Чи існувала руська дружина угорського короля Карла Роберта на початку XIV століття?
Дана публікація є продовженням довготривалої дискусії між Станіславом Срокою і Дюлою Кріштою. Польський дослідник наводить свою аргументацію щодо сілезького походження першої дружини угорського короля Карла Роберта Марії....
Gespeichert in:
| Datum: | 2010 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2010
|
| Schriftenreihe: | Княжа доба: історія і культура |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178853 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Чи існувала руська дружина угорського короля Карла Роберта на початку XIV століття? / С. Срока // Княжа доба: історія і культура. — 2010. — Вип. 3. — С. 268-277. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-178853 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1788532021-03-21T01:26:21Z Чи існувала руська дружина угорського короля Карла Роберта на початку XIV століття? Срока, С. Статті Дана публікація є продовженням довготривалої дискусії між Станіславом Срокою і Дюлою Кріштою. Польський дослідник наводить свою аргументацію щодо сілезького походження першої дружини угорського короля Карла Роберта Марії. The article is a continuation of the long discussion between Sroka and Dyula Kriszto. The Polish historian proposes additional arguments for the Silesian origin of Maria – the first wife of the Hungarian king Charles Robert. 2010 Article Чи існувала руська дружина угорського короля Карла Роберта на початку XIV століття? / С. Срока // Княжа доба: історія і культура. — 2010. — Вип. 3. — С. 268-277. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. 2221-6294 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178853 uk Княжа доба: історія і культура Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Срока, С. Чи існувала руська дружина угорського короля Карла Роберта на початку XIV століття? Княжа доба: історія і культура |
| description |
Дана публікація є продовженням довготривалої дискусії між Станіславом Срокою і Дюлою Кріштою. Польський дослідник наводить свою
аргументацію щодо сілезького походження першої дружини угорського короля Карла Роберта Марії. |
| format |
Article |
| author |
Срока, С. |
| author_facet |
Срока, С. |
| author_sort |
Срока, С. |
| title |
Чи існувала руська дружина угорського короля Карла Роберта на початку XIV століття? |
| title_short |
Чи існувала руська дружина угорського короля Карла Роберта на початку XIV століття? |
| title_full |
Чи існувала руська дружина угорського короля Карла Роберта на початку XIV століття? |
| title_fullStr |
Чи існувала руська дружина угорського короля Карла Роберта на початку XIV століття? |
| title_full_unstemmed |
Чи існувала руська дружина угорського короля Карла Роберта на початку XIV століття? |
| title_sort |
чи існувала руська дружина угорського короля карла роберта на початку xiv століття? |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178853 |
| citation_txt |
Чи існувала руська дружина угорського короля Карла Роберта на початку XIV століття? / С. Срока // Княжа доба: історія і культура. — 2010. — Вип. 3. — С. 268-277. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. |
| series |
Княжа доба: історія і культура |
| work_keys_str_mv |
AT srokas čiísnuvalarusʹkadružinaugorsʹkogokorolâkarlarobertanapočatkuxivstolíttâ |
| first_indexed |
2025-07-15T17:33:34Z |
| last_indexed |
2025-07-15T17:33:34Z |
| _version_ |
1837735151936733184 |
| fulltext |
268
Станіслав Срока
Чи існувала руська дружина угорського
короля карла роберта на поЧатку XIV століття?1
Дана публікація є продовженням довготривалої дискусії між Ста-
ніславом Срокою і Дюлою Кріштою. Польський дослідник наводить свою
аргументацію щодо сілезького походження першої дружини угорського
короля Карла Роберта Марії.
Ключові слова: Сілезія, жінка, король Карл Роберт.
У 1301 р. після смерті Андрія ІІІ, останнього представ-
ника старої династії Арпадів, розгорілася боротьба за угор-
ську корону, внаслідок якої престол посіли Анжу з Неаполя.
