Віршування Дімітрія Анґела в контексті румунського символізму

Стаття присвячена вивченню особливостей віршованих форм румунського поета Дімітрія Анґела, одного з представників румунського літературного символізму. Показано, що поет експериментував у більшості випадків в царині образної семантики і значно меншою мірою видозмінював ритміку вірша. В аспекті ме...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Паладян, К.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2017
Назва видання:	Філологічний дискурс
Теми:	Літературознавство
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178624
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Віршування Дімітрія Анґела в контексті румунського символізму / К. Паладян // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2017. — Вип. 5. — С. 96-109. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-178624
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1786242021-03-01T01:26:25Z Віршування Дімітрія Анґела в контексті румунського символізму Паладян, К. Літературознавство Стаття присвячена вивченню особливостей віршованих форм румунського поета Дімітрія Анґела, одного з представників румунського літературного символізму. Показано, що поет експериментував у більшості випадків в царині образної семантики і значно меншою мірою видозмінював ритміку вірша. В аспекті метрики і ритміки, Д. Анґел використовував поетичні форми, вироблені поезією попереднього періоду. Превалюють ямбічні структури – 88,9%. Найуживанішим розміром виступає восьмистоповий ямб з цезурним нарощенням на один склад. Це один з нових розмірів, впроваджених у румунській літературі поетами- символістами. Ямбічному восьмистоповику властива константна цезура перед 10-м складом та регресивна акцентна дисиміляція із сильною акцентуацією 2-го і 4-го та 6-го і 8-го іктів. Другим за уживаністю є шестистоповий ямб з цезурним нарощенням на один склад. Вірші з таким розміром називають «румунським александрином». Я6цн1 має постійну цезуру перед 8-м ненаголошеним складом і константний 3-й ікт на 6-му складі, що створює двоскладову, симетричну структуру, де 1-й і 3-й ікти в кожному піввірші – сильні, а 2-й – слабкий. The article is devoted to the peculiarities of poetic forms of the Romanian poet Dimitrie Anghel, one of the representatives of Romanian literary symbolism. It is shown that poet experimented in most cases in the realm of image symbolism and much less changed the rhythmicality of the poem. In the sphere of meter and rhythm D. Anghel used poetic forms created by the poets of the previous period. Among classical works iambic structures prevail – 88.9%. The most often used meter is iambic octаmeter with female caesura (I8f). It is one of the new meters introduced into Romanian literature by the poets-symbolists. I8f is characteristic of constant caesura before the tenth syllable and regressive accent dissimilation with strong accent on the second and the fourth as well as the sixth and eighth ictus. Another meter as to frequency of usage is iambic hexameter with female caesura (I6f), which called «Romanian Alexandryn». It has constant caesura before the eight unstressed syllable and constant third ictus on the sixth syllable which forms symmetric structure where the first and the third ictus in each half line are strong and the second is weak. 2017 Article Віршування Дімітрія Анґела в контексті румунського символізму / К. Паладян // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2017. — Вип. 5. — С. 96-109. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2411-4146 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178624 801.6:821.135.1-1Анґел uk Філологічний дискурс Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Літературознавство Літературознавство
spellingShingle	Літературознавство Літературознавство Паладян, К. Віршування Дімітрія Анґела в контексті румунського символізму Філологічний дискурс
description	Стаття присвячена вивченню особливостей віршованих форм румунського поета Дімітрія Анґела, одного з представників румунського літературного символізму. Показано, що поет експериментував у більшості випадків в царині образної семантики і значно меншою мірою видозмінював ритміку вірша. В аспекті метрики і ритміки, Д. Анґел використовував поетичні форми, вироблені поезією попереднього періоду. Превалюють ямбічні структури – 88,9%. Найуживанішим розміром виступає восьмистоповий ямб з цезурним нарощенням на один склад. Це один з нових розмірів, впроваджених у румунській літературі поетами- символістами. Ямбічному восьмистоповику властива константна цезура перед 10-м складом та регресивна акцентна дисиміляція із сильною акцентуацією 2-го і 4-го та 6-го і 8-го іктів. Другим за уживаністю є шестистоповий ямб з цезурним нарощенням на один склад. Вірші з таким розміром називають «румунським александрином». Я6цн1 має постійну цезуру перед 8-м ненаголошеним складом і константний 3-й ікт на 6-му складі, що створює двоскладову, симетричну структуру, де 1-й і 3-й ікти в кожному піввірші – сильні, а 2-й – слабкий.
format	Article
author	Паладян, К.
author_facet	Паладян, К.
author_sort	Паладян, К.
