Статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях (на матеріалі ЛСГ прикметників зі значенням "старанний, працьовитий”)
У статті розглянуто ефективні статистичні методи обробки отриманих даних та особливості їх використання в лінгвістиці для аналізу лексико-семантичних мікросистем. На матеріалі дослідження ЛСГ прикметників зі значенням «старанний, працьовитий» представлено конкретні приклади застосування певних стати...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2020
|
| Назва видання: | Філологічний дискурс |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178821 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях (на матеріалі ЛСГ прикметників зі значенням "старанний, працьовитий”) / Р. Мельник // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2020. — Вип. 10. — С. 250-261. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-178821 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1788212021-03-14T01:26:38Z Статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях (на матеріалі ЛСГ прикметників зі значенням "старанний, працьовитий”) Мельник, Р. Мовознавство У статті розглянуто ефективні статистичні методи обробки отриманих даних та особливості їх використання в лінгвістиці для аналізу лексико-семантичних мікросистем. На матеріалі дослідження ЛСГ прикметників зі значенням «старанний, працьовитий» представлено конкретні приклади застосування певних статистичних прийомів: визначення ваги компонента у смисловій структурі домінанти під час проведення інвентаризації; розрахунок відносної похибки вибірки; критерій χ² при вивченні синтагматичних зв’язків прикметників досліджуваної ЛСГ; кореляційний аналіз в процесі дослідження парадигматичних відношень. Доведено ефективність застосування статистики у лінгвістичних студіях, яка, опираючись на точні кількісні показники, забезпечує високу надійність результатів дослідження та дозволяє глибше проаналізувати сутність досліджуваних явищ. The article deals with the effective statistical techniques of data processing and peculiarities of their use in linguistics for the analysis of lexico-semantic microsystems. The material of the study of LSG of adjectives with the meaning of «diligent, hard-working» presents specific examples of the application of certain statistical techniques: determining the weight of a component in the semantic structure of the dominant; calculation of relative sampling error; χ²- criterion; correlation analysis. 2020 Article Статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях (на матеріалі ЛСГ прикметників зі значенням "старанний, працьовитий”) / Р. Мельник // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2020. — Вип. 10. — С. 250-261. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2411-4146 DOI: 10.31475/fil.dys.2020.10.25 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178821 811.112.2’373 uk Філологічний дискурс Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Мовознавство Мовознавство |
| spellingShingle |
Мовознавство Мовознавство Мельник, Р. Статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях (на матеріалі ЛСГ прикметників зі значенням "старанний, працьовитий”) Філологічний дискурс |
| description |
У статті розглянуто ефективні статистичні методи обробки отриманих даних та особливості їх використання в лінгвістиці для аналізу лексико-семантичних мікросистем. На матеріалі дослідження ЛСГ прикметників зі значенням «старанний, працьовитий» представлено конкретні приклади застосування певних статистичних прийомів: визначення ваги компонента у смисловій структурі домінанти під час проведення інвентаризації; розрахунок відносної похибки вибірки; критерій χ² при вивченні синтагматичних зв’язків прикметників досліджуваної ЛСГ; кореляційний аналіз в процесі дослідження парадигматичних відношень. Доведено ефективність застосування статистики у лінгвістичних студіях, яка, опираючись на точні кількісні показники, забезпечує високу надійність результатів дослідження та дозволяє глибше проаналізувати сутність досліджуваних явищ. |
| format |
Article |
| author |
Мельник, Р. |
| author_facet |
Мельник, Р. |
| author_sort |
Мельник, Р. |
| title |
Статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях (на матеріалі ЛСГ прикметників зі значенням "старанний, працьовитий”) |
| title_short |
Статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях (на матеріалі ЛСГ прикметників зі значенням "старанний, працьовитий”) |
| title_full |
Статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях (на матеріалі ЛСГ прикметників зі значенням "старанний, працьовитий”) |
| title_fullStr |
Статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях (на матеріалі ЛСГ прикметників зі значенням "старанний, працьовитий”) |