Дослід ження історії та генеалогії анжуйської династії мають
багатолітню традицію. Ще 1882 р. італійський історик К. Річ-
чіо Міньєрі (C. Riccio Minieri) в одному зі своїх творів, при-
свяченому Карлові ІІІ Анжуйському, виклав генеалогію угор-
ської династії Андегавенів. Однак його праця була далекою від
ідеалу2. У 1888 р. генеалогію угорських Анжу опрацював Мор
Вертнер (Mór Wertner), проте він не забезпечив її науковим апа-
ратом, тому позбавив читачів можливості перевірити свої ви-
сновки3. У 1997 р. генеалогію Карла Роберта досліджував сло-
вацький медієвіст Ярослав Перніш (Jaroslav Perniš)4, натомість
автор цієї статті в 1998 р. опублікував генеалогію угорської лінії
1 Текст є доповненою версією доповіді, виголошеної 12 червня 2009 р. в Інсти-
туті українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України у Львові.
2 Minieri R. C., Genealogia di Carlo II d’Angió re di Napoli, Archivio storico per le
provincie napoletane 1882, 7, s. 5–67.
3 Wertner M. Az Anjouk genealogiája különös tekintettel a magyarországi ágra. Tu-
rul 1888, 6, s. 14–20, 68–75; Ibidem. Anjou. Genealogische Skizze, Jahrbuch der
k. k. heraldischen Gesellschaft “Adler” in Wien 1884, 11, s. 151–157.
4 Perniš J. Karol Róbert z Anjou a jeho manželky, Historický časopis, 1997, 45,
s. 177–193. Я. Перніш торкався генеалогічної проблематики Анжу також у ін-
ших своїх працях. Див. його ж: Alžbeta uhorská (1353–1380) v osídlach dyna-
stickej politiky. Genealogicko-Heraldický Hlas 1998/2, s. 3–12, i також Posledná
Anjouovská kráľovná Mária uhorská (1371–1395), Historický časopis 1999, 47,
s. 3–17.
269
анжуйської династії угорською, а наступного року також поль-
ською мовами5. Ця робота має навіть декілька рецензій6.
Одним із найдискусійніших питань, що стосуються угор-
ських генеалогій Анжу, є питання кількості дружин Карла Ро-
берта, першого Анжу на угорському троні, який панував у 1301–
1342 рр. Згідно з ранішими дослідженнями, Карл Роберт був
одружений тричі. З першою дружиною, князівною Марією Би-
томською із сілезької лінї П’ястів, він одружився 1306 р. Король
так і не дочекався нащадка з цього недовгого шлюбу (Марія по-
мерла 1317 р.), оскільки королева, ймовірно, була безплідною7.
Однак, ще за її життя, не в змозі дочекатися законного нащадка,
Карл Роберт підтримував стосунки з невідомою конкубіною, що
походила “de magna insula Danubii”, тобто з острова Чепель на
Дунаї. Саме вона близько 1317 р. народила йому сина, якого на-
звали Коломаном. Як і більшість таких королівських байстрю-
ків, він зробив швидку кар’єру в угорській церкві і став єпис-
копом8. Відсутність легального потомства змусила овдовілого
короля до нового шлюбу, який уможливив би йому продовжен-
ня угорської лінії Анжу. В той час увагу угорського короля при-
вернув празький двір Іоана Люксембурзького і вже в 1318 р. він
одружився з його сестрою Беатріче. Однак чеська принцеса по-
мерла при пологах 1319 р. Врешті, 1320 р. Карл Роберт узяв за
дружину Ельжбєту, доньку польського короля Владислава Ло-
кєтка. Це було дуже вдале подружжя, яке мало п’ятеро синів.
Ельжбєта Локєтек пережила Карла Роберта і була шанованою
угорською королевою, відіграючи істотну роль у політичному
житті Королівства Угорщини9.
5 Sroka S. A. A magyar Anjouk családi története. Kraków 1998; Ibidem. Genealogia
Andegawenów węgierskich. Kraków 1999.
