Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного Звенигорода

Проаналізовано один артефакт, знайдений під час розкопок 2010 р. на території південної частини городища літописного Звенигорода. Здійснено порівняльну характеристику із відомими аналогіями, визначено функціональне призначення предмета, який становив нижню частину застібки на шкіряних сумках. Вс...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2012
Автор:	Гупало, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України 2012
Назва видання:	Княжа доба: історія і культура
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178969
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного Звенигорода / В. Гупало // Княжа доба: історія і культура. — 2012. — Вип. 6. — С. 281-289. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-178969
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1789692021-03-26T01:26:43Z Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного Звенигорода Гупало, В. Проаналізовано один артефакт, знайдений під час розкопок 2010 р. на території південної частини городища літописного Звенигорода. Здійснено порівняльну характеристику із відомими аналогіями, визначено функціональне призначення предмета, який становив нижню частину застібки на шкіряних сумках. Встановлено, що комплектний замок сумок своєю формою і декором пов’язаний із християнською символікою. Аналогічні сумки інтерпретовано як атрибут терціаріїв. The artifact, found during excavations in 2010 in the southern part of the hill-fort of annalistic Zvenyhorod, was analyzed. The comparative characteristic with known analogies was made, functional purpose of artifact which was the lower part of pouch plating, was determined. Complete pouch plating according to its form and decoration can be associated with Christian symbols. Similar pouches are interpreted as attribute of tertiaries. 2012 Article Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного Звенигорода / В. Гупало // Княжа доба: історія і культура. — 2012. — Вип. 6. — С. 281-289. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2221-6294 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178969 uk Княжа доба: історія і культура Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Проаналізовано один артефакт, знайдений під час розкопок 2010 р. на території південної частини городища літописного Звенигорода. Здійснено порівняльну характеристику із відомими аналогіями, визначено функціональне призначення предмета, який становив нижню частину застібки на шкіряних сумках. Встановлено, що комплектний замок сумок своєю формою і декором пов’язаний із християнською символікою. Аналогічні сумки інтерпретовано як атрибут терціаріїв.
format	Article
author	Гупало, В.
spellingShingle	Гупало, В. Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного Звенигорода Княжа доба: історія і культура
author_facet	Гупало, В.
author_sort	Гупало, В.
title	Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного Звенигорода
title_short	Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного Звенигорода
title_full	Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного Звенигорода
title_fullStr	Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного Звенигорода
title_full_unstemmed	Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного Звенигорода
title_sort	один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного звенигорода
publisher	Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
publishDate	2012
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/178969
citation_txt	Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного Звенигорода / В. Гупало // Княжа доба: історія і культура. — 2012. — Вип. 6. — С. 281-289. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
