Психологізм інтелектуальної драми Ю. Щербака "Відкриття"

Предметом статті є критичне осмислення інтелектуальної психологічної драми, де простежується тип проблематики, який можна назвати особистісно-психологічним. Конфлікт п’єси – це конфлікт внутрішній, психологічний, зумовлений світоглядними позиціями персонажів, суспільною атмосферою в цілому. Виразно...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Циц, Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2017
Назва видання:	Філологічний дискурс
Теми:	Літературознавство
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178629
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Психологізм інтелектуальної драми Ю. Щербака "Відкриття" / Г. Циц // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2017. — Вип. 5. — С. 161-168. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-178629
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1786292021-03-01T01:26:15Z Психологізм інтелектуальної драми Ю. Щербака "Відкриття" Циц, Г. Літературознавство Предметом статті є критичне осмислення інтелектуальної психологічної драми, де простежується тип проблематики, який можна назвати особистісно-психологічним. Конфлікт п’єси – це конфлікт внутрішній, психологічний, зумовлений світоглядними позиціями персонажів, суспільною атмосферою в цілому. Виразно вимальовується тенденція до розкриття наболілих морально-етичних проблем, до всебічного мотивування людського характеру, драматичних ситуацій, драматичного конфлікту. Драматург переносить нас з теренів виробничих конфліктів у світ науки, в атмосферу наукового пошуку, непросторого й далеко не простолінійного, де злети і падіння людського духу набагато складніші, тонші, багатовимірні. І саме звернення до проблем психологічних і моральних становить основну цінність п’єси «виробничої», де в основі конфлікту – вирішення певного виробничого питання. The subject of the article is critical intellectual reflection of psychological drama, which traces the type of problems that include personal and psychological. The conflict of the play – a conflict internal, psychological, caused by the worldview of characters, social atmosphere as a whole. In the article we clearlified the trend to reveal the urgent ethical issues to the full motivation of human nature, dramatic situations, dramatic conflict. The playwright takes us from the territories of industrial conflict in the world of science, the atmosphere of scientific inquiry, where the ups and downs of the human spirit is much more complex, subtle, multidimensional. And it appeals that the moral and psychological problems play «production», where the conflict – resolving certain manufacturing issues. So we can really see the kind of problems called personal and psychological. 2017 Article Психологізм інтелектуальної драми Ю. Щербака "Відкриття" / Г. Циц // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2017. — Вип. 5. — С. 161-168. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2411-4146 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178629 821.161.2 – 2.09 uk Філологічний дискурс Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Літературознавство Літературознавство
spellingShingle	Літературознавство Літературознавство Циц, Г. Психологізм інтелектуальної драми Ю. Щербака "Відкриття" Філологічний дискурс
description	Предметом статті є критичне осмислення інтелектуальної психологічної драми, де простежується тип проблематики, який можна назвати особистісно-психологічним. Конфлікт п’єси – це конфлікт внутрішній, психологічний, зумовлений світоглядними позиціями персонажів, суспільною атмосферою в цілому. Виразно вимальовується тенденція до розкриття наболілих морально-етичних проблем, до всебічного мотивування людського характеру, драматичних ситуацій, драматичного конфлікту. Драматург переносить нас з теренів виробничих конфліктів у світ науки, в атмосферу наукового пошуку, непросторого й далеко не простолінійного, де злети і падіння людського духу набагато складніші, тонші, багатовимірні. І саме звернення до проблем психологічних і моральних становить основну цінність п’єси «виробничої», де в основі конфлікту – вирішення певного виробничого питання.
format	Article
author	Циц, Г.
author_facet	Циц, Г.
author_sort	Циц, Г.