title	Віршування Дімітрія Анґела в контексті румунського символізму
title_short	Віршування Дімітрія Анґела в контексті румунського символізму
title_full	Віршування Дімітрія Анґела в контексті румунського символізму
title_fullStr	Віршування Дімітрія Анґела в контексті румунського символізму
title_full_unstemmed	Віршування Дімітрія Анґела в контексті румунського символізму
title_sort	віршування дімітрія анґела в контексті румунського символізму
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Літературознавство
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178624
citation_txt	Віршування Дімітрія Анґела в контексті румунського символізму / К. Паладян // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2017. — Вип. 5. — С. 96-109. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series	Філологічний дискурс
work_keys_str_mv	AT paladânk víršuvannâdímítríâangelavkontekstírumunsʹkogosimvolízmu
first_indexed	2025-07-15T17:15:25Z
last_indexed	2025-07-15T17:15:25Z
_version_	1837734012024520704
fulltext	Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 96 УДК 801.6:821.135.1-1Анґел КРІСТІНІЯ ПАЛАДЯН, кандидат філологічних наук, докторант (м.Чернівці) Віршування Дімітрія Анґела в контексті румунського символізму Стаття присвячена вивченню особливостей віршованих форм румунського поета Дімітрія Анґела, одного з представників румунського літературного символізму. Показано, що поет експериментував у більшості випадків в царині образної семантики і значно меншою мірою видозмінював ритміку вірша. В аспекті метрики і ритміки, Д. Анґел використовував поетичні форми, вироблені поезією попереднього періоду. Превалюють ямбічні структури – 88,9%. Найуживанішим розміром виступає восьмистоповий ямб з цезурним нарощенням на один склад. Це один з нових розмірів, впроваджених у румунській літературі поетами- символістами. Ямбічному восьмистоповику властива константна цезура перед 10-м складом та регресивна акцентна дисиміляція із сильною акцентуацією 2-го і 4-го та 6-го і 8-го іктів. Другим за уживаністю є шестистоповий ямб з цезурним нарощенням на один склад. Вірші з таким розміром називають «румунським александрином». Я6цн1 має постійну цезуру перед 8-м ненаголошеним складом і константний 3-й ікт на 6-му складі, що створює двоскладову, симетричну структуру, де 1-й і 3-й ікти в кожному піввірші – сильні, а 2-й – слабкий. Ключові слова: символізм, версифікація, силабо-тоніка, метр, ритм, ямб, хорей, дактиль, амфібрахій, Дімітрій Анґел. Постановка проблеми в загальному вигляді... В румунському літературознавстві хронологічно у поетичному символізмі виділяють чотири періоди: а) теоретичний період, представлений поетом Александру Мачедонскі, якій заявив про нову поезію у своїх статтях: «Poezia viitorului» («Поезія майбутнього»), «Despre logica poeziei» («Про логіку поезії») та пропагував символізм у своєму журналі «Literatorul» («Літератор»); б) перехідний період від романтизму до символізму, представлений поезією Штефана Петіке, Дімітрія Анґела та Юлія Чезара Севеску; в) власне символізм з його зовнішніми характеристиками, орієнтованими на інновації в царині віршової форми: поезія Іона Мінулеску та с) символізм найвищого художнього Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 97 рівня з характерними образно-семантичними та структурно- композиційними ознаками: поезія першого періоду творчості Дж. Баковія. Дімітріє Анґел є одним із центральних представників символізму в румунській літературі. Він представляє другий період, який часто називають «музичним» символізмом. У своїх творах поет підносить природу, особливо флору з її симфонією ароматів, що призводить до сп’яніння. Поет не просто оспівує красу своїх улюблених квітів, він шукає в природі характеристики, тотожні людським почуттям, прагне використовувати квітковий світ для зображення людського буття. Такі ознаки спостерігаємо у його збірці «În grădină» («В саду»). У ній поет постає справжнім мрійником та уважним фіксатором деталей. У збірці «Fantazii» («Фантазії») його світогляд дещо змінюється. У книзі відображено поетове паризьке богемне життя з подорожами та морськими пейзажами. Тут Д. Анґел постає не тільки ліриком, але й мислителем, створюючи природні мотиви на основі особистих почуттів або спогадів та стверджуючи, що завжди шукає «форму досконалого і вічного життя». У «Фантазії», насправді співіснує, поет-романтик і поет- декадент, саме в цьому полягає цінність і значення його творів в період змін епох та