Навчальний посібник з культури Волині та Волинського Полісся княжої доби

Навчальний посібник з культури Волині та Волинського Полісся княжої доби

Рецензія на книгу: Кучинко Михайло, Охріменко Григорій, Савицький Володимир. Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – 328 с....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2011
Автор: Бондаренко, Г.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2011
Назва видання:Княжа доба: історія і культура
Теми:
Огляди та рецензії
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178882
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Навчальний посібник з культури Волині та Волинського Полісся княжої доби / Г.В. Бондаренко // Княжа доба: історія і культура. — 2011. — Вип. 4. — С. 302-305. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-178882
record_format dspace
spelling irk-123456789-1788822021-03-22T01:26:10Z Навчальний посібник з культури Волині та Волинського Полісся княжої доби Бондаренко, Г.В. Огляди та рецензії Рецензія на книгу: Кучинко Михайло, Охріменко Григорій, Савицький Володимир. Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – 328 с. 2011 Article Навчальний посібник з культури Волині та Волинського Полісся княжої доби / Г.В. Бондаренко // Княжа доба: історія і культура. — 2011. — Вип. 4. — С. 302-305. — укр. 2221-6294 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178882 uk Княжа доба: історія і культура Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Огляди та рецензії
Огляди та рецензії
spellingShingle Огляди та рецензії
Огляди та рецензії
Бондаренко, Г.В.
Навчальний посібник з культури Волині та Волинського Полісся княжої доби
Княжа доба: історія і культура
description Рецензія на книгу: Кучинко Михайло, Охріменко Григорій, Савицький Володимир. Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – 328 с.
format Article
author Бондаренко, Г.В.
author_facet Бондаренко, Г.В.
author_sort Бондаренко, Г.В.
title Навчальний посібник з культури Волині та Волинського Полісся княжої доби
title_short Навчальний посібник з культури Волині та Волинського Полісся княжої доби
title_full Навчальний посібник з культури Волині та Волинського Полісся княжої доби
title_fullStr Навчальний посібник з культури Волині та Волинського Полісся княжої доби
title_full_unstemmed Навчальний посібник з культури Волині та Волинського Полісся княжої доби
title_sort навчальний посібник з культури волині та волинського полісся княжої доби
publisher Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate 2011
topic_facet Огляди та рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178882
citation_txt Навчальний посібник з культури Волині та Волинського Полісся княжої доби / Г.В. Бондаренко // Княжа доба: історія і культура. — 2011. — Вип. 4. — С. 302-305. — укр.
series Княжа доба: історія і культура
work_keys_str_mv AT bondarenkogv navčalʹnijposíbnikzkulʹturivolinítavolinsʹkogopolíssâknâžoídobi
first_indexed 2025-07-15T17:35:25Z
last_indexed 2025-07-15T17:35:25Z
_version_ 1837735268812062720
fulltext Княжа доба: історія і культура. 4/2011302 Геннадій Бондаренко НавчальНий посібНик з культури волиНі та волиНського полісся кНяжої доби Кучинко Михайло, Охріменко Григорій, Савицький Володимир. Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – 328 с. У “Волинській обласній друкарні” побачила світ книга Михайла Кучинка, Григорія Охріменка і Володимира Савицького “Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби”. Це навчальний посібник, присвячений питанням розвит­ ку культури відповідного періоду. У вступі зазначено: “Культура західноруських (західно українських) земель отримала менше висвітлення, ніж культура інших регіо­ нів Русі­України. Це пояснюється низкою причин. По­перше, західноруські землі значно пізніше, ніж центральні землі Київської Русі, потрапили в поле зору літопис­ ців і тому давньоруські писемні джерела майже не торкаються подій, що мали міс­ це там до ХІІ століття. Другою причиною було те, що вже з середини ХІV ст. захід­ норуські землі втратили політичну незалежність внаслідок загарбання їх Литвою і Польщею, в складі яких вони перебували впродовж кількох століть... І насамкінець, та обставина, що після 1939 року ці землі були приєднані до тодішнього Радянського Союзу теж не сприяла вивченню витоків української культури” (с. 14). Книга складається з двох частин із чотирма розділами