Метафори-синестезії у поетичних збірках Оксани Радушинської
У статті подається аналіз поетичних текстів Оксани Радушинської, що увійшли до збірок «Казки яблуневого снігопаду» (2001), «Неспівані пісні про щастя» (2002) ) та «Стукав сніг…» (2005), з метою встановлення функцій метафор-синестезій у віршах подільської поетеси різних періодів її творчості. Так...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2018
|
| Назва видання: | Філологічний дискурс |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178701 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Метафори-синестезії у поетичних збірках Оксани Радушинської / Г. Стукан, Л. Глушок // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2018. — Вип. 7. — С. 247-255. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-178701 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1787012021-03-04T01:26:16Z Метафори-синестезії у поетичних збірках Оксани Радушинської Стукан, Г. Глушок, Л. Мовознавство У статті подається аналіз поетичних текстів Оксани Радушинської, що увійшли до збірок «Казки яблуневого снігопаду» (2001), «Неспівані пісні про щастя» (2002) ) та «Стукав сніг…» (2005), з метою встановлення функцій метафор-синестезій у віршах подільської поетеси різних періодів її творчості. Також зроблена спроба погрупувати та подати метафоричні образи, які творяться на перехресті зорових, слухових, одоративних, дактильних відчуттів. Систематизація метафор в межах групи синестезії дала можливість зрозуміти аспект особистісного становлення О.Радушинської, визначити специфіку індивідуального мовного стилю поетеси, яка створила неповторні образні картини світу. The article deals with the analysis of Oksana Radushynska’s poetic texts, included into the following collections of poems: «Fairytales of apple snowfall» (2001), «Unsung song about happiness» (2002) and «Snow rattled» (2005), and revealing the functions of metaphors-synaesthesae in the poems of Podillia region poetess of the various periods of her creative work. The effort to group and to present metaphoric images being created at the crossroad of visual, auditory, odour, and dactyl feelings has been made. Metaphor classification, systematization within the framework of synaesthesae group has given the opportunity to understand the aspects of O. Radushynska’s personality development; to define the specific features of the individual linguistic style of the poetess who created unique figurative worldviews. 2018 Article Метафори-синестезії у поетичних збірках Оксани Радушинської / Г. Стукан, Л. Глушок // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2018. — Вип. 7. — С. 247-255. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2411-4146 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178701 81’373.612.2+82.161.2-1.090. Радушинська uk Філологічний дискурс Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мовознавство Мовознавство |
| spellingShingle |
Мовознавство Мовознавство Стукан, Г. Глушок, Л. Метафори-синестезії у поетичних збірках Оксани Радушинської Філологічний дискурс |
| description |
У статті подається аналіз поетичних текстів Оксани
Радушинської, що увійшли до збірок «Казки яблуневого снігопаду»
(2001), «Неспівані пісні про щастя» (2002) ) та «Стукав сніг…» (2005),
з метою встановлення функцій метафор-синестезій у віршах
подільської поетеси різних періодів її творчості. Також зроблена
спроба погрупувати та подати метафоричні образи, які творяться
на перехресті зорових, слухових, одоративних, дактильних відчуттів.
