Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Коніщева, Н.Й.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2008
Schlagworte:	Соціально-економічні проблеми Донбасу
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17866
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів / Н.Й. Коніщева // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 2(12). — С. 4-11. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-17866
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-178662013-02-13T02:44:16Z Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів Коніщева, Н.Й. Соціально-економічні проблеми Донбасу 2008 Article Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів / Н.Й. Коніщева // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 2(12). — С. 4-11. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 1817-3772 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17866 uk Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Соціально-економічні проблеми Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу
spellingShingle	Соціально-економічні проблеми Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу Коніщева, Н.Й. Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів
format	Article
author	Коніщева, Н.Й.
author_facet	Коніщева, Н.Й.
author_sort	Коніщева, Н.Й.
title	Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів
title_short	Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів
title_full	Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів
title_fullStr	Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів
title_full_unstemmed	Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів
title_sort	демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Соціально-економічні проблеми Донбасу
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/17866
citation_txt	Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів / Н.Й. Коніщева // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 2(12). — С. 4-11. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT koníŝevanj demografíčnínaslídkirozvitkuekokrizovihpromislovihregíonív
first_indexed	2025-07-02T19:01:21Z
last_indexed	2025-07-02T19:01:21Z
_version_	1836562913963278336
fulltext	4 Економічний вісник Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу НАУКОВІ СТАТТІ Н.Й. Коніщева Н.Й. Коніщева, д.е.н., проф., академік Академії економічних наук України, м. Донецьк ДЕМОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ РОЗВИТКУ ЕКОКРИЗОВИХ ПРОМИСЛОВИХ РЕГІОНІВ Актуальність проблеми. Українські вчені вже друге десятиріччя привертають увагу суспільства до посилення негативних тенденцій у розвитку демогра- фічних процесів у країні. Кризовий стан демографіч- ної ситуації в Україні загрожує перетворитися на де- мографічну катастрофу, що створює загрозу націо- нальним інтересам і безпеці України [1, с. 2; 2, с. 8; 3, с. 11; 4, с. 32—42; 5, с. 381—386; 6, с. 115—129; 7, с. 32—37]. Особливо загрозливою демографічна ситуація представляється в індустріально розвинутих регіонах (Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська, Одеська області). При цьому треба за- значити, що незважаючи на широке освітлення демо- графічних проблем у цілому по Україні, особливості таких процесів в екокризових промислових регіонах не вивчаються в достатньому обсязі, а тому не врахо- вуються при розробці стратегії соціально-економічно- го розвитку країни [8—10]. Тому за мету цього наукового дослідження об- рано таке: виявити тенденції демографічних процесів в екокризових промислових регіонах, їх вплив на зай- нятість населення, а також розробити рекомендації щодо їх урахування в державній регіональній політиці. Результати наукових досліджень. Розглянемо ці процеси на прикладі Донецької області, де техно- генне навантаження на населення та природні екосис- теми є найбільш високим серед регіонів України. За 2000—2006 рр. питома вага Донецької області в рес- публіканському обсязі промислового виробництва