Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства

Вступ. Можливість розбудови наукоємної економіки в Україні залежить від впровадження стратегічних підходів до формування та здійснення єдиної державної науково-технологічної політики. Однією з основних умов впровадження ефективної державної політики є кількісне та якісне наповнення чинного нормативн...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автори:	Бублик, С.Г., Булкін, І.О., Мех, О.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Назва видання:	Наука та інновації
Теми:	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178833
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства / С.Г. Бублик, І.О. Булкін, О.А. Мех // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 1. — С. 33-47. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-178833
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1788332021-03-20T01:26:15Z Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства Бублик, С.Г. Булкін, І.О. Мех, О.А. Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Вступ. Можливість розбудови наукоємної економіки в Україні залежить від впровадження стратегічних підходів до формування та здійснення єдиної державної науково-технологічної політики. Однією з основних умов впровадження ефективної державної політики є кількісне та якісне наповнення чинного нормативно-правового поля документами наукової спрямованості. Проблематика. Актуальним науковим завданням постає оцінювання наукової спрямованості актів законодавства як кількісного критерію «наукоємності» вітчизняного законодавства. Мета. Виконати наукометричне оцінювання наукової спрямованості актів вітчизняного законодавства. Матеріали й методи. Основними методами дослідження були: наукометричний (сленговий) метод аналізу текстів нормативно-правових актів, а також статистичні методи структурування та порівняльного аналізу актів законодавства, як статистичних одиниць. Результати. Дослідження статистичної бази актів законодавства вищих органів державної влади за 1992—2018 роки виявило тенденції взаємної неузгодженості прийняття управлінських рішень вищими органами державної влади. Окрім того, було встановлено періодичні, стійкі статистичні взаємозв’язки між інтенсивністю наукової нормотворчості та рівнями витрат на наукову й науково-технічну діяльність. Розроблено оригінальні наукознавчі підходи до оцінки наукової спрямованості вітчизняного законодавства. Висновки. До основних проблем державного управління щодо науково-технологічної сфери в Україні протягом Доби Незалежності належали: управлінські конкуренції за виконавчі повноваження в країні між Кабінетом міністрів та Адміністрацією Президента; зосередження уваги Кабміну на функції перерозподілу видатків на науку; відсутність державних стратегічних (тривалих) підходів до формування та здійснення єдиної (наскрізної) державної (публічної) науково-технологічної політики. Необхідним є реформування системи законодавства України в контексті її наукової спрямованості, зокрема через нагальну необхідність адаптації її до законодавства Європейського Союзу у сфері науки, технологій та інновацій. Introduction. The ability to build a science-intensive economy in Ukraine depends on the implementation of strategic approaches to the formation and implementation of a unified government science and technology policy. One of the main conditions for the implementation of effective government policy is to amend, in terms of quality and quantity, the applicable laws and regulations with documents of scholarly research orientation. Problem Statement. Actual task is to assess the scientse-centric orientation of legislative acts as a quantitative criterion of «knowledge intensity» of the national legislation. Purpose. To obtain scientometric evaluation of science-centric orientation of the national legislative acts. Materials and Methods. The main methods of research are as follows: the scientometric (slang) method for the analysis of texts of legal acts and the statistical methods for structuring and comparative analysis of legislative acts as statistical units. Results. A survey of the statistical base of legislative acts of the supreme government bodies in 1992—2018 has revealed inconsistency in the managerial decisions of the top government authorities. In addition, there have been established periodic, stable statistical relationships between the intensity of scientific law-making and the expenditure on scholarly research and R&D activities. The original scientometric approaches to assessing the scientific orientation of the national legislation have been developed. Conclusions. Within the period of independence, the main problems of public administration regarding science and technology sphere in Ukraine have been as follows: competition for executive powers between the Cabinet of Ministry and the Presidential Administration; the focus of the Cabinet of Ministers on the redistribution of expenditures on science; the absence of strategic (long-term) approaches to the formation and implementation of a single R&D policy at the government level. It is necessary to reform the system of legislation of Ukraine for the sake of its science-centric orientation, in particular, because of the urgent need to adapt it to the legislation of the European Union in the field of science, technology, and innovation. 2020 Article Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства / С.Г. Бублик, І.О. Булкін, О.А. Мех // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 1. — С. 33-47. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin16.01.033 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178833 uk Наука та інновації Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
spellingShingle	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики Бублик, С.Г. Булкін, І.О. Мех, О.А. Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства Наука та інновації
description	Вступ. Можливість розбудови наукоємної економіки в Україні залежить від впровадження стратегічних підходів до формування та здійснення єдиної державної науково-технологічної політики. Однією з основних умов впровадження ефективної державної політики є кількісне та якісне наповнення чинного нормативно-правового поля документами наукової спрямованості. Проблематика. Актуальним науковим завданням постає оцінювання наукової спрямованості актів законодавства як кількісного критерію «наукоємності» вітчизняного законодавства. Мета. Виконати наукометричне оцінювання наукової спрямованості актів вітчизняного законодавства. Матеріали й методи. Основними методами дослідження були: наукометричний (сленговий) метод аналізу текстів нормативно-правових актів, а також статистичні методи структурування та порівняльного аналізу актів законодавства, як статистичних одиниць. Результати. Дослідження статистичної бази актів законодавства вищих органів державної влади за 1992—2018 роки виявило тенденції взаємної неузгодженості прийняття управлінських рішень вищими органами державної влади. Окрім того, було встановлено періодичні, стійкі статистичні взаємозв’язки між інтенсивністю наукової нормотворчості та рівнями витрат на наукову й науково-технічну діяльність. Розроблено оригінальні наукознавчі підходи до оцінки наукової спрямованості вітчизняного законодавства. Висновки. До основних проблем державного управління щодо науково-технологічної сфери в Україні протягом Доби Незалежності належали: управлінські конкуренції за виконавчі повноваження в країні між Кабінетом міністрів та Адміністрацією Президента; зосередження уваги Кабміну на функції перерозподілу видатків на науку; відсутність державних стратегічних (тривалих) підходів до формування та здійснення єдиної (наскрізної) державної (публічної) науково-технологічної політики. Необхідним є реформування системи законодавства України в контексті її наукової спрямованості, зокрема через нагальну необхідність адаптації її до законодавства Європейського Союзу у сфері науки, технологій та інновацій.
format	Article
author	Бублик, С.Г. Булкін, І.О. Мех, О.А.
author_facet	Бублик, С.Г. Булкін, І.О. Мех, О.А.
author_sort	Бублик, С.Г.
