Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини ХІІІ століття
Запропоновано реконструкцію вирішення верхніх частин мурів у твердинях другої половини ХІІІ ст. Дерев’яні завершення стін мали оригінальну конструкцію, що дозволяла влаштувати широкі галереї обабіч муру, оперті на консольні балки. Прототипів такого вирішення треба шукати насамперед у Передній Азії,...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
2011
|
| Назва видання: | Княжа доба: історія і культура |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178878 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини ХІІІ століття / Р.І. Могитич // Княжа доба: історія і культура. — 2011. — Вип. 4. — С. 232-245. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-178878 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1788782021-03-22T01:26:03Z Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини ХІІІ століття Могитич, Р.І. Статті Запропоновано реконструкцію вирішення верхніх частин мурів у твердинях другої половини ХІІІ ст. Дерев’яні завершення стін мали оригінальну конструкцію, що дозволяла влаштувати широкі галереї обабіч муру, оперті на консольні балки. Прототипів такого вирішення треба шукати насамперед у Передній Азії, синхронні аналоги добре збереглися на півдні Франції. The reconstruction of upper parts of defense walls in stone citadels, dated second part of XIII century, was based on comparison of writing sources and model researches of Lviv’s and Kremenets’s castles. Renovated construction of wooden completion of walls was similar to original construction. That allows to make wide galleries astride, set on cantilever beams. First of all, we have to look for prototypes of similar decisions in Asia Minor. The same analogues are conserved well on the South of France. 2011 Article Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини ХІІІ століття / Р.І. Могитич // Княжа доба: історія і культура. — 2011. — Вип. 4. — С. 232-245. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. 2221-6294 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178878 uk Княжа доба: історія і культура Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Статті Статті |
| spellingShingle |
Статті Статті Могитич, Р.І. Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини ХІІІ століття Княжа доба: історія і культура |
| description |
Запропоновано реконструкцію вирішення верхніх частин мурів у твердинях
другої половини ХІІІ ст. Дерев’яні завершення стін мали оригінальну конструкцію, що дозволяла влаштувати широкі галереї обабіч муру, оперті на консольні балки. Прототипів такого вирішення треба шукати насамперед у Передній Азії,
синхронні аналоги добре збереглися на півдні Франції. |
| format |
Article |
| author |
Могитич, Р.І. |
| author_facet |
Могитич, Р.І. |
| author_sort |
Могитич, Р.І. |
| title |
Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини ХІІІ століття |
| title_short |
Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини ХІІІ століття |
| title_full |
Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини ХІІІ століття |
| title_fullStr |
Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини ХІІІ століття |
| title_full_unstemmed |
Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини ХІІІ століття |
| title_sort |
завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини хііі століття |
| publisher |
Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Статті |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178878 |
| citation_txt |
Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства другої половини ХІІІ століття / Р.І. Могитич // Княжа доба: історія і культура. — 2011. — Вип. 4. — С. 232-245. — Бібліогр.: 44 назв. — укр. |
| series |
Княжа доба: історія і культура |
| work_keys_str_mv |
AT mogitičrí zaveršennâmurovanihstínutverdinâhrusʹkogokorolívstvadrugoípolovinihííístolíttâ |
| first_indexed |
2025-07-15T17:35:10Z |
| last_indexed |
2025-07-15T17:35:10Z |
| _version_ |
1837735252941864960 |
| fulltext |
Княжа доба: історія і культура. 4/2011232
Роман МОГИТИЧ
ЗАВЕРШЕННЯ МУРОВАНИХ СТІН У ТВЕРДИНЯХ
РУСЬКОГО КОРОЛІВСТВА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ
ХІІІ СТОЛІТТЯ
Запропоновано реконструкцію вирішення верхніх частин мурів у твердинях
другої половини ХІІІ ст. Дерев’яні завершення стін мали оригінальну конструк-
цію, що дозволяла влаштувати широкі галереї обабіч муру, оперті на консольні
балки. Прототипів такого вирішення треба шукати насамперед у Передній Азії,
синхронні аналоги добре збереглися на півдні Франції.
Ключові слова: муровані оборонні стіни, консольні балки, городні, мерлони,
обланки.
Ще донедавна в уяві дослідників середньовічної історії зруйнування Києва
Батиєм (1240) наче обривало золоту епоху “давньоруської” культури, після чого
в усіх сферах життя настала стаґнація. Еталоном матеріальної культури давньої
України вважалася доба Київської Русі, осмисленню якої присвячено найбільше
зусиль істориків. Натомість безперечні успіхи в державному будівництві правите-
лів Данила і Василька, Лева, Юрія, коли Галицько-Волинська держава увійшла до
спілки європейських держав як Руське королівство, імперська і “радянська” істо-
ріографія не надто висвітлювала з огляду на неминучий “сепаратизм” самої ідеї.
Щобільше, прозахідна політика правителів вважалася чи не “зрадою Батьківщи-
ни”. Тому доба найбільшого піднесення Галицько-Волинського князівства в наці-
ональній історії належить до найменше вивчених періодів. Справді, це була нова
для України епоха, яка тривала щонайменше повне століття, політичний центр
держави змістився до західних князівств і новозаснованих столиць.