6 Roczniki Historyczne 1998, 64, s. 261–262 (R. Grzesik); Századok 1999, 133,
s. 210–213 (F. Piti); Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego 2001, V (XVI),
s. 193–195 (Dariusz Dąbrowski, Dariusz Karczewski); Записки НТШ 2000, т. 240,
c. 710–711 (Л. Войтович).
7 Sroka S. A. Piastówna śląska Maria, królową Węgier. Z dziejów stosunków polsko-
węgierskich w późnym średniowieczu. Szkice. Kraków 1995, s. 29–53.
8 Sroka S. A. Nieślubne potomstwo władców Europy Środkowej w XIV wieku. Zeszy-
ty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Historyczne. 2008, 135, s. 25–26.
9 Perniš J., Karol Róbert z Anjou a jeho manželky, s. 177–193.
270
Наш висновок про три шлюбні зв’язки Карла Роберта від-
кинув у 1988 р. видатний угорський історик, нині покійний,
Дюла Крішто (Kristó Gyula). На його думку, Карл Роберт, перш
ніж одружився з Марією Битомською, уже був одружений з
галицькою князівною10. Свою гіпотезу він обґрунтував дво-
ма джерельними згадками. Першою з них є грамота Карла Ро-
берта від 7 лютого 1326 р., в якій король, згадуючи угорсько-
чеське суперництво початку XIV ст., згадує й про свій похід на
Русь з метою приведення своєї першої дружини (“in Rutheniam,
quo cum quibusdam baronibus regni nostri fidelibus pro adducenda
prima consorte nostra accesseramus”)11. Переказ Д. Крішто під-
твердив ще однією згадкою, не пов’язаною із цим докумен-
том – “Anonymi Descriptio Europae Orientalis”, – джерелом да-
тованим першою половиною 1308 р. У розділі, присвяченому
Русі, невідомий автор згадує її могутнього володаря на ім’я
Лев, доньку якого взяв за дружину угорський король Карл Ро-
берт (“Loco imperatoris habet unum ducem permaximum virorum,
qui vocatur dux Leo, filiam huius Leonis duxit nunc in uxorem rex
Ungarie Karulus”)12.
На підставі цих джерел Д. Крішто зробив висновок, що на
початку XIV ст. дійшло до угорсько-руського шлюбу, а якщо бути
докладним, угорсько-галицького, адже доньку руського князя
Лева, ім’я якої не відоме, автор ототожнював з донькою остан-
нього Романовича – князя галицького Лева II. Одруження Кар-
ла Роберта, згідно з думкою угорського дослідника, відбулося в
1307–1308 рр. Таким чином, шлюб короля Угорщини з Марією
Битомською датується приблизно 1310 р.13 В окремій статті, на
підставі недавно опублікованого документа Д. Крішто встано-
10 Kristó Gy., Károly Róbert elsö felesége. Acta Universitatis Szegediensis de Attila
József nominatae. Acta Historica. 1988, 86, s. 27–30.
11 Оригінал: Štátny Oblastný Archív v Levoči, архів родини Andrássy. Scr. 1, fasc. 66,
nr 3; Budapest, Magyar Országos Levéltár, DF 265464. Обширний регест цього
документа див.: Anjou-kori Oklevéltár. Documenta res Hungaricas tempore regum
Andegavensium illustrantia, ed. Blazovich L., Géczi L., Budapest; Szeged 2000,
t. X (1326), nr 50.
12 Anonymi Descriptio Europae Orientalis, ed. Górka O. Cracoviae 1916, s. 40.
13 Kristó Gy. Károly Róbert elsö felesége, s. 29.
271
вив, що перша королівська дружина звалася Марія14. Отже, пер-
ша і друга дружини Карла Роберта носили б однакове ім’я.