проголошення поезії модернізму, до якої поет виявився несприйнятливим. Аналіз досліджень і публікацій... Поезія Д. Анґела завжди перебувала в центрі уваги літературної критики. Його вірші здобули високу оцінку Е. Ловінеску, Дж. Келінеску, Т. Віану та інших румунських літературознавців. У цих працях виявлено переважно змістові константи й домінанти його ідіостилю та особливості художнього моделювання. Тим часом розгляд версифікаційної майстерності Д. Анґела залишається на периферії. На окремі властивості ритмомелодики звертають увагу Л. Ґалді [15] та В. Стреїну [17], проте досі немає дослідження поетичного доробку Д. Анґела щодо метрики та ритміки. Формулювання цілей статті... Мета статті полягає у статистичному дослідженні поетичного матеріалу Д. Анґела у зрізі метрики і ритміки. Віршознавчий аналіз поетових творів дасть нам можливість зрозуміти специфіку його віршування та певні закономірності розвитку румунської поезії початку ХХ століття. Виклад основного матеріалу... Поетичний доробок Д. Анґела складають дві збірки – «În grădină» («В саду», 1906), «Fantazii» («Фантазії», 1909) – та вірші, опубліковані в періодичних виданнях. Усього було проаналізовано 54 поетичні твори, 1159 віршованих рядків. Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 98 Загальна метрична картина означених збірок у статистичному вимірі представлена у табл. 1. Таблиця 1 Метричний репертуар творчості Д. Анґела Метр Вірші Відсоток віршів Рядки Відсоток рядків Ямб 48 88,8 985 85 Хорей 2 3,6 56 4,8 Дактиль 1 1,9 56 4,8 Амфібрахій 3 5,5 62 5,4 Всього 54 100 1159 100 З наведеної таблиці бачимо, що твори Д. Анґела витримані у царині силабо-тоніки. В цілому поет використав 9 розмірів, серед яких: чотиристоповий ямб (далі – Я4), п’ятистоповий ямб (Я5), шестистоповий ямб з цезурним нарощенням на один склад (Я6цн1), восьмистоповий ямб з цезурним нарощенням на один склад (Я8цн1), восьмистоповий хорей (Х8ц), різностоповий врегульований хорей (Х4343), шестистоповий дактиль (Д6ц), чотиристоповий амфібрахій (Ам4ц) та шестистоповий амфібрахій (Ам6ц). Серед них лідирують ямби – 88,8% (85%) – тут і далі частки подано у відсотковому відношенні: кількість творів зазначено без дужок, а число рядків – у дужках. Серед поетових ямбічних структур домінує 8-стоповик– 42,6% (36,6%) усіх творів. Це один з нових розмірів, впроваджених у румунській літературі поетами-символістами. Апробував Я8 А. Мачедонскі, теоретик румунського символізму. Румунському восьмистоповику властиве цезурне нарощення на один склад і константна цезура перед 10-м складом. Визначальним фактором ритмічної структури цього розміру є константна наголошеність предцезурного ікта, що створює в кожному піввірші регресивну акцентну дисиміляцію із сильною акцентуацією 2-го і 4-го та 6-го і 8-го іктів. Про український восьмистоповий ямб писав І. Качуровський. Віршознавець стверджував, що це «розмір вельми рідкісний» та зауважував: «Більше, ніж сім-вісім стоп ямб мати не може: тоді він неминуче розпадається на окремі два вірші. Вже й семистоповий і восьмистоповий ямб мають тенденцію до розпаду, але їх ще може втримати як цілість «обруч» із рими» [8, с. 30]. Наведемо для прикладу уривок вірша «Farmec de noapte» («Чарівна ніч»): Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 99 În pragul scărilor rămas-am și nu-mi mai recunosc grădina. E noapte, -o noapte viorie, de parc-ar fi trecut lumina. Prin ochii cei mai duși de visuri, prin inima cea mai blajină, E-o dulce noapte alungată dintr-un serai, de vreo cadână [13, с. 24].     Про ритміку російських двоскладових розмірів із сильною цезурою писав Дж. Бейлі. Він вважає, що «так як їхньою спільною рисою є константний ікт перед цезурою, то вони виробляють відповідні цьому ритмічні особливості і повинні вивчатися окремо від інших двоскладових розмірів» [1, с. 250]. При вивченні ритмічної інерції двоскладових розмірів К. Тарановський [12, с. 325] та М. Ґаспаров [4, с. 77] вказують, що ритмічна тенденція яка визначає розташування сильнонаголошених і слабонаголошених стоп у творі підпорядковується двом законам: 1) закону висхідного зачину, коли перший ікт прагне до сильної наголошеності; та 2) закону регресивної акцентної дисиміляції, коли сильнонаголошені і слабонаголошені стопи чергуються у вірші через одну від кінця до початку. Щодо ритміки восьмистоповиків Д. Анґела, то розглядатимемо їх, як поєднання двох 4-ст. ямбів. Поетові 8-стоповики складаються з двох піввіршів з 4+4 іктами із відносно сильними 