Руські погости та скандинавські хусабю у контексті еволюційних змін ранньодержавних інститутів полюддя та вейцли
Стаття присвячена порівняльному аналізу типології історичного розвитку систем поселень скандинавських хусабю та руських погостів. Дослідження процесів становлення та функціонування хусабю та погостів здійснюється крізь призму з’ясування особливостей (закономірностей і феноменів) процесів еволюційни...
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Княжа доба: історія і культура |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178844 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Руські погости та скандинавські хусабю у контексті еволюційних змін ранньодержавних інститутів полюддя та вейцли / Н. Зубашевський // Княжа доба: історія і культура. — 2010. — Вип. 3. — С. 60-71. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-178844 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1788442021-03-21T01:26:05Z Руські погости та скандинавські хусабю у контексті еволюційних змін ранньодержавних інститутів полюддя та вейцли Зубашевський, Н. Статті Стаття присвячена порівняльному аналізу типології історичного розвитку систем поселень скандинавських хусабю та руських погостів. Дослідження процесів становлення та функціонування хусабю та погостів здійснюється крізь призму з’ясування особливостей (закономірностей і феноменів) процесів еволюційних системно-структурно-функціональних змін ранньодержавних владних інститутів скандинавської вейцли та руського полюддя. Результати дослідження підтверджують типологічну близькість історичного розвитку давньоскандинавського та руського регіонів, паралельність і синхронність процесів соціального і політичного розвитку на Русі та у Скандинавських країнах. The article is devoted to the comparative analysis of typology of historical development concerning the systems of settlements of Scandinavian husaby and Rus’ pogosts. Research of processes of formation and functioning of husaby and pogosts is carried out through the prism of finding out main features (regularities and phenomena) of processes of evolutional system-structural- functional changes of early-state power institutions of Scandinavian veizla and Rus’ poliudia. The results of this research confirm the typological closeness of historical development of Ancient Scandinavian and Rus’ regions, parallelness and synchronousness of processes of social and political development on Rus and in the Scandinavian countries. 2010 Article Руські погости та скандинавські хусабю у контексті еволюційних змін ранньодержавних інститутів полюддя та вейцли / Н. Зубашевський // Княжа доба: історія і культура. — 2010. — Вип. 3. — С. 60-71. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 2221-6294 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178844 uk Княжа доба: історія і культура Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Зубашевський, Н. Руські погости та скандинавські хусабю у контексті еволюційних змін ранньодержавних інститутів полюддя та вейцли Княжа доба: історія і культура |
| description |
Стаття присвячена порівняльному аналізу типології історичного розвитку систем поселень скандинавських хусабю та руських
погостів. Дослідження процесів становлення та функціонування хусабю та погостів здійснюється крізь призму з’ясування особливостей (закономірностей і феноменів) процесів еволюційних системно-структурно-функціональних змін ранньодержавних владних інститутів
скандинавської вейцли та руського полюддя. Результати дослідження
підтверджують типологічну близькість історичного розвитку давньоскандинавського та руського регіонів, паралельність і синхронність
процесів соціального і політичного розвитку на Русі та у Скандинавських країнах. |
| format |
Article |
| author |
Зубашевський, Н. |
| author_facet |
Зубашевський, Н. |
| author_sort |
Зубашевський, Н. |
| title |
Руські погости та скандинавські хусабю у контексті еволюційних змін ранньодержавних інститутів полюддя та вейцли |
| title_short |
Руські погости та скандинавські хусабю у контексті еволюційних змін ранньодержавних інститутів полюддя та вейцли |
| title_full |
Руські погости та скандинавські хусабю у контексті еволюційних змін ранньодержавних інститутів полюддя та вейцли |
| title_fullStr |
Руські погости та скандинавські хусабю у контексті еволюційних змін ранньодержавних інститутів полюддя та вейцли |
| title_full_unstemmed |
Руські погости та скандинавські хусабю у контексті еволюційних змін ранньодержавних інститутів полюддя та вейцли |
| title_sort |
руські погости та скандинавські хусабю у контексті еволюційних змін ранньодержавних інститутів полюддя та вейцли |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178844 |
| citation_txt |
Руські погости та скандинавські хусабю у контексті еволюційних змін ранньодержавних інститутів полюддя та вейцли / Н. Зубашевський // Княжа доба: історія і культура. — 2010. — Вип. 3. — С. 60-71. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
| series |
Княжа доба: історія і культура |
| work_keys_str_mv |
AT zubaševsʹkijn rusʹkípogostitaskandinavsʹkíhusabûukontekstíevolûcíjnihzmínrannʹoderžavnihínstitutívpolûddâtavejcli |
| first_indexed |
2025-07-15T17:32:59Z |
| last_indexed |
2025-07-15T17:32:59Z |
| _version_ |
1837735116215943168 |
| fulltext |
60
Назарій Зубашевський
РУСЬКІ ПОГОСТИ ТА СКАНДИНАВСЬКІ
ХУСАБЮ У КОНТЕКСТІ ЕВОЛЮЦІЙНИХ ЗМІН
РАННЬОДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУТІВ
ПОЛЮДДЯ ТА ВЕЙЦЛИ
Стаття присвячена порівняльному аналізу типології історич-
ного розвитку систем поселень скандинавських хусабю та руських
погостів. Дослідження процесів становлення та функціонування ху-
сабю та погостів здійснюється крізь призму з’ясування особливос-
тей (закономірностей і феноменів) процесів еволюційних системно-
структурно-функціональних змін ранньодержавних владних інститутів
скандинавської вейцли та руського полюддя. Результати дослідження
підтверджують типологічну близькість історичного розвитку дав-
ньоскандинавського та руського регіонів, паралельність і синхронність
процесів соціального і політичного розвитку на Русі та у Скандинав-
ських країнах.