З поглядом угорського історика я вступив у полеміку в
статті “Навколо шлюбу Карла Роберта та Марії Битомської із
сілезької лінї П’ястів”, опублікованій, крім польської, також і в
угорській та англійській версіях15. Насамперед я звернув увагу
на факт, що князь Лев II, гіпотетичний батько дружини першо-
го угорського Анжу, не міг 1306 р. мати доньку шлюбного віку,
бо сам на той час був десь чотирнадцятилітнім. Батьком першої
дружини Карла Роберта не можна вважати також князя Лева І,
що помер у 1300 або 1301 р. – його доньки вже давно або були
заміжні, або перебували в монастирях. На підставі аналізу ви-
користаних Д. Крішто джерел, можна встановити, що першою
дружиною Карла Роберта була Марія Битомська. Король Угор-
щини одружився з нею в 1306 р.16
Щоб підтвердити подальші висновки, лише кількома речен-
нями нагадаю мої головні аргументи. Аналізуючи “Анонімний
опис Східної Європи”, я запропонував (за видавцем джерела
Ольгєрдом Ґуркою) емендацію фрагмента, власне того опису,
що нас цікавить. На мою думку, замість “filiam” в джерелі по-
винно бути слово “neptem”, тобто онука, а не донька Лева ста-
ла дружиною угорського короля. Марія Битомська, ймовірно, й
була онукою галицького князя Лева I17. Дискутуючи над фраг-
ментом документа Карла Роберта з 1326 р., що стосується подо-
рожі молодого короля на Русь за дружиною, вважаю, що автор
міг помилитися (адже він був складений на 20 років пізніше)
і замість “Poloniam” написав “Rutheniam”, визначаючи місце,
куди Карл Роберт повинен був вирушити за своєю першою дру-
жиною. Я навів також аргумент, підказаний мені K. Ясіньскім
14 Kristó Gy. Aba Sámuel és Károly Róbert családi kapcsolatairól. Acta Universitatis
Szegediensis de Attila József nominatae. Acta Historica, 1992, t. 96, s. 25–30.
15 Sroka S. A., Wokół mariażu Karola Roberta z Piastówną śląską Marią. Biuletyn Pol-
skiego Towarzystwa Heraldycznego, 1994, 11, s. 1–5; Eius. Ki volt Károly Róbert
elsö felesége? Aetas, 1994, nr 1, s. 187–193; Eiusd. A Hungarian-Galician Ma riage
at the Beginning of the Fourteenth Century? Harvard Ukrainian Studies, 1994, 16,
p. 261–268.
16 Ibid.
17 Ibid.
272
(K. Jasiński), що “Марія могла виховуватися при дворі свого
дядька Юрія І”. Тоді Карл Роберт мусив би вирушити за своєю
першою дружиною з династії П’ястів на Русь18.
Як я й передбачав, мій опонент (професор Д. Крішто) не-
гайно виступив з відповіддю, цілком відкидаючи наведену ар-
гументацію і, відстоюючи власну гіпотезу щодо “галицького”
шлюбу угорського короля Карла Роберта19, ствердив, що немає
підстав не довіряти звісткам із двох незалежних від себе джерел.
Повертаючись до інформації “Анонімного опису Східної Євро-
пи”, Д. Крішто особливо підкреслює, що цей запис стосується
правителя Русі Лева, який жив у часи написання цього ж дже-
рела. Видавець джерела O. Ґурка (O. Górka) досить переконли-
во довів, що “Descriptio” укладено на початку 1308 р., отже, цим
володарем міг бути лише Лев II (єдиний руський правитель, що
жив у ті часи і мав таке ім’я)20. Щоб ототожнювати тестя Карла
Роберта з Левом II, потрібно – відповідно до слушного заува-
ження угорського історика – довести, що по-перше, в 1308 р. він
фактично був галицьким князем, а по-друге, що мав доньку на
виданні. Ствердити, що Лев ІІ володів Галицьким князівством
вже в 1308 р. важко, про що пише й Д. Крішто, тому що доклад-
на дата смерті князя Юрія І (1308 або 1315 р.) – невідома. Навіть
якби за деякими генеалогічними опрацюваннями вважати датою
його смерті 24 квітня 1308 р., то й це не дало б змоги визначи-
ти час княжої влади Лева II, адже O. Ґурка датує “Descriptio”
лютим–березнем 1308 р., тобто тоді, коли правителем Галицько-
Волинського князівства безперечно був Юрій I21.