series	Княжа доба: історія і культура
work_keys_str_mv	AT gupalov odinríznovidzastíbokdoškírânoísumkizlítopisnogozvenigoroda
first_indexed	2025-07-15T17:39:43Z
last_indexed	2025-07-15T17:39:43Z
_version_	1837736173185794048
fulltext	Віра ГУПАЛО ОДИН РІЗНОВИД ЗАСТІБОК ДО ШКІРЯНОЇ СУМКИ З ЛІТОПИСНОГО ЗВЕНИГОРОДА У 2010 р. проводилися археологічні дослідження на території городи- ща літописного Звенигорода (Пустомитівський р-н Львівської обл.). Вивча- лася південна частина окольного города1. Крім об’єктів і культурного шару епохи бронзи – пізньоримського періоду, відкрито забудову й культурний шар середини ХІ – першої половини ХІІІ ст.2 Серед численного речового матеріалу зафіксовано два предмети, що виділяються із загалу артефак- тів раннього Середньовіччя. Обидва предмети – застібку й уламок нижньої частини горщика – виявлено в межах однієї траншеї у 30-сантиметровому (від рівня денної поверхні) прошарку культурних відкладів. Стаття присвя- чена визначенню датування і призначення знахідок. Застібку (інв. № 278) виконано з бронзи (рис. 1–2) – відлито в ливарній формі. Вона має основу у вигляді прямокутної рамки з пластинки шири- ною 3 мм і завтовшки 2 мм. По кутах назовні виступають півкруглі потов- щення, на зворотній поверхні яких вміщено чотири короткі штифти для кріплення. У внутрішньому полі рамки на одній з довших сторін виступає плаский гачок, за формою близький до арабської цифри “7”. Простір між прямою стороною гачка та рамкою має вигляд округлого отвору. Відповідь на запитання про призначення таких предметів дають зна- хідки, зафіксовані в похованнях на цвинтарі біля с. Августінішки на пра- вому березі р. Даугави в Латвії3. У двох із 140 поховань (№ 118 і 139) серед 1 Вперше розвідковий шурф (площею 64 м2) у межах цієї ділянки розпланува- ла у 1959 р. Галина Власова, встановивши наявність культурного шару ХІІ–ХІІІ ст.: Власова Г. Исследование древнерусских памятников в с. Звенигород // Свешни- ков И. К. Отчет о работе археологической экспедиции Львовского государственного музея в 1959 г. Див.: Науковий архів Інсти- туту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. – Од. зб. 260. – С. 29–30. У 1973 р. Олексій Ратич заклав розкоп пло- щею 220 м2, в межах якого відкрито два бу- дівельні горизонти житлово-господарської забудови, попередньо датованих Х–ХІ і ХІІ– ХІІІ ст.: Ратич О. О. Звіт про археологічні дослідження в с. Звенигороді на Львівщині в 1973 р. // Науковий архів Інституту украї- нознавства НАН України. – Од. зб. 242. 2 Гупало В., Войцещук Н. Звіт про ре- зультати археологічних досліджень (роз- копок) на пам’ятці археології “Городище літописного Звенигорода” в с. Звениго- род Пустомитівського району Львівської області у 2010 р. // Науковий архів НДЦ “Рятівна археологічна служба”. 3 Берга Т. Литовские элементы в клад- бищах Августинишки и Слутишки XIV – начала XVII века // Lietuvos Archeologi- ja. – 2001. – T. 21. – С. 421–429. 282 ГУПАЛО Віра супровідного інвентарю тілопокладення відзначено рештки шкіряних су- мок, віднайдених на лівій стегновій кістці. Надзвичайно важливо, що зам- ки, на які застібались сумки, збереглися у комплекті – верхній і нижній, аналогічний до звенигородської знахідки, елементи. Це дало можливість Тетяні Берзі реконструювати механізм. На лицеву поверхню клапана-на- кривки прикріплено бронзову пластинку – на одній сумці видовженої тра- пецієподібної, на іншій – п’ятикутної форми (рис. 3 а). Зі зворотної сторо- ни в нижній частині цієї пластини був довгий штифт з округлою голівкою, який проходив наскрізь через шкіру (рис. 3 в). Під клапаном на лицевій поверхні передньої стінки кишені сумки за допомогою штифтів закріпле- но прямокутну рамку з гачком всередині, що слугувала нижньою части- ною замка (рис. 3 б). Під рамкою знаходилася тонка бронзова пластинка (рис. 3 г), призначена