Метафоризована флористична символіка в дисидентській поезії Василя Стуса й Тараса Мельничука
Вірші Василя Стуса й Тараса Мельничука, написані у 70-80-х роках ХХ століття, стали символами інтелектуального дисидентського спротиву. Образи рослин у цих віршах – традиційні образи-символи українського буття, вони стали основою колоритних метафор, кодами руху опору. Поезія в’язнів сумління, Ва...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2019
|
| Назва видання: | Філологічний дискурс |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178737 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Метафоризована флористична символіка в дисидентській поезії Василя Стуса й Тараса Мельничука / І. Зелененька // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2019. — Вип. 9. — С. 83-90. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Вірші Василя Стуса й Тараса Мельничука, написані у 70-80-х
роках ХХ століття, стали символами інтелектуального
дисидентського спротиву. Образи рослин у цих віршах – традиційні
образи-символи українського буття, вони стали основою колоритних
метафор, кодами руху опору. Поезія в’язнів сумління, Василя Стуса й
Тараса Мельничука, лавреатів Національної премії імені Тараса
Шевченка, долі котрих були пов’язані з Поділлям та з Зоною 36,
багата флористично, зацікавлює своєю екзистенційністю.
Двоєдність «людина – природа» стала вдалою опозицією оспівуванню
науково-технічного прогресу, у дискурсі тюремної поезії продублювала
номен «Україна», стала її смисловою домінантою. |
|---|