На відміну від мене, угорський дослідник припускає, що
Лев ІІ близько 1306–1308 рр. міг мати доньку шлюбного віку.
Спираючись на тезах М. Баумґартена (Baumgarten)22, який да-
тує народження Юрія І 1252–1257 рр., Д. Крішто також припус-
18 Sroka A. A Hungarian-Galician Ma riage at...
19 Kristó Gy. Orosz hercegnő volt-e Károly Róbert elsö felesége? Aetas, 1994, nr 1,
s. 194–199.
20 Ibid, s. 196.
21 Ibid, s. 196–197.
22 Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides russe de X au
XIII siécle, Orientalia Christiana, Rome 1927, vol. IX–I, num. 35, tab. 11.
273
кає, що і Юрій І уклав ще одне, невідоме нам подружжя, з яко-
го й народився Лев – майбутній батько однієї з дружин Карла
Роберта. Цей шлюб руський князь міг укласти на початку сім-
десятих років XIII ст. приблизно у двадцятилітньому віці. Якби
Лев прийшов на світ близько 1273 р., тоді на 1290 р. він справ-
ді був би шлюбного віку. Таким чином, у 1306–1308 рр. він та-
кож міг би мати доньку на виданні. Угорський історик визнає:
наведені припущення не підтверджуються конкретним істо-
ричним джерелом, а лише обґрунтовані його переконанням,
що спадкоємець княжого трону не міг зволікати з одружен-
ням до досить пізнього, як на середньовіччя, тридцятирічно-
го віку, і тому, ймовірно, одружився значно раніше, однак про
цей шлюб відомі нам джерела не зберегли жодної згадки23. У
підсумку своєї статті Д. Крішто стверджує, що мені не вдало-
ся заперечити вірогідності джерел, які згадують перше, руське
подружжя Карла Роберта. Даючи стверджувальну відповідь на
запитання, поставлене у назві статті (“Чи руська князівна була
першою дружиною Карла Роберта?”), водночас підкреслює,
що нині потрібно бути обережнішим щодо встановлення осо-
би батька руської князівни24.
Аргументи угорського дослідника, як і раніше, мене не пе-
реконують. У моєму розумінні інформація “Анонімного опису
Східної Європи” не мусить бути пов’язана з князем Левом, що
володарював у часи написання цього джерела. Крім того, й сам
Д. Крішто звернув увагу на те, що пам’ятка датована лютим–
березнем 1308 р., а Юрій І, попередник Лева ІІ, помер не пізні-
ше 24 квітня 1308 р.25 Отже, невідомий нам автор “Descriptio” не
міг мати на увазі Лева II, котрий хоча й жив у ті часи, проте не
відігравав визначної ролі на політичній арені (адже ще не князю-
вав). Нагадаю, що у джерелі цей князь згадується як “permaximus
virorum”. Я підтверджую моє припущення, що в “Анонімному
23 Kristó Gy. Orosz hercegnő volt-e Károly Róbert elsö felesége?, s. 197.
24 Ibid, s. 198.
25 На думку Д. Домбровського? князь Юрій І напевно помер у 1308 р. Див. Dą-
browski D., Rodowód Romanowiczów książąt halicko-wołyńskich. Poznań; Wroc-
ław 2002, s. 346.
274
описі Східної Європи” у фрагменті, що стосується угорсько-
руського шлюбу, замість слова “filiam” має бути “neptem”.
Д. Крішто в своїй полеміці не погодився з моїм припущен-
ням, що цитований документ Карла Роберта від 7 лютого 1326 р.