Ключові слова: хусабю, погост, вейцла, полюддя.
Важливе місце в сучасній історіографії посідають бурхливі
дискусії та інтелектуальні баталії навколо переосмислення про-
блем виникнення й становлення держави на Русі та у Сканди-
навії (Норвегії, Швеції, Данії); формування ранньодержавних
владних інститутів (вейцли [veizla], полюддя, данництва) для
ефективної реалізації князівської/королівської влади; появи за-
родкових форм апарату влади, службових станів, постійної міс-
цевої адміністрації; урбанізаційних процесів формування ме-
режі ранньоміських центрів, що визначає актуальність даної
роботи. Завданням цього дослідження є порівняльний аналіз
типології історичного розвитку систем поселень руських по-
гостів й скандинавських хусабю у контексті еволюційних змін
ранньодержавних інститутів полюддя та вейцли.
Незважаючи на постійний негативний фактор обмежених
джерел скандинавського середньовіччя, перш за все писемних
(Томас Ліндквіст [Thomas Lindkvist]), історики намагаються
61
вирішити проблему на теоретичному (інтенсивне обговорен-
ня одного чи декількох джерел, загальні історичні теорії на
рівні синтезу) та емпіричному (археологічні пошуки) рівнях1.
Проблема скандинавських хусабю [hus(a)by] привертала ува-
гу багатьох поколінь дослідників: норвезьку історіографію ре-
презентують Асґаут Стейннес [Asgaut Steinnes]2, Даґфін Скре
[Dagfinn Skre], Кнут Хеллє [Knut Helle]3, Франс-Арне Стюле-
ґар та Крістер Вестердал [Westerdahl Christer, Stylegar Frans-
Arne]4; шведську – Свен Ульрік Пальме [Sven Ulric Palme]5, Оке
Хюнстранд [Åke Hyenstrand]6, Стефан Брінк [Stefan Brink]7, То-
мас Ліндквіст; російську – Олена Мельникова [Е. А. Мельни-
кова] та Володимир Петрухін [В. Я. Петрухин]8, Арон Гуревич
[А. Я. Гуревич]9, Гліб Лебедєв [Г. С. Лебедев]10, Станіслав Ко-
валевський [С. Д. Ковалевский]; українську – Омелян Пріцак11.
1 Палудан Х. Дискуссия об экономике и политике как факторах древнейшей
урбанизации в Дании. Цивилизация Северной Европы. Средневековый город
и культурное взаимодействие. Москва 1992, с. 14.
2 Steinnes A. Husabyar. Oslo 1955.
3 Хелле К. Часть І. До 1536 г. Даниельсен Р., Дюрвик С., Грëнли Т., Хелле К.,
Ховланн Э. История Норвегии. От викингов до наших дней = Norway: A His-
tory from the Vikings to Our Own Times. Москва 2003, с. 39–40.
4 Stylegar F-A., Westerdahl C. Husebyene i Norden. Viking, 2004, s. 101–138.
5 Palme S. U. Hövitsmän och husabymän. Scandia. Lund 1958, bd 24, s. 139–166.
6 Hyenstrand Å. Sverige 989, Makt och herravālde I. = Sweden 989, Power and Pre-
dominance I. Stockholm Archaeological Reports, 1989, nr. 24, 106 pp.