збільшилася на 4,1%. На площі в 4,4% території Ук- раїни, де мешкає 9,8% населення країни, виробляєть- ся 23,1% загальноукраїнського промислового вироб- ництва, у тому числі 13,3% виробництва електро- енергії, 44,7 — готового вугілля, 71,9 — вугілля для коксування, 45,4 — чавуну, 46,4 — сталі, 45,4 — го- тового прокату, 25,6 — металевих труб, 17,3 — ши- феру, 20,5 — сірчаної кислоти, 16,6 — цементу, 49,5 — коксу, 59,7 — солі, 98,1% — побутових хо- лодильників. Якщо у 2000 р. на одного мешканця об- ласті вироблялося промислової продукції в 1,98 рази більше, ніж у середньому по країні, то у 2006 р. — у 2,36 [11, с. 21; 12, с. 20] (рис. 1). У результаті надвисокої концентрації екологічно шкідливого виробництва техногенне навантаження в регіоні значно перевищує середній рівень по країні. Обсяг викидів шкідливих речовин в атмосферу об- ласті складає 1,9 млн. т — 27,0% республіканського обсягу. Тобто в середньому на 1 км2 території області припадає 71,5 т, що в 7,8 рази перевищує середні по- казники по Україні, а також у декілька разів вище, ніж в інших промислово розвинутих регіонах країни: у 1,8 рази вище, ніж у Дніпропетровській області; у 3,2 рази, ніж у Луганській; у 6,6 рази, ніж у За- порізькій; у 10,8 рази, ніж у Харківській області [11, с. 383, 384; 13, с. 511; 14, с. 23]. В окремих промислових містах Донецької області рівень викидів на 1 км2 в десятки разів вищий, ніж 71,5 т, наприклад, у Дебальцеві — 3223,1 т, Маріу- полі — 1762,3, Донецьку — 369,8, Макіївці — 330,3, Єнакієві — 162,7 т [11, с. 18, 386]. За 2003—2006 рр. у 20 районах та містах області обсяги забруднення на 1 км2 збільшилися на 5,8% [14, с. 23]. Наявність небезпечних відходів в області в розра- хунку на 1 км2 у 2006 р. в 7,2 рази перевищувала се- редньореспубліканський рівень і досягла 239,4 т (це у 2,94 рази більше рівня 2000 р.), у тому числі в Макіївці — 12700,0 т, Дружківці — 3169,9, Дзержинську — 3168,0, Маріуполі — 611,7, Артемівську — 600,5, До- нецьку — 336,1 т на 1 км2 [11, с. 18, 391]. За 2000— 2006 рр. щорічний рівень утворення небезпечних відходів збільшився з 110,7 до 700,3 тис. т, або з 4,2 до 26,4 т на 1 км2, у тому числі в Макіївці — 885,4, Маріу- полі — 625,4, Костянтинівці — 267,9, Артемівську — 170,8, Авдіївці — 112,3, Дзержинську — 65,7, Донець- ку — 164,5 т на 1 км2 [14, с. 101, 103]. Таке високе техногенне навантаження зумовлене переважним розвитком галузей тяжкої промисловості. 2008’2 5 За 1991—2006 рр. питома вага найбільш екологічно не- безпечних виробництв у структурі промислового комп- лексу області (виробництво електроенергії, коксу, мета- лу, вугілля, хімічної та нафтохімічної продукції) збільши- лась з 50,0 до 79,3%. У той же час питома вага науко- ємних та соціально значимих виробництв знизилась: ма- шинобудування — з 17,4 до 9,5%, харчової промисло- вості та перероблення сільськогосподарської продукції — з 17,3 до 6,0%, виробництва будівельних матеріалів — з 3,4 до 2,3%, легкої промисловості — з 9,0 до 0,2%. Про цю негативну тенденцію яскраво свідчать дані про структуру експорту товарів з Донецької області, питома вага якого складає 22,9% республіканського рівня: 76,2% припадає на недорогоцінні метали та ви- роби з них; 5,2% — на мінеральні продукти; 5,2% — продукцію хімічної промисловості; 5,7% — машини та механізми; 4,0% — транспортні засоби [15, с. 3, 47]. Таким чином, незважаючи на декларації щодо не- обхідності забезпечення екологічної безпеки та соціальної відповідальності бізнесу, сучасна державна та регіональна політика не враховує наслідки багаторічного техноген- ного наванта-ження в екокризових промислових регіо- нах. В умовах ринкової економіки техногенне наванта- ження в цих регіонах має тенденцію до зростання. Згідно зі звітом Всесвітнього економічного фо- руму щодо аналізу індексів екологічної стабільності Україна у 2002 р. посідала 137 місце з 142 країн, які аналізувалися. У доповіді «Національна екологічна пол- ітика України: оцінка і стратегія розвитку», яку