| title_full_unstemmed |
Статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях (на матеріалі ЛСГ прикметників зі значенням "старанний, працьовитий”) |
| title_sort |
статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях (на матеріалі лсг прикметників зі значенням "старанний, працьовитий”) |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Мовознавство |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178821 |
| citation_txt |
Статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях (на матеріалі ЛСГ прикметників зі значенням "старанний, працьовитий”) / Р. Мельник // Філологічний дискурс: Зб. наук. праць. — 2020. — Вип. 10. — С. 250-261. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Філологічний дискурс |
| work_keys_str_mv |
AT melʹnikr statističnímetodivleksikosemantičnihdoslídžennâhnamateríalílsgprikmetnikívzíznačennâmstarannijpracʹovitij |
| first_indexed |
2025-07-15T17:31:30Z |
| last_indexed |
2025-07-15T17:31:30Z |
| _version_ |
1837735022625292288 |
| fulltext |
Філологічний дискурс, випуск 10, 2020 / Philological Discourse, Issue 10, 2020
250
УДК 811.112.2’373
DOI: 10.31475/fil.dys.2020.10.25
РУСЛАНА МЕЛЬНИК,
кандидат філологічних наук, доцент
(м.Хмельницький)
Статистичні методи в лексико-семантичних дослідженнях
(на матеріалі ЛСГ прикметників зі значенням «старанний,
працьовитий»)
У статті розглянуто ефективні статистичні методи обробки
отриманих даних та особливості їх використання в лінгвістиці для
аналізу лексико-семантичних мікросистем. На матеріалі
дослідження ЛСГ прикметників зі значенням «старанний,
працьовитий» представлено конкретні приклади застосування
певних статистичних прийомів: визначення ваги компонента у
смисловій структурі домінанти під час проведення інвентаризації;
розрахунок відносної похибки вибірки; критерій χ2 при вивченні
синтагматичних зв’язків прикметників досліджуваної ЛСГ;
кореляційний аналіз в процесі дослідження парадигматичних
відношень. Доведено ефективність застосування статистики у
лінгвістичних студіях, яка, опираючись на точні кількісні показники,
забезпечує високу надійність результатів дослідження та дозволяє
глибше проаналізувати сутність досліджуваних явищ.
Ключові слова: статистичні методи, лексико-семантична
група прикметників, сполучуваність, синтагматичні зв’язки,
парадигматичні відношення.
Постановка проблеми в загальному вигляді… Мова як динамічна
система, що постійно розвивається та вдосконалюється, потребує
детального вивчення на всіх рівнях. Одиниці лексичного складу мови
живуть не ізольовано, описуючи «мовну картину» оточуючого світу, а
входять в більші чи менші лексико-семантичні об’єднання – поля,
групи (ЛСГ), синонімічні ряди, антонімічні пари тощо та можуть мати
кількісні характеристики. Сучасна лінгвістика приділяє велику увагу
студіюванню системи мови за допомогою опису названих системних
угруповань, а саме встановленню каузальних відношень між
досліджуваними явищами. У лінгвістиці вже давно і ефективно при
аналізі лексичного корпусу мови застосовуються квантитативні
методики обробки і оцінки результатів дослідження. Вони поділяються
на дві групи: кількісні (підрахунок частоти вживання мовних одиниць)
та статистичні методики (використання формул для встановлення
Філологічний дискурс, випуск 10, 2020 / Philological Discourse, Issue 10, 2020
251
певних закономірностей між мовними явищ), а їх застосування надає
дослідженню значної доказовості.
Аналіз досліджень і публікацій… Використання статистичних
методів у лінгвістичних студіях презентує їх незаперечну ефективність
у роботах провідних вітчизняних та зарубіжних науковців:
В. Перебийніс, Ю. Тулдава, Е. Вудс, М. Кемпферт, П. Флетчер, зокрема
– у дослідженнях представників Чернівецької квантитативної школи
(В. Левицький, О. Огуй, В. Кушнерик, С. Кійко, Т. Венкель та ін.).
Формулювання цілей статті… Метою нашого дослідження є
лінгвостатистичний аналіз складу ЛСГ прикметників зі значенням
«старанний, працьовитий» у сучасній німецькій мові.
Виклад основного матеріалу… Першим кроком у нашому
дослідженні було визначення складу ЛСГ прикметників зі значенням
«старанний, працьовитий» як набору семантичних об’єктів певного
класу, тобто проведення формалізованої процедури інвентаризації
ЛСГ, запропонованованої Л. В. Бистровою, М. Д. Капатруком та
В. В. Левицьким, в основі якої лежить ідея про нерівноправність
семантичних компонентів у смисловій структурі слова. Використовуючи
словники [2, 3, 4, 13], встановлюємо домінанту групи – прикметник
fleiβig, який, на нашу думку, виражає узагальнену ознаку ряду
подібних за значенням прикметників, що семантично пов’язані з
лексемою «старанний».