охороняти шкіру від пошкоджень. Механізм замка діяв так: при накриванні кишені клапаном голівка штифта накладки вмі- щувалася у прямокутну рамку на кишені, до округлого отвору праворуч від гачка, далі треба було пересувати її вздовж гачка в отвір, який він зами- кав (рис. 3 а–б). Крій таких сумок простий – два фігурно вирізані полотнища кишені, зшиті знизу і обабіч; клапаном могло бути довше нижнє полотнище задньої стінки кишені або його могли викроїти окремо й пришити зверху до за- дньої стінки кишені. Загалом, таким виробам притаманні підпрямокутна чи трапецієподібна форма і майже тотожні розміри: довжина 19 см, шири- на 19,5–21,5 см (сумка з поховання № 118); довжина 18 см, ширина 19 см, ши- рина клапана 21,5 см (сумка з поховання № 139). Клапани обох сумок оздо- блено бронзовими аплікаціями у вигляді кутників, заклепок, пластинок. У похованні № 139 збереглися рештки шкіряного пояса з пряжкою і два окут- тя на ньому у вигляді голів биків, призначені для підвішування сумки на поясі. На підставі монет у намисті в одному з поховань час функціонування цвинтаря біля с. Августінішки окреслено в межах XIV – початку XV ст. Аналогічні до описаних нижні прямокутні рамки замків часто знахо- дять на території Литви. За систематизацією Євгеніуша Свєтікаса, виділено два різновиди – прямокутні (тип І) й округлі (тип ІІ). Відповідні артефакти виявлено, як правило, в похованнях, що датуються XIV – початком XVІІ ст.4 При цьому особливого значення набувають рештки шкіряних сумок із комплектними замками. При незмінній формі нижньої частини затворно- го механізму, верхня його частина – накладна пластина на клапані сумки – мала різні обриси. Серед загалу виділяються, передусім, два різновиди: ви- конані із суцільної пластинки й ажурні. На відміну від латгальських, сумки з литовських пам’яток рясніше оздоблені бронзовими аплікаціями5, при то- тожних крої, розмірах (з незначними коливаннями) і формі, вони мають ви- разніше профільовані краї клапанів, вирізані дугасто або фігурно. 4 Svetikas E. Lietuvos didžiosios kuni- gaikštystės christianizacija XIV a. Pab. – XV a. – Vilnius, 2009. – T. 1. – S. 442. 5 Ejusdem. Tretininkų odiniai kapšeliai: jų apkalų tipologija, chronologija ir simbo- lika // Lietuvos Archeologija. – 2003. – T. 24. – P. 241–266. 283ОДИН РІЗНОВИД ЗАСТІБОК ДО ШКІРЯНОЇ СУМКИ… Рис. 1. Звенигород. Південна частина Околь- ного города. Лицева поверхня нижньої части- ни застібки. Бронза, литво. Друга половина XIV ст. Рис. 2. Звенигород. Південна частина Околь- ного города. Зворотна поверхня нижньої час- тини застібки. Бронза, литво. Друга поло- вина XIV ст. Рис. 3. Августінішки. Поховання № 118. Реконструкція шкіряної сумки і замка (а – лицева пластинка верхньої частини замка; б – рамка нижньої частини замка; в – заклепка з округ- лою голівкою; г – тонка пластинка під рамкою; д – шкіра клапана сумки. Шкіра, бронза, литво. XIV – початок XV ст.) 284 ГУПАЛО Віра Фрагментарність звенигородської знахідки не дає змоги робити при- пущення щодо обрисів верхньої частини замка, тоді як власне форма та оздоблення останньої мали вирішальне значення для визначення похо- дження аналогічних шкіряних сумок як окремої категорії аксесуарів. Не вдаючись до докладного огляду відомих різновидів металевих накладок верхньої частини затворного механізму, які походять, передусім, із пізньо- середньовічних пам’яток Литви, варто відзначити тільки основні їх типи: птахоподібні, стилізовано птахоподібні, розеткоподібні, округлі та прямо- кутні з п’ятьма променями6. Аналізуючи форму й оздоблення таких накладок, Є. Свєтікас пов’язав їх із християнською символікою7. Так птахоподібні накладки – пластин- часті й ажурні – передають птаха, який летить головою вниз (рис. 4 а, б). На думку дослідника, колір металу (білий) у поєднанні з формою