Логічно припустити, що будівництво нової епохи зробило кроки порівняно
з ситуацією з-перед середини XIII ст.; споруди – церкви, палаци, фортифікації –
поставали за іншими типологічними взірцями, в іншій техніці, аніж у Х–ХІІ ст.
На жаль, достовірно інтерпретованих пам’яток будівництва відтоді майже не зна-
ємо. Все, що виходило за межі традиційної “давньоруської” культури, дослідники
схильні були відписувати пізнішим прийшлим правителям – польським чи литов-
ським. Цю тенденцію підтримувала офіційна та патріотична історіографія, насам-
перед, звичайно, – найактивніша у своїй традиційній експансії польська. Така по-
зиція влаштовувала й офіційну російську історіографію, яка трактувала перебіг
історії у вигідному для імперії напрямі.
Запропонована тема ґрунтується на порівнянні двох замків – Львівського і Кре-
менецького. Якщо перший з них нині доводиться вивчати лише на підставі скромної
археології та писемних джерел, то другий збережений принаймні настільки, що мож-
на доволі достовірно реконструювати його окремі своєрідні особливості.
Вихідний момент історії обидвох замків фіксує таке повідомлення з літопису
(листопад 1259 р.): “А потім сказав Бурундай Василькові: “Якщо ви є моїми спіль-
никами – розмечіте ж городи свої всі”. [І] розкидав Лев Данилів і Стіжок, а звідти
пославши [воїв] Львів розметав. Василько ж пославши [воїв] Кременець розметав
і Луцьк”1. Укріплення Володимира на вимогу ординського темника довелося спа-
лити, лише Холм – столицю короля Данила – завдяки хитрощам князя Василька
вдалося вберегти від руйнування. Так, ціною замирення з Ордою правителі Русь-
кого королівства водночас позбулися найголовніших твердинь. Напевне, віднов-
лення фортець після відходу ординців не забарилося. А застосовані фортифікацій-
ні прийоми і будівельна техніка вже мала відповідати новим вимогам.
Заснування у Львові столиці Лева Даниловича, безперечно, пов’язане з амбі-
ційними намірами князя стати правителем усього Руського королівства. Навіть по-
слідовно вороже налаштований супроти руських князів львівський хроніст ХVІІ ст.
Юзеф Бартломей Зіморович (мабуть, передаючи якусь давнішу, не знану вже нам в
автентичному переказі традицію) визнавав князя Лева видатним воєначальником
та винахідником нових методів війни й оборони. Очевидно, заслужити такої оцін-
ки князь не зміг би, якби і справді не стояв на чолі досягнень тогочасної військо-
вої справи. Не підлягає сумніву, що споруджений 1270 р. Високий замок на місці
знищеного 1259 р. із наказу Телебуги, належав до новітніх здобутків оборонного
будівництва. Адже, за словами львівського хроніста, “за прикладом князя пішли
також дідичі менших народів, щоб уникнути вторгнення скіфів, які безжально ви-
топтували їхні землі”2. Однак авторитетний львівський історик кінця ХІХ – почат-
ку ХХ ст. Олександр Чоловський, виходячи з тодішньої обізнаності у відповідній
проблематиці, безапеляційно твердив, що “…замків у значенні оборонних будин-
ків невідомо у тих часах взагалі на Русі”3. Проте на тлі сучасного стану вивчення
оборонного будівництва таке твердження виглядає голослівним.
На середину ХІІІ ст. у сусідніх державах – Угорщині та Польщі – масово
зводили муровані укріплення: вежі, донжони, замки4. На території сучасного За-
карпаття охороняється вісім мурованих замків, початок яких за традицією сягає
ХІІ–ХІІІ ст. Висунута на схід частина Європи, що була визнана християнською
1 Літопис руський / За Іпатським списком переклав Л. Махновець. – Київ, 1989. –
С. 421.
2 Зиморович Б. Потрійний Львів / Переклад з латинської Н. Царьової. – Львів, 2002. –
С. 50.
3 Czołowski A. Wysoki zamek. – Lwów, 1910. – S. 8.
4 Pisoň Š. Hrady, zamky a kaštele na Slowensku. – Martin, 1977. – S. 408 (до каталогу внесено
46 мурованих замків, збудованих не пізніше кінця ХІІІ ст. на території лише сучасної
Словаччини, масове їх спорудження розпочалось після ординської навали); Polska tech-
nika wojskowa do 1500 roku. Praca zbiorowa pod red. A. Nadolskiego. – Warszawa, 1994. –
S. 304 (до кінця ХІІІ ст. спорудження мурованих твердинь на усій території Польщі,
крім Мазовша, стало масовим явищем, до рубежу ХІV–XV cт. у сучасних кордонах
Польщі їх налічувалось близько 350).
233Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства…
державою-королівством, внаслідок самого географічного розташування мусила
дбати про надійну оборону. Літопис свідчить, що Данило Романович – досвідче-
ний воєначальник, поставив багато городів замість знищених ордою5. Однак на
Русі пам’ятки мурованого оборонного будівництва фіксуються ще навіть з рубе-
жу ХІ–ХІІ ст.6 Відомості про будівництво мурованих оборонних веж на Галицько-
Волинських землях в ХІ – на початку ХІV ст. узагальнив Іван Могитич7. Результа-
ти досліджень пам’яток мурованої оборонної архітектури княжої доби, зокрема у
Львові та Луцьку, поступово визнає і польська наукова література8. Останніми ро-
ками закінчено дослідження вежі у Столп’ї (Столп), тривають дослідження замку
у Холмі, що зараз на території Польщі. Обидва об’єкти польський археолог Ан-
джей Буко однозначно співвідносить з правителями Русі9.
Вивчаючи оборонне будівництво середньовічної Європи, Огюст Шуазі від-
значав модернізацію прийомів оборони через запозичення з Сирії та Візантії вна-
слідок хрестових походів кінця ХІ–ХІІ ст. Названі ж осередки сформувалися на
традиціях давнього Ірану і Халдеї. Побудовані у ХІІ ст. для хрестоносців зам-
ки Палестини стали взірцем оборонного будівництва Західної Європи, зокрема
Франції10. Окрім матеріальних зразків фортифікацій, не бракувало і теоретичних
опрацювань. Одним із них, що дійшло й до нашого часу, були “Десять книг про
архітектуру” римського будівничого Вітрувія (I ст. до н. е.)11. Відтак, доволі чіт-
ко окреслюються осередки впливу на оборонну архітектуру Європи ХІІ–ХІІІ ст.,
якими стали Давній Рим та Передня Азія (Сирія, Палестина) і Візантія. Наскіль-
ки правомірним може бути пошук аналогів для українських замків в античній та
візантійській традиціях?
У зв’язку з цим варто звернути увагу на те, що Київська Русь перебувала в
безпосередньому сусідстві й постійному контакті із Візантією та черпала звідти
взірці для розвитку своєї матеріальної культури12. Північне Причорномор’я, зокре-
ма пониззя Дунаю та Дністра, де функціонували муровані укріплення античних,
5 Літопис руський. – С. 419.
6 Кирпичников А. Ладога и Переяславль Южный – древнейшие каменные крепости на Руси //
Памятники культуры: Новые открытия. Ежегодник, 1976 – Москва, 1977. – С. 432.
7 Могитич І. Оборонні вежі Галицької і Волинської земель ХІ – початку ХІV ст. // Вісник
інституту “Укрзахідпроектреставрація” (далі – ВІУ). – Львів, 2000. – Ч. 11. – С. 3–14.
8 Kubica E. Stan badań archeologicznych nad zabytkami wczesnośredniowiecznej architektury
monumentalnej Małopolski, Rusi Halickiej i Wołynia // Materiały Archeologicznne. – Kra-
ków, 1996. – T. 29. – S. 88.
9 Buko A. Stołpie, tajemnicy kamiennej wieży. – Warszawa, 2009 – S. 101, 104, 213. http://
www.rp.pl/artykul/542568.html
10 Шуази О. История архитектуры. – Москва, 1937. – Т. 2. – С. 535–537.
11 Витрувий. Десять книг об архитектуре / Перевод Ф. А. Петровского. – Москва, 1936.
12 Так, муровані Золоті ворота в Києві, споруджені за часів Ярослава Мудрого – своєрідна
ідеологічна копія Золотих воріт у Константинополі (див.: Пилявский П., Тиц А., Уша-
ков Ю. История русской архитектуры. – Ленинград, 1983. – С. 87; Вечерський В. Курс
історії архітектури. – Київ, 2006. – С. 247).
Роман Могитич234
елліністичних, давньоримських та візантійських часів, у ХІІ–ХІІІ ст. входили до
території Галицького князівства13. Галицько-Волинську державу пов’язували з Ві-
зантією і Кримом торгові стосунки14. У Візантії згідно з угодами між Володими-
ром та імператором Василем ІІ від 988 р. перебував військовий підрозділ з Русі15.
Галицькі воїни брали участь у хрестових походах ХІІ ст. внаслідок політичних со-
юзів та династичних зв’язків західноруських князів із німецькими королями і кня-
зями – активними учасниками хрестових походів16. Це, безперечно, було нагодою
для безпосереднього знайомства із фортифікаціями Передньої Азії та новими зам-
ками, що їх спорудили хрестоносці. Цю ж тезу підтримує А. Буко на підставі ар-
хеологічних досліджень Столп’я і Холма17.
Від Високого замку у Львові, залишки якого розібрали галицькі патріоти (!) у
1869 р., залишився лише невеличкий фрагмент, що датується 1530-и роками, іко-
нографія, історичні описи, матеріали історичних досліджень, опрацьованих для
реконструкції історії та особливостей замку18.
Найдавніші відомості про споруди і особливості оборонної системи Львів-
ського замку знаходимо в описах та інвентарях. Перший інвентар 1495 р.19 не дає
уявлення про сам замок, а лише перераховує запаси зброї, амуніції та провіанту.
Принагідно згадуються і приміщення, в яких зберігалося назване майно. Інвента-
рі 1558 та 1570 рр. подають доволі багато інформації про планування та особли-
вості замкових будівель, зокрема конструкцію брам, дверей, ґрат, вікон, перекрит-
тя веж, оборонних галерей поверх мурів20. Доповнює інвентар 1570 р. складений
13 Дашкевич Р. Проблема державності на Галицько-Волинських землях (кінець Х – серед-
ина ХІV ст.) // Король Данило Романович і його місце в українській історії. Матеріали
міжнародної наукової конференції (Львів, 29–30 листопада 2001 р.). – Львів, 2003. –
С. 15.