За даними тлумачних словників [9-12; 14-16] визначаємо список
компонентів, що описують домінанту. В цей список ввійшло 17
прикметників: arbeitsam, eifrig, schaffensfreudig, rührig, emsig,
tatkräftig, laboriös, schaffig, strebsam, unermüdlich, rastlos, nimmermüde,
arbeitswillig, tüchtig, tätig, regelmäβig, häufig .
На наступному етапі методом суцільної вибірки з семи словників
установлюємо список слів, які тлумачаться за допомогою домінанти і
обчислюємо вагу кожного компонента у смисловій структурі домінанти
за допомогою формули (1.1) [5, с.88]:
n
rnW
)( 1
(1.1.)
де W – вага досліджуваного компонента, n – кількість компонентів
у тлумаченні, r – порядковий номер компонента. Вага компонента
може коливатись у межах від 0 до 1. Найбільшу вагу отримує
компонент, який найближче розташований до пояснюваного слова у
правій частині словника.
Оскільки в нашому дослідженні використовується сім словників,
Філологічний дискурс, випуск 10, 2020 / Philological Discourse, Issue 10, 2020
252
нам необхідно визначити середню вагу компонента за формулою (1.2):
n
WWWW n
cep
...
21
(1.2.)
де W1 , W2 , Wn – вага даного компонента окремо за кожним
словником, а n – кількість словників. Таким чином, формальна
величина Wсер. є більш об’єктивним критерієм підбору слів ЛСГ. Cлова,
які мають найбільшу вагу, пов’язані з домінантою найтісніше і
становлять «ядро» групи. Наступний етап – визначення ваги домінанти
fleiβig у тлумаченні слів початкового списку, який складено методом
суцільної вибірки з тлумачних словників, використовуючи формули
(1.1) і (1.2)
Пороговою величиною входження слова в ядро ЛСГ вважатимемо
0,6 для індексу W і таким чином розділяємо наш список на наступні
групи:
1) прикметники, що мають вагу 0,6 та вище, які описують основне
значення домінанти та належать до «ядра» групи: arbeitsam (1), emsig
(0,86), schaffig (0,88), strebsam (0,83);
2) прикметники, вага яких коливається в межах від 0,25 до 0,59.
Ці прикметники входять до «центрального складу» групи: eifrig (0,36),
unermüdlich (0,43), tüchtig (0,28), а також lerneifrig з вагою 0,75, проте з
невеликою частотою вживання у словниках;
3) прикметники з вагою W < 0,25, які ми відносимо до
«периферійного складу» зазначеної ЛСГ: tätig (0,14), tatkäftig (0,16),
schaffensfreudig (0,2), rastlos (0,16), geschäftig (0,16), betriebsam (0,16);
4) прикметники з невизначеною семантикою, вага яких дорівнює
0, та величини, близькі до 0, які, в принципі, не тлумачаться
домінантою.
Отже, в результаті формалізованої процедури інвентаризації,
проведеної статистичним шляхом, визначено склад ЛСГ зі значенням
«старанний, працьовитий». Всі інші слова початкового списку
виключаються з ЛСГ, що формується.
З метою отримання більш об'єктивних даних про склад ЛСГ
необхідно звернутись до самих текстів чи, іншими словами, уточнити
склад групи на основі аналізу синтагматичних властивостей
досліджуваних слів у текстах. Матеріалом нашого дослідження
слугувала вибірка з газетно-публіцистичних текстів (газети «Die Welt»,
«Die Zeit», «Rheinisher Merkur»), яка нараховує 2100 речень або
елементів речень, в яких прикметники зі значенням «старанний,
працьовитий» вживаються в сполученні з іменниками в атрибутивній
Філологічний дискурс, випуск 10, 2020 / Philological Discourse, Issue 10, 2020
253
або предикативній функції.