означа- ють білого птаха (голуба) – символ Христа, Святого Духа, неофіта, спасін- ня душі та непорочності. Доповнюють цей зміст п’ять заклепок уздовж накладки, що символізують п’ять ран, завданих Спасителеві на хресті. Пластинчасті накладки – найдавніші й датуються останньою декадою XIV – першою декадою XV ст.; ажурні з’явилися пізніше – в першій чвер- ті XV ст. У 20–30-х роках XV ст. поширилися накладки стилізовано-пта- хоподібні, в основі яких був трикутник (рис. 5) чи п’ятикутник, а в цен- трі домінувала півсферична опуклість, символізуючи небесне склепіння, коло ж довкола неї означало Церкву і Бога. Мальовничо виглядали ро- зеткоподібні накладки, які побутували в останній декаді XIV – першій чверті XV ст. (рис. 4 в). Загальну форму виробів із п’ятьма пелюстками Є. Свєтікас інтерпретував як перші грецькі літери імені І[сус] Х[ристос], готичну розетку з вісьмома пелюстками (рис. 4 г), відповідно до тракту- вання числа вісім у християнській символіці, – як знак Воскресіння. До найпізніших належать округлі та прямокутні накладки з п’ятьма проме- нями, що перебували в ужитку впродовж другої половини XV – першої чверті XVІ ст., але окремі екземпляри траплялися і на початку XVІІ ст. (рис. 4 д). Розглядаючи особливості нижньої частини замка (прямокутну чи округлу рамку з внутрішнім гачком), Є. Свєтікас інтерпретував наріж- ні виступи як схематичне зображення грецької літери “Х” – першої літе- ри імені Х[ристос], а гачок всередині – соляний символ8 багатозначного змісту: Христос, непідвладність духовному зіпсуттю, вірність, душа, що оживляє тіло, і т. п.9 Звенигородську знахідку в культурному шарі* можна датувати тільки загально в часових межах поширення подібних замків на шкіряних сумках. 6 Svetikas E. Lietuvos didžiosios... – S. 434–443. 7 Ejusdem. The Tertiaries in the Early Stages of Christianity in Lithuania: their At- tributes in the Light of Archaeology // Me- dieval Europe. Centre. Region. Periphery: 3rd International Conference of Medieval and Later Archaeology. – Hertingen, 2002. – Vol. 2. – S. 411–414. 8 Ejusdem. Lietuvos didžiosios... – S. 658. 9 Janicka-Krzywda U. Patron – Atrybut – Symbol. – Poznań, 1993. – S. 208–209. * Артефакт виявлено за допомогою ме- талодетектора, яким додатково обстежу- вали перший прошарок ґрунту, знятого з одного квадрата. 285ОДИН РІЗНОВИД ЗАСТІБОК ДО ШКІРЯНОЇ СУМКИ… Рис. 4. Різновиди лицьових пластин верхніх частин замків. Литва. Кінець XIV–XVІ ст. 286 ГУПАЛО Віра Однак горщик, виявлений у тому ж квадраті і на тій же глибині, дає змогу дещо звузити час. Від горщика зберігся фрагмент нижньої частини аж до плічок (рис. 6). Посудину (інв. № 5493) виготовлено з добре відмученої глини з помітним домішком непросіяного дрібнозернистого піску і незначним вмістом пере- меленого шамоту (у вигляді дрібних зерен червоного кольору) та сухої као- лінової глини (у вигляді дрібних зерен білого кольору). Поверхня нерівна, горбкувата, шерехата; випал нерівномірний із сірими та коричневими пля- мами як зовні, так і зсередини, на зламі – чорного кольору; товщина стінок 8 мм; діаметр денця 90 мм. Це невеличкий приземкуватий горщик, осо- бливості якому надає спосіб прикрашення поверхні. Плічка та придонна частина тулуба на усю збережену висоту оздоблені пасмами штампового орнаменту у вигляді скісних прямолінійних відрізків, укладених ялинкою. Загальні пропорції посудини, де висота лише на декілька міліметрів біль- ша від діаметра денця, наближають її, радше, до мисок. Поєднання мис- коподібної форми і ялинкового штампового оздоблення притаманне для начиння, поширеного на теренах Центральної Європи у XIV – на початку XV ст. Цим часовим відрізком ми схильні датувати як фрагмент описаного горщика, так і нижню частину замка шкіряної сумки. Металеві елементи (фрагменти замків, аплікація) часто