2-м та 6-м іктами та константами на 4-му та 8-му іктах. У таблиці 2 подано усереднені показники наголошеності стоп Я8цн1. Щоб зрозуміти специфіку ритмічних варіації ямба з цезурним нарощенням, при аналізі ми вказуємо на кількість і на відсоток наголосів на ікті і на складі. З таблиці 2 видно, що ритмічна інерція двочастинна, але не симетрична. Регресивна акцентна дисиміляція діє окремо в кожному піввірші, але слабо виражена, тому що різниця між наголошеністю перших двох іктів у піввіршах незначна. Спостерігається тенденція до посилення 1-го та 5-го іктів, яка би вирівняла контраст між першими двома стопами. У Я8цн1 не фіксуємо характерного зменшення відсотка наголошеності 3-ого ікта, який би підкреслив контраст між найслабшою стопою і сильною константою. Таким чином, найслабшим іктом у восьмистоповому ямбі залишається 7-й. Те, що у Д. Анґела 7-ий ікт слабший (менш наголошений) за 3-ий показує, що поет розуміє цей розмір як єдиний ритмічний рядок. Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 100 Таблиця 2 Розподіл наголосів у 8-стоповому ямбі Д. Анґела Стопа І ІІ ІІІ IV V VІ VІІ VІІІ Склад 2 4 6 8 11 13 15 17 Відсоток 70,8 75,3 60,5 100 72,6 81,6 36,4 100 Отже, восьмистоповий ямб має альтернований вид ритму. Усереднена різниця між І і ІІ та V і VІ стопами складає – 4,5% та 9%. Процент рядків з позасхемними наголосами невеликий – 4,3%. У деяких творах спостерігаємо вкраплення некласичних версів, але їхня частка незначна – 1%. Шестистоповий ямб є другим за уживаністю у поезії Д. Анґела, ним укладено 35,2% (37,1%) усіх творів. Для румунського шестистоповика властиве цезурне нарощення на один склад, вірші з таким розміром називають «румунським александрином». Вони мають постійну цезуру перед 8-м ненаголошеним складом і константний 3-й ікт на 6 складі, що створює двочастиннну, симетричну структуру, в якому акцентна дисиміляція діє незалежно в кожному піввірші. Таким чином у шестистоповиках сильними виступають 1-й і 3-й та 4-й і 6-й ікти, а слабкими – 2-й і 5-й. Наведемо приклад з поезії «Reverie» («Мрійливість»): Cântai un cântec straniu din țările de Nord, O melodie blândă și limpede ca gheața; Și eu visam pe gânduri ce dulce-ar fi fost viața Să am cu tine-o casă pe-o margine de fiord [13, с. 60].     У Я6 Д. Анґела домінує симетричний вид ритму шестистоповика із константною жіночою цезурою. Кожен вірш має структуру подвоєного тристопового ямба, в якому І і ІІ стопи сильні, а ІІ – слабка. Також простежується синтаксична та інтонаційна завершеність кожного піввірша, що свідчить про орієнтацію поета на традиційний для румунської поезії вид 6-ст. ямба. У таблиці 3 подано усереднені показники наголошеності Я6: Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 101 Таблиця 3 Розподіл наголосів у 6-стоповому ямбі Д. Анґела Стопа І ІІ ІІІ IV V VІ Склад 2 4 6 9 11 13 Відсоток 72,6 64,2 100 85,2 34,8 100 Наголошеність стоп виявляє відоме коливання ритму, що створює двочастинну симетричну інерцію ритму, тобто чергування сильних і слабких іктів у межах кожного піввірша. Коливання ритму завершується в межах першого піввірша, а в другому повторюється, причому у другому піввірші контраст між сильними і слабким іктами набагато різкіший, що створює рельєфніший ритмічний малюнок. Різниця між наголошеністю І і ІІ та IV і V стоп становить 8,4% і 50,4%. Характер низької наголошеності V стопи вказує, що поет відчуває її, як передостанню, яка передує кінцю рядка. Віршовані твори, укладені 4-стоповим ямбом становлять 5,5% (4,2%) від усіх поетових творів. Серед ритмічних форм чотиристопового ямба М. Ґаспаров виділяє два види: без альтернованого ритму або «архаїчний» (І стопа сильніша ніж ІІ) та з альтернованим ритмом або «традиційний» (ІІ стопа сильніша ніж І) [3, ст. 138-142]. У чотиристоповиках Д. Анґела засвідчено «традиційний» вид ритму. Наведемо приклад з поезії «Curcubeul» («Веселка»): Сe schimbătoare e la munte Lumina; cât ai scăpăra,  Un curcubeu a-ntins o punte Din casa mea pân’la a ta [13, с. 75].  У цьому вірші акцентуація стоп така: 75; 100; 37,5; 100. Стовідсоткова наголошеність ІІ стопи вказує на закон регресивної акцентної дисиміляції, який створює двочастинний альтернований ритм Я4. Повнонаголошених рядків – 18,8%. Версів з позасхемними наголосами не зафіксовано. У таблиці 4 подані усереднені показники наголошеності стоп Я4: Таблиця 4 Розподіл наголосів у 4-стоповому ямбі Д. Анґела Стопа І ІІ ІІІ IV Відсоток 81,3 87,5 31,3 100 Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 102 Така наголошеність ІІ стопи засвідчує наявність «традиційного» ритму. Показник повнонаголошених рядків – 16,7%. 