Для достовірності отриманих результатів об’єм вибірки повинен
бути достатньо великим. У лінгвістиці вважається, що результати
будуть «надійними», якщо похибка вибірки δ не перевищуватиме 33 %:
m
96,1
(1.3)
де δ – відносна похибка, а m – кількість вживань одиниці або її
абсолютна частота [7, с. 27]. У нашому випадку відносна похибка
складає 6%, що значно нижче допустимої величини.
Логічним продовженням вивчення функціонування зазначеної
ЛСГ у тексті є встановлення синтагматичних зв’язків, які реалізують
себе через сполучуваність слова (лексична, семантична, синтаксична).
Перш за все проведемо розподіл іменників, з якими зафіксовано
вживання досліджуваних прикметників у текстах, на семантичні
підкласи з опорою на семантичну класифікацію іменників
В.В.Левицького [6, с.52-53]. Враховуючи досліджуваний матеріал, нами
було виділено 18 семантичних підкласів іменників, в яких реалізується
кожен з відтінків значень лексеми прикметника: люди взагалі, за
віковою, статевою та родинною ознакою (Frau, Rentner, Menschen usw.);
люди, пов’язані певними взаємовідносинами (Kollege, Nachbar usw);
люди за професією, посадою, родом занять, національністю, місцем
проживання, титулом (Maler, Chef, Japaner, Berliner usw); власні назви,
імена та прізвиська (Tamile, Aschenputtel usw); люди, яким притаманні
певні риси характеру (Aktivist, Dumme, Leugner); риси характеру
людини (Aktivität, Geschäftigkeit usw); фауна: тварини, алегорії, комахи
(Teufel, Ameisen, usw); відрізки часу, доби, періоди, пори року (Jahr, Zeit
usw); явища та поняття суспільно-політичного життя (Partei, Diplomat
usw); географічні об’єкти, адміністративні одиниці (Region, Stadt usw);
робота, праця, продукт діяльності (Arbeit, Tätigkeit usw); частини тіла
людини (Mund, Hand); неживі предмети, речі, механізми (Hammer,
Schlucker, Kamera usw); збірні позначення живого (Volk, Armee,
Generation usw); найменування закладів, будівель, приміщень (Galerie,
Verlag, Saal); дії, процеси, перетворення, факти, вчинки (Lernen, Suche,
Mithilfe); абстракції (Engelchen, Sphäre, Typ usw); інші поняття,
властивості, явища (Währung, Schreck, Bahn ).
Дані про сполучуваність ЛСГ прикметників зі значенням
«старанний, працьовитий» з підкласами іменників у газетно-
публіцистичних творах занесені у табл. 1.
Філологічний дискурс, випуск 10, 2020 / Philological Discourse, Issue 10, 2020
254
Таблиця 1
Сполучуваність прикметників зі значенням «старанний,
працьовитий» з підкласами іменників у публіцистичних текстах
Підкласи іменників
П
ри
км
ет
ни
к
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
11
12
13
14
15
16
17
18
Вс
ьо
го
fle
iβ
ig
14
0
66
45
2
66
9 3 37
2 56
14
17
20
4 24
8 8 11
2 93
9
ar
be
its
am
22
2 12
5 - 1 1 2 2 - 1 1 - 2 - 2 - - 53
Em
si
g
25
12
68
- 2 6 14
- 2 3 6 1 2 5 2 30
7 - 18
5
st
re
bs
am
23
3 14
3 - - 1 - 2 - - - - - - - 1 - 47
Ei
fr
ig
47
86
27
2 - 7 7 3 - 16
4 4 - 10
10
- 18
6 - 49
0
Tü
ch
tig
11
0
31
13
8
32
- 1 2 - 26
2 2 2 2 17
4 1 6 10
38
6
Вс
ьо
го
36
7
20
0
95
6
10
6
18
18
58
4 10
4
23
30
24
18
58
14
59
31
12
21
00
Філологічний дискурс, випуск 10, 2020 / Philological Discourse, Issue 10, 2020
255
Як бачимо, в сполученні із зазначеними прикметниками найбільш
частотними виявились іменники, що позначають: людей за професією,
посадою, родом занять, національністю, місцем проживання,
титулом – 956 випадків слововживання (СВ); людей взагалі, за
віковою, статевою та родинною ознакою – 367 СВ; людей, пов’язаних
певними взаємовідносинами – 200 випадків СВ ; власні назви, імена
та прізвиська – 106 випадків СВ . Цей факт підтверджує нашу думку
про те, що досліджувані прикметники, за класифікацією О. Д. Огуя [6,
с.47], характеризують саме людину, її діяльність в суспільстві, а
вищезазначені іменники входять до складу «стандартних елементів
контекстуального набору досліджуваних прикметників, утворюючи
стійкі одиниці» [1, с.47].