зі шматками шкіри від сумок на території Литви виявлено, як правило, в похованнях, втім і на прикостельних цвинтарях. З Вільнюської дієцезії відомі знахід- ки найдавніших птахоподібних накладок, серед яких сумка з похован- ня № 60 при францисканському костелі у Вільнюсі (рис. 5). На думку Є. Свєтікаса, це пов’язано з діяльністю ордену святого Франциска, а влас- не, поширенням францисканської доктрини у світському середовищі, в результаті чого виникли осередки ІІІ ордену святого Франциска – терці- аріїв. Статут для світських осіб був, зрозуміло, не настільки суворим, як для ченців, однак також передбачав дотримання аскетизму в щоденно- му житті. Цікавий у цьому контексті Венеціанський статут 1228 р., текст якого описує, зокрема, атрибути терціаріїв: “Їм дозволено носити шкіря- ні сумки, тільки зшиті просто, без жодної шовкової нитки”10. Так, шкіря- на сумка в похованні всередині монастирського костелу аж ніяк не могла бути звичайним модним аксесуаром. Відомо, що в костелах (у криптах чи у піддолівкових могильних ямах) ховали тих, хто був тісніше пов’язаним з релігійним осередком. Особи, що вступали в ряди терціаріїв, часто запо- відали навіть ховати їх у чернечому вбранні. Показовою щодо нього є шкі- ряна сумка із Данціґа (польське: Ґданськ), усю лицеву поверхню клапана якої виповнює монограма “IHS” із вигаптуваних стіжком готичних літер (Ґданськ, Археологічний музей). Францисканці належали до однієї з найчисленніших чернечих спіль- нот, що в останній чверті XIV ст., одразу після хрещення Литви, розгорну- ла активну діяльність на її теренах. Вони заснували аж шість монастирів Начиння знайдено в траншеї 1а, кВ. 16 і залягало на глибині з нівелірними позначками 99,78–99,58 м. 10 Svetikas E. The Tertiaries... – S. 412. 287ОДИН РІЗНОВИД ЗАСТІБОК ДО ШКІРЯНОЇ СУМКИ… (Вільнюс, Каунас, Асмена, Ліда, Дорогичин і Пінськ)11, місійна діяльність яких поширювалась на усі землі у складі Великого Князівства Литовського, втім терени сучасної Білорусі та Волині12. Це пояснює знахідки нижніх час- тин замків шкіряних сумок (аналогічних до звенигородського зразка), на- приклад, у Полоцьку13, біля с. Докучіно (Крупський р-н Мінської обл.), у Володимирі на Волині14, Галичі15. На галицькі землі францисканці прийшли у другій чверті XIV ст., де зклали 12 осередків, організованих у місіонерський вікаріат. Після сере- дини XIV ст. у Львові засновано монастир Святого Хреста, який від часу ви- никнення кустодії (1387) набув статусу кустодіяльного16. Цей ранній етап місіонерської діяльності францисканців збігається з хронологічним відріз- ком, який охоплює період побутування застібки і горщика зі Звенигорода. Водночас ареал знахідок описаних накладок на шкіряні сумки не обмежу- ється територією Литви, Білорусі та Західної України. Відомі вони й на тери- торії Лівонії17, де виявлені в похованнях, що інтерпретуються як литовська 11 Ibidem. – S. 411. 12 У третій чверті XV ст. естафету пере- йняли францисканці обсерванти (бер- нардини), які впродовж наступних 300 років заснували 34 монастирі в Литов- ській провінції (до якої входив терен Бі- лорусі) і 11 – на Волині в Руській: О. Wy- czawski H. E. (OFM). Katalog Archiwum Prowincji oo. Bernardynów w Krakowie. – Lublin, 1961–1963. – S. 36–37. 13 Археалагічныя знаходкі з асабіс- тай калекцыі С. Л. Міхейкі. Каталог. Нацыянальны Полацкі гісторыка- культур ны музей- запаведнік. – Полоцк, 2010. – № 253, 263, 270. Матеріал зберігається у музеї Інсти- туту історії НАН Білорусі. За допомогу в пошуках матеріалу висловлюю глибоку вдячність завідувачеві відділу археології середньовічного періоду Інституту істо- рії НАН Білорусі, доцентові, кандидатові історичних наук Вадиму Кошману. 14 Терський С. Княже місто Воло- димир. – Львів, 2010. – С. 182–183. – Рис. 121,4. За неперевіреними даними, аналогічні застібки випадково знайдено у Вітебській, Брестській та Рівненській областях. 