або помилився у назві держави, до якої вирушив король за дру-
жиною (замість “Rutheniam” – “Poloniam”), або Марія Битом-
ська виховувалася при дворі свого дядька Юрія І і тому Карл
Роберт був змушений їхати за нею не до Польщі, а на Русь. На-
гадаю, що в документі з початку XIV ст. йдеться про подорож
короля на Русь з метою привезення першої своєї дружини (“in
Rutheniam… pro adducenda prima consorte nostra accesseramus”).
Вже після публікації моєї відповіді я натрапив на джерело,
яке може бути корисне для зрозуміння цього фрагмента коро-
лівської грамоти. Йдеться про документ короля Сигізмунда І
Люксембурґа від 8 квітня 1401 р., підписаний у Буді, в якому
монарх пересуває судові терміни одному зі своїх наближених
лицарів, бо той вирушив на княжий двір у сілезьке місто Бжеґ
“pro conducenda serenissima principe domina Margaretha ducissa
de Breega, conthorali nostra carissima”26. Як з’ясував німецький
дослідник П. Фотенгауер (P. Pfotenhauer), шлюб Сигізмунда І
Люксембурґа та князівни Маргарити із бжезької лінії П’ястів не
відбувся27. Отже, можливо, король Карл Роберт, який поїхав на
Русь “pro adducenda prima consorte”, лише заручився з галиць-
кою князівною, а ці заручини пізніше, з невідомих нам причин,
було розірвано?! Схожість зворотів, використаних авторами
обох документів, дає підстави саме так перекладати опис ко-
ролівської подорожі на Русь. Ніщо не вказує на те, щоб дослів-
но розуміти фрагмент королівського документа і стверджува-
ти, як це робить Д. Крішто, що близько 1306 р. було укладено
угорсько-галицький шлюб.
26 A zichy és vásenkeöi gróf Zichy-család idösb ágának okmánytára. Codex diplo-
maticus domus senioris comitum Zichy de Zich et Vasenkeo. Budapest 1888, t. 5,
nr 202.
27 Pfotenhauer P. Eine schlesische Prinzessin als ungarische Königsbraut. Zeitschrift
des Vereins für Geschichte und Alterthum Schlesiens, 1891, 25, s. 331–341. Також
див.: Wertner M. Zsigmond király egy ismeretlen házassági összeköttetéséről.
Századok, 1889, 23, s. 772–776; Dvořaková D. Stiborovci v Uhorsku. Historický
časopis, 1993, 41, č. 1, s. 9.
275
Наукова дискусія над проблемою походження першої дру-
жини Карла Роберта тривала й після публікації мого опрацюван-
ня короткої генеалогії угорських Анжу28. У рецензії цієї книж-
ки видатний знавець генеалогії П’ястів, професор К. Ясінський
(Kazimierz Jasiński) визнав мої аргументи цілком прийнятними
і погодився, що перший угорський Анжу мав три, а не чотири
дружини29. Важливою в цій польско-угорській полеміці є також
рецензія на мою книжку про генеалогію Анжу, яку спільно на-
писали Даріуш Домбровський (Dariusz Dąbrowski), автор гене-
алогії галицько-волинського князівського роду Романовичів, і
Даріуш Карчевський (Dariusz Karczewski)30. Автори звернули
увагу, що не слід було і Д. Крішто, і мені намагатися встанови-
ти точну генеалогію Романовичів, адже всі наші тези спирали-
ся на застарілій і помилковій науковій літературі. На їхню дум-
ку, найважливішим аргументом, використаним мною у полеміці
з угорським істориком, є підтвердження, що Марія Битомська,
як було прийнято у середньовіччі, могла перебувати при дворі
своїх галицько-волинських родичів. Отже, документ Карла Ро-
берта з 1326 р. про королівський похід на Русь є джерелом, яке
“визначає винятково місце зустрічі подружжя”31. Рецензенти та-
кож додали, що відомості про кількість і походження дружин
Карла Роберта зберегла не використана нами хроніка Іоанна з
Фіктрінга (Joannes Victoriensis), австрійського автора XVI ст.