14 Копитко А. Галицька та Волинська землі і Візантія в системі міжнародних економічних
зв’язків (ХІІІ – 1 пол. ХІV ст.) // Король Данило… – С. 97–101.
15 Войтович Л. Княжа доба на Русі, портрети еліти. – Біла Церква, 2006. – С. 238, 254, 262,
268.
16 Його ж. Роман Мстиславич і утворення Галицько-Волинського князівства // Галичина
і Волинь у добу середньовіччя. – Львів, 2001. – С. 25; Масан О. Середньовічна Україна
і Німецький орден: недосліджені проблеми взаємовідносин // Четвертий міжнародний
конгрес україністів. Одеса, 26–29 серпня 1999 р. Доповіді та повідомлення. Історія. –
Одеса; Київ; Львів, 1999. – Ч. 1. – С. 75–76.
17 “Taki sposób budowy świadczy o tym, że mamy tu do czynienia z wpływami wschodnimi,
ruskimi, a nawet bizantyjskimi. Analogiczne obiekty і sposób budowania nie są znane z tere-
nów Polski, ale można je znaleźć w strefie wpływów bizantyjskich”: Buko A. Bóg wspomagał
księcia RP.PL http://www.rp.pl/artykul/542568.html
18 Могитич Р. Високий замок у Львові. До питання історії та реконструкції // ВІУ. – Львів,
2005. – Ч. 15. – С. 99–119.
19 Опубліковано: Грушевський М. Інвентар Львівського замку з р. 1495 // Записки Наукового
товариства імені Шевченка. – Львів, 1897. – Т. 12. – С. 5–7.
20 Опубліковано у додатках до праці: Czołowski A. Wysoki zamek. – Dod. 1, 2. – S. 117–
122.
235Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства…
майже водночас будівельний кошторис ремонту та реконструкції замкових спо-
руд й елементів оборонної системи21. Відомості про замок розширюють інвента-
рі 1593 та 1645 рр., які уточнюють і доповнюють інформацію про планування та
вигляд ансамблю22.
Перше зображення Високого замку вміщене в рукописі Мартіна Ґруневе-
ґа, створеному, як прийнято вважати, у 1601–1607 рр. на підставі нотаток з кін-
ця ХVІ ст.23 Передано схематичний план та загальний вигляд, де виділяються ве-
ликий палац, вежа-донжон і споруди західної куртини. Найдавніше панорамне
зображення Львова із західної сторони – грав’юра за рисунком 1607 р., автором
якого прийнято вважати Ауреліано Пасаротті (рис. 1)24, де замок увінчує верхів-
ку гори, що панує над містом. Хоча забудова відтворена доволі схематично, ви-
дно руку професійного фортифікатора. Тут передано такі особливості, як поділ
території на дві частини великим будинком, характер завершення стін зубцями-
мерлонами, що мали горизонтальні пропорції, а веж – стіжковими дахами та сво-
єрідність верхньої частини мурів великої вежі. Потрібно зауважити, що від по-
переднього інвентарного опису минуло 37 р. і на той час могли бути реалізовані
деякі наміри з реставрації. Тобто, гравюра не може служити ілюстрованим додат-
ком до опису 1570 р. Високий замок пристуній також на численних видах Льво-
ва ХVІІ–ХVІІІ ст. як один із найхарактерніших елементів міського силуету. Май-
же завжди зображення досить схематичне. Серед них О. Чоловський навів два
найдокладніших – 30–40-х років ХVІІ ст. з картини, що за його часів була у музеї
Любомирських (Львівський музей історії релігії) та першої половини ХVІІІ ст. із
21 Центральний державний історичний архів України, м. Львів. – Ф. 52 (Маґістрат міста
Львова). – Оп. 1. – Спр. 391. – С. 102, 103.
22 Опубліковано в: Czоłowski A. Wysoki zamek. – S. 61–63. – S. 122–124 (dod. 3).
23 Ісаєвич Я. Найдавніший історичний опис Львова // Його ж. Україна давня і нова. Народ,
релігія, культура. – Львів, 1996. – С. 136.
24 Львівська національна наукова бібліотека України ім. Василя Стефаника. Палац мис-
тецтв ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів. Графічна збірка. – № 899.
Рис. 1. Високий замок у Львові на грав’юрі 1617 р.
Роман Могитич236
зображення в монастирі домініканців (місцезнаходження не відоме)25 Обидва вони
фіксують етапи занепаду забудувань. З ХІХ ст. – як вважається – походять два зо-
браження замку невстановлених авторів. Одне виконане зі східного боку26, інше –
із західного (рис. 2)27. Очевидно, тут присутні певні домисли автора рисунка, про-
те окремі прикмети споруд замкового ансамблю виглядають доволі переконливо
і узгоджуються з іконографією Високого замку та відомостями про особливості
середньовічних фортифікацій.