Систематизація метафор в межах групи синестезії дала
можливість зрозуміти аспект особистісного становлення
О.Радушинської, визначити специфіку індивідуального мовного стилю
поетеси, яка створила неповторні образні картини світу. |
| format |
Article |
| author |
Стукан, Г. Глушок, Л. |
| author_facet |
Стукан, Г. Глушок, Л. |
| author_sort |
Стукан, Г. |
| title |
Метафори-синестезії у поетичних збірках Оксани Радушинської |
| title_short |
Метафори-синестезії у поетичних збірках Оксани Радушинської |
| title_full |
Метафори-синестезії у поетичних збірках Оксани Радушинської |
| title_fullStr |
Метафори-синестезії у поетичних збірках Оксани Радушинської |
| title_full_unstemmed |
Метафори-синестезії у поетичних збірках Оксани Радушинської |
| title_sort |
метафори-синестезії у поетичних збірках оксани радушинської |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Мовознавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178701 |
| citation_txt |
Метафори-синестезії у поетичних збірках Оксани Радушинської / Г. Стукан, Л. Глушок // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2018. — Вип. 7. — С. 247-255. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Філологічний дискурс |
| work_keys_str_mv |
AT stukang metaforisinestezííupoetičnihzbírkahoksaniradušinsʹkoí AT glušokl metaforisinestezííupoetičnihzbírkahoksaniradušinsʹkoí |
| first_indexed |
2025-07-15T17:20:29Z |
| last_indexed |
2025-07-15T17:20:29Z |
| _version_ |
1837734329540673536 |
| fulltext |
Філологічний дискурс, випуск 7, 2018 / Philological Discourse, Issue 7, 2018
247
and «I Love Women»; story «Had Seen the Rock» and excerpts of literary works,
which names have not been established («Hermit», «Joy», «Grandfather Andrew»,
«Triumph of Music», Everything Goes ... Everything Passes», «From Studies in
Crowd», «Bella Donna»,»The Last Lecture», etc.). Tokens are grouped in certain
thematic groups that will help further define the individual style of the writer:
nominated to refer individuals for family ties and affinity, nominated to describe
clothing, outbuildings, residential buildings, business things, names of dishes,
struggle against oppression and injustice, fishing, product processing and
professions by the type of activity, dialects, extent of natural objects and landscapes
artificial, etc. They are considered as a means of expressiveness of language
characters where the work reflects certain lexical structures. It is determined that
the tokens used by Hnat Khotkevych in his works, is a valuable component, its
unsurpassed diastole. They are characterized by a rich multiplicity of Hutsul color.
Key words: individual penmanship, idiostyle, token, token classification
Дата надходження статті: «30» березня 2018 р.
Дата прийняття до друку: «19» квітня 2018 р.
УДК 81’373.612.2+82.161.2-1.090. Радушинська
ГАЛИНА СТУКАН,
кандидат педагогічних наук, доцент
(м. Хмельницький)
ЛЮДМИЛА ГЛУШОК,
кандидат педагогічних наук, доцент
(м. Хмельницький)
Метафори-синестезії у поетичних збірках Оксани Радушинської
У статті подається аналіз поетичних текстів Оксани
Радушинської, що увійшли до збірок «Казки яблуневого снігопаду»
(2001), «Неспівані пісні про щастя» (2002) ) та «Стукав сніг…» (2005),
з метою встановлення функцій метафор-синестезій у віршах
подільської поетеси різних періодів її творчості. Також зроблена
спроба погрупувати та подати метафоричні образи, які творяться
на перехресті зорових, слухових, одоративних, дактильних відчуттів.
Систематизація метафор в межах групи синестезії дала
можливість зрозуміти аспект особистісного становлення
О.Радушинської, визначити специфіку індивідуального мовного стилю
поетеси, яка створила неповторні образні картини світу.
Ключові слова: метафори-синестезії, відчуття, асоціації,
поетичне бачення, образне мислення.
Філологічний дискурс, випуск 7, 2018 / Philological Discourse, Issue 7, 2018
248
Постановка проблеми в загальному вигляді... Синестезія (грецьк. –
одночасне відчуття) – художній прийом – поєднання в одному тропі
різних, іноді далеких асоціацій, явище сприйняття, коли під час
подразнення певного чуттєвого органа, крім специфічних для нього
відчуттів, виникають відчуття, характерні для іншого чуттєвого органа
[1, с. 625].
Метафора-синестезія випливає із природно-біологічної властивості
людини одночасно переживати враження, одержані від кількох органів
чуття. При синестезії до семантичних інновацій залучаються зорові,
слухові, одоративні, смакові, дактильні образи, унаслідок чого виникає
інтерференція різних видів сприймання довкілля. Синестезія створює у
свідомості реципієнта-читача віртуальну ситуацію «реалізму» багатьох
«реальностей» [2, с. 23].