Наступним етапом нашої роботи є дослідження семантичної та
лексичної сполучуваності ЛСГ прикметників зі значенням «старанний,
працьовитий» в моделі «досліджуване слово + підклас слів-партнерів»
та «досліджуване слово + слово-партнер» з використанням
дистрибутивно-статистичного аналізу (ДСА), який базується на
врахуванні частот спільного вживання досліджуваних ЛО. Проте
висока частота сумісної вживаності ЛО не завжди свідчить про тісний
зв'язок між ними; наявність відповідностей, і наявність розбіжностей
між розподілом частот величин, що спостерігаються можна визначити
за допомогою статистичного критерію χ2.
В нашому дослідженні дані для аналізу ми репрезентували
шляхом альтернативного розподілу, тобто у вигляді так званих
чотирипільних таблиць. Сума χ2 для чотирипільних таблиць
обчислюється за формулою:
))()()((
)( 2
2
dcdadbca
Nbcad
(1.4)
де a, b, c, d – емпіричні величини в чотирипільній таблиці, N –
загальна кількість спостережень (повне пояснення див. [5, с.28-31]).
Критична величина χ2 для чотирипільних таблиць при числі ступенів
свободи df = 1 та рівні значущості P = 0,05 становить 3,84.
Проте за допомогою критерію χ2 встановлюється тільки наявність
чи відсутність зв’язку між ознаками, але не міра цього зв’язку. Її можна
визначити за допомогою так званого коефіцієнту взаємної спряженості
К, у формулу якого входить χ2 [8, с.267]:
)1)(1(
2
crN
K
(1.5)
Філологічний дискурс, випуск 10, 2020 / Philological Discourse, Issue 10, 2020
256
де К – коефіцієнт взаємної спряженості Чупрова, r – число
горизонтальних рядків в багатопільній таблиці, c – число вертикальних
стовпців, N – загальна кількість спостережень.
Беручи до уваги результати кількісної обробки даних (див. табл.1),
можна припустити, що саме ті сполучення досліджуваних
прикметників з іменниками, які продемонстрували найвищу
частотність спільної уживаності в тексті, є найтісніше семантично
пов’язаними. Перевіримо істинність нашого припущення за допомогою
вищезазначених статистичних методик.
Лексична сполучуваність демонструє частотні зв’язки між такими
лексичними одиницями, що сполучуються: fleiβig + Frauen (15), fleiβig +
Mann (17), fleiβig + Mensch (25), fleiβig + Sportler (10), fleiβig + Schüler
(10), fleiβig + Arbeiter (27), fleiβig + Student (10), fleiβig + Deutsche (15),
fleiβig + Politiker (10), fleiβig + Biene (9), fleiβig + Arbeit (14), fleiβig +
Hände (16), fleiβig + Helfer (17);arbeitsam + Mann (10); eifrig + Sammler
(8), eifrig + Leser (10), eifrig + Tänzer (6), eifrig + Verfechter, eifrig +
Bemühung (6), eifrig + Befürworter (12);tüchtig + Frauen (17), tüchtig +
Mann (13), tüchtig + Mensch (18), tüchtig + Mitarbeiter (9), tüchtig +
Deutsche (11), tüchtig + Politiker (9).
Результати статистичного аналізу семантичної сполучуваності
засвідчують статистично значущий зв'язок більшості досліджуваних
прикметників з семантичними підкласами іменників: на позначення
людей взагалі; на позначення людей за професією, посадою, родом
занять тощо (див. табл. 2). Аналіз отриманих даних доводить також,
що наявність стандартних зв’язків досліджуваних прикметників з
іменниками не завжди залежить від частотності їх вживання з
виділеними нами семантичними підкласами іменників (пор. дані
табл. 1 і табл. 2). Очевидно, що висока частота сполучуваності ще не є
фактором, який обумовлює тісний синтагматичний зв’язок між
ознаками, а зумовлена особливими відношеннями між сполучуваними
словами.