7 Brink S. Naming the land. The Viking world. Ed. S. Brink, N. Price. London;
New York 2008, p. 62; Idem. Husby. Reallexikon der Germanischen Altertums-
kunde. Begründet von J. Hoops. Hrsg. von H. Beck, D. Geuenich, H. Steuer. Ber-
lin; New York 2000, bd 15, p. 274–278.
8 Мельникова Е. А., Петрухин В. Я. Формирование сети раннегородских цен-
тров и становление государства (Древняя Русь и Скандинавия). История
СССР, 1986, № 5, с. 69–78; Мельникова Е. А., Петрухин В. Я. Начальные
этапы урбанизации и становление государства (на материале Древней Руси и
Скандинавии). Древнейшие государства на территории СССР. Материалы
и исследования, 1985 год. Москва 1986, с. 102–108.
9 Гуревич А. Я. Избранные труды. Крестьянство средневековой Норвегии.
Санкт-Петербург 2006, с. 219–220.
10 Лебедев Г. С. Эпоха викингов в Северной Европе. Историко-археологические
очерки. Ленинград 1985, с. 67; Его же. Эпоха викингов в Северной Европе и на
Руси. Санкт-Петербург 2005, с. 183.
11 Пріцак О. Походження Русі. Стародавні скандинавські саги і Стара
Скандинавія. Київ 2003, т. 2, с. 692–694.
62
Аналіз та інтерпретацію проблеми руських погостів проводи-
ли представники дореволюційної, радянської, пострадянської,
сучасної російської та української історіографії крізь призму
дослідження ранньодержавних інститутів данництва і полюд-
дя, реформ княгині Ольги, процесів формування податкової
системи: Микола Карамзін [Н. М. Карамзин], Сергій Соловйов
[С. М. Соловьев], Василь Ключевський [В. О. Ключевский], Ми-
хайло Грушевський [М. С. Грушевський], Михайло Дьяконов
[М. Дьяконов], Серафим Юшков [С. В. Юшков], Георгій Вер-
надський [Г. В. Вернадский], Арсеній Насонов [А. Н. Насонов],
Борис Греков [Б. Д. Греков], Олександр Прєсняков [А. Е. Пре-
сняков], Віра Горемикіна [В. И. Горемыкина], Михайло Брай-
чевський [М. Ю. Брайчевський], Лев Черепнін [Л. В. Череп-
нин], Володимир Мавродін [В. В. Мавродин], Борис Романов
[Б. А. Романов]12, Олег Рапов [О. М. Рапов], Борис Рибаков
[Б. А. Рыбаков]13, Ігор Фроянов [И. Я. Фроянов]14, Михайло
Свéрдлов [М. Б. Свéрдлов]15, Надія Залевська [Н. И. Залевская]16,
Наталя Пушкарьова [Н. Л. Пушкарева], Микола Котляр
[М. Ф. Котляр], Петро Толочко і Олексій Толочко [П. П. Толоч-
ко і О. П. Толочко]17, Володимир Ричка [В. М. Ричка], Людми-
ла Данилова [Л. В. Данилова], Володимир Петрухін18, Борис
12 Романов Б. А. Изыскания о русском сельском поселении эпохи феодализма
(По поводу работ Н. Н. Воронина и С. Б. Веселовского). Вопросы экономики
и классовых отношений в Русском государстве XII–XVII веков. Москва; Ле-
нинград 1960, с. 340–375.
13 Рыбаков Б. А. Смерды. История СССР, 1979, № 2, с. 36–57; Его же. Киевская
Русь и русские княжества ХІІ–ХІІІ вв. Москва 1982, с. 363–367.
14 Фроянов И. Я. Рабство и данничество у восточных славян (VI-X вв). Санкт-
Петербург 1996, с. 412–427; Его же. Древняя Русь. Опыт исследования ис-
тории социальной и политической борьбы. Москва; Санкт-Петербург 1995,
с. 77–79.
15 Свердлов М. Б. Домонгольская Русь: Князь и княжеская власть на Руси VI –
первой трети XIII вв. Санкт-Петербург 2003, с. 183–188, 191–193.
16 Залевская Н. И. К вопросу о возникновение погостов на Верхней Луге. Се-
верная Русь и ее соседи в эпоху раннего средневековья. Межвузовский сбор-
ник. Ленинград 1982, с. 49–54.