підго- тували у 2007 р. фахівці Програми розвитку ООН та Міністерства охорони навколишнього середовища України, підкреслено, що низький пріоритет екологіч- ної складової в національних програмах розвитку є сут- тєвим бар’єром для міжнародної інтеграції України та залучення іноземних інвестицій. Значне нарощування екологічно небезпечного ви- робництва та інші негативні процеси соціально-еконо- мічного розвитку останніх десятиріч призводять до сут- тєвого погіршення стану здоров’я та якості життя меш- канців Донецької області. Про це свідчить неухильне зростання коефіцієнту смертності населення — 17,7 осіб на 1000 населення у 2006 р. (в Україні — 16,2, Росії — 16,1, Білорусі — 14,5, Литві — 12,9, Польщі — 9,7) [11, с. 255; 13, с. 336, 530—531] (рис. 2). Причому, якщо коефіцієнт смертності в Донецькій області пере- вищував середньореспубліканський рівень на 9%, то за такими причинами смертності як новоутворення — на 15%, хвороби органів травлення — на 26%, інфекційні та паразитарні хвороби — на 53% [13, с. 340]. У 2006 р. в області померло на 26,6% осіб більше, ніж за 1990 р., у тому числі від хвороб системи кро- вообігу 62,9% загальної кількості померлих, новоут- ворень — 12,6, нещасних випадків, отруєнь, травм — 9,2, хвороб органів травлення — 4,6, інфекційних та паразитарних хвороб — 3,0, хвороб органів дихан- ня — 2,5, хвороб нервової системи — 1,5% [16, с. 30—31; 17, с. 110]. У регіоні спостерігається зростання так званої со- ціально-детермінованої смертності, пов’язаної зі зло- вживанням наркотиками, алкоголем, з нещасними ви- падками, травмами та самогубствами. У 1990 р. смертність населення від нещасних випадків, убивств, самогубств та інших зовнішніх дій складала 115,0 на 100 тис. населення. У 2006 р. цей показник зріс на Рис. 1. Виробництво промислової продукції на 1 особу в Україні та Донецькій області за 2000–2006 рр. [12, с. 4, 20] Н.Й. Коніщева 2,7 5,4 4,2 8 5,4 11,6 8,4 19,5 9 21,3 9,7 22,8 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 22 24 тис. грн. 2000 2002 2003 2004 2005 2006 р о к и 6 Економічний вісник Донбасу Рис. 2. Динаміка кількості померлих на 1000 жителів в Україні та Донецькій області [11, с. 255; 13, с. 335; 16, с. 58; 17, с. 37] Донецька область Україна 1 2 ,1 1 6 ,2 1 7 ,7 8 ,8 1 0 1 1 ,3 1 2 ,1 1 5 ,4 1 5 ,4 1 5 ,3 1 5 ,7 1 6 1 6 1 6 ,6 1 0 ,8 1 1 ,7 1 2 ,1 8 ,9 7 ,6 1 7 ,1 1 7 1 6 ,5 1 7 ,1 1 7 ,3 1 7 ,5 1 8 6 8 1 0 1 2 1 4 1 6 1 8 2 0 1 9 7 0 1 9 7 5 1 9 8 0 1 9 8 5 1 9 9 0 1 9 9 5 2 0 0 0 2 0 0 1 2 0 0 2 2 0 0 3 2 0 0 4 2 0 0 5 2 0 0 6 роки осі б 41,2% і досяг 162,4 на 100 тис. населення (278,2 чо- ловіки і 65,5 жінки), у тому числі від випадкових от- руєнь алкоголем смертність зросла в 1,88 рази — з 10,4 до 19,6; убивств в 1,27 рази — з 11,5 до 14,6; самогубств в 1,13 рази — з 23,9 до 27,0 на 100 тис. населення [16, с. 31; 17, с. 110]. Поглиблюється тенденція випереджаючого зрос- тання кількості померлих у працездатному віці. При зростанні загальної кількості померлих в області за 1990—2006 рр. в 1,27 рази, кількість померлих у пра- цездатному віці збільшилась у 1,51 рази, а їх питома вага зросла з 22,2 до 26,6% (табл. 1). Кількість помер- лих серед чоловіків у працездатному віці (20—59 років) у 1990 р. складала 12201 чол. У 2006 р. вона досягла 17244 осіб, або 79,7% загальної кількості померлих у працездатному віці [16, с. 43; 17, с. 108—109]. Спостерігаються загрозливі темпи зростання над- лишкових смертей чоловіків від нещасних випадків, отруєнь і травм, від хвороб системи кровообігу, органів дихання й травлення. Кількість померлих на 100 тис. осіб серед чоловіків через розлади психіки внаслідок вживання алкоголю в 14,1 рази більше, ніж серед жінок; через хвороби нервової системи — в 3,6; через хвороби органів дихання — в 4,7; через алкогольну хворобу печінки — в 2,8; через випадко- ве отруєння та дію алкоголю — в 4,7; через навмисне самоушкодження — в 5,2; в результаті транспортних нещасних випадків — в 3,8; зовнішніх причин смерті — в 4,2 