При вивченні синтаксичної сполучуваності основний акцент
робимо не на семантиці досліджуваного словосполучення, а його
структурі та умовах реалізації в тексті. Прикметники досліджуваної
ЛСГ вживаються у текстах газетної публіцистики найчастіше у
синтаксичній функції означення іменника, що ставиться безпосередньо
перед означуваним словом. Зафіксовано також використання
досліджуваних прикметників у предикативній функції.
Непоодинокими є випадки вживання дериватів досліджуваних
прикметників, представлених іменниками та дієсловами.
Філологічний дискурс, випуск 10, 2020 / Philological Discourse, Issue 10, 2020
257
Таблиця 2
Стандартні зв’язки прикметників зі значенням «старанний,
працьовитий» з підкласами іменників (величини χ2 та К)
Підкласи іменників
П
ри
км
ет
ни
к
1 2 3 4 6 7 9 11 13 14 16 17 18
fleiβig
7,
76
К
=0
,0
6
12
,2
7
К
=0
,0
8
4,
67
К
=0
,0
5
13
,8
7
К
=0
,0
8
23
,8
4
К
=0
,1
1
аrbeitsam
21
,7
8
К
=0
,1
11
,4
8
К
=0
,0
7
emsig
6,
29
К
=0
,0
6
13
,7
0
К
=0
,0
8
17
,4
5
К
=0
,0
9
47
,4
4
К
=0
,1
5
13
3,
54
К
=0
,2
5
7,
43
К
=0
,0
6
strebsam
32
,9
9
К
=0
,1
3
4,
8
К
=0
,0
4
eifrig
27
,5
5
К
=0
,1
2
49
,4
4
К
=0
,1
5
25
,7
0
К
=0
,1
1
3,
86
К
=0
,0
4
10
,5
4
К
=0
,0
7
tüchtig
39
,8
3
К
=0
,1
4
18
,2
1
К
=0
,0
9
4,
75
К
=0
,0
5
33
,9
4
К
=0
,1
3
Філологічний дискурс, випуск 10, 2020 / Philological Discourse, Issue 10, 2020
258
Парадигматичні відношення в ЛСГ прикметників зі значенням
«старанний, працьовитий» (до уваги брались тільки прикметники ядра
та центрального складу) аналізуються на основі синтагматичних
характеристик досліджуваних мовних одиниць. Для встановлення
парадигматичних зв’язків між прикметниками використовується
кореляційний аналіз за формулою:
)1(
6
1 2
2
nn
d
r
(1.6),
де d – різниця рангів, n – число пар, що корелюються [5, с.27].
Перш за все проводиться процедура ранжування частоти
зустріваності досліджуваних прикметників у сполученні з виділеними
підкласами іменників (детальніше див. [5, с.27]). Проаналізувавши
отримані дані, встановлюємо, що всі досліджувані нами прикметники
сполучуються з підкласами іменників на позначення людей за
професією, посадою, родом занять тощо.
Наступним етапом є проведення кореляційного аналізу за
формулою 1.7 і визначення коефіцієнта кореляції r . Оскільки число
спостережень для кожної пари прикметників дорівнює 18 (число
синтагматичних зв’язків за табл. 1), то число ступенів свободи df для
кореляційного аналізу складає n – 2, тобто, 18 – 2 = 16. Тепер
звернемось до статистичної таблиці, де при певному рівні значущості Р
(0,05; 0, 01) певним df відповідають визначені коефіцієнти кореляції.
Так, при df = 16 коефіцієнт кореляції r = 0,497 (Р = 0,05) або r = 0,623 (Р
= 0,01). Таким чином, зв’язки слів величиною нижче 0,497
вважатимемо слабкими, від 0,497 до 0,623 – середніми, а більше 0,623 –
сильними. Результати кореляційного аналізу відображені у таблиці 3.
Таблиця 3
Коефіцієнт кореляції досліджених прикметників
fleiβig arbeitsam emsig strebsam еifrig tüchtig
fleiβig 0,669 0,415 0,831 0,459 0,743
arbeitsam 0,352 0,689 0,464 0,525
emsig 0,487 0,732 0,228
strebsam 0,521 0,801
eifrig 0,360
tüchtig
Філологічний дискурс, випуск 10, 2020 / Philological Discourse, Issue 10, 2020
259
Отже, на основі результатів кореляційного аналізу відзначаємо
наявність парадигматичних зв’язків між досліджуваними
прикметниками і встановлюємо їх міру: сильні, середні, слабкі;
найбільшу кількість значущих парадигматичних зв’язків демонструють
прикметники fleiβig та strebsam, вступаючи у парадигматичні
відношення типу часткової синонімії; найменшою кількістю значущих
парадигматичних відношень характеризується прикметник emsig.