Мовний світ Оксани Радушинської, відомої подільської
журналістки та письменниці, сповнений метафоричними образами
різної структури та різного семантичного наповнення. Її метафори,
пов’язані з іншими художніми засобами, створюють неповторну
тканину твору. Якась до болю щемна печаль з любов’ю до світла й
добра прозирає крізь словесне мереживо [3, с. 586].
У її віршах відсутній голий соціум, їх не назвеш рядками на злобу
дня. Її рядки – про вічне: красу і любов у їх духовному призначенні. У
них, попри канони віршобудови, живе і дихає поезія, яка хвилює
красою скромного підсніжника чи несподіваного дощу, сходом сонця і
фантастичною яблуневою заметіллю. Що ж, коли у душі – цілий світ, то
й крізь вікно можна бачити набагато більше, ніж комусь з високої гори.
Бо дивишся серцем, а серце бачить те, що зовні потаємне. Серце знає:
«…як журавлів криничних відпускати, як зірку, що у небо задивилась,
в цеберко із водою перелляти» [3, с. 538].
Творчість Оксани Радушинської завжди привертала увагу
дослідників-літературознавців (В. Бобух, В.Дмитрик, Л.Макаренко,
М. Мачківський, Г.Стукан та ін.), які відзначають надзвичайну
образність її поезій, тонке відчуття сенсу слова, особливість мовної
системи поетеси і наголошують на необхідності ґрунтовних досліджень
її творчості в мовознавчому аспекті [3; 4; 5]. Характерною ознакою її
поетичної метафори є непередбачуваність, унікальність, особливе
бачення світу, спосіб поетичного мислення [5, с. 90].
Формулювання цілей статті… Мета дослідження – функції
метафор-синестезій у поетичних збірках Оксани Радушинської
«Неспівані пісні про щастя», «Яблука осіннього снігопаду», «Стукав
сніг…»
Філологічний дискурс, випуск 7, 2018 / Philological Discourse, Issue 7, 2018
249
Виклад основного матеріалу... Метафоричні зв’язки, що базуються
на явищі синестезії, в поетичній мові можуть утворюватися за
принципом оксюморону; за принципом епітета; за принципом
гіперболи; за принципом зіставлення; за принципом символу [2 , с. 20].
Поезії Оксани Радушинської наповнені метафорами-синестезіями,
що створюють образну картину світу і допомагають усвідомити його
поетичне бачення. Дотримуючись класифікації Т. Єщенко, згрупуємо
метафори-синестезії, виділені нами у збірках поетеси [6].
Щодо зорових метафор (виявлено 80), то створені ними образи
можуть охоплювати різнотипні асоціації: зорові+одоративні;
зорові+слухові; зорові+ментальні. Метафоричні образи, які будуються
на перехресті зорових відчуттів, є стильовою ознакою символізму.
У поетичній збірці «Неспівані пісні про щастя» знаходимо такі
метафори: «…рівчак й кущ калини розлігся…» [7, с. 7] – перенесення
значення здійснено на основі розширення, простору; «Я в корзину
лозову візьму жменьку неба і поле…» [7, с. 7] – метафора «жменька
неба і поле» означає взяти щось рідне із собою; «Зоря вмирає» [7, с. 7] –
метафора, що асоціюється із закінченням ночі, світанком; «Райдуга
зростає» [7, с. 7] високо в небі світлішає після дощу; «безсмертне небо»
[7, с. 4] – метафора на позначення вічності; «Загубилось світло» [7, с. 4]
– темнота, настання ночі; «Зацвітає світанок літа» [7, с. 9] – прихід,
початок квітучої літньої пори; «Весна сукні ладить» [7, с. 17] –
метафора, що уособлює прихід весни-дівчини у барвистій сукні, коли
все починає рости, зеленіти, квітнути; «день посивілий» [7, с. 17] –
метафоричний епітет, що означає похмурий день без сонця; «Із неба
зорі визирають» [7, с. 18] – появляються одна за одною; «Павутину ніч
плете» [7, с. 18] – метафора, за допомогою якої можна відчути повільне
настання темряви, прихід тихої ночі; «Сміхом розквітати» [7, с. 18] –
дієслівна метафора передає радість, хороший настрій; «то в червневий
зорепад…» [7, с. 22] – особливість першого місяця червня, коли небо
вкрите зорями і вони наче падають на землю; «Днина народилась» [7, с.