Зупинюсь лише на стінах Львівського замку. Порівняно незначна товщина
мурів – 1,6–2,2 м свідчить про їх спорудження до часів широкого застосування
польової артилерії для здобуття фортець. Вище мури мали ухил зовнішньої по-
верхні – “талос”, призначений відкидати кинуті із заборол камені і гарматні ядра.
Верхні частини муру були, отже, значно вужчими. В інвентарях виразно ствердже-
но відсутність нижніх та середніх бійниць і наявність лише призначених для верх-
нього бою. Тобто, верхом муру проходила бойова галерея, захищена парапетом із
мерлонами. Щоб розташувати нормальної ширини бойовий поміст, на якому мо-
гли б розминутись двоє озброєних воїнів, доводилось влаштовувати консольний
25 Czоłowski A. Wysoki zamek. – Rys. 9, 12.
26 Опубліковано: Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. Вид.
друге. – Львів, 1991. – Рис. на с. 62.
27 У О. Чоловського опубліковано “фантастичний”, на його думку, рисунок замку. У збірці
І. Могитича є фотокопія подібного зображення у дзеркальному відображенні, очевид-
но, – прототип рисунку, що його наводить О. Чоловський. Тут усі частини замку відпо-
відають реальному його станові, знаному з іконографії. Тобто зображення цілком може
бути джерелом для відтворення особливостей замкових будівель.
Рис. 2. Західне прясло Високого замку на рисунку ХVІІІ (?) ст.
237Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства…
майданчик від подвір’я. Сходи на бойо-
ві помости дитинця провадили з галереї
другого ярусу палацу.
На усіх видах замку зображено
муровані зубці, причому лежачих про-
порцій. Докладніше їхня конструкція
показана на рисунках, як вважається,
ХІХ ст. Тут зображено високі щілепо-
дібні стрільниці – виразна вказівка на
їх спорудження до введення вогнепаль-
ної зброї. Форми мерлонів з лучними чи
арбалетними стрільницями, опущеними
значно нижче від рівня бойового помос-
ту, продиктовані потребою обстрілу під-
ніжжя мурів. Інвентар 1570 р. виразно
розрізняє “верх муру” і “бланки дерев’яні” як окремі елементи28. Можна б, йдучи
за схемою розвитку фортифікацій у Польщі, трактувати ці бланки як “гурдиції” –
дерев’яні заборола (рис. 3)29, між 1570 р. та початком ХVІІ ст. змінені на муровані
мерлони. Але така інтерпретація суперечить архаїчній формі зубців та стрільниць.
Почавши від ХІІІ ст. (Західна Європа), чи хоч би у львівських міських укріплен-
нях з-перед середини ХV ст., верхні частини оборонних мурів отримували пара-
пет у вигляді виступаючих за обріз мурів машикулів, що давали змогу обороняти
підніжжя фортифікацій. Натомість вигляд зовнішніх стін Високого замку (які мо-
гли зазнати реконструкції після 1570 р. до їх фіксування в іконографії на рубежі
ХVІ–ХVІІ ст.) виразно вказує на архаїчну форму парапету стін із прямокутними
зубцями-мерлонами у створі стіни зі щілеподібними стрільницями, призначеними
для луків чи арбалетів. Очевидно, реконструкція верху стіни з наданням їй тако-
го вигляду не могла відбутися наприкінці ХVІ ст. Ці елементи, безперечно, похо-
дять ще з часів побудови і цілком вписуються до типології фортифікацій з-перед
розповсюдження вогнепальної зброї.
Що ж у такому разі означають вказівки на дерев’яні бланки? Тут слушно було
би вдатися до досвіду західноєвропейських фортифікацій, які одержали потужний
імпульс ще перед хрестовими походами, коли відбулось ознайомлення зі спадщи-
ною Передньої Азії та Візантії30. Ежен Емануель Віолле-Ле-Дюк на підставі ви-
вчення середньовічних фортифікацій Франції реконструював прототип машикулі
XII–XIII ст. як дерев’яних розбірних конструкцій, монтованих у спеціально заго-
товлених гніздах верхньої частини мурів на випадок військової небезпеки (рис. 4)31.
28 “Від того дому, великого мурованого, ґанків і того поверху вихід є по обидва боки (на
прохід) навколо верху муру і бланки того замку”: Czołowski A. Wysoki zamek. – S. 121.
29 Fuglewicz S. Ilustrowana historia fortyfikacji. – Warszawa, 1991. – S. 7.
30 Шуази О. История... – С. 535–537.
31 Violet Le Duc E. Dictionnaire raisonnè de l’arhitecture française du XI au XVI siècle. – Paris,
1875. – T. I. – P. 361. – Fig. 14; T. 6. – P. 124. – Fig. 1.
Рис. 3. Схема конструкції гурдицій у
польських замках ХІІІ-ХІV ст.
(За S. Fuglewicz)
Роман Могитич238
В описах Високого замку згадуються “ко-
мірки драбів”, що вартували на облан-
ках. Опис 1558 р. подає вісім таких комі-
рок32, у 1570 р. – їх лише три. Очевидно,
вартові влаштовували укриття для спо-
стереження, використовуючи закладені в
конструкціях стін гнізда для “обланків”.