Висновки та перспективи подальших розвідок… Результати
нашого наукового пошуку довели, що використання статистичних
методів суттєво зменшує можливу суб’єктивність процедури цілісного
вивчення лексичних мікросистем та демонструє закономірності їх
функціонування у текстах. Перспективним вважаємо застосування
статистики для виявлення особливостей функціонування
досліджуваних мовних одиниць у різних функціональних стилях та їх
зіставлення.
Список використаних джерел і літератури:
1. Бистрова Л. В. Вивчення синтагматичних зв’язків слів за допомогою
статистичних методів. Мовознавство. 1978. № 4. С. 44.–48.
2. Большой русско-немецкий словарь / под ред. К. Лейна [15-е изд.,
стереотип.]. Москва: Русский язык, 2001. 736 с.
3. Большой немецко-русский словарь: в 3 т. / авт.-сост. Е. И. Лепинг,
Н. П. Страхова и др.; под общ. ред. О.Москальской. [7-е изд., стереотип.].
Москва: Русский язык, 2001. Т. І. 760 с.
4. Большой немецко-русский словарь: в 3 т. / авт.-сост. Е.И.Лепинг,
Н.П.Страхова и др.; под общ. ред. О.Москальской. [7-е изд., стереотип.]. Москва:
Русский язык, 2001. Т. ІІ . 680 с.
5. Левицкий В.В. Статистическое изучение лексической семантики: учебн.
пособ. Київ: УМК ВО, 1989. 155 с.
6. Левицький В.В., Огуй О.Д., Кійко Ю.Є., Кійко С.В. Апроксимативні
методи вивчення лексичного складу. Чернівці: Рута, 2000. 136 с.
7. Перебийніс В.І. Статистичні методи для лінгвістів: навч. посіб. Вінниця:
Нова книга, 2002. 168 с.
8. Рокицкий П.Ф. Биологическая статистика. [изд. 2-е, испр.]. Минск:
Вышэйшая школа, 1967. 327 с.
9. Duden: Das große Wörterbuch der deutschen Sprache: in zehn Bänden.
Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverlag, 1999. 4875 s.
10. Duden: «Etymologie»: Herkunftswörterbuch der deutschen Sprache.
Mannheim; Leipzig; Wien; Zurich: Dudenverlag, 1989. Band 7. 840 s.
11. Görner H., Kempcke G. Synonymwörterbuch. Leipzig: VEB
Bibliographisches Institut, 1974. 644 s.
12. Kempcke G. Wörterbuch Deutsch als Fremdsprache. Berlin; New York: de
Філологічний дискурс, випуск 10, 2020 / Philological Discourse, Issue 10, 2020
260
Gruyter, 2000. 1329 s.
13. Moskalskaja O. Deutsch-russisches Wörterbuch in 2 Bd. Moskau: Sow.
Enzykl., 1981. 1440 s.
14. Paul H. Deutsches Wörterbuch. Haale: VEB MAX NIEMEYER Verlag,
1960. 782 s.
15. Wahrig. Deutsches Wörterbuch / Wahrig-Burfeind, R. (Hg.). Gütersloh:
Bertelsmann-Lexikon-Verlag, 1996. 1420 s.
16. Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache in 6 Bd. / hrsg. von
R.Klappenbach und W.Steinitz. Berlin: Akademia-Verlag, 1964–1977. 440 s.
References:
1. Bystrova L. V. Vyvchennia syntahmatychnykh zviazkiv sliv za dopomohoiu
statystychnykh metodiv. Movoznavstvo. 1978. № 4. S. 44.–48.
2. Bol’shoi russko-nemeckii slovar’ / pod red. K. Leina [15-e izd., stereotip.].
Moskva: Russkii yazy’k, 2001. 736 s.
3. Bol’shoi nemecko-russkii slovar’: v 3 t. / avt.-sost. E. Y. Leping, N. P.
Straxova i dr.; pod obsch. red. O.Moskalskoi. [7-e izd., stereotip.]. Moskva: Russkii
yazy’k, 2001. T. I. 760 s.