17 Толочко О. П., Толочко П. П. Київська Русь. Київ 1998, с. 79–81.
18 Петрухин В. Я., Раевский Д. С. Очерки истории народов России в древности
и раннем средневековье. Москва 2004, с. 315, 317.
63
Тимощук [Б. О. Тимощук]19, Олександр Моця [О. П. Моця]20,
Леонтій Войтович [Л. В. Войтович]21.
Скандинавістам відомо понад 70 поселень хусабю у Швеції
(переважно у Свеаланді; в одному лише Уппланді – 25), Норве-
гії – 51, Данії – 8, на Оркнейських островах – 422. А. Стейннес
припускав, що система хусабю зародилась у VII ст. в Упплан-
ді (Швеція), VIII–IX ст. потрапила до Норвегії завдяки динас-
тії Інглінгів. У “Сазі про Інглінгів” (Ynglinga saga) створен-
ня системи хусабю приписується одному із Інглінгів, Онунду/
Анунду-Дорозі (Braut-Önundr/Ønundr; жив приблизно у пер-
шій половині VII ст.), який “поставив садибу собі у кожному
великому хераді Світьод і їздив по всій країні по вейцлах”23.
О. Мельникова зазначала, що формування системи хусабю у
Свеаланді за інформацією даної саги пов’язується зі станов-
ленням Упсальського уділу (Uppsala öđ) – королівського до-
мену24. У Данії процес формування хусабю розпочався у пер-
шій половині ІХ ст. (О. Пріцак зауважив, що в Данії система
húsaby-ферм була запроваджена у Х ст., можливо, заходами ют-
ландських королів з династії Єллінґе25), у Норвегії – після се-
редини ІХ ст., оскільки саме від часів Гаральда Харфагра [Пре-
красноволосого] (Haraldr hárfagri Hálfdanarson; 858 – 934 рр.,
конунг Норвегії бл. 900 – бл. 933 рр.26) норвезькі конунги
19 Тимощук Б. О. Східні слов’яни VII–X ст.: полюддя, язичництво, початки де-
ржави. Чернівці 1999, с. 85–88.
20 Моця О. Про відмінності давньоруської півночі від півдня. Україна в
Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVIII ст.). Київ
2004, вип. 4, с. 97–100.
21 Войтович Л. В. Княжа Доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква 2006,
с. 217.
22 Brink S. Husby, p. 276; Мельникова Е. А., Петрухин В. Я. Формирование
сети.., c. 69.
23 Лебедев Г. С. Эпоха викингов в Северной Европе и на Руси, с. 183; Гуре-
вич А. Я. Свободное крестьянство.., с. 219; Кобищанов Ю. М. Скандинавия.
Полюдье: всемирно-историческое явление. Под общ. ред. Ю. М. Кобищанова.
Москва 2009, с. 172.
24 Мельникова Е. А., Петрухин В. Я. Формирование сети.., c. 69; Лебедев Г. С.
Эпоха викингов в Северной Европе и на Руси, с. 183.
25 Пріцак О. Походження.., c. 693.
26 Войтович Л., Целуйко О. Правлячі династії Європи. Генеалогічно-хроноло-
гічний довідник. Біла Церква 2008, с. 430.
64
засновували у різних областях країни королівські садиби
húsaby-ферми. Після початку першого етапу об’єднання Норве-
гії за Гаральда Харфагра система húsaby була успішно запрова-
джена у Мере, Трьонделаґу, Галоґаланді27. У Хардангері Гараль-
ду Прекрасноволосому належали садиби Орстад (Alreksstaðir),
Сейм (Saeheim), Фітьє (Fitjar), Утстейн (Útsteinn), Авальдснес
(Øgvaldsnes) на острові Кормт28.
Хусабю (húsa-bœr/hús(a)by – “маєтності”, “поселення з
(багатьма) будинками”) розглядаються як королівські сади-
би, ферми (що належали до королівських bona regalia29 – не-
розмежованих володінь короля і корони), тимчасові місця пе-
ребування конунга і його хірду, чи дружини під час постійних
переїздів підвладною територією (як ефективного способу
здійснення королівської влади до виникнення постійної міс-
цевої адміністрації), що управлялися слугами конунга (норв.
armaðr / мн. armenn, дан. і швед. bryti – брюті), були призначе-
ні для збору данини з населення (як плати за забезпечуваний
конунгом мир та королівський суд), здебільшого, продуктами30.