в першій та додатками у другій. Територіально посібник охоплює Велику Волинь. Це важливо тому, що геополітичні та адміністративно­територіальні зміни в різні часи визначали понят­ тя “Волинь” і “Полісся”, що показав Олександр Цинкаловський у праці “Волинь і Волинське Полісся”1. Тому автори справедливо вказують на необхідність локалізації та подають картографічний матеріал, який визначає ці поняття за княжої доби, коли існували Київська і Волинсько­Галицька держави. Саме в цей період на означення території і згадуються у літописах Волинь під 1077 р. 2 і Полісся під 1274 р.3 У книзі використано археологічні знахідки та інші матеріали, які автори отри­ мали від багатьох музеїв, історико­культурних заповідників у Луцьку, Острозі, Дубно, Володимирі та приватних колекціонерів. 1 Цинкаловський о. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник – від най­ давніших часів до 1914 року: У 2­х т. – Вінніпег, 1984, 1986. – Т. 1–2. – 600 с., 578 с. 2 Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летописей. – Москва, 1998. – Т. 1. – Стб. 190. 3 Там же. – Стб. 873. Кожний розділ має декілька параграфів, виклад яких може бути використа­ ний для проведення занять: факультативів, спецкурсів, семінарів, уроків, засідань краєзнавчого гуртка або проблемної групи. Матеріали посібника переконують: у регіоні географічної ніші життя, до якої належать Волинь і Волинське Полісся, закладались певні традиції, звичаї, побут, що засвідчують можливості саморозвитку населення. Хоча водночас суттєво впли­ вали й змінні чинники не тільки місцевого, а й регіонального, державного і навіть епохального значення, зокрема війни, епідемії, екологічні зміни. Перший розділ розповідає про язичництво і раннє християнство Волині. Особливо цікавими тут є язичницькі обереги: лунниці, сокирки, кинжалики тощо та християнські хрести­енколпіони, які населення краю використовувало у ІХ– ХІІ ст. У тексті і на окремих кольорових вкладках відтворено частину згаданих предметів. Їх велика кількість свідчить про можливе існування місцевого виробни­ цтва реліквій. Знахідки амулетів у похованнях ХІ–ХІІ ст. вказують, що язичництво і язичницькі обряди зберігалися і тоді, коли частина населення сповідувала хрис­ тиянство і масово використовувала християнські реліквії – хрести та іконки. Важливим для створення колекцій та ідентифікації наступних знахідок є перелік енколпіонів (с. 78–86), знайдених на території Західної Волині, які опи­ сав О. Цинкаловський. Такі знахідки підтверджують поширення християнства на Волині та Поліссі не з часів хрещення святого Володимира Великого, а від поши­ рення християнства за Кирила і Мефодія через Болгарію та Сербію. У другому розділі показано розвиток декоративно­ужиткового мистецтва на прикладі кистенів, булав, кресал та фігур шахів, шашок і гральних костей зі скар­ бів речей. Їх віднайдено на території Рівненської, Хмельницької, Волинської та інших областей. Найбільше матеріалів знайдено в Городищенському скарбі сріб­ них виробів із Волинської області, з намистинами, шийними гривнами і брасле­ тами та гривневому Торговицькому з Рівненщини (с. 104, 106–108, кол. вкладка ХХІV, ХХV). Високий рівень ювелірного мистецтва ілюструють жіночі прикраси: перс­ ні, колти, підвіски, сережки скарбів із Дорогобужа Гощанського району (с. 116) і Городища Шепетівського району (с. 109–114). У книзі докладно розглянуто скарб з Городища Шепетівського району та подано реконструкцію парадного вбрання знатної жінки ХІІ–ХІІІ ст. (с. 115). Серед знахідок зброї автори виділяють кистені та булави, які були ударною зброєю ближнього бою. Їх оздоблення і виготовлення з різного металу – заліза, бронзи – свідчать, що вони належали як простим воїнам, так і знатним, а ще, су­ дячи з форми і оздоблення, могли бути й атрибутом влади (с. 122). Побутову культуру розглянуто також на основі аналізу різного типу кресал, нерідко у вигляді фігур звірів, птахів, людей тощо, які могли бути виготовлені міс­ цевими майстрами або потрапили з інших країв. Руків’я кресал часто оздоблюва­ лися бронзою, сріблом і були мистецьким витвором (с. 137–139). Фігури шахів, шашки і кості на території Русі з’являються у Х ст. і, як вказують знахідки, стали популярним явищем у дозвіллі всього Волино­Поліського регіону. Автори вважають, що ці ігри поширилися майже в усіх містах Русі у середовищі 303Навчальний посібник з культури Волині та Волинського