Інвентар 1570 р. відзначає усі бланки у
стані руїни. Грав’юра, оригінал якої при-
писується А. Пасаротті (1607–1617), вже
показує мури без них. Отже, на той час
остаточно надано перевагу системі обо-
рони з виступаючими за прясла мурів,
фланкуючими вежами на кутах і зламах
лінії мурів, тому “обланки” та “комірки
драбів”, що дійшли до аварійного стану,
демонтовано як непотрібні.
Проведені дослідження замку у
Кременці33 (рис. 5) дають всі підста-
ви вважати його збереженим аналогом
Львівського замку. Тут не так важливе
питання, який з них збудовано раніше,
як умови будівництва34. Кременецькі стіни також вимурувані з каменю, вилама-
ного зі скелі, на якій стоїть замок. Причину треба шукати не у намаганні зробити
якомога надійнішу і сучаснішу конструкцію, а в недостачі будівельного дерева на
32 “Бланки навколо над муром дерев’яні, старі недобрі… На тих же бланках комірок дра-
бів 8, там же комірчина вартового, який постійно на бланках стереже, де хто їде…”:
Czołowski A. Wysoki zamek. – S. 118.
33 Комплексні наукові дослідження замку провів інститут “Укрзахідпроектреставрація”
(наук. керівник Роман Могитич), історичну довідку склав кандидат історичних наук
Володимир Собчук (м. Кременець), попередні археологічні розвідки виконав Богдан
Строцень (м. Тернопіль), архітектурні обміри – АРМ-2 (ГАП – Остап Василина).
34 Описуючи побудову львівського замку за часів князя Лева, львівський бургомістр та
історик Ю. Б. Зіморович, подав, що Високий замок збудований e trahibus ibidem caesis.
Мартін Півоцький вважав, що йдеться про “дерева, які тут росли”. Натомість Наталія
Царьова переклала “з каменів, тут же виламаних”. Якщо говорити про “ціну питання”,
то йшлося про те, чи руські князі будували кам’яні твердині і, зокрема – чи Високий
замок споруджений за Лева чи за Казимира. Зовсім не зайвим було б у цьому контексті
нагадати про небезсторонню позицію самого Ю. Б. Зіморовича, який описував епоху
Руського королівства та його правителів відверто понурими барвами та супроводжу-
вав негативними коментарями. Навіть маючи під руками автентичні документи, які би
свідчили про внесок князя Лева в розвиток міста, але водночас тиражуючи офіційну
історіографічну версію Яна Длуґоша, що оголошувала “першим мулярем” Русі поль-
ського короля Казимира III, львівський хроніст мусів вдатись до такого неоднозначного
терміна, що ввів в оману наступних істориків.
Рис. 4. Реконструкція оборонної
стіни ХІІ – ХІІІ ст. (Франція)
(за Віоле ле Дюком)
239Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства…
самій горі. На це вказує, зокрема, і по-
відомлення ревізії 1545 р., що дерево,
придатне до направи мостів і городень,
доводиться везти за 7–8 миль. Можна
здогадуватись, що подібна ситуація мо-
гла бути і в ХІІІ ст., адже гора, на якій
стоїть замок, не була залісненою.
Кременецькі мури у своїй основі
дещо тонші за львівські. Південна стіна
місцями ледве сягає 190–200 см, північна
ще тонша – 170–180 см. Завдяки ухилу зовнішньої поверхні на рівні городень і забо-
рол північна стіна має 1,35–1,4 м, південна – 1,60–1,70. Ширина парапету – 0,55–0,6
м, ширина полиці, що залишається перед парапетом, – 0,7–0,8 м – виразно недостатня
для влаштування проходу, на якому мали б
вільно розминутися двоє озброєних обо-
ронців. Зубці-мерлони завширшки 1,6–
1,9 м, а проміжки між ними – 1,0–1,13 м.
Найбільша збережена висота такого мер-
лона від рівня реконструйованого помос-
ту – 2,13 м. На рівні уступу, вздовж усієї
стіни збереглися наскрізні отвори розмі-
рами 41–47 х 31–34 см. Вони розташовані
з кроком 1,9–2,4 м і не збігаються з кроком
мерлонів парапету. Насправді – це гнізда
для балок, що проходили крізь стіну і кон-
сольно виступали по обидва боки муру
(рис. 6). Перевагою такою конструкції над
традиційними для Польщі “гурдиціями”
було те, що потужна балка (30х40 см) за-
щемлювалася в кам’яному муруванні, дозволяючи виносити консолі по обидва боки не
менше, ніж на 2 м (розміри прийняті для можливої сучасної реконструкції, насправді
цей винос міг бути і більшим). Завдяки цьому вдавалося влаштовувати не лише бойо-
ві галереї, а й ізольовані приміщення (“комірки драбів” Львівського замку). Дерев’яні
городні та обланки на мурах, окрім забезпечення ефективної оборони, давали також
надійний захист від атмосферних чинників (рис. 7–10).