Він подав чимало надійної генеалогічної інформації, а у важ-
ливій для нас обох справі Карла Роберта написав, що “accepta
prima uxore filia ducis Polonie, secunda filia imperatoris Heinrici,
sorore Johannis regis Bohemie, tercia filia Lottonis regis Krakovie,
ex qua heredes genuit”32. Окрім того, рецензенти підкреслили,
що наша польсько-угорська полеміка має важливе значення для
встановлення родоводу філіації Олени, дружини битомського
28 Sroka S. A., Genealogia Andegawenów węgierskich. Kraków 1999.
29 Studia Źródłoznawcze. 2000, 37, s. 196–197.
30 Rocznik Polskiego towarzystwa Heraldycznego. 2001, V (XVI), s. 193–195.
31 Ibid. S. 194.
32 Johannis abbatis Victoriensis. Liber certarum historiarum, ed. F. Schneider. Scrip-
tores Rerum Germanicarum. Hannoverae et Lipsiae 1909, 42, cz. 1, s. 367.
276
князя Казимира II, батька Марії – вона була донькою Лева I Да-
ниловича33.
Ймовірність існування руської дружини Карла Роберта сво-
го часу також обговорював український історик Леонтій Войто-
вич34. Дослідник підтвердив, що справді це питання й досі за-
лишається дискусійним. Він також звернув увагу на той факт,
що на початку XIV ст. король Угорщини прагнув укласти полі-
тичний союз з кимсь із сильних володарів Центральної Євро-
пи, яким, безперечно, міг бути правитель Русі. Ані битомский
князь Казимир, батько Марії, ні Владислав Локєтек, який запев-
не патронував цьому шлюбові, на той час не були суттєвою по-
літичною силою на європейській арені35. Аргумент Л. Войто-
вича влучний, особливо у контексті того, що Марія Битомська
була онукою руського князя Лева I. Одначе український науко-
вець сумнівається у подружжі Карла Роберта з сілезькою кня-
зівною, вбачаючи в першій дружині угорського правителя русь-
ку князівну Марію, доньку Лева І36.
Беручи до уваги складність наукової дискусії стосовно
першої дружини Карла Роберта, доречно було б ще раз прига-
дати мою думку щодо обговорюваного питання. Теза Д. Крі-
што про невідомий угорсько-галицький шлюб початку XIV
ст. видається мало правдоподібною. Я продовжую стверджу-
вати, що першою дружиною Карла Роберта була Марія Би-
томська, і що цей шлюб укладено 1306 р. Д. Крішто також не
відмовився від свого погляду про шлюби Карла Роберта та у
своїй посмертно опублікованій у 2005 р. статті продовжував
його відстоювати37.
33 Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego. 2001, V (XVI), s. 195.
34 Войтович Л., Ще одна загадка генеалогії Романовичів. Чи існувала королева
Марія Львівна? А сє єго срєбро. Збірник праць на пошану члена-кореспонден-
та НАН України М.Ф. Котляра з нагоди його 70-річчя. Київ 2002, c. 161–164;
Його ж, Княжа доба на Русі. Портрети еліти. Біла Церква 2006, с. 507–509.
35 Ibid.
36 Ibid.
37 Kristó Gy. Károly Róbert családja. Aetas. 2005, 20, nr 4, і. 14–21.
277
Stanisław Srоkа. DID ExIST THE RUSIAN DETАCHMENT Of
CHARLES ROBERT, HUNGARIAN KING Of THE EARLy fOURTEENTH
CENTURy?
The article is a continuation of the long discussion between Sroka
and Dyula Kriszto. The Polish historian proposes additional arguments for
the Silesian origin of Maria – the first wife of the Hungarian king Charles
Robert.
Key words: Silesia, wife, King Charles Robert.
|