22] – метафора, яка уособлює початок народження дня, світанок, коли
на небі з’являються сонячні промені; «два крила майбутнього
доторкаються наші…» [7, с. 22] – метафора «крила майбутнього»
означає у поезії кохання двох людей, щире почуття, яке стане міцним у
майбутньому, де «крила» – в значенні руки; «мережиться акація» [7, с.
23] – дієслівна метафора, що підкреслює красу акації, яка так гарно
цвіте, красується білим квітом, як мереживом; «вишиванка часу» [7, с.
23] – метафора, що порівнює плинність часу із вишиванкою. По-перше,
вишивати – це робота довга, копітка, а по-друге, – гарна, хоч і не
завжди вдається. Так і час (життя) тягнеться рік за роком, у ньому є і
Філологічний дискурс, випуск 7, 2018 / Philological Discourse, Issue 7, 2018
250
легкість, і труднощі; «туманилось літо» [7, с. 25] – метафора на
позначення картини літнього туману, який стелиться берегом річки і
сповіщає, що завтра буде теплий день; «жовте літо» [7, с. 25] – у поезії
цей метафоричний епітет символізує закінчення літа, збирання
достиглого жита і пшениці, останні теплі дні; «місяця біла річка» [7,
с. 25] уявляється місячна літня ніч, коли місяць утворює своїм світлом
смужку-річечку аж до землі; «Присмерк стелить вечір» [7, с. 32] –
непомітний, повільний прихід вечора, захід сонця. Читачу уявляється
картина надвечір’я, яке поступово непомітно переходить у вечір;
«веретена дощів» [7, с. 32] – порівняння дощів із веретеном, для
змалювання затяжної дощової погоди; «осінь палить свічі» [7, с. 32] –
змалювання фантастичної осінньої пори, яка красується
різноманітними кольорами, наче вогниками свічок; «Знають дороги» [7,
с. 38] – значення давнини: дороги вже стільки всього побачили, стільки
людей пройшло по них, стільки подій сталося, що вони все знають;
«Місяць не встиг утекти» [7, с. 40] – метафора передає раптове
закінчення ночі і настання ранку, адже досить часто можна
спостерігати явище, коли надворі вже білий день, а на небі ще
видніється місяць; «розіллялася свічка» [7, с. 42] – уявляється крихітна
свічечка, яка догоряє, а її вогник наче лагідно розливається; «повз тихі
очерети й туманову вуаль…» [7, с. 7] – крізь негустий туман
просвічуються кущі, трава, очерет, як через тонку вуаль; «Груша
кублилась» [7, с. 48] – в уяві постають стиглі, налиті сонцем груші, які
лежать навколо стовбура, як у гнізді; «Дні трусили сажу» [7, с. 48] –
настали похмурі, темні, як сажа, дні; «Зорі сплять над річкою…» [7,
с. 51] – перенесення здійснено на основі подібності стану і кольору,
тобто зорі тьмяні, а ніч така тиха, що здається ніби зорі дрімають;
«Кинув місяць променем» [7, с. 51] – освітив яскравим світлом із-за
хмари; «Завія осені» [7, с. 51] – іменникова метафора передає час, коли
різнобарвне листя падає з дерев і кружляє в повітрі; «День постукає у
світ» [7, с.52] – початок нового дня; «Погляньте – в сонця коси
розплелися…» [7, с. 61] – тоненькі яскраві сонячні промені освітили
землю.