До обов’язків armenn чи bryti входило, зокрема, влаштуван-
ня бенкетів на час перебування конунга з дружиною; за давніх
часів управителі хусабю, здебільшого, були рабами. Олаф Ха-
ральдсон Святий (995–1030 рр., конунг Норвегії 1016–1028 рр.)
проводив політику підкорення старої знаті шляхом призначен-
ня місцевих хевдінгів управителями королівськими фермами
[armenn], наділеними також офіційними повноваженнями31.
Призначення арменів/арманів чи брюті закладало підоснови
процесам формування службових станів та творення постій-
ної місцевої адміністрації. Таким чином, у комплексі функцій
27 Пріцак О. Походження.., c. 693.
28 Гуревич А. Я. Свободное крестьянство.., с. 220; Хелле К. Часть І. До 1536 г.,
с. 40; Snorri Sturluson. Heimskringla. Nóregs konunga sögur. Udgivet af Finnur
Jónsson. København 1911, s. 66, k. 38; Heimskringla eller Norges kongesagaer af
Snorre Sturlassøn. Udgivne ved C. R. Unger. Christiania 1868, s. 78, k. 40.
29 Brink S. Naming.., p. 62.
30 Мельникова Е. А., Петрухин В. Я. Формирование сети.., c. 69; Хелле К.
Часть І. До 1536 г., с. 40; Пріцак О. Походження.., c. 692.
31 Хелле К. Часть І. До 1536 г., с. 45.
65
поселень хусабю акцентуємо на адміністративній та фіскаль-
ній (податковій).
Становлення системи хусабю у Норвегії безсумнів-
но пов’язане із трансформаціями (еволюційними системно-
структурно-функційними змінами) ранньодержавного
владного інституту вейцли у період реформ Гаральда Пре-
красноволосого. Еволюційні перетворення вейцли із засобу
забезпечення, інституту “королівської мандрівки” з іманент-
ним комплексом соціально-політичних ритуалів у напря-
мі формування підоснов систем оподаткування та королів-
ської адміністрації дозволяє простежити комплексний аналіз
сукупності заходів Гаральда Харфагра та його наступників,
наслідків їх реалізації: так званої “конфіскації одаля” коро-
лем Гаральдом Хальфданарсоном32; запровадження системи
32 У світовій та російській історичній науці запропоновано численні інтерпре-
тації проблеми “відібрання одаля” королем Гаральдом Харфагром: норвезь-
ку історіографію ХІХ-ХХ ст. репрезентують Торфасон, П. А. Мунк (один
із батьків-фундаторів модерної норвезької історіографії), Рудольф Кей-
сер, Т. Х. Ашехуґ, Ернст Сарс, Еббе Ґерцберґ (Hertzberg E. Lén og veizla i
Norges sagatid. Germanistische Abhandlungen zum LXX Geburtstag Kon-
rad von Maurers. Göttingen 1893, s. 283–331), Фр. Боден, Александр Буґґе,
Інґвар Нільсен, Абсалон Таранґер, Хальвдан Кут, Едвард Булль, Оскар
Альберт Йонсен, сучасну – Клаус Краґ (Krag C. The early unification of Nor-
way. The Cambridge History of Scandinavia. Ed. Knut Helle. Cambridge Univer-
sity Press 2003, 2008, vol. 1, p. 188), Кнут Хеллє; німецьку – історик права
Конрад Маурер; ісландську – Ейнар Ольґейрссон (Ольгейрссон Э. Из про-
шлого исландского народа. Родовой строй и государство в Исландии. Мос-
ква 1957, с. 80–82); російську – Арон Гуревич (Гуревич А. Я. Так называ-
емое “отнятие одаля” королем Харальдом Прекрасноволосым (Из истории
возникновения раннефеодального государства в Норвегии). Скандинавс-
кий сборник. Таллин 1957, вып. 2, с. 8–37), Г. С. Лебедєв; українську – Оме-
лян Пріцак (Пріцак О. Походження.., c. 677–678, 692–693); також необхідно
назвати – Генрі Ховорт, Томас Вілсон, Самуель Дунхам, Ґерсет Кнут, Сіґварт
Соренсен, Чарльз Кері, Рут Мазо Каррас (Ruth Mazo Karras. Haraldr hárfagri
(“Fair-Hair”) Hálfdanarson. Key Figures in Medieval Europe: An Encyclopedia.