title	Психологізм інтелектуальної драми Ю. Щербака "Відкриття"
title_short	Психологізм інтелектуальної драми Ю. Щербака "Відкриття"
title_full	Психологізм інтелектуальної драми Ю. Щербака "Відкриття"
title_fullStr	Психологізм інтелектуальної драми Ю. Щербака "Відкриття"
title_full_unstemmed	Психологізм інтелектуальної драми Ю. Щербака "Відкриття"
title_sort	психологізм інтелектуальної драми ю. щербака "відкриття"
publisher	Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Літературознавство
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178629
citation_txt	Психологізм інтелектуальної драми Ю. Щербака "Відкриття" / Г. Циц // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2017. — Вип. 5. — С. 161-168. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Філологічний дискурс
work_keys_str_mv	AT cicg psihologízmíntelektualʹnoídramiûŝerbakavídkrittâ
first_indexed	2025-07-15T17:15:36Z
last_indexed	2025-07-15T17:15:36Z
_version_	1837734023835680768
fulltext	Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 161 8. Franko I. Ya. Iz sekretiv poetychnoi tvorchosti / Ivan Franko // Zbir. tvoriv u 50-ty tomakh. – T. 31. – K.: Naukova dumka, 1981. – S. 45-119. 9. Freid Z. Tolkovanye snovydenyi. / Z. Freid. – K.: Zdorove, 1991. – 384 s. Summary Olha Filipenko Symbolization of Onirospace in the Works of Dokiia Humenna This article explores onirospace of the prose of Dokiia Humenna, symbolization of onirical images and time-space continuum. It is determined that the author often chooses sleep for virtual tours of her characters to the ancient times, which she depicts with scientific certainty and exciting artistry. The shifting of time planes and reincarnation of characters enable the reader to imagine the life of their ancestors in the entirety of those days and feel their existential problems and spiritual aspirations. Key words: onirospace, dreaming fragments, dreams, delusions, internal state of the personality. Дата надходження статті: «02» квітня 2017 р. Дата прийняття до друку: «27» квітня 2017 р. УДК 821.161.2 – 2.09 ГАЛИНА ЦИЦ, кандидат філологічних наук, доцент (м.Хмельницький) Психологізм інтелектуальної драми Ю. Щербака «Відкриття» Предметом статті є критичне осмислення інтелектуальної психологічної драми, де простежується тип проблематики, який можна назвати особистісно-психологічним. Конфлікт п’єси – це конфлікт внутрішній, психологічний, зумовлений світоглядними позиціями персонажів, суспільною атмосферою в цілому. Виразно вимальовується тенденція до розкриття наболілих морально-етичних проблем, до всебічного мотивування людського характеру, драматичних ситуацій, драматичного конфлікту. Драматург переносить нас з теренів виробничих конфліктів у світ науки, в атмосферу наукового пошуку, непросторого й далеко не простолінійного, де злети і падіння людського духу набагато складніші, тонші, багатовимірні. І саме звернення до проблем психологічних і моральних становить основну Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 162 цінність п’єси «виробничої», де в основі конфлікту – вирішення певного виробничого питання. Ключові слова: інтелектуальна драма, гуманізм, особистісно- психологічна, художнє сприймання, психологізм. Постановка проблеми в загальному вигляді… Процес національно-культурного відродження, викликаний змінами в суспільно-політичному житті українського народу, зумовлює сьогодні необхідність концептуального переосмислення історії вітчизняної літератури XX століття. Аналіз досліджень і публікацій… Складна проблема психологізму в творчості письменників тоталітарної доби ще достатньо не досліджена сучасним літературознавством. Поки що вона висвітлена переважно на рівні публіцистики. Правда, праці О. Білецького, О. Бондаревої, Д. Вакуленко, Л. Дем’янівської, М. Кудрявцева. І. Михайлина, І. Семенюка, С. Хороба частково репрезентували кращі п’єси попередніх десятиліть. Для сучасної аналітичної думки актуальними лишаються проблеми такого суспільного вагомого роду літератури, як драматургія. Адже 70-80-ті роки драматургія, поруч з епічною прозою, прагнула розглянути найсуттєвіші морально-філософські проблеми доби, наприкінці 80-х й соціально філософська проблематика стає