4-ст. ямб Д. Анґела представляє собою двочастинну структуру Я4 зразка кінця ХІХ століття [10, с. 13]. Змістові та інтонаційні вершини намагаються співпадати із сильними 2-м та 4-м іктами. Але, в той же час, в його ритміці спостерігається тенденція до посилення першої та послаблення другої стопи. Такий діапазон ритмічних форм пояснюється насамперед – музичністю – однією з основних ознак символізму. П’ятистоповий ямб характерний для 5,5% (7,1%) від усіх поетових творів. Поет будує свої п’ятистоповики на основі регресивної акцентної дисиміляції – із сильними 1-м, 3-м та 5-м іктами. Про ритміку російського Я5 писали К. Тарановський та М. Ґаспаров. Вони показали, що у 5-стоповому ямбі метрично сильними (часто наголошуваними) є І, ІІІ і V стопи, що спричиняє виникнення альтернованого ритму. При появі цезури, непостійної за характером, а особливо за місцем розташування, у п’ятистоповику стають можливими відхилення: з’являється висхідний («французький») ритм, при якому ІІ стопа дорівнює сильній І або й сильніша від неї, і спадний («англійський» або «німецький») ритм, при якому ІІ стопа дорівнює ІІІ. [3, с. 145-147]. Акцентуація стоп у 5-стоповиках Д. Анґела показує наявність первинного-тривершинного ритму. Наведемо приклад з поезії «Ex- Voto»: Pășește-ncet, să nu deștepți tăcerea,  Coboară-ncet ca-ntr-un cavou pustiu Și-ascunde-ți bucuria ori durerea [13, с. 86].  Розподіл наголосів у творі свідчить про наявність альтернованого виду ритму із сильними непарними іктами: 73,7; 47,4; 78,9; 36,8; 100. Повнонаголошених рядків 10,5%, версів з обтяженнями не зафіксовано. У інших творах позиція наголосу на 2-ому ікті посилюється і вирівнюється з 1-м іктом, створюючи малюнок подібний до вторинного висхідного, або французького ритму. Наприклад у поезії «Alesul» («Обранний») акцентуація стоп така: 72; 72; 78; 32; 100. Але у цих поезіях 2-й ікт не стає сильнішим за 1-й, це пояснюється відсутністю цезури. Такий більш менш рівномірний розподіл наголосів на перших іктах вирівнює ритміку твору. Ця тенденція до наголошеності стоп є абсолютно відмінною від форм попереднього періоду, для яких був характерним спадний вид ритму [10, с. 13]. У таблиці 5 подана акцентуація стоп у поетових Я5. Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 103 Таблиця 5 Розподіл наголосів у 5-стоповому ямбі Д. Анґела Стопа І ІІ ІІІ IV V Відсоток 70 61,2 89,9 37,1 100 Отже, маємо Я5 з альтернованим видом ритму. Повнонаголошених рядків – 12,5 відсотка, версів з обтяженнями не зафіксовано. Хореїчні структури властиві двом поезіям, що становить 3,7% (4,8%) усіх творів. Серед хореїчних розмірів Д. Анґел використав восьмистоповик із чоловічою цезурою та різностоповий врегульований хорей. Восьмистоповим хореєм написаний вірш «Visătorul «(«Мрійник»), його частка становить 1,9% (2,1%) від усіх поезій. Ця форма є характерною для румунської поезії ХІХ століття. Увів цей розмір у румунське віршування Ґ. Асакі, запозичивши її з давньогрецької літератури. Поет вважав, що твори з глибоким тематичним змістом треба писати лише довгими хореїчними версами. За спостереженнями Л. Ґалді наявність хореїчного 16- 15-складовика в творчості румунських письменників є «архаїчною рисою» і відгомоном античного хореїчного тетраметра [15, с. 171]. Ч. Дрейдж стверджує, що хореїчний 8-стоповик з’явився в давньогрецькій драмі, хоча деякі віршознавці пов’язували його із народним віршем [5, с. 84]. За спостереженнями Ч. Дрейджа Х8 розглядався, як маловживаний, незвичайний та екзотичний розмір. Його апробували, лише в кількох десятках творів ранні символісти. Щодо ритміки Х8ц, то розглядатимемо його, як поєднання двох 4- ст. хореїв. За класифікацією М. Ґаспарова у Х4 можна виділити два види ритму: 1) »архаїзований» (наголошеність ІІ стопи нижча, ніж 94%); 2) »традиційний» (наголошеність ІІ стопи 99,5% - 100%). Пропонуємо для прикладу фрагмент поезії «Visătorul «(«Мрійник»): Albă-i piața Barberini către miezul nopții vara, Când se-ntoarce singuratic un poet spre casa lui. Până-n Lațiul vechi e cale – dar la Roma ești în țara, Unde poți să stai de vorbă cu divinile statui... [13, с. 66]     Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 104 Дані таблиці 6 показують, що розподіл наголосів створює альтернований вид ритму із чергуванням слабких і сильних іктів. Лінія ритму хвилеподібна і відповідає