рази [16, с. 30—31; 17, с. 110]. Найгострішою соціально-демографічною і вод- ночас гендерною проблемою є поглиблення істотного розриву показників середньої очікуваної тривалості життя чоловіків і жінок. В Україні людина живе в се- редньому на 11 років менше, ніж у західноєвропейсь- ких країнах. Розрив середньої очікуваної тривалості життя чоловіків і жінок досяг 11,7 років (у чоловіків вона складає 62,4 років, а жінок — 74,1), тоді як в економічно розвинених країнах цей показник 5—8 років. У Донецькій області ця різниця складає 12,6 років (в 1991—1992 рр. вона була 10,3 роки) [13, с. 343, 534—535; 17, с. 42] (табл. 2). Особливістю демографічної ситуації в екокризо- вих промислових регіонах є високі темпи зростання захворюваності дорослих і дітей. Авторами доповіді «Національна екологічна політика України: оцінка і стра- тегія розвитку», яку підготовлено фахівцями Програми розвитку ООН та Міністерства охорони навколишньо- го середовища України у червні 2007 р., підкреслюєть- ся, що через посилення техногенних чинників зростає кількість хронічних хвороб та порушень з боку захис- них систем організму, підвищується загальна захворю- ваність та смертність населення України. Обстеження студентів Приазовського державного технічного універ- ситету (м. Маріуполь), середній фізичний вік яких був 21,2 роки, показав, що середній біологічний вік 40% обстежених складав 38,7 роки [18, с. 144], що свідчить про прискорений хід процесів старіння населення в еко- кризових промислових регіонах. За 1995—2006 рр. в Донецькій області захворю- ваність крові і кровотворних органів зросла в 1,87 рази, системи кровообігу — в 1,6 рази. Захворюваність органів травлення збільшилася на 3,8%, ендокринної системи, розладу харчування, порушення обміну ре- човин — на 72,8%, сечостатевої системи — на 11,9%. Н.Й. Коніщева 2008’2 7 Таблиця 1 Динаміка кількості померлих у Донецькій області у працездатному віці за 1990–2006 рр. Роки Показники 1990 1995 2000 2005 2006 Кількість померлих, тис. осіб 64,4 89,5 83,6 83,7 81,3 В тому числі у працездатному віці 14,3 23,5 20,1 23,0 21,6 Питома вага, % 22,2 26,2 24,0 27,5 26,6 Розраховано за даними: [15, с. 79; 16, с. 43, 57]. Таблиця 2 Різниця між очікуваною тривалістю життя при народженні жінок та чоловіків, років р о к и Країни 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2005 р. до 2000 р. Донецька область 12,3 12,4 12,4 12,5 12,8 12,6 1,02 Україна 11,3 11,4 11,5 11,5 11,8 11,7 1,04 Литва 10,6 11,5 11,2 11,2 11,4 12,0 1,13 Білорусь 11,4 11,8 11,8 12,0 11,8 12,2 1,07 Російська Федерація 13,2 13,2 13,1 13,2 13,3 13,5 1,02 Польща 8,3 8,1 8,3 8,3 8,5 8,6 1,04 Угорщина 8,5 8,3 8,3 8,3 8,3 8,3 0,98 Словаччина 8,3 8,2 7,9 7,9 7,5 7,8 0,94 Болгарія 7,1 6,8 6,7 7,0 7,1 7,3 1,03 Румунія 6,9 7,3 7,4 7,5 7,4 7,2 1,04 Словенія 7,2 8,0 7,9 7,8 7,6 7,2 1,0 Фінляндія 6,9 6,9 6,6 6,7 7,0 6,8 0,99 Португалія 6,8 6,8 6,7 6,3 6,5 6,5 0,96 Чеська Республіка 6,8 6,4 6,6 6,6 6,4 6,2 0,91 Греція 5,1 4,8 4,7 4,8 4,9 4,9 0,96 Норвегія 5,4 5,3 5,1 4,9 4,8 4,8 0,89 Німеччина 6,0 5,8 5,8 5,7 5,7 5,6 0,93 Уроджені аномалії або вади розвитку збільшилися в 1,23 рази і досягли 82 випадки на 100 тис. населення порівняно з 59 у 1995 р. На 51,4% зросли ускладнен- ня вагітності, пологів і післяпологового періоду [11, с. 347, 348]. Рівень материнської смертності збільшився з 3,8 у 2004 р. до 11,2 у 2005 р. та до 12,7 у 2006 р. на 100 тис. народжених живими [17, с. 124]. Рівень захворюваності дітей в області в 2,5 рази перевищує рівень захворюваності дорослих. Із загаль- ної чисельності вперше захворівших у 2006 р. 25,2% складали діти у віці до 14 років, 5,9% — підлітки (15— 17 років) та 68,9% — доросле населення (18 років і більше). За окремими «недитячими» хворобами рівень захворюваності дітей набагато вище, ніж дорослих. Наприклад, кількість зареєстрованих випадків хворо- би крові та кровотворних органів у розрахунку на 100 тис. населення серед дітей у 13,2 разів більше, ніж серед дорослих; органів