title	Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства
title_short	Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства
title_full	Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства
title_fullStr	Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства
title_full_unstemmed	Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства
title_sort	наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178833
citation_txt	Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства / С.Г. Бублик, І.О. Булкін, О.А. Мех // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 1. — С. 33-47. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Наука та інновації
work_keys_str_mv	AT bubliksg naukometričneocínûvannânaukovoísprâmovanostívítčiznânogozakonodavstva AT bulkínío naukometričneocínûvannânaukovoísprâmovanostívítčiznânogozakonodavstva AT mehoa naukometričneocínûvannânaukovoísprâmovanostívítčiznânogozakonodavstva
first_indexed	2025-07-15T17:32:16Z
last_indexed	2025-07-15T17:32:16Z
_version_	1837735070140465152
fulltext	33 https://doi.org/10.15407/scin16.01.033 с.Г. БуБлиК, І.О. БулКІн, О.а. Мех Державна установа «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. г.м. Доброва НАН України», бульвар Шевченка, 60, Київ, 01032, Україна, +380 44 486 9591, S.Boublyk@nas.gov.ua НАуКОМЕТРИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ НАуКОВОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ВІТЧИЗНЯНОГО ЗАКОНОДАВСТВА цитування: Бублик с.Г., Булкін І.о., Мех о.а. Наукометричне оцінювання наукової спрямованос- ті вітчизняного законодавства. Nauka innov. 2020. Т. 16, № 1. с. 33—47. https://doi.org/10.15407/ scin16.01.033 Вступ. Можливість розбудови наукоємної економіки в Україні залежить від впровадження стратегіч- них підходів до формування та здійснення єдиної державної науково-технологічної політики. Однією з основних умов впровадження ефективної державної політики є кількісне та якісне наповнення чинного нормативно-правового поля документами наукової спрямованості. Проблематика. Актуальним науковим завданням постає оцінювання наукової спрямованості актів законодавства як кількісного критерію «наукоємності» вітчизняного законодавства. Мета. Виконати наукометричне оцінювання наукової спрямованості актів вітчизняного зако но давства. Матеріали й методи. Основними методами дослідження були: наукометричний (сленговий) метод аналізу текстів нормативно-правових актів, а також статистичні методи структурування та порів- няльного аналізу актів законодавства, як статистичних одиниць. Результати. Дослідження статистичної бази актів законодавства вищих органів державної влади за 1992—2018 роки виявило тенденції взаємної неузгодженості прийняття управлінських рішень вищи- ми органами державної влади. Окрім того, було встановлено періодичні, стійкі статистичні взає мо- зв’язки між інтенсивністю наукової нормотворчості та рівнями витрат на наукову й науково-тех нічну діяльність. Розроблено оригінальні наукознавчі підходи до оцінки наукової спрямованості віт чизняного законодавства. Висновки. До основних проблем державного управління щодо науково-технологічної сфери в Україні протягом Доби Незалежності належали: управлінські конкуренції за виконавчі повноваження в країні між Кабінетом міністрів та Адміністрацією Президента; зосередження уваги Кабміну на функції пере- розподілу видатків на науку; відсутність державних стратегічних (тривалих) підходів до формування та здійснення єдиної (наскрізної) державної (публічної) науково-технологічної політики. Необхід- ним є реформування системи законодавства України в контексті її наукової спрямованості, зокрема через нагальну необхідність адаптації її до законодавства Європейського Союзу у сфері науки, техно- логій та інновацій. К л ю ч о в і с л о в а: наука, законодавство, акт законодавства наукової спрямованості, науково-техно- логічна сфера, індекс наукової спрямованості. ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16(1) с.Г. Бублик, І.О. Булкін, О.а. Мех 34 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) Технологічно розвинені держави світу форму- ють свою нормативно-правову базу нау ково- технологічної діяльності, виходячи з прин- ципу отримання ефективного кінцевого ре- зультату. Тому, однією з головних умов по- будови наукоємної економіки, насиченої фун- даментальними науковими відкриттями, які домінують у товарних і процесових іннова ціях (продукції), є кількісне та якісне наповнення чинного нормативно-правового поля доку- ментами наукової спрямованості, або, у пер- шому наближенні, «наукоємними» докумен- тами. але в сучасній Україні на сьогодні це є суттєвою проблемою. законодавче забезпечення функціонуван- ня вітчизняної науково-технологічної сфери (НТс) регулюється низкою законодавчих ак- тів, зокрема законами України (зУ) «Про наукову і науково-технічну діяльність» (ба- зовий закон), «Про пріоритетні напрями роз- витку науки і техніки», «Про інноваційну діяльність», «Про науково-технічну інформа- цію», «Про наукову і науково-технічну екс- пертизу», «Про спеціальний режим іннова- ційної діяльності технологічних парків», «Про наукові парки», «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» [1]. од- ночасно, практика досліджень цих зако но- давчих актів свідчить, що мають місце певні аномалії — як в динаміці їх розвитку, дії у ча- сі, так й у змістовному наповненні. Іншими словами, відповідь на питання чому зУ, а також усі взаємопов’язані з ними акти законо- давства (укази Президента України, постано- ви Верховної ради України, Кабінету Мі ніст- рів України та інші підзаконні акти), що ре- гулюють НТс, належним чином «не працю- ють», треба шукати через призму таких проб- лем, як тематична змістовність, відповідність заявленій меті та синхронність дії взає мо- пов’язаних у тематичній спрямованості актів законодавства. зокрема, мова йде про недостатнє терміно- логічне насичення в текстах як зУ, так і по в’я- заних з ним підзаконних актів законодавства (зокрема й щодо сфери НТс), про некорект- ність використання термінів, або асинхрон- ність дій (у часі). Все це, в результаті, визна- чає певний рівень наукоємності актів зако- нодавства, а разом з цим й наукоємності віт- чизняного законодавства НТс. Наприклад, якщо у певному акті законодавства, яким ре- гулюється деяка сфера діяльності реального сектору економіки, не існує жодного згадуван- ня чи прямого посилання на науку, науково- техно логічну чи інноваційну сферу, або такі посилання (згадування) зведені до мінімуму, то це значною мірою зменшуватиме й ефек- тивність НТс, а отже, й зводитиме до мініму- му можливості розвитку такої сфери діяльнос- ті наукоємним шляхом. Питання наукової спрямованості змістовно- го наповнення актів вітчизняного законодав- ства останнім часом неодноразово порушува- лася на політичному та експертному рівні [2—5]. розглядаючи проблему законодавчого забезе- печення сфери науки в Україні, вітчизняні до- слідники зосереджують свою увагу переважно на вдосконаленні змістовності базового зако- ну про науку та пов’язаних із ним законодав- чих актів, що формують законодавство у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. Відповідно, розроблені механізми удосконалення законодавства та його імпле- ментації стосуються вироблення рекомендацій для державних органів законодавчої