ще більш вигостреною, а психологізм набуває оновленої сили. Справді, драма, як зазначав Г. Гегель, є «фрагментом діалектики, самого життя», що перетворений в індивідуальному художньому сприйнятті автора і нерозривно пов’язаний з історичним розвитком суспільства, духовною проблематикою життя народу [1]. Формулювання цілей статті… Метою статті є теоретичне обґрунтування дослідження тексту на предмет гуманістичної змістовності. Виклад основного матеріалу… Складні людинознавчі проблеми художньо інтерпретує Ю. Щербак, створивши своєрідний жанр інтелектуальної психологічної драми «Відкриття». Драматург переносить нас з теренів виробничих конфліктів (а відтак і зі сфер спрощено-виробничої п’єси) у світ науки, в атмосферу наукового пошуку, непростого й далеко не простолінійного, де й злети, і падіння людського духу набагато складніші, тонші, багатовимірні. Героями є вчені, дослідники, люди інтелігентних професій, на психологічній основі життя і творчій діяльності яких розв’язується ряд морально-етичних проблем сучасності. І саме звернення до проблем психологічних і моральних становить основну цінність цієї п’єси. Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 163 Конфлікт п’єси – це конфлікт внутрішній, психологічний, зумовлений світоглядними позиціями персонажів (хоча в основі - обставини суспільного життя героїв), суспільною атмосферою в цілому. Що ж визначає новизну її проблематики і поетики? В основі конфлікту драми лежить породжене хрущовською добою надумане протистояння науки прикладної, сьогохвилинної, яка має видимий всім практичний сенс, – і науки фундаментальної, яка дасть певні конкретні результати у віддаленому майбутньому – або й не дасть зовсім. У науково-дослідному інституті вірусології працює кілька вчених, відомих і менш відомих молодих дослідників. У лабораторії, яку очолює професор Авілов, створено вакцину проти грипу – і це відкриття першорядної ваги, бо епідемія грипу поширюється швидко і захоплює все більшу кількість потерпілих. Наскільки важливе й актуальне це відкриття, говорить сам Авілов перед кінокамерою (в лабораторії ідуть зйомки): Авілов. Ми вивчаємо грип. Хворобу, епідемії якої регулярно охоплюють земну кулю, вражаючи мільйони людей... Під час кожної епідемії грип збирає похмурий врожай, вбиваючи хворих, знесилених людей... Крім того, грип завдає величезних економічних збитків господарству... Ось чому проблема грипу – глобальна проблема... Наші експерименти виявили високу ефективність нового препарату [6]. Йдеться не про несподіване осяяння, раптове озаріння геніальної людини, – як люблять представляти це письменники-фантасти, а про тривалий процес пошуку, планомірної й цілеспрямованої роботи, яка закономірно приводить до певного результату на рівні відкриття (особливо якщо ця робота ведеться і спрямовується талановитою й наполегливою людиною). Саме таким ученим, закоханим у свою справу, людиною цілеспрямованою і творчою постає у п’єсі центральний персонаж – Микола Іванович Авілов. Образ Авілова виразно спроектований з особи визначного українського вченого, хірурга-кардіолога Миколи Амосова: той же динамізм у мові і вчинках, та ж ясність і чіткість висловлювань, та ж блискавична реакція, несподіваність, навіть парадоксальність окремих думок, тверджень, а головне, фанатична захопленість своєю справою, широка ерудованість, енциклопедизм мислення, і... деяка жорсткість у спілкуванні з людьми. Можливо, тому що у Ю. Щербака був такий блискучий прототип, образ Авілова у драмі постав живим, оригінальним, яскравим, психологічно переконливим. Авілов виступає у п’єсі як представник науки якщо й не прикладної, то такої, що має не тільки теоретичне, а й практичне і Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 164 гостроактуальне значення (в часи написання п’єси говорилося – «народно-господарчий сенс»). Значення такого відкриття не можна перебільшити, і тут автор і його герой (герої) цілком переконливі, а їхня боротьба за швидше впровадження вакцини в практику лікування грипу виправдані. Що ж протистоїть цьому, що викликає конфліктну ситуацію? Об’єктивно антиподом Авілову виступає директор інституту Степан Корнійович Сердюк, який у своїй керівній (і кар’єристській) запопадливості