дихання — у 6,5 рази; дея- ких інфекційних та паразитарних хвороб — у 2,7; органів травлення — у 2,3; розладу харчування та порушення обміну речовин — у 1,8; нервової систе- ми — у 2,1 рази [17, с. 89—90]. Про кризове екологічне становище в регіоні свідчить зростання захворюваності новоутвореннями. Кількість хворих, які перебували на обліку в медич- них закладах на кінець року через захворювання зло- якісними новоутвореннями, збільшилася за 1990— 2006 рр. на 23,1% — з 73,3 до 90,2 тис. осіб, або з 1376,2 до 1973,6 на 100 тис. населення (на 43,6%). Кількість уперше зареєстрованих випадків захворю- Н.Й. Коніщева 8 Економічний вісник Донбасу вань на новоутворення за 2002—2006 рр. збільшила- ся на 12,4% — з 748 до 841 на 100 тис. населення. Смертність населення від новоутворень у Донецькій області перевищує середньоукраїнський рівень на 100 тис. населення на 5,5% [17, с. 94, 152]. Погіршення якості життя та харчування обумов- лює зростання захворюваності населення активним туберкульозом. За 1990—2006 рр. кількість хворих з цим діагнозом, що встановлений уперше, збільшила- ся в 3,1 рази. Загальна кількість хворих туберкульо- зом, які перебували на обліку в медичних закладах на кінець року, зросла за цей період з 171,6 до 281,0 осіб на 100 тис. населення, або в 1,64 рази. Переважна більшість з них хворіє на активний туберкульоз органів дихання — 96,2% [17, с. 95] (рис. 3). Захворюваність на венеричні хвороби за 1990— 2005 рр. зросла з 225 хворих з діагнозом, що вста- новлений уперше, до 2176 осіб (в 9,6 разів), або з 4,2 до 47,0 осіб на 100 тис. населення (в 11,2 разів). У 2006 р. рівень цих показників знизився, відповідно, до 1472 і 32,1 осіб. Кількість хворих на сифіліс, які перебували на обліку в медичних закладах на кінець року, зросла за 1990—2005 р. в 12,4 рази — з 18,4 до 228,2 осіб на 100 тис. населення. У 2006 р. вона зменшилася до 203,9 осіб [17, с. 95]. Різко зростає чисельність хворих з діагнозом без- симптомного носійства вірусу імунодефіциту чолові- ка (ВІЛ-інфіковані). Їх загальна кількість зросла за 1995—2006 рр. з 1,2 до 78,6 осіб на 100 тис. населен- ня, або в 65,5 рази. Кількість ВІЛ-інфікованих, які перебували на обліку в медичних закладах на кінець року, збільшилася в області за цей період в 198,9 рази — з 70 до 13922 хворих, а в розрахунку на 100 тис. населення — з 1,4 до 304,8, або в 217,7 рази, а кількість хворих на СНІД збільшилася за 2002— 2006 рр. в 5,2 рази — з 8,9 до 45,7 хворих на 100 тис. населення. Кількість хворих з діагнозом наркоманія і токсикоманія, що перебували на обліку в медичних закладах області на кінець року, зросла за 1990— 2006 рр. в 3,4 рази — з 71,1 до 241,5 осіб на 100 тис. населення [11, с. 350; 17, с. 96; 19, с. 37] (рис. 3). В області спостерігається тенденція повільного збільшення коефіцієнта народжуваності: у 1990 р. на- родилося 58,3 тис. осіб, в 2002 р. — 31,2, в 2004 р. — 35,5, в 2005 р. — 35,9, в 2006 р. — 39,3 тис. осіб В 1990 р. коефіцієнт народження складав 1090,3 осіб на 100 тис. населення, у 2002 р. він скоротився до 645,3 осіб, тобто на 40,8%. У 2004 р. він зріс до 760,0, в 2005 р. — до 770,0, а у 2006 р. — до 850 народже- них [11, с. 257; 16, с. 25—26]. У результаті зростання коефіцієнта смертності та зниження коефіцієнта народжуваності в Донецькій Рис. 3. Кількість хворих, які перебували на обліку в медичних закладах Донецької області на кінець року, на 100 тис. населення Н.Й. Коніщева 2008’2 9 Рис. 4. Динаміка природного зростання (скорочення) населення в Донецькій області 18 15,914,4 18,6 17,2 12,8 18,8 15,6 8,7 0,6 -6,4 -13,4 -23 -33,3 -39,9 -50,7-50,5 -48,8 -43,8 -49,3 -53,5 -50,4 -51,1 -48,9 -46,7 -47,8 -41,9 -60 -50 -40 -30 -20 -10 0 10 20 ти с. ч ол . 