hajdamaków». – Wilno, Nakładem Mich. Gałkowskiego, 1861. – S. 48-51. 10. A.J.Gorzałczyńskiego przekłady pisarzów malorosyjskich, I. Taras Szewczenko. – Kijów, 1962. – S. ІV. 11. Соболь Валентина. Переклади поезії Шевченка в Польщі /Валентина Соболь //Київські полоністичні студії. – Т. XXIV. С. 142-150. http://philology. knu.ua/files/library/ polonist/24/11.pdf 12. http://www.i-franko.name/uk/HistLit/1895/NajmychkaTShev-chenka.html 13. http://www.zhitomir.info/news_162531.html 14. http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Lukrsuch/2010_6/R1/Sobol.pdf. 15. http://zhitomir-online.com/oficial_info/8228-taras-shevchenko- zhitomir.html 16. https://zu.edu.ua/filfak_kaf1_i.html 16. Sowiński L. Wspomnienia szkolne i uniwersyteckie /Leonard Sowiński; zebr. i oprac. Roman Taborski. – Warszawa: Czytelnik, 1961. – 294 s. 17. https://zu.edu.ua/filfak_kaf1_i.html Summary Oleksandr Halus Leonard Sovinsky – the First Translator of Works of Taras Shevchenko into the Polish Language The article tells about the writer L. Sovinskyi (1831-1887), who received his first education in school in the town Medzhybizh (now Khmelnytskyi region). It is proved that he occupies honorable place among the translators of Taras Shevcheko’s works into the Polish language.He introduced his fellows A. Hozhalchynskyi, V. Syrokomlia to the creative work of the great poet, but they, unfortunately, according to their skills of translation weren’t unable to achieve that high level of artistic excellence that was carried out by L. Sovinskyi, who knew the Ukrainian language well and, therefore, his every word of Shevchenko’s translations was in the proper place and matched the original. Key words: translation, Leonard Sovinskyi, Taras Shevchenko, Polish Studies, interpretation. Дата надходження статті: «31» січня 2017 р. Дата прийняття до друку: «17» лютого 2017 р.