У збірці «Казки яблуневого снігопаду»: «Листопад ступив, кинув
мряку, погнав хмари» [8, с. 50] – розгорнута метафора влучно змальовує
листопад, дощовий та холодний; «Замріялося небо» [8, с. 33] – метафора
передає ознаку літнього неба, блакитного з легкими поодинокими
хмаринками.
У збірці поетеси «Стукав сніг…»: «Будуть весни вагітні…» [9, с. 4] –
метафора передає надію на новий урожай; «Зацвітає світанок» [9, с.4] –
означає настання ранкової сонячної пори; «Я йшла в життя, а думала,
Філологічний дискурс, випуск 7, 2018 / Philological Discourse, Issue 7, 2018
251
що в сад…» [9, с. 5] – дорослішала, чекала прекрасних подій, змін;
«Ранок в ночі день купив» [9, с. 5] – неповторна метафора на
позначення переходу ранку до дня; «Змахнуть крильми корогви» [9,
с. 5] – метафора, що передає барвистість та просторість корогов, які
здіймаються у небо, мов крила; «Втікають тіні» [9, с. 5] – метафора
змальовує кінець ночі, прихід ранку; «Ступаючи у дні» [9, c. 8] –
швидка зміна подій, один день змінює інший, життя непомітно йде;
«Йдемо у завтра без доріг» [9, с. 8] – означає плинність часу,
непередбачуваність майбутнього; «Впав сніг у світ, як доля…» [9, с. 10]
– неочікуваність, незвіданість; «Зимова безодня» [9, с. 12] – метафора
змальовує довгу люту зиму; «Плач журавлів впаде» [9, с. 12] –
закінчення чогось приємного, радісного, туга за літом.
У поезіях Оксани Радушинської знаходимо, хоч і небагато, цікаві
смакові метафори. Вони здебільшого репрезентують у мовленні
традиційні художньо-образні парадигми і функціонують як
ідентифікатори культурної пам’яті носіїв мови, відбивають традиції
національного віршування. Перехрещуватися можуть такі асоціації:
смакові+зорові; смакові+ментальні, смакові+одоративні.
Наприклад, у збірці «Неспівані пісні про щастя»: «Присмак
вересневий» [7, с. 26] – достигає багато фруктів, і у повітрі можна
відчути запах і присмак яблук; «Терпке літо» [7, с. 48] – позначення
непостійності літньої пори: то терпке, то солодке; «Солод світів» [7, с. 52]
– в основі – краса світу, різнобарвність, неповторність.
У збірці «Казки яблуневого снігопаду»: «Ніч напилася меду» [8, с.
33] – за допомогою цієї метафори відчувається краса і тиша духмяної
ночі, яка пахне квітами та медом. Смакові метафори допомагають
передати ті відчуття, які сприймаємо смаковими рецепторами. Читач
переповнюється тим «солодким», «терпким» чи «гірким», що передають
смакові метафори у поєднання із слуховими та зоровими.
Численними є й дактильні метафори. Вони можуть ґрунтуватися
на асоціаціях: дактильні + зорові, дактильні + ментальні, дактильні +
слухові.
У поетичній збірці «Неспівані пісні про щастя»: «… волосся мені
розчесали гребінчиком снів…» [7, с.4] – передає лагідність, ніжність;
«Загнуздати сни» [7, с. 9] – дієслівна метафора, яка означає можливість
керувати снами; «Сніг зігрів» [7, с. 13] – метафора за принципом
оксюморону: холодний сніг настільки чистий і білий, що радує і гріє
душу; «Сильний вітер гладить трави» [7, с. 17] – вітер хилить трави,
наче гладить; «Тулиться осінь до зими» [7, с. 25] – кінець осені і початок
зими; «Вельон з туману вдягну» [7, с. 26] – ніжний, але не справжній,
лише у мріях; «Ніч обіймає» [7, с. 42] – наступає, неначе бере в обійми;
Філологічний дискурс, випуск 7, 2018 / Philological Discourse, Issue 7, 2018
252
«Вечір обійняв» [7, с. 67] – непомітно, тихо наступив, ніби обійняв усе
навколо.