19 80 19 81 19 82 19 83 19 84 19 85 19 86 19 87 19 88 19 89 19 90 19 91 19 92 19 93 19 94 19 95 19 96 19 97 19 98 19 99 20 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 роки області спостерігається природне скорочення чисель- ності населення. У 1990 р. воно складало — 6,4 тис. осіб, у 2000 р. — 53,5, у 2004 р. — 46,7 тис. осіб [20, с. 29—30], у 2005 р. — 47,8 тис. осіб, або 13,4% загального скорочення по Україні [11, с. 255; 12, с. 335]. У 2006 р. природне скорочення населення в об- ласті складало 41,9 тис. осіб, або 14,1% загального скорочення по Україні (9,2 осіб на 1000 мешканців при 6,4 по Україні) (рис. 4) [16, с. 57—58; 17, с. 37]. Аналізуючи напрями поліпшення становища, яке склалося, треба відмітити, що основні процеси поки що мають негативні тенденції як у Донецькій області, так і в Україні в цілому (табл. 3). При цьому треба звертати увагу як на кількісні показники, так і на якісні аспекти цих процесів. Наприклад, в Україні питома вага дітей, народже- них жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі, збільшилася за 1990—2006 рр. з 11,2 до 21,1% [13, с. 338]. У Донецькій області цей показник досяг 26,7%, у тому числі в сільській місцевості — 32,3%. В 2006 р. в області було розірвано 19086 шлюбів, з них 9339 з однією спільною дитиною, 1394 — з двома, 141 — з трьома. Кількість абортів на 100 дітей, народжених живими, складає 65,9, а на 1000 жінок віком 15—49 років — 11. У 2006 р. з 25926 абортів 80,1% припадає на жінок віком 18—34 роки [17, с. 54, 87, 97]. Висновки та рекомендації щодо результатів дослідження. Ураховуючи вищевикладене, вбачається як актуальне детальне дослідження основних аспектів соціально-економічної ситуації, що склалася в еко- кризових промислових регіонах, та розробка якісно нової стратегії їх розвитку з урахуванням притаман- них їм особливостей. На думку провідних фахівців Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, за прогнозом якого чисельність населення України на початок 2051 р. становитиме лише 36 млн осіб, зараз «нагальною необ- хідністю стає регіональне демографічне прогнозування» [21, с. 4—5]. Тому важливо підкреслити, що в ураху- ванні особливостей екокризових промислових регіонів при розбудові національної й регіональних екологічної та демографічної політики зацікавлена не тільки влада еко- кризових промислових регіонів, але й центральна. Багаторічна експлуатація людських ресурсів у цих регіонах обумовила негативні наслідки з точки зору широкого спектру проблем зайнятості. За 2000— 2006 рр. економічна активність населення в Донецькій області знизилась з 63,8 до 62,8% до населення віком 15—70 років, або з 2,38 до 2,26 млн осіб. Питома вага зайнятого населення області у промисловості ско- ротилася за 1995—2006 рр. з 36,3 до 31,1% загальної чисельності зайнятого населення (в Україні — з 26,4 до 19,5%) [11, с. 266; 13, с. 355—356]. На 01.01.2007 р. у Донецькій області питома вага Н.Й. Коніщева 10 Економічний вісник Донбасу постійного населення у працездатному віці складала 61% (в середньому по Україні 60,6%), старшому за працездатний вік — 25,8% (23,9%), молодшому за працездатний вік — 13,2% (15,5%). При цьому за 2002—2007 рр. питома вага населення Донецької об- ласті віком до 16 років зменшилася з 16,1 до 13,2%. Це найнижчий рівень серед регіонів в Україні (Рівненська область — 20,9%, Закарпатська — 20,6, Волинська — 20,1, Івано-Франківська — 18,9, Чер- нівецька — 18,6, Тернопільська — 17,8, Львівська — 17,6, Житомирська — 17,5, Хмельницька — 16,7, Вінницька — 16,6%) [13, с. 331; 17, с. 148; 19, с. 31]. Спостерігається тенденція випереджаючого ско- рочення зайнятого населення у порівнянні з постійним. За 1995—2006 рр. у Донецькій області постійне насе- лення скоротилося на 11,8%, а зайняте — на 14,0% (в Україні — на 12,7%), тобто у 1995 р. його питома вага у постійному складала 47,9%, а у 2006 р. — 46,7% [11, с. 19, 247, 265; 13, с. 327, 356]. Згідно розрахунків Ради по вивченню продуктив- них сил України НАН України, де розроблено Схему- прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Донецької області на період до 2015 року, прогнозуєть- ся, що до 2015 рр. загальна кількість постійного на- селення області скоротиться до 3983,3 тис. порівняно з 4873 у 2000 р., або на 