Галицько-волинські зв’язки з німецькими землями: попередні зауваження

Здійснено спробу охарактеризувати основні проблеми дослідження зв’язків галицько-волинських земель з німецькими землями у Х – на початку XV ст. Звернено увагу на торговельні зв’язки, початок яких зафіксував Раффельштеттенський митний статут (між 904–906 рр.), розвиток контактів вздовж міжнародн...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2012
Main Author: Войтович, Л.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2012
Series:Княжа доба: історія і культура
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178957
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Галицько-волинські зв’язки з німецькими землями: попередні зауваження / Л. Войтович // Княжа доба: історія і культура. — 2012. — Вип. 6. — С. 71-88. — Бібліогр.: 122 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:Здійснено спробу охарактеризувати основні проблеми дослідження зв’язків галицько-волинських земель з німецькими землями у Х – на початку XV ст. Звернено увагу на торговельні зв’язки, початок яких зафіксував Раффельштеттенський митний статут (між 904–906 рр.), розвиток контактів вздовж міжнародних артерій Via regia та Бурштинового шляху, політику князів Данила Романовича та Лева Даниловича із залучення німецьких колоністів після монгольської навали і пов’язані з цією колонізацією культурні впливи. Виділено окремі аспекти політичних контактів, зокрема звернення до імператора Фрідріха І Барбароси князів Ростислава Івановича та Володимира Ярославовича, зв’язок Романа Мстиславовича з Філіпом Гогенштауфеном, контакти Данила Романовича з Бабенберґами, участь Романовичів у боротьбі за австрійську спадщину і в угорсько-німецьких конфліктах, союз короля Юрія Львовича з баварським герцогом Оттоном ІІІ, залучення сілезької шляхти Володиславом Опольським та заключний етап боротьби за королівство Русі на Констанцькому соборі 1414–1418 рр. Зроблено висновок про можливості продовження досліджень завдяки залученню масивів опублікованих латиномовних хронік та актових матеріалів, а також практично не використовуваних досі німецьких архівів.