двочастинній ритмічній інерції. Відсоток наголошеності непарних іктів значно менший, ніж парних, що ідеально відповідає законові регресивної акцентної дисиміляції. Таблиця 6 Розподіл наголосів у 8-стоповому хореї Д. Анґела Стопа І ІІ ІІІ ІV V VI VIІ VIІІ Відсоток 50 79,2 58,3 100 16,7 95,8 50 100 Як бачимо, у восьмистоповику панує «архаїзованоий» вид ритму, хоча у другому піввірші засвідчено тенденцію до більшої наголошеності ІІ стопи, що призводить до альтернованого ритму. Різниця між наголошеністю І і ІІ та V і VI стопами становить 29,2% і 79,1% відповідно. Різностоповим хореєм написана поезія «Ceasurile» («Часи»), його частка складає лише 1,9% (2,7%) усіх творів. Поет використав «німецьку» традицію, тобто чергування 3- та 4-стопових рядків: În orașul unde-am stat Ani li ani, când crește Liniștea pe înserat,  Turn cu turn vorbește [13, с. 45]. Трискладові метри характерні для 7,5% (10,2%) усіх творів. Серед них найширшого використання набули амфібрахічні поезії, їхній сегмент складає 5,6% (5,4%) від силабо-тонічних структур. Дактилічними розмірами укладено поезію «Himera» («Химера»), його частка становить 1,9% (4,8%) віршованих творів: Plin de dezgust pentru lumea aceasta banală și tristă, Tainic Himerii i-am spus: – «Du-mă pe celalt tărâm!» Du-mă-într-o lume mai bună în care să nu fie oameni, Căci între mine şi ei nu e nimic obştesc [13, с. 93].     Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 105 Твір витриманий у річищі дактилічного шестистоповика. Розташування наголосів та словорозділів у творі навивають уявлення про античний «елегійний дистих», тобто поєднання одного рядка гекзаметра і одного верса пентаметра. Цей розмір був вельми популярним в античній поезії, але пентаметр окремо від гекзаметра не використовувався. М. Ґаспаров вважав, що елегійний пентаметр виник на основі дактилічного гекзаметра, шляхом подвоєння його першого піввірша [2, с. 70]. За твердженнями В. Гудвіна, елегійний пентаметр є каталектичним дактилічним гекзаметром із цезурою після довгого складу третьої стопи та пропуском його двох коротких складів [14, с. 361]. За спостереженнями Ч. Дрейджа, найвпливовішим елегійним поетом в античній літературі був Овідій. Ч. Дрейдж вважає що, античний поет творив свої дистихи із сильною цезурою. Особливістю віршування Овідія, яке унаслідувало і інші поети, є обов’язкові дактилічні стопи у другому піввірші пентаметра, обов’язкова чоловіча цезура, яка не допускала коротких односкладових слів та переважання в клаузулі двоскладових слів [6, с. 74]. Метрична схема античного елегійного дистиха із сильною цезурою така: ――――――Х ―――――Х [16, с. 359]. У схемі знак ― означає довгий склад,  – два коротких, які можуть бути замінені у вірші одним довгим, а Х – довільний склад. При переході з грецької на латинську мову, всі довільні склади на початку і всередині вірша змінюються в довгі. Елегійний дистих Д. Анґела своєрідний приклад силабо-тонічного відтворення античної форми. Вважаємо, що поет спирався на досвід М. Емінеску, який укладав античні розміри силабо-тонічними рядками, де замість довгого вживав наголошений склад, замість короткого – ненаголошений, а спондеї здебільшого передавав хореєм [11, c. 115]. Д. Анґел створив оригінальну ритмічну структуру яка, значно відступає від Овідієвих правил. У наведеному прикладі фіксуємо наявність усіх дактилічних стоп, що створює горизонтальну ритмічну лінію, тільки в одному рядку третя стопа дактиля замінена хореєм. Рядки гекзаметра на 78,6% мають сильну чоловічу цезуру, інші 21,4% – слабку жіночу. В першому рядку чоловіча цезура розташована не на третій стопі, а на другій. Також в одному рядку (3,5%) цезура закінчується односкладовим словом. Щодо пентаметра, Д. Анґел грішить проти класичних правил. Поет сім разів (25%) порушує Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 106 традицію в цезурі, закінчуючи її односкладовим словом. Він також не дотримується правила щодо клаузули (у творі шість пентаметрів (21,4%) закінчуються односкладовими словами). Вражає кількість пропусків наголосу на першій стопі дактиля у пентаметрі – 37,5%. Таким чином поет створює своєрідні трибрахії, яких не допускала антична кількісна метрика. Така структура твору доводить, що Д. Анґел постає експериментатором щодо засвоєння елегійного дистиха. Його вірш, хоча і схожий на античну форму, звучить вільніше і не виявляє монотонності канонічного розміру. Чотиристоповим амфібрахієм витримано 3,7% (3,7%) від амфібрахічних творів. Наведемо