18,3% [22, с. 12]. Спостерігається ще одна негативна тенденція: якщо в Україні в розрахунку на 1000 населення припадає 300 пенсіонерів, то в Донецькій області — 323, причому за 1991—2006 рр. в Україні цей показник зріс на 18,6%, а в Донецькій області — на 14,5%. Демографічне на- вантаження населення Донецької області працездатно- го віку особами старшими від працездатного віку на 01.01.2007 р. складає 423 на 1000 осіб працездатного віку, в Україні — 394,7 [13, с. 331, 334]. Вищенаведені особливості демографічної ситу- ації в екокризових промислових регіонах недостатньо враховуються при формуванні довгострокової дер- жавної регіональної політики, про що свідчить зміст Концепції демографічного розвитку на 2005—2015 роки [4], Стратегії демографічного розвитку в період до 2015 року та інших документів [23]. За розрахунками Держкомстату України, Донець- ка область, незважаючи на вагомий внесок в еконо- міку країни, протягом значного терміну має самий низький в Україні індекс людського розвитку, який за 1999—2006 рр. знизився з 0,44 до 0,397. У 2006 р. за рівнем цього показника вона знаходилась на 27 місці з 27 регіонів України, в тому числі на 23 — за станом демографічної ситуації та охорони здоров’я; на 22 — за умовами проживання населення; на 26 — за рівнем освіти; на 21 — за станом соціального середовища; на 27 — за станом екологічної ситуації; на 15 — за фінансуванням людського розвитку [24, с. 5, 23]. Узагальнення наведених даних свідчить про не- обхідність розробки та реалізації термінових заходів щодо поліпшення екологічної та демографічної ситу- ації в Донецькій області та інших екокризових про- мислових регіонах [25]. Як наголошується в Стра- тегії демографічного розвитку України в період до 2015 р., зміст реального виходу з демографічної кри- зи полягає «не стільки в подоланні депопуляції, скільки у підвищенні якості життя населення, збереженні та відтворенні його життєвого і трудового потенціалу» [23, с. 162]. Вирішення цієї проблеми неможливо без кардинальної зміни пріоритетів соціально-економічного розвитку. Література 1. Мельниченко І. Державі потрібна єдина де- Таблиця 3 Порівняльний аналіз демографічних показників по Донецькій області та Україні (на 1000 наявного населення) Роки Показники 1990 1995 2000 2005 2006 Кількість народжених Україна 12,6 9,6 7,8 9,0 9,8 Донецька область 10,9 7,4 6,1 7,7 8,5 Кількість зареєстрованих шлюбів Україна 9,3 8,4 5,6 7,1 7,6 Донецька область 9,1 7,8 5,0 6,7 7,1 Кількість зареєстрованих розлучень Україна 3,7 3,8 4,0 3,9 3,8 Донецька область 4,4 4,3 4,7 4,2 4,1 Складено за даними [11, с. 255, 260; 13, с. 336, 344; 17, с. 44]. Н.Й. Коніщева 2008’2 11 мографічна політика: Парламентські слухання у Вер- ховній Раді України: Демографічна криза в Україні: її причини та наслідки // Урядовий кур’єр. — 2003. — 27 трав. — С. 2. 2. Демографічна криза в Україні: причини і наслідки: Із співдоповіді голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Г. Крючкова на парламентських слуханнях 21 травня 2003 р. // Голос України. — 2003. — 3 черв. — № 101 (3101). — С. 8. 3. Лібанова Е. Демогра- фічний колапс // Урядовий кур’єр. — 2004. — № 40. — С. 11. 4. Концепція демографічного розвитку на 2005—2015 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2004 р. № 724-р // Офіц. вісн. Ук- раїни. — 2004. — № 41. — Ст. 2719. — С. 32—42. 5. Скуратівський В., Петроє О. Особливості теоре- тичних інтерпретацій сутності демографічної політики // Вісн. Нац. академії держ. управління при Президен- тові України. — 2005. — № 3. — С. 381—386. 6. Ко- ніщева Н.Й. Проблеми демографічного розвитку Донецької області // Соціально-економічні досліджен- ня в перехідній період. Політика демографічного роз- витку: сучасний стан та її перспективи в західному регіоні України: Зб. наук. пр. — Вип. 5 (55). — Л.: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 2005. — С. 115—129. 7. Новикова О.