Ed. Richard K. Emmerson. New York; London 2006, p. 297) та ін. Як доказову
базу своїх теоретичних конструкцій (концептів та концепцій) дослідники-
скандинавісти традиційно застосовують тлумачення повідомлень: Саги про
Гаральда Прекрасноволосого [Haraldz saga ins hárfagra] (Snorri Sturluson.
Heimskringla., s. 44–45, k. 6; Haralds Saga hins hárfagra. Heimskringla eða Sö-
gur Noregs konunga Snorra Sturlusonar. W. Schultz. Uppsala 1870, bd I, s. 53,
k. 6; Сага о Харальде Прекрасноволосом. Снорри Стурлусон. Круг Земной.
66
королівської адміністрації через посадження у фюльки (пле-
мінні і територіально-адміністративні одиниці у давній Нор-
вегії) ярлів, покликаних підтримувати закон і порядок, збира-
ти данини і податі, брати третину податків і податей на своє
утримання і витрати; надання права збору вейцли. Розвиток
системи бенефіційних надань вейцли “своїм корінням” сягає
саме часів Гаральда Прекрасноволосого та його наступників.
Конунг надав синам великі вейцли у Хордаланні і Согні33. Зі
зведення саг про норвезьких конунгів від Хальвдана Чорного
(827–858 рр.) до 1177 р. Fagrskinna (Красива шкіра чи Краси-
вий пергамен; написана ісландцем у Тронхеймі в XIII ст.) ді-
знаємося про роз’їзди Гаральда вейцлами Согном, однак спра-
ви не дозволяли йому відвідувати область у визначений час,
тому король посилав своїх людей, що продовжувалося три ро-
ки34. Надання вейцли свідчать про поступову прагматизацію
самого інституту із втратою такого ритуального елементу-
детермінанти як присутність сакралізованої особи конунга.
Водночас відходила добровільність ритуальних трапез, да-
рів, поступово обривався ритуально-сакральний зв’язок між
правителем і підданими. Не можна обминути ще однієї про-
блеми, що гостро виявлялася із наростанням динаміки проце-
сів об’єднання країни та поширення вейцли ланд-конунга на
новоприєднані території. Йдеться про нав’язування рядовим
бондам (вільним селянам, що володіли одалем – невідчужу-
ваною земельною власністю, були членами тінга – народних
зборів), яким у структурі міфологічної системи верховних
Издание подготовили: А. Я. Гуревич, Ю. К. Кузьменко, О. А. Смирницкая,
М. И. Стеблин-Каменский. Отв. ред. М. И. Стеблин-Каменский. Москва
1980, с. 44), Саги про короля Олафа Святого та Саги про Егіля Скалгрімсо-
на (Egils Saga Skallagrimssonar. Herausgegeben von Finnur Jónsson. Halle (Saa-
le) 1924, s. 14; Сага об Эгиле. Исландские саги. Ред., вступ. стат. и примеч.
М. И. Стеблин-Каменского. Перевод С. С. Масловой-Лашанской (гл. І–LVII).
Москва 1956, с. 68).
33 Snorri Sturluson. Heimskringla, s. 63.
34 Fagrskinna. Nóregs kononga tal. Udgivet for Samfund til udgivelse af gammel
nordisk litteratur ved Finnur Jónsson. Samfund til udgivelse af gammel nordisk lit-
teratur [SUGNL]. København 1902-1903, b. 30, s. 13; Кобищанов Ю. М. Скан-
динавия, с. 174.
67
скандинавських богів (асів) ближчими, ймовірно, були Фрейр
(що відповідав за архаїчну родючість) і Тор, поширеного у
дружинному середовищі культу Одіна (в особі якого, на дум-
ку О. Хлєвова та В. Петрухіна, практично неможливо вияви-
ти риси, необхідні бонду-селянинові35), – важливого елемента
дружинної ідеології, пов’язаної з оспівуванням культу битви
як такої, вшануванням блаженства у Вальгаллі, недоступного
невоїнам. Таке нав’язування ставало неминучим під час про-
ведення ритуальних бенкетів (свята дарів veizla), і, звісно, не
могло не наштовхуватись на супротив бондів, ремінісценції
якого ми частково і простежуємо у повідомленні Сноррі сто-
совно діяльності Гаральда Прекрасноволосого. Ісландсько-
му історикові ХІІІ ст. Сноррі Стурлусону (1179–1241 рр.),
ймовірно, важко було зрозуміти та осмислити особливості
релігійно-міфологічної культури норвежців кінця ІХ – по-
чатку Х ст., тому процес наступу на релігійну свободу бон-
дів, розриву ритуально-сакральних зв’язків між правителем
і підданими, що поволі переходили винятково у матеріально-
прагматичну площину, підмінився натиском лише на права зе-
мельної власності. Супротив бондів нав’язуваному їм культові
неминуче штовхав короля (Гаральда Харфагра) до системно-
структурно-функційних змін в інституті вейцли, десакралі-
зації, прагматизації останньої. Раціональні шляхи вирішен-
ня проблеми полягали/втілилися у бенефіційних наданнях і
витворенні податкової системи та континентальної системи
королівської адміністрації у Норвегії.