та вико- навчої влади щодо поліпшення змістовності профільного законодавства [6—8]. розв’язанню проблем змістовності текстів вітчизняних законодавчих актів було присвя- чено роботи багатьох науковців [9—12]. зок- рема, дослідниками виявлено загальну проб- лему відображення науки, науково-технічної та інноваційної сфери у нормативно-правово- му полі України як опосередкованого показ- ника рівня наукоємності, а також здійснено оцінювання наукоємності актів законодавст- ва вищих органів державної влади в контексті формування та реалізації державної науково- тех нологічної політики [11, 13]. наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) 35 якщо термінологічним критерієм наукоєм- ності актів законодавства виступають ключові слова, що входять до тематичної області тек- сту базового законодавчого акту щодо НТс [14—17], то критерієм наукової спрямованості будь-якого акту законодавства є наявність у тексті слова «наука» разом із похідними ле- ми—предикатами першого порядку. як свід- чать результати вибору сленгових тематичних слів для визначення наукоємних актів законо- давства за допомогою наукометричного (слен- гового) методу, слово «наука» разом із похід- ними леми—предикатами першого порядку також належить до ключових слів тексту базо- вого законодавчого акту [13—15]. отже, з по- зиції термінологічних критеріїв, наукова спря- мованість актів законодавства дійсно може вважатися як їх наукоємність у першому на- ближенні. Тому, визначення наукової спрямо- ваності актів законодавства вбачається акту- альним науковим завданням задля первинно- го оцінювання наукоємності вітчизняної нор- мативно-правової бази. Метою дослідження є наукометричне оціню- вання наукової спрямованості актів вітчизня- ного законодавства. Наукометричне оцінювання текстів законо- давства складається з двох етапів — визначен- ня кількості актів законодавства, в текстах яких містяться слово «наука» разом із похід- ними леми—предикатами першого порядку, а також обчислення їх частки у загальних ста- тистичних сукупностях таких актів за їх вида- ми (закони України, укази Президента Ук раї- ни, постанови Верховної ради України, Кабіне- ту Міністрів України). Для виконання завдань дослідження використано методи інформацій- ного пошуку за ключовими словами у статис- тичній базі даних актів законодавства, а також статистичні методи структурування та порів- няльного аналізу. Для проведення актуальних наукометрич- них досліджень українського законодавства, термінологічну категорію «законодавство» ви- ко ристовували у її широкому контексті, а са- ме, як «систему законів та інших норматив- но-правових актів, які приймаються вищими органами влади України — Верховною радою (закони та постанови), Президентом (укази) та Кабінетом Міністрів (постанови)» [18]. Від- повідно до такого визначення, до статистичної сукупності актів українського законодавства за період 1992—2018 років було відібрано зУ, постанови Верховної ради України (ПВрУ), укази Президента України (УП), а також по- станови та декрети Кабінету Міністрів Украї- ни (ПКМУ). Із цього масиву документів ви- ключено ті акти законодавства, які стосува- лися нагородної політики [19], як такі, що не мають певної галузевої спрямованості. окрім того, здійснювали кількісні уточнення зако- нодавчих актів за 2000 рік (один закон не на- був чинності), а також за 2001, 2004, 2005, 2007, 2010, 2011, 2013 та 2017 роки, коли до- датки до деяких законів (Митний тариф Ук- раїни, Про загальнодержавну програму адап- тації законодавства України до законодавства європейського союзу, Господарський кодекс України) було занесено в базу даних як окремі документи. Для інформаційного пошуку у базі даних «законодавство України» використовували ко- реневу частину «наук-» [20]. зазначимо, що подібний підхід використовується й при ви- значенні статистичного показника tF-iDF, ко- ли ключове слово для інформаційного пошуку зводять до своєї основи через алгоритм сте- мінгу (скорочення слів до основи через відки- дання закінчення чи суфіксу). Таким чином, до актуальної статистичної сукупності актів законодавства вищих орга- нів влади було відібрано 75363 документів, з них 10025 таких, що мають наукову спрямова- ність (табл. 1). У попередніх дослідженнях авторів було обґрунтовано наукові припущення щодо до- цільності використання такого поняття, як «наукоємність» законодавства [11, 13]. Під- ставою для такого ствердження (наукової гі- потези) слугує логічно-семантичний взаємо- с.Г. Бублик, І.О. Булкін, О.а. Мех 36 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) зв’язок між рівнем наповненості бази законо- давства документами, які мають прямий чи опосередкований вплив на регулювання умов здійснення науково-технологічної діяльності. Для підтвердження чи спростування цієї наукової гіпотези було проведено досліджен- ня інтенсивності нормотворчої діяльності за видами окремих актів законодавства (стовп- чики 2, 4, 6, 8 табл.1) із динамікою витрат на наукову і науково-технічну діяльність (рис. 1). цим спробуємо виявити, якою мірою впливає активізація нормотворчої діяльності на вели- чину вкладень в науку, а також в аспекті яких видів актів законодавства між ними існує сут- тєвий зв’язок. Такий підхід є менш опосеред- кованим, ніж порівняння динаміки похідних Таблиця 1. Кількість актів законодавства України за 1992—2018 роки роки акти законодавства Вищих органів влади, документів закони України Постанови Верховної ради України Укази Президента України Постанови Кабінету Міністрів України 1 2 3 4 5 6 7 8 9 «наук-» загалом «наук-» загалом «наук-» загалом «наук-» загалом 1992 33 122 28 300 34 424 174 744 1993 31 132 25 339 28 414 230 1 123 1994 17 129 35 320 47 620 163 854 1995 25 153 23 326 74 879 192 1 057 1996 18 203 33 412 81 912 276 1 535 1997 30 196 30 530 85 812 244 1 429 1998 28 166 21 381 77 846 288 1 877 1999 41 296 37 597 119 1 003 294 1 832 2000 52 295 42 467 128 991 283 1 590 2001 55 236 32 377 106 918 261 1 371 2002 35 232 41 348 86 796 264 1 417 2003 43 317 58 592 78 1 082 223 1 407 2004 48 296 43 541 91 966 233 1 283 2005 43 284 51 629 90 1 539 152 1 264 2006 44 245 42 498 100 820 255 1 835 2007 15 103 37 649 91 770 263 1 390 2008 22 157 11 554 136 830 196 1 140 2009 29 246 42 675 136 724 217 1 403 2010 44 263 38 802 105 1 061 216 1 248 2011 45 381 51 957 145 1 009 295 1 399 2012 64 357 49 826 68 569 211 1 202 2013 10 151 45 541 80 526 173 962 2014 34 227 38 821 42 820 122 702 2015 48 350 38 474 75 503 168 1 153 2016 27 207 50 650 50 379 152 1 008 2017 35 183 17 267 33 276 140 1 044 2018 23 158 26 236 35 277 198 1 134 р а з о м 939 6085 983 14 109 2220 20 766 5 883 34 403 Джерело: авторська розробка. наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) 37 показників — частки науково-орієнтованих ак тів у сукупному масиві та частки наукових витрат у валовому внутрішньому продукті (ВВП) [13]. Він елімінує загальну інтенсив- ність нормотворчої діяльності (яка може вза- галі не стосуватися науки) та зміни в обсязі самого ВВП (які можуть відбуватися внаслі- док дії факторів, що не пов’язані з науковим розвитком), тобто не обтяжений додатковими похідними змінними, оскільки опосередкова- ність завжди ускладнює інтерпретацію. Інтенсивність нормотворчої діяльності за усі ма видами актів законодавства апроксиму- ється кривою у