У збірці «Казки яблуневого снігопаду»: «Мрія зігрілась» [8, с. 11]
означає стан людини, яка мріє, і хоче, щоб її мрія здійснилась; у збірці
«Стукав сніг…»: «Скільки світла у світі! Взяти б дзбанком долоні
зачерпнути та й вмити розпашіле лице…» [9, с. 4] – залишити все
світле, добре, ніжне і відкинути сумне і неприємне; «Сніг пече» [9, с. 10]
– метафора-оксюморон: сніг пече, як мороз.
Дактильні метафори передають усі відчуття, що може сприймати
людина, переплітаючись із зоровими, ментальними та слуховими. При
читанні поезій відчуваєш той стан, що переживає ліричний герой,
заглиблюєшся в нього.
Знаходимо у творах О. Радушинської й одоративні метафори, які
охоплюють такі асоціації: одоративні + ментальні; одоративні + зорові,
одоративні + смакові. Наприклад, у збірці «Неспівані пісні про щастя»:
«Пахне вечір» [7, с. 30], «Й в груди вечір вдихну, що настоявсь на
бубках ожин…» [7, с. 4] – передає запах тихого вечора, коли у повітрі
відчувається аромат квітів, духмяність трав, достиглої ожини тощо.
У «Казках яблуневого снігопаду»: «Ранок пахне» [8, с. 5] – метафора
передає свіжість ранку, його чистоту та тишу, яку можна відчути. У
поетичній збірці «Стукав сніг…»: «Пахнуть медом руки» [9, с. 5], «Запах
яблук на руках» [9, с. 5] – метафори в значенні «добрі», «ніжні», «теплі»;
«працьовиті».
Читач з легкістю може відчути, як пахнуть ранок і вечір, духмяний
червень, осінні квіти. Поетеса майстерно передає відчуття в кількох
словах. Це справжнє мистецтво.
Слухові метафори в поезіях О. Радушинської передають
найтихіший звук і найгучніший гомін, дають змогу відчути звуки
природи, зрозуміти стан ліричного героя і саме життя. Слухові
метафори можуть ґрунтуватися на асоціаціях: слухових + ментальних;
слухові + зорові.
У збірці «Неспівані пісні про щастя»: «Час шумить» [7, с. 13] –
життя, як плин часу; «Кроки обірвуться» [7, с. 13] – дієслівна метафора,
що означає тишу, закінчення; «Тиша йде» [7, с. 14] – все затихає,
нечутно гомону; «Вітри вікно розбили» [7, с. 18] – настання змін;
«Шкребеться присмерк» [7, с. 23] – повільний, непомітний прихід
вечора; «Гупають яблука» [7, с. 26] – падають яблука; «Гупають грози в
дійницю» [7, с. 26] – змалювання грози як великої сили з громом, дощем
як з відра, що напуває землю; «Впала тиша» [7, с. 30] – настала, раптово
все затихло; «Відшуміло літо, схлипуючи» [7, с. 32] – кінець літньої пори
з короткочасними дощами, прихід осені; «Пісня заплаче» [7, с. 38] –
Філологічний дискурс, випуск 7, 2018 / Philological Discourse, Issue 7, 2018
253
передасть тугу та сум; «Зозулі кажуть» [7, с. 39] – «кують роки»;
«заспана гроза» [7, с. 7] – не сильна: то починається, то затихає; «Сніг
шелестів» [7, с. 7] – ледь чутно падав; «Весна співає» [7, с. 51] – усе
розквітає, буяє, шумить, радіє; «Цей тихий сміх, це – жовтий шепіт
листя…» [7, с. 61] – явище осіннього прощального падолисту.