Формування мережі руських погостів як фіскально-
адміністративних пунктів дослідники пов’язують із держав-
ною реформою оподаткування княгині Ольги (регентша-
правителька 945–961/962 рр.), що замінила порядок збирання
державної данини на регламентований податок. З часу її ре-
форм замість “полюддя” з об’їздом княжої дружини, якій не-
обхідно було надавати харчі і утримувати, збирання данини-
35 Хлевов А. А. Предвестники викингов. Северная Европа в І-V вв. Санкт-Пе-
тербург 2003, с. 180; Петрухин В. Мифы древней Скандинавии. Москва 2005,
с. 177.
68
податку покладалося на спеціальних чиновників – тіунів
(закцентуємо тут гіпотезу Г. Вернадського про походження
лексеми від давньошведського thiun36), визначалися і місця
збору – погости (Л. Войтович)37. Проблема встановлення по-
гостів у Новгородській землі в басейнах річок Мста і Луга до-
кладно досліджена на теоретичному та емпіричному рівнях.
Серед великокнязівських погостів також називають Гнєздово
поблизу Смоленська, Шестовицю біля Чернігова, Городище
в околицях Новгороду, Тимерево, Сарське городище поблизу
Ростова38. Синтез теоретичного, емпіричного та історіографіч-
ного досвіду дозволяє прийти до наступних висновків. Про-
цеси становлення і розвитку державності на Русі визначили
спектр потреб державного організму на стадії формування,
що вимагало реформи полюддя, перетворення його з комп-
лексу соціально-політичних ритуалів на податкову систему.
Еволюційні цілеспрямовані системно-структурно-функційні
зміни ранньодержавного владного інституту полюддя й фор-
мування податкової системи пов’язані із проведенням та на-
слідками реформ княгині Ольги. Дані реформи започаткували
зародження прошарку службових людей – тіунів, які склали
основу княжої адміністрації раннього середньовіччя. Спро-
би нормувати полюддя, порушити окремі константи його
36 Завадская С. В. О значении термина “княж тиун” в ХІ–ХІІІ вв. Древнейшие го-
сударства на территории СССР. Материалы и исследования, 1975 год. Мос-
ква 1976, с. 158.
37 Войтович Л. В. Княжа Доба.., с. 217; Лаврентьевская летопись. Полное
собрание русских летописей (далі –ПСРЛ). Москва 1997, т. 1, стлб. 59–60;
Ипатьевская летопись. ПСРЛ. Москва 2001, т. 2, стлб. 48–49; Новгородс-
кая первая летопись старшего и младшего изводов. ПСРЛ. Москва 2000,
т. 3, с. 113; Устюжские и вологодские летописи XVI–XVIII вв. ПСРЛ. Мос-
ква 1982, т. 37, с. 20, 59; Летописец Переяславля-Суздальскаго. Составлен-
ный в начале XIII века (между 1214 и 1219 годов). Издан К. М. Оболенскимъ.
Москва 1851, с. 12–13; The Pověst’ vremennykh lět: An Interlinear Collation and
Paradosis. Edited and Collated by D. Ostrowski, D. J. Birnbaum, H. G. Lunt.
Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts. 2003, vol. X, pt. 1, p. 379–
383.
38 Мельникова Е. А., Петрухин В. Я. Формирование сети.., c. 72–73; Мельнико-
ва Е. А., Петрухин В. Я. Начальные этапы.., с. 104; Моця О. Про відмінності..,
с. 97–98; Петрухин В. Я., Пушкина Т. А. К предистории древнерусского горо-
да. История СССР, 1979, № 4, с. 105, 107.
69
ритуально-сакральних аспектів (призначення осіб, відпові-
дальних за його збір, надання кормлінь наближеним людям, що
позбавляло полюддя змісту добровільного дару-приношення –
київський князь Ігор передав землі уличів у бенефіцій пол-
ководцеві Свенельду) здійснювалися у процесі формування
державної території за київських князів-попередників Оль-
ги – Олега (882–912/922) та Ігоря Рюриковича (912/922–945).