формі літери «М» з локальни- ми максимумами у 2000 та 2011 роках з суттє- вим зростанням в перші дев’ять років неза- лежності (з 272 до 505 документів), проміжною хвилею з локальним мінімумом у 2005 році та радикальним скороченням активності в остан- ні шість років (з 538 до 224 документів). різ- ниця загальної кількості актів законодавства за окремими роками на всьому масиві спосте- режень становила 2,4 рази. Форма динаміки обсягу наукових витрат є асиметричною та укрупнено складається з трьох етапів: вкрай різке падіння обсягу в 1992—1999 роках (в 2,6 рази проти рівня по- чаткового року), помітне зростання в наступне п’ятиріччя (в 1,55 рази з локальним максиму- мом у 2004 році) та розтягнуте скорочення на подальшому часовому інтервалі попри спро- би стабілізації рівня у 2012—2013 роках. су- купне зменшення обсягу за 2005—2017 роки (в 2,71 рази) перевищило падіння, яке мало місце в 1990-ті роки. Внаслідок стійкого нега- тивного тренду на фоні різної річної спрямо- ваності в приростах ВВП в ці роки відбулося ще більше падіння наукоємності ВВП, тобто міри пріоритетності науки щодо інших цілей соціально-економічного розвитку (в 2,74 ра- зи). Для порівняння, в 1992—1999 роках нау- коємність ВВП зменшилася лише в 1,29 ра- зи, тобто, на відміну від останнього етапу, скорочення підтримки науки тоді мало від- носно поважну причину — негативну динамі- ку ВВП. 45 30 25 15 10 Роки 50 0 100 150 200 300 5 В ид ат ки н а на ук у, мл рд г рн К іл ьк іс ть а кт ів за ко но да вс тв а, д ок ум ен ті в 19 92 19 93 19 94 19 95 19 96 19 97 19 98 19 99 20 00 20 01 20 02 20 03 20 04 20 05 20 06 20 07 20 08 20 09 20 10 20 11 20 12 20 13 20 14 20 15 20 16 20 17 0 35 40 250 20 Видатки на науку ПКМУ УП ПВРУЗУ Рис. 1. Динаміка інтенсивності ухвалення актів законодавства наукової спрямова- ності за видами (документи) та обсягу наукових витрат у постійних цінах 2015 року (млрд грн) с.Г. Бублик, І.О. Булкін, О.а. Мех 38 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) загалом витрати на наукову й науково- технічну діяльність в Україні за 26 років ско- ротилися у 4,56 рази, що, з формальної точки зору, значно перевершує розкиданість за кіль- кістю актів законодавства. однак, беручи до уваги те, що зміна в кількості актів законо- давства прийшлася на 2011—2017 роки, її до- цільно також порівнювати зі зміною обсягу витрат саме за цей період. У цьому разі вона виявляється меншою і становить 1,85 рази. Нескладно помітити, що динаміка прий нят- тя документів та обсягів наукових витрат у цілому йдуть у протифазі: так, перша хвиля зростання нормотворчої активності (1995— 2000 роки) прийшлася на «провалля» в зна- ченнях обсягів витрат, а її скорочення у 2001— 2005 роках супроводжувалося підвищенням витрат до своїх максимальних значень у ххІ-му столітті (2003—2005 роки). Протягом наступ- ного п’ятиріччя локальна інтенсифікація нор- мотворчості відбулася на фоні поступального скорочення витрат і лише після 2011 року у характері змін за обома показниками вияви- лися ознаки подібності. однак приводу для оптимізму тут немає: в обох випадках сформу- вався негативний тренд, який можна інтерпре- тувати на користь того, що зменшення уваги до нормативно-правового регулювання проце- сів науково-технічного розвитку природно су- проводжується скороченням їх ресурсної бази. зазначимо, що сплеск нормотворчої активнос- ті наприкінці 1990-х років фактично був наці- лений «на виріст» — на фінансовий «відгук» у майбутньому (що і було реалізовано за п’ять років). Тут можна сформулювати висновок про наявність часового зсуву між регулятор- ним актом та зміною стану в науковій системі, причому такий лаг інколи може бути кілька- річним. Так само і після другого піку нормо- творчості (у 2011 році) протягом двох років обсяг витрат продемонстрував слабкий пози- тивний приріст. але у подальшому, через різ ке па діння значущості науки щодо інших со ціа- льно-економічних цілей, регуляторний потен- ціал ухвалених актів законодавства потре- бував підсилення, а нормотворча активність 2014—2017 років виявилася недостатньою. У 2017 році було зафіксовано історичний міні- мум сукупної кількості актів законодавства, а локальний сплеск інтенсивності нормотвор- чості у 2015 році не мав суттєвих позитивних наслідків в аспекті, що розглядається, через свою дискретність та не надто високу потуж- ність (можна говорити лише про певне галь- мування темпів скорочення наукових витрат). ще раз підкреслимо, що збільшенню науко- вих витрат на початку століття передувало щонайменш п’ятирічне зростання нормотвор- чої активності наукової спрямованості, тобто сучасній Україні гостро бракує системності у формуванні науково-технічної політики, насам- перед у її нормативно-правовому супроводі. обчислимо кореляцію між кількістю ухвале- них нормативно-правових документів за вида- ми та обсягами вкладень у науку (табл. 2, 3). Для виділення часових інтервалів для проце- дури оберемо такі реперні точки: 1992 рік — початковий для незалежного функціонуван- ня національної наукової системи; 1995 рік — як початок гальмування падіння витрат; 2001 рік — як початковий для поточного сторіччя; 2008 рік — як початковий для останнього де- сятиліття спостережень; 2011 рік — як почат- ковий для поточного календарного десятиліт- тя. Не заперечуємо можливість їх розширення, зокрема за рахунок залучення даних 2004 ро- ку — після якого почалося затяжне зменшення витрат, та 2013 року — після якого його дина- міка різко прискорилася. Такі інтервали за- плановано опрацювати у подальших дослі- дженнях. Додатково до сукупних наукових витрат розглянемо видатки з національних джерел (тобто без урахування іноземних кош- тів) та окремо з державного бюджету. У випадку нульового часового зсуву (рівень фінансування реагує того ж року, коли ухва- люються акти законодавства, табл. 2) сила кореляційного зв’язку між параметричними рядами виявляється слабкою, а при розгляді протягом всієї епохи незалежності переваж- наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) 39 но фігурують величини з від’ємним знаком. зі скороченням часового інтервалу у бік сього- дення значення коефіцієнту кореляції, зазви- чай, зростають, що формально свідчить на ко- ристь збільшення подібності між трендами у формуванні та реалізації науково-технічної політики. але змістовно за цим стоїть підси- лення вагомості третього (негативного) етапу еволюції фінансування науки в країні, віднос- но якого й аналізуються зміни в інтенсивності ухвалення актів законодавства. Тобто важли- вою є не лише подібність у змінах, але й якіс- не спрямування процесів. Більш-менш значу- щі величини спостерігаються щодо динаміки УП та сукупних витрат на інтервалі 2008— 2017 років (обраховане значення 0,759 при критичному рівні 0,708, P > 0,999). Дещо мен- шими, але теж валідними, є значення в аспек- тах національного та бюджетного фінансу- вання (відповідно 0,711 та 0,722). Тобто, за змістом УП не обмежувалися питаннями су- то державної підтримки науки й мали широ- ку спрямованість, а динаміка змін в інтенсив- ності їх ухвалення корелює з негативним трен- дом у фінансуванні, тобто погіршувалася. При збільшенні рівня значущості до р = 0,05 (таб- личне значення — 0,468) уваги також заслу- говує корельованість з фінансуванням дина- міки виходу ПКМУ протягом всього поточно- го століття (0,476). Власне