Полісся княжої доби дорослих. Знаряддя для ігор виготовляли з різного матеріалу, зокрема, глини, кіст­ ки, металу, каменю, бурштину, скла, а також дерева. Вони оздоблювалися і часто були мистецьким виробом, особливо гральні дошки і шахові фігури (с. 150–157). Розглянута у третьому розділі тема писемності охоплює важливі питання матеріалів і знарядь письма, приділено увагу берестології – грамотам і писалам, та розповідається про воскові дощечки. Залізні, бронзові, кістяні писала­стилоси знайдені у Луцьку, Дорогобужі, Пересопниці і під час археологічних досліджень в інших місцях Волині та Полісся, вказують на поширення писемності серед різ­ них верств населення. Такі висновки підтверджують знахідки Ігора Свєшнікова, який вважав, що берестяні грамоти в писемності охоплюють період з ХІ по ХV ст. М. Кучинко вважає, що ми ще перед знахідками берестяних грамот на Волині, оскільки їх заготовки трапляються в культурному шарі ІХ–ХІІ ст. Такі заготовки є в експозиції Археологічного музею Волинського національного університету ім. Лесі Українки. На кольорових вкладках і на с. 167–180 показано різні форми сти­ лосів, вощених дощечок, берестяні грамоти, застібки від рукописних книг, що під­ тверджує давню традицію рукописання на цих теренах. Вощені дощечки викорис­ товувались в основному для навчання грамоті. Автори зазначають, що вони, як і стилоси, могли мати різне походження, тобто не лише місцеве. Про особливості культури в регіоні та й зв’язки розповідає четвертий розділ з матеріалами скарбів, поданими в ілюстраціях М. Кучинка та Г. Охріменка (с. 323– 324), зокрема, знайдених на Волині. Розділ охоплює також питання розвитку куль­ тури та її своєрідність порівняно з іншими регіонами й зовнішніх зв’язків Волині і Волинського Полісся Х–ХІV ст., переважно в торгівлі. На основі аналізу архео­ логічних знахідок та скарбів показано тісні торговельні контакти населення краю з Києвом, Холмом, народами Центральної і Східної Європи. Акцентовано й на тому, що через Волинь проходили міжнародні торговельні шляхи – у Прибалтику, Польщу, Угорщину та інші держави (карта на с. 279). Щодо художньої культури, то в ній панують загальноруські традиції. Переважає декоративно­ужиткове мистецтво, знане за коштовним оздобленням зброї, посуду, шатами ікон, оправами рукописних книг тощо. Особливості розвитку культури за­ свідчені в оборонних спорудах городищ, архітектурі, житловому будівництві, по­ ховальних обрядах та образотворчому мистецтві. Друга частина книги – це додатки. У них вміщено наукові статті з темати­ ки книги, ілюстративний і картографічний матеріали, подано коротку історію ар­ хеологічних досліджень княжого періоду, де згадуються археологи, дослідники Волині Володимир Антонович, Ян Фітцке, Олександр Цинкаловський, Микола Пелещишин, Михайло Островський, Ігор Свєшніков та інші. Про Ю. Крашевського та О. Цинкаловського розповідають у статтях дослідники з Польщі Єжи Кусьнєж і Анжей Гачол. Для учнів і студентів, що користуватимуться цим посібником, корисним буде словник археологічних термінів, який уклала Світлана Локайчук (с. 300–306). Велика кількість географічних назв та імен у таких виданнях вимагає відповід­ них вказівників, які у книзі, однак, відсутні, що варто враховувати у наступних виданнях. Геннадій Бондаренко304 Посібник “Культура Волині та Волинського Полісся княжої доби” має важ­ ливе значення для формування цілісного уявлення про розвиток культури у краї і дає можливість ґрунтовно розглянути відповідний матеріал в історичному крає­ знавстві та курсі “волинезнавство”, запровадженому у школах Волинської облас­ ті, певні теми з історії традиційно­побутової культури та її зв’язків. Він поклика­ ний заповнити прогалину у знаннях учнів та студентів на основі тих джерел, які використані для викладу тем. Писемні та речові джерела, скарби, знаряддя праці, зброя, предмети побуту, твори мистецької спадщини тощо можуть зацікавити кра­ єзнавців, дослідників історії культури Волині та Волинського Полісся. Важливими є також окремі висновки і концеп туальні положення про розвиток культури краю за княжих часів, що підтверд жують уявлення про Волино­Поліський регіон як один із найдавніших центрів формування слов’янства і слов’янської культурної ідентичності. Волинський національний університет ім. Лесі Українки 305Навчальний посібник з культури Волині та Волинського Полісся княжої доби

Схожі ресурси