Особливості дерев’яних оббудов на мурованих стінах можна зрозуміти з ін-
вентарів та описів35, насамперед у пунктах, де вказується на недоліки: “чотири
35 Ревізія Кременецького замку // Литовська Метрика. Книга 561: Ревізії українських замків
1545 року / Підгот. В. Кравченко. – Київ, 2005. – С. 195–200; Атаманенко В. Інвентар Кре-
менецького староства 1548 року // Наукові записки. Національний університет “Острозька
Академія”. – Острог, 2007. – Вип. 8. – С. 10–36; Описание Кременецкого замка в люстрации
1552 года // Архив Юго-Западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора
древних актов, состоящей при киевском, подольском и волынском генерал-губернаторе. –
Киев, 1890. – Ч. 7, т. 2: Акты о заселении Юго-Западной России. – С. 23–35.
Рис. 5. Кременецький замок.
Загальний вигляд
Рис. 6. Кременецький замок. Гніздо
несучої балки “городні” та “обланка”
у верхній частині муру
Роман Могитич240
городні на мурі і на одній вежі поставлені, а дошками обшиті і покриті, до яких
висхід від землі”, “за тими городнями прийшла стіна, обланками не зароблена, які
бланки деревом на мурі повинні робити”, “аби були віконниці до вікон в мурі [не
зроблено! – Р. М.], з яких вікон дощ від вітру на городні всередину іде і городням
дерев’яним і мурові вельми зашкодить”, “бланкування навколо усього замку до-
бре учинене і побите драницями”, “городня шумська... не накрита, ні сходів, ані
помосту нема, лише стіна мур стоїть, 5 сажнів її”36.
Ці особливості у співставленні з натурними дослідженнями дозволяють ре-
конструювати систему дерев’яних конструкцій на мурах. Городні були поділені на
секції, що ними опікувались різні землевласники. Від подвір’я вони, мабуть, могли
використовуватися для тимчасового перебування оборонців замку та, ймовірно,
були ізольовані одна від одної. Напевне, до кожної з них провадив окремий “ви-
схід” від рівня подвір’я. Сполучення з обланками (зовнішніми елементами) здій-
снювалось через проміжки між мерлонами. Висота приступки при цьому становила
36 Ревізія… – С. 200.
Рис. 7. Фрагмент північного муру
зі збереженими мерлонами
Рис. 9. Той же фрагмент.
Реконструкція первісного вигляду
Рис. 8. Той же фрагмент
Вилучено пізніші закладки
Рис. 10. Той же фрагмент.
Вигляд полиці опертя галереї
241Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства…
55–60 см, що дозволяло легко пересту-
пити через неї. Обланок, накритий да-
хом з драниць, мусів мати бойовий пара-
пет, мабуть, що з надійнішого матеріалу
(дощок, дилів), запущених у стовпи, бо
драниці легко могли бути прострілені
арбалетними стрілами або кулями. Обо-
рона з обланків була як фронтальною,
так і “вертикальною”, тобто обстріл під-
ніжжя стін вівся водночас через люки в
помості (рис. 11). Мерлони в первісних
частинах мурів Кременецького замку
не мають жодних бійниць. Це поясню-
ється, мабуть, не лише тим, що “на гору
замкову з долу до стіни ніде з лука не
дострілиш”37, а й зосередженням оборо-
ни на обланках. Щоправда, прясло муру
напроти самого в’їзду на замок не збере-
глось, можливо, з огляду на відповідаль-
ність цього відтинка оборони, тут могли
бути стрільниці на зразок зображених на
зарисовці Львівського замку.
Укладач опису 1545 р. проходи між
мерлонами рекомендував ізолювати ві-
конницями, щоби створити комфорт-
ніші умови для тих, хто перебував на
городнях від подвір’я38. Ймовірно, про-
міжки між мерлонами почали поступо-
во замуровувати, як видно на збереже-
них до нашого часу стінах. Назагал, це
пов’язано з переходом до ефективнішої
системи оборони стін – фланкуючого об-
стрілу з виступних веж і бастей. Першим
кроком до неї була побудова над містом
вежі “Куряча лапка” за біскупа Януша у
1530–1536 рр. (рис. 12). Однак, вона не
забезпечила повного прострілу прясел
стін, тому обланки мусіли залишатись
надалі. Щоправда, вони могли транс-
формуватись в окремі оборонні пункти,
37 Описание Кременецкого замка… – С. 26.
38 “На тие городни потреба есть бачности і ωпатрности, абы были ωконьницы до ωконъ в
муре”: Інвентар... – С. 200.
Рис. 11. Реконструкція “городень” і
“обланків” у верхній частині муру
(перетин)
Рис. 12. Реконструкція первісного
вигляду вежі “Куряча лапка”
збудованої у 1 пол. ХVІ ст.
Роман Могитич242
як це бачимо, наприклад, у Луцькому замку (рис. 13) та можемо уявити із вказівок
на “комірки драбів” Львівського замку. У проектних пропозиціях відтворення фраг-
менту Високого замку у Львові (Інститут “Укрзахідпроектреставрація”, 2005) також
пропонувалось показати подібний фрагмент бойового заборола (рис. 14).