15 Пастернак Я. Старий Галич. Ар- хеологічно-історичні досліди у 1850- 1943 рр. – Краків: Львів, 1944. – рис. 70, 12. 16 Ks. Kantak K. Franciszkanie polscy. – Kra- ków, 1937. – T. 1. – S. 273, 278; Trajdos T. M. Dominikanie i franciszkanie we Lwowie do 1370 r. // Dzieje Podkarpacіa. – Krosno, 2001. – T. 5: Początki chrześcijaństwa w Ma- łopolsce. – S. 445–447; o.Sitnik A. (OFM). Ber- nardyni lwowscy. – Kalwaria Zebrzydowska, 2006. – S. 43 (з давнішою літературою). 17 Svetikas E. The Tertiaries... – S. 412. Рис. 6. Звенигород. Південна частина Околь- ного города. Фрагмент кружального горщика. Друга половина XIV ст. Рис. 5. Вільнюс. Францисканська базиліка. Поховання № 60. Сумка. Шкіра, бронза, лит- во. Перша чверть XV ст. 288 ГУПАЛО Віра інфільтрація до латгальського середовища. Три цікаві сумки походять із Нов- города Великого. Так, у межах Нутного розкопу в шарі початку XV ст. зафік- совано фрагменти сумки прямокутної форми, з клапаном і задньою стінкою кишені, скроєними з суцільного полотнища18. Клапан по кутах оздоблений окуттям; збереглася верхня частина замка, що, за систематизацією Є. Свєті- каса, репрезентує варіант стилізованих птахоподібних накладок. У шарі кін- ця XIV ст. від сумки зберігся сам клапан, пришитий до задньої стінки кише- ні; він трапецієподібної форми, з фігурно викроєним нижнім краєм19. Кути клапана мають окуття, на верхньому краї – пластина з кільцем для підві- шування, на нижньому – верхня частина застібки у вигляді розеткоподібної пластини. Усі металеві елементи на клапані використано вдруге, найімовір- ніше, знято з іншої сумки. Лицеву поверхню клапана первісно оздоблював тиснений орнамент складної в’язі з фігурою ромба посередині. При пере- робленні сумки клапан обернули лицевою поверхнею на зворотній бік, а прикріплена пластина замка пошкодила й частково перекрила візерунок. Сумки з подібним клапаном є підстави вважати продукцією місцевої май- стерні, оскільки виріб, тотожний за формою та оздобленням, знайдено не- подалік, у сусідньому кварталі. Відмінність між обома предметами полягає лише в центральній частині декоративної композиції, де замість ромба ви- тиснене стилізоване серце20. На стилеву невідповідність металевих елементів тисненим деталям шкіряних сумок свого часу вказала Тетяна Варфоломеє- ва, зазначивши, що “эти металлические детали первоначально предназна- чались не для сумок, а для других вместилищ”21. Насправді вони походили, все ж, від сумок, однак були пов’язані передусім із атрибутикою католиць- ких спільнот. У сумці з поховання № 118 на згаданому цвинтарі біля с. Авгус- тінішки був клубочок темної шерсті й повністю зітліле зернятко22. З огляду на інтерпретацію самої сумки, її вміст, очевидно, не треба ототожнювати з язичницькою обрядовістю. Натомість у християнській символіці ці предме- ти наділені своїм глибоким змістом, безпосередньо пов’язаним зі смертю і воскресінням. Так, нитки символізують людське життя, а зерно – воскресін- ня, дальше життя у новій іпостасі після смерті на землі23. У міру виявлення нових зразків таких символічних застібок від шкіряних сумок виникає запитання: як далеко на схід сягає ареал їх поширення. До- стовірна знахідка, що окреслює східну межу використання розгляданих арте- фактів, – нижня частина замка (округла з гачком всередині – тип ІІ за Є. Свє- тікасом), знайдена у Твері в межах Затьмацького посаду. Предмет походить з культурного шару XV–XVI ст. й інтерпретований як поясна нашивна бляшка24. 18 Гайдуков П. Г. Славенский конец средневекового Новгорода. Нутный рас- коп. – Москва, 1992. – Рис. 92. 19 Там же. – Рис. 91 а, б. 20 Колчин Б. А., Рыбина Е. А. Раскоп на улице Кирова // Новгородский сборник. 50 лет раскопок Новгорода. – Москва, 1982. – Рис. 30,1. 