кажучи, саме цей вид актів законодавства визначив характер динаміки за всією сукупністю документів. На інтервалі 2011—2017 рр. неочікувано різко зросла величина коефіцієнту ПВрУ: з від’єм- ного значення до 0,586 при критичному рівні в 0,576 (P > 0,95). Причинами збільшення тут стали виключення з обрахунків 2008— 2010 років, коли інтенсивність нормотворчої Таблиця 2. Коефіцієнти кореляції між інтенсивністю ухвалення актів законодавства наукової спрямованості та обсягами фінансування наукової та науково-технічної діяльності в Україні (нульовий лаг між роками прийняття актів та надходженнями коштів) часовий інтервал, роки сукупність документів ПКМУ УП зУ ПВрУ Сукупне фінансування науки 1992—2017 –0,089 0,021 –0,204 –0,061 –0,081 1995—2017 0,401 0,307 0,415 0,058 0,231 2001—2017 0,539 0,476 0,488 0,066 0,264 2008—2017 0,611 0,579 0,759 –0,116 –0,037 2011—2017 0,611 0,586 0,0,610 0,116 0,586 Фінансування науки з національних джерел 1992—2017 –0,173 –0,033 –0,278 –0,128 –0,157 1995—2017 0,345 0,279 0,389 –0,025 0,135 2001—2017 0,503 0,456 0,485 0,008 0,181 2008—2017 0,524 0,484 0,711 –0,138 –0,122 2011—2017 0,541 0,502 0,527 0,148 0,579 Бюджетне фінансування науки 1992—2017 –0,239 –0,114 –0,267 –0,203 –0,202 1995—2017 0,211 0,112 0,437 –0,188 0,046 2001—2017 0,463 0,407 0,617 –0,187 –0,009 2008—2017 0,542 0,519 0,722 –0,146 –0,148 2011—2017 0,560 0,548 0,530 0,138 0,532 Джерело: авторська розробка. с.Г. Бублик, І.О. Булкін, О.а. Мех 40 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) діяльності зросла майже вп’ятеро з низької бази 2008 року, та разовий сплеск активності у 2016 році, який, однак, був скорегований черговим падінням у наступному році. ціка- во, що найслабкіший кореляційний зв’язок з динамікою фінансування в усіх обраних ас- пектах мала чисельність таких документів, як закони України. В цій категорії найбільше за модулем значення (—0,203) спостерігалося при розгляді зв’язку актів законодавства з бюд жет- ним фінансуванням на найширшому часовому інтервалі, проте воно поступається всім таб- личним значенням. річний зсув після дати ухвалення актів за- конодавства (табл. 3) виглядає більш природ- ним внаслідок інерційності реакції об’єктів нормативно-правового регулювання на зміни у полі законодавства та розтягнутості у часі процедур планування та бюджетування. Такий Таблиця 3. Коефіцієнти кореляції між інтенсивністю ухвалення актів законодавства наукової спрямованості та обсягами фінансування наукової та науково-технічної діяльності в Україні (річний лаг між роками прийняття актів та надходженнями коштів) часовий інтервал, роки сукупність документів ПКМУ УП зУ ПВрУ Сукупне фінансування науки 1992—2017 0,117 0,242 –0,106 0,067 –0,055 1995—2017 0,504 0,480 0,313 0,142 0,159 2001—2017 0,579 0,680 0,323 0,143 0,113 2008—2017 0,697 0,699 0,734 0,096 –0,223 2011—2017 0,707 0,733 0,575 0,367 0,505 Фінансування науки з національних джерел 1992—2017 –0,006 0,159 –0,230 –0,003 –0,106 1995—2017 0,462 0,453 0,273 0,089 0,168 2001—2017 0,557 0,599 0,295 0,098 0,137 2008—2017 0,691 0,702 0,709 0,101 –0,207 2011—2017 0,696 0,722 0,583 0,337 0,680 Бюджетне фінансування науки 1992—2017 –0,064 0,048 –0,173 –0,064 –0,096 1995—2017 0,351 0,272 0,366 –0,022 0,186 2001—2017 0,584 0,600 0,469 –0,050 0,046 2008—2017 0,745 0,755 0,761 0,107 –0,200 2011—2017 0,773 0,800 0,637 0,374 0,773 Джерело: авторська розробка. розгляд дозволяє отримати більш високі зна- чення коефіцієнту кореляції. Найвище значення коефіцієнту кореляції (0,800) мало місце в разі зв’язку між обсягами бюджетних витрат та інтенсивністю ухвален- ня ПКМУ на інтервалі останніх семи років. Він є значущим при P > 0,99. Починаючи з 2008 року (як початкового інтервального) зна- чення в частині бюджетних витрат перевищує відповідну величину за витратами з усіх дже- рел сукупно. Таким чином, при застосуванні річного лагу ПКМУ в останнє десятиліття ви- явилися більш прив’язаними саме до питань бюджетних видатків. раніше сила кореляцій- ного зв’язку за цим видом актів та надходжен- нями з бюджету поступалася і сукупним, і на- ціональним витратам. Виходячи з негативного характеру динаміки витрат, відзначаємо, що саме рівень бюджетного фінансування потер- наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) 41 пав найбільшою мірою внаслідок скорочення нормотворчо-регуляторної діяльності щодо науки (в чому власне й полягає місія Кабмі- ну). цікаво, що цей висновок справедливий і до ПВрУ. Посилився зв’язок між процесами і в разі динаміки указів Президента (сягнувши 0,761 на інтервалі 2008—2017 років), що свід- чить про наявність фактичної конкуренції за управлінські повноваження в країні між Каб- міном та адміністрацією Президента. В кате- горії законів України такий стійкий зв’язок не сформувався. отже, на рівні окремого прецеденту ін тен- сифікація нормотворчості наукової спрямо- ваності може сприяти зростанню видатків на науку в Україні, як це сталося на зламі сто- літь. але внаслідок подальшого укорінення у суспільстві ставлення до науково-технічно го розвитку як до чогось факультативного, що проявило себе у поступальному скороченні видатків після 2014 року, коливання нормо- творчої активності поки що виявилося нездат- ним його скорегувати. Поява суттєвого пози- тивного кореляційного зв’язку між процеса- ми на скороченому інтервалі останніх років свідчить не про посилення керованості НТс, але про кризу нормотворчості наукової спря- мованості. задля отримання наукометричної оцінки наукової спрямованості актів законодавства за видами та певними видавниками (вищими органами державної влади) доцільним є вико- ристання відносного показника. Таким показни- ком (індикатором) є індекс наукової спрямо- ваності (ІНс), який обчислюється як питома вага актів законодавства наукової спрямова- ності. ІНс можна вважати мірою наукоємності законодавства у першому наближенні, оскільки визначення наукової спрямованості актів зако- нодавства відбувалося за первинною ознакою, а саме за наявністю у їхніх текстах найчасті- шого ключового слова «наука» та похідних від нього леми—предикатів першого порядку. Відповідно до цього, трансформуємо дані табл. 1 (стовпчики 2—9) у відносні показники наукової спрямованості актів законодавства, або індекси наукової спрямованості (табл. 4). Динаміка значень ІНс окремих видів зако- нодавства протягом 1992—2018 років (стовп- чики 2—5 табл. 4) мала стохастичний характер, що обумовлено природною випадковістю вжи- вання сленгових слів «наука» та похідних від Таблиця 4. Індекси наукової спрямованості окремих видів актів законодавства, % роки акти законодавства ПКМУ УП зУ ПВрУ 1 2 3 4 5 1992 23,4 8,7 27,0 9,3 1993 20,5 6,8 22,7 7,4 1994 19,1 7,7 13,2 10,9 1995 18,2 8,4 15,7 7,1 1996 18,0 9,1 8,9 8,0 1997 17,1 10,7 15,3 5,7 1998 15,3 9,3 16,3 5,5 1999 16,0 11,8 13,5 6,2 2000 17,8 13,1 17,0 9,0 2001 19,0 11,5 22,5 8,5 2002 18,6 10,8 15,1 11,8 2003 15,8 7,3 13,6 9,8 2004 18,2 9,5 14,9 7,9 2005 12,0 5,8 14,8 8,1 2006 13,9 12,2 17,1 8,4 2007 18,9 11,9 12,6 5,7 2008 17,2 16,4 12,7 2,0 2009 15,5 18,9 11,4 6,2 2010 17,3 10,0 15,6 4,7 2011 21,1 14,6 11,8 5,3 2012 17,6 12,0 17,9 5,9 2013 18,0 15,4 6,0 8,3 2014 17,4 5,1 15,0 4,6 2015 14,6 15,1 13,7 8,0 2016 15,1 13,7 13,0 7,7 2017 13,4 12,0 18,6 6,5 2018 17,5 12,6 14,6 11,0 разом 17,1 10,7 15,4 7,0 Примітка. Напівжирним шрифтом виділено значення ІНс, які перевищують його середній рівень за 1992—2018 роки. Джерело: авторська розробка. с.