"Друге крило” шістдесятників як смілива опозиція штучному соціалістичному реалізмові
У статті простудійовано окремі поезії «другого крила» шістдесятників, його репрезентантів В. Стуса, В. Михайличенка, Б. Мамайсура. В історію поезії другої половини ХХ століття вони увійшли як поети-новатори, які сміливо зверталися до нових форм, засобів висловлення. Поети своєю художньою практик...
Gespeichert in:
Datum: | 2020 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2020
|
Schriftenreihe: | Філологічний дискурс |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178809 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | "Друге крило” шістдесятників як смілива опозиція штучному соціалістичному реалізмові / В. Мацько // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2020. — Вип. 10. — С. 98-110. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineZusammenfassung: | У статті простудійовано окремі поезії «другого крила»
шістдесятників, його репрезентантів В. Стуса, В. Михайличенка,
Б. Мамайсура. В історію поезії другої половини ХХ століття вони
увійшли як поети-новатори, які сміливо зверталися до нових форм,
засобів висловлення. Поети своєю художньою практикою розхитували
ті важелі радянської літератури, які культивували
позатрагедійність тоталітарної системи, пропагували класовий
антагонізм, гостру боротьбу з інакодумцями, ставили
матеріалістичне знання, партійні інтереси вище загальнолюдських,
безпідставно актуалізували повне благополуччя і радянської людини,
і світопорядку. Доведено, що своєю художньою практикою
шістдесятники прагнули розірвати ідеологічно-компартійний
ланцюг, який сковував літературний процес рамками соцреалізму, а
письменників робив полоненими політики, пануючих стереотипів у мистецтві. З’ясовано, що відхилена поезія шістдесятників від строгої
моделі соціалістичного реалізму, від стилістичних традицій спроектовувалась у русло образно асоціативного, модерного мислення,
що було характерною рисою їхнього творчого методу. Винесена у заголовок тема нашої статті є спробою виявити нові грані
поетичної майстерності українських поетів-шістдесятників, вказати на особливості їхнього художнього світу, що сприймався
антитетично до тих творів, які були написані за нормами і правилами соціалістичного реалізму. |
---|