У збірці «Казки яблуневого снігопаду»: «Весна шепотіла» [8, с. 9] –
початок пробудження природи, ще не помітний прихід весни. У збірці
«Стукав сніг…»: «Тиша воскресла» [9, с. 5] – метафора означає повну
тишу, яка запанувала навкруги; «Хвіртка плаксиво скрипне» [9, с. 7] –
метафора передає звук-плач, який чується, коли відчиняти хвіртку;
«Душа схлипне» [9, с. 7] – переживання, неспокій; «Слова б’ються в
землю» [9, с. 8] – нерозуміння людьми одне одного; «Й душа безхитра й
гола. Стояла і мовчала…» [9, с. 10] – стан враженої безвихіддю і
несправедливістю людини; «Мережка кроків обірветься» [9, с.12] –
настане кінець.
Слухові метафори (31), допомагають почути «шум» та «тишу» світу,
зрозуміти, як плаче пісня, співає весна, шепоче листя, шкребеться
присмерк, стукає та шелестить сніг, хлипає душа тощо. Як бачимо,
поезії Оксани Радушинської насичені метафорами-синестезіями, які
роблять їх цікавими, зворушливими, неповторними.
Висновки... Отже, поетична мова Оксани Радушинської
надзвичайно багата метафорами, які властиві кожній її поезії. До часто
вживаних назв – суб’єктів метафоричної дії у поетичних збірках
належать такі лексеми: весна, день, місяць, час, небо, сонце, зоря,
ранок, сніг, душа, дощ, вітер. За допомогою оригінальних метафор
поетеса передає свою насолоду життям, оспівує прожиту кожну мить.
Значення ключових слів, реалізоване в метафоричних сполуках,
відтворює специфіку індивідуального мовного стилю поетеси та
розкриває її увагу до людських емоцій, передає психічний стан людини.
За допомогою неповторних метафор речі та явища постають як
«живі»: вони думають, сміються, плачуть, шепочуть, передають
непомітні дива дня і ночі, безмежне почуття любові до навколишнього,
безкінечного (ранок пахне, ніч обіймає, зоря вмирає, груша кублилась,
тиша йде, грози гупають, сніг зігріває, душа посміхається, вечір
обнімає, ніч пеленає місяць тощо).
Метафора надає художньому світу авторки виняткової виразності,
передаючи думки за допомогою чуттєвих образів і тим самим
оживляючи суху абстракцію, роблячи її зрозумілою і більш близькою
читачеві:
Дикий запах трави
На хрестинах у травня
Філологічний дискурс, випуск 7, 2018 / Philological Discourse, Issue 7, 2018
254
Толочили всю ніч
Босі ноги дощів…
По калюжах слідів
Промінь сонячний зрання,
Вкравши щастя, як гріш,
Аж у осінь побрів («Неспівані пісні про щастя»).
Лексико-семантична структура метафор переконливо свідчить про
високий рівень художньо-образного мислення майстра українського
поетичного слова, про невичерпне словесно-образне багатство сучасної
літературної мови.
Список використаних джерел і літератури:
1. Сучасний словник іншомовних слів / укл. О. І. Скопненко,
Т. В. Цимбалюк. Київ: Довіра, 2006. 789 с.
2. Вербицька О. А. Ономасіологічні функції синестезійної метафори в
українській мові (на матеріалі прикметників відчуття) : автореф. дис. канд.
філол. наук. Харків, 1993. 24 с.
3. Грищук Б. А. Літературна Хмельниччина XX століття. Хмельницький,
2005. 606 с.
4. Макаренко Л. Метафори зорового класу в поетичному мовленні Оксани
Радушинської. Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер.:
Лінгвістика. Херсон: вид-во ХДУ, 2009. Вип. 9. С. 84–89.