Г. Бублик, І.О. Булкін, О.а. Мех 42 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) нього леми—предикатів першого порядку у текстах актів законодавства. У свою чергу, ви- падковість вживання сленгових термінів нау- кової спрямованості у текстах актів законо- давства обумовлена як загальнолінгвістични- ми принципами написання будь-яких текстів, так й природним стилістичним різноманіттям від авторських колективів текстів актів зако- нодавства із трьох вищих органів державної влади в Україні. з іншого боку, акти законо- давства є одним із результатів державно- управлінських рішень вищих органів держав- ної влади, а їх прийняття підпорядковуються певним політичним намірам вищих держав- них осіб. ще одним чинником, який впливає на динаміку ІНс актів законодавства виступає реалізація заходів державної політики у сфері науки, що, як свідчить історія Доби Незалеж- ності, є несистемним, отже й випадковим, яви- щем для формування системи вітчизняного законодавства протягом 1992—2018 років. оскільки обрані види актів законодавства утворюють систему загального законодавства, у її широкому контексті, можливим є прове- дення окремих наукометричних оцінювань наукової спрямованості законодавства в ціло- му. але такі дослідження вимагають розроб- лення моделі взаємозв’язків між різними ви- дами актів законодавства, що не є предметом викладеного дослідження. аналіз структури пропорцій ІНс за видами актів законодавства у 1992 році та їх середніх показників за 1992—2018 роки свідчить про те, що структура залишилася переважно незмін- ною для зУ, ПВрУ, ПКМУ за зменшення зна- чень індексів (рис. 2). одночасно збільшилося середнє значення ІНс УП, що вимагатиме до- даткового роз’яснення. Тенденція щодо зниження середнього рівня ІНс таких актів законодавства, як зУ, ПВрУ та ПКМУ (рис. 2), узгоджується із тенденцією зниження обсягів фінансування наукової та Середнє; 17,1 % Середнє; 15,4 % Середнє; 10,7 % Середнє; 7,0 % ПКМУ УП ЗУ ПВРУ 1992; 23,4 % 1992; 9,3 % 1992; 8,0 % 1992; 27,0 % 30 % 20% 10% 0% Рис. 2. Індекси наукової спрямованості за видами актів законодавства у 1992 р. та у середньому за 1992—2018 роки, % наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) 43 науково-технічної діяльності в Україні (рис. 1) та пов’язана зі зменшенням державної уваги (з боку вищих Верховної ради та Кабміну) до розвитку нормативно-правової бази націо- нальної науки. одночасно, збільшення серед- нього значення ІНс Указів Президента Украї- ни від 1992 року пояснюється становленням та розвитком інституту президентства в Украї- ні, формуванням специфічної тематичної струк- тури таких актів законодавства, а також пев- ними політичними вподобаннями окремих очільників держави. Для оцінювання ставлення до розвитку нор- мативно-правової бази національної науки з боку окремих очільників вищих органів дер- жавної влади та скликань Верховної ради за Добу Незалежності України (1992—2018 роки) виконано обчислення значень ІНс окремих ак- тів законодавства за час відповідних каденцій. Порівняння отриманих даних за певний час каденції Верховної ради, очільників держави та Кабміну із їх середніми значеннями дає можливість оцінити їхню роль в історичному ракурсі формування національної бази зако- нодавства наукової спрямованості (табл. 5—7). аналіз даних таблиці 5 свідчить про те, що рівень наукової спрямованості зУ, як прави ло, є вищим за ПВрУ, бо наука є невід’єм ною скла- довою усіх сфер життєдіяльності краї ни, отже, й повинна бути визначеною у від повідних зако- нодавчих актах. як виняток, у 2013 році ІНс зУ сягнув найменшого рівня в історії законо- творчості незалежності України (6,0 %) через незначну кількість ухвалених пер винних зако- нодавчих актів (табл. 4). Таблиця 5. Індекси наукової спрямованості актів законодавства (ЗУ, ПВРУ) за час скликань Верховної Ради України, % акти законодавства Xii (i)* Xiii (ii) Xiv (iii) iv v vi vii viii ** середнє значення * зУ 23,4 13,6 16,8 14,6 14,9 14,2 10,0 15,2 15,4 ПВрУ 10,7 7,1 7,7 9,1 6,7 5,0 6,0 8,2 7,1 Примітка. Напівжирним шрифтом виділено значення показника, яке переважає його середній рівень. * Термін ка- денції Верховної ради України i (Xii) скликання розпочався з 24.08.1991 р.; ** до 31.12.2018 р. Джерело: авторська розробка. Таблиця 6. Індекси наукової спрямованості Указів Президентів України за час каденцій від проголошення Незалежності України , % (середнє значення 10,8 %) Крав- чук л.М.* Кучма л.Д. Кучма л.Д.* 7,4 9,9 10,1 ющенко В.а. янукович В.Ф. Порошенко П.о.** 12,3 12,2 12,2 Примітка. Напівжирним шрифтом виділено значення показника, яке переважає його середній рівень. * Індекс наукової спрямованості указів Президента України за каденції ТВо Турчинова о.В. складав 3,3 %. Термін каденції Президента України розпочався з 05.12.1991. * Другий термін каденції Президента України (1999– 2005). **** До 31.12.2018 р. Джерело: авторська розробка. Вищим за середній був рівень ІНс зУ, ух- валених Верховною радою Xii (i), Xiv (iii) та viii скликань; для ІНс ПВрУ — Верховними радами Xii-Xiv (i-iii), iv та viii скликань. ли- ше за скликань Верховної ради Xii (i), Xiv (iii) та viii (останньої на даний час) показники ІНс як зУ, так й ПВрУ, одночасно перевищу- вали відповідний середній рівень. Можна припустити, що суттєва різниця у показниках ІНс різних видів актів Верховної ради пояснюється складною та тривалою за часом процедурою ухвалення законодавчих ак тів та більш спрощеною для постанов. окрім того, змістовність законодавчих актів є більш чутливою до політичних, кон’юнктурних та випадкових (технічних) чинників, аніж поста- нов Верховної ради. Тому, показники ІНс зУ видаються найбільш інформативними для ана- с.Г. Бублик, І.О. Булкін, О.а. Мех 44 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) Таблиця 7. Індекси наукової спрямованості Постанов Кабінету Міністрів за час каденцій Прем’єр-міністрів України від проголошення Незалежності України , % (середнє значення 17,2 %) В. Фокін * л. Кучма ю. звягіль- ський * В. Масол 27,5 % 20,2 % 21,1 % 15,3 % є. Марчук П. лазаренко В. Пусто- войтенко В. ющенко 19,8 % 16,5 % 16,1 % 18,7 % а. Кінах В. янукович ю. Тимо- шенко ю. єхану- ров 18,3 % 16,7 % 11,2 % 15,5 % В. янукович (2) ю. Тимо- шенко (2) М. азаров М. азаров (2) 16,0 % 16,2 % 19,2 % 17,4 % а. яценюк а. яценюк (2) В. Гройс - ман ** 17,5 % 14,8 % 15,4 % Примітка. * окрім виконувачів обов’язки Прем’єр-мі ніст- ра. Термін каденції Прем’єр-міністра розпочався з 24.08.1991. * Термін каденції виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра є порівняним за тривалістю з терміна- ми каденцій деяких із Прем’єр-міністрів. В. янукович (2), ю. Тимошенко (2), М. азаров (2), а. яценюк (2) — другі каденції як Прем’єр-міністрів. **** До 31.12.2018 р. Джерело: авторська розробка. лізу процесів формування державної (публіч- ної) науково-технологічної політики. Динаміка ІНс зУ чи порівняння із середнім значенням за певний проміжок часу дають можливість оцінити, наскільки змінюються законодавчі за сади здійснення науково-технологічної ді- яльності в країні. Так, за даними табл. 5 можна констатувати, що рівень ІНс зУ майже всіх скликань Верховної ради був нижчим за серед- ній, окрім Xii (i) та Xiv (iii) скликань. зок- рема, це свідчить про те, що протягом 2002— 2018 рр. питання наукового розвитку, за ви- нятками окремих років, не були основними у порядку денному засідань відповідних скли- кань Верховної ради, що й відбилося у стійко- му падінні обсягів фінансування науки після 2004 року (рис. 1). Протягом трьох каденцій Президентів Ук- раїни (Кравчук л.