Ф. Государственное и региональное управление человеческим развитием: оценка проблем и направления обеспечения // Соци- ально-экономические аспекты промышленной поли- тики. Актуальные проблемы управления человечес- кими ресурсами и маркетинга в контексте стратегии развития Украины: Сб. науч. тр. — Т. 1. — Донецк: Ин-т экономики пром-сти, 2007. — С. 32—37. 8. Близнюк А.М., Коніщева Н.Й. Проблеми пол- іпшення демографічної ситуації в екокризових промислових регіонах // Відкритий діалог: уряд, промисловість і суспільство. Сталий розвиток навко- лишнього середовища в Україні: Міжнар. наук.-практ. конф. Маріуполь, 19—21 вересня 2006 р. — Маріу- поль: Маріуп. держ. гуманітарний ун-т, 2006. — С. 404—411. 9. Коніщева Н.Й. Особливості демогра- фічної ситуації в Донецькій області // Розвиток еконо- міки Сходу України: демографічний фактор: Круглий стіл. Донецьк, 20 квітня 2006 р. — Донецьк: Донец. нац. ун-т, Ін-т економіки пром-сті НАН України, 2006. — С. 40—51. 10. Коніщева Н.Й. Особливості де- мографічної ситуації в екокризових промислових ре- гіонах // Економіка і право. — 2006. — № 3. — С. 18— 23. 11. Статистичний щорічник Донецької області за 2006 рік. — Донецьк: Головне управління статистики у Донецькій області, 2007. — 397 с. 12. Промисловість Донецької області в 2006 році: Стат. зб. № 8/132. — Донецьк: Головне управління статистики у Донецькій області, 2007. — 72 с. 13. Статистичний щорічник України за 2006 рік. — К.: Держ. комітет статистики України, 2007. — 552 с. 14. Довкілля Донеччини за 2006 рік: Стат. зб. № 34/114. — Донецьк: Головне управління статистики у Донецькій області, 2007. — 181 с. 15. Донецька область в графіках та діаграмах (1995—2006 роки). — Донецьк: Головне управління статистики у Донецькій області, 2007. — 122 с. 16. Окремі демографічні показники Донецької області за 2006 рік. — Донецьк: Головне управління статис- тики у Донецькій області, 2007. — 62 с. 17. Населен- ня Донецької області у 2006 році: Демографічний що- річник. — Донецьк: Головне управління статистики в Донецькій області, 2007. — 153 с. 18. Задорож- ный Б.В. Функциональное состояние организма сту- дентов // Сотрудничество для устойчивого решения трансграничных, межрегиональных и местных про- блем оздоровления окружающей природной среды, развития предпринимательства: Третья Междунар. науч.-практ. конф. Мариуполь, 1—2 октяб. 2005 г. — Мариуполь: Гос. управление экологии и природ- ных ресурсов Украины в Донецкой области, Приазов- ский госуд. технический ун-т, ОЭО «Ассоциация спа- сения Азовского моря», 2005. — С. 143—145. 19. Соціальні індикатори рівня життя населення за 2006 р.: Стат. зб. — Донецьк: Головне управління ста- тистики у Донецькій області, 2007. — 138 с. 20. Ок- ремі демографічні показники Донецької області за 2005 рік: Стат. зб. № 3/74. — Донецьк: Головне управління статистики у Донецькій області, 2006. — 43 с. 21. Лібанова Е.М. Проведення чіткої демографічної політики на всіх рівнях вимагає довгостроковий про- гноз розвитку України // Світ. — 2007. — № 47—48. — С. 4—5. 22. Схема-прогноз розвитку і розміщен- ня продуктивних сил Донецької області на період до 2015 року. — К.: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, 2005. — 214 с. 23. Стратегія демографічного розвитку в період до 2015 року: По- станова Кабінету Міністрів України від 24.06.2006 р. № 879 // Офіц. вісн. України. — 2006. — № 26. — Ст. 1898. — С. 161—168. 24. Регіональний людський розвиток: 2007 рік / Щорічна науково-аналітична до- повідь / За ред. Е.М. Лібанової. — К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, Державний комітет статистики України, 2007. — 28 с. 25. Коні- щева Н.Й. Особливості екологічної та демографічної політики в екокризових промислових регіонах // Со- циально-экономические аспекты промышленной по- литики. Управление человеческими ресурсами: госу- дарство, регион, предприятие: Сб. науч. тр. — Донецк: Ин-т экономики пром-сти НАН Украины, 2007. — С. 87 — 95. Н.Й. Коніщева

Демографічні наслідки розвитку екокризових промислових регіонів

Institution

Ähnliche Einträge