приклад з поезії «Fantome» («Примари»): Cu pânzele-ntinse, să-și afle scăpare,  Vin nave grăbite de vânt și de frig;  Iar albe fantome se-nalță din mare,  Și-aleargă de-a lungul înaltului dig [13, с. 64]. У вірші простежується чітка цезура. Рядків з обтяженнями – 2,3%, версів з атонованими стопами – 3,2%. Шестистоповий амфібрахій разом із восьмистоповим ямбом є одним із розмирів впроваджених у румунську поезію поетами-символістами. Вперше така форма зафіксована у А. Мачедонскі. Амфібрахічним шестистопником Д. Анґел написав поезію «Marină» («Mopська»), його частка становить 1,9% (1,7%) від усіх творів: O, mare iubită ! Ce bună amică eşti tu cu poeţii! Porneşte vaporul, şi iată-mă singur din nou lângă pupă. Viu aeru-mi umflă plămânii de parc-aş sorbi dintr-o cupă Demonică, filtru-ncărcat de toate puterile vieţii! [13, с. 98].     У творі фіксуємо один рядок із каталектичною цезурою, його частка становить 5%, атонованих версів – 10%. Висновки... Аналіз метричних форм поезій Д. Анґела показав, що його твори витримані у річищі силабо-тоніки. Це доводить, що не всі поети старшого покоління символістів змогли реалізувати на практиці теоретичні засади модернізму. Поет експериментував у більшості Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 107 випадків в царині образної семантики і значно меншою мірою видозмінював ритміку вірша. Інновацією його віршування є використання нових понаддовгих розмірів, серед яких виділяються ямбічний восьмистоповик та амфібрахічний шестистоповик. Список використаних джерел і літератури: 1. Бейли Дж. Избранные стихи по русскому литературному языку / Дж. Бейли. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 376 с. 2. Гаспаров М. Л. Очерк истории европейского стиха. / М. Л. Гаспаров ; [изд. второе (дополненное)]. – М.: Фортуна Лимитед, 2003. – 272 с. 3. Гаспаров М. Л. Очерк истории русского стиха. Метрика. Ритмика. Рифма. Строфика / М. Л. Гаспаров ; [изд. второе (дополненное)]. – М. : Фортуна Лимитед, 2000. – 352 c. 4. Гаспаров М. Л. Современный русский стих. Метрика и ритмика / М. Л. Гаспаров. – М. : Наука, 1974. – 486 с. 5. Дрейдж Ч .Л. Хореический октаметр в русской поезии от символистов до Мандельштама / Ч. Л. Дейдж // Славянский стих. – М. : Рукописные памятники Древней Руси, 2012. – С. 84 – 96 6. Дрейдж Ч. Л. Элегический дистих в русской поэзии / Ч. Л. Дейдж // Славянский стих. Лингвистическая и прикладная поэтика. – М. : Языки славянской культуры, 2001. – С. 72 – 85. 7. Жирмунский В. Теория стиха / В. Жирмунский. – Л. : Советский писатель, 1975. – 664 с. 8. Качуровський І. Метрика : підручник / І. Качуровський ; [гол ред. М. С. Тимощик, ред. Л. Л. Щербатенко]. – К. : Либідь, 1994. – 120 с. 9. Костенко Н. В. Українське віршування ХХ століття / Н. В. Костенко ; [2- ге вид., випр. та доп.]. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 287 с. 10. Паладян К. Румунське та українське силабо-тонічне віршування ХІХ століття (метрика і ритміка): автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.10.06 «Теорія літератури» / К. Паладян. – Чернівці, 2012. – 20 с. 11. Паладян К. Гекзаметр та його деривати в румунській поезії кінця ХІХ – початку ХХ століття / К. Паладян // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Філологія. – Харків : Видавництво ХНУ імені В.Н.Каразіна, 2014. – Випуск 71, №1127. – С. 114–118. 12. Тарановский К. Русские двусложные размеры. Статтьи о стихе / К. Тарановский ; [под ред. В. Тарановской-Джонсон, Дж. Бейли и А. В. Прохорова, пер. с серб. В. В. Сонькина]. – М. : Языки славянской культуры, 2010. – 552 с. 13. Anghel D. Poezii / D. Anghel. – București : Minerva, 2008. – XXXI, 110 p. 14. Goodwin W.W. A Greek Grammar / W. W. Goodwin. – Welwyn : Palala Press, 2016. – 436 p. 15. Galdi L. Introducere în istoria versului românesc / L. Galdi. – Bucureşti : Minerva, 1971. – 480 p. Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 108 16. Howatson M. C. The Oxford Companion to Classical Literature / M. C. Howatson ; [3rd Revized edition] – Oxford : Oxford University Press, 2013. – 640 p. 17. Streinu V. Poezie şi poeţi români / V. Streinu. – Bucureşti : Minerva, 1983. – 495 p. References: 1. Beyly Dzh. Yzbrannыe stykhy po russkomu lyteraturnomu yazыku / Dzh. Beyly. – M. : Yazыky slavyanskoy kul’turы, 2004. – 376 s. 2. Hasparov M. L. Ocherk ystoryy evropeyskoho stykha. / M. L. Hasparov ; [yzd. vtoroe (dopolnennoe)]. – M.: Fortuna Lymyted, 2003. – 272 s. 3. Hasparov M. L. Ocherk ystoryy russkoho stykha. Metryka. Rytmyka. Ryfma. Strofyka / M. L. Hasparov ; [yzd. vtoroe (dopolnennoe)]. – M. : Fortuna Lymyted, 2000. – 352 c. 4. Hasparov M. L. Sovremennыy russkyy stykh. Metryka y rytmyka / M. L. Hasparov. – M. : Nauka, 1974. – 486 s. 5. Dreydzh Ch .L. Khoreycheskyy oktametr v russkoy poezyy ot symvolystov do Mandel’shtama / Ch. L. Deydzh // Slavyanskyy stykh. – M. : Rukopysnыe pamyatnyky Drevney Rusy, 2012. – S. 84 – 96 6. Dreydzh Ch. L. Эlehycheskyy dystykh v russkoy poэzyy / Ch. L. Deydzh // Slavyanskyy stykh. Lynhvystycheskaya y prykladnaya poэtyka. – M. : Yazыky slavyanskoy kul’turы, 2001. – S. 72 – 85. 