М. та двох — Кучми л.Д.) відбувалося зростання ІНс УП, що було по- в’я зано як зі становленням інституту прези- дентства в Україні, так й з відповідним став- ленням до розвитку сфери науки з боку пер- ших двох Президентів (табл. 6). за час каденцій останніх трьох Президентів України показни- ки ІНс УП були вищими за середній рівень за Добу Незалежності та статистично ідентични- ми (до 2019 року). цих, найвищих значень ІНс УП було досянуто на тлі стрімкого змен- шення обсягів фінансування та скорочення масштабів наукової і науково-технічної діяль- ності в Ук раїні, що вимагає додаткового ви- вчення тематичної структури ухвалених дер- жавно-управ лінських рішень з боку різних за політичною риторикою очільників держави. аналіз тематичної структури УП наукової спрямованості дозволив виділити три напря- ми, а саме, меморіальний, кадровий та соціаль- ний. До меморіального напряму було виок- ремлено ті документи, які ухвалювалися що- до відзначення пам’ятних, ювілейних подій державного значення та вшанування пам’яті державних діячів; до кадрового — державно- уп рав лінські рішення щодо призначення та звіль нення з державних посад, а також при- своєння вищих звань, рангів та класних чинів; до соціального — призначення державних сти- пендій вченим та надання статусу національ- ний науковим установам та закладам вищої ос- віти. Тематична спрямованість зазначених УП відповідає ознакам актів, визначених п. 3.4 Наказу Міністерства юстиції України № 34/5 від 12.04.2005 як таких, що не подаються на державну реєстрацію [21]. Вони не є норма- тивними, тобто такими, що містять нові норми права. отже, виокремлені УП з певних тема- тичних напрямів, як й ті УП, що стосуються нагородної політики Президента України, не впливали на розвиток вітчизняної НТс. сукупна частка документів вищенаведе- них тематичних напрямів з-поміж УП науко- вої спрямованості за каденції В.а. ющенка склала 29,7 %, В.Ф. януковича — 34,0 %, П.о. Порошенка (до 2019 року) — 45,6 %. ці наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) 45 дані підтверджують тематичні відмінності у ставленні цих Президентів України до сфери законодавчого забезпечення наукового розви- тку. зважаючи на збільшення їхньої вагомості з-поміж УП наукової спрямованості протягом 2005—2018 років, варто зазначити наростання нормотворчого тренду УП, спрямованого на консервацію не лише законодавчих засад НТс, а й сучасних проблем її розвитку. рівень наукової спрямованості ПКМУ, як правило, є найвищим з-поміж інших видів ак- тів законодавства, що обумовлено його право- вою сутністю як підзаконного акту. але спря- мованість ПКМУ на імплементацію положень нормативно-правових актів як Верховної ради України, так й Президента України у всіх сфе- рах життєдіяльності держави спричиняє певну часову лаговість в ухваленні постанов Ка бі не- ту Міністрів України: від нормативно визначе- них 2—6 місяців до півроку—року у дійс нос- ті. Тривалий час однією із основних причин збільшення часового розриву між ухваленням нових нормативних положень у зУ та їх імп- лементацією через ПКМУ була значна ротація очільників вищого органу виконавчої влади — за Добу Незалежності України (до 2019 року) змінилося сімнадцять Прем’єр-міністрів. лише М. азаров був як Прем’єр-міністр (двічі) про- тягом всієї каденції одного Президента та жо- ден — протягом одного скликання Верховної ради. цей факт став однією із головних при- чин «пожежної» діяльності Урядів, особливо у 90-х роках минулого століття, коли ухва- лення ПКМУ відбувалося як реагування на стан розвитку сфер життєдіяльності країни, а ефективність таких державно-управлінських рішень залежало від професіоналізму членів Кабінету Міністрів. Тому порівняння рівнів ІНс ПКМУ за каденцій Прем’єр-міністрів про- тягом Доби Незалежності України є нетриві- альним завданням, а у поточному дослідженні виступає як наочний приклад, без врахування усіх вищенаведених чинників. Вищими за середній рівень, у порядку спа- дання, були значення ІНс ПКМУ (табл. 7) Урядів В. Фокіна, ю. звягільського (викону- вача обов’язків), л. Кучми, є. Марчука, М. аза- рова (перша та друга каденції), В. ющенка, а. Кінаха та а. яценюка (перша каденція). Від- значимо, що Уряди В. Фокіна, л. Кучми, та ю. звягільського були першими у Добу Неза- лежності та мали переважно схожі методичні підходи до формування тематичних напрямів таких актів законодавства, як ПКМУ. Те ж саме стосується й Уряду є. Марчука (п’ятого за порядком). Найнижчий рівень ІНс ПКМУ був за першого Уряду ю. Тимошенко, який вирізняється з-поміж решти найменшою три- валістю своєї каденції (менше вісьмох місяців). Не набагато тривалішим був й термін першої каденції Уряду а. яценюка (дев’ять місяців), проте на той час випав період масових реорга- нізацій діючих органів державного управлін- ня та створення нових органів влади (наприк- лад, ради бізнес-омбудсмена), в положеннях яких містилися ознаки наукової спрямованості. Підсумовуючи результати наукометричних досліджень національного законодавства за період 1992—2018 років можна зробити кіль- ка вагомих висновків. 1. Інтенсифікація нормотворчості наукової спрямованості може сприяти зростанню ви- датків на науку в Україні. але внаслідок по- дальшого укорінення у суспільстві ставлення до науково-технічного розвитку як до чогось факультативного, можна констатувати кризу нормотворчості наукової спрямованості. Ви- ходом із такого стану можуть стати лише ре- альна зміна стратегічних підходів до форму- вання та реалізації державної науково-техно- логічної політики та її постійний моніторинг на вищому державному рівні, як це відбува- ється, зокрема, у сфері фінансової політики. 2. рівень наукової спрямованості актів зако- нодавства (зУ, ПВрУ та ПКМУ) має стійку тенденцію до зниження (від 1992 року), що не забезпечує сприятливих нормативно-право- вих умов для здійснення науково-технологіч- ної діяльності в Україні та виступає однією із причин занепаду вітчизняної НТс. с.Г. Бублик, І.О. Булкін, О.а. Мех 46 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) 3. результати аналізу тематичної структури УП наукової спрямованості останніх трьох Пре- зидентів України (ющенка В.а, януковича В.Ф., Порошенка П.о.) показали, що їхня державна політика щодо сфери науки була спря мована на консервацію не лише законодавчих засад НТс, а й сучасних проблем її розвитку. 4. різновекторний тренд розвитку актів за- конодавства наукової спрямованості УП, а та- кож зУ, ПВрУ, ПКМУ свідчить про відсут- ність стратегічних підходів у формуванні нор- мативно-правової бази розвитку української науки, що є основною перепоною для форму- вання та здійснення єдиної (наскрізної) дер- жавної (публічної) науково-технологічної по- літики. 