приносить більше шкоди, ніж користі вченому- дослідникові і нововинайденому препаратові, апробації та впровадженню його. Особливо активно Сердюк намагається «прискорити» виготовлення й використання вакцини після зустрічі з іншим директором – автозаводу. Ось дуже характерний уривок розмови двох господарників: Директор автозаводу. Розумієте, чого я прийшов? Я довідався про вакцину. І прошу вашої допомоги. Вашої, товаришу Сердюк, і вашої, професоре. Зараз кінець року – найнапруженіший для нас період. Горить річний план. Штурмівщина, заводи-постачальники поспішають віддати свої борги, дорога кожна людина, кожна секунда. І в цей час на заводі починається грип... Прошу вас – від свого імені, від імені всього колективу – дайте нам вакцину... Сердюк. Вакцину ми вам, звичайно, дамо. Але... Ми будуємо новий лабораторний корпус. Теж горимо. Просимо допомоги. Це для вас... Директор. Які можуть бути розмови?.. Так зав’язується виробничий вузол, де науці вже, фактично, і нема місця. Де слабкі протести професора («вакцини дуже мало, і ми збиралися її перевіряти...») майже нечутні за вагомими, «державними» планами двох керівників підприємств. І це не був конфлікт вигаданий, спеціально вибудуваний драматургом. Ні, Юрій Щербак відтворив тут цілком реальну і широко розповсюджену життєву практику недавніх радянських часів, що й стала поштовхом для подальшого конфлікту. Це була, можна сказати, повсякденна драматична колізія. Згодом Сердюк скаже точні слова про те, що коли ти адміністратор – треба йти на компроміси... І їх було досить, не завжди потрібних чи обґрунтованих. Внаслідок ажіотажу довкола протигрипозної вакцини (адже «нею зацікавились американці») виникає прагнення, яке досить категорично й безапеляційно висловлює сам Авілов: Авілов. Весь інститут переключити повністю на грип. Це проблема першорядної державної ваги... Весь колектив, всю апаратуру, все сконцентруємо на цьому [6, с.120]. Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 165 Така уніфікація, безперечно, веде до ущемлення інших учених, інших відділів. Першим серед тих, хто потерпає через переключення інтересів лише на вакцину грипу, став професор Савелін, в лабораторії якого відкрито один з вірусів ракового захворювання, результати досліджень одержали високу оцінку спеціалістів. Але... Як пояснює Сердюк, найголовніше слово в науці – не відкриття і не істина, а впровадження, тобто практична сьогоденна цінність. Тож щодо роботи Савеліна і групи науковців його рішення однозначно-негативне: Сердюк. ...Сотня інститутів в усьому світі вивчає цю проблему. Але таємницю і досі вкрито мороком. Вам ще треба знищити мільйони мишей, пустити на вітер сотні тисяч валютних карбованців, щоб ступити хоч один маленький крок. А на обрії - ніяких практичних наслідків. їх і не буде. Бо вам все одно це не під силу з цим вашим... [6]. Так сьогоденний практицизм долає високу науку, а творчий пошук перекреслюється пошуком грошей. І це відбувається не тому, що Сердюк є особливо обмеженим або злісним ворогом науки. Він - типовий представник чиновницького апарату по «керівництву наукою», який запопадливо виконує партійно-державну настанову – вийти наперед, «догнати й обігнати», перевершити, здобути визнання будь- якою ціною... Представник все тієї ж штурмівщини, яка так часто призводила до окозамилювання й інших подібних явищ. Сердюк – «повний нуль» в науці, «завгосп», є не стільки негативним персонажем чи лиходієм, скільки типовим породженням радянської системи господарювання, що й привела врешті-решт країну до занепаду. Савелін бореться за свої права негідними методами, але це не виправдовує заходів щодо нього з боку дирекції (переведення в іншу, менше і гірше обладнану лабораторію, а потім і закриття її). Він врешті має повне право зауважити: Савелін. Тільки хочу сказати вам, що ви, директоре, повинні бути як батько: не можна вбивати одних дітей заради щастя інших. Це аморально. Всі діти однакові [6]. Та цей конфлікт не набирає у п’єсі сили, не розгортається у пряме зіткнення протагоністів (Савелін – Авілов, або Савелін – Сердюк). Всі міжвідомчі, внутрішньо інститутські тертя й конфлікти перекриває сторонній негативний фактор: несподівана смерть кінооператора Тумаркіна, який, знімаючи в інституті фільм з Авіловим, випросив для себе вакцину від грипу. Використав – і вмер («Ввечері йому стало погано, висока температура, мабуть, грип. Вночі була «швидка допомога». А сьогодні – все», – говорить колега потерпілого, режисер Владов). Тріумфальне утвердження дивовижної вакцини припиняється, починається розслідування цього трагічного факту. Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 166 Зловтішається і загрожує Савелін, прагне все приховати, «не роздувати цю історію». Але наймужніше і найпослідовніше веде себе в цій ситуації Авілов. Саме він, не ховаючись, з’ясовує всі деталі справи, домагається створення компетентної комісії з розслідування питання, піднімає всі матеріали по виготовленню потрібної серії вакцини... Врешті з’ясовано, що не вона стала причиною смерті людини. Але пережиті хвилювання змусили героїв замислитися і над глибшим сенсом своєї праці, над моральними її наслідками, краще побачити і зрозуміти в екстремальній ситуації характери своїх колег і самих себе. Та багатогранна, вічно актуальна проблема взаємин людини і суспільства, людини і її моральної сутності, її діянь і мети цією сюжетною лінією не вичерпується. Власне, при таких різновидах характерів, які явив нам у драмі Ю. Щербак, кожен персонаж – це своя виразно драматична лінія. Такі окремі сюжетні лінії репрезентують професор Вознесенський, і ширше – подружжя Вознесенських. особистісно-інтимні лінії Авілов – Наталка, Авілов – Тамара (дружина), Сердюк, який розкривається через його монологи, інші. Тут бачимо той тип проблематики, який можемо назвати особистісно-психологічним. Людина, її психологія, її переживання розкриваються автором на тлі суспільного життя, його конфліктів, сутичок і взаємодії груп людей, що переслідують свої колективні чи індивідуальні інтереси. Важливого значення тут набуває сприйняття зовнішніх подій як факторів внутрішнього життя персонажів, відмова від побутової конкретики, тенденція до узагальненості, ширшого, філософського погляду на світ (Авілов. Вознесенський, навіть Сердюк). Все це говорить про спробу автора вийти на нові рівні розкриття внутрішнього світу людини – свого сучасника, розкрити її біль і шукання, її прагнення вічного й прекрасного (в кінці п’єси «Відкриття» звучить музика Моцарта, на концерт якого ідуть Авілов з дружиною). У свій час Лессінг у праці «Гамбурзька драматургія» зазначав: «...Звичайно, не дуже важко є придумати ускладнення фабули і окремі переживання розгорнути в цілі сцени. Але треба вміти остерігатись, щоб ці нові ускладнення не послабили інтересу до змісту і не завдали шкоди правдоподібності його. Треба вміти перейти з погляду оповідача на місце кожної дійової особи, не описувати пристрасті, а справді показати глядачеві розвиток їх так, щоб цей розвиток відбувався без стрибків, з природною поступовістю, яка б доходила до ілюзії, і щоб глядач, хоч-не-хоч, співчував героям» [5, с. 178]. Цього правила – правдоподібності, поступовості, ілюзії життєвості – Ю. Щербак дотримується у своїй психологічній драмі цілком. Не відступає він і від інших класичних теоретичних настанов. «Ми припускаємо чудеса на Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 167 сцені, – зазначав Лессінг, – тільки в галузі фізичних явищ, а в моральному світі все повинно йти своїм звичайним порядком, бо театр має бути школою моральності! Спонукальні причини всякого рішення, всякої зміни в найменших думках і поглядах треба точно зважити між собою стосовно до раз задуманого характеру, і вони мають справляти тільки те враження, яке можуть по найсуворішій справедливості. У драмі певний напрям думок повинен відповідати характерові тієї особи, яка його висловлює. Отже, вони не можуть мати значення абсолютних істин» [5, с.178]. Показовою є центральна фігура п’єси – науковець Авілов, мисленню та мовленню якого притаманні чіткість, ясність, безапеляційність, у певних випадках – дотепність. Професійна чесність та відповідальність відчувається у мовленнєвій поведінці під час зіткнення з директорами, що виявляється у логічному обґрунтуванні ситуацій. Директор науково-дослідного інституту представлений як людина залежна, здатна на будь-які поступки