5. Стукан Г. О., Глушок Л. М. Функції метафор-опредмечувань та
метафор-оживлень у поетичних збірках Оксани Радушинської. Рівень
ефективності та необхідність впливу філологічних наук на розвиток мови
та літератури: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 12–13 трав.
2017 р.). Львів: ГО «Наукова філологічна організація «ЛОГОС», 2017. С. 89–92.
6. Єщенко Т. А. Метафора в українській поезії 90-х років XX ст.
Запоріжжя, 2001. 92 с.
7. Радушинська О. Неспівані пісні про щастя: [поезії, етюди].
Хмельницький: ТОВ НВП Евріка, 2002. 72 с.
8. Радушинська О. Казки яблуневого снігопаду: [поезії, нариси].
Хмельницький: ТОВ НВП Евріка, 2001. 76 с.
9. Радушинська О. Стукав сніг... Київ: Кобза, 2005. 180с.
References
1. Suchasnyi slovnyk inshomovnykh sliv / ukl. O. I. Skopnenko, T. V.
Tsymbaliuk. Kyiv: Dovira, 2006. 789 s.
2. Verbytska O. A. Onomasiolohichni funktsii synesteziinoi metafory v
ukrainskii movi (na materiali prykmetnykiv vidchuttia) : avtoref. dys. kand. filol.
nauk. Kharkiv, 1993. 24 s.
3. Hryshchuk B. A. Literaturna Khmelnychchyna XX stolittia. Khmelnytskyi,
2005. 606 s.
Філологічний дискурс, випуск 7, 2018 / Philological Discourse, Issue 7, 2018
255
4. Makarenko L. Metafory zorovoho klasu v poetychnomu movlenni Oksany
Radushynskoi. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Ser.:
Linhvistyka. Kherson: vyd-vo KhDU, 2009. Vyp. 9. S. 84–89.
5. Stukan H. O., Hlushok L. M. Funktsii metafor-opredmechuvan ta metafor-
ozhyvlen u poetychnykh zbirkakh Oksany Radushynskoi. Riven efektyvnosti ta
neobkhidnist vplyvu filolohichnykh nauk na rozvytok movy ta literatury: materialy
mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Lviv, 12–13 trav. 2017 r.). Lviv: HO «Naukova
filolohichna orhanizatsiia «LOHOS», 2017. S. 89–92.
6. Ieshchenko T. A. Metafora v ukrainskii poezii 90-kh rokiv XX st.
Zaporizhzhia, 2001. 92 s.
7. Radushynska O. Nespivani pisni pro shchastia: [poezii, etiudy].
Khmelnytskyi: TOV NVP Evrika, 2002. 72 s.
8. Radushynska O. Kazky yablunevoho snihopadu: [poezii, narysy].
Khmelnytskyi: TOV NVP Evrika, 2001. 76 s.
9. Radushynska O. Stukav snih... Kyiv: Kobza, 2005. 180s.
Summary
Halyna Stukan, Liudmyla Hlushok
Metaphors-Synaesthesae in Oksana Radushynska’s Collections of Poems
The article deals with the analysis of Oksana Radushynska’s poetic texts,
included into the following collections of poems: «Fairytales of apple snowfall»
(2001), «Unsung song about happiness» (2002) and «Snow rattled» (2005), and
revealing the functions of metaphors-synaesthesae in the poems of Podillia region
poetess of the various periods of her creative work. The effort to group and to present
metaphoric images being created at the crossroad of visual, auditory, odour, and
dactyl feelings has been made. Metaphor classification, systematization within the
framework of synaesthesae group has given the opportunity to understand the
aspects of O. Radushynska’s personality development; to define the specific features
of the individual linguistic style of the poetess who created unique figurative
worldviews.
Key words: metaphors-synaesthesia, feelings, associations, poetic view, image
thinking.
Дата надходження статті: «11» квітня 2018 р.
Дата прийняття до друку: «27» квітня 2018 р.
|