21 Варфоломеева Т. С. Металлические детали кожаных футляров XI–XV вв. из раскопок в Новгороде // Новгород и Нов- городская земля. История и археоло- гия. – Новгород, 1994. – С. 175. 22 Берга Т. Литовские элементы... – С. 427. 23 Janicka-Krzywda U. Patron... – S. 174, 207. 24 Солдатенкова В. В. Металлические де- тали одежды и украшения в городском костюме XV–XVI вв. (По материалам 289ОДИН РІЗНОВИД ЗАСТІБОК ДО ШКІРЯНОЇ СУМКИ… Якщо й надалі дотримуватися думки про зв’язок замків із християн- ською символікою на шкіряних сумках з місіонерською діяльністю фран- цисканців, доведеться припустити, що останні проторували шлях аж до пізнішої Московської держави. Щоб це стверджувати, артефактів наразі не- достатньо. Проте в цьому контексті варто взяти до уваги відомості про пе- ребіг подій, пов’язаних із часом Лжедмитрія І. Коли Марина Мнішек після вінчання з Дмитрієм Самозванцем, вирушила у 1606 р. до Москви, у скла- ді її кортежу була група францисканців обсервантів (бернардинів) на чолі з Бенедиктом Гонсьорком. Вони їхали в далекий край з чітко визначеною місіонерською метою. Чи вдалося бернардинам досягнути якихось успіхів, заснувати осередки ІІІ ордену святого Франціска – не відомо. Хоча знахідки застібок могли би свідчити про певний поступ у цьому напрямі, місія за- кінчилася повним крахом. Одного з братів ув’язнили в Москві, шістьох ін- ших разом із Б. Гонсьорком – у Ярославлі, де останній і помер25. Крім того, потрібно враховувати й присутність іноземного контингенту в міському се- редовищі Московської держави. Втім, у чому, зокрема, переконують згада- ні новгородські знахідки, такі металеві елементи могли “подорожувати” й самі, без своїх “історичних носіїв” – францисканців, можливо, лише як да- нина естетичним віянням у модних тенденціях шкіряних аксесуарів. Підсумовуючи, важливо зазначити, що наявний речовий матеріал до- зволяє виділити в межах такої групи аксесуарів, як шкіряні сумки, різнови- ди застібок із християнською символікою і віднести їх до окремої категорії ритуальних атрибутів. Відмінності у способах виконання складових еле- ментів замка при незмінній формі свідчить, що не існувало якогось одно- го центру їх виготовлення. При цьому походження знахідок нижніх частин застібок на значній території, радше, вказує на продукування у місцевих майстернях. Водночас локалізація замків визначає територію і напрями поширення такого явища в релігійній культурі, як терціарство. Це не масо- вий рух, тому годі сподіватися численних артефактів. Як свідчить страти- графія і періодизація об’єктів, відповідні символічно-ритуальні сумки були поширені, здебільшого, на ранніх етапах проголошення францисканської ідеї на місіонерських просторах Східної Європи у другій половині XIV – на початку XVIІ ст. Надалі цей атрибут виходить з ужитку. У світському се- редовищі впродовж XVIІ–XVIІІ ст. активно пропагували численні релігійні братства, для членів яких замість громіздких та незручних сумок введено нові атрибути – компактні й вишукані парамани. Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича раскопа 56 на территории Затьмацкого посада г. Твери) // Краткие сообщения института археологии РАН. – Москва, 2008. – Вып. 222. – С. 158. – Рис. 4,8. Ко- ристуючись нагодою, висловлюю щиру подяку старшому науковому співробіт- никові Інституту археології Російської академії наук, кандидатові історичних наук Тетяні Сарачевій за допомогу в по- шуках матеріалу. Щоправда, за неперевіреними інтер- нет-даними, аналогічні застібки, як ви- падкові знахідки, виявлено поблизу Ря- зані та Москви. 25 О. Wyczawski H. E. (OFM). Klaszto- ry Bernardyńskie w Polsce w jej granicach historycznych. – Kalwarija Zebrzydowska, 1985. – S. 623.

Один різновид застібок до шкіряної сумки з літописного Звенигорода

Репозитарії

Схожі ресурси