Завершення еволюції цього інституту відбулося саме завдяки
енергії та радикалізму княгині Ольги.
Ранньодержавні владні інститути скандинавської вейцли
та руського полюддя виникли за часів вождівств (племінних
князівств), розвинулися за дружинної держави, на етапі ран-
ньофеодальної (чи переходу до ранньофеодальної) держави
переживали трансформації давнього архаїчного контексту.
На думку О. Мельникової, у кінці Х ст. на Русі та в Данії, в
ХІ ст. у Швеції та Норвегії держави набували рис ранньофе-
одальних із усе очевиднішими виявами елементів феодально-
го устрою39. Спроби нормування полюддя чи вейцли, призна-
чення осіб, відповідальних за їх збирання, надання кормлінь
наближеним людям пов’язані із процесами об’єднання кра-
їни, формування державної території коли спроби нав’язати
пересічному населенню чужу йому культову практику (“Оді-
нічний” культ скандинавських воїнів; руську дружинну куль-
тову практику, культ Перуна, чи інших полянських богів та
відповідні ритуали) неминуче наштовхувалися на рішучий
опір. Ментальні настанови індивідів легше допускали поста-
чання продуктів, зборів, податків у спеціально відведені місця
чи міста, ніж організацію, проведення, участь у ритуальних
трапезах, що мало б супроводжуватись виконанням “чужих”,
нав’язаних культів. Саме комплекс таких обставин неминуче
штовхнув правителів-об’єднувачів (князь Олег чи конунг Га-
ральд Прекрасноволосий та їхні наступники) до реформування
39 Мельникова Е. А. К типологии становления государства в Северной и Восточ-
ной Европе (Постановка проблемы). Образование Древнерусского государс-
тва. Спорные проблемы. Чтения памяти члена-корреспондента АН СССР
В. Т. Пашуто. Москва, 13-15 апреля 1992 г. Тезисы докладов. Москва 1992,
с. 41.
70
макрополюддя чи вейцли через їх десакралізацію. Таким чи-
ном поволі розривався чи переходив у іншу площину риту-
альний зв’язок правителя з підданими.
Руські погости та скандинавські хусабю засновувалися
уздовж шляхів сполучення, водночас за їх посередництвом
правителі прагнули закріпити за собою глибинні райони підко-
реної території. Погости та хýсабю утворювали мережу неза-
лежних від традиційної племінної структури, підпорядкованих
безпосередньо князеві / конунгу осередків центральної влади,
що виконували фіскальні (податкові) та адміністративні функ-
ції. Кожен адміністративно-територіальний округ мав два цен-
три, що репрезентували дві різних системи влади – централь-
ну і місцеву на стадії протистояння (спалення древлянського
Іскоростеня — Н. З.): нову королівську / князівську на стадії
формування із зачатками державного управління (хусабю, по-
гости) і місцеву, коріння якої сягали племінного устрою (туни,
старі племінні центри племінних князівств)40.
Порівняльний аналіз умов і особливостей виникнення,
функціонування руських погостів та скандинавських хусабю,
а також ранньодержавних інститутів полюддя і вейцли дозво-
ляє констатувати типологічну близькість історичного розвитку
давньоскандинавського та руського регіонів, паралельність і
синхронність соціального й політичного процесів на Русі й у
Скандинавських державах.
Zubashevskyy Nazariy. RUS’ POGOSTS ANd SCANdINAVIAN HUS-
Aby IN THE CONTEXT OF EVOLUTIONAL CHANGES OF EARLy STATE
INSTITUTIONS OF POLIUdIA ANd VEIZLA
The article is devoted to the comparative analysis of typology of histor-
ical development concerning the systems of settlements of Scandinavian hus-
aby and Rus’ pogosts. Research of processes of formation and functioning of
husaby and pogosts is carried out through the prism of finding out main fea-
tures (regularities and phenomena) of processes of evolutional system-struc-
tural-functional changes of early-state power institutions of Scandinavian
veizla and Rus’ poliudia. The results of this research confirm the typological
40 Мельникова Е. А., Петрухин В. Я. Формирование сети.., c. 70.
71
closeness of historical development of Ancient Scandinavian and Rus’ regions,
parallelness and synchronousness of processes of social and political devel-
opment on Rus and in the Scandinavian countries.
Key words: ‘husaby’, ‘pogost’, ‘veizla’, ‘poliudia’.
|