4. Bol’shoi nemecko-russkii slovar’: v 3 t. / avt.-sost. E.Y.Leping, N.P.Straxova
i dr.; pod obsch. red. O.Moskalskoi. [7-e izd., stereotip.]. Moskva: Russkyi yazy’k,
2001. T. II . 680 s.
5. Levitskij V.V. Statisticheskoe izucheniye leksicheskoj semantiki: uchebn.
posob. Kyiv: UMK VO, 1989. 155 s.
6. Levytskyi V.V., Ohui O.D., Kiiko Yu.Ie., Kiiko S.V. Aproksymatyvni metody
vyvchennia leksychnoho skladu. Chernivtsi: Ruta, 2000. 136 s.
7. Perebyinis V.I. Statystychni metody dlia linhvistiv: navch. posib. Vinnytsia:
Nova knyha, 2002. 168 s.
8. Rokitskij P.F. Biologicheskaya statistika. [izd. 2-e, ispr.]. Minsk: Vy’sshaya
shkola, 1967. 327 s.
9. Duden: Das große Wörterbuch der deutschen Sprache: in zehn Bänden.
Mannheim; Leipzig; Wien; Zürich: Dudenverlag, 1999. 4875 s.
10. Duden: «Etymologie»: Herkunftswörterbuch der deutschen Sprache.
Mannheim; Leipzig; Wien; Zurich: Dudenverlag, 1989. Band 7. 840 s.
11. Görner H., Kempcke G. Synonymwörterbuch. Leipzig: VEB
Bibliographisches Institut, 1974. 644 s.
12. Kempcke G. Wörterbuch Deutsch als Fremdsprache. Berlin; New York: de
Gruyter, 2000. 1329 s.
13. Moskalskaja O. Deutsch-russisches Wörterbuch in 2 Bd. Moskau: Sow.
Enzykl., 1981. 1440 s.
14. Paul H. Deutsches Wörterbuch. Haale: VEB MAX NIEMEYER Verlag,
1960. 782 s.
15. Wahrig. Deutsches Wörterbuch / Wahrig-Burfeind, R. (Hg.). Gütersloh:
Bertelsmann-Lexikon-Verlag, 1996. 1420 s.
16. Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache in 6 Bd. / hrsg. von
R.Klappenbach und W.Steinitz. Berlin: Akademia-Verlag, 1964–1977. 440 s.
Філологічний дискурс, випуск 10, 2020 / Philological Discourse, Issue 10, 2020
261
Summary
Ruslana Melnyk
Statistical Techniques in Lexiko-Semantik Research
(on the Material of LSG of Adjectives
with the Meaning «Diligent, Hard-Working»)
The article deals with the effective statistical techniques of data processing and
peculiarities of their use in linguistics for the analysis of lexico-semantic
microsystems. The material of the study of LSG of adjectives with the meaning of
«diligent, hard-working» presents specific examples of the application of certain
statistical techniques: determining the weight of a component in the semantic
structure of the dominant; calculation of relative sampling error; χ2- criterion;
correlation analysis.
Key words: statistical methods, lexical-semantic group of adjectives,
compatibility, syntagmatic relations, paradigmatic relations.
Дата надходження статті: «03» грудня 2019 р.
Дата прийняття до друку: «11» січня 2020 р.
УДК 811.112.2’42
DOI: 10.31475/fil.dys.2020.10.26
ТЕТЯНА ПЄШКОВА,
кандидат філологічних наук, доцент
(м. Хмельницький);
ЮЛІЯ ЯКИМЧУК,
кандидат психологічних наук, доцент
(м. Хмельницький)
Типи мовленнєвого впливу у діловій німецькомовній
кореспонденції та комунікації
Стаття спрямована на дослідження мовленнєвого впливу у
межах сучасної ділової комунікації. Подано опис прямого, непрямого
та прихованого мовленнєвих впливів, розглянута їх специфіка у
діловій кореспонденції та розмовах, проаналізовано їх особливості.
Ключові слова: мовленнєвий вплив, ділова комунікація, ділова
кореспонденція, типи мовленнєвого впливу
Постановка проблеми в загальному вигляді… Розуміння
мовленнєвого впливу пов’язане з розумінням мовленнєвого
спілкування. Якщо розглядати мовленнєве спілкування, як складний
|