7. Zhyrmunskyy V. Teoryya stykha / V. Zhyrmunskyy. – L. : Sovet·skyy pysatel’, 1975. – 664 с. 8. Kachurovs’kyy I. Metryka : pidruchnyk / I. Kachurovs’kyy ; [hol red. M. S. Tymoshchyk, red. L. L. Shcherbatenko]. – K. : Lybid’, 1994. – 120 s. 9. Kostenko N. V. Ukrayins’ke virshuvannya KhKh stolittya / N. V. Kostenko ; [2-he vyd., vypr. ta dop.]. – K. : Vydavnycho-polihrafichnyy tsentr «Kyyivs’kyy universytet», 2006. – 287 s. 10. Paladyan K. Rumuns’ke ta ukrayins’ke sylabo-tonichne virshuvannya KhIKh stolittya (metryka i rytmika): avtoref. dys. … kand. filol. nauk : spets. 10.10.06 «Teoriya literatury» / K. Paladyan. – Chernivtsi, 2012. – 20 s. 11. Paladyan K. Hekzametr ta yoho deryvaty v rumuns’kiy poeziyi kintsya KhIKh – pochatku KhKh stolittya / K. Paladyan // Visnyk Kharkivs’koho natsional’noho universytetu imeni V.N.Karazina. Filolohiya. – Kharkiv : Vydavnytstvo KhNU imeni V.N.Karazina, 2014. – Vypusk 71, #1127. – S. 114–118. 12. Taranovskyy K. Russkye dvuslozhnыe razmerы. Statt’y o stykhe / K. Taranovskyy ; [pod red. V. Taranovskoy-Dzhonson, Dzh. Beyly y A. V. Prokhorova, per. s serb. V. V. Son’kyna]. – M. : Yazыky slavyanskoy kul’turы, 2010. – 552 s.13. Anghel D. Poezii / D. Anghel. – București : Minerva, 2008. – XXXI, 110 p. 14. Goodwin W.W. A Greek Grammar / W. W. Goodwin. – Welwyn : Palala Press, 2016. – 436 p. 15. Galdi L. Introducere în istoria versului românesc / L. Galdi. – Bucureşti : Minerva, 1971. – 480 p. 16. Howatson M. C. The Oxford Companion to Classical Literature / M. C. Howatson ; [3rd Revized edition] – Oxford : Oxford University Press, 2013. – 640 p. Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 109 17. Streinu V. Poezie şi poeţi români / V. Streinu. – Bucureşti : Minerva, 1983. – 495 p. Summary Kristiniіa Paladian The Versification of Dimitrie Anghel in the Context of Romanian Symbolism The article is devoted to the peculiarities of poetic forms of the Romanian poet Dimitrie Anghel, one of the representatives of Romanian literary symbolism. It is shown that poet experimented in most cases in the realm of image symbolism and much less changed the rhythmicality of the poem. In the sphere of meter and rhythm D. Anghel used poetic forms created by the poets of the previous period. Among classical works iambic structures prevail – 88.9%. The most often used meter is iambic octаmeter with female caesura (I8f). It is one of the new meters introduced into Romanian literature by the poets-symbolists. I8f is characteristic of constant caesura before the tenth syllable and regressive accent dissimilation with strong accent on the second and the fourth as well as the sixth and eighth ictus. Another meter as to frequency of usage is iambic hexameter with female caesura (I6f), which called «Romanian Alexandryn». It has constant caesura before the eight unstressed syllable and constant third ictus on the sixth syllable which forms symmetric structure where the first and the third ictus in each half line are strong and the second is weak. Key words: symbolism, versification, syllabo-tonic, meter, rhythm, iambus, trochee, dactyl, amphibrach, Dimitrie Anghel. Дата надходження статті: «21» квітня 2017 р. Дата прийняття до друку: «19» травня 2017 р. УДК 821.161.2 Андієвська, Вовк ОЛЬГА СМОЛЬНИЦЬКА, кандидат філософських наук (м. Київ) Біблійна символіка самоцвітних каменів у поезії Нью-Йоркської групи на прикладі творів Емми Андієвської і Віри Вовк У статті розкрито символіку коштовного каміння, використану у вибраній ліриці представників Нью-Йоркської групи. Уперше зіставлено використання самоцвітів як знаків і символів у творах Емми Андієвської і Віри Вовк. Доведено біблійний підтекст каменів у текстах поетес. Наголошується на імпліцитній символіці, яка

Віршування Дімітрія Анґела в контексті румунського символізму

Репозитарії

Схожі ресурси