Як вдалий аналог описаної конструкції наводимо два зображення мурів, від-
реставрованих наприкінці ХІХ ст. у м. Каркассон на півдні Франції. На рис. 15
видно фрагмент міського муру з харак-
терною формою стрільниць, опущених
нижче рівня помосту та з прямокутни-
ми гніздами від винесених консольних
балок (пор. з рис. 2). На рис. 16 показа-
но в’їздовий вузол до цитаделі з дещо
складнішим розв’язанням. Під час рес-
таврації тут фрагментарно відтворено
обланки на стінах та на одній з веж39.
Описану конструкцію верхніх час-
тин мурованих стін напевне і раніші бу-
дівлі. Такою, ймовірно, була холмська
резиденції князя Данила Романовича40
зведена, очевидно, в 1240-х роках41.
На фото і обмірах вежі у Столп’є (до-
слідження Петра Покришкіна 1911 р.)
39 Фото за: Шëбер У. Замки и дворцы Европы. – Москва, 2003. – С. 155, 156.
40 Коротко про неї див.: Buko A. Archeologia Polski wczesnośredniowiecnej. Odkrycia –
hipotezy – interpretacje. – Warszawa, 2006. – S. 245–247.
41 Про датування будівництва Холма див.: Александрович В. Мистецькі сюжети холмсько-
го літопису князя Данила Романовича: нотатки до відчитання, сприйняття та інтер-
претації джерела // Український археографічний щорічник. Нова серія. – Київ, 2009. –
Вип. 13–14. – С. 38–42.
Рис. 13. Дерев’яний «викуш»
(“комірка драба”) на стіні
Луцького замку
Рис. 15. Міський мур м. Каркасон,
друга половина ХІІІ ст.
Рис. 14. Проектна пропозиція
відтворення фрагменту
Високого замку у Львові (2005)
243Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства…
видно виразні сліди потужних консольних балок, знівельовані пізнішими консер-
ваціями (рис. 17)42.
Такі ж наскрізні отвори для балок досліджені у пресвітерії костелу у Дро-
гобичі, що почав зводитись у 1392 р. з використанням стін попередньої триярус-
ної споруди, інтерпретованої як терем воєводи. У рівні перекриття третього ярусу
гнізда балок проходять крізь стіну, засвідчуючи консольний винос для зовнішньої
галереї (рис. 18)43. Особливості цих отворів вказують на те, що балки не монтува-
лись відразу при муруванні, а вкладалися пізніше у заздалегідь влаштовані прорі-
зи, а також могли бути замінені при потребі.
Конструкцію мурованих стін, подібну до дослідженої у Кременці, можна та-
кож уявити, читаючи інвентар Окольного замку в Луцьку 1545 р., де, зокрема, чіт-
ко відзначено “городні” з боку міста та “обланки” назовні муру, якими можна було
обійти увесь периметр укріплення: “…с тое вежи проход злыи естъ до обланокъ”,
42 Buko A. Archeologia... – Ryc. na s. 44, 47. Під час консерваційних робіт на початку ХХ ст.
гнізда були видозмінені, або замуровані.
43 Могитич І., Могитич Р. Нове про давньоруський Дрогобич // Жовтень. – 1989. – № 11. –
С. 114–118. Досліджено гнізда чотирьох балок перекроєм 25,5–27х30–31 см, перекри-
тих ґонтинами, що слугували тимчасовою перемичкою до затвердіння кладки.
Рис. 16. В’їздова брама м. Каркасон.
Фрагментарно відтворені “обланки”,
змонтовані на консольних балках, дру-
га половина ХІІІ ст.
Рис. 17. Вежа у Солп’ї біля Холма
(зараз Польща).
Фото П. Покришкіна 1911 р.
Роман Могитич244
“Проходов тежъ ωтъ вежы до вежы и по
обланкомъ, абы мел весь замок беспечно
обойти, того немашъ”44. Враховуючи не-
значну товщину мурів Окольного замку
(1,8 м), описана конструкція завершен-
ня стін була найдоцільнішою.
Отже, реконструйований спосіб
влаштування виносних консольних кон-
струкцій у верхніх частинах стін, що
проходять наскрізь, можна вважати од-
нією з характерних типологічних осо-
бливостей мурованих укріплень епохи
Руського королівства. Найправдоподіб-
ніше, він запозичений з оборонної ар-
хітектури Передньої Азії та розвину-
тий за часів хрестових походів. Його
аналогом виступають добре збережені
й описані муровані укріплення на пів-
дні Франції.
Roman Mohytych. COMPLETION OF WALLS IN CASTLES OF RUS KINGDOM
IN SECOND PART OF XIII CENTURY
The reconstruction of upper parts of defense walls in stone citadels, dated second
part of XIII century, was based on comparison of writing sources and model researches
of Lviv’s and Kremenets’s castles. Renovated construction of wooden completion of walls
was similar to original construction. That allows to make wide galleries astride, set on
cantilever beams. First of all, we have to look for prototypes of similar decisions in Asia
Minor. The same analogues are conserved well on the South of France.
Key worlds: masonry walls, cantilever beams, merlons, hoarding).
Інститут “Укрзахідпроектреставрація”
44 Ревізія Луцького замку. – С. 133–143.
Рис. 18. “Терем” ХІІІ ст. у Дрогобичі.
Реконструкція І. Могитича та
Р. Могитича на підставі натурних
слідів
245Завершення мурованих стін у твердинях руського королівства…
|