5. одним із основних напрямів реформуван- ня системи законодавства України в контексті її наукової спрямованості є нагальна необхід- ність адаптації її до законодавства європей- ського союзу у сфері науки, технологій та ін- новацій. Подальшими напрямами дослідження вба- чається структурний (тематичний) аналіз ак- тів законодавства та виявлення основних чин- ників, що впливають (впливали) на формуван- ня нормативно-правової бази наукової спря- мованості вищих органів влади в Україні. сПисоК лІТераТУри 1. законодавство України у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності: зб. законодав. актів: станом на 1 лют. 2013 р. (Верховна рада України, Ком. з питань науки і освіти). / за заг. ред. л.М. Гриневич (гол. редкол.); упоряд.: М.М. Шевченко та ін. Київ: Парламентське видавництво, 2013. 397 с. 2. стан та законодавче забезпечення фінансування наукової і науково-технічної діяльності в Україні. Матеріали слухань у Комітеті Верховної ради України з питань науки і освіти 13 берез. 2013 р. (Верховна рада України, Комітет з питань науки і освіти) / за заг. ред. л.М. Гриневич (гол. редкол.); упоряд.: М.М. Шевченко та ін. Київ: Парламентське видавництво, 2014. 636 с. 3. Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні. Матеріали парлам. слухань у Верховній раді України 16 листоп. 2016 р. (Верховна рада України, Ком. з питань науки і освіти). / редкол.: співаковський о.В. (голова); упоряд.: левчук о.М. та ін. Київ : Парламентське видавництво, 2017. 471 с. 4. рекомендації парламентських слухань на тему «Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку». Економіст. 2018. № 3 (377). с. 19—25. 5. Патон Б. Про діяльність Національної академії наук України у 2009—2014 роках і основні завдання наступного періоду (доповідь на сесії загальних зборів НаН України 15 квітня 2015 р.). Вісник НАН України. 2015. № 5. C. 15—21. 6. Пахомова а.о. загальна характеристика законодавства у сфері проведення науково-дослідних робіт. Вісник Академії адвокатури України. 2011. № 2 (21). с. 52—58. 7. Попович о.с., Капіца ю.М. Нормативно-правове поле науки потребує істотного вдосконалення: до прийняття змін до закону України «Про наукову і науково- технічну діяльність». Наука та наукознавство. 2012. № 4. с. 32—39. 8. Нагорічна о.с., Коновалов ю.о. законодавче забезпечення процесу державного регулювання наукової діяльності. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2014. № 5. urL: http://nbuv.gov.ua/ujrn/Duur_2014_5_12 (дата звернення: 01.02.2019). 9. авігдор Г., атаманова ю., Булкін І., Бутнік-сіверський о., Галенко І., Ісакова Н., …, Шкворець ю. аналіз законодавства України у сфері досліджень, розробок та інноваційної діяльності та пропозиції щодо доповнень до законодавства (станом на жовт. 2011 р.). Проєкт єс «Вдосконалення стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні». Київ: Фенікс, 2011. 350 с. 10. Белевцова с.о. актуальні проблеми сучасної вітчизняної законодавчої термінології. Зб. наук. праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. «Право». 2012. Вип. 18. с. 144—149. 11. Мех о.а. Наукоємність системи забезпечення національної безпеки України: аналіз нормативно-правових засад. Наука та наукознавство. 2014. № 3. с. 11—22. 12. Бублик с.Г. Теоретико-методическое обеспечение анализа содержательности законодательных актов в сфере научно-технологической деятельности Наука та наукознавство. 2016. № 2. с. 26—39. 13. Бублик с.Г. Наукометричне дослідження законодавства. Наука та наукознавство. 2017. № 4. с. 65—83. наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2020. 16 (1) 47 14. Налимов В.В., Мульченко з.М. Наукометрия. изучение развития науки как информационного процесса. Москва: Наука, 1969. 192 с. 15. хайтун с.Д. Наукометрия: состояние и перспективы. Москва: Наука, 1983. 344 с. 16. Čech r., Popescu i.-i., altmann G. methods of analysis of a thematic concentration of the text. Czech and Slovak Linguistic Review. 2013. no. 3. P. 4—21. 17. Čech r., Garabík r., altmann G. testing the thematic concentration of text. Journal of Quantitative Linguistics. 2015. no. 22. P. 215—232. 18. Ткачук а. законодавча техніка: навчальний посібник. Київ: ІКц «легальний статус», 2011. 268 с. 19. База даних «законодавство України». Нагороди та почесні звання. urL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/ j530/sp:max100 (дата звернення 25.02.2019). 20. База даних «законодавство України». urL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/a#Find (дата звернення 25.02.2019). 21. решота В.В. акти Президента України як джерела адміністративного права. Юридичний науковий електронний журнал. 2017. №5. с. 100—103. Стаття надійшла до редакції / Received 25.04.19 Статтю прорецензовано / Revised 25.04.19 Статтю підписано до друку / Accepted 30.05.19 Boublyk, S.G., Bulkin, I.A., and Mekh, O.A. Dobrov institute for scientific and technological Potential and studies of science history, the nas of ukraine, 60, shevchenko Blvd., kyiv, 01032, ukraine, +380 44 486 9591, s.Boublyk@nas.gov.ua sCientometriC evaLuation oF sCienCe-CentriC orientation oF the nationaL LeGisLation Introduction. the ability to build a science-intensive economy in ukraine depends on the implementation of strategic approaches to the formation and implementation of a unified government science and technology policy. one of the main conditions for the implementation of effective government policy is to amend, in terms of quality and quantity, the applicab- le laws and regulations with documents of scholarly research orientation. Problem Statement. actual task is to assess the scientse-centric orientation of legislative acts as a quantitative criterion of «knowledge intensity» of the national legislation. Purpose. to obtain scientometric evaluation of science-centric orientation of the national legislative acts. Materials and Methods. the main methods of research are as follows: the scientometric (slang) method for the analysis of texts of legal acts and the statistical methods for structuring and comparative analysis of legislative acts as statistical units. Results. a survey of the statistical base of legislative acts of the supreme government bodies in 1992—2018 has revealed in consistency in the managerial decisions of the top government authorities. in addition, there have been established periodic, stable statistical relationships between the intensity of scientific law-making and the expenditure on scholarly research and r&D activities. the original scientometric approaches to assessing the scientific orientation of the national legislation have been developed. Conclusions. Within the period of independence, the main problems of public administration regarding science and tech- nology sphere in ukraine have been as follows: competition for executive powers between the Cabinet of ministry and the Presidential administration; the focus of the Cabinet of ministers on the redistribution of expenditures on science; the absence of strategic (long-term) approaches to the formation and implementation of a single r&D policy at the government level. it is necessary to reform the system of legislation of ukraine for the sake of its science-centric orientation, in particular, because of the urgent need to adapt it to the legislation of the european union in the field of science, technology, and innovation. Keywords : science, legislation, science-centric legislative acts, r&D sphere, and index of science-centric orientation.

Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства

Репозитарії

Схожі ресурси