заради «правильної» позиції по відношенню до вищого начальства. Такі портрети створюються як загальним драматургічним дискурсом, де композиція п’єси відтворює відповідні соціально- психологічні ситуації, так і моделювання мовлення персонажів, де за лексико-граматичною, прагматичною побудовою яскраво презентується особистість героя. Будь-які зіткнення з особистістю передбачає пізнання кількох його іпостасей: суто людської та професійної, що, безперечно, може доповнюватися численними іншими статусами. Авілов як дійова особа та мовна особистість розкривається у різних вербальних інтеракціях, що відбуваються у професійному науковому дискурсі, проте презентують численні риси характеру, світогляду, вподобання, комунікативні навички, стратегій та тактики. Тобто практично всі складові дискурсивної особистості, за Л. Синельниковою. Висновки… Враховуючи вищевикладене, висловлені у XX столітті міркування і сьогодні дають нам ключ до розуміння драматичного твору, який повинен бути школою моральності. Саме такою школою є драми Ю. Щербака. Список використаних джерел і літератури: 1. Гегель Г. Эстетика : в 4 т. / Г. Гегель. – М. : Исскуство, 1971. – Т. 3. 2. Дем’янівська Л. Українська драматична поема // Проблематика, жанрова специфіка / Л. Дем’янівська. – К. : Вища школа, 1984. – 160 с. 3. Дашкевич Я. Національне питання в Україні / Я. Дашкевич // Наука і культура. Україна. – 1994. – Вип. 28. – С. 6–17. Філологічний дискурс, випуск 5, 2017 / Philological Discourse, Issue 5, 2017 168 4. Кудрявцева М. Ідеї, конфлікти, характери... (Фрагменти з історії української новітньої драматургії) / М. Кудрявцева. – Кам’янець-Подільський, 1995. – С. 162. 5. Лессінг Г. Є. Гамбурзька драматургія / Г. Є. Лессінг // Теорія драми в історичному розвитку : хрестоматія. – К., 1950. – С. 178–205. 6. Синельникова Л. Н. Дискурсивная личность как предмет и объект социолингвистики / Л. Н. Синельникова // Лінгвістика. – 2010. – № 3 (21), ч. ІІ. – С. 41–52. 7. Щербак Ю. Відкриття / Ю. Щербак. – К., 1988. – 250 с. References: 1. Hehel’ H. Estetyka : v 4 t. / H. Hehel’. – M. : Ysskustvo, 1971. – T. 3. 2. Dem"yanivs’ka L. Ukrayins’ka dramatychna poema // Problematyka, zhanrova spetsyfika / L. Dem"yanivs’ka. – K. : Vyshcha shkola, 1984. – 160 s. 3. Dashkevych Ya. Natsional’ne pytannya v Ukrayini / Ya. Dashkevych // Nauka i kul’tura. Ukrayina. – 1994. – Vyp. 28. – S. 6–17. 4. Kudryavtseva M. Ideyi, konflikty, kharaktery... (Frahmenty z istoriyi ukrayins’koyi novitn’oyi dramaturhiyi) / M. Kudryavtseva. – Kam"yanets’- Podil’s’kyy, 1995. – S. 162. 5. Lessinh H. Ye. Hamburz’ka dramaturhiya / H. Ye. Lessinh // Teoriya dramy v istorychnomu rozvytku : khrestomatiya. – K., 1950. – S. 178–205. 6. Synel’nykova L. N. Dyskursyvnaya lychnost’ kak predmet y obъekt sotsyolynhvystyky / L. N. Synel’nykova // Linhvistyka. – 2010. – № 3 (21), ch. II. – S. 41–52. 7. Shcherbak Yu. Vidkryttya / Yu. Shcherbak. – K., 1988. – 250 s. Summary Halyna Tsyts Psychologism of the Intellectual Drama of Yu. Shcherbak «Revelation» The subject of the article is critical intellectual reflection of psychological drama, which traces the type of problems that include personal and psychological. The conflict of the play – a conflict internal, psychological, caused by the worldview of characters, social atmosphere as a whole. In the article we clearlified the trend to reveal the urgent ethical issues to the full motivation of human nature, dramatic situations, dramatic conflict. The playwright takes us from the territories of industrial conflict in the world of science, the atmosphere of scientific inquiry, where the ups and downs of the human spirit is much more complex, subtle, multidimensional. And it appeals that the moral and psychological problems play «production», where the conflict – resolving certain manufacturing issues. So we can really see the kind of problems called personal and psychological. Key words: intellectual drama, humanism, personal and psychological, artistic perception, psychology. Дата надходження статті: «21» лютого 2017 р. Дата прийняття до друку: «14» березня 2017 р.

Психологізм інтелектуальної драми Ю. Щербака "Відкриття"

Репозитарії

Схожі ресурси